День пуансетії
День пуансетії (Poinsettia Day), що відзначається 12 грудня, – це день вшанування яскравої червоно-зеленої рослини, яка є синонімом святкового сезону. Цей день вшановує шлях рослини від її ацтекського походження до того, як вона стала основною різдвяною прикрасою в будинках і громадських місцях. Свято започатковане у США, а вшанування рослини поширене у всьому світі.

Народна назва пуансеттії — Різдвяна Зірка, завдяки тому, що квітка зацвітає, як правило, у грудні під Різдво (25 грудня).

Після цвітіння пуансеттія часто гине, тому слід ретельно дотримуватись порад по догляду за квіткою.

Історичне значення
Зв’язок з ацтеками
Батьківщиною рослини є Центральна Америка і Мексика, у вологих і тінистих місцях можна зустріти пуансеттію часом до 2-х метрів у висоту з непривабливими квітками і красивим листям у формі зірки.
Відома в ацтеків як Cuetlaxochitl, пуансетія використовувалася завдяки своєму яскраво-червоному барвнику та лікувальним властивостям.
Король ацтеків Монтесума дуже захоплювався пуансеттією, використовуючи її сік для зменшення лихоманки. 2
Подорож до Сполучених Штатів
Свою назву пуансеттія найпрекрасніша отримала на честь Джоела Робертса Пойнсетта (1779-1851), який був першим посолом США в Мексиці, був лікарем та аматором ботаніки.
Пуансетт надіслав живці рослини до себе додому в Південну Кароліну в 1828 році.
Спочатку рослина була названа Euphorbia pulcherrima, пізніше була перейменована на честь Пуансетта.
Внесок родини Екке
Пауль Екке-молодший вважається засновником сучасної індустрії пуансетії, він відкрив техніку, яка змушує саджанці розгалужуватися, що значно підвищило комерційну життєздатність рослини.
Сім’я Екке відіграла вирішальну роль у популяризації рослини для святкових прикрас.

Культурний та економічний вплив
Це найпопулярніша рослина на свята. У США в Різдвяний сезон продається від 40 до 50 млн пуансеттій.
Пуансетії приносять понад 250 мільйонів доларів щорічно на оптовому рівні.
Популярність Різдвяної зірки набула всесвітнього масштабу, пуансетії вже стали традиційним декором на Різдво, як живі рослини, так і штучні, також популярні прикраси на ялинку у формі гілочок пуансетії.
Символізм і традиції пуансетії
Мексиканська легенда. Рослина пов’язана з історією про бідну дівчину, яка на Святвечір принесла Ісусу бур’яни, що чудесним чином перетворилися на червоні пуансетії.
Відома в Мексиці як “La Flor de la Nochebuena”, пуансетія є невід’ємною частиною святкування Святвечора.
Догляд та утримання пуансетії
Розміщуйте в добре освітлених місцях і підтримуйте теплу температуру в приміщенні.
Регулярний полив дуже важливий, але забезпечте хороший дренаж, щоб уникнути загнивання коренів.
День пуансетії — це більше, ніж просто вшанування святкової рослини, це відзначення багатої історії та культурного значення пуансетії. Від ацтекського коріння до статусу різдвяної ікони, пуансетія символізує радість, надію і дух дарування.

✨ Ви коли-небудь замислювалися, з чого почалася історія страхування?🤓

Все стартувало ще у часи вавилонських купців, які вже тоді намагалися убезпечити свої каравани. Згодом — перші поліси в Генуї та Лондоні, морські пригоди, пожежі у містах, нові ризики і нові рішення.
Так крок за кроком народилася система захисту, якою ми користуємось і сьогодні.

🔍 Сучасний страховий поліс — це не просто документ. Це досвід поколінь, що навчилися перетворювати невизначеність на впевненість.

А ми продовжуємо цю історію просто зараз — щоб ви відчували впевненість у кожному рішенні:
чи то щоденна поїздка містом, захоплива мандрівка за кордон, турбота про свій автомобіль або ж створення фінансової подушки на майбутнє.

Цікаво ‼️
📜 1. Перше «страхування» — Вавилон, 2 тис. до н.е.
У Кодексі Хаммурапі вже були правила, за якими купці могли отримати компенсацію, якщо їхній караван пограбували або загубилися товари.

