• #історія #події
    📜 14 грудня 1918: Останній підпис Гетьмана та реванш Республіки.
    ​Цей день в історії України назавжди закарбувався як фінал амбітного, але суперечливого проекту Української Держави ("Другого Гетьманату"). Рівно 107 років тому в Києві відбулася подія, що кардинально змінила вектор визвольних змагань — Павло Скоропадський зрікся булави.

    ​🏛️ Контекст: Пастка геополітики

    До середини грудня 1918 року влада гетьмана тріщала по швах. Підтримка німецьких військ, на багнетах яких тримався режим, зникла після завершення Першої світової війни та революції в Німеччині. Намагаючись знайти нових союзників (Антанту), Скоропадський зробив фатальну політичну помилку — 14 листопада видав грамоту про федерацію з "небільшовицькою Росією". Це стало сірником, що підпалив діжку з порохом. Українські національні сили, об'єднані в Директорію, підняли повстання.

    ​⚔️ Облога Києва

    Війська Директорії, ударною силою яких були Січові Стрільці під командуванням Євгена Коновальця, стиснули кільце навколо столиці. У Скоропадського майже не залишилося лояльних частин, окрім офіцерських дружин та невеликих загонів сердюків. Київ жив у напрузі вуличних боїв.

    ​✍️ Момент істини

    14 грудня ситуація стала безнадійною. У своїй резиденції на вулиці Інститутській, 40, розуміючи невідворотність поразки та бажаючи уникнути зайвого кровопролиття в місті, Павло Скоропадський підписав акт зречення від влади.
    ​"Я, Гетьман усієї України, протягом семи з половиною місяців прикладав усіх своїх сил, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якім він перебуває. Бог не дав мені сил впоратися із цим завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добром України, відмовляюся від влади" — йшлося в документі.

    ​🛤️ Наслідки

    Вже наступного дня війська Директорії тріумфально увійшли до Києва, відновивши Українську Народну Республіку (УНР). Влада перейшла до Володимира Винниченка та Симона Петлюри. Сам колишній гетьман був змушений таємно тікати з Києва до Німеччини, за легендою — у формі пораненого німецького офіцера.
    ​Це був день краху консервативної монархічної ідеї та повернення до соціалістично-республіканського курсу, який, на жаль, теж не зміг встояти перед навалою більшовиків у майбутньому. Але урок 14 грудня залишається актуальним: жодна влада не втримається без опори на власне суспільство, а внутрішні чвари перед обличчям зовнішнього ворога завжди ведуть до втрати державності. 🇺🇦💔
    #історія #події 📜 14 грудня 1918: Останній підпис Гетьмана та реванш Республіки. ​Цей день в історії України назавжди закарбувався як фінал амбітного, але суперечливого проекту Української Держави ("Другого Гетьманату"). Рівно 107 років тому в Києві відбулася подія, що кардинально змінила вектор визвольних змагань — Павло Скоропадський зрікся булави. ​🏛️ Контекст: Пастка геополітики До середини грудня 1918 року влада гетьмана тріщала по швах. Підтримка німецьких військ, на багнетах яких тримався режим, зникла після завершення Першої світової війни та революції в Німеччині. Намагаючись знайти нових союзників (Антанту), Скоропадський зробив фатальну політичну помилку — 14 листопада видав грамоту про федерацію з "небільшовицькою Росією". Це стало сірником, що підпалив діжку з порохом. Українські національні сили, об'єднані в Директорію, підняли повстання. ​⚔️ Облога Києва Війська Директорії, ударною силою яких були Січові Стрільці під командуванням Євгена Коновальця, стиснули кільце навколо столиці. У Скоропадського майже не залишилося лояльних частин, окрім офіцерських дружин та невеликих загонів сердюків. Київ жив у напрузі вуличних боїв. ​✍️ Момент істини 14 грудня ситуація стала безнадійною. У своїй резиденції на вулиці Інститутській, 40, розуміючи невідворотність поразки та бажаючи уникнути зайвого кровопролиття в місті, Павло Скоропадський підписав акт зречення від влади. ​"Я, Гетьман усієї України, протягом семи з половиною місяців прикладав усіх своїх сил, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якім він перебуває. Бог не дав мені сил впоратися із цим завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добром України, відмовляюся від влади" — йшлося в документі. ​🛤️ Наслідки Вже наступного дня війська Директорії тріумфально увійшли до Києва, відновивши Українську Народну Республіку (УНР). Влада перейшла до Володимира Винниченка та Симона Петлюри. Сам колишній гетьман був змушений таємно тікати з Києва до Німеччини, за легендою — у формі пораненого німецького офіцера. ​Це був день краху консервативної монархічної ідеї та повернення до соціалістично-республіканського курсу, який, на жаль, теж не зміг встояти перед навалою більшовиків у майбутньому. Але урок 14 грудня залишається актуальним: жодна влада не втримається без опори на власне суспільство, а внутрішні чвари перед обличчям зовнішнього ворога завжди ведуть до втрати державності. 🇺🇦💔
    35views
  • #історія #події
    🛡️ «Опівнічний Удар»: Як генерал Ярузельський придушив «Солідарність» у Польщі.
    13 грудня 1981 року влада Польської Народної Республіки (ПНР) зробила драматичний та рішучий крок, щоб зупинити потужний рух за демократичні реформи. Голова Ради міністрів ПНР і перший секретар Польської об'єднаної робітничої партії, генерал Войцех Ярузельський, оголосив про введення воєнного стану на всій території країни.

