«Врятувати скарби від загибелі»: єврейські пам’ятки України переводять у “цифру”, поки їх не знищила війна Поки Україна живе під сиренами й ударами, поруч іде інша, тиха битва — за пам’ять. Йдеться про рідкісні настінні розписи та будівлі буковинських синагог, створені ще до Голокосту й такі, що сьогодні буквально зникають на очах. На платформі «Українсько-єврейська зустріч» (UJE — Ukrainian Jewish Encounter) вийшов матеріал ізраїльського журналіста Шимона Бримана про проєкт, який звучить майже як вирок і водночас як план порятунку — «Врятувати скарби від загибелі». Це не чергова “культурна новина” і не історія про одну виставку. Суть — у фіксації того, що можна втратити назавжди: стін, фрагментів розписів, орнаментів, деталей молитовних залів. Там, де реставрація зараз неможлива, використовують 3D-сканування, цифрові моделі та архівування візуальних шарів — щоб після війни було до чого повернутися й що відновлювати. Технічну частину оцифрування виконала українська компанія Skeiron: зафіксовано три об’єкти Буковини — дві синагоги в Чернівцях і одну в Новоселиці. Використовували лазерне 3D-сканування та детальну фіксацію архітектурних і художніх елементів. Йдеться, зокрема, про чернівецьку синагогу «Гройсе Шул» (будувалася у 1799–1854 роках), про «Дім молитви Беньяміна» (збудований у 1923-му, розписи оновлювалися приблизно у 1938-му) та про Новоселицьку синагогу (1919), де настінні розписи виявили реставратори у 2009 році. Це не “просто будівлі”. Це шматок життя єврейської Буковини — з локальними образами, які художники переносили в біблійні сюжети: аж до того, що мури Єрихону зображали як Хотинську фортецю, а музичні сцени нагадували реальний клезмерський побут регіону. Це важливо і для України, і для Ізраїлю. Єврейська історія регіону — частина спільної пам’яті, яку російська війна намагається стерти фізично: ударом, пожежею, мародерством, забуттям. Питання до вас: як ви вважаєте, що сьогодні ефективніше для захисту спадщини — “цифра” й архіви чи реальна охорона та консервація на місці, навіть під ризиком обстрілів? Або, можливо, все ж варто допомогти Україні інакше — дати хоча б ізраїльське ППО, щоб захищати не лише людей, а й культурну спадщину, яка є частиною історії багатьох сучасних ізраїльтян? Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 НАновини‼️ https://nikk.agency/uk/vryatuvati-skarbi-vid-zagibeli-ievrejski/ #НАновини #NAnews #Ukraine #Israel #IsraelUkraine #ЄврейськаСпадщина #Буковина #Чернівці #Новоселиця

#історія #особистості Майстер мрій та пам’яті: як Стівен Спілберг змінив світовий кінематограф 🎬 18 грудня 1946 року народився Стівен Спілберг — людина, чиє ім'я стало синонімом магії кіно. Він не просто режисер, а справжній архітектор сучасного Голлівуду, який навчив мільйони людей знову вірити в дива, боятися глибин океану та співчувати історії так глибоко, як ніколи раніше 🌟. Кар'єра Спілберга — це низка революцій. У 1975 році його фільм "Щелепи" створив поняття "літнього блокбастера", назавжди змінивши економіку кіноіндустрії. Він відкрив нам динозаврів у "Парку Юрського періоду", змусив полюбити прибульця в "Інопланетянині" та подарував найвеличнішого шукача пригод — Індіану Джонса. Спілберг володіє унікальним даром: він бачить світ очима дитини, але втілює ці бачення з технічною досконалістю генія 🦕. Проте справжня велич Спілберга розкрилася в його драматичних роботах. Фільм "Список Шиндлера" став не просто кіношедевром, а потужним гуманістичним маніфестом, який нагадав світу про трагедію Голокосту. За цю стрічку він отримав свій перший "Оскар" як найкращий режисер. Його вміння поєднувати масштабні візуальні ефекти з інтимними людськими історіями робить кожен його фільм незабутнім досвідом 🕯️. Спілберг також відомий своєю прихильністю до інновацій та меценатством. Він заснував фонд "Шоа" для збереження свідчень тих, хто вижив під час геноцидів, використовуючи технології на службі пам'яті. Навіть сьогодні, перебуваючи у поважному віці, він продовжує експериментувати з жанрами — від мюзиклів до автобіографічних драм, доводячи, що для справжнього таланту не існує меж 🎞️.

