Валерій Залужний попередив про ризики для ветеранів після закінчення війни і навіть про загрозу громадянської війни в Україні. Тези: ▪️В Україні 1,56 млн ветеранів, після завершення активних бойових дій їхня чисельність сягне приблизно 2,5 млн осіб....Треба розуміти, що опинившись в умовах, наприклад, різкого скорочення доходів, відсутності роботи, відсутності житла, можливості реалізуватися, реалізувати себе в суспільстві та у сім’ї, люди з бойовим досвідом і зброєю в руках стають уразливими перед усілякими провокаціями та спокусою легких грошей». ▪️Разом із членами родин ветеранів їхня чисельність може зрости до 5–6 млн людей, що дорівнюватиме близько 20% населення України...Ветерани можуть стати ключовим активом держави, який перебуває всередині країни. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

❗️Наближений до Трампа пастор Марк Бернс висловився про корупцію в Україні та жінку-президента Проповідник і телеєвангеліст Марк Бернс, якого вважають наближеним до Дональда Трампа, заявив, що корупційні скандали в українській владі ускладнюють підтримку України серед західних партнерів. В інтерв’ю українській журналістці Анні Олицькій Бернс зазначив, що інформація про можливі зловживання коштами породжує сумніви, чи доходить допомога до фронту та цивільних. «Це виглядає погано і змушує ставити запитання: чи справді ресурси доходять до невинних людей», - сказав він. Водночас Бернс наголосив, що не підтримує покарання всього суспільства через дії окремих посадовців і не має співчуття до тих, хто причетний до корупції. Окремо він заявив, що з гуманітарної та духовної точки зору життя людей важливіше за території: «Жоден клаптик землі не вартий масових смертей і воєнних злочинів». Коментуючи тему можливого політичного лідерства в Україні, Бернс підкреслив, що питання президента — чоловіка, військового чи жінки — є виключно вибором українського народу. Він також зазначив, що в Біблії є приклади жінок-лідерок. За його словами, Україна має шанс на масштабне відновлення та економічне зростання — за умови відсутності корупційних скандалів.

#дати #свята 🕯️ 17 ГРУДНЯ: ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ПРОРОКА ДАНИЇЛА ТА СВЯТИХ ТРЬОХ ОТРОКІВ. Сьогодні, згідно з новоюліанським календарем, на який перейшла більшість українських церков, вшановують пам’ять святого пророка Даниїла та трьох святих отроків — Ананії, Азарії та Мисаїла. Їхня історія, що сягає VI століття до нашої ери, є одним із найпотужніших прикладів незламної віри та вірності своїм принципам. Історія віри у вавилонському полоні Після завоювання Єрусалима вавилонським царем Навуходоносором, серед полонених юдеїв опинилися знатні юнаки Даниїл, Ананія, Азарія та Мисаїл. Цар наказав навчити їх халдейських наук, щоб згодом вони могли служити при його дворі. Попри тиск і перебування в чужому середовищі, юнаки залишилися вірними своїм традиціям: Скромність: Вони відмовилися від розкішних царських страв, які вважалися нечистими, і харчувалися лише овочами та водою. Згідно з переказами, вони виглядали здоровішими та мудрішими за тих, хто їв з царського столу. Мудрість Даниїла: Бог обдарував Даниїла здатністю тлумачити сни. Він став радником царя, передбачивши зміну великих імперій та пришестя Месії. Диво в печі та порятунок від левів Найвідоміші епізоди їхнього життя стали символами божественного заступництва: Три отроки в печі: Коли Ананія, Азарія та Мисаїл відмовилися вклонитися золотому ідолу царя, їх кинули в розпечену піч. Проте ангел Господній зійшов до них, і вогонь не завдав їм жодної шкоди — вони ходили посеред полум'я, оспівуючи Бога. Даниїл у лев'ячій ямі: Пізніше, за правління перського царя Дарія, за заздрістю придворних Даниїла кинули в рів до голодних левів за те, що він продовжував молитися Богу Істини. На ранок цар знайшов його живим і неушкодженим — Бог закрив пащі звірам. Значення для сучасності Пророк Даниїл та три отроки символізують перемогу духу над фізичною силою та тиранією. Їхній приклад вчить тому, що навіть у найтемніші часи випробувань і «полону» внутрішня свобода та вірність правді здатні творити дива. В українській традиції цей день сприймається як підготовка до Різдва Христового, нагадуючи про давні пророцтва, які віщували народження Спасителя.

