• #історія #речі
    Вітраж: Коли скло вирішило стати проповідником і художником одночасно ⛪💎
    Якщо ви думали, що мультимедійні презентації вигадали в Кремнієвій долині, то середньовічні архітектори з вами б посперечалися. Вітраж — це, по суті, перший у світі широкоформатний екран, де роль пікселів виконували шматочки кольорового скла, а роль підсвітки — саме сонце. У часи, коли більшість населення вважала читання занадто елітарним хобі, ці яскраві вікна були «коміксами для спасіння душі», розповідаючи біблійні сюжети тим, хто не знав латини, але цінував естетику. 🎨🕯️

    Технологія народжувалася в муках і диму. Майстри античності та раннього середньовіччя варили скло з піску та попелу, додаючи оксиди металів для кольору: мідь давала глибокий червоний, а кобальт — той самий «королівський синій», від якого в соборах Шартра й досі паморочиться в голові. Кожен фрагмент обережно обгортали свинцевою стрічкою, збираючи гігантський пазл, що мав витримувати натиск вітру та часу. Свинець тут — іронічний вибір: м'який метал тримав тендітне скло, створюючи міцність із гнучкості. 🔨⚒️

    Існує міф, що секрет середньовічного червоного скла був безповоротно втрачений і включав у себе додавання золотого пилу. Насправді ж хіміки того часу були просто геніальними практиками, і хоча золото справді використовували для отримання «рубінового» відтінку, більшість кольорів створювалася прозаїчнішими, але не менш ефектними домішками. Головним секретом була не магія, а терпіння та влучний розрахунок температури в печі. 🔥🌡️

    Вітраж не завжди був лише релігійним атрибутом. У епоху Ар-нуво Луї Комфорт Тіффані зробив цей вид мистецтва «ручним». Він винайшов спосіб з'єднувати скло мідною фольгою, що дозволило створювати неймовірні абажури та декор, який перетворив сувору готику на затишну розкіш буржуазних віталень. Раптом «світло боже» стало «світлом електричним», але не втратило своєї магії. ✨🛋️

    Сьогодні вітраж — це витончений анахронізм. У світі пластикових вікон та дзеркальних хмарочосів він нагадує нам, що світло може бути не просто фізичним явищем, а справжньою драматургією. Це мистецтво, яке неможливо побачити вночі, і в цьому його головна іронія: вітраж живе лише тоді, коли небо вирішує з ним співпрацювати. 🌤️🖼️
    #історія #речі Вітраж: Коли скло вирішило стати проповідником і художником одночасно ⛪💎 Якщо ви думали, що мультимедійні презентації вигадали в Кремнієвій долині, то середньовічні архітектори з вами б посперечалися. Вітраж — це, по суті, перший у світі широкоформатний екран, де роль пікселів виконували шматочки кольорового скла, а роль підсвітки — саме сонце. У часи, коли більшість населення вважала читання занадто елітарним хобі, ці яскраві вікна були «коміксами для спасіння душі», розповідаючи біблійні сюжети тим, хто не знав латини, але цінував естетику. 🎨🕯️ Технологія народжувалася в муках і диму. Майстри античності та раннього середньовіччя варили скло з піску та попелу, додаючи оксиди металів для кольору: мідь давала глибокий червоний, а кобальт — той самий «королівський синій», від якого в соборах Шартра й досі паморочиться в голові. Кожен фрагмент обережно обгортали свинцевою стрічкою, збираючи гігантський пазл, що мав витримувати натиск вітру та часу. Свинець тут — іронічний вибір: м'який метал тримав тендітне скло, створюючи міцність із гнучкості. 🔨⚒️ Існує міф, що секрет середньовічного червоного скла був безповоротно втрачений і включав у себе додавання золотого пилу. Насправді ж хіміки того часу були просто геніальними практиками, і хоча золото справді використовували для отримання «рубінового» відтінку, більшість кольорів створювалася прозаїчнішими, але не менш ефектними домішками. Головним секретом була не магія, а терпіння та влучний розрахунок температури в печі. 🔥🌡️ Вітраж не завжди був лише релігійним атрибутом. У епоху Ар-нуво Луї Комфорт Тіффані зробив цей вид мистецтва «ручним». Він винайшов спосіб з'єднувати скло мідною фольгою, що дозволило створювати неймовірні абажури та декор, який перетворив сувору готику на затишну розкіш буржуазних віталень. Раптом «світло боже» стало «світлом електричним», але не втратило своєї магії. ✨🛋️ Сьогодні вітраж — це витончений анахронізм. У світі пластикових вікон та дзеркальних хмарочосів він нагадує нам, що світло може бути не просто фізичним явищем, а справжньою драматургією. Це мистецтво, яке неможливо побачити вночі, і в цьому його головна іронія: вітраж живе лише тоді, коли небо вирішує з ним співпрацювати. 🌤️🖼️
    Like
    1
    144переглядів
  • 🗣 Представник ТЦК: вказівки забирати телефони у призовників немає. Але, каже, практика з'явилася через людей, які в соцмережах розкривали розташування збірних пунктів і центрів.

    «Централізовано не було вказівки забирати гаджети. А почалося це після того, як громадяни почали відверто публікувати відео навіть з території збірних пунктів, повідомляти, де вони зараз перебувають в соцмережах, що ставило, м'яко кажучи, в незручну ситуацію з безпекової сторони. Особливо після того, як по ТЦК та СП почали наноситися дронові удари, як це було в Полтаві, в Кременчуці», - сказав в ефірі Радіо Свобода (https://youtu.be/zfdq5FbJn8M) Роман Істомін, начальник групи комунікацій Полтавського обласного ТЦК та СП.

