• Про перейменування звань військовослужбовців УНР згідно порівняльного табелю рангів. З наказу Головної команди військ УНР. 12 березня 1920 р.

    🇺🇦Про перейменування звань військовослужбовців УНР згідно порівняльного табелю рангів. З наказу Головної команди військ УНР. 12 березня 1920 р.
    55переглядів
  • #історія #постаті
    Євген Онацький: Дипломат, що кодував українську ідентичність.
    Якщо Микола Бажан був енциклопедистом у радянських кайданах, то Євген Онацький (нар. 13 березня 1897) став голосом вільної України в еміграції. Член Центральної Ради, провідний ідеолог ОУН та дипломат УНР, він присвятив життя тому, щоб світ перестав сприймати Україну як «південну провінцію імперії».

    Онацький — це втілення українського інтелектуального аристократизму. Опинившись в Італії як представник УНР, він десятиліттями вів нерівну боротьбу на інформаційному фронті, намагаючись донести правду про Голодомор та українське питання до європейських еліт.
    Чому його внесок є фундаментом нашої культури:
    Українська мала енциклопедія: Це його головний життєвий подвиг. Самотужки, перебуваючи в Аргентині, він написав і видав восьмитомник, що став концентратом українських знань про світ, етнографію, філософію та історію. Це був «Вікіпедія-проєкт» однієї людини.
    Дипломатичний хист: Онацький володів рідкісним талантом — він умів розмовляти з іноземцями їхньою мовою сенсів. Його праці італійською мовою про Україну досі є цінними джерелами для істориків дипломатії.
    Голос правди: Саме він одним із перших на міжнародній арені почав системно аналізувати методи російського імперіалізму, називаючи речі своїми іменами ще тоді, коли Захід намагався «замирити» диктаторів.

    Життя Онацького — це маршрут Київ — Рим — Буенос-Айрес. Він помер на чужині, але залишив нам інструментарій для розуміння самих себе. Його тексти — це не просто сухі факти, це аргументи для нації, яка виборює своє право на існування.

    Сьогодні ми згадуємо Євгена Онацького як людину, яка довела: один у полі — воїн, якщо в його руках перо, а в серці — чітка візія державної незалежності.
    #історія #постаті Євген Онацький: Дипломат, що кодував українську ідентичність. Якщо Микола Бажан був енциклопедистом у радянських кайданах, то Євген Онацький (нар. 13 березня 1897) став голосом вільної України в еміграції. Член Центральної Ради, провідний ідеолог ОУН та дипломат УНР, він присвятив життя тому, щоб світ перестав сприймати Україну як «південну провінцію імперії». 🌍📜 Онацький — це втілення українського інтелектуального аристократизму. Опинившись в Італії як представник УНР, він десятиліттями вів нерівну боротьбу на інформаційному фронті, намагаючись донести правду про Голодомор та українське питання до європейських еліт. Чому його внесок є фундаментом нашої культури: Українська мала енциклопедія: Це його головний життєвий подвиг. Самотужки, перебуваючи в Аргентині, він написав і видав восьмитомник, що став концентратом українських знань про світ, етнографію, філософію та історію. Це був «Вікіпедія-проєкт» однієї людини. 📚✍️ Дипломатичний хист: Онацький володів рідкісним талантом — він умів розмовляти з іноземцями їхньою мовою сенсів. Його праці італійською мовою про Україну досі є цінними джерелами для істориків дипломатії. Голос правди: Саме він одним із перших на міжнародній арені почав системно аналізувати методи російського імперіалізму, називаючи речі своїми іменами ще тоді, коли Захід намагався «замирити» диктаторів. 🗣️🚫 Життя Онацького — це маршрут Київ — Рим — Буенос-Айрес. Він помер на чужині, але залишив нам інструментарій для розуміння самих себе. Його тексти — це не просто сухі факти, це аргументи для нації, яка виборює своє право на існування. 🇦🇷🇺🇦 Сьогодні ми згадуємо Євгена Онацького як людину, яка довела: один у полі — воїн, якщо в його руках перо, а в серці — чітка візія державної незалежності.
    1
    380переглядів
  • #історія #постаті
    Тарас Бульба-Боровець: Отаман, який не грав за чужими правилами.
    Якщо ви вважаєте, що УПА створили лише у 1942 році за рішенням ОУН(Б), то історія Тараса Бульби-Боровця змусить вас переглянути ці погляди. Сьогодні ми згадуємо людину, яка підняла прапор збройної боротьби за українську державність ще тоді, коли великі гравці Другої світової лише розставляли фігури на шахівниці.

