#історія #особистості 🖋️ Недовгий політ: Григорій Косинка — майстер новели, розстріляний системою 🥀 29 листопада 1899 року на Київщині, у селі Щербанівка, народився Григорій Стрілець, більш відомий під літературним псевдонімом Григорій Косинка. Його творчий шлях був коротким і яскравим, як спалах, а його трагічна доля стала символом для цілого покоління української культури — «Розстріляного відродження». Майстер психологічного імпресіонізму 💭 Косинка був передусім майстром психологічної новели. Він не прагнув до епічних полотен, натомість зосереджуючись на внутрішніх конфліктах та переживаннях своїх героїв. Його стиль був лаконічним, насиченим і часто мав імпресіоністичний відтінок. Косинка умів кількома влучними фразами чи деталями передати глибокий настрій чи незворотні зміни, що відбувалися в душі людини, загнаної в кут жорстокими реаліями революційних і постреволюційних років. Головна тема його творчості — доля українського селянина та інтелігента, що опинився між молотом і ковадлом. Герої Косинки часто є свідками або жертвами терору, революційної непевності та ідеологічного тиску. Його новели, такі як «На золотих богів», «Фауст», «Політ», відзначалися високою художньою якістю, але водночас не вписувалися в ідеологічно примітивні рамки «пролетарського реалізму». Фатальна невідповідність ⚔️ Художній талант та інтелектуальна чесність Косинки вступали в конфлікт із тоталітарною системою, яка вимагала від митців не правди, а пропаганди. З кінця 1920-х років його почали критикувати за «ідеологічні хитання», «незрозумілість» та «песимізм». Він відмовлявся оспівувати колективізацію чи партійне будівництво, залишаючись вірним складній і часто трагічній правді про життя народу. Розстріляне Різдво 😔 У листопаді 1934 року, під приводом участі в «антирадянській терористичній організації», Григорія Косинку було заарештовано. Його, разом із іншими видатними діячами культури (зокрема, з письменниками Дмитром Фальківським та Олексою Влизьком), засудили до розстрілу. Вирок був виконаний 15 грудня 1934 року у Києві. Ця трагічна дата стала однією з перших у масовій хвилі репресій, яка згодом змела майже всю еліту українського Відродження. Попри невеликий обсяг написаного, Косинка залишив по собі літературний спадок, який вивчається як еталон короткої прози, що відображає всю складність та трагізм епохи.

#історія #події ⚽️ Як оголошення в газеті створило легенду. Кінець XIX століття. Каталонія, як і решта Європи, відкриває для себе футбол — «англійську гру». Але справжній поштовх цьому явищу в Барселоні дав швейцарець на ім’я Ганс Гампер (згодом Жоан Гампер). Він переїхав до міста 1898 року, щоб працювати бухгалтером, але його справжньою пристрастю залишався спорт. Гампер був чудовим гравцем і, що важливіше, не міг уявити життя без м’яча. Оголошення, що увійшло в історію 📰 1899 року Гампер розмістив скромне оголошення у спортивному тижневику «Los Deportes». Текст був лаконічним: «Наш друг Гампер, колишній чемпіон Швейцарії, бажаючи організувати футбольні матчі в Барселоні, просить усіх, хто симпатизує цій грі, зв’язатися з ним». Звучить як звичайний заклик, але саме це оголошення стало точкою відліку для однієї з найвеличніших спортивних історій світу. Зустріч у «Гімнасіо Соле» 🤝 Через місяць, 29 листопада 1899 року, 11 чоловіків відповіли на цей заклик і зібралися в «Гімнасіо Соле» (Gimnasio Solé). Серед них були іноземці — швейцарці, британці, німці — та місцеві каталонці. Цей космополітичний гурт, об’єднаний спільною любов’ю до нової гри, формально заснував «Foot-Ball Club Barcelona». Це було народження клубу, який ще не знав, що його девізом стане «Більше, ніж клуб». Blaugrana: Спадщина та ідентичність Відразу постало питання про кольори. Було вирішено взяти синьо-гранатові (Blaugrana). Хоча точне походження цих кольорів досі викликає суперечки, найпоширеніша версія пов'язує їх із футбольними клубами Швейцарії, за які раніше виступав сам Гампер, зокрема з ФК «Базель». Хоча клуб заснували іммігранти, «Барселона» швидко вросла в місцевий ґрунт. Каталонський дух, прагнення до самоідентифікації та бажання мати команду, яка могла б конкурувати з мадридськими клубами, зробили «Барсу» не просто спортивною командою, а символом. Гампер, який згодом став Жоаном Гампером, встиг побувати й гравцем, і президентом клубу в найскладніші для нього часи. Його мрія, народжена з одного оголошення, пережила війни, диктатури та політичні бурі, перетворившись на глобальну легенду, що налічує мільйони фанатів.

