• Samsung інтегрує ШІ-агента Perplexity у майбутню флагманську серію смартфонів Galaxy S26. Новий асистент викликатиметься голосовою командою «Hey Plex» або через фізичні елементи керування. ШІ отримає глибоку інтеграцію з фірмовими додатками Samsung, включаючи “Нотатки”, “Календар” та “Галерею”. Galaxy AI працюватиме як оркестратор, поєднуючи можливості різних ШІ-моделей в одному пристрої. https://channeltech.space/ai/samsung-galaxy-s26-perplexity-integratio...
    Samsung інтегрує ШІ-агента Perplexity у майбутню флагманську серію смартфонів Galaxy S26. Новий асистент викликатиметься голосовою командою «Hey Plex» або через фізичні елементи керування. ШІ отримає глибоку інтеграцію з фірмовими додатками Samsung, включаючи “Нотатки”, “Календар” та “Галерею”. Galaxy AI працюватиме як оркестратор, поєднуючи можливості різних ШІ-моделей в одному пристрої. https://channeltech.space/ai/samsung-galaxy-s26-perplexity-integration-hey-plex/
    CHANNELTECH.SPACE
    Samsung додає Perplexity до Galaxy S26: як працюватиме новий асистент «Hey Plex» – Channel Tech
    Дізнайтеся про інтеграцію асистента Perplexity у нову серію Samsung Galaxy S26, підтримку стандартних додатків та нову концепцію Galaxy AI.
    Like
    1
    117views 1 Shares
  • 🔴 Наживалися на родичах зниклих безвісти та загиблих військовослужбовців: поліцейські Кіровоградщини затримали аферистів.
    🖥 Четверо мешканок області знаходили в інтернеті оголошення про розшук безвісти зниклих військовослужбовців, телефонували їхнім родичам та, представляючись працівницями військових частин або Міністерства оборони України, пропонували «допомогу» в оформленні грошової компенсації. Під цим приводом вони переконували людей перераховувати власні заощадження на підконтрольні рахунки.
    💵 У такий спосіб зловмисниці ошукали 10 осіб на загальну суму близько одного мільйона гривень.
    👮‍♂️ Під час обшуків за місцями проживання фігуранток поліцейські вилучили мобільні телефони, банківські картки, нотатки та грошові кошти.
    📖 У межах кримінального провадження за ч. ч. 2, 4 ст. 190 ККУ двох підозрюваних взято під варту, одну - поміщено під цілодобовий домашній арешт. Вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу ще одній фігурантці. Усім їм загрожує до 8 років позбавлення волі.
    🔗 Подробиці читайте за посиланням 👇
    https://cyberpolice.gov.ua/news/nazhyvalysya-na-rodychax-znyklyx-bezv...
    ℹ️ Як уберегти себе від шахрайства, пов’язаного з темою військовополонених і зниклих безвісти, читайте в брошурі кіберполіції та Офісу Омбудсмана "Яким може бути шахрайство та як йому протидіяти?".
    Ми онлайн: 👥FB | 🌐Web | 👥X | 💬Vb | ✈️TG

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🔴 Наживалися на родичах зниклих безвісти та загиблих військовослужбовців: поліцейські Кіровоградщини затримали аферистів. 🖥 Четверо мешканок області знаходили в інтернеті оголошення про розшук безвісти зниклих військовослужбовців, телефонували їхнім родичам та, представляючись працівницями військових частин або Міністерства оборони України, пропонували «допомогу» в оформленні грошової компенсації. Під цим приводом вони переконували людей перераховувати власні заощадження на підконтрольні рахунки. 💵 У такий спосіб зловмисниці ошукали 10 осіб на загальну суму близько одного мільйона гривень. 👮‍♂️ Під час обшуків за місцями проживання фігуранток поліцейські вилучили мобільні телефони, банківські картки, нотатки та грошові кошти. 📖 У межах кримінального провадження за ч. ч. 2, 4 ст. 190 ККУ двох підозрюваних взято під варту, одну - поміщено під цілодобовий домашній арешт. Вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу ще одній фігурантці. Усім їм загрожує до 8 років позбавлення волі. 🔗 Подробиці читайте за посиланням 👇 https://cyberpolice.gov.ua/news/nazhyvalysya-na-rodychax-znyklyx-bezvisty-ta-zagyblyx-vijskovosluzhbovcziv-policzejski-kirovogradshhyny-zatrymaly-aferystiv-829/ ℹ️ Як уберегти себе від шахрайства, пов’язаного з темою військовополонених і зниклих безвісти, читайте в брошурі кіберполіції та Офісу Омбудсмана "Яким може бути шахрайство та як йому протидіяти?". Ми онлайн: 👥FB | 🌐Web | 👥X | 💬Vb | ✈️TG https://t.me/Ukraineaboveallelse
    232views
  • ☯️Як перестати їсти від стресу/нудьги/самотності☯️

    🔴Ви теж знаєте цей сценарій: важкий день → відкриваєш холодильник → «просто подивлюся» → через 15 хвилин з’їдено пів пачки печива, йогурт, шоколадку і ще щось, чого навіть не планувала?