#історія #особистості ⛪️ 17 ГРУДНЯ 1936: ПАПА ФРАНЦИСК — ПЕРШИЙ З ПІВДЕННОЇ ПРИЗМИ ТА ГОЛОС «БІДНОЇ ЦЕРКВИ». Сьогодні свій 89-й день народження святкує 266-й Папа Римський Франциск. Його обрання у 2013 році стало історичною подією, що зламала багатовікові традиції Ватикану та принесла в Католицьку церкву дух оновлення та простоти. Від хіміка-технолога до престолу святого Петра Хорхе Маріо Бергольйо народився в Буенос-Айресі, Аргентина, в родині італійських емігрантів. Перш ніж обрати духовний шлях, він здобув диплом хіміка-технолога і навіть працював викидайлом у нічному клубі, щоб оплачувати навчання. Він став першим в історії Папою: з Нового Світу (Америки); єзуїтом (членом Товариства Ісуса); який обрав ім'я Франциск на честь святого Франциска Ассізького — покровителя бідних і природи. З перших днів свого понтифікату Франциск здивував світ своєю скромністю. Він відмовився від розкішних папських апартаментів на користь невеликої квартири в готелі Ватикану, замінив золотий хрест на залізний і часто користується звичайним економ-класом у подорожах. Ключові напрямки його діяльності: Екологія: У своїй енцикліці Laudato si' він закликав людство до «екологічного навернення» та захисту спільного дому — планети Земля. Соціальна справедливість: Він постійно наголошує на правах мігрантів, бідних та відкинутих суспільством верств населення. Діалог: Франциск активно шукає порозуміння з іншими християнськими конфесіями та релігіями. Папа і Україна Понтифікат Франциска припав на час важких випробувань для України. Папа неодноразово закликав до миру, ініціював масштабні гуманітарні акції (наприклад, «Папа для України») та брав участь у процесах звільнення полонених. Хоча його дипломатична позиція іноді викликає дискусії в українському суспільстві, він залишається важливою фігурою світового рівня, яка постійно згадує про «мученицьку Україну» у своїх молитвах та промовах. Франциск став справжнім «Папою жестів», показуючи, що церква має бути не замкненою фортецею, а «польовим шпиталем» для зраненого людства.

#історія #особистості 🌟 17 ГРУДНЯ 1975: МІЛЛА ЙОВОВИЧ — З КИЄВА ДО ГОЛЛІВУДСЬКОГО ОЛІМПУ. Сьогодні свій 50-річний ювілей святкує Мілла Йовович — жінка, яка довела, що поєднання українського коріння, таланту та неймовірної працездатності є рецептом світового успіху. Вона стала не лише обличчям епохи у світі моди, а й головною «амазонкою» Голлівуду. Київське дитинство та шлях до зірок Мілла народилася в Києві. Її мати, Галина Логінова, була відомою радянською акторкою, а батько, Богдан Йовович — лікарем-педіатром із Чорногорії. Перші п'ять років життя Мілли пройшли в Україні (вона також відвідувала дитячий садок у Дніпрі), після чого родина емігрувала — спочатку до Лондона, а згодом до США. Шлях до успіху не був усипаний трояндами: у Каліфорнії її матері доводилося працювати покоївкою, щоб забезпечити навчання доньки. Мілла почала працювати моделлю вже у 11 років, з'явившись на обкладинці італійського журналу Lei, що викликало неабиякий резонанс у суспільстві через її юний вік. Культові ролі: Від «П'ятого елемента» до «Жанни д'Арк» Справжній прорив стався у 1997 році, коли Люк Бессон обрав її на роль Лілу у фантастичному блокбастері «П'ятий елемент». Її неземна зовнішність та вигадана «божественна мова» миттєво зробили її зіркою першої величини. Пізніше були: «Жанна д'Арк»: де вона втілила образ легендарної Орлеанської діви. «Оселя зла» (Resident Evil): шестисерійна франшиза, яка зробила Міллу іконою жанру екшн. Вона самостійно виконувала більшість складних трюків, продемонструвавши чудову фізичну підготовку. Музика та зв'язок з Україною Мілла — не лише акторка, а й талановитий музикант. У 1994 році вона випустила альбом The Divine Comedy, де відчуваються фольклорні мотиви. Вона неодноразово записувала кавери на українські пісні (зокрема «Ой у вишневому саду»). Попри те, що більшу частину життя акторка провела в США, вона ніколи не забувала про своє походження: Вона вільно розмовляє українською мовою. Під час подій Революції Гідності та повномасштабного вторгнення Росії Мілла активно підтримувала українців, збирала кошти на допомогу постраждалим та присвячувала Україні зворушливі дописи у своїх соцмережах. Сьогодні Мілла Йовович — це приклад успішної жінки, багатодітної матері та митця, яка зберігає свою автентичність у глобалізованому світі Голлівуду.

