Вадим Яценко став генеральним директором і художнім керівником Національного хору імені Григорія Верьовки🙌Напередодні він повідомив, що завершує роботу у Львівській національній опері.Водночас Яценко й надалі працюватиме з хором Гомін, повідомляє 24 Канал із посиланням на власні джерела.Нині колектив продовжує літній тур Україною з програмою ретро-пісень Цей хор, цей хор мені щоночі сниться 2.0.Хор Гомін став особливо популярним улітку 2025 року після вірусного виконання пісні Цей сон, яке набрало понад 10 мільйонів переглядів у тіктоці.#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

ГОМІН Прокидаюся знову від крику крилатих, Над гілками зависли уривки непевні І тривожиться простір від запаху "лате". Понад лінії віття зростає душевність, Сильний гомін пташиний руйнує дрімоту І зникає в зіницях неспокій дешевий. Під склепінням думок визріває самотність, Перемішані спогади з днем учорашнім І ці співи руйнують мій внутрішній мотлох. У розхитаній пам'яті думи не кращі, Наче зерна без поля, без часу, без росту, Ніби теж вони кличуть співати між хащів. Птах не пісню веде, а шукає, де просо, Перевірює кожну знайому місцевість І нахабно в траві перетрушує роси. Бо спокійна поверхня приховує двері, А за ними зберігся невидимий вирій, Що колись повертав всіх птахів із резервів. Я приймаю цей гомін уже не як вирок, А як знак, що мовчання розсипалось співом. Цей вокал мов будильник мене з прірви вирвав. Сильний гомін пташиний доладний, на диво! Мирослав Манюк 05.05.2026

НОМІНАНТИ Гомін історії носять народи, Тягнуть століттями біль у мовчанні, Вистояв дух, не зламались бажання, Сила зростала у серці від роду. Кров'ю писали всі дати народжень, Правду тримали, як віру, в стражданні, Слово ставало щитом для баталій, Гідність не впала у вільній породі. Нині ж лунає ім'я по всім світі, Нам розряджають постійно повітря. Серед руїн будуть нові руїни. Не переймайся, народ України: Збільшаться скоро всі наші фінанси — Премії Нобеля ми номінанти. Мирослав Манюк 01.04.2026 #сонет ⚡️ Зеленського й народ України номіновано на Нобелівську премію миру 2026 року, — Sociaty

ВІРНІСТЬ У час буремний, де усе циклічно, Де гомін дум розхитує опору, Багато масок ніби ходять поряд, Та хтось тримає істину довічно. Хтось не торгує совістю при свічці, Не кроїть душу, щоби лізти вгору, Іде крізь шум, попри ганьбу і спори І не ховає свої добрі вічі. У тих очах немає блиску злості. Життя не буде сіпати волосся, Бо слово й вчинок злиті у людині. Немає там дешевої провини, Бо честь не гнеться під вагу насильства, Вона лиш там, де вірність у суспільстві. Мирослав Манюк 16.03.2026 #сонет

Позивні рідного дому ❤️‍🩹🇺🇦 Світанок заходить у кімнату босоніж, ледь торкаючись підвіконня, де ще дрімає густа нічна прохолода. Тиша сільської хати особлива — вона дихає запахом сушеної м’яти, старої деревини та вчорашнього хліба. Але ось, десь у кутку, ледь чутно оживає старий радіоприймач. Знайоме шипіння, коротка пауза, і крізь ранковий туман пробиваються перші позивні Українського радіо. Ці звуки — наче ключ до скрині з найтеплішими спогадами. Раптом зникають роки, і ти знову та дитина, що затишно вмостилася під важкою вовняною ковдрою в бабусиному домі. За вікном уже прокинулися півні, десь скрипнули ворота, а на кухні чути тихий гомін і брязкіт горняток. Але саме цей голос із радіо — спокійний, розмірений, рідний — стає камертоном цілого дня. Любов до України тоді не була словом у підручнику. Вона була в тріщинах на старій печі, у безкрайому небі, що заглядало в сад через віття старезної яблуні, у смаку парного молока та в ранковій гіркоті полину на вигоні. Це була безумовна приналежність до цієї землі, зашита під шкіру разом із піснями, що линули з того самого динаміка. Сьогодні ці звуки — тонка нитка, що зв’язує розірвані світи. У кожному слові диктора відчувається шелест колосся і спокій українського степу. Це не просто ностальгія, це коріння, яке тримає нас, де б ми не були. Бо Україна починається не з кордонів на карті, а з того перед світання в селі, де під звуки ранкового ефіру народжувалося відчуття дому, який неможливо відібрати. Образи пам'яті: ♥️ Світло: Теплий промінь на вишитому рушнику. 🇺🇦 Звук: Гімн, що лине з репродуктора о шостій ранку. 🍃Запах: Свіжоскошена трава і роса на залізній клямці. Р.К. ✍️05.03.2026 ©️https://t.me/RuslanSpeaks

КОМА Я довго був чужим у власній комі, Ловив у звуках невідомий щебет, Та голос втоми ріс десь біля неба І тиснув серце шепіт вуст знайомих. З хвальби я зводив свій єдиний гомін, Ховав вагання десь в собі між ребер, Та тріск гучний лунав, ламалась гребля І я тоді хапав життя за комір. Аж раптом тиша стала мов притулок, Де хвиля страху втратила причину. Збагнув тоді я: все несправжнім було. На небі буде схвалено цей вчинок. Бо світ живе насправді трохи тупо І Бог не зробить попуск для людини. Мирослав Манюк 23.02.2026 #петрарківський_сонет

❤️‍🩹Хор “Гомін” передав 5 мільйонів гривень на реабілітацію ветеранів центру UNBROKEN #україна #війна #благодійність #гомін

Хто з вас коли бачив, як вмирає хата? Може її стогін раптом хтось почув? Може хтось заплакав?.. став їй співчувати?.. Й чимось себе схожим з хатою відчув?.. Помирала хата боляче і гірко Ще вночі їй снились рідні голоси І фуфайка мокра сохла на одвірку, Як у ті минулі гомінкіі часи. Згадувала хата, як дзвеніла сміхом, Як вбирала спрагло аромати страв, І яку безмежну, незбагненну втіху. Завжди відчувала.в вирі різних справ! Кровоточить смутком зараз у ній пустка... Мертва холоднеча наближа кінець... І не зігріває в павутинні хустка, Кинута недбало кимось на стілець... *** А бува й людина, як ота хатина: Наче павутина — в ній є почуття... Та вона при цьому, наче домовина, Якщо в ній немає Вічного Життя. З нас ніхто не хоче — бачити реальне, Не міняє напрям й шлях своїх сердець, Бо життя фізичне, як матеріальне, Має свій початок — має і кінець... 🖍️ Віра Шрьодер (Шепель)

💔Помер Степан Гіга, - повідомив хор "Гомін". "Дякуємо Вам, Маєстро, за музику, яка об'єднує покоління та жанри. Дякуємо, що дали нам можливість торкнутися Вашої творчості і через неї знайти шлях до сердець багатьох українців. Ваші пісні будуть жити, доки ми співаємо", - написав "Гомін". 😥Раніше українські медіа писали, що співак перебуває у лікарні у важкому стані ще з 19 листопада. У 1998 році він став Заслуженим артистом у 1998-му, у 2002 році - Народним.

Ось така Леся є в Твітері що нечула про Гомін і яка обожнює Квартал 95. Виходить собі така мафія- що невиступаєш з дибільним Кварталом то ти не Артист