    ⏳А потім почуття провини, сльози і думка: «Чому я не можу просто зупинитися?»

    🤬Це не слабка воля. Це емоційне переїдання.

    😋Найчастіше ми їмо не від голоду, а від стресу, нудьги чи самотності. І це нормально — мозок просто шукає швидкий дофамін. Але є спосіб це зупинити.

    ⬇️Ось що реально допомагає моїм клієнткам (і мені теж).
    1️⃣Назвіть емоцію вголос
    Відчула, що рука тягнеться до їжі? Запитай себе: «Що я зараз відчуваю насправді?»
    Стрес? Сум? Самотність? Нудьга? Втома?
    Просто назви це. Часто вже після цього бажання їсти слабшає на 50–70%.

    2️⃣Дайте собі 10-хвилинну паузу ⏳
    Постав таймер на 10 хвилин і пообіцяй собі: «Якщо через 10 хвилин все одно дуже хочу — з’їм».
    За ці 10 хвилин зроби щось маленьке: попий води, вийди на балкон, потанцюй під улюблену пісню, напиши в нотатки все, що наболіло. Більшість разів бажання зникає саме за цей час.

    3️⃣Замініть їжу на «інший дофамін»
    ➖5-хвилинна прогулянка на свіжому повітрі 🌳
    ➖Гарячий душ або ванна з піною 🛁
    ➖Подзвонити подрузі або написати голосове повідомлення
    ➖Послухати подкаст чи улюблену музику в навушниках 🎧
    ➖Намалювати щось дурне в телефоні або порозмальовувати
    ➖Обійняти подушку чи кота (якщо є) 🐱

    4️⃣Створіть «антистресовий набір» заздалегідь
    Поклади в одне місце: улюблений чай, маску для очей, крем для рук, плед, щоденник, гарні навушники.
    Коли «накриває» — беріть цей набір, а не йдіть на кухню.

    5️⃣Дозвольте собі їсти… але свідомо
    Якщо все-таки дуже хочеться — сідайте за стіл, без телефону, без телевізора. Покладіть на гарну тарілку, повільно їжте, насолоджуйтеся смаком. Без провини.

    ‼️Парадокс: коли їсти без «автопілота», з’їдаєте набагато менше.
    ⚠️І найголовніше: будь ласка, не карайте себе за зриви.
    Кожен раз, коли ви помічаєте емоційний голод і робите щось інше — це перемога.
    Маленька, але справжня.
    З часом цих перемог стає більше, а зривів — менше.
    ❤️Ви не «слабка». Ви просто людина, яка вчиться піклуватися про себе не тільки через їжу.
    🙃І ви точно впораєтеся. Крок за кроком. День за днем. ❤️

    💬А яка з цих порад вам зараз найближча?
    💬Що найчастіше допомагає саме вам переключитися?
    ✉️Пишіть в коментах — будемо підтримувати одна одну ✨
    #емоційнепереїдання #стрес #їжа #нудьга #самотність
    ☯️Як перестати їсти від стресу/нудьги/самотності☯️ 🔴Ви теж знаєте цей сценарій: важкий день → відкриваєш холодильник → «просто подивлюся» → через 15 хвилин з’їдено пів пачки печива, йогурт, шоколадку і ще щось, чого навіть не планувала? ⏳А потім почуття провини, сльози і думка: «Чому я не можу просто зупинитися?» 🤬Це не слабка воля. Це емоційне переїдання. 😋Найчастіше ми їмо не від голоду, а від стресу, нудьги чи самотності. І це нормально — мозок просто шукає швидкий дофамін. Але є спосіб це зупинити. ⬇️Ось що реально допомагає моїм клієнткам (і мені теж). 1️⃣Назвіть емоцію вголос Відчула, що рука тягнеться до їжі? Запитай себе: «Що я зараз відчуваю насправді?» Стрес? Сум? Самотність? Нудьга? Втома? Просто назви це. Часто вже після цього бажання їсти слабшає на 50–70%. 2️⃣Дайте собі 10-хвилинну паузу ⏳ Постав таймер на 10 хвилин і пообіцяй собі: «Якщо через 10 хвилин все одно дуже хочу — з’їм». За ці 10 хвилин зроби щось маленьке: попий води, вийди на балкон, потанцюй під улюблену пісню, напиши в нотатки все, що наболіло. Більшість разів бажання зникає саме за цей час. 3️⃣Замініть їжу на «інший дофамін» ➖5-хвилинна прогулянка на свіжому повітрі 🌳 ➖Гарячий душ або ванна з піною 🛁 ➖Подзвонити подрузі або написати голосове повідомлення ➖Послухати подкаст чи улюблену музику в навушниках 🎧 ➖Намалювати щось дурне в телефоні або порозмальовувати ➖Обійняти подушку чи кота (якщо є) 🐱 4️⃣Створіть «антистресовий набір» заздалегідь Поклади в одне місце: улюблений чай, маску для очей, крем для рук, плед, щоденник, гарні навушники. Коли «накриває» — беріть цей набір, а не йдіть на кухню. 5️⃣Дозвольте собі їсти… але свідомо Якщо все-таки дуже хочеться — сідайте за стіл, без телефону, без телевізора. Покладіть на гарну тарілку, повільно їжте, насолоджуйтеся смаком. Без провини. ‼️Парадокс: коли їсти без «автопілота», з’їдаєте набагато менше. ⚠️І найголовніше: будь ласка, не карайте себе за зриви. Кожен раз, коли ви помічаєте емоційний голод і робите щось інше — це перемога. Маленька, але справжня. З часом цих перемог стає більше, а зривів — менше. ❤️Ви не «слабка». Ви просто людина, яка вчиться піклуватися про себе не тільки через їжу. 🙃І ви точно впораєтеся. Крок за кроком. День за днем. ❤️ 💬А яка з цих порад вам зараз найближча? 💬Що найчастіше допомагає саме вам переключитися? ✉️Пишіть в коментах — будемо підтримувати одна одну ✨ #емоційнепереїдання #стрес #їжа #нудьга #самотність
    Love
    1
    965views
  • Міжнародний день Каберне Фран
    Міжнародний день Каберне Фран (International Cabernet Franc Day) відзначається 4 грудня та вшановує один з найважливіших і найуніверсальніших сортів червоного винограду у світі вина. Виведений у 17 столітті, виноград Каберне Фран відіграв ключову роль у виноградарстві, не тільки як окремий сорт, але і як батько інших популярних сортів, таких як Мерло і Каберне Совіньйон.

