• Масштабна пожежа на території підприємства «МАШТОРФ» в Ірпені.

    Полум’я повністю охопило виробничі приміщення ПрАТ «ІрпіньМаш» та підприємства «Бізі пазл», де виготовляли дерев’яні іграшки. Через стрімке поширення вогню пошкоджено також сусідні виробництва, – перший заступник Ірпінського міського голови.

    На щастя, обійшлося без постраждалих. Причини займання встановлюють.
    Масштабна пожежа на території підприємства «МАШТОРФ» в Ірпені. Полум’я повністю охопило виробничі приміщення ПрАТ «ІрпіньМаш» та підприємства «Бізі пазл», де виготовляли дерев’яні іграшки. Через стрімке поширення вогню пошкоджено також сусідні виробництва, – перший заступник Ірпінського міського голови. На щастя, обійшлося без постраждалих. Причини займання встановлюють.
    233views 5Plays
  • Ось чому важливо давати дітям розвиваючі іграшки, в яких потрібно вставити фігурку у відповідний отвір.
    Ось чому важливо давати дітям розвиваючі іграшки, в яких потрібно вставити фігурку у відповідний отвір.
    296views 8Plays
  • 💔У Дарницькому районі Києва люди продовжують нести квіти та іграшки до пошкодженого через російську атаку будинку.
    💔У Дарницькому районі Києва люди продовжують нести квіти та іграшки до пошкодженого через російську атаку будинку.
    362views 7Plays
  • 🧸🥀 На місце трагедії у Києві продовжують нести квіти, іграшки та свічки...

    🕯Сьогодні столиця оплакує 24 людей, яких вбила Росія, зруйнувавши ракетою цілий підʼїзд багатоповерхівки у Дарницькому районі.

    Поранених тут — 48. За даними ДСНС, врятувати вдалося 30 людей.

    Фото\відео: ТСН, Олена Чернякова
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    🧸🥀 На місце трагедії у Києві продовжують нести квіти, іграшки та свічки... 🕯Сьогодні столиця оплакує 24 людей, яких вбила Росія, зруйнувавши ракетою цілий підʼїзд багатоповерхівки у Дарницькому районі. Поранених тут — 48. За даними ДСНС, врятувати вдалося 30 людей. Фото\відео: ТСН, Олена Чернякова #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    327views 4Plays
  • Ми часто думаємо, що дітям потрібні дорогі іграшки чи особливі умови, але насправді їм потрібна наша віра. Слова, які ми промовляємо сьогодні, завтра стануть їхнім внутрішнім голосом.

    Гортайте карусель, щоб дізнатися про 7 магічних фраз, від яких серце дитини розквітає 🌸👆

    ​Яка з цих фраз найчастіше звучить у вашому домі? Пишіть у коментарях!✨️
    Ми часто думаємо, що дітям потрібні дорогі іграшки чи особливі умови, але насправді їм потрібна наша віра. Слова, які ми промовляємо сьогодні, завтра стануть їхнім внутрішнім голосом. Гортайте карусель, щоб дізнатися про 7 магічних фраз, від яких серце дитини розквітає 🌸👆 ​Яка з цих фраз найчастіше звучить у вашому домі? Пишіть у коментарях!✨️
    370views
  • Коли дитячі іграшки використовуються по максимуму 🍻😁

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Коли дитячі іграшки використовуються по максимуму 🍻😁 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    254views 1Plays
  • #історія #психологія #кіно
    Продаж ілюзій у яскравій обгортці: Чому фільм «Секрет» — це пастка для свідомості.
    У 2006 році світ охопила лихоманка «Закону тяжіння». Документальний фільм «Секрет» (The Secret) обіцяв глядачам ключі від всесвіту: мовляв, достатньо лише правильно думати, візуалізувати чек на мільйон доларів — і космос, як слухняний офіціант, доставить замовлення прямо до ваших дверей 📦. Але за ширмою натхненних промов і містичної музики ховається небезпечний механізм деструктивних стереотипів, що підміняють справжні людські цінності ерзацом «успішного успіху».

    Магія замість логіки: Примітивізація мислення

    Головна претензія до «Секрету» — це агресивне нав’язування магічного мислення. Фільм переконує, що думки мають фізичну силу і здатні змінювати матерію без жодних зусиль з боку людини. Це створює небезпечний стереотип: діяльність не має значення, головне — стан.
    Така концепція вводить глядача в оману, віддаляючи від реальних ідеалів саморозвитку через працю та подолання труднощів. Замість того, щоб вчитися, будувати соціальні зв'язки чи вдосконалювати навички, людина замикається у внутрішньому світі «маніфестацій», стаючи пасивною і вразливою до розчарувань 🧘‍♂️.

