• ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ

    Ходить Гарбуз по городу, питається свого роду:
    "Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?"
    Зразу Київ відгукнувся, від прильотів стрепенувся:
    "Так всі живі, віра є, хоч і ворог дістає".
    Відізвалися Жуляни: "Хоронити нас ще рано!"
    Відізвалась й Оболонь: "Не злякає нас вогонь!"
    І Шулявка підхопила: "Наче маємо ще сили!"
    Обізвався дід Поділ: "Є і в мене трохи сил!"
    Закричали Позняки "Ми - запеклі козаки!"
    Тут Лук'янівка на дроті, вся у шрамах та у поті:
    "Я в строю! І до кінця!" Б'ються київські серця.
    Голосієво звітує: "Ворог ліс мій не зруйнує!
    Хоч уламки тут летять та дубам тут вік стоять!"
    Обізвалась тітка Троя: "Я міцна, стою стіною!"
    Відізвався Лісовий: "Я не тихий і живий!
    Крізь задимлені квартали, ворогам покажем жару!"
    Відізвався Виноградар: "Ви всі тут? Я дуже радий!"
    Нивки гордо подивились: "Щоб ті москалі вдавились."
    Відізвались Берківці: "Всі ви просто молодці!"
    Обізвався і Сирець - "Буде ворогу кінець!"
    Сонно Теремки бухтять: "Нас вам, орки, не здолать!"
    Хрещатик хитро посміхнувся, навколо себе озирнувся:
    "Дивлюся, вишикувався стрій, не віддамо ми місто мрій!"
    Усміхнувсь Гарбуз народу: "Нема переводу козацькому роду!
    Будьте ж живі і здорові, всі родичі гарбузові!"

    Автор невідомий
    ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ Ходить Гарбуз по городу, питається свого роду: "Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?" Зразу Київ відгукнувся, від прильотів стрепенувся: "Так всі живі, віра є, хоч і ворог дістає". Відізвалися Жуляни: "Хоронити нас ще рано!" Відізвалась й Оболонь: "Не злякає нас вогонь!" І Шулявка підхопила: "Наче маємо ще сили!" Обізвався дід Поділ: "Є і в мене трохи сил!" Закричали Позняки "Ми - запеклі козаки!" Тут Лук'янівка на дроті, вся у шрамах та у поті: "Я в строю! І до кінця!" Б'ються київські серця. Голосієво звітує: "Ворог ліс мій не зруйнує! Хоч уламки тут летять та дубам тут вік стоять!" Обізвалась тітка Троя: "Я міцна, стою стіною!" Відізвався Лісовий: "Я не тихий і живий! Крізь задимлені квартали, ворогам покажем жару!" Відізвався Виноградар: "Ви всі тут? Я дуже радий!" Нивки гордо подивились: "Щоб ті москалі вдавились." Відізвались Берківці: "Всі ви просто молодці!" Обізвався і Сирець - "Буде ворогу кінець!" Сонно Теремки бухтять: "Нас вам, орки, не здолать!" Хрещатик хитро посміхнувся, навколо себе озирнувся: "Дивлюся, вишикувався стрій, не віддамо ми місто мрій!" Усміхнувсь Гарбуз народу: "Нема переводу козацькому роду! Будьте ж живі і здорові, всі родичі гарбузові!" Автор невідомий
    327views
  • ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ

    Ходить Гарбуз по городу, питається свого роду:
    "Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?"
    Зразу Київ відгукнувся, від прильотів стрепенувся:
    "Так всі живі, віра є, хоч і ворог дістає".
    Відізвалися Жуляни: "Хоронити нас ще рано!"
    Відізвалась й Оболонь: "Не злякає нас вогонь!"
    І Шулявка підхопила: "Наче маємо ще сили!"
    Обізвався дід Поділ: "Є і в мене трохи сил!"
    Закричали Позняки "Ми - запеклі козаки!"
    Тут Лук'янівка на дроті, вся у шрамах та у поті:
    "Я в строю! І до кінця!" Б'ються київські серця.
    Голосієво звітує: "Ворог ліс мій не зруйнує!
    Хоч уламки тут летять та дубам тут вік стоять!"
    Обізвалась тітка Троя: "Я міцна, стою стіною!"
    Відізвався Лісовий: "Я не тихий і живий!
    Крізь задимлені квартали, ворогам покажем жару!"
    Відізвався Виноградар: "Ви всі тут? Я дуже радий!"
    Нивки гордо подивились: "Щоб ті москалі вдавились."
    Відізвались Берківці: "Всі ви просто молодці!"
    Обізвався і Сирець - "Буде ворогу кінець!"
    Сонно Теремки бухтять: "Нас вам, орки, не здолать!"
    Хрещатик хитро посміхнувся, навколо себе озирнувся:
    "Дивлюся, вишикувався стрій, не віддамо ми місто мрій!"
    Усміхнувсь Гарбуз народу: "Нема переводу козацькому роду!
    Будьте ж живі і здорові, всі родичі гарбузові!"

