🐰 PLAYBOY.

Журнал, який перетворив еротику на мову епохи.

Playboy часто спрощують до одного слова — «еротика».
Але насправді це був медійний експеримент, який змінив те, як суспільство говорить про тіло, свободу і приватне життя.

📰 Новий формат для нового часу.

Коли Playboy з’явився у 1953 році, США жили за правилами післявоєнного пуританства:
• секс — табу;
• тіло — сором;
• публічні розмови про бажання — заборонені.

Журнал порушив не одне правило, а саму систему правил. Він не виглядав як підпільна порнографія. Він виглядав як солідне, стильне видання.

🧠 Ідея “lifestyle”.

Playboy вперше продав не просто картинки, а образ життя:
• сучасна квартира;
• хороша музика;
• якісні тексти;
• свобода думки;
• задоволення без почуття провини.

Це був журнал не «про жінок», а про нову модель міського чоловіка середини ХХ століття.

✍️ Журналістика, яку не чекали.

Парадоксально, але саме Playboy став платформою для:
• серйозних інтерв’ю з політиками, філософами, активістами;
• художньої літератури, яка не проходила цензуру в інших медіа;
• дискусій про расову рівність, цензуру, свободу слова.

Журнал, який купували «за одне», читали зовсім за інше.

🌍 Вплив на культуру.
Playboy вплинув на:
• дизайн і рекламу;
• формат інтерв’ю;
• телешоу і попкультуру;
• ставлення до сексуальності в медіа.

Він зробив приватне — публічним, а заборонене — предметом розмови.

🕳️ Межа, яку світ перейшов без нього.

З часом світ змінився:
• еротика стала всюдисущою;
• табу зникли;
• інтернет знищив дефіцит.

Playboy перестав бути революцією, бо революція стала нормою. Те, що колись ламало систему, стало її частиною.

🧠 Чим Playboy був насправді.

Це був не просто журнал. І не просто бренд. Playboy — це:
• документ епохи;
• спроба поєднати свободу і комерцію;
• приклад того, як медіа можуть змінювати суспільство.

І водночас — приклад того, як час рано чи пізно наздоганяє будь-яку провокацію.

Висновок.

Playboy не створив сексуальну революцію. Він дав їй мову, стиль і обкладинку. А коли суспільство навчилося говорити самостійно — журнал втратив свою монополію на свободу.

Четвертий рік не радісна зима...
Не тішить сніг і іній на деревах...
Передчуття святкового нема...
Душа, наче в лещатах металевих...
Свята зимові вже до нас ідуть...
Та настрою нема, щось святкувати.
Там, на війні, наш спокій бережуть
Наші безстрашні хлопці і дівчата!
Вони в окопах посеред зими,
Забувши про свою смертельну втому,
Хоробро захищають нас щоб ми,
В цей час тяжкий, спокійно спали вдома!
Життя не зупинилося для нас.
У клопотах минають дні і дати...
Але, гучне застілля у цей час,
Це, наче на могилах танцювати.
Нам не до свят... І не тому що ми,
Під час війни радіти розучились.
На знищення ворожої пітьми,
Ми всі свої об'єднуємо сили!
Раніше нам хотілось справжніх див
І подарунків на свята зимові...
Тепер, щоб в Україні настав МИР
І всі живі вернулися додому...
Ще прийде час для свят й гулянь гучних...
А зараз, попри обстріли й тривоги,
Гуртом будем молитися за тих,
Хто наближає нас до Перемоги!

© Ольга Тріфонова

Сьогодні в своєму інстаграм-аккаунті Макс Кідрук поділився цікавою історією про мапи Марсу, над якими він та його команда працюють для тетралогії «Нові темні віки»
Перша частина «Колонія» вже вийшла у грудні 2022 року.
Друга частина «Колапс» зараз на передзамовленні.
Ну а для решти частин треба запастись терпінням.

Діліться у коментарях, як вам історія про мапи?