#поезія Іду тихенько до зими. Минає осінь... Лишає сотні телеграм і м'ятний чай на підвіконні. Ще жмут незайманих стежин. Тупцюю боса. Пильнують очі-мигдалі на вицвівшій старій іконі... Іду тихенько до зими. Тепліша хустка... Пора згорьованих квіток та мертвого бадилля лишає слід в моїй душі. Холодний. Пустка... А ще ж недавно -- коровай і тéрпкий смак хмільного зілля... Он там, на відстані руки -- в цвітінні білім плачуть травні. І стиглі червні на вустах черленими вишнЯми малюють світлим новий день. Ескізи гарні... І десь поміж кущів троянд так ясно бачу усміх мами... Іду тихенько до зими. Скарби зо мною... В долонях -- вузлик хризантем, у серці -- цвіт півоній... І келишок скорботних сліз, і мрії, спалені війною... І клаптик літа, що втекло і тишком сіло на долоні... Іду тихенько до зими... Людмила Галінська

#історія #події #дати Кінець Епохи Сегрегації: Як 1993 рік змінив Південну Африку 🇿🇦 18 листопада 1993 року — дата, яка символізує офіційний юридичний перехід Південно-Африканської Республіки (ПАР) від режиму расової сегрегації до демократії. Цього дня набула чинності Тимчасова Конституція (Interim Constitution), яка остаточно скасувала режим апартеїду (у перекладі з африкаанс — «роздільність»). Шлях до Конституційного Перелому 🕊️ Скасування апартеїду не було миттєвим актом, а кульмінацією років боротьби, міжнародного тиску та складних переговорів. Ключові події, що передували цій даті: * 1990 рік: Звільнення Нельсона Мандели після 27 років ув'язнення та легалізація Африканського національного конгресу (АНК). Президент Фредерік Віллем де Клерк розпочав демонтаж системи. * 1991 рік: Офіційне скасування основних законів апартеїду (законів про реєстрацію населення за расовою ознакою та про території групового проживання). Втім, саме Тимчасова Конституція 1993 року стала фундаментальним документом. Її ухвалення ознаменувало завершення багаторічних переговорів між урядом де Клерка та АНК на чолі з Манделою. Зміст та Значення 📜 Тимчасова Конституція гарантувала: * Рівність усіх громадян перед законом, незалежно від раси. * Загальне виборче право, надавши право голосу мільйонам чорношкірих південноафриканців. * Створення Багатопартійного перехідного уряду. Найголовніше: Конституція проклала шлях до перших в історії ПАР загальних демократичних виборів, які відбулися у квітні 1994 року. На цих виборах переміг АНК, а Нельсон Мандела став першим чорношкірим президентом країни. Таким чином, 18 листопада 1993 року — це дата правового фіналу расової дискримінації та переходу до створення «Райдужної нації», хоча соціальні та економічні наслідки апартеїду долаються Південною Африкою і донині.