    Автор невідомий
    ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ Ходить Гарбуз по городу, питається свого роду: "Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?" Зразу Київ відгукнувся, від прильотів стрепенувся: "Так всі живі, віра є, хоч і ворог дістає". Відізвалися Жуляни: "Хоронити нас ще рано!" Відізвалась й Оболонь: "Не злякає нас вогонь!" І Шулявка підхопила: "Наче маємо ще сили!" Обізвався дід Поділ: "Є і в мене трохи сил!" Закричали Позняки "Ми - запеклі козаки!" Тут Лук'янівка на дроті, вся у шрамах та у поті: "Я в строю! І до кінця!" Б'ються київські серця. Голосієво звітує: "Ворог ліс мій не зруйнує! Хоч уламки тут летять та дубам тут вік стоять!" Обізвалась тітка Троя: "Я міцна, стою стіною!" Відізвався Лісовий: "Я не тихий і живий! Крізь задимлені квартали, ворогам покажем жару!" Відізвався Виноградар: "Ви всі тут? Я дуже радий!" Нивки гордо подивились: "Щоб ті москалі вдавились." Відізвались Берківці: "Всі ви просто молодці!" Обізвався і Сирець - "Буде ворогу кінець!" Сонно Теремки бухтять: "Нас вам, орки, не здолать!" Хрещатик хитро посміхнувся, навколо себе озирнувся: "Дивлюся, вишикувався стрій, не віддамо ми місто мрій!" Усміхнувсь Гарбуз народу: "Нема переводу козацькому роду! Будьте ж живі і здорові, всі родичі гарбузові!" Автор невідомий
    1
    331views
  • ВІД ПЕРШИХ ДНІВ ВІН У БОЮ СТОЯВ

    (Світлій пам'яті героя односельця Бігуна Андрія)

    Пішов з життя іще один герой,
    Іще один у засвіти полинув.
    Він бачив там, ой, стільки… о-йо-йой…
    І рано так Андрій цей світ покинув.

