• Кремль визнає легітимність президента України Володимира Зеленського, - Іван Ус, кандидат економічних наук

    «Прошу відмітити, Росія постійно повторювала, що президент Зеленський нелегітимний президент. У даному випадку вони легітимізують нашого президента для себе. Коли вони спочатку говорять, що він нелегітимний, а зараз говорять: "Ну, хай приїжджає в Москву - зустрінемось". Фактично тим самим вони спростовують те, що робили раніше».
    Кремль визнає легітимність президента України Володимира Зеленського, - Іван Ус, кандидат економічних наук «Прошу відмітити, Росія постійно повторювала, що президент Зеленський нелегітимний президент. У даному випадку вони легітимізують нашого президента для себе. Коли вони спочатку говорять, що він нелегітимний, а зараз говорять: "Ну, хай приїжджає в Москву - зустрінемось". Фактично тим самим вони спростовують те, що робили раніше».
    20переглядів 0Відтворень
  • Трамп заявив, що особисто попросив путіна не обстрілювати Київ та інші міста в Україні протягом тижня, поки будуть сильні морози і путін начеб-то погодився.
    Поживемо - побачимо…
    ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
    🤓 Різні там трампи й трампісти, цивільні блогери, військові експерти без жодного дня військової служби в армії, деякі так звані лідери суспільних думок, журналісти популярних і не дуже ТВ-каналів обговорюють якесь енергетичне перемирʼя між Україною та запорєбріком, яке начеб-то почало діяти від сьогодні.
    Нам зовсім нічого не відомо про такі домовленості. Розвідувальна оцінка діяльності російської федерації щодо підготовки до ракетних ударів по нашій енергетиці діаметрально протилежна до заяв про якесь перемирʼя.
    Не потрібно себе обманювати, щоб потім розчаровуватися.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Трамп заявив, що особисто попросив путіна не обстрілювати Київ та інші міста в Україні протягом тижня, поки будуть сильні морози і путін начеб-то погодився. Поживемо - побачимо… ➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖ 🤓 Різні там трампи й трампісти, цивільні блогери, військові експерти без жодного дня військової служби в армії, деякі так звані лідери суспільних думок, журналісти популярних і не дуже ТВ-каналів обговорюють якесь енергетичне перемирʼя між Україною та запорєбріком, яке начеб-то почало діяти від сьогодні. Нам зовсім нічого не відомо про такі домовленості. Розвідувальна оцінка діяльності російської федерації щодо підготовки до ракетних ударів по нашій енергетиці діаметрально протилежна до заяв про якесь перемирʼя. Не потрібно себе обманювати, щоб потім розчаровуватися. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    36переглядів 0Відтворень
  • У шість років вона була найвідомішою дитиною у світі.
    Але те, що її мама робила з її волоссям щовечора протягом багатьох років, могло б розбити серце будь-кому.

    27 лютого 1935 року.
    Шестирічна дівчинка, елегантно вбрана у вечірню сукню, сиділа на церемонії вручення «Оскара» серед дорослих, які отримували свої золоті статуетки.
    Коли пролунало її ім’я, Ширлі Темпл піднялася на сцену й отримала те, чого до того не мав жоден інший дитячий актор: мініатюрний «Оскар», створений спеціально для неї — адже для повноцінної статуетки вона була надто маленька.

    Вона чемно подякувала.
    А потім, з дитячою втомою, повернулася до мами й тихо сказала:
    — Мамо, я можу вже йти додому?

    Глядачі не знали, що ця дівчинка працювала з трирічного віку.
    Вона вміла усміхатися за командою, плакати на вимогу й безпомилково танцювати степ навіть на сходах.
    Але всередині вона все ще була просто дитиною, яка хотіла спати.

    За знаменитими білявими кучерями ховалася праця, якої світ не бачив.

    Щоночі її мама — зі шпильками в руках і безмежним терпінням — формувала рівно 56 локонів у волоссі Ширлі.
    Не 55. Не 57. Саме 56.
    У неділю на це йшов цілий день. Бігуді залишалися на голові аж до зйомок у понеділок зранку.

    Кожні два тижні мама мила їй волосся милом і оцтом.
    Оцет пік очі.
    Ширлі не скаржилася — локони мали бути ідеальними.