    Чому Воєнний Стан?

    Причиною стало стрімке посилення опозиційного руху — незалежної профспілки «Солідарність» (Solidarność), очолюваної Лехом Валенсою.
    «Солідарність», що виникла у 1980 році в Гданську, швидко перетворилася на масовий національний рух, який вимагав не лише кращих умов праці, а й політичних свобод та обмеження влади комуністичної партії. Рух мав мільйони членів, і його зростання викликало серйозне занепокоєння як у Варшаві, так і в Москві.
    Керівництво ПНР стверджувало, що воєнний стан був необхідний для «запобігання економічному колапсу» та, що важливіше, для уникнення прямого військового вторгнення СРСР та інших країн Варшавського договору, як це сталося в Чехословаччині в 1968 році.

    Дія «Операції Тріяда» 🚨

    Опівночі 13 грудня 1981 року в дію було введено план, заздалегідь розроблений військовими. Його називали «Операція Тріяда» (трійка).
    Військова присутність: На вулиці польських міст вивели тисячі військових, танків і бронетехніки.
    Репресії: Практично всі лідери та активісти «Солідарності» (включно з Лехом Валенсою) були інтерновані (затримані без суду) та поміщені до спеціальних таборів. Було затримано понад 10 000 осіб.
    Цензура: Припинено роботу більшості цивільних ЗМІ, введено комендантську годину та суворий контроль за переміщенням громадян. Було заборонено страйки, мітинги та будь-які громадські зібрання.
    Жертви: Воєнний стан супроводжувався зіткненнями. Найкривавіший інцидент стався на шахті «Вуєк», де під час розгону протестуючих шахтарів загинуло дев'ятеро людей.

    Наслідки та Скасування

    Воєнний стан офіційно тривав до 22 липня 1983 року.
    Хоча режим Ярузельського досяг своєї мети — придушив «Солідарність» та зміцнив свою владу на кілька років — ціна була високою: міжнародна ізоляція, економічний спад та глибокий розкол у суспільстві.
    Врешті-решт, цей акт лише відтермінував неминуче. У кінці 80-х років «Солідарність» знову вийшла з підпілля, що призвело до переговорів «Круглого столу» 1989 року, які поклали початок мирному демонтажу комуністичного режиму в Польщі та стали каталізатором для демократичних змін у всій Східній Європі.
    #історія #події 🛡️ «Опівнічний Удар»: Як генерал Ярузельський придушив «Солідарність» у Польщі. 13 грудня 1981 року влада Польської Народної Республіки (ПНР) зробила драматичний та рішучий крок, щоб зупинити потужний рух за демократичні реформи. Голова Ради міністрів ПНР і перший секретар Польської об'єднаної робітничої партії, генерал Войцех Ярузельський, оголосив про введення воєнного стану на всій території країни. Чому Воєнний Стан? Причиною стало стрімке посилення опозиційного руху — незалежної профспілки «Солідарність» (Solidarność), очолюваної Лехом Валенсою. «Солідарність», що виникла у 1980 році в Гданську, швидко перетворилася на масовий національний рух, який вимагав не лише кращих умов праці, а й політичних свобод та обмеження влади комуністичної партії. Рух мав мільйони членів, і його зростання викликало серйозне занепокоєння як у Варшаві, так і в Москві. Керівництво ПНР стверджувало, що воєнний стан був необхідний для «запобігання економічному колапсу» та, що важливіше, для уникнення прямого військового вторгнення СРСР та інших країн Варшавського договору, як це сталося в Чехословаччині в 1968 році. Дія «Операції Тріяда» 🚨 Опівночі 13 грудня 1981 року в дію було введено план, заздалегідь розроблений військовими. Його називали «Операція Тріяда» (трійка). Військова присутність: На вулиці польських міст вивели тисячі військових, танків і бронетехніки. Репресії: Практично всі лідери та активісти «Солідарності» (включно з Лехом Валенсою) були інтерновані (затримані без суду) та поміщені до спеціальних таборів. Було затримано понад 10 000 осіб. Цензура: Припинено роботу більшості цивільних ЗМІ, введено комендантську годину та суворий контроль за переміщенням громадян. Було заборонено страйки, мітинги та будь-які громадські зібрання. Жертви: Воєнний стан супроводжувався зіткненнями. Найкривавіший інцидент стався на шахті «Вуєк», де під час розгону протестуючих шахтарів загинуло дев'ятеро людей. Наслідки та Скасування Воєнний стан офіційно тривав до 22 липня 1983 року. Хоча режим Ярузельського досяг своєї мети — придушив «Солідарність» та зміцнив свою владу на кілька років — ціна була високою: міжнародна ізоляція, економічний спад та глибокий розкол у суспільстві. Врешті-решт, цей акт лише відтермінував неминуче. У кінці 80-х років «Солідарність» знову вийшла з підпілля, що призвело до переговорів «Круглого столу» 1989 року, які поклали початок мирному демонтажу комуністичного режиму в Польщі та стали каталізатором для демократичних змін у всій Східній Європі.
    Like
    1
    86views
  • Мабуть покусала молода вовчиця з болот.
    ➖➖➖➖➖➖➖➖➖
    Не можна забороняти російську мову. Ми слов'яни. Не мова на нас напала, а інша нація – росія. І навіть не росія – а путін, влада, – Винник.
    Як вам думка?👇

