Хто відкривав таким ключем?

#УбійнийГумор #УкраїнськийГумор #the_ua_humor #гумор #фотоприколи #інстаграм #ржака #гумор #сміх #жарти #меми #приколи #анекдоти #прикол #гуморукраїнською #україна #топ #відео #reels #рекомендації #рек

Народ, що рашка не змогла покорити...в той час

Ви ж пам’ятаєте анекдоти про чукчів?

Про всі народи були анекдоти, придумані в нетрях КДБ. Але про чукчів, мені здається, найобразливіші, найпринизливіші.

Радянська система, і таким чином теж, мстила чукчам.

Знаєте за що? За те, що росіянці 130 років намагалися завоювати чукчів. І не змогли цього зробити саме військовим шляхом.

Російсько-чукотські війни продовжувалась з 1641-го по 1778-й роки. І це був ЄДИНИЙ приклад, коли російська імперія визнала свою військову поразку. І була змушена перейти до мирного договору та торгівлі.

Жодний інший народ Сибіру так довго і кровопролитною не боровся. Жодний! Чукчі не йшли на жодні переговори з ворогом. Чукотські воїни не один раз винищували експедиційні загони росіян та вщент руйнували закладені ними фортеці.

До 1720 року у всьому Сибіру нескореною росіянами залишилася тільки територія, що була населена чукчами.

Коли російські козаки досягли Чукотки у 17-му столітті, то їхньою головною метою було стягнення ясака (хутрової данини).

Однак чукчі, на відміну від багатьох інших сибірських народів, рішуче відмовлялися його платити і чинили запеклий збройний опір.

Перше зафіксоване зіткнення відбулося у 1641 році, коли чукчі напали на російських збирачів ясака в районі Колими.

У 1649 році на річці Анадир був заснований Анадирський острог (фортеця), який став головною базою російської військової та адміністративної присутності на крайньому північному сході.

У 18-му столітті російська імперія направила масштабні військові експедиції для підкорення чукчів. Одна із них відома як Анадирська партія. Ці походи очолювали Афанасій Шестаков і майор Дмитро Павлуцький. Вони обидва там і загинули. Загін Павлуцького було знищено, а загін Шестакова - захоплено.

У війні з чукчами брав участь навіть російський флот.

Російські війська вдавалися до жорстоких методів - знищували стійбища, вбивали старійшин. Нічого не нагадує?

Сотник Василь Шипіцин покликав на переговори 12 чукотських старійшин і всіх їх убив.

Часто чукчі чинили самогубство цілими сім’ями, щоб не загинути від рук завойовників

І відповідали партизанськими війнами, завдаючи росіянам значних втрат. Вони уникали прямих сутичок із великими загонами, озброєними гарматами, натомість атакували невеликі групи, обози та остроги, виснажуючи противника.

Чукчі демонстрували виняткову мобільність, мужність і винахідливість.

І росіяни обісралися.

Утримання Анадирського острогу обходилось загарбницькій імперії у понад 1 мільйон рублів. А виручка від ясака була мізерною.

Вся імперія з купою грошей не змогла далі тягти виснажливу для себе війну проти значно меншого за чисельністю і ресурсами народу.

Чукчі захищали своє. Росіяни прагли забрати те, що їм не належало.

І тоді росія була змушена змінити тактику. Це був економічно-дипломатичний компроміс.

У 1788 році на річці Анюй відкрили ярмарок - типу «економічна інтеграція через взаємовигідну торгівлю».

У 1779 році імператриця Катерина II підписала указ про прийняття чукчів у російське підданство. Чукчі офіційно прийняли російське підданство, але фактично зберегли самоврядування і свободу. Що дозволило їм залишатися відносно незалежними до радянського часу.

І вже радянський союз завершив колонізацію чукчів остаточно. Знищуючи мову, культуру, традиційні ремесла, мистецтва, суспільний устрій, військовий дух, релігію, фольклор, міфологію.

Чукчі не потрібні росії. Як і інші народи Сибіру. І це значною мірою пов’язано з Арктикою, яка містить значні запаси нафти, газу та мінералів. Корінні народи вимагають дотримання своїх прав під час розробки цих ресурсів, в тому числі права справедливої компенсації та участі в прибутках від видобутку ресурсів, які здійснюються на їхніх історичних землях.

Трохи фактів:

1. Етнічна чисельність чукчів становить близько 15–16 тисяч осіб.

2. Серед корінних народів Північного Далекого Сходу (Чукотка та Камчатка), чукчі є найбільш чисельними. Всіх інших значно менше.

