• На Київщині відбувся молодіжний військово-патріотичний вишкіл «Воїн-Вовкулака», присвячений Дню Збройних Сил України.
    🫡 Захід організований за підтримки Командування Сил спеціальних операцій ЗСУ та приурочений вшануванню зв’язкової УПА Марти Бліхар — символу незламності й відданості Україні.

    Протягом трьох днів юнаки та дівчата зі Згурівської та сусідніх громад проходили інтенсивну підготовку, здобуваючи важливі для майбутніх захисників знання й навички.

    🛡 У програмі вишколу:
    • історія та завдання Сил спеціальних операцій
    • робота зі стрілецькою зброєю та правила безпеки
    • тактична медицина й евакуація поранених
    • тактика малих груп, орієнтування, засідки
    • мінна безпека та робота з навчальними зразками
    • застосування засобів зв’язку, дронів і сучасної оптики
    • практичні стрільби зі страйкбольної зброї
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #спорт #спорт_sports @sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport #Бровари_Броварщина #Київщина
    На Київщині відбувся молодіжний військово-патріотичний вишкіл «Воїн-Вовкулака», присвячений Дню Збройних Сил України. 🫡 Захід організований за підтримки Командування Сил спеціальних операцій ЗСУ та приурочений вшануванню зв’язкової УПА Марти Бліхар — символу незламності й відданості Україні. Протягом трьох днів юнаки та дівчата зі Згурівської та сусідніх громад проходили інтенсивну підготовку, здобуваючи важливі для майбутніх захисників знання й навички. 🛡 У програмі вишколу: • історія та завдання Сил спеціальних операцій • робота зі стрілецькою зброєю та правила безпеки • тактична медицина й евакуація поранених • тактика малих груп, орієнтування, засідки • мінна безпека та робота з навчальними зразками • застосування засобів зв’язку, дронів і сучасної оптики • практичні стрільби зі страйкбольної зброї ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #спорт #спорт_sports @sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport #Бровари_Броварщина #Київщина
    165переглядів
  • 🤡Росіяни спостерігали “отріцатільний запуск” ракети та фіолетовий гриб vибуху під Оренбургом, повідомляють українські медіа.

    Інцидент стався на території полігону “Ясний”. Це один з 11 російських майданчиків для запуску ракет великої дальності, зокрема носіїв ядерних боєголовок.

    Попри це, місцева влада стверджує, що евакуація «не потрібна» і «загрози населенню немає»🤔
    🤡Росіяни спостерігали “отріцатільний запуск” ракети та фіолетовий гриб vибуху під Оренбургом, повідомляють українські медіа. Інцидент стався на території полігону “Ясний”. Це один з 11 російських майданчиків для запуску ракет великої дальності, зокрема носіїв ядерних боєголовок. Попри це, місцева влада стверджує, що евакуація «не потрібна» і «загрози населенню немає»🤔
    109переглядів
  • #історія #події
    25 листопада 1783 року сталася одна з ключових подій в історії Сполучених Штатів — так званий «День евакуації» (Evacuation Day), коли останні британські війська залишили Нью-Йорк, завершивши багаторічну окупацію міста під час Війни за незалежність.

    Історичний контекст

    Після поразки американської армії при Лонг-Айленді (1776) Британія окупувала Нью-Йорк і тримала під контролем місто до остаточного завершення конфлікту. Нью-Йорк залишався головною військовою та адміністративною базою британських сил протягом війни, а місто перетворилося на центр скупчення британських лоялістів і тисяч біженців.

    Евакуація та повернення американців

    Підписання Паризького мирного договору у вересні 1783 року закріпило перемогу США та обумовило поступовий вивід британських військ з Америки. 25 листопада генерал Гай Карлтон вивів з Нью-Йорка останніх солдат і тисячі лоялістів.

    Того ж дня генерал Джордж Вашингтон урочисто провів армію по Бродвею до Бетері-Парку, символічно повертаючи місто під владу нової незалежної країни. Під час урочистостей солдати зняли британський прапор з фортечної щогли та встановили американський.

    Визначення дати для американської історії

    День евакуації понад століття був одним із головних патріотичних свят у Нью-Йорку, поряд із Днем незалежності. Урочисті паради, підняття прапора, військові салюти і громадське святкування були щорічною традицією. Згодом популярність Дня евакуації зменшилася — цей день співпав із відзначенням Дня подяки (Thanksgiving), і лише зрідка залишається приводом для історичних святкувань.