    Кіностудії навіть прописали в контрактах пункт, за яким лише її мати мала право торкатися її волосся.
    Це було не лише з любові — це був захист образу й бренду.

    Фанати не знали, що ці кучері не були природними.
    Деякі люди публічно тягнули її за волосся, перевіряючи, чи це не перука.
    Перука? Ні.
    Ці локони були справжніми — створеними щоночі руками її матері, протягом багатьох років.

    Саме цей образ зробив Ширлі найфотографованішою людиною у світі в 1936 році.
    З’явилися ляльки, сукні, засоби для волосся, натхненні нею.
    До дванадцяти років вона принесла студії 3 мільйони доларів прибутку.
    Її власний трастовий фонд становив лише 45 тисяч доларів.

    Але публіка не знала всієї правди про дівчинку з ідеальною усмішкою.

    Ширлі навчилася оцінювати людей, дивлячись… на їхнє взуття.
    Згодом вона пояснювала: якщо бачила робоче взуття — розуміла, що ця людина справді працює, і їй можна довіряти.
    А блискучі, бездоганні туфлі викликали настороженість.

    Оточена продюсерами й керівниками студій, вона створила для себе власну систему, щоб розуміти, хто є безпечним.

    З 1935 по 1938 рік Ширлі Темпл була зіркою №1 американського прокату, випереджаючи Кларка Ґейбла, Джоан Кроуфорд і Бінга Кросбі.
    Дорослі платили кілька центів, щоб подивитися її фільми й на півтори години забути про Велику депресію.

    Та дитяча слава не триває вічно.
    У 1939 році, у віці одинадцяти років, її образ «милоти» почав тьмяніти. Публіка поступово відвернулася.

    У двадцять два роки Ширлі остаточно залишила Голлівуд.
    За її плечима було 43 фільми і слава, яку більшість людей не переживає за все життя.

    Те, що сталося далі, здивувало тих, хто знав лише «маленьку Ширлі».

    Вона вийшла заміж за Чарльза Блека й виховала трьох дітей, далеко від софітів.
    Балотувалася до Конгресу.
    Працювала в Організації Об’єднаних Націй за запрошенням президента США.
    Стала послом США в Гані, а згодом — у Чехословаччині.
    Такі постаті, як Генрі Кіссінджер, визнавали цінність її дипломатичної роботи.

    Ланцюги дитячої слави зникли.
    Жінка, яка замінила відому дівчинку, побудувала життя за власними правилами.

    Вона померла у 2014 році у віці 85 років.

    Її спадщина — це не лише фільми й популярність.
    Це те, що вона зробила після того, як камери згасли.
    Те, як вона перетворила ранню славу — яка могла її зламати — на щось справжнє, глибоке й значно більше за Голлівуд.

