#історія #факт
Смиренний мандрівник проти імперського блиску: Чому Сковорода втік від Катерини II.
​У 1787 році, коли Катерина II здійснювала свій пишний вояж тогочасними українськими землями, вона забажала бачити у своїй почеті «наймудрішого чоловіка Малоросії» — Григорія Сковороду. Імператриця, що листувалася з Вольтером і Дідро, прагнула прикрасити свій двір живим втіленням філософської думки. Проте те, що для будь-якого кар’єриста було б вершиною успіху, для Сковороди стало черговим приводом для втечі. 👣

​Маловідомий, але ретельно задокументований факт: коли посланці генерал-губернатора знайшли філософа на околиці Харкова, він сидів при дорозі, грав на сопілці та ділив хліб із пастухами. На пишне запрошення переїхати до Петербурга та стати «перлиною імперської академії», Сковорода відповів відмовою, яка згодом стала легендою. Він зауважив, що його сопілка та вівця йому дорожчі за царську корону, бо «свобода — це єдина гідна батьківщина мислителя». 🌾

​Його приватне життя було маніфестом радикального аскетизму. Григорій Савич свідомо обрав статус «вічного студента» та мандрівного вчителя, відмовившись не лише від державних посад, а й від церковного сану. Коли йому пропонували чернецтво в Києво-Печерській Лаврі, він іронічно відповів: «Досить і вас, стовпів неотесаних, у храмі Божому». Це не був просто вияв гордині — це була глибока інтелектуальна позиція людини, яка зрозуміла, що будь-яка інституція, чи то держава, чи церква, прагне приборкати дух. 🕊️

​Сковорода помер так само, як і жив. Відчувши наближення кінця, він власноруч викопав собі могилу під липою, переодягнувся в чисту сорочку і ліг спочивати, залишивши нащадкам свій найвідоміший епітафій: «Світ ловив мене, та не спіймав». Він став єдиним українським мислителем XVIII століття, який зумів зберегти абсолютну внутрішню автономію в умовах тотальної імперської експансії, довівши, що справжня приватна історія твориться не в палацах, а в дорожній торбі мандрівника. 📜

То й що?:)
Попрокидалися нарешті?:)

Починаємо день!
Починаємо рік!

Пункт перший.
Задонатили на ЗСУ та ППО?

Хуткенько у кухню!
Бо пункт другий - хто, якщо не ви, доїдатиме минулорічний олівʼєєєєє?:)

Пункт третій!:)
Зіпсую вам настрій!:)
Показники комунальні передали?:)
Бо перше ж на календарі!:)

Я не тільки передала!:)
Я й загальну суму порахувала!:)
Запаморочення в башці трапилося ніяк не від успіхів життєвих!:)

Ще ж учора?
Щось й духовка в два заходи працювала?
А померзли всі?:)
Вирішила ввімкнути газовий котел раніше години за дві, ніж в моєму графіку?:)
Й не на двієчку години на дві, як зазвичай?
На трієчку ввімкнула!:)

Під час знеструмлення пішла перемикати на одиничку!:)
Без ліхтарика!:)
Авжеж!:)
Перемкнула!:)

В якийсь момент розумію, що в хаті якось занадто тепло?:)))
Ммммммати Вввввасилева!!!:)
Та я ж в темряві вертанула той газовий регулятор аж на четвірку!!!:)
Йййййййоооойййй, я - вввввівцяяяя!:)
Уявити собі не можу, на скільки я збільшила той газовий рахунок з три години на четвірці?:)

Ну то що вже…
Маємо те, що маємо!:)

Ви як там?

Ййййййоооойййй, я - вівцяяяя!!!:)

Що я робила зранку?:)
Праааааавильно!:)
Знов сніг шкребла!:)

Після снігу чекала!
Коли?:)
Коли нарешті з НП прийде повідомлення, що мої посилки дісталися нашого села!:)
Ну так!:)
Дочекалася!:)
За пʼять хвилин до перерви!:)

Дочекалася закінчення тої перерви!:)
Збираюся!
Вдумливо та повільно!