    Культ матеріального як вища мета буття

    Фільм «Секрет» підміняє пошук сенсу життя примітивним споживацтвом. Більшість прикладів у стрічці стосуються нових авто, великих будинків та ювелірних прикрас 💎. Глядачеві нав’язується думка, що його цінність як особистості прямо пропорційна здатності «притягнути» дорогі іграшки.
    Справжні ідеали — альтруїзм, духовний пошук, служіння суспільству чи глибокі міжособистісні стосунки — залишаються за бортом. Людина перетворюється на функцію з генерування бажань, а її щастя стає заручником володіння речами. Це шлях до екзистенційної порожнечі, адже жоден «візуалізований» Bentley не дасть відповіді на питання: «Хто я і навіщо я тут?» 🏎️.

    Віктимблеймінг та токсичний позитив

    Найбільш підступний аспект фільму — це твердження, що ми самі притягуємо в життя все, включно з негативом. Це породжує жахливий стереотип: жертви хвороб, війн чи катастроф нібито самі «надумали» собі ці нещастя 🧠.
    Така філософія вбиває емпатію. Навіщо допомагати нужденним, якщо вони «просто неправильно мислять»? Крім того, це провокує постійну тривожність у глядача: страх припуститися бодай однієї негативної думки, яка може «матеріалізуватися», веде до психологічного виснаження. Справжнє життя передбачає прийняття всього спектру емоцій, а не лише штучної посмішки.
    Ілюзія контролю в хаотичному світі

    «Секрет» експлуатує людську слабкість — бажання мати тотальний контроль над майбутнім. Фільм переконує, що всесвіт — це бездушна машина, якою можна керувати за допомогою пульту «позитивних вібрацій». Це віддаляє людину від прийняття непередбачуваності життя та вміння адаптуватися до реальних криз 🌪️.
    Замість того, щоб шукати стійкість у внутрішніх цінностях і моральних орієнтирах, глядач стає залежним від зовнішнього підтвердження своєї «правильності» через матеріальні блага.

    Висновок

    Фільм «Секрет» — це не посібник зі щастя, а майстерно сконструйований комерційний продукт, що продає інфантильність під виглядом мудрості. Він нав’язує стереотип, де успіх — це лотерея думок, а не результат характеру та вчинків. Справжній сенс життя та ідеали людства лежать поза межами візуалізацій чеків: вони — у відповідальності, здатності любити та вмінні бачити світ реальним, а не лише зручним майданчиком для власних забаганок 🧐.
    #історія #психологія #кіно Продаж ілюзій у яскравій обгортці: Чому фільм «Секрет» — це пастка для свідомості. У 2006 році світ охопила лихоманка «Закону тяжіння». Документальний фільм «Секрет» (The Secret) обіцяв глядачам ключі від всесвіту: мовляв, достатньо лише правильно думати, візуалізувати чек на мільйон доларів — і космос, як слухняний офіціант, доставить замовлення прямо до ваших дверей 📦. Але за ширмою натхненних промов і містичної музики ховається небезпечний механізм деструктивних стереотипів, що підміняють справжні людські цінності ерзацом «успішного успіху». Магія замість логіки: Примітивізація мислення Головна претензія до «Секрету» — це агресивне нав’язування магічного мислення. Фільм переконує, що думки мають фізичну силу і здатні змінювати матерію без жодних зусиль з боку людини. Це створює небезпечний стереотип: діяльність не має значення, головне — стан. Така концепція вводить глядача в оману, віддаляючи від реальних ідеалів саморозвитку через працю та подолання труднощів. Замість того, щоб вчитися, будувати соціальні зв'язки чи вдосконалювати навички, людина замикається у внутрішньому світі «маніфестацій», стаючи пасивною і вразливою до розчарувань 🧘‍♂️. Культ матеріального як вища мета буття Фільм «Секрет» підміняє пошук сенсу життя примітивним споживацтвом. Більшість прикладів у стрічці стосуються нових авто, великих будинків та ювелірних прикрас 💎. Глядачеві нав’язується думка, що його цінність як особистості прямо пропорційна здатності «притягнути» дорогі іграшки. Справжні ідеали — альтруїзм, духовний пошук, служіння суспільству чи глибокі міжособистісні стосунки — залишаються за бортом. Людина перетворюється на функцію з генерування бажань, а її щастя стає заручником володіння речами. Це шлях до екзистенційної порожнечі, адже жоден «візуалізований» Bentley не дасть відповіді на питання: «Хто я і навіщо я тут?» 🏎️. Віктимблеймінг та токсичний позитив Найбільш підступний аспект фільму — це твердження, що ми самі притягуємо в життя все, включно з негативом. Це породжує жахливий стереотип: жертви хвороб, війн чи катастроф нібито самі «надумали» собі ці нещастя 🧠. Така філософія вбиває емпатію. Навіщо допомагати нужденним, якщо вони «просто неправильно мислять»? Крім того, це провокує постійну тривожність у глядача: страх припуститися бодай однієї негативної думки, яка може «матеріалізуватися», веде до психологічного виснаження. Справжнє життя передбачає прийняття всього спектру емоцій, а не лише штучної посмішки. Ілюзія контролю в хаотичному світі «Секрет» експлуатує людську слабкість — бажання мати тотальний контроль над майбутнім. Фільм переконує, що всесвіт — це бездушна машина, якою можна керувати за допомогою пульту «позитивних вібрацій». Це віддаляє людину від прийняття непередбачуваності життя та вміння адаптуватися до реальних криз 🌪️. Замість того, щоб шукати стійкість у внутрішніх цінностях і моральних орієнтирах, глядач стає залежним від зовнішнього підтвердження своєї «правильності» через матеріальні блага. Висновок Фільм «Секрет» — це не посібник зі щастя, а майстерно сконструйований комерційний продукт, що продає інфантильність під виглядом мудрості. Він нав’язує стереотип, де успіх — це лотерея думок, а не результат характеру та вчинків. Справжній сенс життя та ідеали людства лежать поза межами візуалізацій чеків: вони — у відповідальності, здатності любити та вмінні бачити світ реальним, а не лише зручним майданчиком для власних забаганок 🧐.
    2
    1comments 2Kviews
  • 👊 Чех Владислав Тулачек став чемпіоном світу з метання плюшевих крокодилів на турнірі у Флориді – спортсмен метнув снаряд майже на 29 метрів!

