❗️“Голову отрезать, на пики посадить, выкинуть нах..й” ― чому 155 бригада росії стала “улюбленицею” путіна
10 липня 2025 року фахівці ГУР МО України зафіксували черговий воєнний злочин, вчинений росією ― перехоплення наказу одного із польових командирів 155-ї окремої бригади морської піхоти тихоокеанського флоту держави-агресора щодо українських військовополонених.
“Голову отрезать, на пики посадить, выкинуть нах..й”, ― верещить ватажок 2-ї десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону 155-ї обрмп зс рф.
Зараз ця російська бригада веде бойові дії на території Сумщини.
▪️155-та бригада держави-агресора росії відома вчиненням воєнних злочинів під час окупації Київської області, а також на інших напрямках фронту.
Під час геноцидної війни проти України вказана бригада неодноразово зазнавала шалених втрат, що вимагало доукомплектації новобранцями з числа російських мобілізованих.
🔥Сили безпеки та оборони України кілька разів завдавали високоточних ударів по пунктах управління 155-ї бригади ― зокрема, 2 липня 2025 року внаслідок атаки по штабу на курщині було знищено комбрига полковника сєрґєя ільїна.
За нелюдські тортури та варварські вбивства полонених українських військових та цивільних 155 бригада російської окупаційної армії опинилась серед улюблених підрозділів владіміра путіна ― її прапором гордовито вимахували під час так званої підсумкової пресконференції російського диктатора в грудні 2024 року.
▪️Страти та катування, скоєні солдатами і ватажками привілейованої у кремлі російської 155-ї окремої бригади головорізів, вкотре  доводять: воєнні злочини ― свідома, цілеспрямована, схвалена політика держави-агресора росії, а отже 155 бригада підлягає пріоритетному знищенню на полі бою.
ГУР МО України нагадує ― за кожен вчинений проти українського народу воєнний злочин буде справедлива відплата.
ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
🔹Instagram 🔹Twitter  🔹 Threads
🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
🔹 TikTok

Байдужість як вирок: Як внутрішня деукраїнізація підриває майбутнє Нації.

На тлі повномасштабної війни, яку принесла в Українську землю роZZія — імперія, що завжди прагнула знищити Українську ідентичність, — з особливою болючістю постає питання: хто є українцем? І чи можна бути громадянином України тільки за паспортом, не розділяючи її мову, культуру, біль і надії?

🧬 Нація — це не паспорт, а приналежність духу.

Мільйони людей в Україні народилися та зросли тут, але залишились внутрішньо чужими. Їхній світоглядному продукті країни-агресора, їхнє мовлення — російськомовне за замовчуванням, а фраза «какаяразница» стала символом глухоти до Національного болю. В час, коли мова є бронею, коли культура — щитом, така байдужість ранить не менше за зброю.

🧨 Байдужість — це не нейтральність, а токсична пасивність!

Нейтральність в умовах геноциду — це підтримка агресора. Люди, які відмовляються визнавати цінність мови, обрядів, пам’яті, перетворюються в мовчазних співучасників. Їхній конформізм дозволяє ворогу легітимізувати ідеї «одного народу», стирати відмінності, знищувати унікальність Української душі.

Байдужість — це політична позиція. Коли Український воїн гине за можливість твоїх дітей говорити Українською, але ти вперто обираєш іншомовну байдужість — ти перекреслюєш його жертву.

🧠 Культурна амнезія — небезпечніша за ракети

Ворог боїться не тільки ЗСУ, а й Української книги, пісні, кіно. Він бомбить музеї, спалює архіви, знищує мову — бо знає: нація, яка втрачає культуру, нею легко керувати. Байдужа більшість — це підґрунтя для поразки не на полі бою, а у свідомості.

Шлях порятунку — через пробудження ідентичності !

Цей допис не є осудом, а закликом до пробудження. Бути Українцем — це щоденне рішення. Обирати Українську — значить робити внесок у ПЕРЕМОГУ. Навіть якщо ти раніше не говорив, не читав, не співав Українською — почати ніколи не пізно. Бо в умовах війни мова — це не лише засіб комунікації. Це зброя, що формує свідомість і чинить спротив.