    Рішення цієї проблеми посадовець поки не бачить. Раніше український омбудсмен Дмитро Лубінець казав, що ТЦК і СП не мають права вилучати в людей особисті речі. «Ну, нехай пан Лубінець пропонує рішення, якщо він критикує», - відреагував представник ТЦК.
    🗣 Представник ТЦК: вказівки забирати телефони у призовників немає. Але, каже, практика з'явилася через людей, які в соцмережах розкривали розташування збірних пунктів і центрів. «Централізовано не було вказівки забирати гаджети. А почалося це після того, як громадяни почали відверто публікувати відео навіть з території збірних пунктів, повідомляти, де вони зараз перебувають в соцмережах, що ставило, м'яко кажучи, в незручну ситуацію з безпекової сторони. Особливо після того, як по ТЦК та СП почали наноситися дронові удари, як це було в Полтаві, в Кременчуці», - сказав в ефірі Радіо Свобода (https://youtu.be/zfdq5FbJn8M) Роман Істомін, начальник групи комунікацій Полтавського обласного ТЦК та СП. Рішення цієї проблеми посадовець поки не бачить. Раніше український омбудсмен Дмитро Лубінець казав, що ТЦК і СП не мають права вилучати в людей особисті речі. «Ну, нехай пан Лубінець пропонує рішення, якщо він критикує», - відреагував представник ТЦК.
    125переглядів 1Відтворень
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ФЕДЕРАЦІЯ БОКСУ
    31 січня 2026 року в місті Обухів відбулася бойова практика з нагородженням за участю боксерів з міст Березань, Яготин та Обухів.
    Спортсмени отримали безцінний досвід, адже саме у спарингах та змагальній практиці вони мають можливість підвищити свій рівень майстерності, витривалість і впевненість у власних силах.
    Київська обласна федерація боксу щиро дякує тренерам за вагомий внесок у розвиток молоді та популяризацію боксу в Київській області.
    Окрема подяка Збройним Силам України за можливість жити, тренуватися та змагатися під мирним небом.
    Слава Героям!
    Слава Україні! 🇺🇦🥊
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ФЕДЕРАЦІЯ БОКСУ 31 січня 2026 року в місті Обухів відбулася бойова практика з нагородженням за участю боксерів з міст Березань, Яготин та Обухів. Спортсмени отримали безцінний досвід, адже саме у спарингах та змагальній практиці вони мають можливість підвищити свій рівень майстерності, витривалість і впевненість у власних силах. Київська обласна федерація боксу щиро дякує тренерам за вагомий внесок у розвиток молоді та популяризацію боксу в Київській області. Окрема подяка Збройним Силам України за можливість жити, тренуватися та змагатися під мирним небом. Слава Героям! Слава Україні! 🇺🇦🥊 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    266переглядів
  • #історія #постаті
    Тимофій Бордуляк: Сільський священник, який став голосом «принижених і знедолених» ✍️
    2 лютого 1863 року народився чоловік, який мав би бути звичайним парохом у галицькому селі, але став одним із найпронизливіших письменників свого часу. Тимофій Бордуляк — це людина, яка не просто описувала страждання народу, вона проживала їх разом із кожним парафіянином.

    Літописець великого розпачу 🚢

    Наприкінці XIX століття Галичину накрила хвиля «бразильської лихоманки» — масової еміграції селян за океан. Люди продавали все, що мали, аби купити квиток у невідомість, де часто знаходили не золото, а смерть. Бордуляк був тим, хто бачив ці сцени на власні очі: сльози на перонах, порожні хати та розбиті мрії. Його новели, як-от «Іван Бразилієць», стали художнім документом цієї національної трагедії.

    Франко як «літературний хрещений» 🤝

    Бордуляк був надзвичайно скромним. Він надсилав свої твори до журналів під псевдонімами (наприклад, Т. Ветлужанин), не розраховуючи на славу. Проте його талант помітив Іван Франко. Саме Каменяр сприяв публікації його першої збірки «Ближні» у 1899 році, назвавши автора одним із найталановитіших представників «нової школи» українського реалізму. Франко цінував у ньому відсутність штучного пафосу — лише гола, подекуди жорстока правда життя.

    Між вівтарем і пером ⛪

    Попри літературний успіх, Бордуляк ніколи не полишав служіння. Він був священником у селах Улицьке-Середке та Великий Ходачків. Для своїх селян він був не просто «отцем», а й вчителем, юристом і агрономом. Він засновував осередки «Просвіти», відкривав позичкові каси, бо вірив: українця не можна звільнити духовно, поки він перебуває в економічному рабстві. Його вважали ідеальним зразком інтелігента-практика.

    Трагедія останніх років 🕯️

    Життя Бордуляка завершилося у 1936 році, проте перед смертю він встиг побачити, як його рідне село і навіть церква були знищені під час воєнних подій. Він пережив особисту драму — втрату багатьох своїх рукописів, що згоріли під час Першої світової війни. Але те, що вціліло, назавжди закарбувало його ім'я в історії української літератури поруч із Василем Стефаником та Михайлом Коцюбинським.