    Коли ординець став на наш поріг,
    Він зброю взяв і став на захист краю.
    Не зупинив його ні страх, ні сніг,
    Бо край був схожий в нас колись до раю.
    Від перших днів він у бою стояв,
    І не чекав, що хтось за нього стане.
    За волю й правду з орком воював,
    А біль утрати в серці не розтане.
    Тепер його вже не болить війна,
    Не рвуть душі́ сирени і тривоги.
    Та в серці залишилася струна,
    Що пам'ять береже його дороги.
    Як ворог у домівку увійшов,
    Андрій не став ховатися за спини –
    Він зброю взяв і на війну пішов,
    Щоб боронити рідну Україну.
    Від перших днів він став на боротьбу,
    Не дочекавшись спо́кою й наказу.
    І добре знав, що йде він на війну,
    Щоб захистити рідних від образи.
    Він бачив смерть, руїни і вогонь,
    Чужу жорстокість, біль і чорну втому.
    Летіли кулі мимо його скронь,
    Та він хотів вернути мир додому.
    І не чекав за це він нагород,
    Не мріяв про гучні слова пошани.
    Він захищав Вкраїну і народ,
    Бо бачив, як ятря́ться наші рани.
    Та доля обірвала шлях земний,
    І стих уже наві́ки його голос,
    Тепер він там, де спокій неземний,
    Не гнеться до землі життєвий колос.
    Взяла́ Андрія в лоно вже земля,
    І вітер тихо стелиться полями.
    Не вернеться Андрій вже звідтіля,
    Та буде за́вжди в пам'яті із нами.
    Спочинь, Андрію, у тиші́ Небес,
    Молитва наша душу зігріває.
    Віддав ти Україні все, що ніс…
    Чому́сь війна героїв забирає.
    Тебе впустив у сво́ю браму рай,
    Твоя́ душа тепер вже там спочине.
    Твоє́ ім'я звучатиме, ти знай,
    Щораз молитва тут за тебе лине.
    Низький уклін за те, що ти робив,
    За те, що взявся всіх нас захищати,
    Ти від орди роки́ нас боронив,
    Та в землю довело́сь тобі лягати.
    16.10.2026 р.
    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1070562
    ВІД ПЕРШИХ ДНІВ ВІН У БОЮ СТОЯВ (Світлій пам'яті героя односельця Бігуна Андрія) Пішов з життя іще один герой, Іще один у засвіти полинув. Він бачив там, ой, стільки… о-йо-йой… І рано так Андрій цей світ покинув. Коли ординець став на наш поріг, Він зброю взяв і став на захист краю. Не зупинив його ні страх, ні сніг, Бо край був схожий в нас колись до раю. Від перших днів він у бою стояв, І не чекав, що хтось за нього стане. За волю й правду з орком воював, А біль утрати в серці не розтане. Тепер його вже не болить війна, Не рвуть душі́ сирени і тривоги. Та в серці залишилася струна, Що пам'ять береже його дороги. Як ворог у домівку увійшов, Андрій не став ховатися за спини – Він зброю взяв і на війну пішов, Щоб боронити рідну Україну. Від перших днів він став на боротьбу, Не дочекавшись спо́кою й наказу. І добре знав, що йде він на війну, Щоб захистити рідних від образи. Він бачив смерть, руїни і вогонь, Чужу жорстокість, біль і чорну втому. Летіли кулі мимо його скронь, Та він хотів вернути мир додому. І не чекав за це він нагород, Не мріяв про гучні слова пошани. Він захищав Вкраїну і народ, Бо бачив, як ятря́ться наші рани. Та доля обірвала шлях земний, І стих уже наві́ки його голос, Тепер він там, де спокій неземний, Не гнеться до землі життєвий колос. Взяла́ Андрія в лоно вже земля, І вітер тихо стелиться полями. Не вернеться Андрій вже звідтіля, Та буде за́вжди в пам'яті із нами. Спочинь, Андрію, у тиші́ Небес, Молитва наша душу зігріває. Віддав ти Україні все, що ніс… Чому́сь війна героїв забирає. Тебе впустив у сво́ю браму рай, Твоя́ душа тепер вже там спочине. Твоє́ ім'я звучатиме, ти знай, Щораз молитва тут за тебе лине. Низький уклін за те, що ти робив, За те, що взявся всіх нас захищати, Ти від орди роки́ нас боронив, Та в землю довело́сь тобі лягати. 16.10.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1070562
    526views
  • #new_ukrainian_music #українська_музика
    #що_послухати #для_настрою
    ТНМК & Оркестр ДССТ МОУ - Гріх (2026)
    https://youtu.be/_Bu9FyFLpBg
    #new_ukrainian_music #українська_музика #що_послухати #для_настрою ТНМК & Оркестр ДССТ МОУ - Гріх (2026) https://youtu.be/_Bu9FyFLpBg
    191views
  • НЕМОВ ПТАШИНИЙ ПЕРЕЛІТ

    Летять бляшанки із болота,
    Немов пташиний переліт.
    Хай згине, щезне вся сволота,
    Хай врешті-решт прозріє світ.

    Та не пташина це ж бо зграя,
    Яка летить у теплий край.
    Летять робити пекло з раю,
    Бо ідол каже: «Убивай!»

    Летять ракети серед ночі,
    Несуть в оселі тільки смерть.
    Яка нам дивиться у очі
    Й все на шляху стирає вщент.

    Летять і падають уламки
    Скрізь стогін, крики і вогонь.
    Не армія! Це – дикі орки,
    Що всюди сіють смерть, либонь.

    Летять бляшанки із болота,
    Несуть руїну на крилі.
    За ними – смерть, війна й скорбота,
    Й сліди болючі на землі.