#кіно
15 серпня в Українському домі в Данії (Копенгаген) відбудеться показ українського документального фільму «Сімейний альбом.
Фільм розповідає про британську фотографку Самару Пірс, яка вирушає в Україну слідами свого прадіда, Александра Вінербергера — інженера, що таємно зафіксував трагедію Голодомору в Харкові майже сто років тому. Його правнучка приїздить, щоб зафіксувати нові свідчення воєнних злочинів Росії.

Після показу запланована розмова з режисеркою стрічки Мариною Ткачук та виконавчою продюсеркою Златою Єфіменко. Подія приурочена до річниці ухвалення «Закону про п’ять колосків» — одного з ключових інструментів сталінського геноциду українців.

Коли: 15 серпня о 18:00.
Реєстрація доступна онлайн: https://billetto.dk/en/e/film-friday-screening-of-family-album-and-ta...

👈Зміна лідера: Кароль Навроцький перемагає на виборах у Польщі

І ШО відомо про нового президента Польщі та його ставлення до України:

🔥Кароль Навроцький має суперечливе ставлення до України, приділяючи значну увагу історичним питанням, особливо Волинській трагедії.
🔥Виступає проти членства України в НАТО та ЄС до розв'язання історичних проблем, вимагаючи визнання Україною відповідальності за «геноцид поляків на Волині».
🔥Підписав декларацію з 8 обіцянок майбутнього президента, серед яких пункт — не дозволяти відправлення польських солдатів на територію України.
🔥Навроцький заявив, що хотів би як глава Польщі бути за столом переговорів між США, росією та Україною від імені ЄС.
🔥Заявляє, що його позиція щодо України не є «путінською пропагандою», а відображає думку «мільйонів поляків».
🔥Навроцького в народі називають «кандидатом від Трампа», оскільки Кароль має чималу підтримку президента США.
🔥Мав візит до Москви у 2018 році після окупації Криму та частини Донбасу.
🔥Виступає проти обов'язкової вакцинації, підтримує заборону абортів та висловлюється проти легалізації цивільних партнерств.
🔥Головний принцип роботи: «Спочатку Польща, перш за все — поляки».
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#ukrainian_music #українська_музика
#ukrainian_rap #український_реп
#що_послухати #для_настрою
Jockii druce - Шо ви браття (2022)
Текст пісні:
Шо ви, браття мої рідні, сіли, затужили?
Шо ви над екранчиками голови схилили, а?
Чи то ви то чи не чули, що ворог на полі?
Чи то ви позабували, яка наша доля, а?

Шо ви, сестри мої любі, сльозами облились?
Чого не їсте нічого, нашо зажурились, а?
А ну, сіли щоб поїли, обличчя умили,
То шо краса ваша то і є, блять, наша сила!

Ой, не сидьте в інтернеті, хуйню не читайте,
Якщо стало сумно – сядьте, пісню заспівайте.
Давайте, давайте, дурака, блять, не валяйте,
А москалякам не пишіть і не відповідайте, блять,

От нашо ви їм пишете, що ви, блять, благаєте?
Раби будуть рабами, ви їх хуй переконаєте.
Канєшно, щас воно піде і скине, блять, режим! Угу.
Який на хуй режим, єбать, коли очко жим-жим? Єбать..

А ми не сцикуни, нас не лякає слово “ворог”.
Який то нахуй ворог? То, блять, з-під залупи творог.
Ворога щас тіки два у нас: це деза і тривога.
А те, що відбувається, це статева хвороба

Шляхом, блять, незахищених політичних стосунків,
Ото і повилазили якісь там, блять, рисунки..
Росія – це як жирна, уйобищна сестра,
Путін не хуйло, це її хвора пизда. (Гм-гм).

Ну, нічого, щас одужаємо. Ще хтось каже “армія..”
Слухай, армія там може була за часів монархії,
Тоді з усіх сторон таке, шо важко відїбатися
І нашому Богданчику прийшлося домовлятися.