    Тимофій Бордуляк навчив нас головному: велика література створюється не в золотих кабінетах, а там, де б'ється серце звичайної людини, з усіма її болями та надіями.
    #історія #постаті Тимофій Бордуляк: Сільський священник, який став голосом «принижених і знедолених» ✍️ 2 лютого 1863 року народився чоловік, який мав би бути звичайним парохом у галицькому селі, але став одним із найпронизливіших письменників свого часу. Тимофій Бордуляк — це людина, яка не просто описувала страждання народу, вона проживала їх разом із кожним парафіянином. Літописець великого розпачу 🚢 Наприкінці XIX століття Галичину накрила хвиля «бразильської лихоманки» — масової еміграції селян за океан. Люди продавали все, що мали, аби купити квиток у невідомість, де часто знаходили не золото, а смерть. Бордуляк був тим, хто бачив ці сцени на власні очі: сльози на перонах, порожні хати та розбиті мрії. Його новели, як-от «Іван Бразилієць», стали художнім документом цієї національної трагедії. Франко як «літературний хрещений» 🤝 Бордуляк був надзвичайно скромним. Він надсилав свої твори до журналів під псевдонімами (наприклад, Т. Ветлужанин), не розраховуючи на славу. Проте його талант помітив Іван Франко. Саме Каменяр сприяв публікації його першої збірки «Ближні» у 1899 році, назвавши автора одним із найталановитіших представників «нової школи» українського реалізму. Франко цінував у ньому відсутність штучного пафосу — лише гола, подекуди жорстока правда життя. Між вівтарем і пером ⛪ Попри літературний успіх, Бордуляк ніколи не полишав служіння. Він був священником у селах Улицьке-Середке та Великий Ходачків. Для своїх селян він був не просто «отцем», а й вчителем, юристом і агрономом. Він засновував осередки «Просвіти», відкривав позичкові каси, бо вірив: українця не можна звільнити духовно, поки він перебуває в економічному рабстві. Його вважали ідеальним зразком інтелігента-практика. Трагедія останніх років 🕯️ Життя Бордуляка завершилося у 1936 році, проте перед смертю він встиг побачити, як його рідне село і навіть церква були знищені під час воєнних подій. Він пережив особисту драму — втрату багатьох своїх рукописів, що згоріли під час Першої світової війни. Але те, що вціліло, назавжди закарбувало його ім'я в історії української літератури поруч із Василем Стефаником та Михайлом Коцюбинським. Тимофій Бордуляк навчив нас головному: велика література створюється не в золотих кабінетах, а там, де б'ється серце звичайної людини, з усіма її болями та надіями.
    Like
    1
    345переглядів
  • #історія #постаті
    Іван Пулюй: Український світоч, що бачив крізь матерію та час 💡
    Якщо ви колись робили рентгенівський знімок, то маєте знати: за цією технологією стоїть не лише німець Рентген, а й великий українець Іван Пулюй. Людина космічного масштабу мислення, він поєднав у собі таланти фізика-теоретика, інженера-практика, богослова та патріота.

    Битва за промені: Хто був першим? 🧐

    Головна драма життя Пулюя — це відкриття Х-променів. Ще за 14 років до офіційного «відкриття» Рентгена, Пулюй уже сконструював вакуумну трубку, яка випромінювала невидиме світло. Він робив знімки миші, дитячої руки та інших об’єктів з неймовірною для того часу чіткістю. Чому ж весь світ знає Рентгена? Все просто: німецький колега першим подав патент і вдало «приватизував» технологію. Пулюй, дізнавшись про Нобелівську премію Рентгена, з гіркотою написав: «Що має статися — станеться, а те, що відбулося, не змінити». Проте історія поступово повертає борги, визнаючи «лампу Пулюя» досконалішою за всі тогочасні аналоги.

    Електрифікатор Європи та радник монархів ⚡

    Пулюй не був кабінетним ученим. Він став одним із перших, хто зрозумів силу електрики. Саме він керував будівництвом першої в Європі електростанції на змінному струмі в Празі. Його авторитет був настільки високим, що йому пропонували посаду міністра освіти Австро-Угорщини, від якої він відмовився, аби мати змогу продовжувати дослідження та допомагати українській справі.

    Слово Боже українською ⛪

    Поки в росії діяли Валуєвський та Емський укази, що забороняли українську мову, Пулюй разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким робив неймовірне — перекладав Біблію. Для нього було принципово важливо, щоб українці могли звертатися до Бога своєю рідною мовою. Ця праця тривала десятиліттями, і навіть коли згорів рукопис під час пожежі, Пулюй не здався і відновив переклад.

    Пророк незалежності 🇺🇦

    Ще задовго до розпаду імперій Пулюй писав політичні трактати, де обґрунтовував необхідність незалежної України як щита для всієї Європи від російського деспотизму. Його слова про те, що «самостійна Україна є ключем до миру в Європі», звучать сьогодні як ніколи актуально та пророчо.
    Іван Пулюй — це приклад того, як можна бути громадянином світу, не втрачаючи свого коріння. Він був людиною світла в обох сенсах: як фізик, що вивчав випромінювання, і як інтелектуал, що ніс просвіту своєму народу.
    #історія #постаті Іван Пулюй: Український світоч, що бачив крізь матерію та час 💡 Якщо ви колись робили рентгенівський знімок, то маєте знати: за цією технологією стоїть не лише німець Рентген, а й великий українець Іван Пулюй. Людина космічного масштабу мислення, він поєднав у собі таланти фізика-теоретика, інженера-практика, богослова та патріота. Битва за промені: Хто був першим? 🧐 Головна драма життя Пулюя — це відкриття Х-променів. Ще за 14 років до офіційного «відкриття» Рентгена, Пулюй уже сконструював вакуумну трубку, яка випромінювала невидиме світло. Він робив знімки миші, дитячої руки та інших об’єктів з неймовірною для того часу чіткістю. Чому ж весь світ знає Рентгена? Все просто: німецький колега першим подав патент і вдало «приватизував» технологію. Пулюй, дізнавшись про Нобелівську премію Рентгена, з гіркотою написав: «Що має статися — станеться, а те, що відбулося, не змінити». Проте історія поступово повертає борги, визнаючи «лампу Пулюя» досконалішою за всі тогочасні аналоги. Електрифікатор Європи та радник монархів ⚡ Пулюй не був кабінетним ученим. Він став одним із перших, хто зрозумів силу електрики. Саме він керував будівництвом першої в Європі електростанції на змінному струмі в Празі. Його авторитет був настільки високим, що йому пропонували посаду міністра освіти Австро-Угорщини, від якої він відмовився, аби мати змогу продовжувати дослідження та допомагати українській справі. Слово Боже українською ⛪ Поки в росії діяли Валуєвський та Емський укази, що забороняли українську мову, Пулюй разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким робив неймовірне — перекладав Біблію. Для нього було принципово важливо, щоб українці могли звертатися до Бога своєю рідною мовою. Ця праця тривала десятиліттями, і навіть коли згорів рукопис під час пожежі, Пулюй не здався і відновив переклад. Пророк незалежності 🇺🇦 Ще задовго до розпаду імперій Пулюй писав політичні трактати, де обґрунтовував необхідність незалежної України як щита для всієї Європи від російського деспотизму. Його слова про те, що «самостійна Україна є ключем до миру в Європі», звучать сьогодні як ніколи актуально та пророчо. Іван Пулюй — це приклад того, як можна бути громадянином світу, не втрачаючи свого коріння. Він був людиною світла в обох сенсах: як фізик, що вивчав випромінювання, і як інтелектуал, що ніс просвіту своєму народу.
    Like
    1
    288переглядів
  • Украинские пленные, которых израильтяне после 7 октября хорошо понимают — видео израильского журналиста Дана Гольдмана