    1. Поліська Січ: Держава в лісах

    Народившись на Волині, Боровець із юнацтва був загартований у політичних баталіях (і навіть встиг побувати у польському концтаборі Береза Картузька). Коли у 1941 році німецько-радянська війна розірвала кордони, він не чекав наказів. Створена ним «Поліська Січ» стала унікальним явищем: на величезних територіях Полісся він фактично ліквідував радянську адміністрацію, не допустивши при цьому німецької. Це була справжня партизанська республіка, де діяли українські закони, а отаман Бульба був її визнаним лідером.

    2. Перша УПА та конфлікт з ОУН

    Саме Боровець першим використав назву Українська Повстанська Армія. Його концепція була чіткою: армія підпорядковується Уряду УНР у вигнанні, а не окремій партії. Це призвело до жорсткого ідеологічного клінчу з ОУН Степана Бандери. Бульба-Боровець був прихильником демократичного устрою майбутньої України та виступав проти партійного диктату. Ця суперечка згодом призвела до трагічного протистояння всередині визвольного руху, але вона ж підкреслює його відданість ідеї широкого національного фронту.

    3. Проти двох диктатур одночасно

    Боровець був одним із перших, хто зрозумів: для України і гітлер, і сталін — це два обличчя одного й того самого зла. Коли німці почали вимагати від «Поліської Січі» каральних акцій проти цивільного населення або євреїв, отаман відповів категоричною відмовою і розпустив армію, щоб знову піти у підпілля, але вже проти нацистів. Його відомий лист до німецької адміністрації — це взірець дипломатичної зухвалості та національної гідності.

    4. Концтабір Заксенгаузен та еміграція

    За свою непокірність Боровець опинився у тому самому «бункері Целленбау» концтабору Заксенгаузен, де сидів і Степан Бандера. Після війни, опинившись в еміграції в Канаді, він не полишив громадської діяльності, видаючи часописи та пишучи мемуари «Армія без держави». Його життя — це приклад того, що навіть у найтемніші часи можна зберігати вірність присязі та здоровому глузду, не піддаючись на радикальний екстремізм.

