• 🗓 24 червня, середа

    ✔️ще один день до Перемоги 🇺🇦

    ✔️ Івана Купала 👈 більше про цей день на нашому сайті

    ✔️ Різдво Іоана Предтечі, хрестителя Господнього

    ✔️ Всесвітній день історії 👈 більше про цей день

    ✔️ Міжнародний день феї 👈 більше про цей день

    ✔️ Міжнародний день гримера

    ✔️День басейну

    ✔️175-й день року

    ✔️До кінця року - 190 днів

    @calendarday


    🌅Схід сонця 04:47

    ☀️Сонце в зеніті 13:00

    🌥Захід сонця 21:13

    ⏱ Тривалість дня 16:26

    🌓 Прибуваючий місяць (9/10 день)


    Іменини: Антін, Іван, Микита, Петро, Яків, Захар, Єлизавета, Михайло


    День народження:

    1932 - Девід Мактаггарт - засновник організації «Грінпіс».

    1987 - Ліонель Мессі - гравець збірної Аргентини з футболу, найкращий футболіст світу 2009—2011 рр.

    ❤️ @with_love_card - листівки

    __

    Детальніше про свята сьогодні


    А що завтра ❓

    🗓 24 червня, середа ✔️ще один день до Перемоги 🇺🇦✔️ Івана Купала 👈 більше про цей день на нашому сайті✔️ Різдво Іоана Предтечі, хрестителя Господнього✔️ Всесвітній день історії 👈 більше про цей день✔️ Міжнародний день феї 👈 більше про цей день✔️ Міжнародний день гримера✔️День басейну✔️175-й день року ✔️До кінця року - 190 днів@calendarday🌅Схід сонця 04:47☀️Сонце в зеніті 13:00🌥Захід сонця 21:13⏱ Тривалість дня 16:26🌓 Прибуваючий місяць (9/10 день)Іменини: Антін, Іван, Микита, Петро, Яків, Захар, Єлизавета, МихайлоДень народження:1932 - Девід Мактаггарт - засновник організації «Грінпіс».1987 - Ліонель Мессі - гравець збірної Аргентини з футболу, найкращий футболіст світу 2009—2011 рр.❤️ @with_love_card - листівки__Детальніше про свята сьогодніА що завтра ❓
    2
    322views
  • ТРИЛОГІЯ - "ЛЮДИНА З НІЗВІДКИ"
    --------

    ПЕРША КНИГА - "АНІКА"

    Читаю вже першу книгу "Аніка" з трилогії "Людина з нізвідки". Напевно, кожна людина хотіла б опинитися в минулому чи в майбутньому столітті, або навіть тисячоліття, і саме про це йдеться в цій книзі. Про що йдеться, зараз поясню. В якомусь недалекому майбутньому нашого тисячоліття техніка настільки придвинута, що не потрібно керувати странпортом, усе робить замість людині штучний інтелект. А ще є інші цікаві технології. Складно описати, що я маю на увазі, але цікаво читати таку фантастику, хоча мені і не звично таку книгу читати, але мені дуже подобається!👍 І там на такій техніки не їздять, а літають і така техніка називається льотка, це ніби капсула, в якій сідає людина, наказує ШІ куди летіти, або навіть спускатися, що називається кротовиною, я її уявляю як ямою з трубопроводами у вигляді американських гірок. Через цю кротовину за допомогою льотка людина і потрапляє до минулого, або майбутнього часу. І за цей час треба встигнути повернутися назад, бо кротовина закривається і герої не можу потрапити до свого століття. До речі, про плутанину з часом. Це нагадало мені оці григоріанські, юліанські і новоюліанські календарі, через що немає згоди в церковном світі. Як відомо, через деякий час, якщо за нашим новоюліанським стилем 25 грудня Різдво Христове ще буде визначатися, то за старим юліанським календарем Різдво Христове вже не 7, а 8 січня буде визначатися. Щось подібне відбувається й в цій фантастичній книзі коли герої потрапляють в різний час в минулому чи в майбутньому столітті, чи тисячолітті, там теж час не так йде, навіть години, хвилини, секунди, пори року, місяці і так далі. І одне невірне рішення, дія, чи крок може все змінити у часі. Головне що там немає інопланетян, а якщо і буде, то сподіваюся їх буде мало. Мені дуже сподобався оцей момент, коли Анхалія з майбутнього у часі зустрілася з своєю прабабусею, і через те що вона розговорилася з нею, у часі, роках і століття все заплуталося і тепер героям доведеться все розплутати і повернути все на своєму місці. А ще, я не буду вдаватися в подробицях, мені дуже сподобалася історія з маленьким динозавриком, хто читав цю книгу зрозуміє, про що йдеться.😉 Дякую Вам, пане Романе за такі цікаві історії. Міцного здоров'я, творчого натхнення та хай Вас береже Бог!💙💛🙏

    04.06.2025 року.
    --------

    ДРУГА КНИГА - "НОВИЙ ПОВОРОТ"

    Читаю вже другу книгу Романа Кирнасова "Новий поворот" з трилогії "Людина з нізвідки". В першій книзі Аніка, коли потрапила до іншого тисячоліття потрапила в пастку, з якої не змогла вибратися і загинула, але як я зрозуміла, вона ще з'явиться в іншому часу. Ну це ж фантастика, і як це є в кожній фантастичній книзі дива існують, то ж сподіваюся, що Аніка ще з'явиться в цій чи в наступній книзі. Але це вже буде інша Аніка, просто коли люди змінюють подальше життя інших людей, товсе навколо теж змінюється і в часовому просторі теж так само змінюється, і через людина в іншому часі стає "Людиною з нізвідки". Отже так:

    Льотка на ім'я Сардія, була знайдена 12-річним хлопцем, на ім'я Микола. І як усі хлопці у такому віці, йому стало цікаво, що це таке. Він зрозумів, що перед ним незвичний об'єкт, щось з фантастики, про яку він ніколи не знав і не бачив. Він одразу зрозумів, що про це ніхто не повинен знати, особливо, коли він знайшов в середині льотці труп Аніки і коли сама льотка заговорила з ним. Сардія все пояснила Миколи, розповіла, хто вона, звідки прибула і ким була Аніка, і чим вона займалася до своєї смерті. Також показала, як виглядала Аніка і показала її щоденник, який вона вела і в якому вона просила потурбуватися про свою дочку, якщо вона помре, а льотку хтось знайде. Ось стільки, щоби знайти кротовину, щоби потрапити до іншого минулого, де перебуває дочка Аніки на ім'я Сінтія, потрібен час, а хлопцеві потрібно було багато всьому навчитися, щоби управляти літальним апаратом штучного інтелекту, то ж він вирішив до закінчення другої світової війни закопати Сардію, йти на війну, здобувати освіту, а по закінченні війни і навчання, повернутися до Сардії і вже на місці зрозуміти, що робити далі. Минуло десять років війні, він знайшов це місце, де закопав Сардію, і тут вже зрозуміли, що треба буде зробити так, щоби запобігти третьої світової війни, для того треба сучасну зброю, щоби вбити батьків тих людей, через яких через кілька років розпочнеться війна, тобто не дати їм народитися. Микола вирішив продати все своє майно та купити собі круту зброю. Під час продажі майна, чи то купівлі зброї, (я вже не пам'ятаю, бо вже далеко читаю), він розговорився з своїм знайомим. Спочатку він не хотів йому розповідати, але Арсеній наполіг і Микола все йому розповів.

    Що було далі, я не буду розповідати, хай це залишиться інтригою для тих, хто читає цю книгу з самого спочатку!🫠😉🙃

    25.09.2025 року.
    --------

    ТРЕТЯ КНИГА - "УЩЕЛИНА ЧАСУ"

    Третя книга "Ущелина часу" з трилогії "Людина з нізвідки" виявилася ще більш цікавою, ніж попередні дві книги "Аніка" і "Новий поворот". Цього разу мова йде про Романа, правнука Миколи і Надії з попередньої книги "Новий поворот". Він живе в такій час, коли жінки прагнули мати більш досконалості в своєму тілі, хотіли бути більш гарнішими, постійно робили пластичні операції, весь день тільки і робили, що фарбували губи, щоби постійно бути гарнішими за всіх. Це не сподобалося Романові, то ж коли він познайомився з Юрієм, який практикується на здійснення бажань та мрій, вони вирішили трішечки змінити минуле, щоби жінки не гонялися за тим, хто з них найгарніша, а цінували домашнє вогнище, та цінували те що зараз мають та любили себе такими, якими вони є. А для того щоби все було так, як має бути, то треба повернутися в це століття, з якого розпочався перший в світі фемінізм і боротьба за рівні права жінок та чоловіків. А для цього щоби не допустити народження першого руху фемінізму, потрібно буде не допустити народження першої феміністки. Тож друзям вдалося потрапити до кінця 19 століття і звісно, що завадили зустрічі батькам першої феміністки, тобто вони не зустрілися і ця феміністка не народилася. Але трапилося так, що історія тільки трішечки змінилася, і через це вже інша феміністка з'явилася, більш жорстка, тверда, яка взагалі хотіла мати такі самі права, як в чоловіків і бути на рівні з чоловіками. Через це, коли друзі повернулися до свого століття, в 2057 року, то там жінки вже стали такими нахабними, що керували чоловіками. Взагалом, вже жінки працювали, а чоловіки сиділи вдома і не мали ніяких прав.

    Оце мені і сподобалося. Я уявляю, як це було б добре, якби ми мали можливість потрапити в минуле, чи в майбутнє і не дати можливість комусь зустрітися, і завдяки цьому, історія пішла б по іншому. Тому, я рада, що читаю цю книгу, бо це допомагає зрозуміти, що якби ми мали можливість побачити, або мали можливість змінити майбутнє чи минуле, то історія пішла б по-іншому і не було б війні і таке інше. Одним словом, якби хоча би трішечки змінити минуле, то, або путін взагалі не народився, або у нього була б інша професія, і тоді б війні не було б. Або ж, якби сини Володимира Великого і Володимира Мономаха не пересварилися, то зараз це була б інша Україна і я впевнена, рф взагалі не було б на мапи. І там, де зараз знаходиться рф, це були б інші народи з своєю мовою та культурою.

    Що там далі було в цій книзі, я не розповідатиму, щоби не спойлерити сюжет книги, тому я тільки одне додам, третя книга крутіша за ці дві попередні книги, там такі пригоди з тими людьми, з минулого та з майбутнього, що мені хочеться читати і читати, щоби дізнатися, чим ж закінчиться вся ця історія.