#історія #події 17 ГРУДНЯ 2010: ПОСТРІЛ, ЩО НЕ ПРОЛУНАВ, АЛЕ СКОЛИХНУВ СВІТ. Цього дня у невеликому туніському місті Сіді-Бузід сталася трагедія, яка стала іскрою для наймасштабнішої хвилі протестів у сучасній історії Близького Сходу та Північної Африки — явища, що отримало назву «Арабська весна». Трагедія Мохаммеда Буазізі 26-річний Мохаммед Буазізі був звичайним вуличним торговцем овочами, який намагався прогодувати свою велику родину. Проте він не мав офіційного дозволу на торгівлю, що робило його постійною мішенню для корумпованої поліції. Вранці 17 грудня поліцейські вчергове конфіскували його товар і ваги, а за свідченнями очевидців, жінка-офіцер ще й публічно принизила та вдарила його. Спроби Мохаммеда домогтися справедливості в мерії були марними — його навіть не захотіли вислухати. На знак відчаю та протесту проти безправ'я Буазізі облився пальним і підпалив себе прямо перед будівлею місцевої адміністрації. Його вчинок став символом болю цілого покоління, яке потерпало від безробіття, бідності та диктатури. Від іскри до полум'я Звістка про самоспалення Буазізі миттєво поширилася через соціальні мережі. Вже ввечері 17 грудня в Сіді-Бузід почалися перші протести. Люди вийшли на вулиці під гаслами гідності, свободи та боротьби з корупцією. Протести швидко перетворилися на справжню революцію: Туніс: Вже за місяць, 14 січня 2011 року, президент Зін аль-Абідін бен Алі, який правив країною 23 роки, був змушений втекти з країни. Ця подія отримала назву «Жасминова революція». Ефект доміно: Приклад Тунісу надихнув народи інших країн. Масові протести спалахнули в Єгипті (падіння режиму Хосні Мубарака), Лівії (повалення Муаммара Каддафі), Ємені, Бахрейні та Сирії. Наслідки та сучасність «Арабська весна» мала неоднозначні результати. У деяких країнах вона призвела до демократичних реформ (Туніс), в інших — до затяжних і кривавих громадянських воєн (Сирія, Лівія, Ємен) та дестабілізації регіону. Проте 17 грудня 2010 року назавжди залишиться датою, коли звичайна людина своїм відчайдушним кроком змусила мільйони людей повірити, що вони мають силу змінити долю своїх країн і вимагати поваги до своєї гідності.