    Вона була не просто зіркою з постерів.
    Вона була жінкою, яка прожила повне життя — з гідністю, рішучістю й автентичністю, довівши, що можна переосмислити себе, навіть якщо весь світ пам’ятає тебе дитиною.
    У шість років вона була найвідомішою дитиною у світі. Але те, що її мама робила з її волоссям щовечора протягом багатьох років, могло б розбити серце будь-кому. 27 лютого 1935 року. Шестирічна дівчинка, елегантно вбрана у вечірню сукню, сиділа на церемонії вручення «Оскара» серед дорослих, які отримували свої золоті статуетки. Коли пролунало її ім’я, Ширлі Темпл піднялася на сцену й отримала те, чого до того не мав жоден інший дитячий актор: мініатюрний «Оскар», створений спеціально для неї — адже для повноцінної статуетки вона була надто маленька. Вона чемно подякувала. А потім, з дитячою втомою, повернулася до мами й тихо сказала: — Мамо, я можу вже йти додому? Глядачі не знали, що ця дівчинка працювала з трирічного віку. Вона вміла усміхатися за командою, плакати на вимогу й безпомилково танцювати степ навіть на сходах. Але всередині вона все ще була просто дитиною, яка хотіла спати. За знаменитими білявими кучерями ховалася праця, якої світ не бачив. Щоночі її мама — зі шпильками в руках і безмежним терпінням — формувала рівно 56 локонів у волоссі Ширлі. Не 55. Не 57. Саме 56. У неділю на це йшов цілий день. Бігуді залишалися на голові аж до зйомок у понеділок зранку. Кожні два тижні мама мила їй волосся милом і оцтом. Оцет пік очі. Ширлі не скаржилася — локони мали бути ідеальними. Кіностудії навіть прописали в контрактах пункт, за яким лише її мати мала право торкатися її волосся. Це було не лише з любові — це був захист образу й бренду. Фанати не знали, що ці кучері не були природними. Деякі люди публічно тягнули її за волосся, перевіряючи, чи це не перука. Перука? Ні. Ці локони були справжніми — створеними щоночі руками її матері, протягом багатьох років. Саме цей образ зробив Ширлі найфотографованішою людиною у світі в 1936 році. З’явилися ляльки, сукні, засоби для волосся, натхненні нею. До дванадцяти років вона принесла студії 3 мільйони доларів прибутку. Її власний трастовий фонд становив лише 45 тисяч доларів. Але публіка не знала всієї правди про дівчинку з ідеальною усмішкою. Ширлі навчилася оцінювати людей, дивлячись… на їхнє взуття. Згодом вона пояснювала: якщо бачила робоче взуття — розуміла, що ця людина справді працює, і їй можна довіряти. А блискучі, бездоганні туфлі викликали настороженість. Оточена продюсерами й керівниками студій, вона створила для себе власну систему, щоб розуміти, хто є безпечним. З 1935 по 1938 рік Ширлі Темпл була зіркою №1 американського прокату, випереджаючи Кларка Ґейбла, Джоан Кроуфорд і Бінга Кросбі. Дорослі платили кілька центів, щоб подивитися її фільми й на півтори години забути про Велику депресію. Та дитяча слава не триває вічно. У 1939 році, у віці одинадцяти років, її образ «милоти» почав тьмяніти. Публіка поступово відвернулася. У двадцять два роки Ширлі остаточно залишила Голлівуд. За її плечима було 43 фільми і слава, яку більшість людей не переживає за все життя. Те, що сталося далі, здивувало тих, хто знав лише «маленьку Ширлі». Вона вийшла заміж за Чарльза Блека й виховала трьох дітей, далеко від софітів. Балотувалася до Конгресу. Працювала в Організації Об’єднаних Націй за запрошенням президента США. Стала послом США в Гані, а згодом — у Чехословаччині. Такі постаті, як Генрі Кіссінджер, визнавали цінність її дипломатичної роботи. Ланцюги дитячої слави зникли. Жінка, яка замінила відому дівчинку, побудувала життя за власними правилами. Вона померла у 2014 році у віці 85 років. Її спадщина — це не лише фільми й популярність. Це те, що вона зробила після того, як камери згасли. Те, як вона перетворила ранню славу — яка могла її зламати — на щось справжнє, глибоке й значно більше за Голлівуд. Вона була не просто зіркою з постерів. Вона була жінкою, яка прожила повне життя — з гідністю, рішучістю й автентичністю, довівши, що можна переосмислити себе, навіть якщо весь світ пам’ятає тебе дитиною.
    81переглядів
  • Прикрі кікімероїди вперто хочуть позбавити нас тепла. Навіть попри те, що у будь-якої війни є дві сторони і нині мерзнуть також тисячі жителів болотяних міст. А щодо нас, українців, то маємо те, щотє у нас не відбере ніхто і ніколи - почуття гумору.

    Отож, коротенька ІСТОРІЯ ПРО ЖІНОЧЕ ТЕПЛО.

    Випало якось мені поспілкуватися з двома фахівцями у галузі енергозбереження. Розповідали мудрі речі, принаймні мудрі для мене, бо я в тому не дуже кумекаю. Дискутували велемудрими термінами, висували концепції, кляли владу. Робили все, що належиться фахівцям.

    А наприкінці диспуту дійшли висновку, що найнеобхіднішого і водночас найпростішого способу, аби в хаті тепліше було, ще ніхто не відмінив і не заперечив. На тому й застановилися, вдарили по рухах і в унісон розреготалися.

    Я ж, насмілюся сказати, був у повному невіданні і почував себе, як водій гівновоза під час дебатів Едісона з Теслою.

    «І що? Що то за спосіб»? – відкрив писок ваш покірний слуга.

    «Щоби жінка в тілі була. Бо коли така огрядна ходить сюди-туди по хаті, то створює додаткову енергію, а значить в квартирі тепліше», - майже в унісон відповіли добродії фахівці.