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Мабуть покусала молода вовчиця з болот. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖ Не можна забороняти російську мову. Ми слов'яни. Не мова на нас напала, а інша нація – росія. І навіть не росія – а путін, влада, – Винник. Як вам думка?👇 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    104views 4Plays
  • #історія #особистості
    🖋️ Батько Реалізму: Гюстав Флобер — Майстер бездоганного стилю.
    Сьогодні, 12 грудня, ми відзначаємо день народження одного з найвпливовіших письменників XIX століття, французького класика, майстра літературного реалізму — Гюстава Флобера (Gustave Flaubert, 1821–1880). Його внесок у світову прозу є фундаментальним, а його твори — еталоном стилістичної досконалості.

    1. Головний Шедевр: «Мадам Боварі» (1856)
    Це, без сумніву, найвідоміший твір Флобера і один із ключових романів світового реалізму. Роман розповідає трагічну історію Емми Боварі, яка, прагнучи романтичних ідеалів, не знаходить щастя у провінційному шлюбі. Флобер досконало застосував метод «безособового письма» (або об'єктивного оповідання), де автор не висловлює своєї думки, а лише фіксує події та психологічні стани персонажів. 🤯

    2. Судовий Процес і Сенсація:
    Вихід роману «Мадам Боварі» викликав гучний скандал. Французька влада звинуватила Флобера в «образі суспільної моралі» та «зневазі релігії». Судовий процес 1857 року став сенсацією. Хоча письменника врешті-решт виправдали, скандал лише підвищив інтерес до роману, закріпивши за Флобером репутацію літературного новатора та борця за свободу творчості.

    3. Принцип «Le Mot Juste» (Точне Слово):
    Флобер був одержимий ідеєю досконалого стилю. Він виснажливо працював над кожним реченням, шукаючи «єдине, необхідне і точне слово». За легендою, він міг годинами шукати ідеальне дієслово чи епітет. Ця його маніакальна увага до форми і стилю зробила його творчість зразком для наступних поколінь письменників. ✍️