    Тарас Бульба-Боровець залишається для нас символом «третього шляху» української історії — шляху демократичного, волелюбного та безкомпромісного щодо будь-яких імперських зазіхань, чи то з заходу, чи то зі сходу. Поки в росії намагаються зобразити українських повстанців однобоко, постать Боровця руйнує ці міфи своєю складністю та чесністю.
    #історія #постаті Тарас Бульба-Боровець: Отаман, який не грав за чужими правилами. Якщо ви вважаєте, що УПА створили лише у 1942 році за рішенням ОУН(Б), то історія Тараса Бульби-Боровця змусить вас переглянути ці погляди. Сьогодні ми згадуємо людину, яка підняла прапор збройної боротьби за українську державність ще тоді, коли великі гравці Другої світової лише розставляли фігури на шахівниці. ⚔️🛡️ 1. Поліська Січ: Держава в лісах Народившись на Волині, Боровець із юнацтва був загартований у політичних баталіях (і навіть встиг побувати у польському концтаборі Береза Картузька). Коли у 1941 році німецько-радянська війна розірвала кордони, він не чекав наказів. Створена ним «Поліська Січ» стала унікальним явищем: на величезних територіях Полісся він фактично ліквідував радянську адміністрацію, не допустивши при цьому німецької. Це була справжня партизанська республіка, де діяли українські закони, а отаман Бульба був її визнаним лідером. 🌲🐎 2. Перша УПА та конфлікт з ОУН Саме Боровець першим використав назву Українська Повстанська Армія. Його концепція була чіткою: армія підпорядковується Уряду УНР у вигнанні, а не окремій партії. Це призвело до жорсткого ідеологічного клінчу з ОУН Степана Бандери. Бульба-Боровець був прихильником демократичного устрою майбутньої України та виступав проти партійного диктату. Ця суперечка згодом призвела до трагічного протистояння всередині визвольного руху, але вона ж підкреслює його відданість ідеї широкого національного фронту. 📜⚖️ 3. Проти двох диктатур одночасно Боровець був одним із перших, хто зрозумів: для України і гітлер, і сталін — це два обличчя одного й того самого зла. Коли німці почали вимагати від «Поліської Січі» каральних акцій проти цивільного населення або євреїв, отаман відповів категоричною відмовою і розпустив армію, щоб знову піти у підпілля, але вже проти нацистів. Його відомий лист до німецької адміністрації — це взірець дипломатичної зухвалості та національної гідності. 🛡️🚫 4. Концтабір Заксенгаузен та еміграція За свою непокірність Боровець опинився у тому самому «бункері Целленбау» концтабору Заксенгаузен, де сидів і Степан Бандера. Після війни, опинившись в еміграції в Канаді, він не полишив громадської діяльності, видаючи часописи та пишучи мемуари «Армія без держави». Його життя — це приклад того, що навіть у найтемніші часи можна зберігати вірність присязі та здоровому глузду, не піддаючись на радикальний екстремізм. 🇨🇦📖 Тарас Бульба-Боровець залишається для нас символом «третього шляху» української історії — шляху демократичного, волелюбного та безкомпромісного щодо будь-яких імперських зазіхань, чи то з заходу, чи то зі сходу. Поки в росії намагаються зобразити українських повстанців однобоко, постать Боровця руйнує ці міфи своєю складністю та чесністю. ⚔️🇺🇦
    1
    355переглядів
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
    Геній авіації з КПІ: як київський студент створив найбільший літак у світі, але був розстріляний НКВС.

    Костянтин Калінін — ім'я, яке радянська влада намагалася назавжди стерти з історії. Він розробляв літаки, що випереджали свій час, але замість світового визнання отримав кулю. Його найплідніший період був тісно пов'язаний із Києвом.

    Він встиг послужити командиром в авіації армії УНР, а на початку 1920-х років переїхав до столиці. Тут він вступив одразу на четвертий курс Київського політехнічного інституту. Саме в стінах КПІ Калінін сконструював свій К-1 — один із перших вітчизняних літаків для перевезення пасажирів та вантажів.

    Калінін настільки вірив у свої розробки, що під час перших випробувань нових машин завжди безстрашно сідав у кабіну поруч із пілотом.

    Чим ще уславився випускник Київської політехніки?
    • Створив унікальне еліптичне крило та застосовував аеродинамічну схему «літаючого крила», які лягли в основу надзвукової авіації майбутнього.
    • Спроєктував перший у світі спеціальний санітарний літак К-3.
    • Його літак К-5 став справжнім флагманом цивільної авіації: саме він був основним пасажирським лайнером протягом цілого десятиліття в СРСР.
    • Розробив справжнього повітряного гіганта — літак К-7. На той час це був найбільший літак у світі. Він важив 40 тонн, мав 7 двигунів і міг вмістити 128 пасажирів.

    Загалом під керівництвом інженера було створено 25 типів літаків та їхніх модифікацій.

    У 1938 році видатного конструктора заарештували за сфабрикованою справою у «шпигунстві». Після жорстоких катувань Костянтина Калініна розстріляли у підвалах тюрми НКВС. Його ім'я та досягнення були заборонені на довгі десятиліття.