Все переліковую!:)
Санки взяла.
Гумку з гачками для санок взяла.
Список, що потрібно придбати та не забути отримати взяла.
Рукавички взяла.
Кошолки взяла.

Піііііішла собі!:)
Голову також взяла!:)
Мозок залишила вдома!:)
Якщо він взагалі йде в комплекті з головою?:)

Картку банківську не взяла!!!:)
Втім, якщо б я її й взяла, сенсу в цьому б було не багато!:)

Бо на той час, коли я нарешті витрухалася з двору, вже сталося планове знеструмлення!:)
То й наявність картки при наявності терміналів та відсутності світла не дуже б мені допомогло?:)

Тепер очікую, коли світло зʼявиться!:)
Сподобалося!:)
Ще піду!:)))

По дорозі туди зустріла сусіда Льонька!:)
Він щиро дивувався, що я сама тягну санчата?:)
А не мене на них хтось тягне?:)
Рекомендував присобачити до них моторчика?:)

На що я похмуро розмірковувала, що якби в мене був той моторчик, я б його не на санчата, а на метлу присобачила!:)

Дорогою назад я намагалася потрапити під колеса автівки сусідки Маринки!:)

Геть глуха!:)
Затикачок у вухах не було!:)
Каптур на башку не натягувала!
Та й в тоненькій шапці взагалі нічого не чула!:)

Схоже, мій вигляд з тильного боку запевнив Маринку, що я таки повертатиму саме ліворуч, то тре надати пріоритет саме мені на дорозі!:)

Чи піти влягтися?:)
Може, так від мене шкоди буде менше?:)

О двадцятій будильник в телефоні волає з двох приводів.
По-перше, відряджає мене пити пігулки!:)
По-друге, вмикати газовий котел.
На двієчку.

Через годину, о двадцять першій, знов лементує!:)
Щоб я відірвала дупу від канапи та перемкнула котел з двійки на одиницю!:)

Тільки що встановила ще один будильник!:)
Щоб по нулях я не завтикала вимкнути той газ взагалі!:)
До завтрашніх двадцяти!:)

Бо вчора щось трапилося?:) (Старість, бабцю! Старість!!!):)
Померзли ми всі вчора.
Відповідно газовий котел ввімкнули набагато раніше двадцятої…
Й так з графіку випали, а ще ж старість?:)

То о двадцять другій аж я тільки на одиничку опалення переставила?

А про те, що на ніч те опалення тре завершити, я ж й не згадала?
Взагалі не згадала?
Й тільки коли зранку випадково торкнулася батареї, зʼясувала, що вона чомусь тепленька!:)
Зʼясувала, що я - ще та вівця безпамʼятна!:)
Й скільки за ту ніч намотав газовий лічильник, хезе?

А отой будильник щонеділі о десятій, то нагадувалка зателефонувати тому дядечку, який на ярмарку їдлом для свійських тварин та птахів торгує. Нагадати про себе, й моїх курей, й щоб повз мого паркану не проїхав з мішком курячого їдла!:)

Щоб від життя не знудило, рік від року щось особливе та й додається до особливостей моєї конструкції!:)
Й якось я не дуже радію цим додатковим ТТХ?:)

Спочатку я стала недобачати? Й обзавелася окулярами?

Потім на облік складових додалися коліна та хвіст, які не гнуться?:)
Й в мене зʼявилися ортези майже на всі кінцівки?:)

Потім я стала недочувати!:)))

Тепер в мене ще й з памʼяттю проблеми???:)

Підозрюю, що проблеми з памʼяттю повʼязані з тим, що дах коли тихенечко, а коли й хуткенько, впевнено кудись сунеться?…

Ви там як?