    4. Інші Знакові Твори:
    Крім «Мадам Боварі», до його спадщини належать такі значущі романи, як «Виховання почуттів» (психологічна хроніка покоління) та «Саламбо» (екзотична історична драма про Карфаген).
    Гюстав Флобер залишається класиком, чия філігранна робота зі словом та глибоке проникнення у психологію людини змінили вектор розвитку європейської літератури.
    #історія #особистості 🖋️ Батько Реалізму: Гюстав Флобер — Майстер бездоганного стилю. Сьогодні, 12 грудня, ми відзначаємо день народження одного з найвпливовіших письменників XIX століття, французького класика, майстра літературного реалізму — Гюстава Флобера (Gustave Flaubert, 1821–1880). Його внесок у світову прозу є фундаментальним, а його твори — еталоном стилістичної досконалості. 1. Головний Шедевр: «Мадам Боварі» (1856) Це, без сумніву, найвідоміший твір Флобера і один із ключових романів світового реалізму. Роман розповідає трагічну історію Емми Боварі, яка, прагнучи романтичних ідеалів, не знаходить щастя у провінційному шлюбі. Флобер досконало застосував метод «безособового письма» (або об'єктивного оповідання), де автор не висловлює своєї думки, а лише фіксує події та психологічні стани персонажів. 🤯 2. Судовий Процес і Сенсація: Вихід роману «Мадам Боварі» викликав гучний скандал. Французька влада звинуватила Флобера в «образі суспільної моралі» та «зневазі релігії». Судовий процес 1857 року став сенсацією. Хоча письменника врешті-решт виправдали, скандал лише підвищив інтерес до роману, закріпивши за Флобером репутацію літературного новатора та борця за свободу творчості. 3. Принцип «Le Mot Juste» (Точне Слово): Флобер був одержимий ідеєю досконалого стилю. Він виснажливо працював над кожним реченням, шукаючи «єдине, необхідне і точне слово». За легендою, він міг годинами шукати ідеальне дієслово чи епітет. Ця його маніакальна увага до форми і стилю зробила його творчість зразком для наступних поколінь письменників. ✍️ 4. Інші Знакові Твори: Крім «Мадам Боварі», до його спадщини належать такі значущі романи, як «Виховання почуттів» (психологічна хроніка покоління) та «Саламбо» (екзотична історична драма про Карфаген). Гюстав Флобер залишається класиком, чия філігранна робота зі словом та глибоке проникнення у психологію людини змінили вектор розвитку європейської літератури.
    Like
    Love
    2
    232views 1 Shares
  • 🥴 Не можна забороняти в Україні розмовляти російською мовою. Ми слов'яни. Не мова на нас напала, а інша нація — росія. І навіть не росія — а путін, їх влада, — "український" співак Олег Винник, який проживає в Німеччині
    🥴 Не можна забороняти в Україні розмовляти російською мовою. Ми слов'яни. Не мова на нас напала, а інша нація — росія. І навіть не росія — а путін, їх влада, — "український" співак Олег Винник, який проживає в Німеччині
    45views 0Plays
  • Міжнародний день танго
    Дотик та погляд народжують пристрасть. Коли двоє зливаються в одне ціле – народжується танго. Танець, в якому партнери не просто майстерно виконують рухи, а розповідають цілу історію. Танго тримає глядачів в напрузі від найпершої секунди і до останньої. Недарма кажуть, що танго є танцем закоханих, адже танцівники здатні сказати тільки одним поглядом більше, ніж словами. Під час танцю кров кипить й адреналін зашкалює. Не забувайте про музикантів, які піддають вогню своєю майстерною грою. Проте, варто пам’ятати, що виконавці проводять величезну кількість годин в тренуваннях. Люди присвячують роки, щоб опанувати техніку танго в танці та музиці. Щорічно Міжнародний день танго (International Tango Day) відзначають 11 грудня.

    Як виникла ідея відзначати Міжнародний день танго?
    Вважають, що танго виникло в аргентинській столиці Буенос-Айресі. Танець та напрям музики є результатом змішань різних культур та народів – італійської, іспанської, африканської, культури гаучо тощо.

    Існує легенда, що танго зародилося на розі вулиць Некочео та Суаресо в Буенос-Айрос. Популярності в Європі танго почало набувати в 1910-у році, в Парижі. В той час багато людей захотіли опанувати цей танець.

    Піднесення та падіння
    Музика танго також не залишалася без уваги – композитори намагалися повторити ритмічні мелодії, додаючи своїх особливих нот. На жаль, приблизно з 20-х до 30-х років минулого століття танго вже не було таким популярним і майже не розвивалося.

    Проте, в часи Великої Депресії почався ренесанс танцю. Період від 1940 по 1955 року називають золотою добою танго. Але після повалення режиму Перона в Аргентині багато митців переслідувалися через те, що підтримували диктатора, а тому майже перестали творити.

    В 1983 році було представлено шоу танцю танго в Парижі й з того часу вже ніщо не заважало бурхливому розквіту танцю.

    Всесвітня популярність
    Сьогодні школи танго існують по всьому світу і виховують все більше справжніх прихильників цього мистецтва.

    Світові турніри з аргентинського танго щорічно збирають десятки тисяч учасників та стільки ж охочих спостерігати за цим неймовірним дійством. Також танго було додане до програми спортивно-бальних танців, а світові чемпіони із захопленням навчають майстерності інших.

    Танець танго навіть занесли до каталогу ЮНЕСКО як об’єкт всесвітньої культурної спадщини. Вперше День танго, звичайно, почали святкувати в Аргентині, а вже згодом свято стало міжнародним.