    Сьогодні пам'ять про нього повернулася додому: в студмістечку КПІ, на Алеї видатних вчених, стоїть пам'ятник Калініну.
    #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України
    ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Геній авіації з КПІ: як київський студент створив найбільший літак у світі, але був розстріляний НКВС. Костянтин Калінін — ім'я, яке радянська влада намагалася назавжди стерти з історії. Він розробляв літаки, що випереджали свій час, але замість світового визнання отримав кулю. Його найплідніший період був тісно пов'язаний із Києвом. Він встиг послужити командиром в авіації армії УНР, а на початку 1920-х років переїхав до столиці. Тут він вступив одразу на четвертий курс Київського політехнічного інституту. Саме в стінах КПІ Калінін сконструював свій К-1 — один із перших вітчизняних літаків для перевезення пасажирів та вантажів. Калінін настільки вірив у свої розробки, що під час перших випробувань нових машин завжди безстрашно сідав у кабіну поруч із пілотом. Чим ще уславився випускник Київської політехніки? • Створив унікальне еліптичне крило та застосовував аеродинамічну схему «літаючого крила», які лягли в основу надзвукової авіації майбутнього. • Спроєктував перший у світі спеціальний санітарний літак К-3. • Його літак К-5 став справжнім флагманом цивільної авіації: саме він був основним пасажирським лайнером протягом цілого десятиліття в СРСР. • Розробив справжнього повітряного гіганта — літак К-7. На той час це був найбільший літак у світі. Він важив 40 тонн, мав 7 двигунів і міг вмістити 128 пасажирів. Загалом під керівництвом інженера було створено 25 типів літаків та їхніх модифікацій. У 1938 році видатного конструктора заарештували за сфабрикованою справою у «шпигунстві». Після жорстоких катувань Костянтина Калініна розстріляли у підвалах тюрми НКВС. Його ім'я та досягнення були заборонені на довгі десятиліття. Сьогодні пам'ять про нього повернулася додому: в студмістечку КПІ, на Алеї видатних вчених, стоїть пам'ятник Калініну. #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України
    261переглядів
  • 07.03.1863 народився Іван Луценко (1863-1919)—український лікар, засновник одеської «Просвіти», історик козацької доби. Голова Українського клубу в Одесі, заснував видавничу «Одеську літературну спілку». У 1917 під його проводом створенний в Одесі Український Військовий Кош.
    Саме з його наказу в Одесі вперше піднято синьо-жовтий стяг, як символ української державності. Входив до складу Укр.Центр.Ради у Києві. У жовтні 1917 на З'їзді Вільного Козацтва обраний ген.хорунжим. Загинув улітку 1919 в бою з ЧА, командуючи дивізією Армії УНР
    07.03.1863 народився Іван Луценко (1863-1919)—український лікар, засновник одеської «Просвіти», історик козацької доби. Голова Українського клубу в Одесі, заснував видавничу «Одеську літературну спілку». У 1917 під його проводом створенний в Одесі Український Військовий Кош. Саме з його наказу в Одесі вперше піднято синьо-жовтий стяг, як символ української державності. Входив до складу Укр.Центр.Ради у Києві. У жовтні 1917 на З'їзді Вільного Козацтва обраний ген.хорунжим. Загинув улітку 1919 в бою з ЧА, командуючи дивізією Армії УНР
    82переглядів
  • 🗺 6 березня 1918 року Українська Центральна Рада проголосила адміністративну реформу УНР, поділивши її на 32 землі.

    Проєкт не був втілений в життя. За задумом М.Грушевського кількість населення на кожній з земель мала складати близько 1 мільйона осіб.

    29 квітня 1918 року Центральна Рада ухвалила Конституцію Української Народної Республіки, якою землям, волостям і громадам надавалися права широкого місцевого самоврядування на принципах децентралізації.

    🗺🇺🇦 6 березня 1918 року Українська Центральна Рада проголосила адміністративну реформу УНР, поділивши її на 32 землі. Проєкт не був втілений в життя. За задумом М.Грушевського кількість населення на кожній з земель мала складати близько 1 мільйона осіб. 29 квітня 1918 року Центральна Рада ухвалила Конституцію Української Народної Республіки, якою землям, волостям і громадам надавалися права широкого місцевого самоврядування на принципах децентралізації.
    99переглядів
  • #історія #події
    Київ — Тбілісі: Дипломатичний союз, загартований часом
    7 березня 1992 року Україна та Грузія офіційно встановили дипломатичні відносини. Хоча наші зв’язки сягають часів Київської Русі та доби УНР, саме ця дата стала початком сучасної сторінки партнерства двох держав, які обрали шлях свободи подалі від імперських обіймів.