На теренах України...💙💛 Казимир Сіхульський. «Гуцул з вівцями», 1906.🎨

Про художника: Казими́р (Казімеж) СІХУЛЬСЬКИЙ (17 січня 1879, Львів — 6 листопада 1942, там само) — визначний польський маляр і графік, який працював у Львові.
Закінчивши гімназію, Сіхульський навчався у Львівському університеті, пізніше — у Краківській академії образотворчих мистецтв. У 1904 році Казимир Сіхульський разом з Михайлом Бойчуком були відзначені серед найкращих випускників Краківської академії срібними медалями.
Продовжив навчання у Віденській академії мистецтв та в академії Колароссі у Парижі. Незабаром Сіхульський відкрив для себе мальовничу Гуцульщину. Цей гірський край відтоді займе важливу нішу у мистецтві художника.У 1910-1930-х роках полотна Сіхульського гуцульської тематики експонуються на виставках у Німеччині, Австрії, Італії, Голландії, Бельгії, Фінляндії, США.
У 1920-1930-х роках Сіхульський викладав малюнок у Львівській промисловій школі. В той час тут навчались Юзефа Кратохвиля-Відимська, Роман Сельський та інші.

Ночером гепало, гупало, гуркотіло, стрррріляло, дзилинчало, летіло…

Прийшов ранок.
Не так, щоб теплий?
Але сонячний!
Я вже встигла забути, який вигляд те сонце має?:)
Начебто й ніякої вввввійни нема…
Й взагалі все добре…

Знов побігла у крамницю.
Напланувала на сьогодні сирну юшку?
Й вчора плавленого сиру збиралася придбати?
Додому з кошолками причовгала, а сиру-то в кошолках і нема?:)
Ну, вівця, а що?:)))

То юшки наварила планової!:)
Поза планами ще й каша якась з мʼясом приготувалася.
Печінка з яблучками, морквою та цибулею насмажилася!

Скоро вже й світло знов вимкнеться.
Ви там як?

#вівця #природа

Про що говорять в селі?🌙🪿
Наприклад…..про Чорта Лісового
Кажуть, що як Бог творив світ, то залишилося трохи глини. Із тієї глини він ліпив людей, звірів, птахів…
А що лишилося—кинув до лісу.
А ліс…
Ліс не проста штука. Ліс те забрав, обгорнув мохами, обвішав павутинням, і ожило воно. Не ангел, не людина, не звір. А щось інше. Лісове. Хитре. Підступне. Отак і з’явився Лісовий чорт.
Не такий він, щоб шкоди великої робити, але й добра від нього не чекай. Хитрий, як лис, і верткий, як вуж. Любить сховатися у вільшаниках чи в очереті, сидить тихо, доки хтось не підійде ближче. А як підійде—то він вже і в снопах сіно переверта, і хмиз підкидає так, щоб коні сахнулися, або ж заведе мандрівника так далеко, що й назад дороги не знайти.
Кажуть, у нього очі, як жар, а волосся — наче висушений бур’ян. Росте він, від сили лісу— чим дужче ліс густіє, тим більший стає. Любить самотніх пастухів дурити, а ще полюбляє за вівцями приглядати. От лежить собі у високій траві, за овечками стежить, і тільки господар трохи розслабився—він уже вівцю в кущі загнав або кудись завів.
А наймиліші йому— то ті, хто забуває про ліс. Не шанують дерева, ламлять гілки, чи вогонь не там палять — от тим він найбільше шкодить. Бо ліс для нього — то дім…

Стара історія!:)

Я навіть не памʼятаю, в якому році придбала собі для консервативної діяльності ключ - автомат?
Ми тільки-тільки оселилися на Полтавщині.

Та ще й де придбала?:)
В книжковому клубі!:!

Радіііііла?:)
Поки консервативний сезон не трапився?:)
Вступала-вступала з тим ключем в статеві контакти?:)
В особливо збочених формах?:)

Нііііічого в мене не виходило!:)
Ну.
Буває й таке?
Коли віртуальна покупка не виправдовує надій?:)

Щорічно я влаштовувала йому перевірку?:) Може ж він таки одумався до наступного сезону?:)
Щорічно після чергової безуспішної перевірки збиралася його викинути кккккхям?:)
Й все рука не підіймалася!:)
Коли згадувала, що вартість в нього була, як в крила від Боїнгу?:)))