    16.06.2026 року.
    ТРИЛОГІЯ - "ЛЮДИНА З НІЗВІДКИ" -------- ПЕРША КНИГА - "АНІКА" Читаю вже першу книгу "Аніка" з трилогії "Людина з нізвідки". Напевно, кожна людина хотіла б опинитися в минулому чи в майбутньому столітті, або навіть тисячоліття, і саме про це йдеться в цій книзі. Про що йдеться, зараз поясню. В якомусь недалекому майбутньому нашого тисячоліття техніка настільки придвинута, що не потрібно керувати странпортом, усе робить замість людині штучний інтелект. А ще є інші цікаві технології. Складно описати, що я маю на увазі, але цікаво читати таку фантастику, хоча мені і не звично таку книгу читати, але мені дуже подобається!👍 І там на такій техніки не їздять, а літають і така техніка називається льотка, це ніби капсула, в якій сідає людина, наказує ШІ куди летіти, або навіть спускатися, що називається кротовиною, я її уявляю як ямою з трубопроводами у вигляді американських гірок. Через цю кротовину за допомогою льотка людина і потрапляє до минулого, або майбутнього часу. І за цей час треба встигнути повернутися назад, бо кротовина закривається і герої не можу потрапити до свого століття. До речі, про плутанину з часом. Це нагадало мені оці григоріанські, юліанські і новоюліанські календарі, через що немає згоди в церковном світі. Як відомо, через деякий час, якщо за нашим новоюліанським стилем 25 грудня Різдво Христове ще буде визначатися, то за старим юліанським календарем Різдво Христове вже не 7, а 8 січня буде визначатися. Щось подібне відбувається й в цій фантастичній книзі коли герої потрапляють в різний час в минулому чи в майбутньому столітті, чи тисячолітті, там теж час не так йде, навіть години, хвилини, секунди, пори року, місяці і так далі. І одне невірне рішення, дія, чи крок може все змінити у часі. Головне що там немає інопланетян, а якщо і буде, то сподіваюся їх буде мало. Мені дуже сподобався оцей момент, коли Анхалія з майбутнього у часі зустрілася з своєю прабабусею, і через те що вона розговорилася з нею, у часі, роках і століття все заплуталося і тепер героям доведеться все розплутати і повернути все на своєму місці. А ще, я не буду вдаватися в подробицях, мені дуже сподобалася історія з маленьким динозавриком, хто читав цю книгу зрозуміє, про що йдеться.😉 Дякую Вам, пане Романе за такі цікаві історії. Міцного здоров'я, творчого натхнення та хай Вас береже Бог!💙💛🙏 04.06.2025 року. -------- ДРУГА КНИГА - "НОВИЙ ПОВОРОТ" Читаю вже другу книгу Романа Кирнасова "Новий поворот" з трилогії "Людина з нізвідки". В першій книзі Аніка, коли потрапила до іншого тисячоліття потрапила в пастку, з якої не змогла вибратися і загинула, але як я зрозуміла, вона ще з'явиться в іншому часу. Ну це ж фантастика, і як це є в кожній фантастичній книзі дива існують, то ж сподіваюся, що Аніка ще з'явиться в цій чи в наступній книзі. Але це вже буде інша Аніка, просто коли люди змінюють подальше життя інших людей, товсе навколо теж змінюється і в часовому просторі теж так само змінюється, і через людина в іншому часі стає "Людиною з нізвідки". Отже так: Льотка на ім'я Сардія, була знайдена 12-річним хлопцем, на ім'я Микола. І як усі хлопці у такому віці, йому стало цікаво, що це таке. Він зрозумів, що перед ним незвичний об'єкт, щось з фантастики, про яку він ніколи не знав і не бачив. Він одразу зрозумів, що про це ніхто не повинен знати, особливо, коли він знайшов в середині льотці труп Аніки і коли сама льотка заговорила з ним. Сардія все пояснила Миколи, розповіла, хто вона, звідки прибула і ким була Аніка, і чим вона займалася до своєї смерті. Також показала, як виглядала Аніка і показала її щоденник, який вона вела і в якому вона просила потурбуватися про свою дочку, якщо вона помре, а льотку хтось знайде. Ось стільки, щоби знайти кротовину, щоби потрапити до іншого минулого, де перебуває дочка Аніки на ім'я Сінтія, потрібен час, а хлопцеві потрібно було багато всьому навчитися, щоби управляти літальним апаратом штучного інтелекту, то ж він вирішив до закінчення другої світової війни закопати Сардію, йти на війну, здобувати освіту, а по закінченні війни і навчання, повернутися до Сардії і вже на місці зрозуміти, що робити далі. Минуло десять років війні, він знайшов це місце, де закопав Сардію, і тут вже зрозуміли, що треба буде зробити так, щоби запобігти третьої світової війни, для того треба сучасну зброю, щоби вбити батьків тих людей, через яких через кілька років розпочнеться війна, тобто не дати їм народитися. Микола вирішив продати все своє майно та купити собі круту зброю. Під час продажі майна, чи то купівлі зброї, (я вже не пам'ятаю, бо вже далеко читаю), він розговорився з своїм знайомим. Спочатку він не хотів йому розповідати, але Арсеній наполіг і Микола все йому розповів. Що було далі, я не буду розповідати, хай це залишиться інтригою для тих, хто читає цю книгу з самого спочатку!🫠😉🙃 25.09.2025 року. -------- ТРЕТЯ КНИГА - "УЩЕЛИНА ЧАСУ" Третя книга "Ущелина часу" з трилогії "Людина з нізвідки" виявилася ще більш цікавою, ніж попередні дві книги "Аніка" і "Новий поворот". Цього разу мова йде про Романа, правнука Миколи і Надії з попередньої книги "Новий поворот". Він живе в такій час, коли жінки прагнули мати більш досконалості в своєму тілі, хотіли бути більш гарнішими, постійно робили пластичні операції, весь день тільки і робили, що фарбували губи, щоби постійно бути гарнішими за всіх. Це не сподобалося Романові, то ж коли він познайомився з Юрієм, який практикується на здійснення бажань та мрій, вони вирішили трішечки змінити минуле, щоби жінки не гонялися за тим, хто з них найгарніша, а цінували домашнє вогнище, та цінували те що зараз мають та любили себе такими, якими вони є. А для того щоби все було так, як має бути, то треба повернутися в це століття, з якого розпочався перший в світі фемінізм і боротьба за рівні права жінок та чоловіків. А для цього щоби не допустити народження першого руху фемінізму, потрібно буде не допустити народження першої феміністки. Тож друзям вдалося потрапити до кінця 19 століття і звісно, що завадили зустрічі батькам першої феміністки, тобто вони не зустрілися і ця феміністка не народилася. Але трапилося так, що історія тільки трішечки змінилася, і через це вже інша феміністка з'явилася, більш жорстка, тверда, яка взагалі хотіла мати такі самі права, як в чоловіків і бути на рівні з чоловіками. Через це, коли друзі повернулися до свого століття, в 2057 року, то там жінки вже стали такими нахабними, що керували чоловіками. Взагалом, вже жінки працювали, а чоловіки сиділи вдома і не мали ніяких прав. Оце мені і сподобалося. Я уявляю, як це було б добре, якби ми мали можливість потрапити в минуле, чи в майбутнє і не дати можливість комусь зустрітися, і завдяки цьому, історія пішла б по іншому. Тому, я рада, що читаю цю книгу, бо це допомагає зрозуміти, що якби ми мали можливість побачити, або мали можливість змінити майбутнє чи минуле, то історія пішла б по-іншому і не було б війні і таке інше. Одним словом, якби хоча би трішечки змінити минуле, то, або путін взагалі не народився, або у нього була б інша професія, і тоді б війні не було б. Або ж, якби сини Володимира Великого і Володимира Мономаха не пересварилися, то зараз це була б інша Україна і я впевнена, рф взагалі не було б на мапи. І там, де зараз знаходиться рф, це були б інші народи з своєю мовою та культурою. Що там далі було в цій книзі, я не розповідатиму, щоби не спойлерити сюжет книги, тому я тільки одне додам, третя книга крутіша за ці дві попередні книги, там такі пригоди з тими людьми, з минулого та з майбутнього, що мені хочеться читати і читати, щоби дізнатися, чим ж закінчиться вся ця історія. 16.06.2026 року.
    1Kviews 1 Shares
  • ПРОСИМО ДО НАШОГО ХЛІБА-СОЛІ

    Драглі (дріглі, холодець, холодне, гишки, студенець) - одна з найпопулярніших м'ясних страв. Свинячі (телячі, яловичі) ноги (гомілку) варили, поки м'ясо не відставало від кісток. Під кінець варіння в юшку додавали коріння петрушки, пастернаку, моркву, а також цибулю, перець, сіль. Відокремивши м'ясо від кісток і розклавши його в миски, заливали юшкою, заправляли тертим часником і ставили в холодне місце. За кілька годин драглі застигали в желеподібну масу. До них обов'язково готували гострий соус (хрін). Коріння багаторічного хрону очищали, терли на дрібній тертушці, додавали тертий свіжий буряк і буряковий квас, цукор і сіль. Хрін мав уражати своєю гостротою. У наші дні драглі вживають не тільки з хроном, а й з іншими гострими приправами.