Передзамовити «Колапс» можна за посиланням: https://tamarinbooks.com/nashi-knygy/seriyi/novi-temni-viky/novi-temn...
💰 Повна вартість: 699 грн
💸 Вартість за передзамовленням: 555 грн


#sci_fi_не_нудно

День пам’яті блаженної цариці Феофанії Візантійської

16 (29) грудня вшановується пам’ять блаженної цариці Феофанії – дружини візантійського імператора Лева VI Мудрого. Народилася Феофанія у 863 р. у Константинополі у сім’ї царського роду Мартинакіїв (за деякими даними приходилась племінницею дружині імператора Василія I – засновника Македонської династії). Батьки дівчини відрізнялись благочестям, тому Феофанія отримала належне виховання і гарну освіту, а згодом стала дружиною спадкоємця Македонської династії – Лева (881 або 882 рік).

Лев і Феофанія були дуже різними: імператор полюбляв земні задоволення, а цариця віддавала свою душу і тіло Христу. Немало випробувань зазнало подружжя ще до сходження Лева на престол. Повіривши наклепу, його батько Василь наказав ув’язнити сина разом з дружиною, у темниці подружня пара провела 3 роки. Страшним випробуванням для Феофанії і Лева стала смерть їхньої маленької доньки Євдокії. Вбита горем цариця пішла до монастиря при Влахернській церкві, де посилила свій піст та молитви, а імператор знайшов втіху у обіймах іншої жінки – доньки начальника охорони Зої Заутцини (майбутня імператриця). Феофанія хотіла дати Леву розлучення, але патріарх Євфимій не благословив цей розрив. Шлюб протримався 12 років. Феофанія померла у 893 р. (в деяких джерелах у 895 р.). Церква шанує її як блаженну царицю, для якої імператорський палац став монастирем в миру.

День дурнуватих іграшок

День дурнуватих іграшок або День безглуздих іграшок (Stupid Toy Day), що відзначається 16 грудня — ностальгічне свято безглуздих скарбів дитинства та дитячих спогадів, це дивне свято, яке запрошує нас згадати химерні та, здавалося б, безглузді іграшки нашого дитинства. В кожного з нас є згадка про дивну або безглузду іграшку з дитинства. Від культового містера Картопляна голова до цифрового улюбленця Тамагочі — цей день є одою примхам нашої юності та іграшкам, які, озираючись назад, можуть здатися безглуздими, але колись займали особливе місце в дитячих серцях.

Суть Дня дурнуватих іграшок
Історія та походження
Вперше відзначений у 2017 році, День безглуздих іграшок є дотиком до ностальгії та гумору дорослих, особливо напередодні Різдва, коли купівля іграшок для дітей у розпалі. Це день, коли можна згадати іграшки, які визначали наше дитинство, незалежно від того, наскільки смішними вони можуть здаватися зараз.


Святкуємо дитячі спогади
Цей день — не лише про іграшки, а й про спогади та переживання, пов’язані з ними. Це час подумати про невинність і простоту дитинства, коли навіть найбезглуздіша іграшка могла приносити величезну радість і розваги, а часто на вигляд безглузда — була навчальною або терапевтичною.

Як святкувати День дурнуватих іграшок
Згадуємо іграшки дитинства

Відкопайте старі іграшки. Покопайтеся у своїй старій колекції іграшок і переживіть магію дитинства. Зламана фігурка чи настільна гра, в якій не вистачає частин, — ці іграшки є порталом у минуле.
Грайте з класичними іграшками — ці іграшки, які зараз здаються безглуздими, колись були центром нашого всесвіту.
Ділитися та дарувати

Пожертвуйте іграшки. Нехай це будуть не “дурні” іграшки, але подумайте про те, щоб пожертвувати нові іграшки в місцеві центри опіки або сиротинці. Кожна дитина заслуговує на радість від гри з іграшкою, якою б дивною чи безглуздою вона не була.
Даруйте безглузді іграшки. Підхопіть дух дня, подарувавши безглузді або ностальгічні іграшки родині та друзям, або навіть передайте свої найцінніші іграшки з дитинства.
Роздуми про минуле