#історія #події Напередодні катастрофи: як підпис Гітлера 18 грудня 1940 року змінив долю світу 🗺️ Цей день став однією з найфатальніших дат у світовій історії. 18 грудня 1940 року Адольф Гітлер підписав Директиву №21, відому під кодовою назвою Операція Барбаросса. Це був секретний план блискавичної війни (бліцкригу) проти СРСР, який передбачав повний розгром радянських військ та захоплення європейської частини країни до лінії Архангельськ — Астрахань ⚔️. Розробка плану тривала кілька місяців, а його назва апелювала до імені імператора Священної Римської імперії Фрідріха Барбаросси. Стратегія базувалася на використанні масованих танкових ударів за підтримки авіації, щоб оточити та знищити основні сили противника ще поблизу кордонів. Гітлер був настільки впевнений у швидкій перемозі, що відвів на всю кампанію лише кілька місяців, розраховуючи завершити її до настання зимових холодів ❄️. Для України затвердження цього плану мало жахливі наслідки. Наша земля мала стати головним театром бойових дій та стратегічним ресурсом для Третього Рейху. Саме реалізація плану Барбаросса принесла на українські території роки окупації, Голокост, руйнування міст та загибель мільйонів людей. Це рішення стало початком найкривавішої фази Другої світової війни на Східному фронті 🕯️. Сьогодні історики розглядають підписання Директиви №21 як фатальну помилку диктатора, що зрештою призвела до краху нацистського режиму. Проте ціна цієї помилки для людства була нечуваною. Цей день нагадує нам про те, як таємні кабінетні рішення можуть обернутися трагедією для цілих народів 🌍.

#історія #події ⚖️ Правосуддя за Голокост: Смертний Вирок Адольфу Ейхману. 15 грудня 1961 року в Єрусалимі ізраїльський окружний суд виніс свій вердикт у справі, яка привернула увагу всього світу: нацистський злочинець Адольф Ейхман був визнаний винним за всіма пунктами обвинувачення та засуджений до смертної кари через повішення. «Архітектор» Голокосту Адольф Ейхман, оберштурмбанфюрер СС, обіймав посаду голови відділу IV-B-4 (у справах євреїв) у Головному управлінні імперської безпеки. Його головна роль полягала в організації та логістиці «остаточного вирішення єврейського питання» — масового знищення європейських євреїв під час Другої світової війни (Голокосту). Ейхман керував створенням гетто, розробляв графіки транспортування мільйонів людей до таборів смерті та був безпосереднім учасником Ванзейської конференції 1942 року, де було фіналізовано план геноциду. Захоплення та Суд Після війни Ейхману вдалося втекти від правосуддя. За допомогою мережі колишніх нацистів він дістався Аргентини, де жив під ім'ям Рікардо Клемент. У травні 1960 року агенти ізраїльської розвідки «Моссад» провели зухвалу операцію, викрали його та таємно доставили до Ізраїлю. Судовий процес над Ейхманом розпочався у квітні 1961 року в Єрусалимі. Унікальність: Це був перший випадок, коли Ізраїль, як держава, створена після Голокосту, судив одного з його головних архітекторів. Свідчення: Процес став поворотним моментом, оскільки вперше на ньому виступили численні свідки, які пережили Голокост, і які публічно розповіли про жахи, що сталися, надаючи трагедії людського обличчя. Вирок 15 Грудня Суд визнав Ейхмана винним у злочинах проти єврейського народу, злочинах проти людяності та воєнних злочинах. Його захист базувався на аргументі «просто виконував накази», стверджуючи, що він був лише чиновником у бюрократичній машині. Однак суд відкинув цей аргумент, підкреслюючи його ключову, активну та ініціативну роль у масових вбивствах. 15 грудня 1961 року суд оголосив смертний вирок. Згодом усі апеляції були відхилені, і 31 травня 1962 року Ейхмана було повішено — це єдиний випадок виконання смертного вироку в історії Ізраїлю за вироком цивільного суду. Суд над Ейхманом став не лише актом правосуддя, але й важливим уроком історії, що підкреслив індивідуальну відповідальність за злочини, навіть якщо вони скоєні в рамках державної системи. 💔🕊️