⛵ 2. Морське страхування — один із найстаріших видів
У середньовічній Італії купці страхували кораблі та вантажі, щоб не втратити все після штормів чи піратських нападів.

🔥 3. Велика лондонська пожежа 1666 року дала поштовх страховому ринку
Після масштабної катастрофи, що знищила понад 13 тисяч будинків, у Лондоні з’явилися перші масові компанії з пожежного страхування.

☕ 4. Ллойдс починався… у кав’ярні
У XVII столітті в кав’ярні Едварда Ллойда збиралися моряки, капітани та інвестори — там і народився легендарний страховий ринок Lloyd’s of London.

❤️ 5. Перші програми зі страхування життя — XVIII століття
У 1700-х роках у Великій Британії почали створювати фонди, які виплачували гроші сім’ям померлих членів спільноти.

🚂 6. Залізниці дали поштовх розвитку масового страхування
З появою поїздів зросла кількість нових ризиків — так виникли перші поліси від нещасних випадків.

🌍 7. Туристичне страхування — продукт ХХ століття
Поширення авіаперельотів та міжнародних мандрівок створило нову потребу — захист під час подорожей.

🚘 8. Автострахування почалося у 1897 році в США
Першу автополіс видав страховщик із Нью-Йорка, коли автомобілі тільки-но з’явилися на дорогах.
#страхування #накопичення

День “Пальто та іграшки для дітей”
День “Пальто та іграшки для дітей” (Coats and Toys for Kids Day) відзначається у першу суботу грудня. Це день, присвячений даруванню тепла та радості дітям, які цього потребують. Цей день відзначається щедрими пожертвуваннями одягу для холодної погоди — пальто, черевиків, рукавичок та іграшок – сім’ям, які мають на це право, щоб діти залишалися в теплі й були щасливими впродовж зимових місяців.

Історія та значення цього дня
Ініціатива “Пальто для дітей”, започаткована Армією Спасіння в 1983 році, була попередником Дня одягу та іграшок для дітей. Ця ініціатива народилася з необхідності забезпечити, щоб жодна дитина не залишилася без пальто в холодні зимові місяці. З роками вона розширилася до іграшок, які приносять не лише тепло, але й радість дітям у святкові дні. 1

Армія Спасіння відіграла важливу роль у цій ініціативі, співпрацюючи з місцевими організаціями та волонтерами для збору та розповсюдження пальт та іграшок. Завдяки їхнім зусиллям тисячі зимових курток вже понад три десятиліття роздаються дітям, які їх потребують.


Святкування Дня “Пальто та іграшки для дітей”
Пожертвування пальт та іграшок
Основний спосіб відзначити День одягу та іграшок для дітей – це пожертвувати зимовий одяг та іграшки. Місцеві компанії, групи та приватні особи щороку беруть участь у цій кампанії, встановлюючи скриньки для пожертв та пункти збору речей, щоб заохотити до пожертв.
Волонтерство
Місцеві організації, які беруть участь в ініціативі, часто потребують додаткових рук. Волонтерство в цих центрах може зробити значний внесок у те, щоб зробити світ безпечнішим і теплішим для дітей взимку.
Поширення інформації
Ще один спосіб долучитися до акції — поширювати інформацію про День теплого одягу та іграшок для дітей. Поширення інформації в соціальних мережах, розмови з друзями та родиною, а також заохочення інших до пожертв можуть посилити вплив цієї ініціативи.
Вплив Дня “Пальто та іграшки для дітей”
Емоційні переваги
Отримання нового пальта або іграшки може наповнити дітей радістю і підвищити їхню самооцінку.
Залучення громади
Цей день демонструє силу громади і те, чого можна досягти, коли люди об’єднуються заради спільної справи.
Підтримка сімей у скруті
Надаючи необхідне зимове спорядження та іграшки, ініціатива підтримує сім’ї, які інакше могли б опинитися у скрутному становищі під час свят.
Чому День одягу та іграшок для дітей важливий
Сприяє щастю. Допомога іншим може значно підвищити рівень щастя та задоволення.
Заохочує до співпраці та соціальних зв’язків. Акт дарування сприяє формуванню почуття спільноти і заохочує інших до участі в благодійних акціях.
Виховує вдячність. Як дарування, так і отримання подарунків може викликати почуття вдячності, покращуючи загальний добробут.
День “Пальто та іграшки для дітей” – це більше, ніж просто день дарування; це свято духу спільноти і радості від допомоги іншим. Це можливість відчутно змінити життя дітей і сімей, які цього потребують, поширюючи тепло і щастя у святкові дні.

