#тварини Кліщі-червонотілки: оксамитові бешкетники природи. Якщо ви коли-небудь гуляли лісом чи лугом і помітили крихітну червону цяточку, що впевнено повзе по вашій руці, вітаю – ви познайомилися з оксамитовим кліщем, він же кліщ-червонотілка (лат. Trombidiidae)! Ці пухнасті створіння виглядають так, ніби щойно втекли з вечірки в стилі 80-х, де головним дрес-кодом був яскраво-червоний оксамит. Але не поспішайте панікувати – ці модники природи не такі страшні, як їхні далекі родичі. Оксамитові кліщі – це справжні мікро-рок-зірки. Вони не кусають людей, як їхні підступні побратими, і не п’ють кров. Натомість їхні личинки полюють на дрібних комах або паразитують на павуках, демонструючи, що навіть у світі кліщів є свої екологічні супергерої. Дорослі ж червонотілки – справжні гурмани, що полюбляють нектар або органічні рештки. Так, ці пухнастики – частково вегетаріанці, що робить їх чи не наймилішими кліщами на планеті! Цікаво, що червонотілки – справжні майстри маскування. Їхній яскравий колір – це не просто для краси, а й сигнал: "Я маленький, але не чіпай мене!" Хоча, чесно кажучи, їхній розмір (1-4 мм) робить їх більше схожими на рухливі рубіни, ніж на серйозну загрозу. І якщо ви думаєте, що вони просто повзають і нудьгують, то помиляєтеся – ці кліщі можуть бути напрочуд швидкими, коли справа доходить до втечі від дощу чи цікавих людських пальців. Оксамитові кліщі також мають талант до виживання. Вони можуть зимувати в ґрунті, мріючи про теплі весняні дні, коли знову вийдуть на прогулянку, виблискуючи своїм червоним "костюмом". І хоча науковці досі сперечаються про всі їхні таємниці, одне ясно: червонотілки – це доказ того, що навіть у світі кліщів є місце для стилю та гумору. Тож наступного разу, коли побачите крихітного червоного мандрівника, не поспішайте його проганяти. Можливо, це просто оксамитовий кліщ, який прямує на свою наступну модну вечірку в траві. Посміхніться і побажайте йому удачі – у світі природи такі яскраві персонажі заслуговують на овації!

#Цікаво_знати ПЛАЩАНИЦЯ - НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА Вперше про неї заговорили 1353 року, коли лицар Жоффруа де Шерні представив на огляд простирадло завдовжки 4 м і завширшки 1 м. На ньому ледь-ледь проглядалось зображення голого тіла у двох проєкціях спереду і зі спини. Як стверджував лицар, це - справжнє погребальне простирадло Ісуса Христа, в яке загорнув розіп'ятого Вчителя Йосип Аримафейський і яке, як пише Євангеліє, було знайдено біля гробу Петром та Іоанном. Реліквію розмістили в церкві, яку спеціально було збудовано в Ліреї, володіннях де Шерні поблизу Парижа. Через 99 років онучка де Шерні Маргарита передала Плащаницю герцогам Савойським, чиї нащадки згодом стали власниками графства Туринського. З 1578 року - і по нині - Плащаниця зберігається у спеціальному ковчегу в соборі Джованні Батіста в Турині. А хвиля зацікавленості, яка не вщухає й нині, розпочалася 1898 року. Тоді Плащаницю було виставлено в Парижі як художній витвір i ocoбливого інтересу вона не викликала. Проте перед закриттям виставки фотограф і археолог Секондо Піа вперше сфотографував Туринську Плащаницю і виявив, що на тканині відбився негатив зображення обличчя. (Продовження 21 квітня) З відривного календаря "Український народний календар" за 12 квітня. ----------- #Цікаво_знати ПЛАЩАНИЦЯ - НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА (Продовження. Початок 12 квітня) Відкриття фотографа справило приголомшливий ефект. На знімку стало можливим розгледіти не лише обличчя, а й фігуру з такими деталями, котрі раніше побачити не вдавалось. Донині вчені всього світу б'ються над розгадкою