#дати 🕯️ Пам'ять Не Згасне: День пам'яті кримчаків та євреїв Криму — жертв нацизму. ​11 грудня (разом із 12 грудня) в Україні вшановують День пам'яті кримчаків та євреїв Криму — жертв нацизму. Ця пам'ятна дата присвячена одній із найтрагічніших сторінок окупації Кримського півострова під час Другої світової війни. ​Трагедія Грудня 1941 року ​Кримський півострів був окупований нацистськими військами у другій половині 1941 року. Одразу після встановлення окупаційного режиму нацисти розпочали реалізацію своєї політики масового знищення єврейського населення (Голокост). ​Місце Злочину: Масові розстріли відбувалися переважно в районі протитанкового рову на 10-му кілометрі Сімферопольського шосе, а також у Багеровському рові поблизу Керчі. ​Дата: З 11 по 13 грудня 1941 року в Сімферополі окупанти провели найбільшу одномоментну акцію знищення, коли було вбито понад 14 тисяч людей. ​Жертви: Серед убитих були не лише євреї, але й представники унікального корінного народу Криму — кримчаки, яких нацисти, згідно з расовою теорією, також визнали євреями і прирекли на знищення. За кілька днів було вбито практично всю кримчацьку громаду Криму. ​Кримчаки: Унікальний Народ, Спільна Доля ​Кримчаки — це невелика етнографічна група, яка історично проживала у Криму, сповідувала ортодоксальний юдаїзм і говорила кримчацькою мовою тюркської групи. На початок війни їхня чисельність була незначною. ​Нацисти, не розбираючись у тонкощах етнографії, включили кримчаків до списків на знищення. Знищення кримчаків у 1941 році стало катастрофою для цього народу, поставивши його на межу повного зникнення. ​Вшанування Пам'яті ​Цей день є нагадуванням про те, що нацистський геноцид на території України був спрямований проти різних груп населення, і ми повинні зберігати пам’ять про всіх безневинних жертв. ​В Україні, зокрема в АР Крим та в Києві, проводяться пам'ятні заходи, покладання квітів до меморіалів та наукові конференції, присвячені цій трагічній події.

#дати 🕯️ День Пам'яті Жертв Геноциду та Гідності. ​Сьогодні, 9 грудня, світова спільнота відзначає Міжнародний день пам'яті та гідності жертв злочину геноциду та запобігання цьому злочину. Цей пам'ятний день був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 2015 році. 🕊️ ​Подвійне Значення Дати ​Ця дата має прямий зв'язок із раніше згаданою історичною подією: ​Дата Ухвалення Конвенції: 9 грудня — це день, коли у 1948 році була прийнята Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. ​Мета: Встановлення цього Міжнародного дня має на меті не лише вшанувати пам'ять мільйонів жертв геноцидів (від Голокосту та Голодомору до Руанди та Сребрениці), але й мобілізувати міжнародну спільноту для посилення боротьби проти ненависті та запобігання подібним трагедіям у майбутньому. 🚫 ​Світове Зобов'язання ​Встановлюючи цей День, ООН підтверджує, що кожна держава несе первинну відповідальність за захист свого населення від геноциду та інших масових звірств. Принцип "Ніколи знову" (Never again) залишається центральним у міжнародних відносинах, але вимагає постійної пильності та дій. 🚨 ​Для України це свято має глибоко особисте значення, оскільки пам'ять про Голодомор 1932–1933 років, визнаний багатьма країнами світу як акт геноциду українського народу, є наріжним каменем національної ідентичності та історичної справедливості. ​Цей день закликає нас усіх пам'ятати про тих, хто загинув, і рішуче виступати проти будь-яких проявів дискримінації та агресії, що можуть призвести до найтяжчих злочинів проти людяності.

Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду Що це за день? Щороку 9 грудня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду. Кожна людина, не зважаючи на національність, колір шкіри, релігію чи політичні погляди, має право на безпечне життя. Масове кровопролиття має на меті знищення людей або відповідних груп населення того чи іншого походження, віри або навіть, соціального прошарку. Про геноцид люди мали уявлення ще в давній Греції. Міжнародна спільнота визнає будь-які дії геноцидного характеру тяжким злочином. Саме тому, що геноцид – це не просто вбивство, а завчасно продумана кампанія. Цей злочин несе в собі знищення величезної кількості людей, спотворення їх мови або традицій, насильницькі акти та інші страшні наслідки. Для того щоб вшанувати жертв, що постраждали від геноциду та попередити скоєння нових злочинів проти всіх верств суспільства затвердили Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду. Як виникла ідея відзначати Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду? На Всесвітній зустрічі в 2005 році держави-члени ООН зобов’язались захистити своє населення від геноциду, військових злочинів, етнічних чисток та злочинів проти людяності, а також від їх підбурювання. Вони домовились, що коли державам потрібна допомога для виконання цієї відповідальності, міжнародна спільнота повинна бути готова надати їм допомогу, а коли держави явно не в змозі захистити своє населення від цих злочинів, міжнародне співтовариство повинно бути готовим до спільних дій відповідно до норм ООН. Втручання відбувається лише тоді, коли профілактика не дає результатів. Тому профілактика є основою принципу відповідальності за захист. День пам’яті У вересні 2015 року Генеральна Асамблея ООН затвердила 9 грудня Міжнародним днем пам’яті жертв злочинів геноциду. Датою було взято день прийняття Конвенції запобігання та покарання за злочин геноциду від 9 грудня 1948 року. За останні 150 років десятки мільйонів чоловіків, жінок та дітей втратили життя в результаті геноциду чи жорстоких масових чисток. Мільйони людей катували, ґвалтували чи змушували насильно покидати свої домівки. Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду – подія, що набула ще більшої актуальності в контексті війни в Україні. Ми повинні навчитися, пам’ятати та вживати заходів, щоб раз і назавжди припинити будь-які прояви геноциду. Запобігання геноциду та інших злочинів – це постійний процес, який вимагає невтомних зусиль щодо побудови суспільство на засадах верховенства права та прав людини для всіх громадян. Їхніми стовпами є рівність та недискримінація, законні та підзвітні національні інституції, а також розвиток сильного громадянського суспільства. Статистика До найбільших геноцидів в ХХ-XXI столітті відносять: Масове вбивство вірмен турками-османами між 1915-1920 роками. 1920 рік для придушення Тамбовського повстання, за наказом В.І. Леніна в Тамбовську губернію був відправлений М. Тухачевский, який застосував хімічну зброю проти власних громадян. Вбито приблизно 90 000 осіб. 1932-1933 – Створення штучного голоду в Україні. Близько 25 000 – 33 000 осіб гинуть щодня. Більше ніж 4,5 млн людей померло під час Голодомору в нашій країні. Осінь 1941 – травень 1945 – Голокост. Після наказу Адольфа Гітлера загалом було вбито понад 6 мільйонів європейських євреїв. У 1990-х роках в новоствореній Боснії, генерал Ратко Младич і його війська вбивали мусульман. Кількість жертв сягнула до 20 000, більшість з них ґвалтували, розстрілювали або обезголовлювали. Квітень-травень 1994 року в Руанді з жахливою жорстокістю та швидкістю вбили близько від 500 000 до 800 000 людей, переважно з меншини тутсі. В серпні 2014 року – 500 людей померло, з них 70 дітей загинули від спраги під час окупації іракського міста організацією ІДІЛ. Чому важливий цей день? Подія створена для того, щоб збільшити обізнаність суспільства щодо геноцидів та зменшити саму кількість таких злочинів. Також в цей день вшановують пам’ять жертв геноцидів. Важливо зазначити, що жертви геноциду обираються свідомо (а не випадково) – через їх реальне або передбачуване членство в одній з чотирьох груп, захищених Конвенцією (що виключає політичні групи, наприклад). Це означає, що метою знищення може бути група як така, а не її члени як особи. Геноцид також може бути вчинений лише проти частини групи, доки ця частина може бути ідентифікованою (у тому числі в межах географічно обмеженого району) та “істотною”. Для того, щоб довести злочин геноциду, можуть знадобитися роки. Геноцид досі є своєрідним викликом для міжнародних організацій, адже в сучасному суспільстві й досі існують люди, що готові йти на масові жорстокі вбивства. Саме тому ця подія важлива для якомога більшої кількості обізнаних громадян. Всі мають право знати, що вони повинні бути захищенні. Згідно міжнародних конвенцій та декларацій кожна країна має максимально забезпечувати збереження життя всіх громадян своєї держави.