Згадуйте та діліться історіями. Поділіться історіями про свої улюблені безглузді іграшки з друзями та родиною. Це чудовий спосіб налагодити зв’язок і посміятися над спільними теплими спогадами з дитинства.
День дурних іграшок як нагадування — цей день нагадує про те, що те, чим ми колись дорожили, в ретроспективі може здаватися безглуздим. Це навчає нас відпускати минуле і цінувати теперішнє.
Чому ми любимо День безглуздих іграшок
Подорож стежками пам’яті
День безглуздих іграшок дозволяє нам повернутися в дитинство і згадати прості радощі, які з ним пов’язані. Це день, сповнений ностальгії, сміху і трохи саморефлексії.
Святкування безглуздого боку життя
Цей день визнає, що це нормально — бути дурним і цінувати ці безглузді моменти. Це свято світлого боку життя і радості, яку можна знайти в найнесподіваніших місцях.
Профілактика категоричності
Наші дурнуваті іграшки нагадують нам, що не завжди прагматизм, раціональність і практичність єдині критерії “правильності”. Не все у світі логічне і має відповідати стандартам. Так ми навчилися гнучкості та адаптивності, вмінню чути свої почуття та приймати різномаїття у всьому.
Вчимося з минулого
Озираючись на свої “дурні” іграшки, ми вчимося цінувати зростання і зміни в нашому житті. Це день, коли ми можемо пробачити собі наші минулі “дурниці” і з нетерпінням чекати на світле майбутнє.
День дурнуватих іграшок — це унікальне свято, яке викликає посмішку на наших обличчях, коли ми згадуємо іграшки, які колись означали для нас цілий світ. Це день, щоб відсвяткувати радість, невинність і простоту дитинства і визнати, як цей досвід сформував нас. Тож 16 грудня знайдімо хвилинку, щоб оцінити наші безглузді іграшки та неоціненні спогади, які вони уособлюють.

День “Все у шоколаді”

День “Все у шоколаді” (Chocolate Covered Anything Day) відзначається 16 грудня, придумане у США — це свято шоколадної творчості та смаку. Це день, присвячений безмежним кулінарним можливостям шоколаду. Це оригінальне свято заохочує любителів шоколаду досліджувати й насолоджуватися універсальністю шоколаду, в який можна вкрити практично все, що тільки можна собі уявити.

Радість шоколадних витворів
День “Все у шоколаді” – це день для шоколадних експериментів.
У День “Все у шоколаді” звичайне стає незвичайним завдяки додаванню шоколаду. Від класичних варіантів, таких як фрукти та печиво, до більш авантюрних, таких як картопляні чипси, картопля фрі або навіть ковбаса, цей день присвячений експериментам з шоколадом у нові та захоплюючі способи.


Історичне значення
Історія шоколаду бере свій початок у Мезоамериці, де його вперше почали використовувати як ферментований напій близько 1900 року до нашої ери. Ацтеки вірили, що насіння какао було даром бога мудрості Кецалькоатля. Подорож шоколаду до Європи в шістнадцятому столітті призвела до додавання цукру, що зробило його популярним серед усіх соціальних класів.