    #історія #події 25 листопада 1783 року сталася одна з ключових подій в історії Сполучених Штатів — так званий «День евакуації» (Evacuation Day), коли останні британські війська залишили Нью-Йорк, завершивши багаторічну окупацію міста під час Війни за незалежність. Історичний контекст Після поразки американської армії при Лонг-Айленді (1776) Британія окупувала Нью-Йорк і тримала під контролем місто до остаточного завершення конфлікту. Нью-Йорк залишався головною військовою та адміністративною базою британських сил протягом війни, а місто перетворилося на центр скупчення британських лоялістів і тисяч біженців. Евакуація та повернення американців Підписання Паризького мирного договору у вересні 1783 року закріпило перемогу США та обумовило поступовий вивід британських військ з Америки. 25 листопада генерал Гай Карлтон вивів з Нью-Йорка останніх солдат і тисячі лоялістів. Того ж дня генерал Джордж Вашингтон урочисто провів армію по Бродвею до Бетері-Парку, символічно повертаючи місто під владу нової незалежної країни. Під час урочистостей солдати зняли британський прапор з фортечної щогли та встановили американський. Визначення дати для американської історії День евакуації понад століття був одним із головних патріотичних свят у Нью-Йорку, поряд із Днем незалежності. Урочисті паради, підняття прапора, військові салюти і громадське святкування були щорічною традицією. Згодом популярність Дня евакуації зменшилася — цей день співпав із відзначенням Дня подяки (Thanksgiving), і лише зрідка залишається приводом для історичних святкувань.
    Like
    1
    173переглядів
  • #історія #події
    💔 Втрата Столиці: Евакуація Уряду ЗУНР до Тернополя (1918)
    21 листопада 1918 року — це день, сповнений трагізму та рішучості в історії Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Ця дата ознаменувала не поразку, а лише втрату тимчасової столиці і початок нового, складнішого етапу боротьби за незалежність.

    ⚔️ Падіння Львова

    Після проголошення ЗУНР 1 листопада 1918 року, Львів став центром запеклих Польсько-українських боїв. Українські війська (УГА) тримали оборону міста, де розташовувався Державний Секретаріат (уряд) на чолі з Костем Левицьким. Проте, через брак зброї, людських резервів та постійний тиск польських формувань, утримати стратегічно важливий центр Галичини виявилося неможливо.
    Саме в ніч на 21 листопада 1918 року Українська Галицька Армія була змушена здійснити організований відступ зі Львова, щоб зберегти основні сили для подальшої боротьби.

    ➡️ Переїзд Державного Секретаріату

    Слідом за військовим командуванням, 21 листопада розпочалася евакуація Державного Секретаріату та інших найважливіших державних установ. Новою тимчасовою столицею ЗУНР було обрано Тернопіль. 🚉
    Це рішення мало критичне значення:
    * Збереження державності: Незважаючи на втрату столиці, уряд не був розгромлений чи полонений. Він зберіг свою структуру та легітимність, продемонструвавши, що державність ЗУНР існує не лише у Львові. 🏛️
    * Продовження боротьби: Переїзд дозволив уряду продовжити керувати військами, мобілізувати ресурси та підтримувати дипломатичні контакти, що було неможливо під час облоги.