    Історичне коріння та глобальне поширення
    Історія Каберне Фран починається на південному заході Франції, з пристрасті кардинала Рішельє до особливого синьо-чорного винограду. Його перевезення виноградних живців з Бордо до долини Луари поклало початок подорожі Каберне Фран. Сьогодні це один з найпоширеніших сортів винограду у світі, який процвітає в різних кліматичних зонах і на різних ґрунтах. 1


    Бордо і не тільки
    У Бордо Каберне Фран часто змішують з іншими червоними сортами винограду для виробництва червоних вин у бордоському стилі. Він також є основним сортом у долині Луари, де його використовують у рожевих винах і як моноваріантне вино, відоме своїм легким та середнім тілом і ароматами червоних фруктів, зеленого болгарського перцю та землі. 2

    Міжнародне зростання
    Каберне Фран завоював значну популярність у Сполучених Штатах, Аргентині, Австралії та на півночі Італії. Він також популярний у Тоскані як окремий сорт та у Фріулі-Венеції-Джулії. Пристосованість винограду до різних кліматичних умов, включаючи прохолодні, сприяла його світовій популярності.

    Дегустаційні нотатки та поєднання з їжею
    Вина з сорту Каберне Фран мають темно-рубіновий колір, який у витриманих винах часто наближається до гранатового. Вони середньотілесні, з виразною свіжістю і букетом червоного і чорного перцю, темних фруктів і димних відтінків. Висока кислотність вина та низький вміст таніну роблять його універсальним для поєднання з різноманітними продуктами, включаючи страви на основі томатів, димчасті соуси, смажені зелені овочі та ряд сирів, таких як брі, камамбер та горгонзола.

    Святкові заходи
    Насолоджуйтесь смаком. Найкращий спосіб відсвяткувати День Каберне Фран – це насолодитися келихом цього вишуканого вина. Воно чудово поєднується з широким спектром страв, від курки та риби до яловичини та сиру.
    Відкрийте для себе історію. Дізнайтеся про походження та еволюцію Каберне Фран. Розуміння його шляху від виноградників Франції до світової сцени додає глибини дегустації.
    Відвідайте виноробні, що спеціалізуються на Каберне Фран, щоб спробувати різні прояви цього універсального винограду. Такі регіони, як Бордо, долина Луари, Тоскана та Каліфорнія, пропонують унікальні вина Каберне Фран.
    Міжнародний день Каберне Фран – це більше, ніж просто вшанування сорту винограду; це визнання багатої історії та різноманітності світу вина. Незалежно від того, чи є ви досвідченим знавцем або просто любителем вина, цей день пропонує прекрасну можливість дослідити й оцінити нюанси Каберне Фран.