#історія #події 🛡️ Міжнародний Щит: Як Конвенція ООН зробила Геноцид Злочином №1. Сьогодні, 9 грудня, світова спільнота відзначає не лише день ухвалення, а й день пам’яті жертв злочину геноциду. Саме цього дня 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Резолюція 260). 🌍 Чому цей документ став історичним? Конвенція була прямою відповіддю на жахіття Другої світової війни та Голокосту. Вперше в історії міжнародне право дало чітке визначення найтяжчому злочину, який можна вчинити проти людства. Документ встановив, що геноцид — це діяння, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. 🔥 Конвенція закріпила ключові елементи: Універсальність: Злочин геноциду карається незалежно від того, скоєний він у мирний чи воєнний час. Обов'язок запобігання: Держави-учасниці зобов'язуються вживати заходів для запобігання цьому злочину. Відповідальність: Винні особи, чи то конституційно відповідальні правителі, чи приватні особи, підлягають покаранню. Неможливо говорити про цю Конвенцію, не згадавши її головного архітектора — польсько-американського юриста єврейського походження Рафаеля Лемкіна. Саме він винайшов термін «геноцид» у 1944 році, об’єднавши грецьке genos (рід, плем'я) і латинське cide (вбивати). Лемкін здобув правничу освіту у Львові 🎓 і був глибоко зацікавлений злочинами проти різних народів. Він вважав радянський Голодомор 1932-1933 років в Україні класичним прикладом геноциду, спрямованого на знищення української культури, інтелігенції та селянства як основи нації. Його праці є ключовими для розуміння історичного контексту цього злочину проти українського народу. 💔 Конвенція 1948 року стала світовим юридичним щитом, хоча й, на жаль, не змогла запобігти всім подальшим трагедіям. Її принципи лежать в основі сучасних міжнародних трибуналів і слугують нагадуванням, що безкарність ніколи не повинна мати місця.

🤬 Спадщина НКВД: 4 цинічних "методичок", якими москва намагається стерти Сандармох. ​Окей, я виклав правду про Сандармох, про непокаране московське зло? І тут же вилізла зграя ботів та "корисних ідіотів" з ідентичними коментарями. Усі цитати, які ви побачите нижче, я взяв безпосередньо з коментарів під моїми матеріалами про Сандармох. ​Не ведіться! Ці наративи, які ви бачите тут... звучать абсолютно ідентично під постами про будь-які злочини Москви, що доводить їхню системну, координовану і, звісно, щедро проплачену природу. 🔪 Про злочин та його масштаби: ​Сандармох - це простори, де НКВД влаштувало свій кривавий тир. У період Великого терору (1937–1938 рр.) тут було знищено близько 9500 осіб 58 національностей. Лише за один "Соловецький етап" (27 жовтня – 4 листопада 1937 р.) було розстріляно 1111 осіб. Серед них — 287 українців, цвіт нашої нації, відомий як Розстріляне Відродження: письменники, режисери, науковці (Куліш, Курбас, Підмогильний та сотні інших). москва знищила найосвіченішу та найактивнішу частину нашого народу 😢 👹 ​Ця тема викликала ботоатаку саме тому, що вона розкриває злочин, який вони приховували десятиліттями і хочуть надалі стерти з нашої пам'яті, переводячи увагу в інше русло. Наше завдання — провести холодний, але злий розбір цієї пропаганди. Зараз я покажу, як працює їхня методичка, розібравши її через чотири ворожих "мантри". ​1. 🐍 Наратив #1: Етнічна Алібізація (Шукаємо винних де завгодно, тільки не в моZкві) ​Ворожий наратив: Давайте перекладемо відповідальність з імперії на якогось "грузина" чи "євреїв": «Дав грузін дозвіл і стріляли...», «В НКВС працювали свої, місцеві, це були євреі і українці...» ​📍 Наша відповідь: ​Суть Системи, а не Етносу: Це класичний "перевод стрілок". Це абсурд! Злочини творила імперська ідеологія, мета якої — тримати Україну під контролем і русифікувати. СРСР — це ребрендинг російської Імперії. Накази давали з моzкви, а хто стріляв — це лише виконавці чужої, колоніальної волі. ​Де Шукати Винних: Забудьте про етнічний склад НКВС! Це була імперська машина, і головний злочин криється в ідеології та московському центрі, який видавав накази. Ми говоримо про систему терору, а не про національність катів. ​2. 