таємниці цього простирадла, написано величезну кількість матеріалів, але розгадки поки що немає. На тканині дослідники не виявили якихось речовин, які могли бути фарбниками, тому було зроблено висновок, що зображення могло з'явитися під дією дуже сильного потока світла, коли сама тканина стає ніби негативом. Але навіть сучасній науці досягнути такого ефекту в лабораторних умовах не під силу. Вважається, що для отримання такого ефекту потрібен великий потік світла всередині Плащаниці. За своєю силою він має бути більший за вибух атомної бомби в Хиросімі. При цьому цілісність тканини має бути збережена. Плащаниці багаторазово ретельно вивчали, розгядали під мікроскопом від першого до останнього волокна. І з'ясувалося, що на ній зберігся пилок рослин, які ростуть тільки в Палестині. (Закінчення 24 квітня) З відривного календаря "Український народний календар" за 21 квітня. ----------- #Цікаво_знати ПЛАЩАНИЦЯ - НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА (Закінчення. Початок 12 квітня) Саму ж тканину виготовлено на Близькому Сході давно втраченим способом. А рани на тілі повністю відповідають євангельському писанню про страждання і смерть Ісуса Христа: сліди від тернового вінка, пробите міжреберря. Плащаниця побувала в кількох пожежах, які залишили на ній свої сліди. Останнього разу це сталося 1997 року. Тоді із пуленепробивного саркофага її дивом вдалося дістати одному італійському пожежникові, що зробило його фактично національним героєм. Тому, аби запобігти подальшим втратам, у 1997 році було виготовлено п'ять копій Туринської Плащаниці й освячено їх з допомогою прикладання до оригіналу. Ці копії було передано в різні країни світу, де їх досконало вивчають православні вчені-фізики, хіміки, мистецтвознавці тощо. А в самій Італії не припиняється робота над розгадуванням таємниці Туринської Плащаниці. Одного разу вчені зняли підкладку, прошиту в середині століття монахинями. Підкладка знадобилася після того, як Плащаниця постраждала від дуже сильної пожежі в соборі Джованні Батіста. І ще раз переконалися, що на ній нерукотворне зображення. З відривного календаря "Український народний календар" за 24 квітня. -----------

Національна асоціація адвокатів заявляє про порушення закону з боку НАБУ Юристи заявляють, що публікації у ЗМІ про так званих адвокатів-хакерів – це неправдива інформація, перекручення та маніпуляції. Кажуть, що це зроблено для знищення авторитету адвокатів у суспільстві. Стверджують, що замовник цих матеріалів – НАБУ, яке намагається дискредитувати інститут адвокатів. У заяві стверджується, що незаконний тиск на адвокатів – це черговий скандал, до якого потрапило НАБУ протягом останніх місяців. Раніше повідомлялось, що працівника Бюро зловили на виробництві та продажу наркотиків. Детектив Аршавін, який мав доступ до державної таємниці, утік до Румунії, а у майже 20 детективів знайшли корупційні гроші на криптовалютних гаманцях. Такі статки детективів вимірюються мільйонами. Раніше Бюро знищило незалежність суддів Вищого антикорсуду, взявши їх під корупційний контроль. Юристи впевнені, що за відсутності дієвого захисту адвокатів, НАБУ легше буде фальсифікувати справи та саджати неугодних. Складається враження, що якби судочинство відбувалося у вигляді «надзвичайних трійок», Бюро було б цілком задоволене. Вже зараз НАБУ пішло на серйозний злочин, незаконно поставивши прослушку в адвокатському офісі. Голова Комітету захисту прав адвокатів НААУ Євгеній Солодко наголосив, що офіс Генпрокурора вже відкрив провадження за цією справою. За допомогою замовних маніпулятивних матеріалів у ЗМІ працівники Бюро намагаються замести сліди та уникнути відповідальності: "Неприпустимо підривати незалежність адвокатури через медійні маніпуляції та поширення неправдивої інформації", додали юристи. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе

Розповідаємо про найтаємничішого українського автора «Жоржа» + тизер майбутнього роману Євген Товстоног — переможець конкурсу детективних готичних оповідань від спільноти «Бабай» та видавництва «Жорж», який не любить публічність, але пише вражаючі тексти. Його дебют — роман «Куб» — уже в роботі. Горор, буденність, підлітки, таємниці минулого, серійний вбивця. Компанія підлітків знаходить зловісний предмет. Раптово зникає чоловік. На волю виходить вбивця, який прагне справедливості. Карколомний сюжет і глибокий реалізм дебютного роману Євгена Товстонога — для тих, хто готовий до справжнього горору. От вам уривок: Важко було второпати, що то таке. Але воно було гарним. По-своєму. Ідеально рівне, граційне, стримано вишукане. Чорне як смола, гладеньке як скло. Очевидно, що воно повинно бути холодним на дотик, але Катя ніби відчула тепле віяння. Не те, щоб приємне у таку спеку, але цей подув ніс затишок, любов, гармонію, спокій. Викликав прихильність, схвалення. Щось таке, чого неживий предмет не повинен би викликати. Катя боязко простягнула руку. Хотіла торкнутися, щоб дізнатися. Відчути тепло, що огортало поверхню. Рука поволі і несміло опустилася на куб. Тієї ж миті замість бажаного блаженства голову пронизав болючий холод. Наче тонкі жалючі пальці вп’ялися в мозок і нишпорили там. Перебирали кожну звивину, як бабка кишки зарізаної курки в пошуках печінки. Дівчина спробувала відсмикнути руку, але її не відпускало. Очі заволокло, світ навколо потьмянів. Зелень згасала, темнішало небо. Дійсність в’яла, розчинялася в сірому попелі. У вухах тонко співав вітер, сповнюючи свідомість моторошною музикою приреченості та розпаду. Вона бачила щось інше.

#література 7 книг, які читаються за одну ніч Тримати читача в постійній напрузі та при цьому розповідати по-справжньому гідну історію - мистецтво, яким володіє далеко не кожен письменник. Але існують такі книги, які при невеликому обсязі здатні захопити настільки, що весь світ відходить на другий план. 1. Діана Сеттерфілд, "Тринадцята легенда" Готична історія, в якій є старовинний похмурий маєток, сімейні таємниці, привиди, хитросплетіння доль і відчуття недомовок, захоплює і не відпускає, поки не буде прочитана остання сторінка. 2. Ієн Мак'юен, "Амстердам" Витончений роман зачаровує розповіддю про те, як легко людина здатна зруйнувати все навколо себе. 3. Дуглас Адамс, "Автостопом по галактиці" Напевно, справжня подорож галактикою саме такою і повинна бути - з неймовірними пригодами та неправдоподібними ситуаціями, з тоннами гумору і сарказму. 4. Джон Фаулз, "Колекціонер" Самотній недалекий молодий чоловік несподівано виграє величезну суму грошей у лотерею. Що він з нею зробить, особливо якщо врахувати його пристрасть до колекціонування метеликів і таємну любов до місцевої красуні? 5.Стівен Кінг, "Ріта Гейворт та втеча з Шоушенку" Це історія про невинну людину, засуджену до довічного ув'язнення в тюремному пеклі. Історія виживання там, де вижити практично неможливо. Найвеличніша історія втечі та порятунку. 6. Джейн Остін, "Гордість та упередження" Це роман у традиційному розумінні слова - не жіночий, не любовний, а просто класичний, вічний, щирий роман. 7. Габріель Гарсіа Маркес, "Згадуючи моїх сумних повій" Пронизлива, сумна, атмосферна історія життя та кохання – випадкового кохання, несправжнього кохання, пізнього, останнього і згубного кохання, яка дозволяє людині хоча б на мить побачити світ таким, яким він є.