Як відзначити День “Все у шоколаді”
Вечірка шоколадного фондю. Зберіть друзів і родину на вечірку шоколадного фондю. Використовуйте шоколадний фонтанчик або горщик для фондю і вмочуйте в нього все — від полуниці та бананів до більш незвичних предметів.
Десерти в шоколаді. Створіть або придбайте такі десерти, як шоколадний липкий пудинг з ірисок, шоколадний хлібно-масляний пудинг або навіть шоколадний торт зі спеціями чилі, щоб надати йому унікальної родзинки.
Скористайтеся можливістю відвідати місцеві шоколадні крамниці та оцінити мистецтво виготовлення шоколаду. Спробуйте щось нове та підтримайте місцевий бізнес.
Дізнайтеся про історію шоколаду та процес його виробництва. Поділіться цими знаннями з іншими, щоб поширювати любов до шоколаду.
Чому ми любимо все у шоколаді
Універсальність шоколаду дозволяє йому доповнювати різноманітні смаки, від солодкого до солоного і навіть гострого.
Темний шоколад, зокрема, відомий своїми корисними для здоров’я властивостями, включаючи високий вміст марганцю, міді та заліза.
Вживання шоколаду може викликати емоції, подібні до закоханості, що робить його улюбленими ласощами для всіх.
Креативні ідеї для шоколадних ласощів
Фрукти в шоколаді. Занурте в шоколад такі фрукти, як полуниця, банани та ківі, і ви отримаєте класичні ласощі.
Авантюрне занурення в шоколад. Експериментуйте з нетрадиційними продуктами, такими як мариновані огірки, бекон, сир для найсміливіших любителів шоколаду.
День “Все у шоколаді” – це свято творчості, насолоди смаком та всесвітньої любові до шоколаду. Це день, коли можна звільнитися від кулінарних норм і дослідити безмежні можливості, які може запропонувати шоколад.

Міжнародний день вина Піно Меньє

Міжнародний день вина Піно Меньє (International Pinot Meunier Day), що відзначається щорічно 16 грудня, — це день, присвячений винограду Піно Меньє, ключовому, але часто ігнорованому компоненту у виробництві шампанського. Цей день дає можливість дослідити та оцінити унікальні якості цього сорту винограду.

Піно Меньє — це темно-ягідний виноград з високою кислотністю, що росте в холодному кліматі, впізнаваний завдяки борошнистому нальоту на нижньому боці листя, що нагадує легку борошняну обсипку. Ця характеристика відображена в його назві, оскільки “Меньє” у перекладі з французької означає “мірошник”, що вказує на характерний зовнішній вигляд винограду.

Історичне значення
Історія Піно Меньє сягає щонайменше 16 століття. Вважається, що він є мутацією Піно Нуар, що має схожий сортовий фенотип, але відрізняється своїми унікальними характеристиками через відсутність гібереліну в його зовнішньому шарі.

Глобальна присутність
Хоча Піно Меньє найчастіше асоціюється з французьким регіоном Шампань, його також вирощують у Німеччині, США, Швейцарії, Австрії, Канаді, Новій Зеландії та Австралії. В Австралії найстаріші існуючі лози Піно Меньє, висаджені в 1868 році Генрі Бестом з Бест Грейт Вестерн у штаті Вікторія, є свідченням незмінної привабливості цього винограду.

Піно Меньє в шампанському
Піно Меньє – один з трьох основних сортів винограду, дозволених для виробництва шампанського, поряд з Піно Нуар і Шардоне. Його часто обирають за інтенсивність та округлість смаку, що надає шампанським купажам унікального виміру. Попри свою значну роль, Піно Меньє менш відомий у порівнянні зі своїми більш відомими побратимами.

Роль у шампанських купажах
Шампанські доми, такі як Krug, цінують Піно Меньє за його внесок у створення престижних кюве з тривалим терміном витримки. Цей виноград додає шампанським винам складності та глибини, хоча традиційно вважається, що він має менший потенціал витримки, ніж шампанські вина, в яких переважають Шардоне або Піно Нуар.

Святкування Міжнародного дня Піно Меньє
Міжнародний день Піно Меньє — чудова нагода продегустувати шампанське з високим вмістом Піно Меньє або спробувати окремі сортові вина, виготовлені з цього винограду.
Рекомендується поєднувати з устрицями, м’ясними нарізками, смаженою куркою з грибами та суші. Його також смакують як аперитив.
Шанувальників вина заохочують ділитися своїми враженнями про Піно Меньє в соціальних мережах, використовуючи хештег #pinotmeunierday. Ця глобальна розмова допомагає підвищити обізнаність та вдячність за цей маловідомий, але не менш важливий сорт винограду. 2
Міжнародний день Піно Меньє привертає увагу до сорту винограду, який відіграє важливу, але часто недооцінену роль у світі шампанського. Вивчаючи його унікальні характеристики та внесок у створення вина, цей день дає можливість розширити своє розуміння і насолодитися різноманітним світом виноградарства.