    Страву готували зазвичай лише тоді, коли забивали худобу: на Різдво, Велдень, весілля, хрестини, похорон. Вона входила до складу обов'язкових у врочистій народній трапезі.

    З відривного календаря "Криниченька" за 2 квітня.
    ----------
    ПРОСИМО ДО НАШОГО ХЛІБА-СОЛІ Драглі (дріглі, холодець, холодне, гишки, студенець) - одна з найпопулярніших м'ясних страв. Свинячі (телячі, яловичі) ноги (гомілку) варили, поки м'ясо не відставало від кісток. Під кінець варіння в юшку додавали коріння петрушки, пастернаку, моркву, а також цибулю, перець, сіль. Відокремивши м'ясо від кісток і розклавши його в миски, заливали юшкою, заправляли тертим часником і ставили в холодне місце. За кілька годин драглі застигали в желеподібну масу. До них обов'язково готували гострий соус (хрін). Коріння багаторічного хрону очищали, терли на дрібній тертушці, додавали тертий свіжий буряк і буряковий квас, цукор і сіль. Хрін мав уражати своєю гостротою. У наші дні драглі вживають не тільки з хроном, а й з іншими гострими приправами. Страву готували зазвичай лише тоді, коли забивали худобу: на Різдво, Велдень, весілля, хрестини, похорон. Вона входила до складу обов'язкових у врочистій народній трапезі. З відривного календаря "Криниченька" за 2 квітня. ----------
    685views
  • ПРОСИМО ДО НАШОГО ХЛІБА-СОЛІ

    Драглі (дріглі, холодець, холодне, гишки, студенець) - одна з найпопулярніших м'ясних страв. Свинячі (телячі, яловичі) ноги (гомілку) варили, поки м'ясо не відставало від кісток. Під кінець варіння в юшку додавали коріння петрушки, пастернаку, моркву, а також цибулю, перець, сіль. Відокремивши м'ясо від кісток і розклавши його в миски, заливали юшкою, заправляли тертим часником і ставили в холодне місце. За кілька годин драглі застигали в желеподібну масу. До них обов'язково готували гострий соус (хрін). Коріння багаторічного хрону очищали, терли на дрібній тертушці, додавали тертий свіжий буряк і буряковий квас, цукор і сіль. Хрін мав уражати своєю гостротою. У наші дні драглі вживають не тільки з хроном, а й з іншими гострими приправами.

    Страву готували зазвичай лише тоді, коли забивали худобу: на Різдво, Велдень, весілля, хрестини, похорон. Вона входила до складу обов'язкових у врочистій народній трапезі.

    З відривного календаря "Криниченька" за 2 квітня.
    ----------
    ПРОСИМО ДО НАШОГО ХЛІБА-СОЛІ Драглі (дріглі, холодець, холодне, гишки, студенець) - одна з найпопулярніших м'ясних страв. Свинячі (телячі, яловичі) ноги (гомілку) варили, поки м'ясо не відставало від кісток. Під кінець варіння в юшку додавали коріння петрушки, пастернаку, моркву, а також цибулю, перець, сіль. Відокремивши м'ясо від кісток і розклавши його в миски, заливали юшкою, заправляли тертим часником і ставили в холодне місце. За кілька годин драглі застигали в желеподібну масу. До них обов'язково готували гострий соус (хрін). Коріння багаторічного хрону очищали, терли на дрібній тертушці, додавали тертий свіжий буряк і буряковий квас, цукор і сіль. Хрін мав уражати своєю гостротою. У наші дні драглі вживають не тільки з хроном, а й з іншими гострими приправами. Страву готували зазвичай лише тоді, коли забивали худобу: на Різдво, Велдень, весілля, хрестини, похорон. Вона входила до складу обов'язкових у врочистій народній трапезі. З відривного календаря "Криниченька" за 2 квітня. ----------
    663views
  • Міжнародний день вафель

    Що це за день?
    25 березня гурмани та любителі солодкого в усьому світу відзначають дуже смачне свято, яке називається Міжнародним днем вафель (International Waffle Day). Відомо, що першими вафлями ласували ще мешканці Стародавньої Греції. З тих часів десерти з «печивом у кліточку» розвивалися, з’являлися нові рецепти. Спокусливо ароматні, надзвичайно смачні та з хрусткою скоринкою вафлі є вишуканим десертом, який полюбляють та випікають в усьому світі. До речі, американці мають власне свято вафель, називається воно Національним днем вафель та відзначається 24 серпня.

    Різновиди вафель
    У світі є понад 100 різновидів вафель, не говорячи вже про кількість рецептів. Тонкі, товсті, хрусткі, пухкі, з ягодами, з овочевою начинкою тощо. Ми познайомимо вас з найпопулярнішими.

    Австрійські – їх ще називають віденськими. Це м’які, пишні та тоненькі вафлі з соковитою начинкою. Куштують їх холодними. Без додавання начинки страву подають до столу у гарячому вигляді та додатково прикрашають ягодами, морозивом чи будь-яким сиропом. Саме віденські вафлі часто застосовуються у приготуванні вафельного торта.

    Англійські вафлі складно віднести до десерту, радше це звичайна закуска. Під час їх приготування до тіста додають картопляні чи вівсяні пластівці. Вафлі ще гарячими скручують у трубочку, яку начиняють різноманітними овочевими начинками та соусами.

    Американські – американці дуже полюбляють вафлі і у них є свої улюблені рецепти. Варто сказати, що американські вафлі відрізняються від своїх європейських побратимів за смаком та формою. Зазвичай це пухкі та м’які вироби, які подаються з солодкими чи солоними стравами. Щоб їх приготувати до тіста додають соду чи розпушувач тіста.

