ПРАВДА

розгортаю пожовклий конверт
що знайшов у старому комоді
серед безліч дитячих імен
і читаю чуже римування як кодекс
п
р
а
в
д
а
розрізає довжезні епохи довіри
на пекучі уламки
розшифрована кожна строфа цього вірша
ліквідує про дружбу пригадки
я бажав з'ясувати подробиці
та проте нові факти
лиш отруюють давні часи перероблені
і тепер вже колишнє тепло спільних актів
перетворюється на суху прохолоду
я дивлюсь на обличчя
врешті-решт на того кому вірив коли був молодше
більше не впізнаю його риси величні
неможливо вернути колишнє сприймання
чи закреслити мною прочитане
інформація певна дурманить
та руйнує характер назавжди розхитаний
залишаючи висохлий слід
у душі
хутко спалюю я цей папір
тільки над порцеляновою попільничкою ніби прожиті всі дні
але попіл лишається
десь всередині
моє ставлення змінюючи що і так вже пошарпане
до всього пережитого ніби як з енциклопедії

Мирослав Манюк
30.09.2026

☕️ Черговий важкий ранок, підписники

Сьогодні, 30 вересня, росія знову завдала жорстокого удару, вкотре забравши життя мирних українців. Сил усім нам пережити цей біль і не забуваймо підтримувати одне одного і наших захисників.

Щодо космічної погоди: сьогодні сонячна активність залишається на низькому рівні — лише 2 бали, тож магнітних бурь, які б впливали на самопочуття, не очікується.

На валютному ринку курс продажу долара (44.97 грн), євро (51.53 грн) та злотого (11.82 грн) пішов на спад.

А для водіїв знову є приємні новини щодо вартості пального: ціни на бензин А-95 (89.24 грн), дизель (98.41 грн) та автогаз (43.91 грн) сьогодні знизилися.

Тим часом біткоїн продовжує зростати і сягнув позначки у $83 356.

➡️ А які пам’ятні дати відзначаємо сьогодні — дивіться в нашій інфографіці 👆
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе

МОТУЗКА

Рудий мій собака
четверту вже осінь
сидить на припоні та мочиться на припаркований трактор.
Сьогодні я вирішив: досить,
іди куди хочеш.
Я клацаю раз карабіном — він дивиться в очі.
м
о
т
у
з
к
а
спадає в пилюку.
Не рушився з місця.
Лише позіхнув та поклав без ілюзій
мордяку на зігнену миску.
Я демонстративно відходжу за хвіртку
і гучно вдаю, ніби роблю я кроки.
Позаду вже чую як він вибігає з подвір'я
і вмить озираюсь: він поруч, не треба і бути пророком.
Язик набік звис,
а очі смиренні, спокійні.
Отож, вільний тут від біди
невпізнаний, інший, надійний...
Верчуся, ловлюсь за мотузку.
Один кінець хутко
замотую туго
навколо зап'ястка і грубої куртки.
Пес ніби є вільним безмежно,
але від мотузки залежить.

Мирослав Манюк
29.09.2026

НІЧНИЙ ВЕКТОР

Йду я услід дев'ятнадцятому інтервалу доби, несучи пошматований чек.
Бесіда згасла; сріблястий жетон залишився між пальцями.
Поруч зелена аптека показується навскіс, мокрий проспект розсипається вщент.
Рухаюсь повз світлофор, відраховуючи вирішальний дозволений цикл запалення.
Запах бензиновий змішується прохолодним повітрям.
Довгі вокзальні вагони стоять паралельними смугами вздовж невиразних перонів.
Я зупиняюсь і рву паперову частину, і клаптик миттєво підхоплює вітер.
Поміж фасадами звужуються всі маршрути нейронні.
Власне ім'я вже здається тут зайвим аспектом нічного потоку.
Я повертаю праворуч, минаю склепіння, прямую туди, де ріка.
Схили бетонні формують трикутник, вершина спрямована точно в дорогу.
А запотіле знаряддя слугує поверхнею для реконструкції дна.
　　　 Н
　　　　　I
　　　　　　 Ч
　　　　　　　　І
　　　　　　　　　Я
Хутко спускаюся сходами нижче та слухаю рівність холодного дихання.
Ключ у кишені не знаю, для чого призначений.
Думка приходить за висновком: моє повернення вплине на психіку.
Лізу нагору, лишаю знак під дерев'яною лавкою начебто
І віддаляюсь без огляду.
Ранок далеко; фінальна адреса – туди, де розпалено вогнище.

Мирослав Манюк
28.09.2026

ПІСЛЯ МОЛИТВИ

темний коридор
звузив простір
до квадрату як квиток
просто
без сигналів
під уступом
був аналог
ніби то холодний вузол
злитку
«Дай удержатися, Отче».
після дня молитви
зовні форма ночі
тут лишилась певною
жодного сигналу
жоден відгук не був впевненим
тільки пальці там, де був аналіз,
перестали рахувати
ці хвилини
чай завмер, зробився ватним
біля недоторканого хліба без скоринки
крізь вікно
виник світлий контур
тільки вироку дзвінок
не ставав яснішим за законність
далі виник на екрані
стислий знак значної фрази:
«Я живий та маю рани
скоро будем знову разом».
страх тоді утратив право
визначати крок кривавий

Мирослав Манюк
27.09.2026

🔆 До Римлян 12:12

Втішайтеся надією. Будьте терплячі в біді й наполегливі в молитвах ваших.

