Мистецька діаспора...💙💛 "Квіти у білій вазі". Автор - Давид БУРЛЮК (1882, хутір Семиротівка Лебединського повіту Харківської губернії (нині Сумська область) - 1967, Хемптон-Бейз, штат Нью-Йорк, США) - поет і художник українського походження, один із чільних творців українського модернізму початку XX століття. Брат Володимира і Миколи Бурлюків. 🎨🎨

Мистецька діаспора...💙💛 Давид Бурлюк. "Соняшники на березі моря".🌻🌞 Давид БУРЛЮК (21 липня 1882, хутір Семиротівка Лебединського повіту Харківської губернії (нині Сумська область) - 15 грудня 1967, Хемптон-Бейз, штат Нью-Йорк, США) - поет і художник українського походження, один із чільних творців українського модернізму початку XX століття. Брат Володимира і Миколи Бурлюків. 🎨🎨 У своїх спогадах Давид Давидович писав: «… З боку батькового — ми українські козаки, нащадки запорожців. Наше вуличне прізвисько „Писарчуки“, ми були писарями Запорізького війська. 1915-го я намалював картину „Святослав“, стиль старовинного українського живопису. Мій колорит глибоко національний. Жовто-гарячі, зелено-жовті, червоні, сині тони б'ють Ніагарами з-під мого пензля...". За власними підрахунками впродовж життя вiн намалював п'ятнадцять тисяч картин.

#кіно Телеканал «2+2» оголосив про старт виробництва пригодницької комедії «Виговський». Восьмисерійний проєкт розповідає про шпигуна XVII століття, який після викриття змушений виконати складне завдання, щоб урятувати власне життя. За сюжетом Іван Виговський, молодий дипломат, звиклий до балів та політичних інтриг у Варшаві, отримує наказ вирушити на хутір біля Батурина. Там його чекають зради, авантюри та боротьба за довіру селян, які не вірять у загрозу московського наступу. Герой має організувати заставу й перетворити невелике поселення на пункт опору. Автори зазначають, що «Виговський» не є історичною реконструкцією, а авантюрною комедією з елементами драми. Серіал досліджує, як у вирі випробувань формується сильна особистість і народжується лідер, здатний згуртувати людей. 🎬 Головну роль виконує актор Артем Пльондер. У серіалі також знімаються Віталій Ажнов («Малевич»), Дар’я Легейда («Крашанка»), Олександр Ярема («Уроки толерантності») та інші. Режисер і співавтор сценарію — Семен Горов, відомий за роботами «Останній москаль» та «Пригоди S. Миколая».

Митці України...💙💛 Народний художник України Сергій Шишко (1911-1997). "Хутір Григорівка на річці Остер", 1954🌞🎨

Наші класики...🇺🇦 Видатний майстер українського пейзажу, академік живопису родом з Києва Костянтин Крижицький (1858-1911). "Хутір на Дніпрі", 1885🎨🛶

Наші класики...💙💛 Фотій Красицький. "Коропів хутір (Хутір Коропово)", 1891🎨🎨 Фо́тій Степа́нович Краси́цький (1873, Зелена Діброва, Звенигородський повіт — 1944, Київ) — український маляр і педагог. Внучатий небіж Тараса Шевченка по лінії його сестри Катерини.🎨

Наші класики...💙💛 Фотій Красицький. «Гість із Запоріжжя»🎨🎨 Фотій Степанович КРАСИЦЬКИЙ (1873, с. Зелена Діброва Черкаської обл. - 1944, Київ) - український маляр і графік. Внучатий небіж Тараса Шевченка по лінії його сестри Катерини.🎨 Навчався в 1888-1892 роках у київській художній школі М.І. Мурашка на кошти М.В. Лисенка, у 1892-1894 рр. - в Одеському художньому училищі. У 1894-1901 роках Красицький продовжив освіту в петербурзькій Академії мистецтв у І.Ю. Рєпіна. Від 1903 року працював у Києві, у 1912-1920 викладав в художньому училищі. У 1924-1937 рр. Красицький викладав у Київському художньому інституті.🎨 Створював жанрові картини - "Біля криниці" (1900), "Гість із Запоріжжя" (1901, варіант 1916), "На свято" (1902); пейзажі - "Хутір Хатки на річці Псел" (1898), "Дорога в село Козацьке" (1899), "Село Кирилівка" (1901); портрети - М. Старицького (1893), Лесі Українки (1904), Т. Шевченка (1906, 1910), І. Франка (1907, 1914) та інших. Жив у Києві, де 1961 року на його честь була названа вулиця.

Шосткинські ветеринари БЕЗКОШТОВНО стерилізуватимуть на прикордонні району покинутих котів та собак🔊🔊🔊 У зв’язку з небезпекою поширення сказу серед тварин у прикордонних громад та неконтрольованого розмноження покинутих домашніх тварин 3 ЧЕРВНЯ відбудеться безоплатна стерилізація тварин у м. Хутір-Михайлівський. Подробиці: https://shostka.info/shostkanews/shostkynski-veterynary-bezoplatno-sterylizuvatymut-na-prykordonni-shostkynshhyny-pokynutyh-kotiv-ta-sobak/ #Шостка #шосткинськийрайон #Хутір-Михайлівський #шосткинська_громада #сумська_область

#Постаті ХУДОЖНИК, ЯКИЙ ПОВЕРНУВ ДЕРЖАВІ ТИСЯЧОЛІТНІЙ ГЕРБ «Московщину не люблю. Люблю Україну, і їй віддам усі сили», - казав Георгій Нарбут у 1917 році. Незважаючи на те, що митець майже 10 років прожив у Петербурзі, він палко любив свою батьківщину хутір Нарбутівку поблизу Глухова. А 1917 року Георгій Нарбут переїздить до Києва. Тут якраз утворюється Українська Центральна Рада, а згодом і УНР. Для нової республіки потрібні державні атрибути - гімн, герб. З'являється перший кредитовий білет у 100 карбованців, розроблений Нарбутом, і в куті - його знак Володимира Великого - Тризуб. А 25 лютого 1918 року Тризуб було затверджено «Гербом Української Народної Республіки». 18 липня 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив створену Нарбутом малу Державну печатку - зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб. Свою копітку роботу над державними символами Нарбут поєднував з ілюструванням періодичних видань, книжок. Дуже відомими є його ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського, «Антології римської поезії» М. Зерова тощо. З відривного календаря "Український народний календар" за 23 травня. -----------

#Постаті ХУДОЖНИК, ЯКИЙ ПОВЕРНУВ ДЕРЖАВІ ТИСЯЧОЛІТНІЙ ГЕРБ «Московщину не люблю. Люблю Україну, і їй віддам усі сили», - казав Георгій Нарбут у 1917 році. Незважаючи на те, що митець майже 10 років прожив у Петербурзі, він палко любив свою батьківщину хутір Нарбутівку поблизу Глухова. А 1917 року Георгій Нарбут переїздить до Києва. Тут якраз утворюється Українська Центральна Рада, а згодом і УНР. Для нової республіки потрібні державні атрибути - гімн, герб. З'являється перший кредитовий білет у 100 карбованців, розроблений Нарбутом, і в куті - його знак Володимира Великого - Тризуб. А 25 лютого 1918 року Тризуб було затверджено «Гербом Української Народної Республіки». 18 липня 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив створену Нарбутом малу Державну печатку - зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб. Свою копітку роботу над державними символами Нарбут поєднував з ілюструванням періодичних видань, книжок. Дуже відомими є його ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського, «Антології римської поезії» М. Зерова тощо. З відривного календаря "Український народний календар" за 23 травня. -----------