    Міжнародний день Каберне Фран – це свідчення незмінної спадщини та універсальності цього сорту винограду, це свято виноградарів та виноробів, це свято вина та винограду.
    Міжнародний день Каберне Фран Міжнародний день Каберне Фран (International Cabernet Franc Day) відзначається 4 грудня та вшановує один з найважливіших і найуніверсальніших сортів червоного винограду у світі вина. Виведений у 17 столітті, виноград Каберне Фран відіграв ключову роль у виноградарстві, не тільки як окремий сорт, але і як батько інших популярних сортів, таких як Мерло і Каберне Совіньйон. Історичне коріння та глобальне поширення Історія Каберне Фран починається на південному заході Франції, з пристрасті кардинала Рішельє до особливого синьо-чорного винограду. Його перевезення виноградних живців з Бордо до долини Луари поклало початок подорожі Каберне Фран. Сьогодні це один з найпоширеніших сортів винограду у світі, який процвітає в різних кліматичних зонах і на різних ґрунтах. 1 Бордо і не тільки У Бордо Каберне Фран часто змішують з іншими червоними сортами винограду для виробництва червоних вин у бордоському стилі. Він також є основним сортом у долині Луари, де його використовують у рожевих винах і як моноваріантне вино, відоме своїм легким та середнім тілом і ароматами червоних фруктів, зеленого болгарського перцю та землі. 2 Міжнародне зростання Каберне Фран завоював значну популярність у Сполучених Штатах, Аргентині, Австралії та на півночі Італії. Він також популярний у Тоскані як окремий сорт та у Фріулі-Венеції-Джулії. Пристосованість винограду до різних кліматичних умов, включаючи прохолодні, сприяла його світовій популярності. Дегустаційні нотатки та поєднання з їжею Вина з сорту Каберне Фран мають темно-рубіновий колір, який у витриманих винах часто наближається до гранатового. Вони середньотілесні, з виразною свіжістю і букетом червоного і чорного перцю, темних фруктів і димних відтінків. Висока кислотність вина та низький вміст таніну роблять його універсальним для поєднання з різноманітними продуктами, включаючи страви на основі томатів, димчасті соуси, смажені зелені овочі та ряд сирів, таких як брі, камамбер та горгонзола. Святкові заходи Насолоджуйтесь смаком. Найкращий спосіб відсвяткувати День Каберне Фран – це насолодитися келихом цього вишуканого вина. Воно чудово поєднується з широким спектром страв, від курки та риби до яловичини та сиру. Відкрийте для себе історію. Дізнайтеся про походження та еволюцію Каберне Фран. Розуміння його шляху від виноградників Франції до світової сцени додає глибини дегустації. Відвідайте виноробні, що спеціалізуються на Каберне Фран, щоб спробувати різні прояви цього універсального винограду. Такі регіони, як Бордо, долина Луари, Тоскана та Каліфорнія, пропонують унікальні вина Каберне Фран. Міжнародний день Каберне Фран – це більше, ніж просто вшанування сорту винограду; це визнання багатої історії та різноманітності світу вина. Незалежно від того, чи є ви досвідченим знавцем або просто любителем вина, цей день пропонує прекрасну можливість дослідити й оцінити нюанси Каберне Фран. Міжнародний день Каберне Фран – це свідчення незмінної спадщини та універсальності цього сорту винограду, це свято виноградарів та виноробів, це свято вина та винограду.
    672views
  • Ексспівробітники Meta заснували стартап Sandbar та запустили попередні замовлення на розумне кільце Stream, що позиціюється як «миша для голосу» і дозволяє записувати голосові нотатки та спілкуватися з ШІ-чатботом, активуючись натисканням сенсорної панелі https://channeltech.space/gadgets/former-meta-employees-launch-sandba...
    Ексспівробітники Meta заснували стартап Sandbar та запустили попередні замовлення на розумне кільце Stream, що позиціюється як «миша для голосу» і дозволяє записувати голосові нотатки та спілкуватися з ШІ-чатботом, активуючись натисканням сенсорної панелі https://channeltech.space/gadgets/former-meta-employees-launch-sandbar/
    CHANNELTECH.SPACE
    Колишні співробітники Meta запустили Sandbar: розумне кільце Stream для голосових нотаток та керування музикою - Channel Tech
    Sandbar представила Stream — розумне кільце для запису нотаток, керування музикою та ШІ-спілкування. Ціна від $249. Доступна Pro-підписка.
    480views
  • #книжковий_відгук #Лана_читає

    “Хороша дівчинка, зіпсована кров” Голлі Джексон
    Друга частина трилогії
    Видавництво Readberry

    Перша книга закінчилася тим, що Піп дізналася всю правду про трагедію, що сталася у Літл-Кілтоні кілька років тому. Але це розслідування, як і подкаст, який потім записала Піппа, не далися їй легко. Вона постраждала, понесла втрати і більше ніколи не хоче до цього повертатися. Але близький друг Піппи зник, поліція нічого не робить, адже Джеймі і раніше тікав з дому, а його родина у відчаї. Тож “сержантка”, “буркунка”, “мадам” (обожнюю всі ці прізвиська від Раві) і просто зірочка Піппа Фіц-Амобі береться за пошуки хлопця.

    Ця книга мене капець як затягнула. По-перше, вона тісно пов’язана з попередньою. Минула справа дійшла до суду, і всі чекають на вердикт. По-друге, окремою гілкою йде подкаст та інтернет. Очевидно, що негативні коментарі та тролі не можуть не впливати на моральний стан Піппи, тим паче коли пошуки Джеймі затягуються.

    По-третє, історія цікава не лише змістом, а й формою. Тут ми знову проходимо всі кроки разом з Піп, слухаємо очевидців, читаємо нотатки, візуалізуємо докази. Думаємо разом з Піп, помиляємося чи здогадуємося (як у кого вийде). Якісь люди розкриваються з нових сторін, гірших чи кращих, в тому числі і сама головна героїня.