3. Найбільшою групою населення Чукотського АО залишаються росіяни - близько 50 відсотків за переписом 2010 року.

4. Лише 5–7 тисяч людей активно розмовляють чукотською мовою. Російська витісняє рідну мову.

5. Чукотська мова має відмінності у вимові між чоловіками та жінками, пов'язані з табу на вимовляння імен родичів чоловіка.

6. Основа життя чукчів - розведення оленів. Олень був усім: їжею, транспортом, одягом, житлом і матеріалом для знарядь.

7. Чукчі були відомі своїм войовничим характером. Цей народ загартований у військовому плані. Кожен чоловік був готовим воїном.

8. Чукчі мали високий рівень самоорганізації. Відсутність централізованої влади чи вождів ускладнювало їхнє підкорення. Навіть після підписання миру, будь-яка окрема община могла відновити бойові дії.

9. Чукчі вірили, що всі природні об'єкти (сонце, місяць, річки, гори, олені, морські звірі) мають дух. Центральна фігура - Шаман. Він виступав посередником між світом людей і світом духів, лікував хвороби, пророкував і супроводжував душі померлих.

10. Різьблення по кістці та моржовому іклу - найвідоміший вид чукотського мистецтва, визнаний у світі і охороняється ЮНЕСКО.

11. Чукчі є одними з найбільш вразливих до кліматичних змін народів, тому тема зміни клімату та вплив на традиційний спосіб життя - це питання життя і смерті.

12. Чукчі, як і багато інших корінних народів Півночі, мають генетичну особливість, яка призводить до уповільненого розщеплення алкоголю в організмі. Це робить їх більш чутливими до його впливу та підвищує ризик розвитку алкогольної залежності. Але питання не лише в генетиці. Генетичний фактор у поєднанні з соціально-економічними труднощами, історичними травмами та відсутністю традицій вживання алкоголю, є причиною високої поширеності проблем з алкоголем серед цих народів. Чим і користувалися завжди колонізатори.

13. Разом з росіянами до чукчів через коряків, чуванців і юкагірів прийшли заразні хвороби, наприклад сифіліс, який по-чукотськи зветься «чуванською або російською хворобою».

Анекдоти від мене https://youtube.com/shorts/5EJaFenbV78?si=l9d-4FCZLo5UHe0z

Олексій Голобуцький

Ще одна ознака, що запахло поверненням "українського русского міра" через мирні угоди: гівно Бистряков повідомив, що збирається повертатись і повертати з собою совковий "Кієв".

Три роки сидів тихо. А тут збадьорився. Всі щось попрокидались раптом: і Бужанський, і ось Бистряков, і інші...

Почали нам нагадувати, що все українське - то "наносне", "тимчасове", бо "низькоякісне і випадкове". А от вони нам повернуть "справжнє". Ще трохи почекати - і все прийде в норму, все стане, як завжди було. Бистряков з екранів ліпитиме анекдоти російською, Повалій завиватиме про любов...

Бо де таким як Бистряков ще гроші заробляти? Ну ж не в Німеччині.
https://t.me/allgolobutsky/30830

Дружина після салону краси 😂😄😄

👉Українські анекдоти

Яка ж все-таки хороша музика була 🕺😄😄

👉Українські анекдоти

Раян Рейнольдс розповів, яка сцена з фільму "Дедпул і Росомаха" є його улюбленою. І це, мабуть, трохи неочікуваний вибір. Можливо, ви подумали, що це міг би бути танець під Bye bye bye на початку? Або що це епічні кадри з Гамбітом? Або що це перша бійка Дедпула і Росомахи на фоні безлічі відсилок до інших фільмів КВМ? Але насправді ні. Актор назвав улюбленим моментом емоційну промову Росомахи в машині, де він каже все, що думає про Дедпула.

"Напевно, найбільше я пишаюся промовою Росомахи у фургоні, де він просто розриває Дедпула на шматки, - заявив Рейнольдс під час 13-ї щорічної церемонії нагородження Behind the Camera Awards. - Для мене це одна з найкрасивіших сцен у фільмі, тому що ви бачите, яким сильним, потужним актором є Г'ю Джекман. Але ви також бачите, що ролі помінялися місцями. Ви бачите персонажа, який ніколи не був багатослівним, але раптом його прориває, і він доводить, що теж може говорити".

"Ти просто клоун. Не дивно, що тебе не взяли в Месники чи в Люди Ікс, а туди, бляха, всіх беруть, - каже Ромомаха. - Тому що ти анекдотичний інфантильний слабоумний муфлон".