🩸 Наратив #2: Розмивання та Заперечення Ідентичності (Українців не існує, це все "общеє") ​Ворог намагається створити хибну симетрію і довести, що ми не унікальні. ​🔸 Ворожий наратив: «Гинули не тільки українці», «А для чого тоді винищували російське духовенство і письменників !?», «никогда в совке никого за мову не убивали», «Ще 120 рокiв тому не було нiяких 'украiньцiв', а були 'малороси' та 'русини'». ​📍 Наша відповідь: ​ Так, гинули люди різних національностей, але в Україні метою режиму було системне, фізичне та культурне знищення української нації як політичного суб'єкта. Це була свідома політика, спрямована саме на українську ідентичність. ​За що вбивали: «никогда в совке никого за мову не убивали» — це цинічна брехня. За що розстріляли наших елітів у Сандармоху? За «буржуазний націоналізм»! Тобто за українську думку, культуру та бажання Незалежності. ​Заперечення Існування Нації: Це історична маніпуляція. Це колоніальний прийом з підручника ХІХ століття! "Малороси" — це принизливий ярлик, який ви нам клеїли. Українці — це одна нація. Ворог намагається нас розділити (гуцули/лемки/бойки), щоб ослабити. Наша відповідь проста: Ми існуємо! ​3. 💣 Наратив #3: Токсична Еквівалентність (УПА не краще за НКВД, а отже, моzkва не винна) ​Найагресивніша маніпуляція, що використовує історичні трагедії для виправдання імперії. ​🔸 Ворожий наратив: «їхні методи (УПА) були не краще ніж у кацапів чи фашистів», «треба виправдовувати тих хто вбивав жінок і дітей хоч вони і були твоїми родичами...» ​📍 Наша відповідь: ​Призначення Зла: Ви серйозно порівнюєте державну машину геноциду з рухом опору? Це моральний злочин — прирівнювати НКВД (яке діяло за наказом імперії) до УПА (яке боролося за власну державу). Ворог тисне на болючу Волинську трагедію, щоб виправдати СВІЙ тотальний геноцидний терор. ​Використання Травми: Мета проста: довести, що "українці не заслуговують на державу". Ми відкидаємо цей наратив! Їхня пропаганда використовує історичні трагедії, щоб посіяти сумніви у праві України на самостійність. ​4. 🚨 Наратив #4: Саботаж Сьогоднішньої Боротьби (Відвернення уваги від фронту) ​Цей наратив прирівнює злочини імперії до внутрішніх проблем України. ​🔸 Ворожий наратив: «А навіщо зараз вбивають людей у приміщеннях ТЦК?», «Доки дві мови - доти Україна. І не кажіть, що вас не попереджали.» ​📍 Наша відповідь: ​Саботаж: Це не можна порівнювати! Порівнювати випадки у ТЦК, які розслідуються, із СИСТЕМНИМИ розстрілами еліти — це спроба обману. Це пряма робота на Кремль і спроба зірвати мобілізацію. Мета НКВД — знищити народ. Мета ТЦК — захистити народ. Різниця очевидна, перестаньте підігравати ворогу. ​Колоніальний Важіль: Погроза «Доки дві мови - доти Україна» — це ультиматум колонізатора. Нам прямо кажуть: тримайте дірку в нашому культурному полі, щоб ми могли туди засунути ногу, коли захочемо. ⛓️​ Кривава Нитка: Чому Непокаране Зло Повернулося? ​ Непокаране 🚩🇷🇺👹 зло СРСР не краще за нацистський режим. Історичні факти доводять: ГУЛАГ був створений ДО Голокосту і став жахливим зразком. СРСР та Третій Рейх — ідеологічні близнюки. ​Урок Непокарання: Чому 2022-й став можливим? Тому що злочини 1937 року залишилися НЕПОКАРАНИМИ! Це найголовніший урок, який ми мали засвоїти кров'ю. 