    💡 Символ Незламності

    Евакуація 21 листопада 1918 року стала символом незламності української влади. Уряд ЗУНР перетворився на "мандрівний" (пізніше він переїжджав до Станіславова, нині Івано-Франківськ), але продовжував функціонувати протягом майже року, доводячи, що ідея незалежної української держави була сильнішою за будь-яку окупацію. Цей досвід став важливим уроком для українського державотворення. 🇺🇦
    #історія #події 💔 Втрата Столиці: Евакуація Уряду ЗУНР до Тернополя (1918) 21 листопада 1918 року — це день, сповнений трагізму та рішучості в історії Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Ця дата ознаменувала не поразку, а лише втрату тимчасової столиці і початок нового, складнішого етапу боротьби за незалежність. ⚔️ Падіння Львова Після проголошення ЗУНР 1 листопада 1918 року, Львів став центром запеклих Польсько-українських боїв. Українські війська (УГА) тримали оборону міста, де розташовувався Державний Секретаріат (уряд) на чолі з Костем Левицьким. Проте, через брак зброї, людських резервів та постійний тиск польських формувань, утримати стратегічно важливий центр Галичини виявилося неможливо. Саме в ніч на 21 листопада 1918 року Українська Галицька Армія була змушена здійснити організований відступ зі Львова, щоб зберегти основні сили для подальшої боротьби. ➡️ Переїзд Державного Секретаріату Слідом за військовим командуванням, 21 листопада розпочалася евакуація Державного Секретаріату та інших найважливіших державних установ. Новою тимчасовою столицею ЗУНР було обрано Тернопіль. 🚉 Це рішення мало критичне значення: * Збереження державності: Незважаючи на втрату столиці, уряд не був розгромлений чи полонений. Він зберіг свою структуру та легітимність, продемонструвавши, що державність ЗУНР існує не лише у Львові. 🏛️ * Продовження боротьби: Переїзд дозволив уряду продовжити керувати військами, мобілізувати ресурси та підтримувати дипломатичні контакти, що було неможливо під час облоги. 💡 Символ Незламності Евакуація 21 листопада 1918 року стала символом незламності української влади. Уряд ЗУНР перетворився на "мандрівний" (пізніше він переїжджав до Станіславова, нині Івано-Франківськ), але продовжував функціонувати протягом майже року, доводячи, що ідея незалежної української держави була сильнішою за будь-яку окупацію. Цей досвід став важливим уроком для українського державотворення. 🇺🇦
    Like
    1
    493переглядів
  • 😱У Румунії евакуювали жителів прикордонного села Плауру після пожежі на судні зі зрідженим газом.

    ❗Воно загорілося поблизу Ізмаїла після російської атаки дронами. Місцева влада повідомила, що з села Плауру вивезли 15 людей. Евакуація провели через високий ризик вибуху.

    📌Глава департаменту надзвичайних ситуацій країни сказав, що розглядають можливість евакуації й інших прилеглих сіл.
    😱У Румунії евакуювали жителів прикордонного села Плауру після пожежі на судні зі зрідженим газом. ❗Воно загорілося поблизу Ізмаїла після російської атаки дронами. Місцева влада повідомила, що з села Плауру вивезли 15 людей. Евакуація провели через високий ризик вибуху. 📌Глава департаменту надзвичайних ситуацій країни сказав, що розглядають можливість евакуації й інших прилеглих сіл.
    72переглядів
  • poster
    Передплатити
    Україна Події
    «Це відрізняється від Бахмута». Чому Путін готовий заплатити за Покровськ майже будь-яку ціну і як змінилася тактика його військ — CNN
    17 листопада, 10:36
    5725
    Поділитися:
    Покровськ у листопаді 2025 року (Фото: 155 ОМБр ім. Анни Київської / Telegram)
    Покровськ у листопаді 2025 року (Фото: 155 ОМБр ім. Анни Київської / Telegram)

    Якщо Покровськ Донецької області впаде під натиском військ країни-агресорки РФ, він стане найбільшим містом, захопленим Москвою з моменту окупації Бахмута в травні 2023 року.

    Про це пише CNN, аналізуючи ситуацію на полі бою та зміну тактики російських окупантів.

    Як і Бахмут Покровськ лежить у руїнах, і його стратегічне значення знижується. Однак, як і Бахмут, це місто стало символом українського опору. Ось чому російський диктатор Володимир Путін готовий заплатити за нього практично будь-яку ціну, підкреслюється в матеріалі. І ось чому Сили оборони намагаються утримати його всупереч тому, що ситуація стає дедалі важчою.

    Своєю чергою військові експерти та аналітики вказують, що з моменту захоплення Бахмута тактика російських окупантів змінилася. Основна причина змін — масове використання БпЛА і можливість застосовувати їх на набагато більших відстанях. Це розширило «кілзони» і значно ускладнило пересування на полі бою. Тепер замість важкої бронетехніки російські окупанти намагаються проникнути на українські території за допомогою квадроциклів і мопедів.

    Реклама
    Читайте також: На фронті в Україні з’явився новий «учасник», який може бути вигідний і небезпечний для обох сторін — CNN
    Росія повільно просувається до Покровська вже майже два роки, після прориву в Авдіївці на початку 2024 року, пише CNN. У коментарі журналістам Директор проєкту Defense of Europe в Інституті вивчення війни (ISW) Мейсон Кларк повідомив, що, як і під час захоплення Авдіївки, Росія просунулася до Покровська, «щоб змусити українські війська відступити або, в ідеалі, повністю оточити українські сили».