#історія #події 📜 17 ГРУДНЯ 1917: ПОЧАТОК БІЛЬШОВИЦЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УНР. Подія, що відбулася 17 (за новим стилем 30) грудня 1917 року, стала переломною точкою в історії української державності, перетворивши політичне суперництво між Києвом та Петроградом на відкрите військове протистояння. Суть і передумови Ультиматуму Після Жовтневого перевороту в Росії (листопад 1917 р.) та проголошення III Універсалом Центральної Ради утворення Української Народної Республіки (УНР), більшовицький уряд на чолі з В. Леніним опинився перед складним вибором. Він не міг ігнорувати проголошення незалежності, але й не хотів втрачати контроль над стратегічно важливою Україною. Більшовики вирішили скористатися тактикою «визнання-провокації», втіленою у документі, що відомий як «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради». Головні пункти Ультиматуму: Формальне визнання: Раднарком (більшовицький уряд) на словах визнав УНР та її право на повне самовизначення, аж до відокремлення. Звинувачення: Більшовики звинуватили Центральну Раду у «двозначній, ворожій політиці» щодо радянської влади, прикриваючись антибільшовицькими настроями військових частин. Головна вимога (Ультиматум): Негайно припинити роззброєння частин Червоної гвардії та більшовизованих солдатів у своїх частинах (особливо на Південно-Західному фронті), що дислокувалися на території України. Свобода пересування: Вимагалося надати безперешкодний пропуск більшовицьких військ через територію України на Південний фронт для боротьби з білогвардійцями, зокрема з генералом Каледіним. Наслідки відмови: У разі відмови Раднарком погрожував вважати Центральну Раду в стані відкритої війни проти радянської Росії. Реакція Центральної Ради Ультиматум був продиктований не бажанням мирного співіснування, а прагненням забезпечити більшовикам плацдарм для встановлення влади в Україні. Він вимагав від УНР, по суті, добровільно відмовитися від суверенітету на своїй території та дозволити більшовицьким силам зміцнити позиції. Український уряд — Генеральний Секретаріат — рішуче відкинув ультиматум. Відповідь УНР: 18 (31) грудня 1917 року Центральна Рада офіційно відповіла на Ультиматум. Відмова від роззброєння: Відкинуто вимогу не роззброювати ворожі частини. Генеральний Секретаріат підкреслив, що його дії спрямовані на захист власної території від анархії та підтримку порядку. Звинувачення більшовикам: У відповіді зазначено, що саме більшовицькі війська самі порушують територію УНР та провокують конфлікти, а тому УНР має право захищатися. Декларація війни: Відмова виконати ультимативні вимоги була негайно використана Раднаркомом. Вже наступного дня, 18 грудня (31 грудня) 1917 року, більшовицькі війська, які вже були сконцентровані на кордоні та всередині України, почали відкриту агресію. Наслідки 17 грудня 1917 року фактично поклало край нетривкому миру та ілюзіям щодо можливості мирного співіснування з більшовицькою Росією. Початок Війни: Розпочалася перша українсько-радянська війна (1917–1918). Більшовицькі війська під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка почали наступ на Харків, який став першою столицею маріонеткового радянського уряду України. Проголошення Незалежності: Агресія більшовиків остаточно переконала керівництво УНР у необхідності повного відокремлення. Це стало однією з головних причин для проголошення IV Універсалом Центральної Ради (січень 1918 р.) повної державної незалежності УНР. Окупація: Менш ніж за місяць після ультиматуму, у січні 1918 року, більшовицькі війська захопили Київ. Цей документ став цинічним прикладом того, як формальне «визнання» права на самовизначення було використано як юридичний привід для військової агресії та встановлення контролю над сусідньою державою.