Наповніть цей день добротою
Якщо у вас є теплі речі, книжки або іграшки якими ви можете поділитися з дітьми малозабезпечених сімей, дітьми переселенців, тих хто втратив домівку або рідних – прояв доброти, любові та людяності – початок до кращого світу в якому живуть діти.

День печива
День печива (National Cookie Day) відзначається 4 грудня, започаткований у США та набув популярності у багатьох країнах. Це свято, присвячене солодким ласощам та процесу їх створення, вшановує печиво у всіх його різноманітних формах, від класичного шоколадного до інноваційних нових смаків. Це день, коли можна пекти, ділитися і, звісно, насолоджуватися цими чудовими ласощами.

Походження печива сягає 7-го століття в Персії, одному з перших регіонів, де почали вирощувати цукор. Цей солодкий інгредієнт здійснив революцію у випічці та призвів до створення печива. Подорожуючи та мігруючи, європейці принесли мистецтво виготовлення печива на нові землі, в тому числі до Америки. До 14-го століття печиво було поширеним ласощами в Європі, яким насолоджувалися люди всіх соціальних класів. Сам Національний день печива був заснований у 1987 році Меттом Надером з компанії Blue Chip Cookie Company, що базується в Сан-Франциско. Він задумав його як веселе свято, схоже на День національних секретарів. День набув подальшої популярності завдяки Печивому Монстру з “Вулиці Сезам”, який був палким прихильником усього, що пов’язано з печивом. З часом Національний день печива перетворився на всесвітнє свято, і в різних країнах з’явилися власні версії цього дня.

Чому День печива важливий?
Культурне значення. Протягом століть печиво було частиною світових кулінарних традицій, символізуючи гостинність та обмін досвідом.
Різноманітність і творчість. Різноманітний світ печива надихає на творчість у випічці, демонструючи діапазон смаків, інгредієнтів та культурних впливів.
Економічний вплив.Індустрія печива підтримує місцевий бізнес і пекарні, роблячи свій внесок в економіку всього світу.
Затишок і радість. Печиво часто асоціюється із затишком, теплом і радісними спогадами, особливо у святкові сезони.
Доступність та інклюзивність. Випікання печива є доступним заняттям для людей різного віку та рівня навичок, що сприяє інклюзивності на кухні. Це добра і тепла сімейна традиція – спільне приготування печива.
Освітня цінність. Випікання печива може бути освітнім досвідом, навчаючи дітей вимірюванню, хімії та терпінню.
Спільнота та обмін. Спільне використання печива може сприяти формуванню почуття спільноти і єдності, незалежно від того, чи це сім’я, друзі чи навіть незнайомі люди.
Як відсвяткувати День печива?
Проведіть день, випікаючи улюблене печиво, незалежно від того, чи це сімейні рецепти, чи нові, які ви давно хотіли спробувати.
Організуйте обмін печивом з друзями або колегами, щоб скуштувати різноманітне печиво та поділитися власним.
Підтримайте місцеві пекарні, придбавши їхні особливі витвори мистецтва з печива.
Влаштуйте вечірку з прикрашання печива, яка особливо подобається дітям і допомагає розвивати творчі здібності.
Спечіть і передайте печиво до місцевих притулків, громадських центрів або на благодійні заходи.
Приєднуйтесь або організуйте майстер-клас з випікання печива, щоб навчитися новим технікам і рецептам.
Спробуйте створити новий рецепт печива, експериментуючи з різними інгредієнтами та смаками.

