Хотинська фортеця Хотинська фортеця входить до числа найвідоміших пам'яток архітектури Буковини та семи чудес України, нарівні з Софією, собором у Києві, Києво-Печерською лаврою та островом Хортицею. У XIII столітті князь Данило Галицький видав указ побудувати фортецю на місці Хотинських дерев'яних укріплень, епохи Володимира Великого. Зліва фортецю захищали 5 воріт: Яський, Російський, Бендерський, Подільський і Кам'янецький, а праворуч глибокий рів із земляним валом. Фортеця була важливою і однією з наймогутніших у Східній Європі. Фортеця не раз ставала причиною запеклих боїв поляків, молдован і турецьких султанів, які бажали захопити фортецю. У 1621 році відбулася важлива битва, яка зробила вирішальний внесок у руйнування Османської імперії. Є легенда, що в одному з підвалів фортеці утримувався гарем з 30 дівчат. На одній зі стін замку можна помітити вологу пляму. За легендою, в стіні замурована дівчина, а волога - її сльози. За іншою версією, дівчата принесли себе в жертву, щоб зробити фортецю непереможною, а третя версія, що дівчина була вбита ворожою стрілою, коли піднімалася по мотузці, несучи глечик з водою. В одній з веж збереглася камера тортур з моторошними і одночасно цікавими експонатами, які на той час застосовувалися. Джерело https://psahno.com/uk/places/xotinskaia-krepost #карпати #україна #західнаукраїна #фортеці #фортеціукраїни #історіякарпат #цікавімісця #цікавімісцяукраїни #щоподивитисявкарпатах #камінець_подольський #чернівці #гори #відпочинок #туризм #подорож #природа #замки

Невицький замок Невицький замок має дивовижну історію, він був побудований у ХІІІ столітті на місці дерев'яної споруди. Спочатку він був побудований як оборонна фортеця, яка відігравала значну роль у захисті регіону. Тоді й з'явилися про нього найперші згадки, як про потужне укріплення, розташоване на відрізку найважливішого торгового шляху до Ужгорода. Протягом століть замок переходив з рук в руки і зазнав кілька етапів архітектурних реконструкцій. Від дерев'яної споруди середньовічних витоків і до кам'яних споруд, демонструючи дивовижне поєднання архітектурних особливостей. У 1644 році він був зруйнований трансільванським воєводою Ракоці і з тих пір жодного разу не відновлювався. Замок оточує мальовнича природа і чудовий вид на навколишні гори і долини. У замку знаходиться музей, що демонструє артефакти і дає уявлення про історію регіону. Джерело https://psahno.com/uk/places/nevickii-zamok #Україна #замок #фортеця #Закарпаття #Ужгород #фортеціУкраїни #замкиУкраїни #історичнімісця #природа #туризм #подорож

#поезія Пливуть човни без імені й дати, без клятв, без драм, без зайвих голосів. Впізнай мене: не будемо страждати — у мовчанні пил на щоках зажеврів. У денній тиші я закину ноги тобі на руки — в обрисах надій. Минуле — вечір і спільні застороги, що в юнім серці вгамували бій. Я відлучаю спогад від печалі, без знаків давніх, що вели на шлях. Вода сліди розмиє на причалі й піщані замки, що руйнують страх. Svitla Beruashvili

ЛИНЕ ІЗ СЕРЦЯ І МОВЛЯТЬ ВУСТА Шануймо, плекаймо – за неї вмирають, За неї ідуть з ворогами на прю, За неї героїв ординці вбивають, За неї рідненьку ми з вами в строю́. Борімось за неї, не даймо убити, Не даймо її ворогам придушить, Бо мова вкраїнська завжди́ має жити, Й не сміймо ворожим сміттям засмітить. Її солов’їну у серці леліймо, Неначе святиню її бережім, Душевним теплом калино́ву зігріймо, Як маму і тата, у серці носім. Не даймо над нею потворам знущатись, Це – нації код, це – любов і життя, Не сміймо її ми ніза́що цуратись, Це – роду коріння й душі вишиття. Її калинову, як скарб, зберігаймо, Скарбницю замкнім на надійні замки́, У спадок нащадкам її передаймо, Немов вишиванку свою́ й рушники. Хай в світі звучить мелодійна усюди, Хай піснею лине, хай птахом зліта, Вкраїнська – найкраща і жить вона буде, Бо лине із серця і мовлять вуста. 21.02.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1006441