    Спільний вектор і спільний ворог

    Від самого початку відновлення незалежності Україна та Грузія опинилися в ідентичних умовах:
    Боротьба за суверенітет: Обидві країни пройшли крізь спроби росії розчленувати їхні території через проксі-конфлікти (Абхазія, Осетія, Придністров’я, а згодом Крим і Донбас). 🇷🇺
    Європейські прагнення: Нас об’єднало прагнення стати частиною цивілізованого світу, вступити до ЄС та НАТО. Організація ГУАМ стала одним із майданчиків, де наші країни намагалися будувати альтернативну систему безпеки в регіоні.

    Більше ніж просто папери

    Відносини Києва та Тбілісі ніколи не були лише формальністю. Це історія про взаємодопомогу:
    Військова підтримка: Україна допомагала Грузії під час російської агресії 2008 року.
    Грузинський легіон: Сьогодні сотні грузинських добровольців пліч-о-пліч з українцями боронять нашу землю від окупантів. Це найвищий прояв того союзу, що розпочався у березні 1992-го.
    Культурний обмін: Від віршів Лесі Українки, яка знайшла останній спокій у грузинському Сурамі, до сучасних проєктів — ми завжди відчували духовну близькість.

    Урок солідарності

    7 березня нагадує нам, що в глобальній політиці важливо мати друзів, які розуміють твій біль без зайвих пояснень. Дипломатія 1992 року заклала фундамент для коаліції вільних народів Чорноморського регіону. Ми різні за мовою, але єдині у розумінні того, що свобода — це цінність, за яку варто боротися разом.
    #історія #події Київ — Тбілісі: Дипломатичний союз, загартований часом 🍷🌾 7 березня 1992 року Україна та Грузія офіційно встановили дипломатичні відносини. Хоча наші зв’язки сягають часів Київської Русі та доби УНР, саме ця дата стала початком сучасної сторінки партнерства двох держав, які обрали шлях свободи подалі від імперських обіймів. 🏛️📜 Спільний вектор і спільний ворог 🛡️ Від самого початку відновлення незалежності Україна та Грузія опинилися в ідентичних умовах: Боротьба за суверенітет: Обидві країни пройшли крізь спроби росії розчленувати їхні території через проксі-конфлікти (Абхазія, Осетія, Придністров’я, а згодом Крим і Донбас). 🚫🇷🇺 Європейські прагнення: Нас об’єднало прагнення стати частиною цивілізованого світу, вступити до ЄС та НАТО. Організація ГУАМ стала одним із майданчиків, де наші країни намагалися будувати альтернативну систему безпеки в регіоні. 🇪🇺🌍 Більше ніж просто папери 🤝✨ Відносини Києва та Тбілісі ніколи не були лише формальністю. Це історія про взаємодопомогу: Військова підтримка: Україна допомагала Грузії під час російської агресії 2008 року. Грузинський легіон: Сьогодні сотні грузинських добровольців пліч-о-пліч з українцями боронять нашу землю від окупантів. Це найвищий прояв того союзу, що розпочався у березні 1992-го. ⚔️🛡️ Культурний обмін: Від віршів Лесі Українки, яка знайшла останній спокій у грузинському Сурамі, до сучасних проєктів — ми завжди відчували духовну близькість. ✍️🍇 Урок солідарності 7 березня нагадує нам, що в глобальній політиці важливо мати друзів, які розуміють твій біль без зайвих пояснень. Дипломатія 1992 року заклала фундамент для коаліції вільних народів Чорноморського регіону. Ми різні за мовою, але єдині у розумінні того, що свобода — це цінність, за яку варто боротися разом. 🇺🇦🇬🇪💪
    1
    323переглядів
  • #історія #події
    Крапка в історії державного Гімну
    Іноді шлях від національного символу до офіційного закону триває десятиліттями. 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України». Це була подія, яка остаточно зафіксувала музично-поетичний символ нашої незалежності та припинила багаторічні політичні суперечки.

    Чому цей законодавчий крок був таким важливим для історії?

    Політичний компроміс. До 2003 року статус Гімну був дещо підвішеним. Музика Михайла Вербицького була затверджена ще у 1992-му, а от щодо тексту точилися палкі дискусії. Деякі депутати побоювалися «надто радикальних» рядків. Саме 6 березня було знайдено формулу, яка влаштувала більшість.