    «Це відрізняється від Бахмута, де набагато серйознішим був прямий, цілеспрямований лобовий наступ на міську місцевість», — зазначив Кларк, додавши, що в Покровську метою окупантів є оточення українських захисників, а не обов’язкова зачистка міста квартал за кварталом.

    Читайте також: Ціль — 300 тисяч гривень. NV проводить збір на спеціальний дрон 143 окремої механізованої бригади
    Россійські війська не повністю оточили Покровськ, але вони перерізали українські лінії постачання, зазначає CNN. За словами одного з українських військових медиків, підрозділ якого зараз воює в Покровську та Мирнограді, евакуація з міста стала неможливою, оскільки евакуаційні машини не можуть під'їхати ближче, ніж на 10−15 кілометрів до міста — але навіть така відстань залишається надзвичайно ризикованою через дрони. Він повідомив, що наразі на позиції є кілька людей, які вже два тижні як отримали серйозні травми.

    «Один перебуває у важкому стані вже тиждень, і ми не можемо його витягнути», — цитує CNN свого співрозмовника.

    Читайте також: «Зараз щось прогнозувати неможливо». Є багато причин, чому Покровськ треба тримати: від чого залежить подальша оборона ЗСУ — Попович
    Бої за Бахмут у першій половині 2023 року стали «м’ясорубкою» для російських вояк — окупанти хвилями продовжували наступати на добре захищені українські позиції. Ідея тактики полягала в тому, що, відкривши вогонь, Сили оборони видадуть свої позиції. При цьому ворог зазнав величезних втрат.

    Однак тепер війська РФ змінили тактику, констатує CNN. За словами Мейсона Кларка, якщо раніше окупантів відправляли на відкриту місцевість, щоб спровокувати вогонь ЗСУ, «тепер мета полягає в тому, щоб якомога більше цих бійців наблизилося до українських позицій».

    CNN також наводить коментар українського захисника, який розповів, що штурмові групи окупантів зменшилися до трьох вояк. За його словами, їх складніше побачити за допомогою розвідувальних БпЛА, оскільки на екрані менше руху.

    Ще один український боєць розповів, що втрати ворога все одно залишаються високими. За його словами, окупанти розраховують на те, що двоє з групи будуть знищені, але один все ж закріпиться в місті. За день таких груп можуть зафіксувати близько ста.

    Ситуація в Покровську — останні новини
    11 листопада в 7-му корпусі ДШВ розповіли, що впродовж останніх днів російські війська активізували спроби проникнути в Покровськ на легкій техніці, рухаючись через південні околиці міста, користуючись туманом. Там було вже понад 300 окупантів.

    12 листопада УП із посиланням на військових із Покровського напрямку та відео з відкритих джерел повідомило, що війська РФ щонайменше з 6 листопада заїжджають у місто технікою, а також виставляють там свої міномети.

    Читайте також: У Покровську загострюється ситуація: російські війська зазнають втрат, фіксуються зникнення та дезертирства — АТЕШ
    14 листопада головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що російські війська продовжують спроби прорватися до житлової забудови в районі Покровсько-Мирноградської агломерації і закріпитися там.

    ISW вважає, що російське командування віддає пріоритет захопленню Покровська, а не його оточенню. Окупанти просуваються на півночі та сході міста.

    15 листопада стало відомо, що Сили оборони України завдали авіаудару по трасі під Покровськом, щоб перерізати логістичні шляхи російських окупантів на підступах до міста.

    Аналітики ISW у звіті за 16 листопада вказали, що війська РФ намагаються завершити оточення українських сил у Покровську та Мирнограді.