    Отакої! І мораль тут надпроста: у нас чоловіки завжди знають справжню ціну жінкам.
    Прикрі кікімероїди вперто хочуть позбавити нас тепла. Навіть попри те, що у будь-якої війни є дві сторони і нині мерзнуть також тисячі жителів болотяних міст. А щодо нас, українців, то маємо те, щотє у нас не відбере ніхто і ніколи - почуття гумору. Отож, коротенька ІСТОРІЯ ПРО ЖІНОЧЕ ТЕПЛО. Випало якось мені поспілкуватися з двома фахівцями у галузі енергозбереження. Розповідали мудрі речі, принаймні мудрі для мене, бо я в тому не дуже кумекаю. Дискутували велемудрими термінами, висували концепції, кляли владу. Робили все, що належиться фахівцям. А наприкінці диспуту дійшли висновку, що найнеобхіднішого і водночас найпростішого способу, аби в хаті тепліше було, ще ніхто не відмінив і не заперечив. На тому й застановилися, вдарили по рухах і в унісон розреготалися. Я ж, насмілюся сказати, був у повному невіданні і почував себе, як водій гівновоза під час дебатів Едісона з Теслою. «І що? Що то за спосіб»? – відкрив писок ваш покірний слуга. «Щоби жінка в тілі була. Бо коли така огрядна ходить сюди-туди по хаті, то створює додаткову енергію, а значить в квартирі тепліше», - майже в унісон відповіли добродії фахівці. Отакої! І мораль тут надпроста: у нас чоловіки завжди знають справжню ціну жінкам.
    94переглядів
  • 🇺🇦🇺🇸Якщо США відмовляться від підтримки України, це стане серйозним ударом по ЗСУ. Однак, наслідки вже не будуть такими критичними, як торік, – аналіз FT.

    Видання припускає, що частину розвідпідтримки взяли на себе інші союзники, зокрема, Франція, яка нині забезпечує Україну 2/3 розвідданих.

    ⚡️І попри те, що Україна все ще потребує американської зброї, цю залежність зменшують розвиток війни дронів і зростання власного виробництва озброєнь (покриває близько 60% потреб).
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    🇺🇦🇺🇸Якщо США відмовляться від підтримки України, це стане серйозним ударом по ЗСУ. Однак, наслідки вже не будуть такими критичними, як торік, – аналіз FT. Видання припускає, що частину розвідпідтримки взяли на себе інші союзники, зокрема, Франція, яка нині забезпечує Україну 2/3 розвідданих. ⚡️І попри те, що Україна все ще потребує американської зброї, цю залежність зменшують розвиток війни дронів і зростання власного виробництва озброєнь (покриває близько 60% потреб). #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    86переглядів
  • Невідомий відомий Валерій Маренич
    80-річний ювілей легенди національної пісні, мистецького бренду України!

    У 1950-1980-ті багато українських виконавців виїжджали працювати в москву. Серед них були музиканти, вокалісти, композитори, представники розмовного жанру. Валерій Маренич з Антоніною Сухоруковою 1970 року приїхали з москви в Україну! 1973-го до них долучилася Світлана, якій сповнилося 18. Вони перебували на піку популярності, їх повсюдно запрошували і всі хотіли їх бачити. Система ж робила свою чорну справу, “винних” і “неугодних” з лінією “рідної комуністичної партії” мусили покарати. Мареничів старалися очорнити і зробити зрадниками.

