ЯКА РІЗНИЦЯ МІЖ ДІДОМ МИКОЛАЄМ, СВЯТИМ НІКОЛАЄМ, САНТА КЛАУСОМ та ДІДОМ МОРОЗОМ!

Сьогоднішній передноворічний Дід Миколай з’явився у слав’ян та у стародавній Україні-Русі ще в дохристиянські часи, коли ніяких святих не було і не могло бути, їх ще не вигадали навіть на Заході. Приходив дідусь Миколай напередодні Коляди, яку святкували у День зимового сонцестояння 20(21,22) грудня(за сьогодняшнім календарем) і сповіщав, що незабаром Коляда, Свято Сонця, Різдво Нового Сонця, Різдво Божича Коляди, початок нового колообігу ЗИМА-ВЕСНА-ЛІТО-ОСІНЬ-ЗИМА. Коло, так наші далекі пращури звали Сонце, було головним у їхньому житті. Приходив у селище дідусь похилого віку у старому кожусі, валянках та шапці, здіймав руки догори та волав – «Ми Коло»(Ми Сонце, Ми колообіг навколо Сонця). Тому й дідуся прозвали Ми-Коло, Миколо, Микола чи Миколай. Коли це ім’я вжилося і стало розповсюдженним, малечу назвали не дорослим суворим ім’ям Микола, а ласкавим – Коля, що означало Сонечко. Тому й чекають і відзначають Миколая тільки перед самою Колядою і не раніш.

А ім’я Ніколай походить від грецького ім’я Νικολάι і не має жодного відношення до українського імени Микола(Миколай), як не має відношення західний Святий Ніколай до нашого українського Діда Миколая. Відзначають західного Св. Ніколая 6-го грудня у день його кінчини, а хтось святкує це. І завжди відзначали, навіть тоді, коли різниця між григоріанським та юліанським календарами становила 10, 11, 12, 13 років. А діда Миколая завжди чекали 19-го грудня, напередодні Коляди та Зимового Сонцестояння, бо Коляда це більше астрономічне свято ніж релігійне. Сьогоднішнє співпадіння у старих та нових датах та деякі співпадіння в іменах не мають нічого спільного. Це зовсім різні імена і зовсім різні персонажі. Ласкаве від Ніколая – Нікі, а не Коля. У старій класичній літературі ви ніде не зустріните, щоб Ніколая звали Колею, тільки Нікі. В Америці Ніколая звуть Nicholas, у Німеччині – Nikolaus…

До речі Санта Клаус теж до Святих Ніколаєв не має жодного відношення. З’явився він аж у 1931 році, завдяки компанії Coca-Cola, яка вигадала це ім’я для своєї реклами, а вже потім він став святковим персонажом на Християнське Різдво. Легендарний радянський Дід Мороз з’явився взагалі у грудні 1936 року в пику як Санта Клаусу так і Св. Ніколаю для популярізації святкування Нового року наперекір Християнському Різдву, яке відмічали 25 грудня і у радянських календарах ця дата стояла червона, як і інші радянські свята з вихідними. До цього Новий рік у СРСР не святкували, вважаючи його буржуазним пережитком минулого.

Приватизування християнською релігією нашого українського сонячного дідуся Миколая є найганебнишим вчинком! Хоча, тільки це в нас вкрали?!

P. S. До речі грецьке ім’я Νίκος(Нікос) теж не має відношення ані до Миколая, ані до Ніколая, це зовсім незалежне від них ім’я.

© IK

http://ik-music.net/

МИНУЛО ЛІТО

Минуло літо, як і та весна,
Не встигли озирнутись, як минуло,
Та не минула клята ця війна,
І вічним сном рашистсько не заснуло.

Минуло літо, десь поне́слось в даль,
Але війну у вічність не забрало,
Вона вирує ще у нас, на жаль…
Це лихо са́ме нас чому́сь спіткало.

Минуло літо, дзенькнуло у дзвін,
І клямкою на брамі загриміло,
Торкнулося усіх вкраїнських стін,
Заплакало… Лишать нас не хотіло.

