ПРОТИЛЕЖНІСТЬ

Хтось чекає літа, ну а хтось – зими́,
Мати слі́зьми вмита – син поліг грудьми.
Хтось в молитві ру́ки знов до Бога звів,
Щоб Госпо́дь почув нас й ворогів відвів.

Хтось весну чекає – сіять щоб жита,
Хтось вже сил не має, щоб нести́ хреста.
Хтось біжить у осінь золото збирать,
Ко́гось в домовині стали зустрічать.

Хтось вечірні зо́рі взявся знов лічи́ть,
Хтось молитву молить, бо ще хоче жить.
Хтось вербі над ставом ко́си розпліта,
А над ки́мось знову ворог проліта.

Хтось сонати вітру слухає в гаю́,
Хтось стоїть в нерівнім з ворогом бою́.
Хтось росу сріблясту бачить на траві,
Потопає знову хтось в свої́й крові́.

Хтось в саду вишневім слухає птахів,
Ну а хтось не скаже вже ніяких слів.
Хтось у во́ди мо́ря залюбки зайшов,
Хтось же в потойбіччя назавжди́ пішов.

Хтось чекає миру і кінця війни́,
Щоб живі вернули до́ньки і сини.
Хтось вже віру втратив, що настане мир,
Бо воює й досі сатана-упир.

18.08.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1045981

СВІТИЛИ НАМ ВСЮ НІЧ НЕ ЛІХТАРІ

Світили нам всю ніч не ліхтарі,
В заграві вогняній ми потопали,
Летіли нас вбивати москалі –
Життя наші на кон вони поклали.

Над нами висло вбивчеє шатро,
Під куполом небесним – павутина,
Яку вночі снувало вбивче зло,
І падала палаюча хустина.

Бляшанки, мов пацьорки на разка́х,
І їх щоразу більше додавалось,
Нас обіймала не́нависть і страх,
Нам ворогом смертельне ложе ткалось.

Стелилися вогненні килими́
І висла всюди димова завіса,
Не видно вранці й сонця з-за пітьми́…
Несло́ся це усе до нас від біса.

Від вибухів здригалася земля,
Столиця у вогні уся палала –
Така була́ розвага в москаля.
Чия́сь свіча в цім пеклі догорала.

Бажання жити огортало нас,
Бляшанки вбивчі цілу ніч летіли,
Вогненне плесо більшилось чимраз,
Та вороги чому́сь не спопеліли.

04.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1043031

ЧОМ?

Чом вас лихо не приспало,
Люті воріженьки?
Що потвори вам потібно
Від Вкраїни-неньки?

Чом прийшли ви в Україну
З свого оркостану?
Ще й взялись за солов’їну,
Годите тирану.

Чом з’явилися в утробі,
На світ появились?
Демони в людські́й подобі
На нас навалились.

Чом потвори ви з’явились
На білому світі?
Через вас чом кров’ю вмились
І дорослі, й діти?

Чом не здохли ще в колисці,
Коли народились?
У ку́пелі в старій мисці
Чом не потопились?

Чом дожи́ли ви, потвори,
До цієї днини?
Чом прине́сли ви нам горе?
Плач усюди лине.

Чом ніщо́ не спопелило
Вас із потрохами?
Лихо з-за вас оповило
Й шириться між нами.

Чом вас буйнії вітриська
Не знесли́ в безодню?
Чом, потворо ти рашистська,
Не здох в передодню?

Чом не здохли ви во плоті
Й принесли́ нам лихо?
Чом в гнилім вашім болоті
Не прийшов вам здихіль?

Чом вам здихіль не приходить
В куяві* ординській?
Через вас з життя відходять
Наші українці.

Чом живеш, нечиста сило,
Живеш й не здихаєш?
Ми без тебе в МИРі жи́ли,
А ти нас вбиваєш.

Чом ви ллєте нашу крівцю,
Немовби водицю?
Чом нам горе ллєте в чашу,
Па́лите пшеницю?

Чом земля усіх вас но́сить?
Чом не накриває?
Чом вас смертонька не ско́сить?
Чом не спопеляє?

Чом не канете в провалля
Ви цієї ж миті?
Чимскоріше ви землею
Щоб були́ накриті!

20.06.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1042124

ЙОГО ЧЕКАЛИ ПЕРЕМОЖНИМ

Вже добігає він кінця,
Його чекали переможним,
Хотілось нам сплести́ вінця,
Та він і нині є тривожним.

В диму́ постійно потопав,
Вогнем палав безперестанку,
Постійно кров’ю він стікав…
І робить це він до останку.

У ньому бу́ли сльо́зи й біль,
Журба і страх, й нові́ могили,
На рани сипали все сіль,
Врага здолать – не бу́ло сили.

Він ПЕРЕМОГУ гаптував,
Але не встиг догаптувати,
Щоденно шлях їй торував,
Не змін війну від нас забрати.

Він нелегки́м для всіх нас був,
І нам лишає відголосся,
Неначе день, чому́сь майнув,
Та бід пізнати довело́ся.

То ж він вже йде без вороття,
Але сліди свої́ лишає,
Бо він не всім зберіг життя…
Ново́го кожен з нас чекає.

30.12.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024

КОЛИСЬ І ТЕПЕР

Неначе квітка на морозі,
Схилила голову в журбі,
Живе в страсі́ та ще й в тривозі,
Й нічи́м зарадить тут собі.