    Не перелітні це ж бо птиці,
    Не повертаються назад.
    Їм наказали лиш убити –
    І влаштувати тілопад.

    Летять бляшанки із болота,
    Гуде від вибухів земля.
    Це все влаштовує сволота,
    І смерть веде в свої поля.

    03.10.2026 р

    .©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026
    ID: 1069866
    НЕМОВ ПТАШИНИЙ ПЕРЕЛІТ Летять бляшанки із болота, Немов пташиний переліт. Хай згине, щезне вся сволота, Хай врешті-решт прозріє світ. Та не пташина це ж бо зграя, Яка летить у теплий край. Летять робити пекло з раю, Бо ідол каже: «Убивай!» Летять ракети серед ночі, Несуть в оселі тільки смерть. Яка нам дивиться у очі Й все на шляху стирає вщент. Летять і падають уламки Скрізь стогін, крики і вогонь. Не армія! Це – дикі орки, Що всюди сіють смерть, либонь. Летять бляшанки із болота, Несуть руїну на крилі. За ними – смерть, війна й скорбота, Й сліди болючі на землі. Не перелітні це ж бо птиці, Не повертаються назад. Їм наказали лиш убити – І влаштувати тілопад. Летять бляшанки із болота, Гуде від вибухів земля. Це все влаштовує сволота, І смерть веде в свої поля. 03.10.2026 р .©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026 ID: 1069866
    559views
  • ДОБРЕ ПАМ'ЯТАЙМО

    Пам'ятаймо, що ми вільні,
    Любі українці,
    Хай добро панує всюди
    В радості по вінця.

    Хай потвори з оркостану
    Не візьму́ть в кайдани.
    Я благать не перестану
    Загої́ти рани.

    А ті рани в нас глибокі
    І вони болючі,
    Кро́ві в нас течуть потоки,
    Мов струмки на кручі.

    Ми не в рабстві маєм жити,
    Не стати рабами,
    Ми не маєм крівцю лити
    В битві з ворогами.

    Молим, любі українці.
    Щоб війна скінчилась,
    Аби рідна Україна
    Крівцею не милась.

    Аби згинув лютий ворог,
    Як роса на сонці,
    Аби лиш ми панували
    У свої́й сторонці.

    Тому добре пам'ятаймо,
    Що в нас – солов'їна,
    Й має жити процвітати
    Ненька-Україна.

    То ж не даймо воріженькам
    Неньку відібрати,
    Аби вільними зостатись
    Й рабами не стати.

    22.09.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1069282
    ДОБРЕ ПАМ'ЯТАЙМО Пам'ятаймо, що ми вільні, Любі українці, Хай добро панує всюди В радості по вінця. Хай потвори з оркостану Не візьму́ть в кайдани. Я благать не перестану Загої́ти рани. А ті рани в нас глибокі І вони болючі, Кро́ві в нас течуть потоки, Мов струмки на кручі. Ми не в рабстві маєм жити, Не стати рабами, Ми не маєм крівцю лити В битві з ворогами. Молим, любі українці. Щоб війна скінчилась, Аби рідна Україна Крівцею не милась. Аби згинув лютий ворог, Як роса на сонці, Аби лиш ми панували У свої́й сторонці. Тому добре пам'ятаймо, Що в нас – солов'їна, Й має жити процвітати Ненька-Україна. То ж не даймо воріженькам Неньку відібрати, Аби вільними зостатись Й рабами не стати. 22.09.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1069282
    423views
  • ЩОБ НЕ МАЛИ МІЦІ

    Приземли, Всевишній, МіГи
    Усі з оркостану,
    Щоб не мали вони міці
    Й бойового стану.

    Посади, Всевишній Боже,
    МіГи всі ворожі,
    Побудь з нами, я благаю,
    Боже, на сторожі.

    Посади, Всевишній, МіГи
    Усі на болоті,
    Не дай біди наробити
    Ординській сволоті.

    Щоб ті МіГи приземлились,
    Там, де скрізь багнюка,
    Й там навіки поселилась
    Кожна з них тварюка.

    Щоб стелилось смертне ложе,
    Вбивцям із бляшанок,
    Бо вбивати нас – не гоже
    Й не хочем кайданок.

    Приземли ворожі МіГи,
    Боже, я благаю,
    З нетерпінням вогнеграю
    В болотах чекаю.