Якщо ви ще не познайомилися з «Таємним сховком» і не розумієте чи варто купувати й читати, чи ні – ось 5 причин, чому вам все ж треба знайти час на цю історію. 1. Атмосферна історія післявоєнної Європи Події розгортаються у 1960-х у Нідерландах — у час, коли війна вже завершилась, але її тіні все ще впливають на долі людей. 2. Глибока і чуттєва квір-драма Напружені, майже мовчазні стосунки між двома жінками повільно розквітають у справжнє кохання, сповнене ніжності, болю і сили. 3. Таємниці, що змінюють усе Знахідки в домі розкривають несподівані факти з минулого родини головної героїні — і перевертають її світогляд. 4. Стиль, що затягує з перших сторінок Мова Яель ван дер Вуден — спокійна, поетична, але водночас пронизана внутрішнім напруженням. 5. Один із головних дебютів року Роман уже отримав визнання від The New York Times, Time, The Washington Post і став справжньою сенсацією у літературному світі.

#Цікаво_знати ПЛАЩАНИЦЯ - НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА Вперше про неї заговорили 1353 року, коли лицар Жоффруа де Шерні представив на огляд простирадло завдовжки 4 м і завширшки 1 м. На ньому ледь-ледь проглядалось зображення голого тіла у двох проєкціях спереду і зі спини. Як стверджував лицар, це - справжнє погребальне простирадло Ісуса Христа, в яке загорнув розіп'ятого Вчителя Йосип Аримафейський і яке, як пише Євангеліє, було знайдено біля гробу Петром та Іоанном. Реліквію розмістили в церкві, яку спеціально було збудовано в Ліреї, володіннях де Шерні поблизу Парижа. Через 99 років онучка де Шерні Маргарита передала Плащаницю герцогам Савойським, чиї нащадки згодом стали власниками графства Туринського. З 1578 року - і по нині - Плащаниця зберігається у спеціальному ковчегу в соборі Джованні Батіста в Турині. А хвиля зацікавленості, яка не вщухає й нині, розпочалася 1898 року. Тоді Плащаницю було виставлено в Парижі як художній витвір i ocoбливого інтересу вона не викликала. Проте перед закриттям виставки фотограф і археолог Секондо Піа вперше сфотографував Туринську Плащаницю і виявив, що на тканині відбився негатив зображення обличчя. (Продовження 21 квітня) З відривного календаря "Український народний календар" за 12 квітня. ----------- #Цікаво_знати ПЛАЩАНИЦЯ - НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА (Продовження. Початок 12 квітня) Відкриття фотографа справило приголомшливий ефект. На знімку стало можливим розгледіти не лише обличчя, а й фігуру з такими деталями, котрі раніше побачити не вдавалось. Донині вчені всього світу б'ються над розгадкою таємниці цього простирадла, написано величезну кількість матеріалів, але розгадки поки що немає. На тканині дослідники не виявили якихось речовин, які могли бути фарбниками, тому було зроблено висновок, що зображення могло з'явитися під дією дуже сильного потока світла, коли сама тканина стає ніби негативом. Але навіть сучасній науці досягнути такого ефекту в лабораторних умовах не під силу. Вважається, що для отримання такого ефекту потрібен великий потік світла всередині Плащаниці. За своєю силою він має бути більший за вибух атомної бомби в Хиросімі. При цьому цілісність тканини має бути збережена. Плащаниці багаторазово ретельно вивчали, розгядали під мікроскопом від першого до останнього волокна. І з'ясувалося, що на ній зберігся пилок рослин, які ростуть тільки в Палестині. (Закінчення 24 квітня) З відривного календаря "Український народний календар" за 21 квітня. ----------- #Цікаво_знати ПЛАЩАНИЦЯ - НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА (Закінчення. Початок 12 квітня) Саму ж тканину виготовлено на Близькому Сході давно втраченим способом. А рани на тілі повністю відповідають євангельському писанню про страждання і смерть Ісуса Христа: сліди від тернового вінка, пробите міжреберря. Плащаниця побувала в кількох пожежах, які залишили на ній свої сліди. Останнього разу це сталося 1997 року. Тоді із пуленепробивного саркофага її дивом вдалося дістати одному італійському пожежникові, що зробило його фактично національним героєм. Тому, аби запобігти подальшим втратам, у 1997 році було виготовлено п'ять копій Туринської Плащаниці й освячено їх з допомогою прикладання до оригіналу. Ці копії було передано в різні країни світу, де їх досконало вивчають православні вчені-фізики, хіміки, мистецтвознавці тощо. А в самій Італії не припиняється робота над розгадуванням таємниці Туринської Плащаниці. Одного разу вчені зняли підкладку, прошиту в середині століття монахинями. Підкладка знадобилася після того, як Плащаниця постраждала від дуже сильної пожежі в соборі Джованні Батіста. І ще раз переконалися, що на ній нерукотворне зображення. З відривного календаря "Український народний календар" за 24 квітня. -----------

Видавництво Nasha Idea анонсувало 2 том манґи «Кухня чаклунських капелюхів» 📝 Пориньте у магічний світ смаків та ароматів разом із персонажами всесвіту «Ательє чаклунських капелюхів»! У другому томі юні чарівники та їхні наставники відкривають нові гастрономічні таємниці. Разом вони експериментують із магічними інгредієнтами, готують дивовижні страви й учаться знаходити радість у спільних кулінарних пригодах. Ця книга перенесе вас у затишну атмосферу кухні, де кожен рецепт — це не просто страва, а справжня магія, яку можна відтворити у власному домі.