    11 грудня було недарма обрано для святкування цієї події, адже саме в цей день народилися найвідоміший співак, композитор танго Карлос Гардель та найвпливовіший композитор музики танго – Хуліо де Карло. Спочатку влада Буенос-Айресу затвердила цю дату святкування в 1977 році, а вже через рік подію затвердили на національному рівні.
    Міжнародний день танго Дотик та погляд народжують пристрасть. Коли двоє зливаються в одне ціле – народжується танго. Танець, в якому партнери не просто майстерно виконують рухи, а розповідають цілу історію. Танго тримає глядачів в напрузі від найпершої секунди і до останньої. Недарма кажуть, що танго є танцем закоханих, адже танцівники здатні сказати тільки одним поглядом більше, ніж словами. Під час танцю кров кипить й адреналін зашкалює. Не забувайте про музикантів, які піддають вогню своєю майстерною грою. Проте, варто пам’ятати, що виконавці проводять величезну кількість годин в тренуваннях. Люди присвячують роки, щоб опанувати техніку танго в танці та музиці. Щорічно Міжнародний день танго (International Tango Day) відзначають 11 грудня. Як виникла ідея відзначати Міжнародний день танго? Вважають, що танго виникло в аргентинській столиці Буенос-Айресі. Танець та напрям музики є результатом змішань різних культур та народів – італійської, іспанської, африканської, культури гаучо тощо. Існує легенда, що танго зародилося на розі вулиць Некочео та Суаресо в Буенос-Айрос. Популярності в Європі танго почало набувати в 1910-у році, в Парижі. В той час багато людей захотіли опанувати цей танець. Піднесення та падіння Музика танго також не залишалася без уваги – композитори намагалися повторити ритмічні мелодії, додаючи своїх особливих нот. На жаль, приблизно з 20-х до 30-х років минулого століття танго вже не було таким популярним і майже не розвивалося. Проте, в часи Великої Депресії почався ренесанс танцю. Період від 1940 по 1955 року називають золотою добою танго. Але після повалення режиму Перона в Аргентині багато митців переслідувалися через те, що підтримували диктатора, а тому майже перестали творити. В 1983 році було представлено шоу танцю танго в Парижі й з того часу вже ніщо не заважало бурхливому розквіту танцю. Всесвітня популярність Сьогодні школи танго існують по всьому світу і виховують все більше справжніх прихильників цього мистецтва. Світові турніри з аргентинського танго щорічно збирають десятки тисяч учасників та стільки ж охочих спостерігати за цим неймовірним дійством. Також танго було додане до програми спортивно-бальних танців, а світові чемпіони із захопленням навчають майстерності інших. Танець танго навіть занесли до каталогу ЮНЕСКО як об’єкт всесвітньої культурної спадщини. Вперше День танго, звичайно, почали святкувати в Аргентині, а вже згодом свято стало міжнародним. 11 грудня було недарма обрано для святкування цієї події, адже саме в цей день народилися найвідоміший співак, композитор танго Карлос Гардель та найвпливовіший композитор музики танго – Хуліо де Карло. Спочатку влада Буенос-Айресу затвердила цю дату святкування в 1977 році, а вже через рік подію затвердили на національному рівні.
    139views
  • #історія #події
    ✍️ Царський Арешт: Як Михайло Грушевський потрапив у тюрму за "Австрофільство".
    28 листопада 1914 року (за новим стилем) — ця дата ознаменувала початок трьохрічного заслання для одного з найвидатніших українських істориків і майбутнього голови Центральної Ради — Михайла Грушевського. Повернувшись до Києва на початку Першої світової війни, він одразу потрапив під жорна російської імперської репресивної машини.

    Причини та Звинувачення

    Перша світова війна стала приводом для Російської імперії розпочати тотальну кампанію проти українського національного руху. Оскільки бойові дії йшли переважно проти Австро-Угорщини, Росія звинувачувала всіх активних українських діячів у співпраці з Віднем.
    Місце Події: Арешт відбувся у Києві, куди Грушевський прибув кружним шляхом через Румунію після початку війни, оскільки застав її в Карпатах (тоді Австро-Угорщина).
    Офіційні Звинувачення: Царська жандармерія звинуватила Грушевського у "мазепинстві" та "австрофільстві" (прихильності до Австрії) і, головне, у шпигунстві на користь ворога. Його підозрювали в причетності до створення Легіону Українських січових стрільців, який воював на боці Австро-Угорщини.
    Справжня Причина: Справжньою причиною арешту стала його багаторічна діяльність у Львові (на той час — столиця Галичини, під владою Австро-Угорщини), де він очолював Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ) і був лідером українського національного руху. Царська влада розглядала його як небезпечного ворога імперії.

    Тюрма та Заслання

    Після арешту Грушевського утримували в сумнозвісній Лук'янівській в'язниці в Києві, де він провів майже три місяці і витримав не менше 16 допитів. Помешкання родини обшукали, вилучивши цінні папери та книги. 😥
    Незважаючи на відсутність доказів шпигунства, Грушевського відправили на заслання власним коштом:
    Симбірськ (лютий 1915 року).
    Казань (завдяки клопотанню Петроградської Академії наук йому дозволили переїхати, але із забороною викладання).
    Москва (з вересня 1916 року, де він працював над своїм монументальним твором "Історія України-Руси").