#цікаве 🏖 Сьогодні День пісочниці 🙂 Свято дитинства, уяви й... пісочку в черевиках 😄 Щороку 11 серпня у світі відзначають День пісочниці — місця, де створюються перші замки, заводяться нові друзі й відбувається мініатюрна геополітика з формочками й совочками. Пісочниця — це простір свободи для дитини. Тут вона вчиться творити, спілкуватися, розв'язувати конфлікти (наприклад, коли хтось вкраде відро 🪣). А ще — це терапія та розвиток дрібної моторики. 💡 ЦІКАВІ ФАКТИ: 🏛 Перша пісочниця була створена у Німеччині в XIX столітті як частина реформ педагогіки 🧠 Дитяча гра в піску допомагає розвивати уяву, логіку та комунікаційні навички. 🌍 У деяких країнах створюють «урбаністичні» пісочниці — дорослі простори з піском, де можна відпочити й зняти стрес. 🎨 У Нью-Йорку щороку проходить міжнародний конкурс пісочних скульптур, де митці створюють шедеври висотою до 3 метрів!

Замки, які виглядають занадто чарівно, щоб бути реальними Фортеця Білоградчик, Болгарія Сюрреалістична твердиня, стратегічно вбудована в природні скельні утворення Балканських гір.

🇺🇦 Ховались з дитиною в ванній, дихати було нічим: мешканка Оболонського района про падіння дрону в її будинок Жінка живе на два поверхи вище від епіцентру влучання. Вибуховою хвилею вивернуло замки. Вибратись з квартири допоміг рятувальник. Джерело - https://t.me/c/1274414965/76795 #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

#поезія Вона любила благородні кольори, гіркІ парфуми з присмаком полúну. А ще - ромашки. І осінні вечори, закутані в картатий плед із диму. Вона любила вірити в дивà І мріяла про замки старовинні. І вірила, що там, колись, жила, руда-руда, як осінь, в ластовинні... Вона була дивачка багатьом, носила сукні трохи старомодні. І тішилась весною і теплом. Любила осінь і дощі хододні. У акварелях розбавляла сум, І щось писала, як світили зорі. Любила круків і пташиний шум. І, іноді, ще мріяла про море... Казкú складала у північний час І з вітром говорити десь навчилась. І думала вона собі не раз, що, мабуть, трохи пізно народилась... Людмила Галінська

ТРАГЕДІЯ-КОМЕДІЯ Перетворився в інфантильного, тепер, що ніч, що день, повторюється по колу проект. Бовванієш, граєш, танцюєш як бовдур, життя для тебе став насолоди момент. Пояснень немає, тому й немає значення, Навіщо старався, для чого крутився? Бідолаха втомився, надійшло закінчення, Дарма намагався, дурний що повівся. Смішно було - стало сумно за тебе, тісно було, а тепер просторо. Сміливість буяла - полонив страх мене, купа людей, а тепер нікого. Золоті окуляри/повітряні замки/фантазія: ось так живеш - в голові для себе сам. Нічого не змінилось, але інакше здалося, триста шістдесятградусне коло знайшлося… Журба. Але не кінець… ©Нічний Злодюга •°•°•°•°•°•°•°• 😘Поділись віршем із друзями - це для нас найбільша підтримка! Завжди раді Вас вітати, ©Штукарі #поезія #вірші #мистецтво #україна

#поезія Що ті думки в моєму віці? Ще й весни без ознак тепла. Засіли, мов в тенетах птиці, й чекають: страти чи добра. Хоч ти винось їх в чисте поле, відкрий навстіж замки дверцят — не полетять до тебе, воле, не змінять устрою формат. І я їм, власне, довіряю. Поки зі мною — зрад нема. Тому і досі ще літаю, разом із думами сама. Вони мене ще окриляють. А що мій вік — формальний стан! Хай волі трохи зачекають, бо маю власний на них план. Барчук Р.