Колись вона все розквітала,
Не знала горя і біди́,
В вогні рідненька не палала,
Не ли́лась кров замість води.

І не здригалася щомиті,
Не потопала у сльозах,
Цвіли волошки в полі й в житі,
Не рвались міни на стежка́х.

Не бу́ло звуків канонади,
Вона буяла, наче сад,
Тепер тортур зазнала й зради,
Й трива суцільний тілопад.

Вмивалась Божою росою,
Стелила тра́ви-килими́,
Тепер за неї йдуть до бо́ю
На прю із ворогом грудьми.

Тепер в повітрі запах крові,
Могили замість квітників,
І мрії вже не веселкові,
Сумний луна пташиний спів.

17.12.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1029431

💥 Командувач ВМС ЗС України показав знищення флагманського крейсера чф рф «москва» українським флотом, якого «не існувало».
Україна – єдина країна у світі, яка потопила ворожий ракетний крейсер під час війни.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

СИВИЙ ДНІПРО І ПЕРЛИНА СТЕПУ

Наш сивий Дніпро, який котить все хвилі
Й Херсонщину рідну віки напува,
А ті береги йому рідні і милі,
Ні миті без ду́мки про них не бува.

Страждальна Херсонщина, степу перлина
Палає в вогні і в воді потопа,
Молитва благальна все чується, лине,
Бо ворог-ординець по ній все ступа.

Наш сивий Дніпро ра́зом з нами ридає,
Болить його дуже цей край степови́й,
Він хвилі все ко́тить, а край цей страждає.
Настав для Херсонщини час надтяжкий.

Як боляче це… Ой, як боляче, люди!
За що українцям пізнати таке?
А мріє ж ординець осісти усюди,
Й життя аби кожен пізнав з нас гірке.

Наш сивий Дніпро несе во́ди із горем,
Болить його дуже Херсонський наш край,
То ж він напуває землицю ту з болем,
Що мовить йому: «Ти мене не лишай!».

Благає землиця, благає страждальна,
Бо лівий весь берег в руках сатани,
І топче, й гноби́ть та потвора безжальна…
Й нема цьо́му краю, як краю війни́.

07.04.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1060482

ПОХВАЛА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

В суботу п'ятого тижня Великого посту Православна Церква вшановує Пресвяту Богородицю особливим молебним співом - акафістом.

Це свято встановлене в IХ столітті на згадку про чудесне визволення Константинополя від ворогів за заступництвом Божої Матері.

У часи імператора Іраклія, коли вороги обложили місто, Патріарх Сергій з іконою Богородиці обходив міські стіни, молився про захист. Народ, перебуваючи в храмах, молився про спасіння: буря несподівано потопила ворожий флот, і місто було врятоване.

Вдячний народ співав у Влахернському храмі переможну пісню Богородиці, яка стала основою акафісту.

Свято поширилося в усій Східній Церкві та закріпилося в богослужбових книгах. Акафіст, написаний у VII столітті, співається в суботу п'ятої седмиці Великого посту, під час якого вірні просять заступництва Цариці Небесної.

Цей день нагадує про роль Божої Матері як Захисниці християн і покровительки Святої Церкви.

Вірні звертаються до Неї зі словами подяки та прохання про допомогу в духовній боротьбі, підкреслюючи її важливість у житті Церкви.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 28 березня.
-----------

ПОХВАЛА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

В суботу п'ятого тижня Великого посту Православна Церква вшановує Пресвяту Богородицю особливим молебним співом - акафістом.

Це свято встановлене в IХ столітті на згадку про чудесне визволення Константинополя від ворогів за заступництвом Божої Матері.

У часи імператора Іраклія, коли вороги обложили місто, Патріарх Сергій з іконою Богородиці обходив міські стіни, молився про захист. Народ, перебуваючи в храмах, молився про спасіння: буря несподівано потопила ворожий флот, і місто було врятоване.

Вдячний народ співав у Влахернському храмі переможну пісню Богородиці, яка стала основою акафісту.

Свято поширилося в усій Східній Церкві та закріпилося в богослужбових книгах. Акафіст, написаний у VII столітті, співається в суботу п'ятої седмиці Великого посту, під час якого вірні просять заступництва Цариці Небесної.

Цей день нагадує про роль Божої Матері як Захисниці християн і покровительки Святої Церкви.

Вірні звертаються до Неї зі словами подяки та прохання про допомогу в духовній боротьбі, підкреслюючи її важливість у житті Церкви.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 28 березня.
-----------

Рівно чотири роки тому, 24 березня 2026 року о 06:45 ВМС ЗСУ завдали ракетного удару по ворожому десантному кораблю «Саратов», який розвантажувався у порту Бердянська та потопили його. Ще три судна отримали пошкодження. Голова ДПСУ Сергій Дейнеко повідомляв, що ураження відбулось завдяки сюжету російського телеканалу «Зірка». 
Із помсти окупанти на тиждень відключили мобільний зв'язок та остаточно заблокували надходження гуманітарної допомоги із Запоріжжя. Також того дня почалося мовлення російських 23-х телеканалів та 3-х радіостанцій.
«Локатор-Медіа» реконструювало ті події в бердянському порту та встановило особи 18-ти знешкоджених ворожих моряків.

https://t.me/Ukraineaboveallelse