    Повернення до Державотворення

    Заслання тривало до Лютневої революції 1917 року, яка повалила царизм. У березні 1917 року Михайло Грушевський нарешті зміг повернутися до Києва, де його зустріли як національного лідера. 26 березня він прибув до столиці, а вже за два дні, 28 березня 1917 року, очолив перше засідання Української Центральної Ради, ставши її Головою і фактично — першим Президентом нової української держави. 👏

    Таким чином, царські репресії, що мали на меті ізолювати лідера, лише відтермінували його прихід до влади, яка була реалізована менш ніж через два з половиною роки.
    #історія #події ✍️ Царський Арешт: Як Михайло Грушевський потрапив у тюрму за "Австрофільство". 28 листопада 1914 року (за новим стилем) — ця дата ознаменувала початок трьохрічного заслання для одного з найвидатніших українських істориків і майбутнього голови Центральної Ради — Михайла Грушевського. Повернувшись до Києва на початку Першої світової війни, він одразу потрапив під жорна російської імперської репресивної машини. Причини та Звинувачення Перша світова війна стала приводом для Російської імперії розпочати тотальну кампанію проти українського національного руху. Оскільки бойові дії йшли переважно проти Австро-Угорщини, Росія звинувачувала всіх активних українських діячів у співпраці з Віднем. Місце Події: Арешт відбувся у Києві, куди Грушевський прибув кружним шляхом через Румунію після початку війни, оскільки застав її в Карпатах (тоді Австро-Угорщина). Офіційні Звинувачення: Царська жандармерія звинуватила Грушевського у "мазепинстві" та "австрофільстві" (прихильності до Австрії) і, головне, у шпигунстві на користь ворога. Його підозрювали в причетності до створення Легіону Українських січових стрільців, який воював на боці Австро-Угорщини. Справжня Причина: Справжньою причиною арешту стала його багаторічна діяльність у Львові (на той час — столиця Галичини, під владою Австро-Угорщини), де він очолював Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ) і був лідером українського національного руху. Царська влада розглядала його як небезпечного ворога імперії. Тюрма та Заслання Після арешту Грушевського утримували в сумнозвісній Лук'янівській в'язниці в Києві, де він провів майже три місяці і витримав не менше 16 допитів. Помешкання родини обшукали, вилучивши цінні папери та книги. 😥 Незважаючи на відсутність доказів шпигунства, Грушевського відправили на заслання власним коштом: Симбірськ (лютий 1915 року). Казань (завдяки клопотанню Петроградської Академії наук йому дозволили переїхати, але із забороною викладання). Москва (з вересня 1916 року, де він працював над своїм монументальним твором "Історія України-Руси"). Повернення до Державотворення Заслання тривало до Лютневої революції 1917 року, яка повалила царизм. У березні 1917 року Михайло Грушевський нарешті зміг повернутися до Києва, де його зустріли як національного лідера. 26 березня він прибув до столиці, а вже за два дні, 28 березня 1917 року, очолив перше засідання Української Центральної Ради, ставши її Головою і фактично — першим Президентом нової української держави. 👏 Таким чином, царські репресії, що мали на меті ізолювати лідера, лише відтермінували його прихід до влади, яка була реалізована менш ніж через два з половиною роки.
    Like
    1
    106views
  • #історія #події
    🚨 Набат, що Розбудив Київ: Як Майдан Вистояв у Ніч Штурму 11 Грудня 2013 року.
    Ніч з 10 на 11 грудня 2013 року стала одним із найдраматичніших і водночас найбільш піднесених моментів Революції Гідності, коли режим Віктора Януковича здійснив рішучу, але невдалу спробу силового придушення Євромайдану.

    Хронологія Критичної Ночі

    Після першого жорстокого розгону студентів 30 листопада протест лише посилився. Тодішня влада вирішила вдатися до нової, масштабнішої атаки.
    Початок Штурму (Після опівночі): Кілька тисяч бійців спецпідрозділів «Беркут» та внутрішніх військ оточили Майдан Незалежності, розпочавши наступ з різних боків (Хрещатика та Європейської площі).
    Спецзасоби та Агресія: Силовики, озброєні кийками та спецзасобами (зокрема, сльозогінним газом), почали зносити легкі барикади, встановлені протестувальниками, та витісняти людей до центру площі. Десятки мітингувальників отримали поранення, зокрема, закриті черепно-мозкові травми та переломи.
    Атака на КМДА та Будинок Профспілок: Силовики також намагалися захопити Будинок профспілок та Київську міську державну адміністрацію (КМДА), які слугували штабами та прихистком для протестувальників. Це викликало запеклі бої та протистояння.

    Дзвони Михайлівського: Голос Порятунку

    Коли Майдан опинився під загрозою повного знищення, на порятунок прийшов несподіваний сигнал – нічний набат із дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря.
    Історичний Прецедент: Це був перший за понад 790 років (з часів монгольської навали на Київ у 1240 році) випадок, коли дзвони Михайлівського монастиря били на сполох уночі, закликаючи киян захищати місто від небезпеки.
    Мобілізація: Дзвонар Іван Сидор та інші семінаристи били у дзвони кілька годин поспіль (з 1-ї до 5-ї ранку), і цей тривожний сигнал розбудив і мобілізував тисячі мешканців столиці.
    Реакція Киян: Кияни масово кинулися на допомогу. Таксисти безкоштовно підвозили людей, автомобілісти формували "Автомайдан", створюючи живі щити та перешкоджаючи просуванню силовиків.
    Наслідок: Перемога Духу
    Завдяки мужньому опору протестувальників, які тримали барикади, та швидкій самоорганізації киян, які прибули на допомогу, штурм провалився.
    Відступ Силовиків: До ранку 11 грудня спецпідрозділи були змушені відступити, не виконавши наказу про повне зачищення площі.