    Редакція тексту. Закон затвердив перший куплет і приспів твору Павла Чубинського. Цікавий факт: перший рядок було змінено з «Ще не вмерла Україна, і слава, і воля» на «Ще не вмерла України і слава, і воля». Ця маленька граматична зміна (родовий відмінок замість називного) мала підкреслити, що вмирає не держава, а її слава та воля — і ми за них боремося.

    Символ тяглості. Ухвалення закону саме в такому вигляді підкреслило зв'язок сучасної України з УНР, де ця пісня також була гімном. Це була перемога історичної справедливості над радянським минулим, де український гімн був заборонений як «націоналістичний».

    Ритуал державності. Закон чітко прописав, коли і як має виконуватися Гімн: під час урочистих заходів, відкриття сесій парламенту та спортивних змагань. Це перетворило пісню з повстанського маршу на невід’ємний атрибут офіційного протоколу держави.

    Сьогодні, коли слова Гімну звучать на фронті, на стадіонах чи в бомбосховищах, вони сприймаються як щось вічне. Проте варто пам'ятати, що 6 березня 2003 року держава нарешті офіційно визнала те, що народ уже давно закарбував у своєму серці.
    #історія #події Крапка в історії державного Гімну 🇺🇦📜 Іноді шлях від національного символу до офіційного закону триває десятиліттями. 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України». Це була подія, яка остаточно зафіксувала музично-поетичний символ нашої незалежності та припинила багаторічні політичні суперечки. 🏛️🖋️ Чому цей законодавчий крок був таким важливим для історії? Політичний компроміс. До 2003 року статус Гімну був дещо підвішеним. Музика Михайла Вербицького була затверджена ще у 1992-му, а от щодо тексту точилися палкі дискусії. Деякі депутати побоювалися «надто радикальних» рядків. Саме 6 березня було знайдено формулу, яка влаштувала більшість. 🤝⚖️ Редакція тексту. Закон затвердив перший куплет і приспів твору Павла Чубинського. Цікавий факт: перший рядок було змінено з «Ще не вмерла Україна, і слава, і воля» на «Ще не вмерла України і слава, і воля». Ця маленька граматична зміна (родовий відмінок замість називного) мала підкреслити, що вмирає не держава, а її слава та воля — і ми за них боремося. ✍️🛡️ Символ тяглості. Ухвалення закону саме в такому вигляді підкреслило зв'язок сучасної України з УНР, де ця пісня також була гімном. Це була перемога історичної справедливості над радянським минулим, де український гімн був заборонений як «націоналістичний». 🔗🚫 Ритуал державності. Закон чітко прописав, коли і як має виконуватися Гімн: під час урочистих заходів, відкриття сесій парламенту та спортивних змагань. Це перетворило пісню з повстанського маршу на невід’ємний атрибут офіційного протоколу держави. 🎺🏟️ Сьогодні, коли слова Гімну звучать на фронті, на стадіонах чи в бомбосховищах, вони сприймаються як щось вічне. Проте варто пам'ятати, що 6 березня 2003 року держава нарешті офіційно визнала те, що народ уже давно закарбував у своєму серці. 🇺🇦❤️
    1
    194переглядів
  • #історія #події
    Земський устрій УНР: Як Мала Рада перекроювала мапу України
    Поки на фронтах Перших визвольних змагань вирішувалася доля незалежності, в кабінетах Києва тривала не менш запекла робота — будівництво фундаменту держави. 6 березня 1918 року Мала Рада (виконавчий орган Центральної Ради) ухвалила амбітний Закон про адміністративно-територіальний поділ України.
    Що робило цю реформу унікальною для того часу?
    Геть губернії! Українські державотворці прагнули повністю відмовитися від імперського спадку росії. Замість громіздких та чужих «губерній» і «повітів» запроваджувався поділ на землі. Це було повернення до традицій часів Русі та козаччини.
    32 стратегічні одиниці. Згідно із законом, Україна поділялася на 32 землі. Кожна з них мала свою історичну назву: наприклад, Деревська земля (центр — Коростень), Поділля (Кам'янець-Подільський), Низ (Олександрівськ, нині Запоріжжя) чи Азовська земля (Маріуполь).