    Не можу не сказати пару слів про Піппу і Раві як пару. Вони, трясця, ідеальні! Це не підлітки в стилі Пенелопи Дуглас (не в претензії до Пенелопи, це скоріше заздрість)))) Вони типу звичайні підлітки, захищають один одного, підтримують та допомагають. В деяких моментах Раві, як якір чи острівець безпеки та спокою для Піппи.

    Ну і, звісно, пані Джексон знову зробила щемкий фінал. Такої травми, як після першої книги, він не залишив, але емоцій було багато. Тепер у мене є великі сподівання на третю частину, бо одна важлива лінія у другій книзі залишилася не такою, як треба, і я хочу справедливості!
    #книжковий_відгук #Лана_читає “Хороша дівчинка, зіпсована кров” Голлі Джексон Друга частина трилогії Видавництво Readberry Перша книга закінчилася тим, що Піп дізналася всю правду про трагедію, що сталася у Літл-Кілтоні кілька років тому. Але це розслідування, як і подкаст, який потім записала Піппа, не далися їй легко. Вона постраждала, понесла втрати і більше ніколи не хоче до цього повертатися. Але близький друг Піппи зник, поліція нічого не робить, адже Джеймі і раніше тікав з дому, а його родина у відчаї. Тож “сержантка”, “буркунка”, “мадам” (обожнюю всі ці прізвиська від Раві) і просто зірочка Піппа Фіц-Амобі береться за пошуки хлопця. Ця книга мене капець як затягнула. По-перше, вона тісно пов’язана з попередньою. Минула справа дійшла до суду, і всі чекають на вердикт. По-друге, окремою гілкою йде подкаст та інтернет. Очевидно, що негативні коментарі та тролі не можуть не впливати на моральний стан Піппи, тим паче коли пошуки Джеймі затягуються. По-третє, історія цікава не лише змістом, а й формою. Тут ми знову проходимо всі кроки разом з Піп, слухаємо очевидців, читаємо нотатки, візуалізуємо докази. Думаємо разом з Піп, помиляємося чи здогадуємося (як у кого вийде). Якісь люди розкриваються з нових сторін, гірших чи кращих, в тому числі і сама головна героїня. Не можу не сказати пару слів про Піппу і Раві як пару. Вони, трясця, ідеальні! Це не підлітки в стилі Пенелопи Дуглас (не в претензії до Пенелопи, це скоріше заздрість)))) Вони типу звичайні підлітки, захищають один одного, підтримують та допомагають. В деяких моментах Раві, як якір чи острівець безпеки та спокою для Піппи. Ну і, звісно, пані Джексон знову зробила щемкий фінал. Такої травми, як після першої книги, він не залишив, але емоцій було багато. Тепер у мене є великі сподівання на третю частину, бо одна важлива лінія у другій книзі залишилася не такою, як треба, і я хочу справедливості!
    1Kviews
  • Геній додав ChatGPT у корпус звичайного калькулятора😍
    Все досить просто: до пристрою підключили плату, яка з'єднується із сервером, а він у свою чергу відправляє запити нейронці та повертає відповіді.

    Розумний девайс вирішує будь-які математичні рівняння, зберігає нотатки і навіть має захист із паролем. Хлопець, який створив пристрій, уже виставив його на продаж за 49,99 дол🥹
    Геній додав ChatGPT у корпус звичайного калькулятора😍 Все досить просто: до пристрою підключили плату, яка з'єднується із сервером, а він у свою чергу відправляє запити нейронці та повертає відповіді. Розумний девайс вирішує будь-які математичні рівняння, зберігає нотатки і навіть має захист із паролем. Хлопець, який створив пристрій, уже виставив його на продаж за 49,99 дол🥹
    Congratulation
    1
    867views 24Plays
  • “Переломний рік. 365 днів, щоб стати людиною, якою ви справді хочете бути” Бріанна Вест
    Видавництво BookChef

    Ця книга забирає титул найбільш непотрібної речі у моїй квартирі. І це вам каже людина, яка живе біля “Аврори” і постійно копошиться на AliExpress. Можливо, в усьому винні невиправдані очікування, які у мене склалися ще до читання, і це тоді вже моя проблема. Але ж враження є враженнями.

    Я прям хотіла її прочитати. Прям дуже. І, напевно, якби я краще вчиталася в анотацію, життя стало б легшим. Бо там авторка білим по чорному обіцяє нам медитації на кожен день. Я анотацію не прочитала і вирішила, що тут будуть якісь практичні елементи: поради, щось мотивуюче та надихаюче для саморозвитку та самовдосконалення, та хоча б афірмації для промовляння. Коротше, те, що хоч якось можна використати та натягнути на своє бентежне життя в Україні у 2025 році. І, звісно ж, не отримала.

    Як я вже сказала, вся книга - це 365 текстів на кожен день. І вони… ну… таке. Розлогі, загальні, ні про що. Я загалом люблю такий нонфік, але ця книга мені геть не зайшла. Можливо, зараз для неї невідповідний час, і десь в спокійних і стабільних умовах вона працюватиме. Можливо, зараз я не можу у своєму познаніі настільки прєісполніться, щоб шукати у цих текстах щось корисне для себе. Але поки це виглядає як набір мудростей з пабліків “Філософія/Психологія/Думки”, які мене абсолютно не чіпляють. Шкода, що не склалося.