    Бельгійські вафлі знайомі у двох інтерпретаціях: льєзькі та брюссельські. Перші – хрусткі та тверді вироби округлої форми, що випікаються з карамелізованим цукром. Брюссельські ж вафлі, навпаки, є м’якими та пухкими, оскільки виготовлені на основі дріжджового тіста. Їх куштують холодними чи гарячими, попередньо присипаючи цукровою пудрою чи сиропом.

    Особливістю рецепту голландських вафель є використання карамельного сиропу, який під час застигання склеює між собою два листки випічки. Голландські вафлі ще відомі під назвою строп вафель, що в перекладі означає «вафлі з сиропом».

    Чеські оплатки, що походять з Карлових Вар. Два листки випічки охайно склеюються між собою сироповою начинкою, що її майже непомітно. До тіста, під час приготування вафель, додають мінеральну воду та шматочки мигдальних горіхів.

    Італійські піцеллі попри свою назву мають мало спільного з піцою, радше це тоненькі листки вафель у вигляді квітки. Випічку куштують у звичайному вигляді чи згорнувши в трубочку для фруктової начинки. Для випікання піцеллі використовують спеціальну сковороду з особливою формою квітки.

    Крумкаке – норвезькі вафлі, які мають вигляд вафельних трубочок, начинених згущеним молоком. Це традиційна солодка страва подається до столу у Норвегії на Різдво.
    Міжнародний день вафель Що це за день? 25 березня гурмани та любителі солодкого в усьому світу відзначають дуже смачне свято, яке називається Міжнародним днем вафель (International Waffle Day). Відомо, що першими вафлями ласували ще мешканці Стародавньої Греції. З тих часів десерти з «печивом у кліточку» розвивалися, з’являлися нові рецепти. Спокусливо ароматні, надзвичайно смачні та з хрусткою скоринкою вафлі є вишуканим десертом, який полюбляють та випікають в усьому світі. До речі, американці мають власне свято вафель, називається воно Національним днем вафель та відзначається 24 серпня. Різновиди вафель У світі є понад 100 різновидів вафель, не говорячи вже про кількість рецептів. Тонкі, товсті, хрусткі, пухкі, з ягодами, з овочевою начинкою тощо. Ми познайомимо вас з найпопулярнішими. Австрійські – їх ще називають віденськими. Це м’які, пишні та тоненькі вафлі з соковитою начинкою. Куштують їх холодними. Без додавання начинки страву подають до столу у гарячому вигляді та додатково прикрашають ягодами, морозивом чи будь-яким сиропом. Саме віденські вафлі часто застосовуються у приготуванні вафельного торта. Англійські вафлі складно віднести до десерту, радше це звичайна закуска. Під час їх приготування до тіста додають картопляні чи вівсяні пластівці. Вафлі ще гарячими скручують у трубочку, яку начиняють різноманітними овочевими начинками та соусами. Американські – американці дуже полюбляють вафлі і у них є свої улюблені рецепти. Варто сказати, що американські вафлі відрізняються від своїх європейських побратимів за смаком та формою. Зазвичай це пухкі та м’які вироби, які подаються з солодкими чи солоними стравами. Щоб їх приготувати до тіста додають соду чи розпушувач тіста. Бельгійські вафлі знайомі у двох інтерпретаціях: льєзькі та брюссельські. Перші – хрусткі та тверді вироби округлої форми, що випікаються з карамелізованим цукром. Брюссельські ж вафлі, навпаки, є м’якими та пухкими, оскільки виготовлені на основі дріжджового тіста. Їх куштують холодними чи гарячими, попередньо присипаючи цукровою пудрою чи сиропом. Особливістю рецепту голландських вафель є використання карамельного сиропу, який під час застигання склеює між собою два листки випічки. Голландські вафлі ще відомі під назвою строп вафель, що в перекладі означає «вафлі з сиропом». Чеські оплатки, що походять з Карлових Вар. Два листки випічки охайно склеюються між собою сироповою начинкою, що її майже непомітно. До тіста, під час приготування вафель, додають мінеральну воду та шматочки мигдальних горіхів. Італійські піцеллі попри свою назву мають мало спільного з піцою, радше це тоненькі листки вафель у вигляді квітки. Випічку куштують у звичайному вигляді чи згорнувши в трубочку для фруктової начинки. Для випікання піцеллі використовують спеціальну сковороду з особливою формою квітки. Крумкаке – норвезькі вафлі, які мають вигляд вафельних трубочок, начинених згущеним молоком. Це традиційна солодка страва подається до столу у Норвегії на Різдво.
    2Kviews
  • #історія #постаті
    Еміль фон Берінг: «Спаситель дітей» та перший серед Нобеліатів.
    Якщо ви сьогодні не боїтеся дифтерії чи правця, то майте на увазі: ви завдячуєте цим імениннику 15 березня. Еміль Адольф фон Берінг народився у 1854 році в багатодітній родині вчителя в Пруссії. Оскільки грошей на навчання не було, він обрав шлях військового лікаря — держава платила за навчання, а він натомість мав відслужити. Це була угода, яка врятувала мільйони життів. 🧪 німецький бактеріолог чекає!

    Тріумф над «задушливим ангелом»

    Наприкінці XIX століття дифтерію називали «задушливим ангелом дітей» — вона вбивала тисячі малюків щороку, а лікарі могли лише безпорадно спостерігати. Берінг, працюючи в лабораторії великого Роберта Коха (разом із Паулем Ерліхом), зробив революційне відкриття.
    * Антитоксини: Він виявив, що в крові тварин, які перехворіли на дифтерію, виробляються особливі речовини, здатні нейтралізувати отруту (токсин), що виділяється бактеріями. 💉🩸
    * Сироватка: У 1891 році, на Різдво, Берінг вперше успішно застосував свою сироватку для порятунку хворої дитини в Берліні. Це було схоже на диво.
    * Перша Нобелівка: У 1901 році, коли було засновано Нобелівську премію, саме Берінг отримав її у галузі фізіології та медицини — «за роботу над сироватковою терапією, особливо за її застосування проти дифтерії». 🏆✨

    Характер та спадок

    Берінг не був «лагідним професором». Він мав репутацію людини складної, схильної до депресій та дуже амбітної. Колеги часто жартували, що його боротьба з бактеріями була простішою, ніж боротьба з власним характером. Проте його внесок не обмежився дифтерією: він також розробив вакцину проти правця, яка врятувала безліч солдатів під час Першої світової війни. 🎖️🦠

    Сьогодні заснована ним компанія «Behringwerke» (частина сучасних фармацевтичних гігантів) продовжує розробляти ліки, а його методи імунізації стали фундаментом сучасної медицини.