    Кіровоград
    Валерій не був першим хлопцем Антоніни. Зустрілися тоді, коли зароджувалася нова хвиля на естраді. Уперше зустрілися за кулісами, де він, одиноко стояв. Придивилася до нього. Він мав сценічну фактуру, вів себе скромно. Йому чогось бракувало, на сцені виглядав якось незграбно, до його зросту чогось бракувало.
    Валерій у москві співав у дуеті з Антоніною. Через дуже короткий час його потягнуло в Україну, додому. На початку літа 1970 року купили найдешевші квитки і в плацкартному вагоні поїхали в Кривий Ріг, до батьків Валерія. Ось там Маренич увімкнув магнітофон і дав послухати Тоні п’ять чи шість своїх пісень. Дані вокальні в нього прекрасні, тембр приємний, оксамитовий, але спів був кострубатий, якийсь необтесаний. А коли узяв у руки гітару, все вписалося і стало органічним. Разом готували концертні номери. Найближче був Кіровоград. Поїхали на прослуховування. Ось так першим місцем роботи майбутніх учасників тріо Мареничів стала Кіровоградська обласна філармонія.
    Новачки мали свої концертні дуетні номери, входили до складу збірного філармонійного ансамблю “До-ре-мі”. Співали народні пісні у власній обробці, повсюдно “на біс” звучала “Червона рута” Володі Івасюка, яка стала піснею з пісень!
    У Кіровограді Тоня на початках була на своєму дівочому прізвищі Сухорукова, а вже на початку 1971-го, після одруження, отримала паспорт, стала Маренич. Весілля не було, лише розписалися у ЗАГСі.
    23 лютого 1971 року згідно з наказом директора Кіровоградської обласної філармонії вокалістів Мареничів звільнили з роботи за згодою сторін.
    Віталій з Антоніною влаштувалися в Гур’євську філармонію у Казахстані, мали назву “Ритми ХХ століття”. Об’їздили республіку вздовж і впоперек. Співали українських пісень, їх з нетерпінням чекали на кожному концерті. Не було дійства без аншлагу.
    На гастролях у Новосибірську, в готелі, Валерій з Антоніною слухали музичну радіопередачу. З ефіру почули дует хлопців, і Тоня, сама того не сподіваючись, напророчила подальшу долю: “Треба робити тріо, дуетів “розвелося” занадто!”
    У Сімферопіль для отримання гастрольного посвідчення і здачі концертної програми разом з “Ритмами ХХ століття” з міністерства культури урср приїхала Ірина Кошиць. Мареничі їй дуже сподобались, а вона їм. Приваблива жінка, набагато старша від Валерія і Антоніни, стала їхньою покровителькою. За її рекомендацією дует запросили у Ворошиловград. Вони ж у неї ніколи нічого не просили.
    Ірина Анатоліївна походила з роду відомого хорового диригента Олександра Кошиця, аранжувальника відомого на весь світ “Щедрика”. Завдяки їй доля Мареничів вирішилася на користь України та української пісні. Сталося це диво в українському Криму.