    Редактор: Кулакова Ксенія
    Теги: Покровськ Донецька область Війна Росії проти України Володимир Путін Бахмут
    poster Передплатити Україна Події «Це відрізняється від Бахмута». Чому Путін готовий заплатити за Покровськ майже будь-яку ціну і як змінилася тактика його військ — CNN 17 листопада, 10:36 5725 Поділитися: Покровськ у листопаді 2025 року (Фото: 155 ОМБр ім. Анни Київської / Telegram) Покровськ у листопаді 2025 року (Фото: 155 ОМБр ім. Анни Київської / Telegram) Якщо Покровськ Донецької області впаде під натиском військ країни-агресорки РФ, він стане найбільшим містом, захопленим Москвою з моменту окупації Бахмута в травні 2023 року. Про це пише CNN, аналізуючи ситуацію на полі бою та зміну тактики російських окупантів. Як і Бахмут Покровськ лежить у руїнах, і його стратегічне значення знижується. Однак, як і Бахмут, це місто стало символом українського опору. Ось чому російський диктатор Володимир Путін готовий заплатити за нього практично будь-яку ціну, підкреслюється в матеріалі. І ось чому Сили оборони намагаються утримати його всупереч тому, що ситуація стає дедалі важчою. Своєю чергою військові експерти та аналітики вказують, що з моменту захоплення Бахмута тактика російських окупантів змінилася. Основна причина змін — масове використання БпЛА і можливість застосовувати їх на набагато більших відстанях. Це розширило «кілзони» і значно ускладнило пересування на полі бою. Тепер замість важкої бронетехніки російські окупанти намагаються проникнути на українські території за допомогою квадроциклів і мопедів. Реклама Читайте також: На фронті в Україні з’явився новий «учасник», який може бути вигідний і небезпечний для обох сторін — CNN Росія повільно просувається до Покровська вже майже два роки, після прориву в Авдіївці на початку 2024 року, пише CNN. У коментарі журналістам Директор проєкту Defense of Europe в Інституті вивчення війни (ISW) Мейсон Кларк повідомив, що, як і під час захоплення Авдіївки, Росія просунулася до Покровська, «щоб змусити українські війська відступити або, в ідеалі, повністю оточити українські сили». «Це відрізняється від Бахмута, де набагато серйознішим був прямий, цілеспрямований лобовий наступ на міську місцевість», — зазначив Кларк, додавши, що в Покровську метою окупантів є оточення українських захисників, а не обов’язкова зачистка міста квартал за кварталом. Читайте також: Ціль — 300 тисяч гривень. NV проводить збір на спеціальний дрон 143 окремої механізованої бригади Россійські війська не повністю оточили Покровськ, але вони перерізали українські лінії постачання, зазначає CNN. За словами одного з українських військових медиків, підрозділ якого зараз воює в Покровську та Мирнограді, евакуація з міста стала неможливою, оскільки евакуаційні машини не можуть під'їхати ближче, ніж на 10−15 кілометрів до міста — але навіть така відстань залишається надзвичайно ризикованою через дрони. Він повідомив, що наразі на позиції є кілька людей, які вже два тижні як отримали серйозні травми. «Один перебуває у важкому стані вже тиждень, і ми не можемо його витягнути», — цитує CNN свого співрозмовника. Читайте також: «Зараз щось прогнозувати неможливо». Є багато причин, чому Покровськ треба тримати: від чого залежить подальша оборона ЗСУ — Попович Бої за Бахмут у першій половині 2023 року стали «м’ясорубкою» для російських вояк — окупанти хвилями продовжували наступати на добре захищені українські позиції. Ідея тактики полягала в тому, що, відкривши вогонь, Сили оборони видадуть свої позиції. При цьому ворог зазнав величезних втрат. Однак тепер війська РФ змінили тактику, констатує CNN. За словами Мейсона Кларка, якщо раніше окупантів відправляли на відкриту місцевість, щоб спровокувати вогонь ЗСУ, «тепер мета полягає в тому, щоб якомога більше цих бійців наблизилося до українських позицій». CNN також наводить коментар українського захисника, який розповів, що штурмові групи окупантів зменшилися до трьох вояк. За його словами, їх складніше побачити за допомогою розвідувальних БпЛА, оскільки на екрані менше руху. Ще один український боєць розповів, що втрати ворога все одно залишаються високими. За його словами, окупанти розраховують на те, що двоє з групи будуть знищені, але один все ж закріпиться в місті. За день таких груп можуть зафіксувати близько ста. Ситуація в Покровську — останні новини 11 листопада в 7-му корпусі ДШВ розповіли, що впродовж останніх днів російські війська активізували спроби проникнути в Покровськ на легкій техніці, рухаючись через південні околиці міста, користуючись туманом. Там було вже понад 300 окупантів. 12 листопада УП із посиланням на військових із Покровського напрямку та відео з відкритих джерел повідомило, що війська РФ щонайменше з 6 листопада заїжджають у місто технікою, а також виставляють там свої міномети. Читайте також: У Покровську загострюється ситуація: російські війська зазнають втрат, фіксуються зникнення та дезертирства — АТЕШ 14 листопада головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що російські війська продовжують спроби прорватися до житлової забудови в районі Покровсько-Мирноградської агломерації і закріпитися там. ISW вважає, що російське командування віддає пріоритет захопленню Покровська, а не його оточенню. Окупанти просуваються на півночі та сході міста. 15 листопада стало відомо, що Сили оборони України завдали авіаудару по трасі під Покровськом, щоб перерізати логістичні шляхи російських окупантів на підступах до міста. Аналітики ISW у звіті за 16 листопада вказали, що війська РФ намагаються завершити оточення українських сил у Покровську та Мирнограді. Редактор: Кулакова Ксенія Теги: Покровськ Донецька область Війна Росії проти України Володимир Путін Бахмут
    804переглядів
  • #історія #події #Крим
    💔 Остання Глава: Трагедія Кримського виходу 1920 року.
    17 листопада 1920 року стало датою, що символізує гіркий фінал одного з найзапекліших епізодів Громадянської війни на теренах колишньої імперії – завершення Кримської наступальної операції та остаточну окупацію Криму більшовиками. Ця подія не просто поклала край організованому опору Білого руху під проводом генерала Петра Врангеля, але й ознаменувала трагедію для сотень тисяч людей.