Минуло літо, та трива війна,
Минуло літо, мовби і не бу́ло,
Воює в нашій неньці сатана,
І це жахіття світ весь сколихнуло.

Минуло літо, та не щез упир,
Воно його наза́вжди не приспало,
Потвора взяв на нас орієнтир
Й з квітучої Вкраїни пекло стало.

Минуло літо, осінь надійшла,
Тепер вона взяла́ся керувати,
Можливо ця красуня золота́
Поможе нам орду страшну приспати.

01.09.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

Найелітніша професійна серія з плавання готується до відновлення у 2026 році

Міжнародна плавальна ліга (ISL) готується до масштабного повернення на світову спортивну арену, запланувавши свій перезапуск на 2026 рік. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Reuters.

Після вимушеної трирічної перерви через глобальну пандемію та повномасштабне вторгнення організація презентує оновлену концепцію комерційного розвитку. Головна мета проєкту залишається незмінною — трансформація плавання у повноцінний професійний вид спорту з регулярними сезонами та клубною системою. Попередні цикли змагань продемонстрували величезний потенціал формату, залучивши світових зірок першої величини, проте фінансова модель виявилася вразливою до зовнішніх криз. Зокрема, повномасштабна війна в Україні суттєво вплинула на активи головного інвестора ліги Костянтина Григоришина, що призвело до замороження діяльності після 2021 року.

Зараз комісар ліги Бен Аллен зазначає, що ISL робить ставку на диверсифікацію доходів і відмову від моноінвесторської моделі на користь партнерства з медіагігантами. Осінь 2026 року визначена як пріоритетний час для старту, що дозволить використати імпульс перед Олімпіадою-2028 у Лос-Анджелесі. Для молодих українських талантів, які зараз інтегруються в американську систему спорту, це відкриває унікальні професійні горизонти. Такі перспективні плавці, як Нікіта Шеремет, Олександр Желтяков та Ніка Шарафутдінова, котрі наразі навчаються та тренуються в американських коледжах, отримують шанс на перехід із університетського спорту в елітну професійну лігу.

Географія майбутнього сезону охопить сім етапів у Північній Америці, Європі та Азії.
#world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

БАЖАННЯ І РЕАЛЬНІСТЬ

Так хочеться, щоб осінь вальсувала,
Але орда стріляє звідусіль,
Щоб ки́лими барвисті простеляла,
Але на рану сипле ворог сіль.

Так хочеться в багрянець заквітчатись,
Жоржинами побути в квітнику…
З героями доводиться прощатись,
Бо долю нам написано таку.

Так хочеться пташиною літати,
Вітання слать на землю з висоти́,
Та й го́лови доводиться складати,
Й нести́ важкі болючії хрести.

Так хочеться всміхатися, радіти,
Лебідкою на ставі пропливать –
Береться більше ворог скаженіти
Й продовжує життя в нас забирать.

Так хочеться проснутись на світанку
Й дізнатися, що вже кінець війні,
В росу вступити, посидіть на ґанку,
Та тілопади в нас щодня рясні.

Так хочеться у щасті потонути
Й позбутися рашистського сміття,
Живими всіх із фронту повернути,
І щоб не бу́ло з крові вишиття.

08.09.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 993539

#поезія
Я вірю, ти мене згадаєш
у зимові довгі вечори,
як літній день, де сонечко
всміхається грайливо,
як весну в квітах, ніжну, солов'їну,
як осінь в золоті, в шептанні
листя на осонні.
А, може, як тумани ті осінні,
що зранку сонні, сонні...
Можливо, я згадаюсь, наче мрія,
далека, недосяжна і грайлива.
Чи, наче пристань там на березі ріки
маленька, тиха, сиротлива,
куди душі хотілось так пливти,
відчувши хвилі, спокій течії
й залишитись надовго, на віки.
Чи в згадках буду я, як той маяк,
що завжди вів тебе до берегів,
як свічечка, як Божий знак!
Чи справді все так є, не знаю...
Але і я тебе у чомусь теж згадаю...

Т. Хандога

ВЕСНЯНІЙМО

Весняніймо, дівчата, щоднини,
У душі́ хай буяє весна,
Будьмо квітом для неньки-Вкраїни,
Хай закінчиться клята війна.