    Іграшки всередині були набиті металом і важили 8 кг 💪
    👊 Чех Владислав Тулачек став чемпіоном світу з метання плюшевих крокодилів на турнірі у Флориді – спортсмен метнув снаряд майже на 29 метрів! Іграшки всередині були набиті металом і важили 8 кг 💪
    366views 4Plays
  • #дати #свята
    Всесвітній день конструктора LEGO: Як пластикова цеглинка захопила світ.
    28 січня 1958 року о 13:58 сталася подія, що назавжди змінила дитинство мільйонів людей: Готфрід Кірк Крістіансен запатентував систему з’єднання пластикових цеглинок за принципом «шип-паз». З того моменту конструктор перестав бути просто іграшкою і став окремою мовою творчості, архітектури та навіть інженерії. 🧱✨

    Від дерева до пластику: Шлях через пожежі

    Історія LEGO почалася в майстерні данського теслі Оле Кірка Крістіансена, який виготовляв дерев’яні іграшки. Сама назва походить від данського «Leg Godt», що означає «грай добре». Але справжній прорив стався, коли родина перейшла на пластик. Цікаво, що завод Крістіансена кілька разів вщент згорав, але кожного разу він починав заново. Така впертість — справжній фундамент успіху. 🔥🏭

    Геніальність у простоті: Система, що не застаріває

    Унікальність LEGO в тому, що цеглинка, виготовлена у 1958 році, ідеально підійде до набору, купленого сьогодні у 2026-му. Компанія дотримується неймовірно жорстких стандартів якості: форма для відливання деталей має точність до 0,002 мм. Саме тому цеглинки так надійно тримаються вкупі й так приємно «клікають» при з’єднанні. 📐🎯

    LEGO — це не лише для дітей

    Сьогодні LEGO — це серйозний інструмент:
    Для дорослих (AFOL — Adult Fans of LEGO): Складні набори архітектури, автомобілів чи космічних апаратів стали об’єктом колекціонування та інвестицій. Деякі набори дорожчають швидше за золото. 📈🚗
    Для освіти: Серії як LEGO Education допомагають дітям вивчати робототехніку та програмування. 🤖🎓
    Для психології: Метод LEGO Serious Play використовують у великих корпораціях для візуалізації ідей та розв'язання конфліктів.
    Більше, ніж пластик
    LEGO — це парки Legoland, повнометражні фільми, відеоігри та навіть цілі спільноти ентузіастів, що створюють гігантські копії міст або історичних подій. У Данії навіть побудували «LEGO House» — будинок, що виглядає як конструктор і є справжнім храмом креативності. 🇩🇰🏠