День списку Санта Клауса
День списку Санта Клауса (Santa`s List Day), що відзначається щороку 4 грудня, – це химерне свято, яке увібрало в себе суть дитячого хвилювання та магію Різдва. Цей день присвячений моменту, коли Санта Клаус складає свій список дітей, які були неслухняними або чемними протягом року. Ті, хто потрапляє до списку чемних, можуть очікувати на іграшки, цукерки та інші чудові подарунки напередодні Різдва, а неслухняні можуть знайти вугілля у своїх панчохах.

Отже, у Санти Клауса є свій власний Список Санта Клауса, заглянувши у який, він одразу розуміє – хто та як поводився у цьому році.

Багато інтернет-ресурсів подають неправильний переклад назви цього свята, День списку Санта Клауса (Santa`s List Day), називаючи його Днем написання листів Святому Миколаю. Однак, ця “неточність” не лише дезінформує, а й зовсім не передає сутність події.


А ви вже написали листа святому Миколаю? Саме час! нумо писати!

Як виникло свято Список Санти Клауса?
День Списку Санти, ймовірно, з’явився завдяки традиціям, пов’язаним зі святим Миколаєм, та еволюції легенди про Санта-Клауса, особливо під впливом історій та пісень про те, як Санта веде список неслухняних і чемних дітей.

Санта складає “хороший” список для дітей, які добре поводилися протягом року, і “поганий” список для тих, хто не поводився. Хороший список зазвичай призводить до подарунків, в той час, як поганий список може призвести до відсутності подарунків або вугілля.

Коріння Дня Святого Миколая переплітається з історією самого Санта-Клауса — постаті, яка протягом століть розвивалася в різних культурних і релігійних традиціях. Найбільш прямий родовід можна простежити до Святого Миколая, християнського єпископа, відомого своєю щедрістю, особливо до дітей. З часом історія про Святого Миколая злилася з іншими культурними традиціями та фольклором, зрештою перетворившись на веселого, червоношкірого Санта-Клауса, відомого сьогодні. Образ Санта-Клауса, як доброзичливої фігури, що винагороджує доброчесних і робить зауваження тим, хто погано поводиться, був основним елементом різдвяних легенд протягом багатьох поколінь. Ця постать, яка мандрує світом напередодні Різдва, розносячи подарунки, стала символом магії та дива святкового сезону, завдяки чому День списку Санти став чудовою прелюдією до різдвяних святкувань.

Чому День Списку Санти важливий?
Заохочує до гарної поведінки. День Списку Санти слугує для дітей веселим нагадуванням про те, що вони повинні поводитися добре протягом року. Очікування потрапити до доброго списку Санти може мотивувати до гарної поведінки та доброти.
Розпалює уяву. Цей день запалює уяву дітей, дозволяючи їм мріяти про Північний полюс, ельфів і чарівний процес складання списку Санта-Клаусом.
Сімейні традиції. Це чудова нагода для родин зібратися разом і взяти участь у святкових заходах, створюючи міцні спогади та традиції.
Сприяє щедрості. Концепція дарування та отримання подарунків, пов’язана з Днем списку Санти, підкреслює дух щедрості, що є основною цінністю святкового сезону.
Культурне значення. Цей день відображає багату культурну історію легенди про Санту Клауса, об’єднуючи покоління через спільні історії та традиції.
Підготовка до Різдва. Цей день передує різдвяним святкуванням, готуючи ґрунт для святкового сезону і створюючи хвилювання.
Навчає відповідальності. Діти вчаться відповідальності та наслідків своїх вчинків, оскільки потрапляння до списку бажань часто пов’язане з їхньою поведінкою протягом року.