Весняніймо, дівчата, щомиті,
Нехай осінь прийде після ста,
І любов’ю ми будьмо сповиті,
Про прекрасне хай мовлять вуста.

Весняніймо, дівчата усюди,
Нам пасує усім весняніть,
ПЕРЕМОГУ Вкраїна здобуде,
Вона вирветься з пекла, з жахіть.

Весняніймо, дівчата, і квітнім,
І палітру краси оберім,
Ми й Вкраїна – найкращі у світі,
То ж любов’ю її огорнім.

Весняніймо, дівчата, хутчіше,
Відганяймо буянням орду,
То й прийде́ ПЕРЕМОГА скоріше.
Маймо віру у цьо́му тверду.

Весняніймо, дівчата і сяймо,
Потопаймо в буянні весни,
Наче квіти, усі розквітаймо,
Хай покине нас віха війни.

08.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 976355

Художниця-акварелістка Вікторія Лебединська." У місті осінь"🍂

#поезія
Заблукала Осінь в зимовому царстві.
Вибратись не може, бродить в закутках.
Зима десь дрімає. Ну що за зухвальство?!
Можна ж руку дати й вивести на шлях.

Хай стомлена Осінь йде відпочивати.
Три її синочки в інших вже краях.
Вчасно відлетіли, і звідки їм знати,
що вона сумує й втопає в сльозах.

А може, то й краще? - Блукає хай Осінь,
бо точно не знаєш, що скаже Зима...
Думки щохвилини в окопи відносять,
і так неспокійно... На серці - пітьма.

І що ця Зима?!.. Від природи сувора.
Кусає мороз,.. снігова заметіль...
Змотала б вона всю печаль у сувої,
і снігом покрила б нестерпний цей біль!

Так, ні! Не змотає і не заховає!..
Холодні обійми її не для нас.
Тож, хай якнайдовше чи спить, чи дрімає.
Так легше прожити тяжкий дуже час.

Тетяна Зензерова.

#поезія
Відлетіла осінь з журавлями,
І прийшла до нас уже зима...
Сіє сум і сирість над полями
Та садами мрячки сиза мла.
Засумує сойка тоскним криком,
Блисне сріблом голубе крило.
Щось, неначе привидом безликим
Підійшло й за плечі обняло.
Щось неначе у мені змінилось
Чи на інший рівень перейшло.
І навіки втраченим лишилось
З снів дитинства сонячне тепло.
Це не просто сум, бо це - тривога,
Це – ще не розказані жалі,
Це – оте, що підкосило ноги,
Що мене прибило до ріллі.
Що мені забило подих в серці,
Що поміж зірок розіп’яло.
Ніби кошеня, об руку треться,
Та від нього ніби крига – зло...
Щось тривожно на душі занадто,
Щось вночі розбуркує від снів.
Чи втікати в зиму мені варто
Від оцих сумних і збляклих днів?
Що зима? Зима – полотна чисті,
На яких немов на аркуші
Можна написати променисті,
Радісні, нові вірші.
Ніби вкотре Богом дана спроба –
Ось що є мені оця зима.
Щось нове, нового кроку проба,
Без якої й завтрього нема!

Ольга Соколовська

Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду

Що це за день?
Щороку 9 грудня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду. Кожна людина, не зважаючи на національність, колір шкіри, релігію чи політичні погляди, має право на безпечне життя. Масове кровопролиття має на меті знищення людей або відповідних груп населення того чи іншого походження, віри або навіть, соціального прошарку.

Про геноцид люди мали уявлення ще в давній Греції. Міжнародна спільнота визнає будь-які дії геноцидного характеру тяжким злочином. Саме тому, що геноцид – це не просто вбивство, а завчасно продумана кампанія. Цей злочин несе в собі знищення величезної кількості людей, спотворення їх мови або традицій, насильницькі акти та інші страшні наслідки. Для того щоб вшанувати жертв, що постраждали від геноциду та попередити скоєння нових злочинів проти всіх верств суспільства затвердили Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду.