    Посмотрите это интервью. Это тяжёлое, но необходимое свидетельство — и для Украины, и для Израиля.

    Израильский журналист Дан Гольдман совместно с организацией Израильские друзья Украины опубликовал большое интервью, которое трудно воспринимать как обычный медиаматериал.
    Это не репортаж и не политический разбор — это свидетельство.

    Герои видео — журналист агентства УНИАН Дмитрий Хилюк и бывший мэр Херсона Владимир Мыколаенко. Оба — гражданские. Оба были похищены российскими военными в первые недели полномасштабного вторжения. Оба провели три с половиной года в российских тюрьмах и колониях.

    Ни обвинений, ни суда, ни статуса. Только плен.

    В самом начале Дан Гольдман честно обозначает рамку: он не военный корреспондент и не анализирует карты боевых действий. Его задача — рассказывать истории людей, к которым пришла война.

    Именно здесь возникает прямая и болезненная параллель с Израилем после 7 октября 2023 года.
    Похищение, удержание в изоляции, физическое и психологическое насилие, превращение людей в разменную монету — всё это израильской аудитории больше не нужно объяснять.

    Один из самых страшных фрагментов интервью — рассказ о том, что Россия удерживает даже тела погибших. Их используют как инструмент торга: территория в обмен на тела.
    Эта логика напрямую перекликается с практиками террористических организаций. В разговоре прямо проводится параллель с ХАМАС.

    Отдельная тема — язык.
    Украинский язык в плену становился триггером. За украинскую речь били. За суржик били. За неправильное произношение били.
    Именно здесь рождается фраза, ставшая заголовком видео: «Русских из нас уже не сделать».

    Дан Гольдман подчёркивает: истории Дмитрия и Владимира подтверждают мысль, сформулированную пережившим Аушвиц израильским писателем Ехиелем Динуром:
    чтобы стать солдатом армии абсолютного зла, не нужно быть особенным. Достаточно быть человеком, охваченным ненавистью.

    Мы видели это в Буче.
    Мы увидели это 7 октября на юге Израиля.

    ❓ Как вам кажется: такие свидетельства помогают израильскому обществу лучше понять, что происходит в Украине — или боль каждой войны всё равно остаётся «своей»?

    Читайте статью и смотрите видео:
    https://news.nikk.co.il/video-russkih-iz-nas-uzhe/

    НАновости‼️: новости Израиля

    Важно❓ Поделитесь ❗️
    и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы
    https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    Украинские пленные, которых израильтяне после 7 октября хорошо понимают — видео израильского журналиста Дана Гольдмана Посмотрите это интервью. Это тяжёлое, но необходимое свидетельство — и для Украины, и для Израиля. Израильский журналист Дан Гольдман совместно с организацией Израильские друзья Украины опубликовал большое интервью, которое трудно воспринимать как обычный медиаматериал. Это не репортаж и не политический разбор — это свидетельство. Герои видео — журналист агентства УНИАН Дмитрий Хилюк и бывший мэр Херсона Владимир Мыколаенко. Оба — гражданские. Оба были похищены российскими военными в первые недели полномасштабного вторжения. Оба провели три с половиной года в российских тюрьмах и колониях. Ни обвинений, ни суда, ни статуса. Только плен. В самом начале Дан Гольдман честно обозначает рамку: он не военный корреспондент и не анализирует карты боевых действий. Его задача — рассказывать истории людей, к которым пришла война. Именно здесь возникает прямая и болезненная параллель с Израилем после 7 октября 2023 года. Похищение, удержание в изоляции, физическое и психологическое насилие, превращение людей в разменную монету — всё это израильской аудитории больше не нужно объяснять. Один из самых страшных фрагментов интервью — рассказ о том, что Россия удерживает даже тела погибших. Их используют как инструмент торга: территория в обмен на тела. Эта логика напрямую перекликается с практиками террористических организаций. В разговоре прямо проводится параллель с ХАМАС. Отдельная тема — язык. Украинский язык в плену становился триггером. За украинскую речь били. За суржик били. За неправильное произношение били. Именно здесь рождается фраза, ставшая заголовком видео: «Русских из нас уже не сделать». Дан Гольдман подчёркивает: истории Дмитрия и Владимира подтверждают мысль, сформулированную пережившим Аушвиц израильским писателем Ехиелем Динуром: чтобы стать солдатом армии абсолютного зла, не нужно быть особенным. Достаточно быть человеком, охваченным ненавистью. Мы видели это в Буче. Мы увидели это 7 октября на юге Израиля. ❓ Как вам кажется: такие свидетельства помогают израильскому обществу лучше понять, что происходит в Украине — или боль каждой войны всё равно остаётся «своей»? Читайте статью и смотрите видео: https://news.nikk.co.il/video-russkih-iz-nas-uzhe/ НАновости‼️: новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    NEWS.NIKK.CO.IL
    Видео: «Русских из нас уже не сделать». Украинские пленные, которых израильтяне хорошо понимают после 7 октября — интервью Данa Гольдмана - НАновости - новости Израиля
    Посмотрите это интервью. Это тяжелое, но необходимое свидетельство — и для Украины, и для Израиля. Израильский журналист Дан Гольдман совместно с - НАновости - новости Израиля - Воскресенье, 1 февраля, 2026, 21:37
    538переглядів
  • 🕯 27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Сьогодні ми разом з усім світом схиляємо голову перед мільйонами жертв нацистського терору.
    Ця дата стала символом нелюдської жорстокості та водночас надії: саме цього дня у 1945 році бійці 1-го Українського фронту визволили в’язнів Аушвіц-Біркенау – справжнього табору смерті. Внесок українців у розгром нацизму є беззаперечним.
    Водночас історія знову поставила нас перед обличчям абсолютного зла. Сьогодні воїни Сил оборони борються проти нацистів сучасності — росіян. Рашизм запозичив у Третього Рейху найгірше: ідеологію катування та масові вбивства за національною ознакою.
    А в ці дні додалася нова практика, до якої не вдавався жодний режим в історії – намагання змучити українців через масштабні знеструмлення та холод у домівках.
    Тож ми не просто тримаємо оборону — ми захищаємо право людини на життя та гідне існування. Наш обов’язок – зупинити агресора, чия темрява насправді не має меж. Пам’ятаємо і ведемо нашу боротьбу!
    #Історія #Голокост #НіколиЗнову