А це, шо у них зараз, це совецький апарат, блять,
Яким керує старий КГБ-шник єбанат, блять,
Ну, хулі там бояться, чесно, я не розумію?
А от Путіна я, єслі чесно, дуже розумію.

Ну, уяви: бабок дохуя, скоро подихать, ну?
Канєшно хочеться якусь тусовочку в’єбать.
Ну, а шоб не париться, решив отпразновать в гостях, пфф.
Канєшно, хай заходить потанцює наостанок,

Але музика тут грає наша, так шо без обід
Якщо комусь переламає ноги наш єбаний біт,
Якщо комусь підрозірвуть єбала, наші, блять, баси,
Якщо комусь прийдеться викликати цинкове таксі,
Якщо комусь там не сподобався підпалений коктейль,
Якщо когось не пропустили в “Арсенал” або отель.

Так, мій народ гостинний і він дуже цим пишається,
“Гості” як заходять, часто тут і залишаються.
Кароче, я не розумію, про шо іде мова,
І так очевидно, що за нами перемога.

Треба тіки мати віру і молицця Богу,
А як хтось іще не вірить, ну давайте разом тоді загибаєм пальці:
Кріпосництво
Кризис
Геноцид
Майдан
Голодомор
Коронавірус, блядь,
скіки хуйні вже було, а щас шо: будем плакать?
Та нє. Русскій воєнний корабль, іді нахуй!

7 серпня 1932 року ухвалено закон «про п'ять колосків». У цей день з’явилася спільна постанова цвк і рк ссср «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації за зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відомий у народі як закон «про п’ять колосків». Авторство постанови приписують особисто сталіну.

Внаслідок злочинної політики «колективізації», яка почалася ще в середині 20-х, людей позбавили права власності на землю. Паралельно розкручувався маховик так званого «розкуркулення», спрямованого на знищення всіх, хто саботував вступ до колгоспів. За кілька років колгоспників перетворили на рабів у найгірших традиціях кріпосного права, що, зрештою, завершилося Голодомором-геноцидом 1932-1933 років.

Сумнозвісний закон «про п’ять колосків» став передвісником Голодомору. Він передбачав за розкрадання колгоспного майна (а таким вважалися навіть кілька колосків, які перезимували під снігом на полі) розстріл на місці та конфіскацію майна. За наявності пом’якшувальних обставин покарання передбачало 10 років ув’язнення в таборах. Амністія заборонялася. І це при тому, що за тодішнім законодавством навіть навмисне убивство каралося ув’язненням до 10 років. А за крадіжку чужого майна давали до трьох місяців примусових робіт.

Існувала також таємна інструкція (від 13 вересня 1932 р.) до постанови про порядок застосування положень. Зокрема, ставилося завдання щодо «куркулів» застосовувати лише розстрільні статті. Хоча аналіз кримінальних справ засвідчує, що 83% засуджених становила селянська біднота.

Закон «про п’ять колосків» не мав прецедентів у світовій історії. В тогочасних умовах він фактично забороняв людям розпоряджатися їжею. Українці опинилися у смертельній пастці: фантастичні плани хлібоздачі (а простіше – плани конфіскації зерна) прирікали селян на голодну смерть. Будь-які спроби врятуватися і приховати продукти загрожували конфіскацією всього їстівного (за невиконання хлібоздачі) або розстрілом.

У містах заборонялося продавати хліб селянам. Їх не наймали на роботу на промислові підприємства, їм забороняли переходити або переїжджати в росію. Загороджувальні загони на кордонах із Польщею та Румунією розстрілювали втікачів. Українські села наповнилися партійними активістами та «буксирними бригадами» для обшуків і конфіскації харчів. Почали з’являтися «чорні дошки». Так було запущено механізм масового вбивства українських селян штучно спланованим голодом. Водночас підрозділи гпу провели масштабну кампанію «очищення» України від «петлюрівців» і «українських націоналістів» – в Україні у 1933 р. було арештовано більше людей, ніж у часи Великого терору.