Анонсовано Nitro Deck 2 — аксесуар, сумісний як з оригінальною Nintendo Switch, так і з новою Switch 2. Пристрій отримав покращену ергономіку, додаткові кнопки та захист від дрифту стіків. https://channeltech.space/gadgets/crkd-nitro-deck-2-nintendo-switch-2...

🔄 Мапу оновлено
⚔️ Ворог просунувся у Гуляйполі, Предтечиного, Шахового та у Степногірську.
📋 По Гуляйполю деталі вже завтра.
💬 У випадку неточностей, можете повідомити нам про це через бот @newsdeepstatebot.
🗺 deepstatemap.live
Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #особистості
✍️ Джейн Остін: Засновниця реалізму в англійській літературі.
Jane Austen (16 грудня 1775 — 18 липня 1817) — англійська письменниця, чиї романи, написані наприкінці XVIII – на початку XIX століття, є класикою світової літератури. Її твори, що майстерно поєднують іронію, соціальну сатиру та гострий психологізм, заклали основи реалістичного роману у Великій Британії.

📜 Життя та творчий шлях

Ранні роки та сім'я.
Джейн Остін народилася у Стівентоні, графство Гемпшир, у родині парафіяльного священика. Вона була сьомою дитиною у великій родині. Освіту вона здобувала переважно вдома, у багатій бібліотеці батька, що дало їй змогу розвинути літературний талант. Вона була особливо близька зі своєю єдиною сестрою Кассандрою.

Теми та стиль

Остін зосереджувалася на висвітленні життя середнього та дрібного дворянства Англії, відображаючи побут, звичаї та обмеження, з якими стикалися жінки її класу.
Головними темами її творчості є:
Шлюб: Як єдиний економічно прийнятний варіант для жінки, а також пошук справжнього кохання та щастя.
Соціальна ієрархія та гроші: Вплив багатства та статусу на людські стосунки.
Мораль та виховання: Порівняння розуму та почуттів (раціонального та емоційного) у прийнятті рішень.
Її стиль відзначається вільною непрямою мовою (free indirect discourse), яка дозволяє читачеві бачити події очима героїв, зберігаючи при цьому іронічний голос оповідача.

📚 Основні романи

Хоча Остін написала багато творів, її найвизначніші романи, що видавалися анонімно, включають:
«Розум і почуття» (Sense and Sensibility) (1811) — досліджує контраст між двома сестрами, одна з яких керується розумом, а інша — почуттями.
«Гордість і упередження» (Pride and Prejudice) (1813) — найвідоміший твір Остін. Розповідає історію стосунків Елізабет Беннет і містера Дарсі, які змушені подолати власні гордість та упередження.
«Менсфілд-Парк» (Mansfield Park) (1814) — зосереджується на моральних викликах, з якими стикається скромна Фанні Прайс.
«Емма» (Emma) (1815) — роман про багату, гарну та розумну дівчину, яка намагається бути свахою для своїх друзів, що призводить до кумедних помилок. Остін про цю героїню писала: "Я збираюся створити героїню, яка не сподобається нікому, крім мене самої".
«Переконання» (Persuasion) (1817, опубліковано посмертно) — більш меланхолійний роман про другі шанси та втрачене кохання.

✨ Спадщина

Джейн Остін не отримала широкого публічного визнання за життя, оскільки публікувалася анонімно. Однак її твори набули незмінної популярності у ХХ та ХХІ століттях. Її романи не лише залишаються бестселерами, але й постійно адаптуються для кіно та телебачення. Вона є однією з небагатьох жінок-авторів, чия спадщина була настільки значущою, що її портрет було розміщено на банкноті у 10 фунтів стерлінгів.
Її вважають майстром використання іронії для критики соціальних обмежень свого часу, що робить її творчість актуальною донині.