Як відсвяткувати День списку Санти Клауса?
Складіть свій власний список бажань. Створіть список добрих справ і досягнень за рік. Це може бути цікавим заняттям як для дітей, так і для дорослих, заохочуючи до роздумів про позитивні аспекти року.
Спечіть святкові ласощі. Випікання печива або інших святкових ласощів може бути чудовим способом відсвяткувати. Це веселе заняття, яким може насолоджуватися вся сім’я, і підтримання традиції залишати печиво для Санти. Залиште трохи для “старого” під ялинкою.
Рукоділля з дітьми. Займіться святковим рукоділлям, наприклад, виготовленням ялинкових прикрас або написанням листів Санті. Це не лише розвиває творчість, але й додає особистого дотику до святкового декору.
Читайте різдвяні історії. Зберіться разом і почитайте казки про Санту Клауса та його ельфів. Це може бути затишним і пізнавальним заняттям, особливо для маленьких дітей.
Дивіться різдвяні фільми. Насолоджуйтесь сімейними кіносеансами з фільмами про Санту Клауса та його пригоди. Це найдоступніший спосіб зануритися у святковий дух.
Станьте волонтером або зробіть пожертву. Втілюйте дух дарування, ставши волонтером у місцевих притулках або пожертвувавши гроші на благодійність. Це навчить дітей важливості допомоги тим, хто її потребує.
Співайте різдвяні пісні. Спів або прослуховування різдвяних пісень, в яких згадується Санта Клаус, може стати чудовим способом відсвяткувати цей день і налаштуватися на святковий лад.

🕯 Атака РФ забрала життя двох шахтарів, — ДТЕК

У ніч на 3 грудня війська рф завдали удару БпЛА по шахтарському містечку Тернівка. Під час розбору завалів загинули Віталій Коротич та Валерій Каліневич.

Віталію було 43 роки, більшу частину життя він працював на ШУ Тернівському, був добрим колегою та відданим сім’янином — чоловіком і батьком трьох доньок.

Валерію — 50. Він довгі роки навчав молодих шахтарів на ШУ Героїв космосу, а після виходу на пенсію залишався душею компанії.

💔😣 Щирі співчуття рідним та близьким.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

Слова, які колись були… прізвищами.

Ми часто вживаємо їх щодня і навіть не задумуємось, що колись це були цілком реальні люди. Деякі з них залишили слід в історії, інші – просто стали мемом свого часу.

Ось кілька цікавих прикладів:

• Хуліган – таке прізвище мала сім’я з Ірландії, відома своїм розгульним і вибуховим характером. Особливо «відзначився» Патрік Хуліган, чиє ім’я регулярно з’являлося в поліцейських звітах.

• Шовінізм походить від надмірно відданого Наполеонові солдата на ім’я Ніколя Шовен, який славився гучними промовами про велич Франції.

• Саксофон з’явився завдяки Адольфу Саксу, але ім’я інструменту подарував його друг — композитор Гектор Берліоз.

• Сендвіч – винахід графа Сендвічського Джона Монтегю, який у розпал підготовки експедиції Кука просто не мав часу на повноцінні трапези.

• Бойкот – прізвище управляючого Чарльза Бойкота. Після того, як робітники почали його ігнорувати, англійська преса увічнила його ім’я як символ протесту.

• Джакузі – похідне від прізвища італійця Кандідо Якуцці. Американська вимова дещо змінилась, але слово прижилося у всьому світі.

• Олів’є – знаменитий салат названий на честь шефа Люсьєна Олів’є, який так і не розкрив справжнього рецепту.

• Бефстроганов – страва, створена кухарем графа Строганова. У перекладі з французької – «яловичина по-строганівськи».

• Лодир – слово, яке походить від прізвища німецького лікаря Хрістіана Лодера, що змушував пацієнтів годинами ходити. Людям це здавалось дивним, тож і виник вираз.

• Шарлатан – за легендою, це ім’я лікаря Шарля Латена, який обіцяв чудеса, а зникав, щойно отримував оплату.

• Галіматія – слово, яке походить від прізвища французького лікаря Галі Матьє, який лікував… сміхом і всілякими нісенітницями.

• Пасквіль. Римлянин Пасквіно був відомий гостротою язика, і його ім’ям назвали статую, що стала «дошкою народного сарказму».

• Іюль і август отримали назви на честь Юлія Цезаря та імператора Октавіана Августа.

• Меценат. Походить від імені щедрого покровителя мистецтв Гая Цільнія Мецената.

• Силует названо на честь Етьєна де Силуета, який після політичної невдачі популяризував мистецтво обводити тінь людини.

• Мансарда – спадок архітектора Франсуа Мансара, який першим перетворив горище на житловий простір.

• Кардиган. Назва походить від генерала Джеймса Томаса Браднелла -- графа Кардигана.

* Слова «макінтош» походить від прізвища шотландського хіміка Чарльза Макінтоша, який винайшов водонепромокаючу тканину.

