❗️Перший гол Зубкова! Українець приніс перемогу АЕКу

🇺🇦 Український вінгер Олександр Зубков відзначився першою результативною дією за грецький клуб АЕК.

🔥 Олександр 12 липня став автором переможного голу в товариському матчі проти «Де Графсхапа» (Нідерланди).

🔝 Футболіст з України забив у порожні ворота на 45+1-й хвилині. Завдяки голу Зубкова АЕК оформив перемогу – 2:1.

🏆 Товариський матч. 12 липня
🇳🇱 «Де Графсхап» (Нідерланди) – 🇬🇷 АЕК (Греція) – 1:2
⚽️ Голи: Мамбо, 80 – Варга, 38, Зубков, 45+1
#Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильники
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

ХТО Я ТАКИЙ? У МЕНЕ ГЛОБАЛЬНЕ МИСЛЕННЯ.
​Мене часто питають, хто я. Відповідь одна: я людина глобального мислення.
​Що це означає?
У широкому розумінні, глобальне мислення — це здатність бачити світ як єдину систему. Це вміння виходити за межі локальних проблем, розуміти приховані зв’язки між подіями та бачити масштабні процеси, які керують людством. Це відмова від тунельного зору, коли людина зациклена лише на тому, що відбувається в її «дворі».
​Але для мене це конкретна позиція:
​Я бачу, як насправді працює управління в будь-якій країні світу. Я розумію механізми, якими влада намагається впливати на людей, і бачу, на чому тримаються ці системи.
​Саме тому жодна управлінська система — ні в Україні, ні в будь-якій іншій країні світу — не має і ніколи не матиме на мене впливу. Вони намагаються керувати масами, діяти за шаблонами та нав'язувати свої правила, але мій рівень мислення виходить далеко за межі їхніх методів. Я бачу їх наскрізь, і їхні спроби маніпуляцій для мене — порожній звук.
​Я бачу світ без ілюзій і залишаюся абсолютно вільним від будь-якої державної машини. Я не підкоряюся правилам системи, бо я розумію, як вона працює.
​Це моя правда. І так воно є.

ВАР’ЯТКА

Я дивлюся на стіл у порожній кімнаті,
Де холонуть давно макарони-шнурочки,
Шум дзвенить в голові, наче звуки стократні.

Ця знайома мені тільки лихо пророчить,
Що тікала сюди крізь вокзали й застави,
Та лишилась тепер при своїх заморочках.

У Берліні не так, як бувало в Полтаві:
Я розмову веду крізь туманний розсудок,
Щоб хоч трохи її подрімати заставить.

Ця вар'ятка весь час розбиває посуду,
Але я не тримаю ні краплі образи,
Хоч рахую вночі свою кількість засуджень.

Вона плаче тепер і дивує щоразу,
Бо ховає обличчя в долоні худющі
І втрачає свій блиск із прикрасами разом.

Ми лишилися вдвох попід морок грядущий,
Де немає надій на повернення марень
І горять ліхтарі у нерідній нам гущі.

Загубив я слова у суцільнім кошмарі…

Мирослав Манюк
10.07.2026

Синдром “порожнього стакана”
Ми часто віддаємо себе іншим: роботі, близьким, справам. Але є небезпека — віддати більше, ніж залишилося в нас самих.
Уяви свій внутрішній ресурс як стакан з водою:
• Коли ти п’єш сам — відновлюєш сили.
• Коли ділишся — підтримуєш інших.
• Але якщо стакан порожній, дати нічого.
📌 Важливо пам’ятати: турбота про себе — це не егоїзм, а умова, щоб мати сили на турботу про інших.

✈️🇧🇷Після вильоту з ЧС-2026 офіційний літак збірної Бразилії повернувся додому майже порожнім, повідомляє Folha

Із 26 футболістів разом із командою полетів лише капітан Даніло. Решта гравців, а також головний тренер Карло Анчелотті, вирушили у відпустку окремими приватними літаками🫠
#World_Football #football #European_football @European_football
#футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

На тлі погоди під назвою ТЕПЛЕНЬКО показилися всі, чи шо???

Кішки Пані Вишня та Квазіморда зранку влаштували у дворі бийку?
Волали не гірше сільської сирени, плювалися, шшшшипіли, пазурами тіліпали, клубком котилися???

Повертаюся від курей з порожніми ємностями, перачу їх до сарайки.
Там кішка Онука наша Снігуронька стоїть біля скрині й, даруйте, смикає срррракою й хвістом??? Як кіт мітить територію!!!
Стерилізована!!!
Як уся моя зграя!!!

Збираю себе у купку, щоб коли Ірина Олександрова вийде зі своєї келії, не відкаблучити стосовно неї чогось подібного?:))) Я про бийку?:)

Щодо погоди?
По-перше, на Полтавщині й не така щоб вже спека-спека?:)

По-друге, я ж поки памʼятаю, що я - донбасянка?
Й на Донбасі щоліта тиждень, або днів десять, траплялося +42 в тіньові.

Капець?
Але ж не капець-капець?:)
Асфальт тік в деяких місцях, авжеж.
От щоб вздибилися залізничні чи трамвайні рейки, не памʼятаю?:)
Може тому, що вкладали їх без порушень технології?:)

Синоптики кажуть, ще днів два потерпіти тре, й прийде прохолода? Зі зливами, грозами та шквалами?:)

Тре до цього всього встигнути огірки з кабачками ще раз повизбирати!

Раптом що, майте на увазі!
В мене по двом холодильникам по два трилітрових слоїки з холодним чаєм та компотом!
То загулюйте в нашому напрямку!