    Ворошиловград. Рівне.
    Радянська влада двічі перейменовувала Луганськ і Ворошиловград. На жаль, жодної згадки про працю Мареничів під її прапором місцева філармонія не залишила ніде і ніколи. Кінець лютого-початок березня 1973 року – Валерія з Антоніною прийняли тут на роботу.
    Пробули там недовго. На зборах колективу обох почали поганити, Мареничі з українськими піснями не вписувалися в ті рамки, які там хотіли бачити. На тому непорозумінні була присутня Ірина Кошиць. Досвідчена киянка підійшла і заспокоїла: “Не заїдайтеся з ними. Бачите, що тут нема з ким розмовляти”. Кошиць зробила все, щоб її улюбленці поїхали в Рівне.
    19 липня 1973 року Валерія і Антоніну зарахували у штат Рівненської філармонії на посаду вокалістів-солістів естради. Поліщуки полюбили Валерія і Антоніну, концертні зали аплодували їм повсюдно. …А 15 вересня того ж 1973-го дует звільнився.
    І було це так. Після репетиційного періоду виїхали на гастролі по Україні. В Криму, в готельному номері пролунав телефонний дзвінок. У слухавці почувся голос директора Волинської філармонії Геннадія Місана: “Нам терміново потрібні солісти у ВІА “Світязь”! Зриваються гастролі!” Пообіцяв підвищити оклади, пошити костюми, а найголовніше – забезпечити квартирою! Мареничі виставили свою умову – створення тріо. “Так, я згодний!” – вигукнув голос у трубці.
    Відчувалася рука Ірини Кошиць – підказала Місанові, де вони гастролюють і що має з ними робити.
    Невідомий відомий Валерій Маренич 80-річний ювілей легенди національної пісні, мистецького бренду України! У 1950-1980-ті багато українських виконавців виїжджали працювати в москву. Серед них були музиканти, вокалісти, композитори, представники розмовного жанру. Валерій Маренич з Антоніною Сухоруковою 1970 року приїхали з москви в Україну! 1973-го до них долучилася Світлана, якій сповнилося 18. Вони перебували на піку популярності, їх повсюдно запрошували і всі хотіли їх бачити. Система ж робила свою чорну справу, “винних” і “неугодних” з лінією “рідної комуністичної партії” мусили покарати. Мареничів старалися очорнити і зробити зрадниками. Кіровоград Валерій не був першим хлопцем Антоніни. Зустрілися тоді, коли зароджувалася нова хвиля на естраді. Уперше зустрілися за кулісами, де він, одиноко стояв. Придивилася до нього. Він мав сценічну фактуру, вів себе скромно. Йому чогось бракувало, на сцені виглядав якось незграбно, до його зросту чогось бракувало. Валерій у москві співав у дуеті з Антоніною. Через дуже короткий час його потягнуло в Україну, додому. На початку літа 1970 року купили найдешевші квитки і в плацкартному вагоні поїхали в Кривий Ріг, до батьків Валерія. Ось там Маренич увімкнув магнітофон і дав послухати Тоні п’ять чи шість своїх пісень. Дані вокальні в нього прекрасні, тембр приємний, оксамитовий, але спів був кострубатий, якийсь необтесаний. А коли узяв у руки гітару, все вписалося і стало органічним. Разом готували концертні номери. Найближче був Кіровоград. Поїхали на прослуховування. Ось так першим місцем роботи майбутніх учасників тріо Мареничів стала Кіровоградська обласна філармонія. Новачки мали свої концертні дуетні номери, входили до складу збірного філармонійного ансамблю “До-ре-мі”. Співали народні пісні у власній обробці, повсюдно “на біс” звучала “Червона рута” Володі Івасюка, яка стала піснею з пісень! У Кіровограді Тоня на початках була на своєму дівочому прізвищі Сухорукова, а вже на початку 1971-го, після одруження, отримала паспорт, стала Маренич. Весілля не було, лише розписалися у ЗАГСі. 23 лютого 1971 року згідно з наказом директора Кіровоградської обласної філармонії вокалістів Мареничів звільнили з роботи за згодою сторін. Віталій з Антоніною влаштувалися в Гур’євську філармонію у Казахстані, мали назву “Ритми ХХ століття”. Об’їздили республіку вздовж і впоперек. Співали українських пісень, їх з нетерпінням чекали на кожному концерті. Не було дійства без аншлагу. На гастролях у Новосибірську, в готелі, Валерій з Антоніною слухали музичну радіопередачу. З ефіру почули дует хлопців, і Тоня, сама того не сподіваючись, напророчила подальшу долю: “Треба робити тріо, дуетів “розвелося” занадто!” У Сімферопіль для отримання гастрольного посвідчення і здачі концертної програми разом з “Ритмами ХХ століття” з міністерства культури урср приїхала Ірина Кошиць. Мареничі їй дуже сподобались, а вона їм. Приваблива жінка, набагато старша від Валерія і Антоніни, стала їхньою покровителькою. За її рекомендацією дует запросили у Ворошиловград. Вони ж у неї ніколи нічого не просили. Ірина Анатоліївна походила з роду відомого хорового диригента Олександра Кошиця, аранжувальника відомого на весь світ “Щедрика”. Завдяки їй доля Мареничів вирішилася на користь України та української пісні. Сталося це диво в українському Криму. Ворошиловград. Рівне. Радянська влада двічі перейменовувала Луганськ і Ворошиловград. На жаль, жодної згадки про працю Мареничів під її прапором місцева філармонія не залишила ніде і ніколи. Кінець лютого-початок березня 1973 року – Валерія з Антоніною прийняли тут на роботу. Пробули там недовго. На зборах колективу обох почали поганити, Мареничі з українськими піснями не вписувалися в ті рамки, які там хотіли бачити. На тому непорозумінні була присутня Ірина Кошиць. Досвідчена киянка підійшла і заспокоїла: “Не заїдайтеся з ними. Бачите, що тут нема з ким розмовляти”. Кошиць зробила все, щоб її улюбленці поїхали в Рівне. 19 липня 1973 року Валерія і Антоніну зарахували у штат Рівненської філармонії на посаду вокалістів-солістів естради. Поліщуки полюбили Валерія і Антоніну, концертні зали аплодували їм повсюдно. …А 15 вересня того ж 1973-го дует звільнився. І було це так. Після репетиційного періоду виїхали на гастролі по Україні. В Криму, в готельному номері пролунав телефонний дзвінок. У слухавці почувся голос директора Волинської філармонії Геннадія Місана: “Нам терміново потрібні солісти у ВІА “Світязь”! Зриваються гастролі!” Пообіцяв підвищити оклади, пошити костюми, а найголовніше – забезпечити квартирою! Мареничі виставили свою умову – створення тріо. “Так, я згодний!” – вигукнув голос у трубці. Відчувалася рука Ірини Кошиць – підказала Місанові, де вони гастролюють і що має з ними робити.
    Like
    Love
    6
    159переглядів
  • #думки
    Спробуй сьогодні бути для себе тією, яку ти так довго чекала...
    Запроси себе на каву!
    Купи собі квіти!
    Обери аромат, який хочеться носити саме зараз!
    Пройдися вулицею повільно, без телефону, насолоджуючись кожним кроком і співом пташок!
    Ти заслуговуєш на цю мить!
    #думки Спробуй сьогодні бути для себе тією, яку ти так довго чекала... Запроси себе на каву! Купи собі квіти! Обери аромат, який хочеться носити саме зараз! Пройдися вулицею повільно, без телефону, насолоджуючись кожним кроком і співом пташок! Ти заслуговуєш на цю мить!
    47переглядів
  • #думки