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🕯 27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Сьогодні ми разом з усім світом схиляємо голову перед мільйонами жертв нацистського терору. Ця дата стала символом нелюдської жорстокості та водночас надії: саме цього дня у 1945 році бійці 1-го Українського фронту визволили в’язнів Аушвіц-Біркенау – справжнього табору смерті. Внесок українців у розгром нацизму є беззаперечним. Водночас історія знову поставила нас перед обличчям абсолютного зла. Сьогодні воїни Сил оборони борються проти нацистів сучасності — росіян. Рашизм запозичив у Третього Рейху найгірше: ідеологію катування та масові вбивства за національною ознакою. А в ці дні додалася нова практика, до якої не вдавався жодний режим в історії – намагання змучити українців через масштабні знеструмлення та холод у домівках. Тож ми не просто тримаємо оборону — ми захищаємо право людини на життя та гідне існування. Наш обов’язок – зупинити агресора, чия темрява насправді не має меж. Пам’ятаємо і ведемо нашу боротьбу! #Історія #Голокост #НіколиЗнову https://t.me/Ukraineaboveallelse
    197переглядів
  • 💥 Закон про відродження американського боксу імені Мухаммеда Алі може призвести до приголомшливих змін у боксі - наслідки можуть торкнутися низки провідних зірок цього виду спорту🥊
    Майже два десятки боксерів світового рівня можуть зазнати змін у своєму статусі після того, як Закон про відродження американського боксу імені Мухаммеда Алі зробив ще один крок до остаточного затвердження.
    Метою Закону про реформу боксу імені Мухаммеда Алі 2000 року було «захист прав і добробуту професійних боксерів на міжштатному рівні шляхом запобігання певним експлуататорським, пригноблювальним та неетичним діловим практикам».
    Новий закон, який підтримує компанія TKO і який очолює президент UFC Дейна Вайт, не скасовує чинний Закон про реформу боксу імені Мухаммеда Алі. Натомість він має на меті запровадити нові правила, які фактично дозволять промоутерську модель у стилі UFC під новою назвою - Об’єднані боксерські організації (Unified Boxing Organisations, UBO). Це включає можливість для промоутерів укладати з боксерами ексклюзивні контракти, запровадження нової системи рейтингів і титулів.
    Паралельно зі створенням UBO чинні санкціонуючі органи у боксі будуть змушені змінити свої підходи. Всесвітня боксерська рада (WBC), Всесвітня боксерська асоціація (WBA), Всесвітня боксерська організація (WBO), Міжнародна боксерська федерація (IBF) та Міжнародна боксерська організація (IBO) зможуть мати лише одного чемпіона в кожній ваговій категорії.
    Протягом років уболівальники боксу різко критикували практику постійного розіграшу чемпіонських поясів, зокрема поєдинки за тимчасові титули. Тимчасовий пояс, згідно з новими правилами, може присуджуватися лише «у разі травми або хвороби чинного чемпіона, відмови або нездатності чинного чемпіона захищати свій титул, або з причин, що не залежать від боксера, зокрема неможливості подорожувати».
    Схоже, що нинішній ландшафт боксу неминуче зазнає змін, і з пропонованим принципом «один чемпіон - одна вагова категорія» багато хто опиниться під загрозою втрати статусу.
    🥊 Станом на зараз перелік володарів тимчасових титулів за ваговими категоріями виглядає так:
    Надважка вага: мурат гассієв (WBA Regular), Агіт Кабаєл (WBC Interim) — Олександр Усик володіє супер/основними поясами.
    Бриджервейт: гєоргій юновідов (WBA Interim) — повноцінний чемпіон муслім гаджімагомєдов.
    Крузервейт: Міхал Чесляк (WBC Interim) — чемпіон WBC Ноель Мікаелян.
    Напівважка вага: Девід Бенавідес (WBA Regular), Альберт Рамірес (WBA Interim), Каллум Сміт (WBO Interim) — супер/основними поясами володіє дмітрій бівол.
    Друга середня вага: Крістіан М’Біллі (WBC Interim) — титул вакантний або перебуває у володінні одного основного чемпіона.
    Середня вага: Хесус Рамос (WBC Interim) — чемпіон WBC Карлос Адамес.
    Перша середня вага: Джарон Енніс (WBA Interim), Верджил Ортіс-молодший (WBC Interim) — основні пояси у Себастьяна Фундори / Абасса Барау.
    Перша напівсередня вага: Алессандро Рігукчіні (WBA Interim), Айзек Крус (WBC Interim) — основні пояси у Расселла / Сміта.
    Легка вага: Хадьєр Еррера (WBC Interim) — чемпіон WBC Шакур Стівенсон.
    Напівлегка вага: Мірко Куельйо (WBA Interim), Брюс Керрінгтон (WBC Interim) — основні пояси у Болла / Фултона.
    Друга найлегша вага: Муроджон Ахмадалієв (WBA Interim) — Наоя Іноуе є абсолютним чемпіоном.
    Найлегша вага: Ноніто Донейр (WBA Interim) — основні титули у Антоніо Варгаса / Сеї Цуцумі.
    Друга найлегша вага (Super Flyweight): Давід Хіменес (WBA Interim) — основний чемпіон Джессі Родрігес.
    Найлегша вага (Flyweight): Джонатан Гонсалес (WBA Interim), Галал Яфай (WBC Interim) — основний чемпіон Рікардо Сандовал.
