Роботу мрії знайшли на Карибах: у місцевих дорогих ресторанах є люди, які охороняють гостей від нальотів чайок, озброївшись водяними пістолетами.

ПРИСВЯТА ТИМ, ХТО НЕ ЗУСТРІВ ВЕСНУ

(Закатованим ворогом на Київщині)

Стоїть наш край, хоч вибухи гримлять,
Нема орди і край наш рідний вільний!
А йшли потвори від життя звільня́ть…
Дай Боже, що і інші зе́млі звільним!

Нема орди, але не всі живі,
Не всі весни́ тоді ще дочекали,
Віками не вкладеться в голові,
Скількох убивці в нас закатували.

Присвята тим, хто не зустрів весну,
Чий голос в ката в горлі захлину́вся,
Хто впав у ту безодню крижану
І до порога сво́го не вернувся.

Для них не пролунав відбій тривог,
Їх ранок зупинився на порозі,
Лиш вічний спокій і далекий Бог
Прийняли ду́ші в лютій тій тривозі.

Ім'я́ ми пам'ятаєм кожне й крок,
І без хреста закатаних у землю,
Для них тепер – лиш тиша між зіро́к
І пам'ять наша невмируща, щемна.

Кого́ убили, хто живцем згорів…
За мрії всі, розстріляні ордою,
Ми не пробачим винним цих гріхів,
Цей біль від нас не витік із водою.

Убиті, закатовані в пітьмі́,
І погляди скляні, зв'язані ру́ки…
Вони лишились вічно на війні,
А в нас лишилась пам'ять від розпуки.

Ми не пробачим вирваних життів,
Кого́ закатували у підвалах,
За сльо́зи матерів, дітей, батьків,
Кого́ живцем у лісі розпинали.

Як символ незнище́нного буття,
Горіти буде за́вжди свічка кожна,
Бо в кожнім імені – ціна життя…
Не вберегла валіза та тривожна.

Травинка кожна правдою зросте,
І кожен камінь пам'ять сво́ю має,
Бо право на свободу – це святе.
Наш край живий і все він пам'ятає.

Сади посадим на місцях боїв
І відбудуєм спалені оселі,
Це не побачать ті, хто онімів…
Почуєм знову солов'їні трелі.

03.04.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1060251

Український боксер напівсередньої ваги Карен Чухаджян (24-4, 13 КО) відреагував на поразку в елімінаторі IBF від ірландця Педді Донована (15-2, 11 КО).
"Це був не мій вечір. Поразка відкинула мене назад, але не збила мене зі шляху до мрії. Я повернуся. Хочу подякувати моїй команді за пройдений кемп, за роботу в куті та поза ним, за підтримку і за те, що цей бій відбувся.

Хочу подякувати моїй команді за пройдений кемп, за роботу в куті та поза ним, за підтримку і за те, що цей бій відбувся.

Бажаю успіху переможцю Педді Доновану. Let's go champ! Також велика подяка усім, хто дивився, хто вболівав та бажав успіху. Цього разу результат не на нашу користь, але навіть після найтемніших ночей настає ранок. Будемо працювати", – написав Чухаджян.

Нагадаємо, що ірландець переміг Чухаджяна рішенням більшості суддів – 115:111, 113:113, 114:112. Під час поєдинку Карен двічі побував у нокдауні.

Після перемоги над Чухаджяном Донован став обов'язковим претендентом на титул IBF у напівсередній вазі, яким володіє Льюїс Крокер із Північної Ірландії.
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники

Закинутий спорткомплекс київського національного університету ім Тараса Шевченка.

Колись заради цієї споруди було вирубано унікальний акліматизаційний сад, створений українським вченим Миколою Кащенко.
Він мріяв вирощувати в Києві теплолюбні культури, ягоди, овочі, фрукти, як то персики або кавуни.
Щоправда, в умовах змін клімату мрії вченого реалізуються самотужки.
Сад Кащенко вирубали під будівництво вищої Київської партійної школи. Тут мали готувати ідейних лідерів для комуністів.
Натомість, після розвалу СРСР комплекс школи зайняв інститут міжнародних відносин, який згодом перейшов під омофор університету ім Шевченка.
Натомість, до спорткомплексу ні у кого так й не дійшли руки до сьогодення.
#спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові_прихильники
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Доброго ранку Вам і гарного початку нового тижня. Нехай здійсняться всі Ваші мрії і бажання і день буде наповнений теплом, добром і любов'ю рідних Вам людей. ♥️♥️♥️🥰🥰🥰👏👏👏