    Київ як окрема одиниця. Столиця отримувала статус окремої адміністративної території, що підкреслювало її особливе значення як політичного та духовного центру нової республіки.
    Європейський вектор. Реформа була орієнтована на децентралізацію та самоврядування. Автори закону (серед яких був і Михайло Грушевський) вірили, що місцеві громади мають отримати максимум прав для розвитку свого краю.
    Ця реформа проіснувала недовго — вже у квітні 1918-го, після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського, відбулося повернення до губернського поділу з практичних міркувань. Проте сам факт ухвалення такого закону 6 березня продемонстрував світові: УНР — це не тимчасове утворення, а держава з власною візією майбутнього та глибоким історичним корінням.
    #історія #події Земський устрій УНР: Як Мала Рада перекроювала мапу України 📜🇺🇦 Поки на фронтах Перших визвольних змагань вирішувалася доля незалежності, в кабінетах Києва тривала не менш запекла робота — будівництво фундаменту держави. 6 березня 1918 року Мала Рада (виконавчий орган Центральної Ради) ухвалила амбітний Закон про адміністративно-територіальний поділ України. 🏛️🖋️ Що робило цю реформу унікальною для того часу? Геть губернії! Українські державотворці прагнули повністю відмовитися від імперського спадку росії. Замість громіздких та чужих «губерній» і «повітів» запроваджувався поділ на землі. Це було повернення до традицій часів Русі та козаччини. 🗳️🚫 32 стратегічні одиниці. Згідно із законом, Україна поділялася на 32 землі. Кожна з них мала свою історичну назву: наприклад, Деревська земля (центр — Коростень), Поділля (Кам'янець-Подільський), Низ (Олександрівськ, нині Запоріжжя) чи Азовська земля (Маріуполь). 🗺️📍 Київ як окрема одиниця. Столиця отримувала статус окремої адміністративної території, що підкреслювало її особливе значення як політичного та духовного центру нової республіки. ⛪👑 Європейський вектор. Реформа була орієнтована на децентралізацію та самоврядування. Автори закону (серед яких був і Михайло Грушевський) вірили, що місцеві громади мають отримати максимум прав для розвитку свого краю. 🇪🇺⚖️ Ця реформа проіснувала недовго — вже у квітні 1918-го, після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського, відбулося повернення до губернського поділу з практичних міркувань. Проте сам факт ухвалення такого закону 6 березня продемонстрував світові: УНР — це не тимчасове утворення, а держава з власною візією майбутнього та глибоким історичним корінням. 🌳🇺🇦
    1
    172переглядів
  • 03.03.1890 народився Герасим Нестеренко (1890— ?)— полковник Армії УНР, останній Головний отаман Холодного Яру.
    В 1917 отаман кінної сотні (30 осіб) Ревучан.куреня Вільного козацтва. У 1919 керіник штабу повстанців. У 1920 старшина Запорозької дивізії. У 1921 його обрано керівником Першої Холоднояр.округи. Створював повст.осередки на Уманщині, Звенигородщині, Чигиринщині, Олександрійщини.
    За ним полювали чекісти, але отаман "Орел" був невловимий. Восени 1922 з кількома бійцями перейшов кордон, інтернований у Румунії. У 1945 арештований у Румунії співробітниками “Смерш” Одеського військового округу, засуджений до 10 років ув’язнення. Подальша доля невідома.
    03.03.1890 народився Герасим Нестеренко (1890— ?)— полковник Армії УНР, останній Головний отаман Холодного Яру. В 1917 отаман кінної сотні (30 осіб) Ревучан.куреня Вільного козацтва. У 1919 керіник штабу повстанців. У 1920 старшина Запорозької дивізії. У 1921 його обрано керівником Першої Холоднояр.округи. Створював повст.осередки на Уманщині, Звенигородщині, Чигиринщині, Олександрійщини. За ним полювали чекісти, але отаман "Орел" був невловимий. Восени 1922 з кількома бійцями перейшов кордон, інтернований у Румунії. У 1945 арештований у Румунії співробітниками “Смерш” Одеського військового округу, засуджений до 10 років ув’язнення. Подальша доля невідома.
    107переглядів
Більше результатів