🏐 Дві українські пари з перемог стартували на ЧС-2025 з пляжного волейболу серед жінок На чемпіонаті світу в Австралії Україну представляють дві жіночі пари: Тетяна Лазаренко виступає з Дар’єю Романюк, а Ангеліна Хміль – з Валентиною Давідовою. Обидві пари розпочали турнір з перемог. Лазаренко і Романюк були сильніші за парагвайській дует Амарілья-Коралес: 21:17, 21:15. Хміль і Давідова обіграли нідерландок Мілу Конінк і Дезі Поєш, програвши перший сет: 18:21, 21:14, 15:8. За підсумками першого туру обидві українські дуети увійшли в топ-2 своїх груп турнірних таблиць. Наступні матчі українки проведуть у суботу, 15 листопада. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Мовна зрада? російську хочуть допустити у сферу послуг та науки Мовна зрада? російську хочуть допустити у сферу послуг та науки / Фото: Pexels Головні тези Державна служба з етнополітики розробила законопроєкт, який дозволяє ширше застосовувати мови нацменшин, передусім російську, у сфері послуг та наукових видань. Народний депутат В’ятрович назвав документ загрозою мовній політиці та національній безпеці, вказуючи на ризики повернення російської мови у публічний простір. Зміни передбачають дублювання нормативних актів мовами меншин і дозвіл посадовцям виступати на офіційних засіданнях не лише українською мовою. У мовній політиці України розгорівся новий скандал. Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) розіслала на міжвідомче погодження законопроєкт, який дозволяє ширше застосовувати мови національних меншин (передусім російську) у сфері послуг, наукових публікацій і конференцій. Документ також передбачає зміни до чинних законів, що регулюють мовне питання в освіті, місцевому самоврядуванні та роботі органів влади. Сирський фіксує посилення наступу РФ, Данія дає зброю, НАБУ оголошує підозри: головні новини ранку Ініціативу вже розкритикував народний депутат Володимир В’ятрович, назвавши її прямою загрозою державній мовній політиці, національній безпеці та єдності України. За його словами, законопроєкт втручається у чинний Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та створює передумови для фактичного повернення російської у публічний простір під приводом “захисту прав національних меншин”. Документ передбачає можливість використання мов меншин, зокрема російської, під час надання послуг, у спортивних змаганнях, наукових виданнях і конференціях. У місцях традиційного проживання національних меншин пропонується дублювати нормативні акти місцевих органів мовою цієї спільноти. Також зміни торкаються Закону “Про національні меншини (спільноти) України”, тепер виступи посадовців на офіційних засіданнях та в місцевих радах зможуть вестися не лише українською. До того ж від службовців вимагатимуть володіти мовою меншини на рівні, що відповідає володінню державною. За словами В’ятровича, такі положення створюють ризики фактичного запровадження елементів офіційної багатомовності, що суперечить Конституції України. Окреме занепокоєння викликає те, що дія проєкту може поширюватися на цілі райони, де представники національних меншин навіть не проживають, що і відкриває шлях до мовної регіоналізації та фрагментації країни. Політик наголошує, що в час, коли триває війна за ідентичність, просування російської мови – це частина ширшої стратегії агресора, спрямованої на знищення української культури й мови. В’ятрович нагадав, що росія системно вкладає ресурси в політику русифікації, націлену передусім на дітей і молодь. Тим часом українська влада, за його словами, демонструє бездіяльність у мовній сфері: не виконує закон про підтримку книгарень, блокує ініціативи щодо створення українськомовного освітнього середовища, а державна програма розвитку української мови до 2030 року фактично не реалізується. Мовозахисники нагадують, що у грудні 2023 року Верховна Рада ухвалила збалансовані зміни до законодавства про національні меншини, які отримали позитивну оцінку Єврокомісії. Тодішній консенсус, на їхню думку, зараз руйнується. Громадськість закликає уряд відмовитися від нової ініціативи, припинити залаштункове погодження мовних законопроєктів з іноземними державами, зокрема з Угорщиною (яка відома своєю проросійською владою) та ухвалити важливі для української мови документи. Наприклад такі, які законопроєкт №14120, який виключає російську з-під дії Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, або №13072 щодо мови в освітньому процесі, який забезпечить створення повноцінного українськомовного середовища у школах із дотриманням прав меншин. https://meta.ua/uk/news/ukraine/movna-zrada-rosiisku-hochut-dopustiti-u-sferu-poslug-ta-nauki-957377/