    «Сироваткова терапія — це перемога розуму над стихійним лихом», — вважав Берінг. І хоча він став мультимільйонером на своїх патентах, світ пам'ятає його передусім як людину, що вирвала дітей з лап смерті. 🧬🏢

    #історія #постаті Еміль фон Берінг: «Спаситель дітей» та перший серед Нобеліатів. Якщо ви сьогодні не боїтеся дифтерії чи правця, то майте на увазі: ви завдячуєте цим імениннику 15 березня. Еміль Адольф фон Берінг народився у 1854 році в багатодітній родині вчителя в Пруссії. Оскільки грошей на навчання не було, він обрав шлях військового лікаря — держава платила за навчання, а він натомість мав відслужити. Це була угода, яка врятувала мільйони життів. 🧪 німецький бактеріолог чекає! Тріумф над «задушливим ангелом» Наприкінці XIX століття дифтерію називали «задушливим ангелом дітей» — вона вбивала тисячі малюків щороку, а лікарі могли лише безпорадно спостерігати. Берінг, працюючи в лабораторії великого Роберта Коха (разом із Паулем Ерліхом), зробив революційне відкриття. * Антитоксини: Він виявив, що в крові тварин, які перехворіли на дифтерію, виробляються особливі речовини, здатні нейтралізувати отруту (токсин), що виділяється бактеріями. 💉🩸 * Сироватка: У 1891 році, на Різдво, Берінг вперше успішно застосував свою сироватку для порятунку хворої дитини в Берліні. Це було схоже на диво. * Перша Нобелівка: У 1901 році, коли було засновано Нобелівську премію, саме Берінг отримав її у галузі фізіології та медицини — «за роботу над сироватковою терапією, особливо за її застосування проти дифтерії». 🏆✨ Характер та спадок Берінг не був «лагідним професором». Він мав репутацію людини складної, схильної до депресій та дуже амбітної. Колеги часто жартували, що його боротьба з бактеріями була простішою, ніж боротьба з власним характером. Проте його внесок не обмежився дифтерією: він також розробив вакцину проти правця, яка врятувала безліч солдатів під час Першої світової війни. 🎖️🦠 Сьогодні заснована ним компанія «Behringwerke» (частина сучасних фармацевтичних гігантів) продовжує розробляти ліки, а його методи імунізації стали фундаментом сучасної медицини. «Сироваткова терапія — це перемога розуму над стихійним лихом», — вважав Берінг. І хоча він став мультимільйонером на своїх патентах, світ пам'ятає його передусім як людину, що вирвала дітей з лап смерті. 🧬🏢
    1
    2Kviews
  • #дати #свята
    11 березня в православному церковному календарі (за новоюліанським стилем, який використовує Православна Церква України) відзначається день пам’яті святителя Софронія, патріарха Єрусалимського (бл. 560–638 рр.), а також преподобного Софронія, затворника Києво-Печерського (XIII ст.). Саме тому в українській традиції цей день часто називають Днем пам’яті Софроніїв — двох святих з однаковим ім'ям, пов'язаних з важливою духовною спадщиною.

    Святитель Софроній, патріарх Єрусалимський — один з видатних отців Церкви VII століття. Народився близько 560 року в Дамаску (Сирія), здобув блискучу освіту, за що отримав прізвисько "Софроній Софіст" (тобто мудрець, знавець). У молодості разом з другом Іоаном Мосхом (автором "Лимонаря", або "Луга духовного") вів аскетичне життя: спочатку в монастирях Палестини, потім у Єгипті, а згодом у Римі та Константинополі через переслідування персів і арабів.

    У 634 році Софроній був обраний патріархом Єрусалимським. Він став рішучим захисником православного вчення проти єресі монофелітства (вчення про одну волю в Христі), яке тоді підтримували імператор Іраклій та патріарх Сергій Константинопольський. Софроній скликав помісний собор у Єрусалимі, де засудив єресь, і розіслав соборне послання до інших Церков — цей документ став важливим для VI Вселенського собору (680–681 рр.), який остаточно засудив монофелітство.
    Софроній також відомий як гімнограф: він склав канони (трипіснці) на Великий піст, які й досі входять до Тріоді Постної, а також житіє святої Марії Єгипетської, яке читається у четвер 5-го тижня Великого посту. У 637–638 рр., під час арабського завоювання, патріарх особисто зустрічав халіфа Омара в Єрусалимі, намагаючись захистити християнські святині. Помер 11 березня 638 року, за переказами, від горя через падіння міста та неможливість відсвяткувати Різдво у Вифлеємі.