❗️ рф розганяє заклики до протестів в Україні, щоб дестабілізувати ситуацію, — ЦПД

Центр протидії дезінформації фіксує масштабну інформаційну кампанію, під час якої українців закликають виходити на Майдан і вимагати «негайного миру», скасування мобілізації та проведення виборів.

У соцмережах як «лідерів протесту» подають нібито українських військовослужбовців.

За даними розвідки, таким чином росія намагається втягнути військових у протестні акції, дестабілізувати ситуацію всередині країни та послабити її обороноздатність.

ЦПД закликає не піддаватися на маніпуляції та користуватися лише перевіреними джерелами інформації.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

ДІВЧИНА, ЩО ПЛАЧЕ

О, як назвати тебе, дівчино...

Постій на першій сходинці стежини,
Схились над горщиком садовим,
Вплітай, вплітай осяйне світло щохвилини,
Горни до себе квіти, з болем розуміння,
Кинь їх на землю й обернись раптово
Зі швидкоплинною образою сумління
Ти лиш вплітай, вплітай осяйне світло щохвилини.

Так я хотів би, щоби він пішов в запалі,
Так я хотів би, щоб вона стояла й сумувала,
Так він мав би піти,
Немов душа, яка лишає тіло, здерте та побите,
Немов свідомість, що так хоче постать залишити.
Я мав би тут знайти
Легкий і вправний спосіб для мети,
Якийсь той спосіб, зрозумілий без наук,
Простий і вірний, як усмішка й потиск рук.

Вона пішла, але осіння та погода
Мою уяву повертала знов до неї,
Бо довгі дні я бачив без софітів
Її волосся на руках, а руки повні квітів.
Дивуюсь я: яка між ними може бути згода!
Я втратив би свій жест, і навіть позу.
Дивують роздуми ці досі без ідеї
Стривожену опівніч й спокій дня у розах.

Томас Стернз Еліот

Переклад: Мирослав Манюк
26.09.2026
#переклад

ІНТЕРВАЛ

траєкторії дві
перетнулися надто близенько
для загального протягу десь там на дні
щонайперше музейна
установа здавалася сильною
мовчазна близькість тіл
уміщала чим більше підсилення
ніж слова дозволяли вміщати орбіти ці дві
по якомусь часі
під ногами
зникла рівновага маси
простір полігамний
розділився
на
М И
інтервал
все зростав вертикально
глибина
стала доказом майже локальним
пережитої єдності
далі
кожен виборов власний притулок місцевості
мовчки
коментар
винятково одна пантоміма
залишила свій втрачений час
а повернення зліва
утрачало свою геометрію
остаточно метр за метром

Мирослав Манюк
25.09.2026

У КОЖНІЙ МОЛИТВІ

У кожній молитві і в кожній сльозі
Є в нас кри́ла для вільної долі,
Хай світ розуміє – живемо в страсі́,
Та народ не скорився неволі.

Хай пам'ять єднає серця́ поколінь,
І хай правда в майбутнє заве́де,
Бо сила народу у міці корінь,
Й кожен очі у небо підве́де.

Нас світло надії веде крізь пітьму́
І відроджує силу народу,
Молитву, як захист наза́вжди візьму́,
Наче код із віків мого роду.

Хай правда у нас переборе брехню
І хай змі́ниться темінь на світло,
Хай Бог нам поможе скінчити війну
Та й щоб миром нам небо розквітло.

Хай всту́питься пекло наза́вжди від нас,
Але пам'ять усе хай запише,
Хай мирний до нас повертається час,
Й чимскоріш запанує в нас тиша.

Нехай нас почує Госпо́дь з висоти,
Хай побачить і сльо́зи й ридання,
Хай кожен з нас скаже: «Всевишній, прости,
І почуй наші щирі благання».

25.09.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1069440

ВІЙНА ЩОБ НЕ КРАЯЛА ДУШІ

Нехай не згасає вогонь у серцях,
Що предки плекали віками,
Нехай наша віра живе у словах,
Якими молились з сльозами.

Нехай Україна свій шлях береже,
Не зрадить ні волі, ні честі,
Бо пам'ять, неначе водиця, тече
І правду, як хрест, треба нести.

Нехай не зламають нас чорні вітри,
Не вирвуть коріння із ґрунту коріння,
Ми вистоїм нині у гирлі війни,
Й збережемо свій рід і насіння.

Нехай над землею не буде війни,
Не буде ніко́ли тривоги,
Хай мирні світанки приходять і сни,
Й безпечними стануть дороги.

Хай діти ростуть під блакитним крилом,
Не знаючи вибухів ночі,
Хай кожен до рідного дому з теплом
Вертається з миром охоче.

І в кожній молитві, що лине з сердець,
Хай буде любов до Вкраїни,
Щоб більше ніколи війна нанівець
Не краяла ду́ші родини.

25.09.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1069442