#дати #свята 🧘 День Бодхі: Просвітлення Будди під священним деревом. 8 грудня у традиції дзен-буддизму та в Японії зокрема відзначається День Бодхі (яп. Rōhatsu, або Bodhi Day) — свято, що символізує момент, коли Сіддхартха Гаутама досяг найвищого духовного просвітлення (бодхі) і став Буддою. 🌳 Історична передумова Сіддхартха Гаутама, принц із роду Шак'я, залишив своє розкішне життя у пошуках істини та способу позбутися страждань. Після багатьох років аскетичних практик він зрозумів, що крайні форми самокатування не ведуть до просвітлення. Згідно з легендою, він сів під деревом Бодхі (фікус священний, що росте в Бодх-Гая, Індія) і дав обітницю не вставати доти, доки не знайде істину. Після 49 днів і ночей медитації, саме вранці, коли він побачив ранкову зірку, Сіддхартха досяг повного просвітлення, розкривши природу страждання та шлях до його припинення. Цей момент вважається початком буддизму. Як відзначають День Бодхі Хоча в різних буддійських традиціях дата святкування може змінюватися (залежно від місячного чи сонячного календаря), у японській традиції, що використовує григоріанський календар, це фіксована дата — 8 грудня. Святкування не є галасливим і переважно зосереджене на духовних практиках: Дза-дзен (Медитація): Головний акцент робиться на глибокій медитації. У дзен-монастирях Японії (традиція Рōхацу Дза-дзен) часто проводять тижневі інтенсивні ретрити (sesshin), що завершуються саме 8 грудня. Монахи та віряни медитують з мінімальним сном, щоб наблизитися до досвіду Будди. 🧘‍♀️ Оздоблення: Часто використовують гірлянди з трьох кольорів (синій, білий, золотий), що символізують три основні буддійські цінності (Будда, Дхарма і Сангха), а також запалюють свічки. Символ дерева Бодхі: Іноді прикрашають символічне дерево або фікус у пам'ять про те місце, де відбулося просвітлення. День Бодхі є важливим нагадуванням про те, що просвітлення досяжне для кожної людини через наполегливу практику, мудрість і співчуття. 🌿

⚠️ В Україні з’явиться новий дорожній знак – білий ромб на синьому тлі, – ЗМІ. Головне: 🟡 Новий знак позначатиме смуги руху, призначені виключно для легкових авто з двома чи більше пасажирами, електрокарів, таксі та громадського транспорту. 🟡 Першим містом, де випробують такі «розумні» смуги, стане Львів – запуск планують уже наступного року. 🟡 Європейська практика свідчить, що подібні виділені смуги скорочують час у дорозі на 12–15% і стимулюють водіїв частіше брати попутників – аж на третину. 🟡 Ефективність нововведення напряму залежатиме від дисципліни учасників руху. https://t.me/Ukraineaboveallelse

День різдвяних вогнів День святкування традиції прикрашати домівки різдвяними вогнями у Сполучених Штатах Америки відзначають 1 грудня у Національний день різдвяних вогнів ( National Christmas Lights Day ). Ця святкова подія знаменує початок святкового сезону. Цей день присвячений традиції прикрашати будинки, вулиці та міста сліпучими різдвяними вогнями – практиці, яка розвивалася протягом багатьох років і стала символом святкового настрою та духу громади. Історія різдвяних вогнів Від свічок до електричних гірлянд Традиція прикрашати будинки на Різдво вогнями сягає корінням у часи, коли сім’ї розвішували свічки на гілках своїх ялинок. Однак ця практика становила пожежну небезпеку. Винахід електричних різдвяних гірлянд Томасом Едісоном у 1880 році докорінно змінив цю традицію. Соратник Едісона, Едвард Г. Джонсон, пішов далі, повісивши ці гірлянди на свою ялинку в 1882 році, але широкої популярності вони набули лише після того, як президент Клівленд використав їх у Білому домі в 1895 році. Поява світлодіодних ліхтарів У 1998 році світлодіодні лампи з’явилися як екологічно чиста та економічно вигідна альтернатива різдвяним гірляндам. Відтоді вони стали мейнстрімом, пропонуючи безпечніший і довговічніший варіант святкових прикрас. Святкування Дня різдвяних вогнів Багато громад і міст проводять спеціальні заходи, щоб відсвяткувати Національний день різдвяних вогнів. Однією з найбільш знакових є запалення ялинки в Рокфеллерівському центрі в Нью-Йорку, яка вже