    З переваг - саме видання прикольне, на сторінках багато порожнього місця, тож якщо у вас станеться метч, і ви захочете працювати з книгою, робити нотатки чи клеїти стікери, тут є для цього простір. Я чесно спробувала порефлексувати над книгою, у мене для цього є прозорі стікери, але мене вистачило на пару днів, і я їх звідти вийняла.

    #книжковий_відгук #Лана_читає
    “Переломний рік. 365 днів, щоб стати людиною, якою ви справді хочете бути” Бріанна Вест Видавництво BookChef Ця книга забирає титул найбільш непотрібної речі у моїй квартирі. І це вам каже людина, яка живе біля “Аврори” і постійно копошиться на AliExpress. Можливо, в усьому винні невиправдані очікування, які у мене склалися ще до читання, і це тоді вже моя проблема. Але ж враження є враженнями. Я прям хотіла її прочитати. Прям дуже. І, напевно, якби я краще вчиталася в анотацію, життя стало б легшим. Бо там авторка білим по чорному обіцяє нам медитації на кожен день. Я анотацію не прочитала і вирішила, що тут будуть якісь практичні елементи: поради, щось мотивуюче та надихаюче для саморозвитку та самовдосконалення, та хоча б афірмації для промовляння. Коротше, те, що хоч якось можна використати та натягнути на своє бентежне життя в Україні у 2025 році. І, звісно ж, не отримала. Як я вже сказала, вся книга - це 365 текстів на кожен день. І вони… ну… таке. Розлогі, загальні, ні про що. Я загалом люблю такий нонфік, але ця книга мені геть не зайшла. Можливо, зараз для неї невідповідний час, і десь в спокійних і стабільних умовах вона працюватиме. Можливо, зараз я не можу у своєму познаніі настільки прєісполніться, щоб шукати у цих текстах щось корисне для себе. Але поки це виглядає як набір мудростей з пабліків “Філософія/Психологія/Думки”, які мене абсолютно не чіпляють. Шкода, що не склалося. З переваг - саме видання прикольне, на сторінках багато порожнього місця, тож якщо у вас станеться метч, і ви захочете працювати з книгою, робити нотатки чи клеїти стікери, тут є для цього простір. Я чесно спробувала порефлексувати над книгою, у мене для цього є прозорі стікери, але мене вистачило на пару днів, і я їх звідти вийняла. #книжковий_відгук #Лана_читає
    Like
    Love
    3
    2Kviews
  • Книга: "Нотатки ненависті"
    Авторки: Ві Кіланд, Пенелопа Вард
    Жанр: любовний роман
    Видавництво: КСД

    Мені сподобався дизайн цієї книги: її колір (мій улюблений до речі), оці випуклі гарні кольорові літери з їх незвичайним шрифтом, але... Книга мені не дуже зайшла. В деяких місцях просто перегортала по декілька сторінок – було просто нудно, хоча з деяких моментів сміялася, а в деякі моменти було сумно – мені не вистачило активності у сюжеті. Все якось млявенько, хоча початок заінтригував, і сподобалося те, що головний герой з хворобою. Вдруге у житті бачу головного героя з невиліковною проблемою здоров'я🙇🏽‍♀️

    Але сам сюжет... Для мене, людини, яка звикла, що у любовних романах, крім любовної лінії є ще й інтриги, скандали, розслідування – ну ДУЖЕ нудно було🙄

    Ще дуже здивувала назва, не знаю чи перекладач так "постарався", чи-то авторки... Але я не побачила в книзі ні нотаток, ні ненависті, а скоріше записки і... ну, там точно не було прям ненависті 🤷🏻‍♀️

    Ну і в кінці була шикарна сцена освідчення головного героя:

    "...Я потягнувся до кишені штанів і дістав звідти маленький оксамитовий мішечок. Зав'язавши шнурочки так, щоб на кінці утворилася петля, я надів його на свій все ще твердий член і дозволив мішечку звисати з нього, наче прикрасі. ..."