* Слово «галіфе» походить від прізвища французького генерала Гастона Галіффа, який запровадив ці брюки для кавалеристів, щоб полегшити верхову їзду завдяки їхньому особливому крою, що облягає ноги і сильно розширюється на стегнах.

* Слово "тремпель" походить від прізвища власника харківської швейної фабрики Тремпеля, який продавав одяг разом з вішаками зі своїм логотипом.

#історія #особистості #дати
1838 — Іван Нечуй-Левицький, український письменник, етнограф, фольклорист.
Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище — Левицький; 25 листопада 1838, Стеблів — 2 квітня 1918, Київ) — один із найвизначніших творців української прози XIX століття, автор понад 50 художніх творів, повістей та драм, талановитий етнограф, фольклорист, мовознавець і педагог.

Дитинство, освіта та формування світогляду

Іван народився у сім'ї сільського священника на Київщині. Завдяки батьківській бібліотеці змалку ознайомлюється з історією України, народною мовою та побутом. Навчався у Київській духовній семінарії (1853–1859), а пізніше — у Київській духовній академії (1859–1865), отримав ступінь магістра.

Вчителювання, етнографічна діяльність

Працював учителем у духовних семінаріях і гімназіях, зокрема в Полтаві, Кишиневі, на теренах Польщі. Фольклорно-етнографічна спадщина Нечуя-Левицького охоплює тисячі записаних народних приказок, міфів, пісень та обрядів.

Літературна творчість

Нечуй-Левицький одним із перших створює реалістичний тип української прози, показує глибоке соціальне розшарування та долю селянина:
- «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка», «Старосвітські батюшки та матушки» — його найвідоміші твори, насичені народними характерами та мовою.
- Сатиричний та гумористичний стиль, майстерне змалювання побуту та діалектизм — характерні риси його письма.

Також він автор мовознавчих і етнографічних праць: «Граматика української мови», «Світогляд українського народу», низка критичних статей з проблем літератури та національного виховання.

Національні погляди

Письменник був переконаним українофілом, гострим публіцистом, палким захисником української літератури й культури під час русифікації на Наддніпрянщині. Його статті і твори критикували великодержавний націоналізм, підтримували розвиток власної літератури:

«Писати треба так, як люди говорять!» — говорив Нечуй-Левицький, наполягаючи на природності та народності української мови.

Останні роки

Після виходу на пенсію переїхав у Київ, де повністю присвятив себе літературі. Помер у бідності та самотності. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Спадщина

Нечуй-Левицький — класик української літератури, чиї твори і сьогодні читають у школах і театрах, його «Кайдашева сім’я» екранізована, а етнографічна та мовознавча спадщина цінується науковцями й літераторами.

***

До Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артура Добросердова регулярно надходять звернення, а також порушуються питання під час особистих прийомів щодо проведення службових розслідувань за фактами зникнення безвісти військовослужбовців, інформування родин про такі розслідування та надання відповідних документів.
Повідомляємо, що Міністерством оборони України нещодавно внесено зміни до Наказу № 280 "Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України", які повністю змінюють порядок з’ясування обставин загибелі або зникнення безвісти військових.
Вважаємо за необхідне нагадати основні аспекти цих оновлень.
🔹Що змінилося для родин зниклих безвісти:
Розширено зміст сповіщення командира військової частини. Тепер воно має містити не лише основні дані про військовослужбовця, але й:
- дату, місце та обставини зникнення;
- інформацію про відбір біологічного матеріалу;
- відомості про останній зв’язок з військовослужбовцем;
- наявність фото- чи відеоматеріалів з місця події;
- дані про свідків та заходи з евакуації;
- контактні дані підрозділу та відповідальних осіб для комунікації з родиною.
🔹Введено новий обов’язковий документ — наказ командира військової частини про обставини зникнення безвісти (або загибелі, потрапляння в полон).
Цей наказ є офіційною підставою для:
- внесення даних до обліку як зниклого безвісти за особливих обставин;
- звернення до суду про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою;
- відкриття кримінального провадження та оголошення в розшук.
🔹Чітко визначено порядок повернення особистих речей.
Тепер він стосується не лише загиблих, але й зниклих безвісти та полонених. Передача речей оформлюється актом, який надсилається родині разом із повідомленням.
🔹Окремі форми сповіщень для різних випадків.
Родини загиблих та зниклих безвісти отримуватимуть різні форми повідомлень, що дозволяє врахувати специфіку кожної ситуації.
🔹Строки повідомлення залишаються чіткими — не пізніше 7 днів з моменту отримання сповіщення від військової частини відповідний ТЦК та СП зобов’язаний вручити його сім’ї, надати роз’яснення щодо пільг та виплат.
📌Посилена комунікація з сім’ями
У кожному випадку визначається конкретна посадова особа або підрозділ, який підтримує зв'язок з родиною та допомагає у вирішенні питань.
Ці зміни спрямовані на підвищення прозорості, швидкості та повноти інформування родин, щоб вони оперативно отримували підтверджену інформацію та користувалися передбаченими законом правами і гарантіями.
❤️ Підписатися|Facebook