    Мінімальна вага: Рюсей Мацумото (WBA Regular), Оскар Коллазо — суперчемпіон WBA.
    Під час публічного засідання у середу було представлено кілька нових поправок, які комітет поставив на голосування та затвердив. Голова комітету Тім Волберг, республіканець зі штату Мічиган, оголосив такі зміни:
    👉 підвищення запропонованої мінімальної оплати за раунд зі 150 до 200 доларів;
    👉 розширення мінімального медичного страхового покриття з 25 000 до 50 000 доларів;
    👉 оновлення запропонованих строків і частоти обов’язкових медичних обстежень, зокрема перевірок зору, аналізів крові, тестування здоров’я мозку та пов’язаних оцінок.
    Водночас конгресвумен Ільхан Омар, демократка зі штату Міннесота, запропонувала й домоглася ухвалення таких змін:
    👉 обмеження тривалості боксерських контрактів максимум шістьма роками;
    👉 оновлення положень про вільне агентство, які дозволяють боксерам, починаючи за 30 днів до завершення контракту, ініціювати контакти з іншими UBO або промоутерами;
    👉 встановлення норми, за якою за відсутності бою протягом будь-якого шестимісячного періоду боксер має право на компенсацію у розмірі, що дорівнює десятикратній мінімальній оплаті за раунд у 200 доларів.
    ❗️ Наразі у 18 вагових категоріях WBC має 24 чемпіонів світу та тимчасових чемпіонів (без урахування регіональних поясів), тоді як WBA в окремі періоди присуджувала понад 40 поясів у 17 вагових категоріях. Ліквідація надлишкових титулів може бути позитивно сприйнята, однак у поєднанні з пропонованою мінімальною оплатою за раунд ці поправки можуть призвести до перенесення моделі виплат у стилі UFC в бокс, що, без сумніву, спричинить хаос у цьому виді спорту. Навіть з урахуванням незначного підвищення виплат, запропоновані зміни не виглядають обнадійливо, пише The Mirror.
    Джерело - https://www.facebook.com/tanksport71
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    💥 Закон про відродження американського боксу імені Мухаммеда Алі може призвести до приголомшливих змін у боксі - наслідки можуть торкнутися низки провідних зірок цього виду спорту🥊 Майже два десятки боксерів світового рівня можуть зазнати змін у своєму статусі після того, як Закон про відродження американського боксу імені Мухаммеда Алі зробив ще один крок до остаточного затвердження. Метою Закону про реформу боксу імені Мухаммеда Алі 2000 року було «захист прав і добробуту професійних боксерів на міжштатному рівні шляхом запобігання певним експлуататорським, пригноблювальним та неетичним діловим практикам». Новий закон, який підтримує компанія TKO і який очолює президент UFC Дейна Вайт, не скасовує чинний Закон про реформу боксу імені Мухаммеда Алі. Натомість він має на меті запровадити нові правила, які фактично дозволять промоутерську модель у стилі UFC під новою назвою - Об’єднані боксерські організації (Unified Boxing Organisations, UBO). Це включає можливість для промоутерів укладати з боксерами ексклюзивні контракти, запровадження нової системи рейтингів і титулів. Паралельно зі створенням UBO чинні санкціонуючі органи у боксі будуть змушені змінити свої підходи. Всесвітня боксерська рада (WBC), Всесвітня боксерська асоціація (WBA), Всесвітня боксерська організація (WBO), Міжнародна боксерська федерація (IBF) та Міжнародна боксерська організація (IBO) зможуть мати лише одного чемпіона в кожній ваговій категорії. Протягом років уболівальники боксу різко критикували практику постійного розіграшу чемпіонських поясів, зокрема поєдинки за тимчасові титули. Тимчасовий пояс, згідно з новими правилами, може присуджуватися лише «у разі травми або хвороби чинного чемпіона, відмови або нездатності чинного чемпіона захищати свій титул, або з причин, що не залежать від боксера, зокрема неможливості подорожувати». Схоже, що нинішній ландшафт боксу неминуче зазнає змін, і з пропонованим принципом «один чемпіон - одна вагова категорія» багато хто опиниться під загрозою втрати статусу. 🥊 Станом на зараз перелік володарів тимчасових титулів за ваговими категоріями виглядає так: Надважка вага: мурат гассієв (WBA Regular), Агіт Кабаєл (WBC Interim) — Олександр Усик володіє супер/основними поясами. Бриджервейт: гєоргій юновідов (WBA Interim) — повноцінний чемпіон муслім гаджімагомєдов. Крузервейт: Міхал Чесляк (WBC Interim) — чемпіон WBC Ноель Мікаелян. Напівважка вага: Девід Бенавідес (WBA Regular), Альберт Рамірес (WBA Interim), Каллум Сміт (WBO Interim) — супер/основними поясами володіє дмітрій бівол. Друга середня вага: Крістіан М’Біллі (WBC Interim) — титул вакантний або перебуває у володінні одного основного чемпіона. Середня вага: Хесус Рамос (WBC Interim) — чемпіон WBC Карлос Адамес. Перша середня вага: Джарон Енніс (WBA Interim), Верджил Ортіс-молодший (WBC Interim) — основні пояси у Себастьяна Фундори / Абасса Барау. Перша напівсередня вага: Алессандро Рігукчіні (WBA Interim), Айзек Крус (WBC Interim) — основні пояси у Расселла / Сміта. Легка вага: Хадьєр Еррера (WBC Interim) — чемпіон WBC Шакур Стівенсон. Напівлегка вага: Мірко Куельйо (WBA Interim), Брюс Керрінгтон (WBC Interim) — основні пояси у Болла / Фултона. Друга найлегша вага: Муроджон Ахмадалієв (WBA Interim) — Наоя Іноуе є абсолютним чемпіоном. Найлегша вага: Ноніто Донейр (WBA Interim) — основні титули у Антоніо Варгаса / Сеї Цуцумі. Друга найлегша вага (Super Flyweight): Давід Хіменес (WBA Interim) — основний чемпіон Джессі Родрігес. Найлегша вага (Flyweight): Джонатан Гонсалес (WBA Interim), Галал Яфай (WBC Interim) — основний чемпіон Рікардо Сандовал. Мінімальна вага: Рюсей Мацумото (WBA Regular), Оскар Коллазо — суперчемпіон WBA. Під час публічного засідання у середу було представлено кілька нових поправок, які комітет поставив на голосування та затвердив. Голова комітету Тім Волберг, республіканець зі штату Мічиган, оголосив такі зміни: 👉 підвищення запропонованої мінімальної оплати за раунд зі 150 до 200 доларів; 👉 розширення мінімального медичного страхового покриття з 25 000 до 50 000 доларів; 👉 оновлення запропонованих строків і частоти обов’язкових медичних обстежень, зокрема перевірок зору, аналізів крові, тестування здоров’я мозку та пов’язаних оцінок. Водночас конгресвумен Ільхан Омар, демократка зі штату Міннесота, запропонувала й домоглася ухвалення таких змін: 👉 обмеження тривалості боксерських контрактів максимум шістьма роками; 👉 оновлення положень про вільне агентство, які дозволяють боксерам, починаючи за 30 днів до завершення контракту, ініціювати контакти з іншими UBO або промоутерами; 👉 встановлення норми, за якою за відсутності бою протягом будь-якого шестимісячного періоду боксер має право на компенсацію у розмірі, що дорівнює десятикратній мінімальній оплаті за раунд у 200 доларів. ❗️ Наразі у 18 вагових категоріях WBC має 24 чемпіонів світу та тимчасових чемпіонів (без урахування регіональних поясів), тоді як WBA в окремі періоди присуджувала понад 40 поясів у 17 вагових категоріях. Ліквідація надлишкових титулів може бути позитивно сприйнята, однак у поєднанні з пропонованою мінімальною оплатою за раунд ці поправки можуть призвести до перенесення моделі виплат у стилі UFC в бокс, що, без сумніву, спричинить хаос у цьому виді спорту. Навіть з урахуванням незначного підвищення виплат, запропоновані зміни не виглядають обнадійливо, пише The Mirror. Джерело - https://www.facebook.com/tanksport71 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    566переглядів
  • Шахрайство щодо родин полонених і зниклих безвісти: основні форми, ризики та механізми протидії.
    Результати анонімного опитування серед родин зниклих безвісти та полонених свідчать, що шахрайство у цій сфері є масовим явищем. Лише чверть опитаних зазначили, що не стикалися з подібними ризиками. Водночас понад 45% повідомили про спроби ошукати їх особисто або про відомі їм випадки серед знайомих. Частина респондентів зазнала фінансових втрат або серйозного психологічного тиску, пов’язаного з виманюванням інформації.
      Найпоширенішою формою шахрайства залишаються звернення від осіб, які представляються волонтерами, журналістами, посередниками або людьми з «доступом до інформації». У таких зверненнях зазвичай обіцяють допомогу з пошуком, включення до списків обміну, передачу інформації або надання фото і відео. У більшості випадків після встановлення контакту від родини вимагають гроші або конфіденційні дані.
      Окрему категорію становлять спроби психологічного тиску без прямого вимагання коштів. Навіть за відсутності фінансової складової такі дії створюють ризик витоку персональних і військово чутливих даних та можуть бути використані проти самої зниклої чи полоненої людини. Додаткову небезпеку становить використання шахраями технологій штучного інтелекту, зокрема для імітації голосу, створення фейкових повідомлень, зображень або відео, що ускладнює перевірку достовірності отриманої інформації та посилює психологічний вплив на родини.
    Ще одним поширеним напрямом є, так звані, фішингові схеми під виглядом державної або гуманітарної допомоги, у результаті яких зловмисники отримують доступ до банківських реквізитів, персональних документів або акаунтів.
    Практика показує, що публікація інформації в соцмережах і неофіційних чатах значно підвищує ризики. Будь-які відкриті дані про зниклого або родину використовуються для подальших маніпуляцій.
      Ефективна протидія шахрайству можлива лише за умови використання офіційних державних механізмів та реєстрів. Усі пропозиції допомоги за гроші або поза встановленими процедурами слід вважати потенційно шахрайськими.
    Дані опитування демонструють, що шахрайство в цій сфері набуло системності. Саме тому інформування родин і дотримання чітких алгоритмів дій є критично важливими для збереження фінансової та інформаційної безпеки.
    ❤️ Підписатися|Facebook