#Народ_скаже - #як_зав'яже НЕ ЖУРИСЯ, КОЗАЧЕ, НЕХАЙ ВОРОГ ПЛАЧЕ • Ой, піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні, славний козак був би з мене. • Коли стелиться доріжка, козакові не до ліжка. • Козача потилиця панам-ляхам нехилиться. • Козацькому роду нема переводу. • Козак мовчить, а все знає. • Де козак, там і слава. • Або волю добути, або дома не бути. • А що козаком треба степу, хліба й неба! • Без гетьмана військо гине. • Береженого Бог береже, а козака - шабля. • Бог не без милості, козак не без долі. • Без коня немає й козака. • В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою. • До булави треба голови. • Зроду віку козак не був і не буде катом! • Кінь, шаблюка, вітер в полі і ніхто не здолає козацкой волі! • Козак з біди не заплаче. • Козак з бідою, як риба з водою. • Козак на боїться ні тучі, ні грому. • Козак на печі - ворог Січі. • Козак оженився, наче упився. • Козак душа не вередлива, в пеклі не мерзне, в ополонці не пріє. З відривного календаря "Український народний календар" за 11 листопада. ------------- https://prolviv.com/blog/2017/10/13/znamenyti-kozatski-pryslivia-ta-prykazky/ https://www.facebook.com/share/p/1JpRREVjjk/

#Народ_скаже - #як_зав'яже НЕ ЖУРИСЯ, КОЗАЧЕ, НЕХАЙ ВОРОГ ПЛАЧЕ • Ой, піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні, славний козак був би з мене. • Коли стелиться доріжка, козакові не до ліжка. • Козача потилиця панам-ляхам нехилиться. • Козацькому роду нема переводу. • Козак мовчить, а все знає. • Де козак, там і слава. • Або волю добути, або дома не бути. • А що козаком треба степу, хліба й неба! • Без гетьмана військо гине. • Береженого Бог береже, а козака - шабля. • Бог не без милості, козак не без долі. • Без коня немає й козака. • В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою. • До булави треба голови. • Зроду віку козак не був і не буде катом! • Кінь, шаблюка, вітер в полі і ніхто не здолає козацкой волі! • Козак з біди не заплаче. • Козак з бідою, як риба з водою. • Козак на боїться ні тучі, ні грому. • Козак на печі - ворог Січі. • Козак оженився, наче упився. • Козак душа не вередлива, в пеклі не мерзне, в ополонці не пріє. З відривного календаря "Український народний календар" за 11 листопада. ------------- https://prolviv.com/blog/2017/10/13/znamenyti-kozatski-pryslivia-ta-prykazky/ https://www.facebook.com/share/p/1JpRREVjjk/

‼️Суд на Київщині виправдав росгвардійця, обвинуваченого в мародерстві, через брак доказів. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ UPD. Офіс Генерального прокурора оскаржить виправдувальний вирок військовослужбовцю рф у справі про порушення законів і звичаїв війни. Прокуратура наполягала у судових дебатах на визнанні військовослужбовця збройних сил рф винним та призначенні йому 10 років позбавлення волі. Однак 30 жовтня Бородянський районний суд виніс обвинуваченому виправдувальний вирок. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Російський військовий, який стратив беззбройного українського полоненого, отримав довічний термін. Український суд засудив до довічного ув’язнення військовослужбовця армії рф, який на Запоріжжі розстріляв полоненого українського захисника. Його дії кваліфіковано як воєнний злочин — порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України), повідомляє Офіс Генерального прокурора. За даними слідства, 6 січня 2024 року беззбройний український військовий підняв руки й показав, що здається в полон. На вимогу окупанта він став на коліна, після чого російський солдат відкрив вогонь і вбив його. Злочинця затримали того ж дня під час контратаки українських Сил оборони. Як з’ясувалося, засуджений раніше неодноразово був судимий у росії. Щоб уникнути нового покарання за крадіжку, він підписав контракт зі збройними силами рф. Національне інформаційне бюро https://t.me/Ukraineaboveallelse