https://t.me/Ukraineaboveallelse

День Стіва Ірвіна
День Стіва Ірвіна (Steve Irwin Day) відзначається 15 листопада, це дата вшанування пам’яті життю й спадщині Стіва Ірвіна, відомого в усьому світі як “Мисливець на крокодилів”. Це день, коли ентузіасти дикої природи, природоохоронці та шанувальники вшановують роботу людини, яка надихала та привертала увагу до охорони дикої природи та освіти в цій галузі.

Людина, що стоїть за легендою
Стів Ірвін народився 22 лютого 1960 року і виріс у родині, яка була глибоко захоплена дикою природою та її охороною. Його батьки відкрили парк рептилій і фауни Бірва, який згодом став знаменитим Австралійським зоопарком. Практичний підхід Стіва до дикої природи та його заразливий ентузіазм, харизма й любов до природи зробили його відомим завдяки телесеріалу “Мисливець на крокодилів”.


День Стіва Ірвіна відзначається по всьому світу, люди одягають фірмову одежу Стіва кольору хакі, щоб вшанувати його пам’ять. Це не лише день пам’яті Стіва, але й продовження його місії зі збереження дикої природи. У це день шанувальників заохочують взаємодіяти з дикою природою, дізнаватися про природоохоронні зусилля та підтримувати поточну роботу Wildlife Warriors, природоохоронного фонду, який заснував Стів.

Австралійський зоопарк як серце природоохоронної діяльності Стіва Ірвіна, в цей день проводить цілий ряд заходів. Зоопарк цього дня перетворюється у центр освіти та святкування, демонструючи дику природу та організовуючи дискусії на тему її збереження. Сім’я Ірвінів продовжує справу Стіва, годуючи крокодилів і ділячись своїми знаннями з відвідувачами, гарантуючи, що дух та ідеї Стіва живі.1

День воїнів дикої природи
День Стіва Ірвіна – це також заклик до дій для захисників дикої природи в усьому світі, щоб підтримати зусилля по збереженню природи. Це день збору коштів для фонду Wildlife Warriors, який працює по всьому світу для захисту видів і середовищ існування, що перебувають під загрозою зникнення. Мрія Стіва про світ, де дику природу і дикі місця поважають і захищають, продовжує надихати на дії. 2

Пам’ятаючи про Послання Стіва
Цей день наповнений спогадами та заходами, які відображають пристрасті Стіва: сім’я, розваги та дика природа. Це час замислитися над тим, який вплив одна людина може мати на світ, і поширювати його послання про збереження природи. Життя Стіва було свідченням того, що пристрасть і відданість справі можуть змінити світ.

Приєднайтеся до святкування
Відвідавши Австралійський зоопарк, переглянувши епізоди “Мисливця на крокодилів” або просто одягнувши хакі, кожен може взяти участь у святкуванні Дня Стіва Ірвіна. Це день, коли можна розділити радість, яку Стів приніс світові, і взяти на себе відповідальність за збереження природи у власному житті.

День Стіва Ірвіна – це не просто пам’ятний день, це глобальний рух, який продовжує зростати, рухомий духом людини, яка була справжнім Воїном дикої природи. Це день для святкування, навчання та зміни на краще майбутнього дикої природи нашої планети.