    ⚔️ Стратегічний Прорив

    Після запеклих боїв за Північну Таврію, війська Південного фронту Червоної армії (командувач Михайло Фрунзе), маючи значну чисельну перевагу, зосередили удар на останньому рубежі оборони білогвардійців — вузьких перешийках, що з'єднували Крим із материком: Перекопському та Чонгарському.
    Ключовим моментом став штурм Перекопського валу та Турецького валу. Білі війська, виснажені попередніми боями, проявили неабиякий героїзм, але не змогли стримати масований натиск. Особливо ефективною стала тактика обходу по кризі Сиваша (Гнилого моря), яку застосували червоноармійські частини під командуванням Василя Блюхера. Прорив через Сиваш фактично унеможливив утримання лінії оборони 🛡️.

    🚢 Евакуація та "Російський Вихід"

    Розуміючи неминучість поразки та небажаючи залишатися під більшовицькою владою, генерал Врангель віддав наказ про термінову евакуацію. Впродовж кількох днів, починаючи з 13 листопада 1920 року, з портів Севастополя, Євпаторії, Феодосії та Керчі розпочалася найбільша морська евакуація в історії Громадянської війни, відома як "Російський Вихід" (Русский Исход).
    Близько 150 кораблів 🛳️, що вміщали військових, козаків, чиновників та цивільних біженців, взяли курс на Константинополь. Загалом Крим покинули понад 146 тисяч осіб. Це був вимушений вихід інтелектуальної, військової та підприємницької еліти, що назавжди змінив демографічний та культурний ландшафт Криму та розсіяв хвилю еміграції по всьому світу.

    🩸 Наслідки: "Червоний Терор"

    З остаточним вступом Червоної армії в Крим розпочалася одна з найбільш трагічних сторінок півострова — масовий "червоний терор". Незважаючи на обіцянки амністії, які давав Фрунзе, каральні органи більшовиків приступили до жорстоких розправ над усіма, кого підозрювали у зв'язках із Білим рухом. Точна кількість жертв досі залишається предметом історичних суперечок, але, за оцінками істориків, вона сягає десятків тисяч осіб 🕯️.