"І, бляха муха, я вже не чекаю, коли ти здохнеш, адже Господь прикольнувся, і ти не здихаєш. Тільки це бляха не смішно!" - підсумував Росомаха, і Дедпул, схоже, втратив дар мови, що для нього геть не властиво (українська локалізація, здається, тріііішечки відрізняється від оригіналу).

Раян Рейнольдс додав, що також неймовірно пишається цим фільмом, і не лише через його касові збори.

А у вас є улюблена сцена у фільмі? Чи ви не фанат і взагалі не плануєте його дивитися?

#Коло_Кіно #Новини_кіно #Marvel

Останній текст Новодворської:
"Садист. Параноїчний психопат з маренням величі та надцінні ідеї. Патологічний брехун. Самооцінка неадекватна. Інтелект низький. Його ідентичність стрімко деградує.
Живе в паралельному світі, відрізаному від реальності, повністю поза зв'язку з реальністю. Він просто цього не розуміє. Як люди живуть, як почуваються, про що мріють, чому страждають - моральний ідіот навіть уявити не може. А він і не хоче..
Створивши навколо себе штучний, глибоко запаяний світ, де повільно роками він кипів у горщику власної брехні та печерних упереджень, і в результаті він нарешті втратив розум.
Немає совісті, совісті ніколи не було. Так, він не здатний на співчуття та співпереживання, але водночас він дуже вразливий та думковий.. Він не здатний любити. Дуже боляче і мстиве, мабуть, вся шкода і бажання позбутися, завдає якомога більше страждань усім, до кого торкається, походить з дитинства, де він був похмурим, безхребетним і невгамовним бігуном на бігу.
Боягузливий і збоченний. Вічне боягузство породило зайву, часто безглузду жорстокість у вчинках і обурливий, чудовищний цинізм.
Його погляд на світ - це злий мікроб з затору. Його мислення пропорційно масштабу його особистості. Він думає вузько, шаблонно, за встановленнями і гаслами. Судження про світ і людей жорсткі і обмежені.
Як і будь-який тиран, він властивий до містифікацій, сакральних значень, симво Водночас він страшенно закомплексований, відчужений, закритий і емоційно бідний. Вона компенсує свою неповноцінність у всіх сферах життя придушенням і знищенням людей.
Її система цінностей куплена, звужена до примітивної формули "своє-чуже", і представляє набір ідеологічних кліше: Росія убер алес, Захід - вороги і чужі; - народ Росії - потенційно небезпечна тварина, яку потрібно тримати в клітці, періодично дражнити пряник національної ексклюзивності; - влада - доля обраних, значення влади - в ній для себе і особистого збагачення.
Однак остання давно перестала грати будь-яку роль і маніакальні ідеї імперії гегемонів на Землі за будь-яку ціну і будь-яким шляхом вийшли на передову...
Турбулентний корм сталінських часів з психологією вертуха і масового ката. Сивий у всьому, безликий, дріб'язковий. Він увібрав всю пафосну мізогінію офісної породи.
Абсолютно безпринципно. Не має жодних усталених, більш-менш моральних поняттів, крім зональних. Всередині нього ховається плюшевий підліток, а зовні він намагається тримати в дошці маску брутального, дотепного, свого чоловіка.
Його словниковий запас застарілий, його словниковий запас відрізняється вульгарними прислів'ями та злочинним, поліцейським Думка про нього зовні дуже важлива для нього, тому він схильний до позу та жалюгідного, анекдотичного махізму, як і всі закомплексовані люди. Це завжди виходить смішно і жалюгідно...
Видно, що це просто розтягнуте обличчя, а під ним ще одне, а потім навіть так до самого дна, де в розпуклай, чорній, злоякісна і огидна шкіра, прикриваючи коліна, що трясуться ручками, сидить якийсь жовчний, набитий гном.. Як політик він безталанний і незначний, бо дивиться тільки в минуле і боїться будь-яких змін, як загрози своїй владі.
А головне, що він не знає, що таке зміни, він цього не розуміє. Політично безплідні, тому що ми одержимі своєю безмежною владою. Хтось все ще намагається докопатися до його душі, щоб щось там зрозуміти.
А її там немає. Просто не треба. Усередині немає великого нічого. І коли абсолютна нікчемність у плоті набуває безмежної влади червоною кнопкою, тоді досягається те, що ми бачимо
Хотів потрапити в підручники історії, стати частиною Великого Руського епосу, письменником доль, і він увійде
як банальний воєнний злочинець, який злетів з колії... "Він хоче, щоб його боялися, тремтів перед ним, але всі дивляться на нього з зневірством, чекаючи його негайної смерті. "
.. Новодворська, 2014