    Сьогодні чудовий привід дістати стару коробку з-під ліжка або купити новий набір, адже конструювання — це найкращий спосіб зняти стрес і відчути себе творцем власного всесвіту. Головне — не наступити на детальку босою ногою! 🦶🚫
    #дати #свята Всесвітній день конструктора LEGO: Як пластикова цеглинка захопила світ. 28 січня 1958 року о 13:58 сталася подія, що назавжди змінила дитинство мільйонів людей: Готфрід Кірк Крістіансен запатентував систему з’єднання пластикових цеглинок за принципом «шип-паз». З того моменту конструктор перестав бути просто іграшкою і став окремою мовою творчості, архітектури та навіть інженерії. 🧱✨ Від дерева до пластику: Шлях через пожежі Історія LEGO почалася в майстерні данського теслі Оле Кірка Крістіансена, який виготовляв дерев’яні іграшки. Сама назва походить від данського «Leg Godt», що означає «грай добре». Але справжній прорив стався, коли родина перейшла на пластик. Цікаво, що завод Крістіансена кілька разів вщент згорав, але кожного разу він починав заново. Така впертість — справжній фундамент успіху. 🔥🏭 Геніальність у простоті: Система, що не застаріває Унікальність LEGO в тому, що цеглинка, виготовлена у 1958 році, ідеально підійде до набору, купленого сьогодні у 2026-му. Компанія дотримується неймовірно жорстких стандартів якості: форма для відливання деталей має точність до 0,002 мм. Саме тому цеглинки так надійно тримаються вкупі й так приємно «клікають» при з’єднанні. 📐🎯 LEGO — це не лише для дітей Сьогодні LEGO — це серйозний інструмент: Для дорослих (AFOL — Adult Fans of LEGO): Складні набори архітектури, автомобілів чи космічних апаратів стали об’єктом колекціонування та інвестицій. Деякі набори дорожчають швидше за золото. 📈🚗 Для освіти: Серії як LEGO Education допомагають дітям вивчати робототехніку та програмування. 🤖🎓 Для психології: Метод LEGO Serious Play використовують у великих корпораціях для візуалізації ідей та розв'язання конфліктів. Більше, ніж пластик LEGO — це парки Legoland, повнометражні фільми, відеоігри та навіть цілі спільноти ентузіастів, що створюють гігантські копії міст або історичних подій. У Данії навіть побудували «LEGO House» — будинок, що виглядає як конструктор і є справжнім храмом креативності. 🇩🇰🏠 Сьогодні чудовий привід дістати стару коробку з-під ліжка або купити новий набір, адже конструювання — це найкращий спосіб зняти стрес і відчути себе творцем власного всесвіту. Головне — не наступити на детальку босою ногою! 🦶🚫
    1
    1Kviews
  • РІЧНИЦЯ ТРАГЕДІЇ В КРАМАТОРСЬКУ

    Річниця. Краматорськ. Вокзал і люди,
    Ракети, о́бстріл, крики і перон,
    Трагедію ніхто цю не забуде,
    За це потворам бу́де здих і скон.

    Червоним став перон якоїсь миті,
    Було́ влучання са́ме у вокзал,
    Слізьми́ і кров’ю люди стали вмиті,
    Смертельним був ракетний той удар.

    Життя потвори людям обірвали,
    Ніхто на це їм права не давав,
    На потяг всі, щоб виїхать, чекали,
    Але життя рашист у них забрав.

    Перон, вокзал… тіла́ дітей й дорослих…
    Трагедія, яку нам не забуть,
    Здається, що перон той стогне й досі…
    Від болю сльо́зи й нині в нас течуть.

    Там іграшки, валізи і візочки,
    Заповнений вокзал ущент людьми,
    Не стало в когось сина, в когось – до́чки,
    А сотні вмились кров’ю і слізьми́.

    Річниця. Краматорськ. Одна з трагедій.
    Німі тіла́…обірвані життя,
    Лиш стогін й плач замість пісень й мелодій…
    Таке не йде ніко́ли в забуття.

    08.04.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
    ID: 979619

    РІЧНИЦЯ ТРАГЕДІЇ В КРАМАТОРСЬКУ Річниця. Краматорськ. Вокзал і люди, Ракети, о́бстріл, крики і перон, Трагедію ніхто цю не забуде, За це потворам бу́де здих і скон. Червоним став перон якоїсь миті, Було́ влучання са́ме у вокзал, Слізьми́ і кров’ю люди стали вмиті, Смертельним був ракетний той удар. Життя потвори людям обірвали, Ніхто на це їм права не давав, На потяг всі, щоб виїхать, чекали, Але життя рашист у них забрав. Перон, вокзал… тіла́ дітей й дорослих… Трагедія, яку нам не забуть, Здається, що перон той стогне й досі… Від болю сльо́зи й нині в нас течуть. Там іграшки, валізи і візочки, Заповнений вокзал ущент людьми, Не стало в когось сина, в когось – до́чки, А сотні вмились кров’ю і слізьми́. Річниця. Краматорськ. Одна з трагедій. Німі тіла́…обірвані життя, Лиш стогін й плач замість пісень й мелодій… Таке не йде ніко́ли в забуття. 08.04.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 979619
    319views
More Results