    Не треба чекати від людей ні перших кроків, ні останніх повідомлень...

    Так чи інакше, безглуздо віддавати ваші рішення до інших рук.

    Не прохайте ні уваги, ні кохання, ні жалості.

    Не топчіть власну самооцінку.

    Навчіться слухати себе: захотіли – подзвонили, написали, прийшли, пішли.

    Ваше життя - це пазл з ваших рішень, і ніхто інший не зможе зрозуміти краще, чого ви хочете.
    #думки Не треба чекати від людей ні перших кроків, ні останніх повідомлень... Так чи інакше, безглуздо віддавати ваші рішення до інших рук. Не прохайте ні уваги, ні кохання, ні жалості. Не топчіть власну самооцінку. Навчіться слухати себе: захотіли – подзвонили, написали, прийшли, пішли. Ваше життя - це пазл з ваших рішень, і ніхто інший не зможе зрозуміти краще, чого ви хочете.
    52переглядів
  • 🔴Мерц заявив, що вступ України до ЄС у 2027 році "виключено" та "неможливо", - dpa

    За його словами, Києву необхідно виконати Копенгагенські критерії, що зазвичай займає кілька років, тому прискорене прийняття до Євросоюзу нереалістичне.

    "Ми можемо поступово наблизити Україну до ЄС. Це завжди можливо, але такого швидкого вступу просто не може бути", - цитує агентство Мерца.

    Копенгагенські критерії - це ключові вимоги до країн-кандидатів для вступу до Євросоюзу, прийняті у 1993 році. Вони включають обов'язкову наявність стабільної демократії, верховенства права, прав людини, функціональної ринкової економіки, а також готовність взяти на себе зобов'язання по законодавству ЄС.

    Раніше Financial Times писала, що у випадку згоди на мирну угоду Україна отримає не лише гарантії безпеки, а й вступ до ЄС до 1 січня 2027 року.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    🔴Мерц заявив, що вступ України до ЄС у 2027 році "виключено" та "неможливо", - dpa За його словами, Києву необхідно виконати Копенгагенські критерії, що зазвичай займає кілька років, тому прискорене прийняття до Євросоюзу нереалістичне. "Ми можемо поступово наблизити Україну до ЄС. Це завжди можливо, але такого швидкого вступу просто не може бути", - цитує агентство Мерца. Копенгагенські критерії - це ключові вимоги до країн-кандидатів для вступу до Євросоюзу, прийняті у 1993 році. Вони включають обов'язкову наявність стабільної демократії, верховенства права, прав людини, функціональної ринкової економіки, а також готовність взяти на себе зобов'язання по законодавству ЄС. Раніше Financial Times писала, що у випадку згоди на мирну угоду Україна отримає не лише гарантії безпеки, а й вступ до ЄС до 1 січня 2027 року. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    63переглядів
  • 🗓 До офіційного відкриття зимової Олімпіади в Мілані-Кортіні - 9 днів! Вже зовсім скоро спортсмени вирушать до олімпійського селища, про яке сьогодні й розповімо.