    Зміцнення Духу: Ця ніч стала символом незламності та єдності. Майдан не лише вистояв, але й значно зміцнив свої позиції, відбудувавши та посиливши барикади, а також підвищивши рівень самоорганізації та охорони. Міжнародна увага до подій в Києві також різко зросла.

    https://youtu.be/p3xV7iltDuA?si=6CqvBp_arNHteeqT
    #історія #події 🚨 Набат, що Розбудив Київ: Як Майдан Вистояв у Ніч Штурму 11 Грудня 2013 року. Ніч з 10 на 11 грудня 2013 року стала одним із найдраматичніших і водночас найбільш піднесених моментів Революції Гідності, коли режим Віктора Януковича здійснив рішучу, але невдалу спробу силового придушення Євромайдану. Хронологія Критичної Ночі Після першого жорстокого розгону студентів 30 листопада протест лише посилився. Тодішня влада вирішила вдатися до нової, масштабнішої атаки. Початок Штурму (Після опівночі): Кілька тисяч бійців спецпідрозділів «Беркут» та внутрішніх військ оточили Майдан Незалежності, розпочавши наступ з різних боків (Хрещатика та Європейської площі). Спецзасоби та Агресія: Силовики, озброєні кийками та спецзасобами (зокрема, сльозогінним газом), почали зносити легкі барикади, встановлені протестувальниками, та витісняти людей до центру площі. Десятки мітингувальників отримали поранення, зокрема, закриті черепно-мозкові травми та переломи. Атака на КМДА та Будинок Профспілок: Силовики також намагалися захопити Будинок профспілок та Київську міську державну адміністрацію (КМДА), які слугували штабами та прихистком для протестувальників. Це викликало запеклі бої та протистояння. Дзвони Михайлівського: Голос Порятунку Коли Майдан опинився під загрозою повного знищення, на порятунок прийшов несподіваний сигнал – нічний набат із дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря. Історичний Прецедент: Це був перший за понад 790 років (з часів монгольської навали на Київ у 1240 році) випадок, коли дзвони Михайлівського монастиря били на сполох уночі, закликаючи киян захищати місто від небезпеки. Мобілізація: Дзвонар Іван Сидор та інші семінаристи били у дзвони кілька годин поспіль (з 1-ї до 5-ї ранку), і цей тривожний сигнал розбудив і мобілізував тисячі мешканців столиці. Реакція Киян: Кияни масово кинулися на допомогу. Таксисти безкоштовно підвозили людей, автомобілісти формували "Автомайдан", створюючи живі щити та перешкоджаючи просуванню силовиків. Наслідок: Перемога Духу Завдяки мужньому опору протестувальників, які тримали барикади, та швидкій самоорганізації киян, які прибули на допомогу, штурм провалився. Відступ Силовиків: До ранку 11 грудня спецпідрозділи були змушені відступити, не виконавши наказу про повне зачищення площі. Зміцнення Духу: Ця ніч стала символом незламності та єдності. Майдан не лише вистояв, але й значно зміцнив свої позиції, відбудувавши та посиливши барикади, а також підвищивши рівень самоорганізації та охорони. Міжнародна увага до подій в Києві також різко зросла. https://youtu.be/p3xV7iltDuA?si=6CqvBp_arNHteeqT
    Like
    1
    148views
  • #історія #події
    🔥 Переможна Ніч УНР: Як Київський Гарнізон Знешкодив Більшовицьку Загрозу 1917 року.
    ​11 грудня 1917 року (за новим стилем – в ніч з 11 на 12 грудня, або 29 листопада/12 грудня за старим) стало критичною датою для молодої Української Народної Республіки. Цього дня Київська влада, очолювана Центральною Радою, успішно придушила спробу організованого більшовицького заколоту, який міг би змінити хід Української революції. 🤯
    ​Сценарій Загрози

    ​Проголошення УНР у листопаді 1917 року стало викликом для більшовицького уряду в Петрограді. У відповідь на зміцнення української державності, більшовицькі агітатори активно працювали серед російських військових частин, які ще залишалися в Києві після розвалу царської армії. Планувалося, що ці збільшовичені полки, підтримані місцевими червоногвардійцями, піднімуть повстання і захоплять владу в столиці, імітуючи "перемогу радянської влади" в Україні.