Мрії в стилі ар-деко 💐💐💐💐💐

ХАЙ ПОТЕПЛІЄ В СЕРДЦІ У КОЖНОГО, ХТО ЧЕКАЄ ЩАСТЯ, ТА ЗБУВАЮТЬСЯ МРІЇ. 🎶🎧🎶🫴💞⚘️🫶

Сьогодні, 1 травня, свій День народження святкує тренер відділення художньої гімнастики ДЮСШ управління освіти і науки БМР, чарівна Людмила Матейшина!
Бажаємо, щоб кожен день народження приносив нові мрії, незабутні враження та неймовірні можливості. Нехай життя буде кольоровим калейдоскопом емоцій, де кожна мить дарує радість і тепло. Бажаємо здоров’я, щастя та незламної віри у свої сили! Хай кожен день буде сповнений світлом і позитивом, а посмішка ніколи не зникає з обличчя 😊💐

КАМІНЬ І КРИЦЯ

Ще скільки всім нам бути в гаратанні?
Ще скільки нам палати у вогні?
Давно ми є уже на виживанні,
Та зди́хілю немає сатані.

Снагу́ життя він нашу взявся пити,
Убити хоче мрії і пісні,
Ми молимось щоб вижити і жити
У цій страшній, жорстокій цій війні.

Ми, наче камінь, час який шліфує,
Ми, наче криця, запхана в вогонь,
І світ, на жаль, нікого з нас не чує,
А ми втрачаєм і синів, і донь.

Коли вже стихне вража канонада,
Зітхне земля, обтру́ситься від зла,
Потвора щезне, щезне всюди зрада,
Згорить у пеклі, звідки і прийшла?

Щоб ми звели́ вже сті́ни но́вих храмів,
Засіяли всі спалені поля́,
Заго́їлись рубці́ глибоких шрамів,
Що маєм ми і збо́лена земля.

Бо корінь наш у пра́ведній основі,
Його не вирве люта чужина́,
Ми ви́стоїмо в вірі та любові,
Яка сильніша, аніж ця війна.

Розповімо ми дітям та онукам,
Як ми ішли крізь пекло до мети,
Як ми пройшли і страх, і біль, і му́ки,
Щоб дух свобо́ди вічно берегти.

Цієї миті скільки нам чекати?
І кров’ю митись скільки ще? Скажіть!
І скільки нам ще го́лови складати?
Коли скінчи́ться ця війна століть?

01.02.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1061589

СКІЛЬКИ ЩЕ?

Скільки нам ще жити у такій тривозі?
Скільки нам щоднини проливати сльо́зи?
Скільки нам ще бути у страху́ й знущанні?
Скільки свіч загасять вбивці на світанні?

Скільки ще молитись в темряві без світла?
Скільки ще тектиме кров’яна́ палітра?
Скільки в підземеллях будемо ховатись?
Скільки горе буде до нас добиратись?

Скільки ще молитись, щоб не згасла віра?
Скільки буде небо понад нами сірим?
Скільки ще чекати з фронту до́ньку й сина?
Скільки лити сльо́зи, що гіркіш поли́ну?

Скільки ще терпіти, щоб зійшло прозріння?
Скільки ще боротись, попри все, без тління?
Скільки ще тримати світло у зіницях?
Скільки ще стояти й з життям не проститься?

Скільки ще тримати серце у долонях?
Скільки ще шукати правду у заслонах?
Скільки списки втрати будуть додаватись?
Скільки кров’ю будуть воїни вмиватись?

Скільки ще боротись, щоб не вмерла пісня?
Скільки ще благати, щоб наш біль донісся?
Скільки ще хилитись буде в нас калина?
Скільки ще гнобити будуть солов’їну?

Скільки ще горіти, як свічі в молитві?
Скільки любов не́сти нам у кожній битві?
Скільки ще лунати нам плаче́м дитини?
Скільки додаватись будуть в нас руїни?

Скільки ще молитись, щоб знайшлися рідні?
Скільки будуть гинуть українці гідні?
Скільки ще іти нам через біль-розпуку?
Скільки ще приймати вічную розлуку?

Скільки ще топтати наші мрії-квіти?
Скільки ще ламати голос правди, світе?
Скільки ще вмирати, щоб жила́ Вкраїна?
Скільки ще боротись й не зігну́ть коліна?

08.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1051066