    Цей день, 17 листопада, не лише засвідчив військовий тріумф більшовиків, але й став символом глибокої національної драми, ознаменувавши завершення відкритої боротьби за державність та встановлення на півострові радянської влади на довгі десятиліття.
    #історія #події #Крим 💔 Остання Глава: Трагедія Кримського виходу 1920 року. 17 листопада 1920 року стало датою, що символізує гіркий фінал одного з найзапекліших епізодів Громадянської війни на теренах колишньої імперії – завершення Кримської наступальної операції та остаточну окупацію Криму більшовиками. Ця подія не просто поклала край організованому опору Білого руху під проводом генерала Петра Врангеля, але й ознаменувала трагедію для сотень тисяч людей. ⚔️ Стратегічний Прорив Після запеклих боїв за Північну Таврію, війська Південного фронту Червоної армії (командувач Михайло Фрунзе), маючи значну чисельну перевагу, зосередили удар на останньому рубежі оборони білогвардійців — вузьких перешийках, що з'єднували Крим із материком: Перекопському та Чонгарському. Ключовим моментом став штурм Перекопського валу та Турецького валу. Білі війська, виснажені попередніми боями, проявили неабиякий героїзм, але не змогли стримати масований натиск. Особливо ефективною стала тактика обходу по кризі Сиваша (Гнилого моря), яку застосували червоноармійські частини під командуванням Василя Блюхера. Прорив через Сиваш фактично унеможливив утримання лінії оборони 🛡️. 🚢 Евакуація та "Російський Вихід" Розуміючи неминучість поразки та небажаючи залишатися під більшовицькою владою, генерал Врангель віддав наказ про термінову евакуацію. Впродовж кількох днів, починаючи з 13 листопада 1920 року, з портів Севастополя, Євпаторії, Феодосії та Керчі розпочалася найбільша морська евакуація в історії Громадянської війни, відома як "Російський Вихід" (Русский Исход). Близько 150 кораблів 🛳️, що вміщали військових, козаків, чиновників та цивільних біженців, взяли курс на Константинополь. Загалом Крим покинули понад 146 тисяч осіб. Це був вимушений вихід інтелектуальної, військової та підприємницької еліти, що назавжди змінив демографічний та культурний ландшафт Криму та розсіяв хвилю еміграції по всьому світу. 🩸 Наслідки: "Червоний Терор" З остаточним вступом Червоної армії в Крим розпочалася одна з найбільш трагічних сторінок півострова — масовий "червоний терор". Незважаючи на обіцянки амністії, які давав Фрунзе, каральні органи більшовиків приступили до жорстоких розправ над усіма, кого підозрювали у зв'язках із Білим рухом. Точна кількість жертв досі залишається предметом історичних суперечок, але, за оцінками істориків, вона сягає десятків тисяч осіб 🕯️. Цей день, 17 листопада, не лише засвідчив військовий тріумф більшовиків, але й став символом глибокої національної драми, ознаменувавши завершення відкритої боротьби за державність та встановлення на півострові радянської влади на довгі десятиліття.
    Like
    1
    442переглядів
  • #події
    ⚔️ Останній Оплот: Як Уряд УНР Залишив Кам'янець-Подільський у 1920 Році.
    14 листопада 1920 року стало трагічною датою в історії Української Народної Республіки (УНР). Саме цього дня, через катастрофічне погіршення ситуації на польсько-радянському фронті, Директорія та уряд УНР були змушені залишити Кам'янець-Подільський — останню тимчасову столицю та військово-політичний центр незалежної України. Цей відступ ознаменував фактичне завершення збройної боротьби за українську державність на її території у 1920 році.

    🛑 Критичне Становище на Фронті

    Кам'янець-Подільський виконував функції столиці УНР з червня 1919 року. Місто стало притулком для керівництва республіки після низки поразок у боротьбі проти більшовиків та білогвардійців. Восени 1920 року українська армія, очолювана Симоном Петлюрою, діяла в союзі з Польщею проти більшовицької Росії.
    Проте, 12 жовтня 1920 року, в Ризі між Польщею та більшовиками було підписано прелімінарний мирний договір, який повністю ігнорував інтереси УНР. Польща, фактично, зрадила свого союзника, відкривши радянським військам можливість сконцентрувати всі сили проти ослабленої української армії.

    📉 Евакуація та Перехід

    Після підписання Ризького договору більшовицькі війська розпочали стрімкий наступ на територію Поділля, де розташовувалася армія УНР. Українські війська опинилися у вкрай складному становищі: вони були виснажені, значно поступалися більшовикам у чисельності та технічному забезпеченні, а польський союзник відмовився надавати допомогу, дотримуючись умов перемир'я.

    В умовах загрози оточення, уряд УНР ухвалив рішення про евакуацію.
    * 11 листопада 1920 року розпочався відступ Армії УНР на захід.
    * 14 листопада 1920 року Директорія та державні установи УНР остаточно залишили Кам'янець-Подільський.
    * 21 листопада 1920 року основні частини Армії УНР перейшли річку Збруч та були інтерновані (роззброєні та розміщені в таборах) на території Польщі, яка ще кілька днів тому була їхнім союзником.

    🕯️ Значення Події

    Залишення Кам'янця-Подільського та подальший перехід Збруча поклали кінець відкритій, широкомасштабній боротьбі української регулярної армії за незалежність у 1920 році. Це був останній епізод Великої війни за Україну.
    Після інтернування основних сил, боротьба була продовжена у формі Другого Зимового походу (листопад 1921 року) — рейду українських партизанських загонів у тил більшовиків для підняття антирадянського повстання, який, на жаль, також зазнав поразки.