понад 80 років є культурним орієнтиром, що приваблює сотні відвідувачів з усього світу. Прикрашання будинків різдвяними вогнями – популярний спосіб відсвяткувати цей день. Людей заохочують використовувати світлодіодні лампи для їхньої енергоефективності. Зовнішні світлові дисплеї також стали більш креативними та вишуканими, і багато домогосподарств переходять на світлодіодні ліхтарі як для внутрішніх, так і для зовнішніх прикрас. Сучасною тенденцією святкування Національного дня різдвяних вогнів є синхронізація світла з музикою. Це передбачає використання системи управління, підключеної до комп’ютера, що дозволяє вогням спалахувати, мерехтіти або згасати синхронно з обраною піснею. Деякі люди навіть встановлюють радіопередавачі, щоб транслювати музику перехожим, додаючи до світлового дійства чарівний штрих. Національна церемонія запалювання різдвяної ялинки Столітня традиція Національна церемонія запалювання ялинки, вперше запроваджена президентом Келвіном Куліджем у 1923 році, є важливою подією, яка збігається з Національним днем різдвяних вогнів. Церемонія 2023 року відзначає свою 101-шу річницю і проходить у Президентському парку, на південь від Білого дому. Безкоштовні квитки на Національну церемонію запалювання ялинки можна отримати за допомогою лотереї. Під час заходу відбуваються музичні виступи та запалення живої ялинки, що є головною подією святкового сезону у Вашингтоні, округ Колумбія. Національний день різдвяних вогнів – це більше, ніж просто день встановлення святкових прикрас, це свято громади, традицій і радісного духу святкового сезону.

Уряд ухвалив рішення, згідно якого прикордонний і митний контроль буде проводитись безпосередньо у вагонах потяга - це має прискорити проходження прикордонного контролю, — Свириденко Митники і прикордонники починають проводити контроль пасажирів під час руху на підʼїзді до кордону. Така практика вже є на кількох поїздах «Інтерсіті+» на польському напрямку. Практика буде розширюватись. Цей режим запрацює у поїздах: ▪️Київ — Перемишль ▪️Київ — Хелм #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Віддання свята Введення в храм Пресвятої Богородиці Щорічно 25 листопада (8 грудня) віряни відзначають Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Цей день символізує завершення святкувань, які тривають кілька днів, і є важливою частиною ортодоксальної літургії. Віддання (повернення) — вважається часом для повернення до звичайного життя після святкових днів, а також моментом для глибшого переосмислення значення свята. Введення в Храм Пресвятої Богородиці відзначається 21 листопада. Історичний Контекст Традиція святкування важливих християнських подій протягом кількох днів має коріння у Старому Завіті. У ранньохристиянські часи ця практика була поширена, особливо на восьмий день після свята. З часів імператора Костянтина І встановилися восьмиденні святкування, які згодом розвинулися у традицію віддання великих свят, таких як Великдень, П’ятидесятниця, Богоявлення та Різдво Христове. Особливості Святкування У православній церкві деякі свята, з різних історичних причин, не мають віддання. До таких свят належать Покрова Пресвятої Богородиці, Різдво, Усікновення чесного розділу святого Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна, Обрізання Господнє та день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра та Павла. Церква як живий організм постійно змінюється, але суть свят залишається незмінною. Традиції та Звичаї На Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці віруючі уникають будь-якої роботи та беруть участь у церковних службах. Це день, коли віряни зосереджуються на духовному переосмисленні свята та його значення у їхньому житті. Віддання свят відзначається як у католицькому, так і в православному календарях, але з різними датами та традиціями. Віддання Введення в Храм Пресвятої Богородиці є значущим днем у церковному календарі, який відзначається урочистостями та духовним переосмисленням. Це день, коли віряни віддають шану Пресвятій Богородиці та згадують історичні та духовні корені своєї віри.