❗️Польща скасує спецдопомогу для українців Уряд Польщі готує законопроєкт, який фактично прирівняє українських біженців до усіх інших. Згідно з документом, нові правила набудуть чинності 4 березня 2026 року, і передбачають поступове скорочення виплат: українці зможуть отримувати лише невідкладну медичну допомогу, а доступ до інших виплат, наприклад програми 800+, залежатиме від працевлаштування та внесків. ➡️ Важливо! Президент Польщі підписав закон CUKR, який дає українцям ще 3 роки проживання шляхом переходу з режиму тимчасового захисту, яким користуються українські біженці війни, на трирічний дозвіл на тимчасове проживання. Подати заявку можна через портал MOS, обов’язкові платежі — 340 злотих (гербовий збір) і 100 злотих за картку. Право на карту мають українці та їхні сім’ї за умов тимчасового захисту та повних даних у PESEL UKR. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

⏺Провів робочу зустріч із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою, а також з керівниками місій Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні та Росії. Ключові результати: 🔘передали 2000 посилок із гуманітарною допомогою для українських військовополонених, а також листи від рідних; 🔘досягнуто домовленостей щодо верифікації осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та передано списки; 🔘передали списки з числа окремої категорії громадян: важкопоранені і важкохворі; 🔘окремо обговорили питання повернення незаконно затриманих цивільних українців та передали списки; 🔘обговорили питання засуджених у РФ українських військовополонених та передали список; 🔘обговорили низку інших гуманітарних питань. Також за результатами попередньої системної роботи провели процедуру взаємного воззʼєднання сімей. На територію України з РФ та тимчасово окупованих територій повернулися 15 наших громадян, більшість з яких маломобільні. Наприклад, забезпечили повернення для 56-річної жінки, яка перенесла інсульт і є маломобільною особою. З 2022 року вона вимушено перебувала у Росії. Її донька звернулася до Офісу Омбудсмана з проханням допомогти у виїзді. Сьогодні мати та донька вперше за майже 4 роки побачать одна одну. ❗️Крім того, ще 45 громадян України були повернуті на Батьківщину — це особи, яких утримували в пунктах тимчасового тримання іноземців на території РФ. Працюємо, аби повернути всіх українців додому. 🇺🇦 Facebook | Instagram | Х https://t.me/Ukraineaboveallelse

🐰 PLAYBOY. Журнал, який перетворив еротику на мову епохи. Playboy часто спрощують до одного слова — «еротика». Але насправді це був медійний експеримент, який змінив те, як суспільство говорить про тіло, свободу і приватне життя. 📰 Новий формат для нового часу. Коли Playboy з’явився у 1953 році, США жили за правилами післявоєнного пуританства: • секс — табу; • тіло — сором; • публічні розмови про бажання — заборонені. Журнал порушив не одне правило, а саму систему правил. Він не виглядав як підпільна порнографія. Він виглядав як солідне, стильне видання. 🧠 Ідея “lifestyle”. Playboy вперше продав не просто картинки, а образ життя: • сучасна квартира; • хороша музика; • якісні тексти; • свобода думки; • задоволення без почуття провини. Це був журнал не «про жінок», а про нову модель міського чоловіка середини ХХ століття. ✍️ Журналістика, яку не чекали. Парадоксально, але саме Playboy став платформою для: • серйозних інтерв’ю з політиками, філософами, активістами; • художньої літератури, яка не проходила цензуру в інших медіа; • дискусій про расову рівність, цензуру, свободу слова. Журнал, який купували «за одне», читали зовсім за інше. 🌍 Вплив на культуру. Playboy вплинув на: • дизайн і рекламу; • формат інтерв’ю; • телешоу і попкультуру; • ставлення до сексуальності в медіа. Він зробив приватне — публічним, а заборонене — предметом розмови. 🕳️ Межа, яку світ перейшов без нього. З часом світ змінився: • еротика стала всюдисущою; • табу зникли; • інтернет знищив дефіцит. Playboy перестав бути революцією, бо революція стала нормою. Те, що колись ламало систему, стало її частиною. 🧠 Чим Playboy був насправді. Це був не просто журнал. І не просто бренд. Playboy — це: • документ епохи; • спроба поєднати свободу і комерцію; • приклад того, як медіа можуть змінювати суспільство. І водночас — приклад того, як час рано чи пізно наздоганяє будь-яку провокацію. Висновок. Playboy не створив сексуальну революцію. Він дав їй мову, стиль і обкладинку. А коли суспільство навчилося говорити самостійно — журнал втратив свою монополію на свободу.