🛡️ ​Пам'ять — це Щит проти Майбутнього Зла. Наш обов'язок — розірвати це коло раз і назавжди. ​Ми маємо виробити імунітет проти пропаганди: Ми не дозволимо їм забути! Злочини 1937 року... — це геноцидний план знищення нас. Наша пам'ять — це вакцина проти брехні. Якщо наші діти знатимуть, що ці наративи — сміття з імперського архіву, вони отримають імунітет. ​Кожен непокараний злочин — це відчинені двері для наступного. Наші Захисники борються на фронті, щоб "заварити ці двері". Наше завдання в тилу — утверджувати правду. Ми пам'ятаємо, щоб наша Перемога була остаточною, а реінкарнована імперія не повернулася через 30 років. ​Українство — це наш свідомий вибір, це наша щоденна зброя. Не дозволяйте цій ворожій отруті розколоти нас чи стерти правду. ➡️ ​Поширюйте цей розбір! Не дайте їм шансу! 🫂🤝​Покажи силу нашої культури: ​1️⃣ Коли востаннє ви читали поетів чи письменників Розстріляного Відродження? ​2️⃣ Кого саме? (Хвильового, Курбаса, Підмогильного, Куліша, Зерова чи когось іншого із сотень знищених тоді митців?) ​3️⃣ Запустімо флешмоб!❗ Діліться у коментарях чи на своїй сторінці улюбленими рядками та фотографією книги, яку читаєте зараз. Давайте повернемо їм славу! ​Давайте разом вибудуємо Україну, вільну від імперських тіней! 🇺🇦

#події 💔 «Кришталева ніч» (1938): Пролог до Голокосту Події, що розгорнулися в Німеччині та Австрії в ніч з 9 на 10 листопада 1938 року, не були стихійним «народним гнівом», як їх намагалася подати нацистська пропаганда. Це була ретельно скоординована акція державного терору, спрямована проти єврейського населення, яка стала поворотним моментом на шляху до Катастрофи європейського єврейства – Голокосту. Привід та Реальна Сутність Формальним приводом для погромів стало вбивство німецького дипломата Ернста фон Рата в Парижі 7 листопада 1938 року єврейським підлітком Гершелем Грюншпаном. Цей інцидент нацистський міністр пропаганди Йозеф Геббельс використав для розпалювання антисемітської істерії. Увечері 9 листопада, під час зборів нацистських лідерів, Геббельс виголосив промову, що була сприйнята воєнізованими формуваннями НСДАП (СА, СС та Гітлер’юґенд) як прямий наказ до насильницьких дій. Погромникам було дозволено діяти, тоді як поліції та пожежним командам було наказано не втручатися та не гасити пожежі в синагогах. 🔨 Масштаби Руйнування та Терору Наслідки тієї ночі були катастрофічними та шокуючими для багатьох. Вулиці німецьких міст були вкриті уламками розбитого скла з вітрин єврейських магазинів та синагог, що й дало погромам цинічну назву «Кришталева ніч» (Ніч розбитих вітрин). * Синагоги та Майно: Було спалено або зруйновано понад 1000 синагог та молитовних будинків, а також розгромлено й розграбовано понад 7500 єврейських підприємств і магазинів. * Жертви та Ув'язнення: Було вбито щонайменше 91 єврея, сотні було поранено. Проте найважливішим наслідком стали масові арешти. До 30 000 євреїв-чоловіків було заарештовано та відправлено до концентраційних таборів (Дахау, Бухенвальд, Заксенгаузен). Це був перший масовий арешт євреїв винятково на національній основі. * Фінансова Конфіскація: На єврейську громаду було накладено штраф у розмірі 1 мільярда рейхсмарок («податок на спокуту») за шкоду, завдану… самими погромниками. 🚨 Символічний Початок Геноциду «Кришталева ніч» стала не просто черговою антиєврейською акцією, а рубіконом. Вона чітко засвідчила, що нацистський режим перейшов від політики правової дискримінації та економічного витіснення до відкритого фізичного насильства та ув'язнення. Після цього погрому життя євреїв у Рейху опинилося під прямою загрозою, і держава відкрито відмовилася від будь-якого захисту. Це був сигнал до прискореної еміграції та, що найстрашніше, символічний початок політики, яка за кілька років переросла у «Остаточне вирішення єврейського питання» – Голокост. Згадка про «Кришталеву ніч» як провісник Голокосту розкривається в документальному відео "Кришталева ніч " – перший провісник Голокосту, Одна історія. https://youtu.be/_gSH0DQqjYs?si=Pj5iqHFYXcBrpKCt