За інформацією, оприлюдненою в 1988 році совєцькою газетою «Правда», за неповні п’ять місяців після прийняття Закону «про п’ять колосків», за його статтями було засуджено 54 645 осіб. З них 2110 – до страти. Карали і дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу.

Закон діяв до 1947-го, за ними засуджували людей також під час голоду 1946-1947 років. Хоча пік застосування кривавого закону припав саме на 1932-1933 роки.

Як наслідок, жертвами Голодомору-геноциду 1932-1933 років стали кілька мільйонів українців. Тоді як ссср продовжував експортувати зерно за кордон (у 1932-му – 1,73 млн. тонн, у 1933-му – 1,68 млн. тонн; у наступні роки більший показник було досягнуто лише в 1938-му). Цього цілком би вистачило, аби нагодувати всіх голодуючих. До всього, купи зерна і картоплі, зібрані на залізничних станціях для вивезення в росію, нерідко гнили просто

📜Війна, що триває століттями: Андрій "боголюбський" і сучасна агресія московитів.

Історія, мов невидимий хробак, що точить м'ясо пам'яті, має здатність повторюватися, а її жахливі уроки залишають гіркий присмак у серці. Серед численних фігур цього давнього, але все ще актуального переказу, постає князь Андрій "боголюбський". Його правління — це не просто уривки з минулого, це відлуння колосальної трагедії, яка й досі відчувається в сучасному світі.

Андрій "боголюбський" зневажаючи своїх близьких, знищував не лише людські життя, а й культурні, духовні надбання, залишаючи після себе спогади про вогні, в яких гинули міста, церкви та монастирі а в них і живі люди ,спалені живцем. У 1169 році Київ — серце Русі, був захоплений, зруйнований, і зґвалтованний "військом - ордою" - Андрія"боголюбського"
Це не просто факти древньої історії, а напад- геноцид, на душі мільйонів, що бачили у Києві символ своєї ідентичності. Таке ставлення копіює і сучасна агресія московитів, які знову вдаються до силових методів та жорстоких вбивств, намагаючись знищити все, що нагадує про Українську ідентичність.

Сьогодні московити, які присвоїли собі вкрадене визначення - "русские", продовжують свою криваву інтервенцію. Вони не мають нічого спільного з історією Русі; вони стали натовпом некрофагів — рабами своєї вбивчої природи, які живуть за рахунок крові та страждань інших народів. У їхній історії немає місця для цивілізаційних здобутків. Натомість, вони з гордістю несуть на своїх плечах тягар вбивств і руйнувань, символізуючи жорстокість та неприязнь до всього, що виходить за межі їхньої примітивної свідомості.

Андрій "боголюбський"прагнув знищити все, що йому не підкорялося. Цей жорстокий стиль правління, що базувався на насильстві і зневазі, продовжувався і набув нових форм — у сучасному світі ми бачимо, як московія з новою силою повторює ті ж помилки. Ця агресія стала не лише спробою поневолення України, але й геноцидом Української культури, мови та історії. В Українських землях, де кров предків була пролитою за свободу, зараз ллється нова кров, а біль та згадка про окуповані землі України залишає гіркий присмак у душі народу.

московити зневажають пам'ять про жертв власної не нажерливості, забуваючи про людяність, культуру і історію тих народів, які вони намагаються поневолити. Вони засуджують спроби вшанувати пам'ять про тих, хто загинув, захищаючи свою землю, намагаючись викорінити все, що робить Українців Українцями. Це гірка іронія, коли ті, хто ніколи не підтримував справжнього культурного розвитку, намагаються знищити його в інших.

Необхідно усвідомлювати, що ця війна триває вже понад тисячу років. Спостерігаючи за її еволюцією, стає очевидним, що недоліки московитів — це не просто історична випадковість, а результат глибоко вкоріненої в їхній культурі ненависті. Ця ненависть ставить під сумнів моральність народу, який століттями лишався на узбіччі цивілізації.