    Подія 14 листопада 1920 року стала символом втраченого шансу на незалежність та початку еміграційного етапу в історії УНР, коли уряд і військове керівництво продовжили боротьбу з-за кордону.

    #події ⚔️ Останній Оплот: Як Уряд УНР Залишив Кам'янець-Подільський у 1920 Році. 14 листопада 1920 року стало трагічною датою в історії Української Народної Республіки (УНР). Саме цього дня, через катастрофічне погіршення ситуації на польсько-радянському фронті, Директорія та уряд УНР були змушені залишити Кам'янець-Подільський — останню тимчасову столицю та військово-політичний центр незалежної України. Цей відступ ознаменував фактичне завершення збройної боротьби за українську державність на її території у 1920 році. 🛑 Критичне Становище на Фронті Кам'янець-Подільський виконував функції столиці УНР з червня 1919 року. Місто стало притулком для керівництва республіки після низки поразок у боротьбі проти більшовиків та білогвардійців. Восени 1920 року українська армія, очолювана Симоном Петлюрою, діяла в союзі з Польщею проти більшовицької Росії. Проте, 12 жовтня 1920 року, в Ризі між Польщею та більшовиками було підписано прелімінарний мирний договір, який повністю ігнорував інтереси УНР. Польща, фактично, зрадила свого союзника, відкривши радянським військам можливість сконцентрувати всі сили проти ослабленої української армії. 📉 Евакуація та Перехід Після підписання Ризького договору більшовицькі війська розпочали стрімкий наступ на територію Поділля, де розташовувалася армія УНР. Українські війська опинилися у вкрай складному становищі: вони були виснажені, значно поступалися більшовикам у чисельності та технічному забезпеченні, а польський союзник відмовився надавати допомогу, дотримуючись умов перемир'я. В умовах загрози оточення, уряд УНР ухвалив рішення про евакуацію. * 11 листопада 1920 року розпочався відступ Армії УНР на захід. * 14 листопада 1920 року Директорія та державні установи УНР остаточно залишили Кам'янець-Подільський. * 21 листопада 1920 року основні частини Армії УНР перейшли річку Збруч та були інтерновані (роззброєні та розміщені в таборах) на території Польщі, яка ще кілька днів тому була їхнім союзником. 🕯️ Значення Події Залишення Кам'янця-Подільського та подальший перехід Збруча поклали кінець відкритій, широкомасштабній боротьбі української регулярної армії за незалежність у 1920 році. Це був останній епізод Великої війни за Україну. Після інтернування основних сил, боротьба була продовжена у формі Другого Зимового походу (листопад 1921 року) — рейду українських партизанських загонів у тил більшовиків для підняття антирадянського повстання, який, на жаль, також зазнав поразки. Подія 14 листопада 1920 року стала символом втраченого шансу на незалежність та початку еміграційного етапу в історії УНР, коли уряд і військове керівництво продовжили боротьбу з-за кордону.
    Like
    3
    398переглядів 1 Поширень
  • 😱Дуже небезпечна інфекція з'явилася на фронті: мова про газову гангрену, – The Telegraph.
    Через удари дронів евакуація поранених затягується, і медики фіксують спалахи газової гангрени – страшної інфекції, яка роз’їдає м’язи та вбиває майже миттєво.
    Такі ураження не бачили з часів Другої світової, — кажуть медики. Без швидкої допомоги смертність сягає 100%.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    😱Дуже небезпечна інфекція з'явилася на фронті: мова про газову гангрену, – The Telegraph. Через удари дронів евакуація поранених затягується, і медики фіксують спалахи газової гангрени – страшної інфекції, яка роз’їдає м’язи та вбиває майже миттєво. Такі ураження не бачили з часів Другої світової, — кажуть медики. Без швидкої допомоги смертність сягає 100%. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    105переглядів
  • На фронті спалах газової гангрени, яка роз’їдає м’язи та вбиває майже миттєво, – The Telegraph

    Через удари дронів евакуація поранених затягується, і медики фіксують спалахи хвороби, які були актуальними ще в Першу світову. Без швидкої медичної допомоги смертність досягає 100%.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    На фронті спалах газової гангрени, яка роз’їдає м’язи та вбиває майже миттєво, – The Telegraph Через удари дронів евакуація поранених затягується, і медики фіксують спалахи хвороби, які були актуальними ще в Першу світову. Без швидкої медичної допомоги смертність досягає 100%. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    95переглядів
Більше результатів