❗️ 2025, а найпізніше до 2027-го, податкова служба може отримати доступ до банківських рахунків українців у межах реформи Національної стратегії доходів, — Hromadske Це дозволить органам контролю отримувати інформацію про обіг коштів на рахунках платників податків для стягнення боргів та покращення процедури декларування. Законодавчі зміни для надання доступу до банківської таємниці ще потребують схвалення Верховної Ради. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#природа Лагуна Брава – бірюзовий скарб Гватемали. У самому серці Гватемали, серед густих джунглів і величних гір департаменту Уеуетенанго, захована справжня перлина природи – Лагуна Брава, або, як її називають місцеві, Йолнабах. Цей мальовничий куточок із кришталево чистою бірюзовою водою є одним із найзагадковіших і найменш відвідуваних природних чудес Центральної Америки. Лагуна Брава вражає своєю красою: її яскраво-бірюзові води, оточені густим тропічним лісом і скелястими пагорбами, створюють враження, ніби ви потрапили в інший світ. Колір води настільки насичений, що здається, ніби природа використала найяскравішу палітру. Цей відтінок утворюється завдяки високому вмісту мінералів, зокрема карбонату кальцію, які відбивають сонячне світло, надаючи лагуні магічного сяйва. Дістатися до Лагуни Брава – це справжня пригода. Розташована в віддаленій місцевості, вона вимагає від мандрівників витривалості: шлях пролягає через ґрунтові дороги, густі ліси, а подекуди й пішохідні стежки. Часто туристи наймають місцевих провідників, які не лише допомагають орієнтуватися, а й розповідають захопливі історії про регіон. Дорога може тривати кілька годин, але краса, яка відкривається перед очима, варта кожного кроку. Лагуна має особливе значення для місцевих громад, зокрема для народу майя, які вважають її священним місцем. За легендою, води лагуни мають цілющі властивості, а сама вона є домом для духів природи. Місцеві жителі дбайливо охороняють цю територію, прагнучи зберегти її недоторканність і чистоту. Через це масовий туризм тут не розвинений, що робить Лагуну Брава ідеальним місцем для тих, хто шукає єднання з природою та спокою далеко від метушні. Окрім естетичної насолоди, лагуна пропонує можливості для активного відпочинку. Відвідувачі можуть поплавати в прохолодних водах, досліджувати навколишні печери або влаштувати похід до сусідніх водоспадів. Проте варто пам’ятати про екологічну відповідальність: залишати сміття чи завдавати шкоди природі тут категорично заборонено. Лагуна Брава – це не просто природна пам’ятка, а й символ гармонії між людиною та природою. Вона нагадує нам про важливість збереження таких скарбів для майбутніх поколінь. Якщо ви мрієте відкрити для себе місця, де час ніби зупинився, а природа розкриває свої найчарівніші таємниці, Лагуна Брава чекає на вас.