🤦‍♂️Новина тижня на офіційному ресурсі Бердянської міської військової адміністрації — судова тяганина з екс-посадовцями!?
Це дійсно варте уваги бердянців, як вимушених переселенців, більшість з яких зводять кінці з кінцями у різних куточках світу,  так і тих, хто залишився в окупації і крадькома читає такі «новини», ризикуючи своїм життям у прямому сенсі⁉️
Really❓
Ok👌
✍️У такому разі, дід Бакай та його кишеньковий в.о. начальника М. Матвієнко мають 48 годин на те, щоб пояснити членам громади Бердянська:
🔺хто і чому восени 2024-го  ухвалив рішення бойкотувати судові засідання та  виділив більше 10,2 мільйонів грн. з бюджету  на погашення заборгованості минулих років( якщо бути точними, часів другої каденції мера Бакая) перед КП «Облводоканал»
🔺чому «розпіарені» 25 000 ₴ матеріальної допомоги захисникам України  з бюджету громади Бердянська отримують одинці, а не сотні наших воїнів?
😏Хоча адміністрація начебто регулярно звітує про виділення коштів
❗️Якщо за 48 годин на офіційних ресурсах публічні особи не дадуть чітких та зрозумілих відповідей на ці два (поки що два) запитання, то обʼєктивна інформація буде оприлюднена на нашому каналі.
⏳Тік-так, панове.

Поглянувши на життя тверезо -
вирішили випити...

#поезія

Тендітний стан, а у погляді - всесвіт!
Маленьке дівчатко, що мамою звуть!
Твої почуття між мовчанням і жестів,
Ти крил не ховай - підспівай скрипалю!

Крокуєш сміливо дорогою, ревно.
Бурхливі потоки тебе не лякають.
Скажу, у цей світ принесли недаремно,
Певна - життя твоє варте роману!

Нехай зачекають млини на дорозі,
І зустрічний вітер - лишень обійми!
Частина тебе заясніла у доні!
Ти - квітка й вогонь у імені Ніна!

Тепер закупаєшся ніжністю щемно!
Хай серцю - весна, не треба морозів!
Маленьке дівчатко, у погляді - всесвіт,
Хай сни кольорові сняться щоночі!

Надія Старенька

❤️‍🩹 Головне, що ми живі, — каже Надія Оксюта, яка разом із донькою Алісою пережила авіатрощу в Броварах.
18 січня 2023 року гвинтокрил впав біля дитячого садка, забравши життя представників МВС і поранивши цивільних.
Мама й донька пройшли довгий шлях лікування: у Києві, Львові, Австрії. Нині, з підтримкою програми Неопалимі, вони завершують один із фінальних етапів — корекцію рубців після опіків.
Фото: libkos / Instagram
@Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary

🕯🇺🇦 Захисник, який вивів побратимів із пекла: у Бучі попрощалися з військовим Юрієм Жуковим

36-річний гранатометник Юрій «Зевс» Жуков трагічно загинув 5 червня 2025 року на Чернігівському напрямку.

Воїн народився в Запоріжжі, але з 2016 року жив і працював у Київській області — ремонтував авто, виготовляв меблі, будував своє життя.

У березні 2022-го, вибравшись із окупованої Бучі, Юрій без вагань приєднався до лав Збройних сил України. Пройшов найгарячіші напрямки — Донецьк, Часів Яр, Харків, Краматорськ, Бахмут.

У Часовому Ярі вивів побратимів з оточення, ризикуючи собою. Тоді, кажуть, наші хлопці вижили дивом — завдяки його рішучості й мужності.

У Героя залишилися мама Ірина Валеріївна та вітчим Олександр Борисович.

🕯🇺🇦Світла памʼять. Вічна слава Захиснику.

#тварини
Полосата амеґілла: бджола, яка вібрує заради врожаю

Ця незвична бджола з синіми смужками на черевці виглядає наче з фантастичного фільму. Полосата амеґілла (Amegilla cingulata) — рідкісний запилювач, якого можна зустріти в Австралії, Південно-Східній Азії та на Тихоокеанських островах.

Вона запилює за допомогою вібрацій — буквально тремтить на квітці, щоб вивільнити пилок із глибоких пиляків. Такий спосіб називається сонікація.

✅ Не живе у вуликах, як звичні медоносні бджоли, а веде самотній спосіб життя, створюючи гнізда в землі або навіть у тріщинах стін.

✅ Її смугасте забарвлення служить не лише захистом від хижаків, а й важливим маркером для розпізнавання серед споріднених видів.

✅ Амеґілли надзвичайно швидкі — можуть зависати в повітрі, як колібрі, що дозволяє їм ефективно збирати нектар.

#суспільство
Що переживає людина, яка постраждала від війни? Як виглядає шлях до відновлення — фізичного і психологічного? Як в Україні працює система реабілітації?