    Продовження далі...☝️


    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Шахрайство щодо родин полонених і зниклих безвісти: основні форми, ризики та механізми протидії. Результати анонімного опитування серед родин зниклих безвісти та полонених свідчать, що шахрайство у цій сфері є масовим явищем. Лише чверть опитаних зазначили, що не стикалися з подібними ризиками. Водночас понад 45% повідомили про спроби ошукати їх особисто або про відомі їм випадки серед знайомих. Частина респондентів зазнала фінансових втрат або серйозного психологічного тиску, пов’язаного з виманюванням інформації.   Найпоширенішою формою шахрайства залишаються звернення від осіб, які представляються волонтерами, журналістами, посередниками або людьми з «доступом до інформації». У таких зверненнях зазвичай обіцяють допомогу з пошуком, включення до списків обміну, передачу інформації або надання фото і відео. У більшості випадків після встановлення контакту від родини вимагають гроші або конфіденційні дані.   Окрему категорію становлять спроби психологічного тиску без прямого вимагання коштів. Навіть за відсутності фінансової складової такі дії створюють ризик витоку персональних і військово чутливих даних та можуть бути використані проти самої зниклої чи полоненої людини. Додаткову небезпеку становить використання шахраями технологій штучного інтелекту, зокрема для імітації голосу, створення фейкових повідомлень, зображень або відео, що ускладнює перевірку достовірності отриманої інформації та посилює психологічний вплив на родини. Ще одним поширеним напрямом є, так звані, фішингові схеми під виглядом державної або гуманітарної допомоги, у результаті яких зловмисники отримують доступ до банківських реквізитів, персональних документів або акаунтів. Практика показує, що публікація інформації в соцмережах і неофіційних чатах значно підвищує ризики. Будь-які відкриті дані про зниклого або родину використовуються для подальших маніпуляцій.   Ефективна протидія шахрайству можлива лише за умови використання офіційних державних механізмів та реєстрів. Усі пропозиції допомоги за гроші або поза встановленими процедурами слід вважати потенційно шахрайськими. Дані опитування демонструють, що шахрайство в цій сфері набуло системності. Саме тому інформування родин і дотримання чітких алгоритмів дій є критично важливими для збереження фінансової та інформаційної безпеки. ❤️ Підписатися|Facebook Продовження далі...☝️ https://t.me/Ukraineaboveallelse
    269переглядів
  • #історія #події
    Ліга Націй: Перша спроба «глибокої стурбованості» на глобальному рівні.
    ​16 січня 1920 року в Парижі, у помпезних залах Міністерства закордонних справ на набережній Орсе, сталося те, що мало б назавжди покласти край великим війнам. Народилася Ліга Націй — організація, яка була втіленням ідеалізму після кривавої бані Першої світової. 🕊️🌍

    ​Світ, омитий кров’ю, щиро вірив: якщо зібрати поважних джентльменів у циліндрах за одним столом, вони зможуть домовитися. Але, як кажуть, «гладко було на папері».
    ​Чому цей амбітний старт нагадує нам сучасні реалії?
    ​Відсутність «зубів»: Ліга не мала власної армії. Її головною зброєю були санкції та моральний осуд. Як показала практика, диктатори того часу (та й теперішнього) не надто переймалися через зіпсоване реноме.

    ​Американський парадокс: Попри те, що ідейним батьком Ліги був президент США Вудро Вільсон, самі Штати до неї так і не вступили. Сенат вирішив, що «своя сорочка ближче до тіла». 🇺🇸🚫
    ​росія та виключення: росія (тоді СРСР) вступила до Ліги лише у 1934 році, а вже у 1939-му була з тріском виключена за напад на Фінляндію. Це був чи не єдиний випадок, коли організація проявила справжню рішучість.
    ​Ліга Націй стала грандіозним чернеткою для майбутньої ООН. Вона успішно боролася з рабством, торгівлею опіумом та допомагала біженцям (згадайте «паспорт Нансена»), але виявилася абсолютно безпорадною перед лицем справжньої агресії.

    ​Коли 1920 року делегати тиснули один одному руки в Парижі, вони вірили, що «Велика війна» була останньою. Іронія долі полягає в тому, що сама немічність Ліги стала однією з причин, чому через 19 років світ знову спалахнув. Інколи однієї «риторики миру» замало, щоб зупинити того, хто вже наточив ніж. 🔪📜
    #історія #події Ліга Націй: Перша спроба «глибокої стурбованості» на глобальному рівні. ​16 січня 1920 року в Парижі, у помпезних залах Міністерства закордонних справ на набережній Орсе, сталося те, що мало б назавжди покласти край великим війнам. Народилася Ліга Націй — організація, яка була втіленням ідеалізму після кривавої бані Першої світової. 🕊️🌍 ​Світ, омитий кров’ю, щиро вірив: якщо зібрати поважних джентльменів у циліндрах за одним столом, вони зможуть домовитися. Але, як кажуть, «гладко було на папері». ​Чому цей амбітний старт нагадує нам сучасні реалії? ​Відсутність «зубів»: Ліга не мала власної армії. Її головною зброєю були санкції та моральний осуд. Як показала практика, диктатори того часу (та й теперішнього) не надто переймалися через зіпсоване реноме. ​Американський парадокс: Попри те, що ідейним батьком Ліги був президент США Вудро Вільсон, самі Штати до неї так і не вступили. Сенат вирішив, що «своя сорочка ближче до тіла». 🇺🇸🚫 ​росія та виключення: росія (тоді СРСР) вступила до Ліги лише у 1934 році, а вже у 1939-му була з тріском виключена за напад на Фінляндію. Це був чи не єдиний випадок, коли організація проявила справжню рішучість. ​Ліга Націй стала грандіозним чернеткою для майбутньої ООН. Вона успішно боролася з рабством, торгівлею опіумом та допомагала біженцям (згадайте «паспорт Нансена»), але виявилася абсолютно безпорадною перед лицем справжньої агресії. ​Коли 1920 року делегати тиснули один одному руки в Парижі, вони вірили, що «Велика війна» була останньою. Іронія долі полягає в тому, що сама немічність Ліги стала однією з причин, чому через 19 років світ знову спалахнув. Інколи однієї «риторики миру» замало, щоб зупинити того, хто вже наточив ніж. 🔪📜
    Like
    2
    240переглядів
Більше результатів