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду?
На Всесвітній зустрічі в 2005 році держави-члени ООН зобов’язались захистити своє населення від геноциду, військових злочинів, етнічних чисток та злочинів проти людяності, а також від їх підбурювання.

Вони домовились, що коли державам потрібна допомога для виконання цієї відповідальності, міжнародна спільнота повинна бути готова надати їм допомогу, а коли держави явно не в змозі захистити своє населення від цих злочинів, міжнародне співтовариство повинно бути готовим до спільних дій відповідно до норм ООН.

Втручання відбувається лише тоді, коли профілактика не дає результатів. Тому профілактика є основою принципу відповідальності за захист.

День пам’яті
У вересні 2015 року Генеральна Асамблея ООН затвердила 9 грудня Міжнародним днем пам’яті жертв злочинів геноциду. Датою було взято день прийняття Конвенції запобігання та покарання за злочин геноциду від 9 грудня 1948 року.

За останні 150 років десятки мільйонів чоловіків, жінок та дітей втратили життя в результаті геноциду чи жорстоких масових чисток. Мільйони людей катували, ґвалтували чи змушували насильно покидати свої домівки.

Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду – подія, що набула ще більшої актуальності в контексті війни в Україні.

Ми повинні навчитися, пам’ятати та вживати заходів, щоб раз і назавжди припинити будь-які прояви геноциду. Запобігання геноциду та інших злочинів – це постійний процес, який вимагає невтомних зусиль щодо побудови суспільство на засадах верховенства права та прав людини для всіх громадян.

Їхніми стовпами є рівність та недискримінація, законні та підзвітні національні інституції, а також розвиток сильного громадянського суспільства.

Статистика
До найбільших геноцидів в ХХ-XXI столітті відносять:

Масове вбивство вірмен турками-османами між 1915-1920 роками.
1920 рік для придушення Тамбовського повстання, за наказом В.І. Леніна в Тамбовську губернію був відправлений М. Тухачевский, який застосував хімічну зброю проти власних громадян. Вбито приблизно 90 000 осіб.
1932-1933 – Створення штучного голоду в Україні. Близько 25 000 – 33 000 осіб гинуть щодня. Більше ніж 4,5 млн людей померло під час Голодомору в нашій країні.
Осінь 1941 – травень 1945 – Голокост. Після наказу Адольфа Гітлера загалом було вбито понад 6 мільйонів європейських євреїв.
У 1990-х роках в новоствореній Боснії, генерал Ратко Младич і його війська вбивали мусульман. Кількість жертв сягнула до 20 000, більшість з них ґвалтували, розстрілювали або обезголовлювали.
Квітень-травень 1994 року в Руанді з жахливою жорстокістю та швидкістю вбили близько від 500 000 до 800 000 людей, переважно з меншини тутсі.
В серпні 2014 року – 500 людей померло, з них 70 дітей загинули від спраги під час окупації іракського міста організацією ІДІЛ.

Чому важливий цей день?
Подія створена для того, щоб збільшити обізнаність суспільства щодо геноцидів та зменшити саму кількість таких злочинів. Також в цей день вшановують пам’ять жертв геноцидів.

Важливо зазначити, що жертви геноциду обираються свідомо (а не випадково) – через їх реальне або передбачуване членство в одній з чотирьох груп, захищених Конвенцією (що виключає політичні групи, наприклад).

Це означає, що метою знищення може бути група як така, а не її члени як особи. Геноцид також може бути вчинений лише проти частини групи, доки ця частина може бути ідентифікованою (у тому числі в межах географічно обмеженого району) та “істотною”.

Для того, щоб довести злочин геноциду, можуть знадобитися роки. Геноцид досі є своєрідним викликом для міжнародних організацій, адже в сучасному суспільстві й досі існують люди, що готові йти на масові жорстокі вбивства.

Саме тому ця подія важлива для якомога більшої кількості обізнаних громадян. Всі мають право знати, що вони повинні бути захищенні. Згідно міжнародних конвенцій та декларацій кожна країна має максимально забезпечувати збереження життя всіх громадян своєї держави.