    Коротше кажучи, не рекомендую: 3-/5 або 6/10

    #читаємоукраїнською #нотаткиненависті #відгуккнига #відгук
    Книга: "Нотатки ненависті" Авторки: Ві Кіланд, Пенелопа Вард Жанр: любовний роман Видавництво: КСД Мені сподобався дизайн цієї книги: її колір (мій улюблений до речі), оці випуклі гарні кольорові літери з їх незвичайним шрифтом, але... Книга мені не дуже зайшла. В деяких місцях просто перегортала по декілька сторінок – було просто нудно, хоча з деяких моментів сміялася, а в деякі моменти було сумно – мені не вистачило активності у сюжеті. Все якось млявенько, хоча початок заінтригував, і сподобалося те, що головний герой з хворобою. Вдруге у житті бачу головного героя з невиліковною проблемою здоров'я🙇🏽‍♀️ Але сам сюжет... Для мене, людини, яка звикла, що у любовних романах, крім любовної лінії є ще й інтриги, скандали, розслідування – ну ДУЖЕ нудно було🙄 Ще дуже здивувала назва, не знаю чи перекладач так "постарався", чи-то авторки... Але я не побачила в книзі ні нотаток, ні ненависті, а скоріше записки і... ну, там точно не було прям ненависті 🤷🏻‍♀️ Ну і в кінці була шикарна сцена освідчення головного героя: "...Я потягнувся до кишені штанів і дістав звідти маленький оксамитовий мішечок. Зав'язавши шнурочки так, щоб на кінці утворилася петля, я надів його на свій все ще твердий член і дозволив мішечку звисати з нього, наче прикрасі. ..." Коротше кажучи, не рекомендую: 3-/5 або 6/10 #читаємоукраїнською #нотаткиненависті #відгуккнига #відгук
    Like
    2
    2Kviews
  • Джек Керуак «У дорозі». Нотатки вражень про книгу

    Зазвичай у анотаціях до цієї книги я найчастіше бачив слово «культовий». Заохочений такою характеристикою я неодноразово пробував зануритись у текст цього роману, але щоразу зупинявся, наштовхнувшись на незвичність письма, від якої відгонило певною легковажністю. Проте заради самоосвіти вирішив зробити над собою 10-сторінкове зусилля, яке непомітно дещо збільшилось до 477-сторінкового розміру. Тобто роман було прочитано цілковито та у повному обсязі. Окремі місця було перечитано та пере-перечитано, а деякі цитати пере-пере-перечитано по кілька разів. Це історія про людей вільного способу існування (головні персонажі весь роман тиняються Північної Америкою, подорожуючи США та Мексикою на орендованих, куплених авто чи просто автостопом), складних інтелектуальних пошуків (один із них письменник, а інший збирається ним стати), пиятик, дівчат, сумнівних підробітків, безпричинних вчинків, викрадень авто, знайомств та діалогів про буття із незнайомцями, задухи Півдня й метушливості Півночі, пошуків часу в собі й себе у часі, антимілітаризму, кохання, сексу, оголеностей, джазу, забутого минулого, втрачених дій та невтрачених надій, віднайденої дружби, безперервного руху як мети і руху самої мети, бешкетництва, родинних історій, музики, реву двигунів, шурхоту колес, запаху бензину й запаху дороги, складності вибору й легкості у безвиході. Тут інтелектуали хуліганять (інколи й забуваєш про їх інтелектуальність), волоцюжать, зникають та з’являються в мить. Ця книга це своєрідний відбиток духу руху, духу подорожі у фізичному, часовому й світоглядному вимірах. На мою думку, це не просто історія покоління 40-х років із його інакшим (імовірно повоєнним) сприйняттям світу, а це історія переважання духовного пориву над матеріальним. Хоча може здатись, що безвідповідальність головних героїв (та майже всіх героїв цього роману) не дає підстав для будь-якого захоплення ними, але їх скепсис над уречевленою добропорядністю більшості громадян, над їх залежністю від речей у різних формах їх матеріального виміру виконує роль своєрідного заклику побачити справжні цінності буття.
    Додам промовистий уривок: «Сале, подумати тільки, ми з тобою пошвендяємо до Денверу і побачимо, чим вони там усі займаються, хоч нас це і не надто хвилює, адже головне – ми знаємо, що таке час, і знаємо, що усе просто прекрасно». Далі цей персонаж (Дін) говорить про людей, занурених у щоденні клопоти: «У них свої турботи, вони рахують милі, думають про те, де б сьогодні переночувати і скільки платити за бензин, а ще про погоду і про те, як би дістатися до місця, - а вони-то вже точно доберуться. Але їм просто необхідно хвилюватися і обманювати час дутими невідкладними справами, а інакше їх жалюгідні суєтні душі так і не знайдуть спокою, їм неодмінно треба вхопитися за міцну і перевірену турботу, а вже якщо вони її відшукають, тут же набирають нещасного вигляду і так із ним і ходять, з цим похнюпленим видом, він так і витає над ними, і вони це знають. і це їх теж турбує, і так без кінця».
    Дійсно, інколи за клопотами можна проґавити щось важливе, наприклад частинку себе, яку не помічаєш. Інколи варто дивитись на світ очима й цього персонажа.
    А роман «У дорозі» чудово передає особливу емоцію подорожі, цього відчуття, що ти наче опанував час та вгризся у простір, або ж принаймні не відстаєш від них. Під час руху дорогами краєвиди змінюються, але змінюються й знайомства, а отже пізнається світ у своїх макровимірах і мікропроявах.
    Один з героїв часто згадує про час, про те, що слід знати час. Мені не одразу вдалось для себе віднайти відповідь, про що саме йому йшлось. Та тепер я роблю припущення і висновок, що знати, чим є час означає жити тут і тепер, жити зараз. Ця книга із своїм гуманістичним волоцюжництвом та поетичним поглядом на буденність є однією із найчудовіших речей, прочитаних мною за доволі тривалий проміжок часу.