    ❄️ Враховуючи віддаленість змагальних локацій, на цих Іграх олімпійці проживатимуть у 6 місцях:

    🔹️ Антгольц-Антерсельва. Місцевість, відома усім вболівальникам біатлону, оскільки саме тут щороку проводиться один із етапів Кубка світу. Тож і зараз біатлоністи, які братимуть участь у зимових ОІ перебуватимуть у 4 готелях (у кожному забезпечені всі зручності, включно з залами для тренувань і спільними зонами для відпочинку і спілкування) на звичній для себе території, недалеко від стадіону.

    🔸️ Борміо. Для представників скі-альпінізму та гірськолижного спорту організатори теж підготували 4 готелі з усім необхідним, розташовані недалеко одне від одного.

    🔹️ Кортіна-Д'Ампеццо. У селищі Фіамес, що розташоване у самому серці Доломітових Альп для спортивних делегацій встановили тимчасові модульні будиночки, з'єднані між собою переходами, і розраховані на 1400 мешканців. Звідси атлетам буде зручно добиратися до місць проведення змагань з керлінгу, гірськолижного спорту, бобслею, скелетону, санного спорту та парасноубордингу.

    🔸️Лівіньйо. У олімпійське Селище перетворять 3 готелі, розташовані близько одне до одного. Тут проживатимуть представники сноубордингу та фристайлу.

    🔹️ Мілан. На місці старого залізничного депо (Порта Романа) спеціально до зимової Олімпіади збудували "місто в місті" з усім необхідним для проживання, тренувань і відпочинку для 1700 атлетів та представників спортивних делегацій.  Після Олімпійських Ігор цей комплекс буде переобладнано в гуртожиток для студентів.

    🔸️ Предацо. Тут олімпійське селище складатиметься з уже наявних, оновлених і новостворених приміщень на базі гірськолижної школи. Проживатимуть у цьому Селищі представники лижних перегонів, лижного двоборства і стрибків
    на лижах з трампліна.
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
    🗓 До офіційного відкриття зимової Олімпіади в Мілані-Кортіні - 9 днів! Вже зовсім скоро спортсмени вирушать до олімпійського селища, про яке сьогодні й розповімо. ❄️ Враховуючи віддаленість змагальних локацій, на цих Іграх олімпійці проживатимуть у 6 місцях: 🔹️ Антгольц-Антерсельва. Місцевість, відома усім вболівальникам біатлону, оскільки саме тут щороку проводиться один із етапів Кубка світу. Тож і зараз біатлоністи, які братимуть участь у зимових ОІ перебуватимуть у 4 готелях (у кожному забезпечені всі зручності, включно з залами для тренувань і спільними зонами для відпочинку і спілкування) на звичній для себе території, недалеко від стадіону. 🔸️ Борміо. Для представників скі-альпінізму та гірськолижного спорту організатори теж підготували 4 готелі з усім необхідним, розташовані недалеко одне від одного. 🔹️ Кортіна-Д'Ампеццо. У селищі Фіамес, що розташоване у самому серці Доломітових Альп для спортивних делегацій встановили тимчасові модульні будиночки, з'єднані між собою переходами, і розраховані на 1400 мешканців. Звідси атлетам буде зручно добиратися до місць проведення змагань з керлінгу, гірськолижного спорту, бобслею, скелетону, санного спорту та парасноубордингу. 🔸️Лівіньйо. У олімпійське Селище перетворять 3 готелі, розташовані близько одне до одного. Тут проживатимуть представники сноубордингу та фристайлу. 🔹️ Мілан. На місці старого залізничного депо (Порта Романа) спеціально до зимової Олімпіади збудували "місто в місті" з усім необхідним для проживання, тренувань і відпочинку для 1700 атлетів та представників спортивних делегацій.  Після Олімпійських Ігор цей комплекс буде переобладнано в гуртожиток для студентів. 🔸️ Предацо. Тут олімпійське селище складатиметься з уже наявних, оновлених і новостворених приміщень на базі гірськолижної школи. Проживатимуть у цьому Селищі представники лижних перегонів, лижного двоборства і стрибків на лижах з трампліна. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
    92переглядів
Більше результатів