Років пʼять?:)
Чи шість це продовжувалося?:)
Аж поки до мене якось в гості колежанка Тетяна не забігла!:)

Й давай пісні співати!:)
Хвалебні оди!:)
Закаточному ключеві-автомату!:)
Який їй позичила одна з доньок!:)

А я Тетяні жалюся, що в мене з таким ключем товаришування не склалося!:)))

Бере та Тетяна мене за руку!:)
Веде до мого консервного заводу!:)
Ххххооооба!!!
Й хуткенько закручує кришку на пусту банку!!!
З метою демонстрації працездатності мого ключа!!!:)

Й чи не вівця я?:)))

Всі ці роки я ж його крутила в напрямку руху годинникової стрілки???:) Як я звикла робити щоліта рочків з двадцяти моїх?:)
А його обертати потрібно було в протилежному напрямку?:)))

Для таких талановитих, як я, на тому ключеві навіть стрілочка намальована!:)
Яку я жодного разу за всі ці роки не бачила?:)

Прийшло й на мою вулицю свято!:)

Цьогоріч той ключ знайшов собі нових власників!:)
Про це я дізналася, тільки коли консервативний сезон 2025 почала!:)
Й не тисне ж новим власникам чужа річ?:)

Та не стала нагадувати про себе в черговий раз. Бо давно все, що мені боржні були, мені ж пробачили!:)))
Пішла в інтєрнєти й придбала собі такий же ж новенький!

То й що?:)
Вчора крутила ним сім трилитрових слоїків томатного соку!
Й все було гаразд?:)

Сьогодні колошкалася з черговою борщовою заправкою!:)

Ййййоооосип голий!!!:)
Вчора новий ключ катав?:)
Сьогодні - ні!:)
Почати пссссешити та нервуватися не встигла!:)
Згадала!:)
Не туди верти!:)
Сюди верти!:)))

Чи не вівця?:)
Вівця!:)))

Цікаво…
То вже несамовито волають ознаки віку?:)
Чи просто якась магнітна буря та зміна погоди дається взнаки?:)

Старанно наліпенюю собі на порізаний палець пластир.
Суну руку в рукавичку!
Гребуся в квітнику.

Й якось відчуваю, що щось йде не за планом?
Вчора той же ж різаний палець в рукавичці не болів?
А з чого ж він сьогодні болить?

Разів три влаштовувала собі перерви.
Водички пийнути, цигарку цмульнути, на ослінчику сіднути!:)
Коооооожен раз рукавичку знімала!:)

Аж коли роздивилася!:)))
Що пластирем заліплений взагалі не середній палець!:)))
А великий!!!:)

Йййййййоооооййй, ййййииииааа - вівцяяяя!:)

Сама себе заспокоюю!:)
Що не одна я така!:)
Наприклад, Ірина Олександрова моя нещодавно чаю схотіла!:)
Окропу набульбенила не в горнятко, а в цукорницю!:)

Також бурхливо обурювалася!:)
Я її заспокоювала!:)
Та чесно зізнавалася!:)
Як мене кумася Іринка за руку хапала!:) Коли я вже майже прилаштувалася лийнути окропу в банку з розчинною кавою!:)

Ну а чом би й ні?:)
Чи є сенс розмінюватися на дрібниці?:)))

Так дива витворяємо не тільки ми!:)
Курки наші вже який день поспіль несуть таааааке копирошне яєчечко!:) Тільки по горобцям з рогатки пуляти!:)))

Іринка вчора яєць на салат наварила!:) Й ті маленькі також!:)
Вирішили ми їх на пʼяту за один день вечерю зʼїсти!:)

Зʼїли!:)
Білкове харчування якесь!:)
В тих яєчечках жовток геть був відсутній!:)

Між всіма оточуючими дивами, сиренами, вввввійною, йбнрсньою, дошкребла лівий кут великого квітника.
Я б й далі посунулася! По під парканом до ладу все приводити?

Та не так сталося, як гадалося!
Дощ мене загнав!

То вимушена відпочивати!:)
Коли є сили, час, хист та натхнення здійснювати щось життєствердне!:)

Ви там як?