Внутрішня жорстокість укоріненна в їхній свідомості, і лише усвідомлення цього факту може допомогти зрозуміти трагедію, в якій ми живемо. Сучасна війна — це крик про допомогу, це заклик до світової спільноти про необхідність зупинити агресора, поки не стало пізно. Адже війна не відбувається лише на полі бою; вона триває в серцях тих, хто прагне зберегти свою ідентичність.

Боротьба за Українську ідентичність — це не лише боротьба за територію, це битва за пам'ять, за право на існування. Українці, як і їхні предки, знову опинилися на фронті цієї безжальної боротьби проти древнього зла, що в кожному своєму прояві намагається стерти сліди Наших Українських цінностей і історії. Ця боротьба не лише про виживання, а про те, щоб історія не стала забутою, щоб пам'ять про предків жила в нас ...📜 Вони"боголюбські" і такі як він зникнуть з історії , а бож залишаться НАВІЧНО ВБИВЦЯМИ ТА КАНІБАЛАМИ в пам'яті мільйонів....

А УКРАЇНА БУЛА.Є І БУДЕ ✊ 🇺🇦

✍️24.07.2025

✍️ З'явився указ президента про вихід України з конвенції про заборону протипіхотних мін

В указі зазначається, що РНБО доручила Кабміну невідкладно вжити заходів щодо виходу України з вказаної конвенції
‼️ "Йдеться про виживання". МЗС пояснило, чому Україна відмовилась від обмежень на міни

У заяві МЗС щодо виходу з Оттавської конвенції йдеться про то, що на час її підписання були відсутні безпекові загрози. Таким чином, Україна опинилася в нерівній ситуації, яка обмежує її право на самооборону.

"Переконані, що цей крок є необхідним та відповідним рівню загроз, адже йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави. В умовах, коли Росія здійснює геноцид з метою знищення України як держави і українців як нації, Україна змушена надавати безумовний пріоритет безпеці своїх громадян та обороні своєї держави", - йдеться в заяві.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

«Чорне Сонце» — не метафора, а реальність, яку ми переживаємо щодня.

Цей текст — не про вигадану історію. Це голос тих, хто дихає в окопах, хто молиться під градом снарядів, хто дивиться смерті в очі, але не схиляється.

На Донбасі, серед згарища, де руїни стали будинками, розгортається драма людської душі. Василь Шкляр у своєму романі «Чорне сонце» показав нам 28-річного Українця, який не просто воює — він горить, палить себе задля нашого життя. І таких — тисячі. Кожен із них міг бути нашим братом, другом, сином.

Коли ти гортаєш стрічку новин, не забувай: це не просто заголовки. Це — останній лист солдата до матері. Це — очі медика, який витирає кров з шолома. Це — хрест на свіжій могилі, під якою лежить той, хто мав одружитися цього літа…

«московія» — імперія зла, що виросла на брехні, геноциді та ненависті. Вона хоче забрати наш голос, нашу пам’ять, нашу свободу. Але поки ми пам’ятаємо — ми живемо. Поки боремось — МИ ПЕРЕМОЖЕМО !

🛡️ ⚔️Твій голос — це зброя.
🕯️ Твоя пам’ять — це храм загиблих.
Твоя дія — це порятунок живих.

Ми — НАРОД, який не можна зламати. МИ — ті, хто дихає вогнем і творить світло з попелу !

📢 Поширюй. Говори. Стій.
Бо Україна — це не просто Держава.
Це твоя душа, закута в чорне сонце, що вже проривається крізь морок
https://t.me/RuslanSpeaks

✍️16.07.2025

🤷‍♂Для мене Бандера і ОУН-УПА — звичайні військові злочинці, вбивці, геноцидники, і так ми завжди будемо їх називати, — президент Польщі Дуда

«Коли я приїжджаю в Україну, а мене обіймають люди, у яких на руках пов'язки в кольорах бандерівського прапора — це абсурд. Польща ніколи не погодиться із законами України, які вважають ОУН-УПА борцями за свободу України».