    Преподобний Софроній, затворник Києво-Печерський — інший святий, якого згадують того ж дня. Він жив у XIII столітті, був ченцем Києво-Печерської лаври, подвизався в Дальніх печерах як затворник. Відомий суворим аскетизмом: щодня читав увесь Псалтир, проводив життя в молитві, пості та мовчанні. За подвиги сподобився чути ангельський спів. Його мощі перебувають у Дальніх печерах Лаври.
    У цей день віряни моляться про зміцнення віри, захист від єресей та помилок, про духовну мудрість і стійкість у випробуваннях — як у житті патріарха Софронія, так і в подвигах печерського затворника.
    #дати #свята 11 березня в православному церковному календарі (за новоюліанським стилем, який використовує Православна Церква України) відзначається день пам’яті святителя Софронія, патріарха Єрусалимського (бл. 560–638 рр.), а також преподобного Софронія, затворника Києво-Печерського (XIII ст.). Саме тому в українській традиції цей день часто називають Днем пам’яті Софроніїв — двох святих з однаковим ім'ям, пов'язаних з важливою духовною спадщиною. Святитель Софроній, патріарх Єрусалимський — один з видатних отців Церкви VII століття. Народився близько 560 року в Дамаску (Сирія), здобув блискучу освіту, за що отримав прізвисько "Софроній Софіст" (тобто мудрець, знавець). У молодості разом з другом Іоаном Мосхом (автором "Лимонаря", або "Луга духовного") вів аскетичне життя: спочатку в монастирях Палестини, потім у Єгипті, а згодом у Римі та Константинополі через переслідування персів і арабів. У 634 році Софроній був обраний патріархом Єрусалимським. Він став рішучим захисником православного вчення проти єресі монофелітства (вчення про одну волю в Христі), яке тоді підтримували імператор Іраклій та патріарх Сергій Константинопольський. Софроній скликав помісний собор у Єрусалимі, де засудив єресь, і розіслав соборне послання до інших Церков — цей документ став важливим для VI Вселенського собору (680–681 рр.), який остаточно засудив монофелітство. Софроній також відомий як гімнограф: він склав канони (трипіснці) на Великий піст, які й досі входять до Тріоді Постної, а також житіє святої Марії Єгипетської, яке читається у четвер 5-го тижня Великого посту. У 637–638 рр., під час арабського завоювання, патріарх особисто зустрічав халіфа Омара в Єрусалимі, намагаючись захистити християнські святині. Помер 11 березня 638 року, за переказами, від горя через падіння міста та неможливість відсвяткувати Різдво у Вифлеємі. Преподобний Софроній, затворник Києво-Печерський — інший святий, якого згадують того ж дня. Він жив у XIII столітті, був ченцем Києво-Печерської лаври, подвизався в Дальніх печерах як затворник. Відомий суворим аскетизмом: щодня читав увесь Псалтир, проводив життя в молитві, пості та мовчанні. За подвиги сподобився чути ангельський спів. Його мощі перебувають у Дальніх печерах Лаври. У цей день віряни моляться про зміцнення віри, захист від єресей та помилок, про духовну мудрість і стійкість у випробуваннях — як у житті патріарха Софронія, так і в подвигах печерського затворника.
    1
    1Kviews
  • #історія #факт
    🗺️ «ТІНЬ ЗА СПИНОЮ КОЛУМБА»: ЗАБУТИЙ КУРС ХУАНА ДЕ ЛА КОСИ
    12 жовтня 1492 року. На берег острова Гуанагані ступила людина, чиє ім'я назавжди затьмарило всіх інших учасників подорожі. Але поки Христофор Колумб підіймав прапор Кастилії, у тіні його вітрил стояв той, без кого цей тріумф закінчився б катастрофою посеред Атлантики. Хуан де ла Коса — власник і капітан флагманського корабля «Санта-Марія», людина, чиї руки тримали не лише штурвал, а й реальні знання про межі відомого світу.

    🌊 Капітан проти Адмірала

    Стосунки між Колумбом та де ла Косою були наелектризовані з першого дня. Колумб був мрійником, чиї розрахунки базувалися на помилкових картах та сліпій вірі. Де ла Коса був практиком, майстром картографії з Кантабрії. Коли екіпаж «Санта-Марії» почав виявляти ознаки бунту, боячись нескінченної водяної пустелі, саме авторитет Хуана серед матросів став тим якорем, що втримав експедицію від фатального розвороту. 🧭

    🌪️ Трагедія Різдвяної ночі

    У ніч на Різдво 1492 року «Санта-Марія» сіла на рифи біля берегів Гаїті. Колумб у своїх щоденниках звинуватив у цьому де ла Косу, намагаючись зняти з себе відповідальність за втрату флагмана. Проте історичні документи свідчать про інше: поки Адмірал спав, кораблем керував недосвідчений юнга, призначений за його наказом. Саме Хуан де ла Коса, ризикуючи життям у бурхливій воді, організував евакуацію екіпажу та вантажу на «Нінью», фактично врятувавши експедицію від повного знищення на порозі відкриття. ⚓

    🎨 Перше дзеркало Нового Світу

    Справжній подвиг Хуана де ла Коси відбувся вже після повернення. У 1500 році він створив «Mappa Mundi» — найдавнішу карту світу, на якій вперше в історії людства з’явилися контури Америки. Це не було фантазією. Це був результат його власного досвіду семи подорожей до нових земель. На цій карті він залишив символічне послання: святий Христофор несе на плечах Христа через океан, обличчя якого дивно нагадує самого Колумба. Це була тонка іронія майстра, який розумів: Адмірал приніс віру, але він, Хуан, дав цій вірі координати. 📜

    🏹 Смерть за межею карти

    Його життя закінчилося не в палацах, а в гущавині джунглів поблизу сучасної Картахени. У 1510 році під час чергової експедиції він потрапив у засідку індіанців. Його знайшли прив'язаним до дерева, прошитим десятками отруєних стріл. Хуан де ла Коса помер так само, як і жив — на передовій лінії між старим світом і невідомістю.