У новому випуску «Зі своїми по суті» про тему життя після травми разом з Віктором Нестерчуком, цивільним який постраждав від російської агресії під час окупації Київської області та Ольгою Руднєвою, керівницею центру військової травми «SUPERHUMANS».
https://youtu.be/ftVEJkB5z_Y

Кілька випускників престижного університету, які зробили блискучу кар’єру, завітали до свого старого професора. Очікуючи на каву, вони завели розмову про роботу, життя, проблеми та втому від постійної гонитви.

Професор приніс каву у великому глечику, а разом із нею - тацю з різноманітними горнятками: фарфоровими, скляними, кришталевими, глиняними, пластиковими.
Одні – звичайні, інші - вишукані, дорогі, деякі трохи оббиті, деякі виглядали на справжні коштовності.

Коли кожен обрав собі горнятко, професор усміхнувся й сказав:

- Ви, мабуть, помітили: майже всі дорогі, гарні чашки одразу розібрали. Ніхто не взяв простого чи скромного кухля. Бажання мати лише найкраще – саме воно є джерелом багатьох ваших труднощів і незадоволення.

Зрозумійте: сама чашка не робить каву смачнішою. Вона лише обгортка. Іноді дорога. Іноді - така, що відволікає увагу від того, що в ній є насправді.
Ви ж хотіли каву, правда? Але інстинктивно обирали не напій, а найкращу оболонку. А ще й крадькома поглядали: хто що взяв.

Любі мої, життя - це кава.
А робота, гроші, статус, престиж — це чашки.
Вони - лише посуд, у якому подається життя.

Іноді, надто зосереджуючись на горнятку, ми втрачаємо смак самої кави.

Насолоджуйтесь своєю кавою.
Цінуйте її смак.
Бо найщасливіші - це не ті, хто має все найкраще.
Це ті, хто вміє витягати найкраще з того, що має.

Ти можеш жити довше, якщо п'єш каву... у правильний час

🙃 В інтернеті повно суперечливих порад про каву:
– не можна пити натщесерце (можна!),
– не можна з молоком (можна!),
– а далі — безкінечні «не можна» від диванних дієтологів.

Давай краще подивимось на те, що каже наука. Спокійно, без істерик. Поясню доступно.

🔬 Почнімо з фактів
У кавовому зерні — понад тисяча сполук. Як вони всі впливають на організм — не так важливо. Важливіше — як кава діє загалом.

🧠 Провести експеримент «п’ю каву до кінця життя» неможливо — ніхто на таке не підпишеться. Тому дослідники (під керівництвом Сюань Вана) пішли іншим шляхом:
вони опитали десятки тисяч людей, хто скільки і коли п’є каву — і спостерігали за ними багато років.

✅ Результат:
Люди, які п’ють каву до обіду, живуть довше, ніж ті, хто п’є її увесь день, і навіть довше, ніж ті, хто не п’є кави взагалі.

📌 І не важливо, скільки — одна, дві чи чотири чашки. Головне — до обіду.

🤔 Але є нюанс

Це було когортне спостереження. Тобто — не прямий доказ, а кореляція. Вчені враховували і куріння, і дохід, і тривалість сну, і ще багато факторів. Але завжди може бути щось, що залишилося поза увагою.

👆 Тому сказати на 100%, що саме кава зранку — причина довголіття, не можна. Але можна сказати точно: кава зранку — не шкодить, а може бути навіть корисною.

Що ще треба знати?

☝️ По-перше:
Ти звикаєш до кави.
Якщо ти завзятий кавоман — кофеїн на тебе вже майже не діє. Якщо й здається, що діє — це твоя віра, а не біохімія. Але! На сон кава може впливати, навіть якщо «не штирить».

✌️ По-друге:
Кава ввечері — не твій друг.
Кофеїн може триматися в крові до 10 годин. Пий каву до обіду — так спиш краще, і живеш довше 😉

🤟 По-третє:
За нормами EFSA, безпечна доза кофеїну — до 400 мг на день. Це приблизно 4 чашки.
Не більше — і все буде ок.

☕ Висновок?

Пий каву. Зранку. Помірно.
І дякуй реальності за ще один привід тішитись життю.

#поезія

Голосять вітри,
Буйні трави тонуть у тугах —
Шепочуть: "зітри
Біль у порох, сховавши в яругах" .

"Розвій же страхи" —
Шелестять листвою дерева.
Немов дітлахи,
Тріпочуть і віти. Сталева

Гроза вражих куль
Шматує повітря зі свистом
І зойки зозуль,
Немов би криваве намисто.

Що крик — то життя
Розбите війною на друзки.
Нема вороття —
Відірвані древа галузки.

А чи оживе!?
Чи прийдуть іще вéсни красні!?
Прийдешнє нове
Чи зігріє воно нещасних.

Орися Каспрова