День захисту дітей в Україні День захисту дітей в Україні з 2025 року відзначається щорічно 20 листопада, це свято – важливе нагадування про відповідальність суспільства перед найменшими громадянами. Це свято покликане захищати права, життя, здоров’я та добробут кожної дитини, незалежно від її походження, статі чи соціального статусу. До 2025 року Україна традиційно святкувала День захисту дітей 1 червня, як і багато країн Східної Європи та Центральної Європи. Але 30 травня 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №355/2025, згідно з яким: 1 З 2025 року День захисту дітей в Україні відзначається щороку 20 листопада — у Всесвітній день дитини, встановлений ООН. Це рішення ухвалено в рамках гармонізації з міжнародними практиками та підкреслює пріоритетність теми прав дитини в національній політиці. Як відзначати День захисту дітей в Україні? День захисту дітей в умовах війни – це день захисту дітей щодня. В Україні, що переживає повномасштабну війну, цей день набув нового, глибшого змісту. Він став днем відповідальності, пам’яті та боротьби. Бо коли в країні війна — справжній захист дитини починається із захисту її держави. Що означає “захист дитини” під час війни? У мирний час — це доступ до освіти, здоров’я, безпечне середовище. Під час війни — це виживання. Це повернення додому з евакуації. Це тиша без вибухів. Це мати поруч. Це повернення батька з фронту. Це захист дитини, що лишилась без батька чи матері. В умовах війни захист дитини — це захист України. Адже тільки вільна, безпечна держава може гарантувати права та гідне дитинство. Захищаючи країну — ми захищаємо дітей. Захищаючи дітей — ми захищаємо майбутнє. Щасливого дитинства під мирним небом усім дітям України!

Ідентифікація загиблих: міжнародні норми, українська практика та права родичів. Ідентифікація загиблих – це процес встановлення особи померлої людини на підставі зібраних біологічних, медичних, антропологічних, документальних та інших даних. У міжнародному гуманітарному праві цей процес є обов’язком держави і складовою поваги до людської гідності. Це право родини знати правду. Женевські конвенції та Додаткові протоколи 1977 року прямо зобов’язують сторони збройних конфліктів вживати всіх можливих заходів для пошуку та ідентифікації загиблих, а також повідомлення їхніх родин. Як це відбувається в Україні В умовах війни ідентифікація загиблих в Україні проводиться в рамках досудового розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за фактами загибелі чи виявлення тіл осіб на території бойових дій або деокупованих населених пунктів або переданих по репатріації. Одним із інструментів встановлення особи є молекулярно-генетичні експертизи (ДНК-дослідження), які призначаються та проводяться в спеціалізованих державних установах. Ідентифікація здійснюється шляхом порівняння біологічних зразків, відібраних у родичів або отриманих за життя від зниклої особи, із зразками, відібраними від невстановленого тіла. Також встановлення особи може проводитися шляхом впізнання, а також за результатами дактилоскопічних, судово-медичних та інших судових експертиз, призначених у межах кримінального провадження. Якщо виникають сумніви Бувають випадки, коли рідні мають емоційні або обґрунтовані сумніви щодо результатів ідентифікації. Прийняти втрату близької людини надзвичайно важко, а ще важче жити з невпевненістю щодо результатів ідентифікації. Водночас варто знати, що експерти несуть кримінальну відповідальність за свої висновки, а процедура ідентифікації має суворо визначений порядок. Що робити, якщо є об’єктивні сумніви у достовірності ідентифікації Якщо є аргументовані сумніви, особа, визнана потерпілою у кримінальному провадженні, має право: Звернутися до органу досудового розслідування або процесуального керівника (прокурора) із клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які можуть містити, зокрема, протокол огляду тіла, фотознімки, відомості про особисті речі, висновки судово-медичних і молекулярно-генетичних експертиз (із мотивувальною та описовою частинами). Ознайомлення з цими документами допоможе краще зрозуміти, на підставі яких даних зроблено висновок, і може розвіяти певні сумніви. У разі наявності аргументів, що залишають питання без відповіді, важливо підтримувати контакт зі слідчим, який здійснює розслідування. Ви маєте право подати клопотання про проведення повторної або додаткової експертизи. 🔹 Додаткова експертиза призначається, коли необхідно уточнити або доповнити раніше зроблені висновки (наприклад, перевірити ще один біологічний зразок). 