    Окреме читацьке зауваження щодо одного з перших видань роману українською: місцями текст побудовою речень та незвичними словами нагадував переклад із російської.

    На фотографіях: обкладинка роману Дж. Керуака "В дорозі" у перекладі українською Марії Козлової (Харків, "Фоліо", 2015); уривок з монологом Діна; цікавий сюжет невідомого фотографа для привернення уваги до допису.

    Фото в коментарях.😉
    Джек Керуак «У дорозі». Нотатки вражень про книгу Зазвичай у анотаціях до цієї книги я найчастіше бачив слово «культовий». Заохочений такою характеристикою я неодноразово пробував зануритись у текст цього роману, але щоразу зупинявся, наштовхнувшись на незвичність письма, від якої відгонило певною легковажністю. Проте заради самоосвіти вирішив зробити над собою 10-сторінкове зусилля, яке непомітно дещо збільшилось до 477-сторінкового розміру. Тобто роман було прочитано цілковито та у повному обсязі. Окремі місця було перечитано та пере-перечитано, а деякі цитати пере-пере-перечитано по кілька разів. Це історія про людей вільного способу існування (головні персонажі весь роман тиняються Північної Америкою, подорожуючи США та Мексикою на орендованих, куплених авто чи просто автостопом), складних інтелектуальних пошуків (один із них письменник, а інший збирається ним стати), пиятик, дівчат, сумнівних підробітків, безпричинних вчинків, викрадень авто, знайомств та діалогів про буття із незнайомцями, задухи Півдня й метушливості Півночі, пошуків часу в собі й себе у часі, антимілітаризму, кохання, сексу, оголеностей, джазу, забутого минулого, втрачених дій та невтрачених надій, віднайденої дружби, безперервного руху як мети і руху самої мети, бешкетництва, родинних історій, музики, реву двигунів, шурхоту колес, запаху бензину й запаху дороги, складності вибору й легкості у безвиході. Тут інтелектуали хуліганять (інколи й забуваєш про їх інтелектуальність), волоцюжать, зникають та з’являються в мить. Ця книга це своєрідний відбиток духу руху, духу подорожі у фізичному, часовому й світоглядному вимірах. На мою думку, це не просто історія покоління 40-х років із його інакшим (імовірно повоєнним) сприйняттям світу, а це історія переважання духовного пориву над матеріальним. Хоча може здатись, що безвідповідальність головних героїв (та майже всіх героїв цього роману) не дає підстав для будь-якого захоплення ними, але їх скепсис над уречевленою добропорядністю більшості громадян, над їх залежністю від речей у різних формах їх матеріального виміру виконує роль своєрідного заклику побачити справжні цінності буття. Додам промовистий уривок: «Сале, подумати тільки, ми з тобою пошвендяємо до Денверу і побачимо, чим вони там усі займаються, хоч нас це і не надто хвилює, адже головне – ми знаємо, що таке час, і знаємо, що усе просто прекрасно». Далі цей персонаж (Дін) говорить про людей, занурених у щоденні клопоти: «У них свої турботи, вони рахують милі, думають про те, де б сьогодні переночувати і скільки платити за бензин, а ще про погоду і про те, як би дістатися до місця, - а вони-то вже точно доберуться. Але їм просто необхідно хвилюватися і обманювати час дутими невідкладними справами, а інакше їх жалюгідні суєтні душі так і не знайдуть спокою, їм неодмінно треба вхопитися за міцну і перевірену турботу, а вже якщо вони її відшукають, тут же набирають нещасного вигляду і так із ним і ходять, з цим похнюпленим видом, він так і витає над ними, і вони це знають. і це їх теж турбує, і так без кінця». Дійсно, інколи за клопотами можна проґавити щось важливе, наприклад частинку себе, яку не помічаєш. Інколи варто дивитись на світ очима й цього персонажа. А роман «У дорозі» чудово передає особливу емоцію подорожі, цього відчуття, що ти наче опанував час та вгризся у простір, або ж принаймні не відстаєш від них. Під час руху дорогами краєвиди змінюються, але змінюються й знайомства, а отже пізнається світ у своїх макровимірах і мікропроявах. Один з героїв часто згадує про час, про те, що слід знати час. Мені не одразу вдалось для себе віднайти відповідь, про що саме йому йшлось. Та тепер я роблю припущення і висновок, що знати, чим є час означає жити тут і тепер, жити зараз. Ця книга із своїм гуманістичним волоцюжництвом та поетичним поглядом на буденність є однією із найчудовіших речей, прочитаних мною за доволі тривалий проміжок часу. Окреме читацьке зауваження щодо одного з перших видань роману українською: місцями текст побудовою речень та незвичними словами нагадував переклад із російської. На фотографіях: обкладинка роману Дж. Керуака "В дорозі" у перекладі українською Марії Козлової (Харків, "Фоліо", 2015); уривок з монологом Діна; цікавий сюжет невідомого фотографа для привернення уваги до допису. Фото в коментарях.😉
    Love
    Like
    5
    6comments 2Kviews
More Results