    ​Асиметричний Удар

    ​Керівництво УНР, насамперед Генеральний Секретаріат та військове командування (Київський округ), діяло швидко та рішуче. У ніч з 11 на 12 грудня українські військові частини, вірні Центральній Раді (зокрема, полк імені Богдана Хмельницького та інші "українізовані" підрозділи), оточили ключові об'єкти, де базувалися потенційні заколотники.
    ​Мішені: Авіапарки, артилерійські дивізіони та інші військові об'єкти, де було зосереджено багато зброї та найбільше більшовицьких прихильників.
    ​Метод: Замість кровопролитних боїв було обрано тактику несподіваного роззброєння. Збільшовичені солдати, розбуджені зненацька, не встигли організувати опір.

    ​Наслідки та Відтермінування Війни

    ​У результаті блискавичної операції більшовицькі частини були повністю роззброєні. Їхніх лідерів заарештували, а самих солдатів посадили в ешелони та відправили за межі України, переважно до Росії.
    ​Ця перемога була стратегічно важливою, оскільки вона:
    ​Зберегла Столицю: Центральна Рада зберегла контроль над Києвом та військовим штабом, отримавши критично важливий час для зміцнення армії.
    ​Викрила Агресію: Вже через кілька днів, 17 грудня 1917 року, більшовицький уряд Росії надіслав до Центральної Ради ультиматум, що став офіційним початком першої відкритої радянсько-української війни. Спроба внутрішнього перевороту провалилася, і Кремль перейшов до прямої зовнішньої агресії.

    ​Українським силам вдалося знешкодити "удар у спину" та відстрочити падіння Києва до січня 1918 року, що дозволило УНР протриматися довше і підписати Берестейський мирний договір.
    #історія #події 🔥 Переможна Ніч УНР: Як Київський Гарнізон Знешкодив Більшовицьку Загрозу 1917 року. ​11 грудня 1917 року (за новим стилем – в ніч з 11 на 12 грудня, або 29 листопада/12 грудня за старим) стало критичною датою для молодої Української Народної Республіки. Цього дня Київська влада, очолювана Центральною Радою, успішно придушила спробу організованого більшовицького заколоту, який міг би змінити хід Української революції. 🤯 ​Сценарій Загрози ​Проголошення УНР у листопаді 1917 року стало викликом для більшовицького уряду в Петрограді. У відповідь на зміцнення української державності, більшовицькі агітатори активно працювали серед російських військових частин, які ще залишалися в Києві після розвалу царської армії. Планувалося, що ці збільшовичені полки, підтримані місцевими червоногвардійцями, піднімуть повстання і захоплять владу в столиці, імітуючи "перемогу радянської влади" в Україні. ​Асиметричний Удар ​Керівництво УНР, насамперед Генеральний Секретаріат та військове командування (Київський округ), діяло швидко та рішуче. У ніч з 11 на 12 грудня українські військові частини, вірні Центральній Раді (зокрема, полк імені Богдана Хмельницького та інші "українізовані" підрозділи), оточили ключові об'єкти, де базувалися потенційні заколотники. ​Мішені: Авіапарки, артилерійські дивізіони та інші військові об'єкти, де було зосереджено багато зброї та найбільше більшовицьких прихильників. ​Метод: Замість кровопролитних боїв було обрано тактику несподіваного роззброєння. Збільшовичені солдати, розбуджені зненацька, не встигли організувати опір. ​Наслідки та Відтермінування Війни ​У результаті блискавичної операції більшовицькі частини були повністю роззброєні. Їхніх лідерів заарештували, а самих солдатів посадили в ешелони та відправили за межі України, переважно до Росії. ​Ця перемога була стратегічно важливою, оскільки вона: ​Зберегла Столицю: Центральна Рада зберегла контроль над Києвом та військовим штабом, отримавши критично важливий час для зміцнення армії. ​Викрила Агресію: Вже через кілька днів, 17 грудня 1917 року, більшовицький уряд Росії надіслав до Центральної Ради ультиматум, що став офіційним початком першої відкритої радянсько-української війни. Спроба внутрішнього перевороту провалилася, і Кремль перейшов до прямої зовнішньої агресії. ​Українським силам вдалося знешкодити "удар у спину" та відстрочити падіння Києва до січня 1918 року, що дозволило УНР протриматися довше і підписати Берестейський мирний договір.
    Like
    1
    108views
  • ⚡️ Частину українських земель планують віддати Білорусі під будівництво баз відпочинку, — Центр нацспротиву

    Окупаційна влада в Херсонській області нібито збирається передати Мінську частину Азовського узбережжя — території між Генічеськом і Арабатською Стрілкою.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    ⚡️ Частину українських земель планують віддати Білорусі під будівництво баз відпочинку, — Центр нацспротиву Окупаційна влада в Херсонській області нібито збирається передати Мінську частину Азовського узбережжя — території між Генічеськом і Арабатською Стрілкою. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    60views
More Results