    Сьогодні ми пам'ятаємо імена кораблів, але забуваємо людину, яка ними володіла. Хуан де ла Коса залишився у тіні великого Колумба, але саме його компас та його холоднокровність проклали шлях, яким пізніше пройшла вся європейська історія. 🌍🕯️
    #історія #факт 🗺️ «ТІНЬ ЗА СПИНОЮ КОЛУМБА»: ЗАБУТИЙ КУРС ХУАНА ДЕ ЛА КОСИ 12 жовтня 1492 року. На берег острова Гуанагані ступила людина, чиє ім'я назавжди затьмарило всіх інших учасників подорожі. Але поки Христофор Колумб підіймав прапор Кастилії, у тіні його вітрил стояв той, без кого цей тріумф закінчився б катастрофою посеред Атлантики. Хуан де ла Коса — власник і капітан флагманського корабля «Санта-Марія», людина, чиї руки тримали не лише штурвал, а й реальні знання про межі відомого світу. 🌊 Капітан проти Адмірала Стосунки між Колумбом та де ла Косою були наелектризовані з першого дня. Колумб був мрійником, чиї розрахунки базувалися на помилкових картах та сліпій вірі. Де ла Коса був практиком, майстром картографії з Кантабрії. Коли екіпаж «Санта-Марії» почав виявляти ознаки бунту, боячись нескінченної водяної пустелі, саме авторитет Хуана серед матросів став тим якорем, що втримав експедицію від фатального розвороту. 🧭 🌪️ Трагедія Різдвяної ночі У ніч на Різдво 1492 року «Санта-Марія» сіла на рифи біля берегів Гаїті. Колумб у своїх щоденниках звинуватив у цьому де ла Косу, намагаючись зняти з себе відповідальність за втрату флагмана. Проте історичні документи свідчать про інше: поки Адмірал спав, кораблем керував недосвідчений юнга, призначений за його наказом. Саме Хуан де ла Коса, ризикуючи життям у бурхливій воді, організував евакуацію екіпажу та вантажу на «Нінью», фактично врятувавши експедицію від повного знищення на порозі відкриття. ⚓ 🎨 Перше дзеркало Нового Світу Справжній подвиг Хуана де ла Коси відбувся вже після повернення. У 1500 році він створив «Mappa Mundi» — найдавнішу карту світу, на якій вперше в історії людства з’явилися контури Америки. Це не було фантазією. Це був результат його власного досвіду семи подорожей до нових земель. На цій карті він залишив символічне послання: святий Христофор несе на плечах Христа через океан, обличчя якого дивно нагадує самого Колумба. Це була тонка іронія майстра, який розумів: Адмірал приніс віру, але він, Хуан, дав цій вірі координати. 📜 🏹 Смерть за межею карти Його життя закінчилося не в палацах, а в гущавині джунглів поблизу сучасної Картахени. У 1510 році під час чергової експедиції він потрапив у засідку індіанців. Його знайшли прив'язаним до дерева, прошитим десятками отруєних стріл. Хуан де ла Коса помер так само, як і жив — на передовій лінії між старим світом і невідомістю. Сьогодні ми пам'ятаємо імена кораблів, але забуваємо людину, яка ними володіла. Хуан де ла Коса залишився у тіні великого Колумба, але саме його компас та його холоднокровність проклали шлях, яким пізніше пройшла вся європейська історія. 🌍🕯️
    1
    2Kviews
  • Збір триває - тиждень сто сорок восьмий ***148***
    1438 день російської повномаштабної війни проти України https://timeofwar.in.ua/
    На рахунок ПриватБанку надійшло - 12 800 грн., 6 переказів велика вдячність: Анна Бабич, "Котики", Halyna Popyk, Ганна Попик, Леся Хома, Олег, Halyna Byhar. Баланс на зараз 37 000 грн.
    На рахунок МоноБанку надійшло - 8 100 грн., 14 переказів. Велика вдячність: "донатерам" сайту donater.com.ua https://donater.com.ua Максим Агарков https://linktr.ee/vo1dee, Vova Vysotskyi, Артем Пахомов, Антон Момот, Halyna Popyk, "донатери", "Котики", Valeriy Koziy, Анастасія Проців, Фурсенко Олена, Nadya Mulyarska, Віта Микитчин, Карина Бєжан. Статиска по зборам за посиланням https://donater.com.ua/u/taras_yarosh. Зараз у "банках" 9 100 грн. Добавилось за тиждень 20 900 грн, витрачено 27 000 грн на купівлю Міні Старлінку автомобільна версія на Запорізький напрямок. Зараз наш баланс 46 100 грн.
    Лотерейка "Різдво", умови без змін донат кратний 100 грн один номерок, насипте донатів у день снігу
    https://www.facebook.com/halyna.popyk.2025/posts/pfbid0CA7jhM3rV57SJ2...
    Сьогодні кожний з нас воїн,
    Сьогодні кожний з нас волонтер,
    Ціль у нас одна Перемога України
    Зусилля усі для допомоги захисникам!
    PayPal [email protected]
    євро PL19102010264086000020648837
    злотi PL17102010263947000020648839
    Приват: 5168745111258668
    IBAN: UA923052990000026207743673341
    https://next.privat24.ua/send/czhpg
    https://choko.link/taras_yarosh
    mono: 5375411205154011
    IBAN: UA883220010000026202335474676
    https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg
    День звіту день донатів
    #DonateIs...
    Збір триває - тиждень сто сорок восьмий ***148*** 1438 день російської повномаштабної війни проти України https://timeofwar.in.ua/ На рахунок ПриватБанку надійшло - 12 800 грн., 6 переказів велика вдячність: Анна Бабич, "Котики", Halyna Popyk, Ганна Попик, Леся Хома, Олег, Halyna Byhar. Баланс на зараз 37 000 грн. На рахунок МоноБанку надійшло - 8 100 грн., 14 переказів. Велика вдячність: "донатерам" сайту donater.com.ua https://donater.com.ua Максим Агарков https://linktr.ee/vo1dee, Vova Vysotskyi, Артем Пахомов, Антон Момот, Halyna Popyk, "донатери", "Котики", Valeriy Koziy, Анастасія Проців, Фурсенко Олена, Nadya Mulyarska, Віта Микитчин, Карина Бєжан. Статиска по зборам за посиланням https://donater.com.ua/u/taras_yarosh. Зараз у "банках" 9 100 грн. Добавилось за тиждень 20 900 грн, витрачено 27 000 грн на купівлю Міні Старлінку автомобільна версія на Запорізький напрямок. Зараз наш баланс 46 100 грн. Лотерейка "Різдво", умови без змін донат кратний 100 грн один номерок, насипте донатів у день снігу https://www.facebook.com/halyna.popyk.2025/posts/pfbid0CA7jhM3rV57SJ2JRW1E3Q6Kg1Gjprn9Aerbg8qKkumJtWtZhq8g6b5hsNJ1JSudnl Сьогодні кожний з нас воїн, Сьогодні кожний з нас волонтер, Ціль у нас одна Перемога України Зусилля усі для допомоги захисникам! PayPal [email protected] євро PL19102010264086000020648837 злотi PL17102010263947000020648839 Приват: 5168745111258668 IBAN: UA923052990000026207743673341 https://next.privat24.ua/send/czhpg https://choko.link/taras_yarosh mono: 5375411205154011 IBAN: UA883220010000026202335474676 https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg День звіту день донатів #DonateIs...
    1
    2Kviews
  • ⚡️ В Україні можуть знову запровадити вихідні на Новий рік, Різдво, День Конституції, День Незалежності та інші державні свята навіть під час воєнного стану, – відповідний законопроєкт.
    Також документ передбачає механізми відпочинку для військовослужбовців: святкові дні планують зараховувати до щорічної відпустки або компенсувати в інший спосіб.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ⚡️ В Україні можуть знову запровадити вихідні на Новий рік, Різдво, День Конституції, День Незалежності та інші державні свята навіть під час воєнного стану, – відповідний законопроєкт. Також документ передбачає механізми відпочинку для військовослужбовців: святкові дні планують зараховувати до щорічної відпустки або компенсувати в інший спосіб. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    522views
More Results