🔹 Повторна експертиза проводиться у випадку сумнівів щодо правильності або об’єктивності попереднього висновку, найчастіше в іншій установі чи із залученням міжнародних експертів. Залежно від виду експертизи, є можливість звернутися до експертних установ, що функціонують у складі різних міністерств та відомств (МВС, МОЗ, Мін’юст), або ж, через слідчого, залучити фахівців міжнародних організацій, зокрема Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ). Куди звертатися у разі неотримання відповіді на клопотання чи звернення з даного питання Якщо ваше звернення або клопотання не розглядається належним чином, ви маєте право звернутися до: • Керівництва територіального слідчого підрозділу, Центру ГУНП розшуку осіб зниклих безвісти за особливих обставин або до Головного слідчого управління Національної поліції України; • Офісу Генерального прокурора; • Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Указані інстанції забезпечать належний розгляд вашого звернення. Крім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 303 та статті 306 КПК України, рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій може бути оскаржене до слідчого судді місцевого суду особою, якій відмовлено у задоволенні такого клопотання. Важливо розуміти, що процес ідентифікації це передусім повага до людської гідності та спосіб відновлення справедливості для родин, які втратили близьких. Довіра до експертів і слідчих важливий елемент цього процесу. Водночас право ставити запитання і отримувати відповіді це законне право, яке держава визнає і гарантує. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Міжнародний день скоромовок Щорічно у другу неділю листопада відзначається Міжнародний день скоромовок (International Tongue Twister Day) – це свято словесної акробатики, день, присвячений грайливому, а іноді й дратівливому світу скоромовок. Ця лінгвістична гімнастика існує з 19 століття, а найперша відома збірка скоромовок з’явилася в книзі Джона Гарріса “Практичні принципи правильної та досконалої вимови Пітера Пайпера” (1813 р.). Книга, що мала на меті допомогти дітям з механікою мовлення, містила скоромовку на кожну літеру алфавіту. Виклик скоромовок Скоромовки – це більше, ніж просто веселі фрази; вони є інструментом для покращення мовлення та вимови. Їх навіть можна використовувати для практики іноземних мов. Книга рекордів Гіннеса визнала “The sixth sick sheikh’s sixth sheep’s sick” однією з найскладніших скоромовок англійською мовою. Нещодавно дослідники з Массачусетського технологічного інституту визнали “Pad kid poured curd pulled cod” найскладнішою скоромовкою. Святкування Міжнародного дня скоромовок Практика робить досконалість досконалою Найкращий спосіб відсвяткувати – практикувати та декламувати улюблені скоромовки. Спробуйте вивчити найскладніші з них, а потім покажіть їх друзям і родині. Влаштуйте конкурс Організуйте конкурс скоромовок на роботі або в колі друзів. Подивіться, хто швидше скаже класику або придумає найскладнішу нову скоромовку. Проявіть творчість Чому б не спробувати створити власну скоромовку? Це чудовий спосіб зробити свій внесок у культуру і, можливо, навіть поставити друзів у глухий кут свіжою закрученою фразою. Українські скоромовки • Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят. • Черепашці з черепашенятами важко змагатися із жабенятами. • Всім подобається це куце цуценя. • Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби. • Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята. • Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи. Треба його перековпакувати, щоб він був перековпакований. • Пилип прилип, прилип Пилип. Пилип плаче. •Пилип посіяв просо, просо поспіло, пташки прилетіли, просо поїли. • Кравець краватку картату каракатиці кроїть. Найдовша скоромовка в світі Якраз саме українською мовою звучить найдовша в світі скоромовка, що складається з 688 слів або з 74 скоромовок. Її автор і виконавиця Анастасія Смєхова. Чому ми любимо скоромовки Скоромовки нагадують нам про те, що ми можемо дуркувати і насолоджуватися простими дитячими іграми. Первісно розроблені для розвитку мови, скоромовки і сьогодні використовуються для практики вимови як рідної, так і іноземних мов. Вони безневинно складні – у Міжнародний день скоромовок плутати слова – це частина розваги, а не комунікативна помилка. Міжнародний день скоромовки – це безтурботне свято, яке відзначає примхи мови. Незалежно від того, чи є ви досвідченим лінгвістом, чи просто любите посміятися, цей день – чудова нагода кинути виклик своїй словесній спритності і трохи розважитися з мовою.