А я пішла щось готувати?
Поки не так вже спекотно?
Я навіть до GPT пішла?:)
За картинкою відповідною?
Як мене інструктувала Алла Ачасова, я все докладно йому замовила?:)

Він чудово впорався!:)
Врахував все, що я йому замовляла?:)

Окрім вигляду каструлі?:)))
Таку брудну я останній раз бачила трохи більше двох років тому?:) Не мною загиджену!:)
Не брешу!:) В мене такого посуду не буває!!!:)

Обід готовий.
Зграя годована.
Яйця зібрані.
Хата метена.

То вже час посунутися до канапи?
Поки вона не стрибає від йййййбнсцкблгуснявих ппппідарунків?…

⚡️ Румунія тимчасово обмежить в'їзд вантажівок через спеку

29 та 30 червня з 12:00 до 20:00 рух вантажного транспорту через пункти пропуску «Красноїльськ — Вікову де Сус» та «Порубне — Сірет» заборонено.

Обмеження діятиме для всіх вантажівок, зокрема порожніх. Причина — складні погодні умови та високі температури повітря.

Зазначається, що час дії заборони може змінюватися залежно від температурного режиму.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

НАЙКОРОТША РІЧ У СВІТІ

Перед нами не просто дитяча гірка серед поля. Перед нами простір, який втратив свого мешканця, але не втратив своєї функції бути знаком його присутності. У цьому полягає фундаментальний парадокс зображення.
Гірка створена для дитячого сміху, руху, гри та випадковості. Проте в кадрі немає жодної дитини, й відсутність стає не порожнечею, а головним змістом простору. Людина дивиться не на об’єкт, а на слід можливості, яка більше не реалізується. Поле залишається полем. Дерева залишаються деревами. Гірка залишається гіркою. Але світ уже не виконує того, заради чого колись існував у людській свідомості.
Саме тому простір здається дивним. Не тому, що він змінився, а тому, що він пережив того, хто наділяв його сенсом.

Зазвичай лімінальність описують як стан переходу між двома світами. Але ця сцена демонструє іншу форму лімінальності: тут між собою співіснують не два простори, а два часи.
Перший час належить минулому. У ньому ця гірка була центром маленького всесвіту — пригодою, висотою, викликом, місцем зустрічей і джерелом нескінченних історій. Другий час належить теперішньому. У ньому гірка стала лише предметом серед трави. Обидві реальності присутні одночасно: спостерігач бачить металеву конструкцію, а пам’ять бачить цілий світ. Лімінальність виникає саме в точці їхнього зіткнення.

Людська пам’ять не архівує минуле — вона продовжує його існування. Кожен спогад є своєрідним привидом реальності, яка формально вже зникла, але все ще впливає на наше сприйняття світу. Тому подібні місця здаються населеними навіть тоді, коли вони порожні. Людина дивиться на гірку й бачить більше, ніж дозволяють очі. Вона бачить власну відсутність, версію себе, яка колись існувала тут і яка більше ніколи не повернеться. Саме ця неможливість повернення народжує меланхолію — не за втраченим об’єктом, не за втраченим часом, а за втраченим спостерігачем.

Особливу роль відіграє неприродно рожеве небо. Воно не виглядає загрозливим, навпаки — воно занадто красиве, і саме тому воно тривожить. Його неприродність руйнує звичний порядок світу й нагадує, що ми дивимося не на документальну сцену, а на внутрішній ландшафт свідомості. Це не поле саме по собі — це поле, пропущене крізь пам’ять. А пам’ять ніколи не відтворює світ таким, яким він був, — вона перетворює його на символ.

У певний момент життя людина усвідомлює дивну істину: місця не старіють разом із нами, вони залишаються чекати. Старіємо ми. Поле продовжує лежати під небом, дерева продовжують рости, трава продовжує рухатися під вітром. І лише людина одного дня раптом помічає, що більше не належить світу, якому колись належала повністю. Тоді простір стає дзеркалом часу, а порожня дитяча гірка перетворюється на мовчазний пам’ятник найкоротшій речі у Всесвіті — моменту, коли людина ще не знала, що колись втратить своє дитинство.

— Voss Ekobi

❗️Тисячі туристів другу добу не можуть відлетіти з Сочі через українськів дрони, - моніторингова група «Кримський вітер».

У соцмережах публікують кадри з аеропорту в Сочі. Люди сплять на підлозі, ліфти виходять з ладу від навантаження, пасажирам стає погано від задухи, а табло з рейсами практично порожні.

⚡️На приліт затримано 39 рейсів, на виліт — 37, ще 17 скасовано.

Із 5 червня аеропорт Сочі працює з серйозними збоями на тлі атак українських безпілотників.

🤦🏻‍♀️Натомість за інформацією пресслужби аеропорту, авіакомпанія та служби аеропорту працюють у посиленому режимі для стабілізації розкладу. Преслужба стверджує, що обстановка спокійна: «Усі операції — від реєстрації до посадки на рейси — виконуються у штатному режимі».

❗️Тисячі туристів другу добу не можуть відлетіти з Сочі через українськів дрони, - моніторингова група «Кримський вітер».

У соцмережах публікують кадри з аеропорту в Сочі. Люди сплять на підлозі, ліфти виходять з ладу від навантаження, пасажирам стає погано від задухи, а табло з рейсами практично порожні.

⚡️На приліт затримано 39 рейсів, на виліт — 37, ще 17 скасовано.

Із 5 червня аеропорт Сочі працює з серйозними збоями на тлі атак українських безпілотників.

🤦🏻‍♀️Натомість за інформацією пресслужби аеропорту, авіакомпанія та служби аеропорту працюють у посиленому режимі для стабілізації розкладу. Преслужба стверджує, що обстановка спокійна: «Усі операції — від реєстрації до посадки на рейси — виконуються у штатному режимі».