    24.03.2024 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
    ЩОБ НЕ МАЛИ МІЦІ Приземли, Всевишній, МіГи Усі з оркостану, Щоб не мали вони міці Й бойового стану. Посади, Всевишній Боже, МіГи всі ворожі, Побудь з нами, я благаю, Боже, на сторожі. Посади, Всевишній, МіГи Усі на болоті, Не дай біди наробити Ординській сволоті. Щоб ті МіГи приземлились, Там, де скрізь багнюка, Й там навіки поселилась Кожна з них тварюка. Щоб стелилось смертне ложе, Вбивцям із бляшанок, Бо вбивати нас – не гоже Й не хочем кайданок. Приземли ворожі МіГи, Боже, я благаю, З нетерпінням вогнеграю В болотах чекаю. 24.03.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
    1
    272views
  • ЗНОВУ ЗАГРОЗА

    Знову є для нас загроза,
    Що ракети – кажуть,
    Знову ціль летить ворожа,
    Хай в болоті ляжуть.

    Збережи нас, любий Боже,
    Від ракет ворожих!
    Хай вбивати нас не зможуть!
    Храни людей Божих.

    Дуже гірко, дуже прикро,
    Бо ворог лютує.
    Аби враже сміття зникло,
    Хай вже не існує!

    Бо ракети, бандеролі,
    Шахеди і дрони,
    Летять швидше вітру в полі,
    Наче перегони.

    А летять вони не просто,
    А й летять вбивати,
    Не сідають на помості –
    Прямують у хати.

    Хай усе верта в болото,
    В серце оркостану,
    Хай здихає вся сволота
    Убивчого клану.

    14.09.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ЗНОВУ ЗАГРОЗА Знову є для нас загроза, Що ракети – кажуть, Знову ціль летить ворожа, Хай в болоті ляжуть. Збережи нас, любий Боже, Від ракет ворожих! Хай вбивати нас не зможуть! Храни людей Божих. Дуже гірко, дуже прикро, Бо ворог лютує. Аби враже сміття зникло, Хай вже не існує! Бо ракети, бандеролі, Шахеди і дрони, Летять швидше вітру в полі, Наче перегони. А летять вони не просто, А й летять вбивати, Не сідають на помості – Прямують у хати. Хай усе верта в болото, В серце оркостану, Хай здихає вся сволота Убивчого клану. 14.09.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    496views
  • KAZKA - Все по колу (2026)
    KAZKA виконали пісню «Все по колу» у межах документально-музичного фільму «Хартія Незалежності» — спеціального проєкту 2-го корпусу НГУ «Хартія» до Дня Незалежності України.
    Разом із військовими оркестрами та українськими артистами KAZKA стала частиною музичної історії Харкова — міста, яке продовжує жити, творити та звучати попри все.
    «Хартія Незалежності» об’єднала музикантів і військових навколо спільної історії про силу, свободу та незламність України.
    https://www.youtube.com/watch?v=hdJYum-ICmQ
    KAZKA - Все по колу (2026) KAZKA виконали пісню «Все по колу» у межах документально-музичного фільму «Хартія Незалежності» — спеціального проєкту 2-го корпусу НГУ «Хартія» до Дня Незалежності України. Разом із військовими оркестрами та українськими артистами KAZKA стала частиною музичної історії Харкова — міста, яке продовжує жити, творити та звучати попри все. «Хартія Незалежності» об’єднала музикантів і військових навколо спільної історії про силу, свободу та незламність України. https://www.youtube.com/watch?v=hdJYum-ICmQ
    967views
  • 🇺🇦 #свято ❤️🖤
    #new_ukrainian_music #українська_музика
    #що_послухати #для_настрою
    Kozak System та військові оркестри 17 Полтавської та 18 Словʼянської бригад НГУ - Вижити до ранку (2026)
    https://www.youtube.com/watch?v=azqopitTByQ
    🇺🇦 #свято ❤️🖤 #new_ukrainian_music #українська_музика #що_послухати #для_настрою Kozak System та військові оркестри 17 Полтавської та 18 Словʼянської бригад НГУ - Вижити до ранку (2026) https://www.youtube.com/watch?v=azqopitTByQ
    350views
More Results