• Підсумки четвертого змагального дня «STRANDJA» 2026 в Болгарії. Одразу дев’ятеро українських боксерів пройшли до півфіналу - серед них броварський боксер Ельвін Алієв!

    Вітаємо з перемогою:

    Сійовуша Мухаммадієва

    Максима Зименка

    Ельвіна Алієва

    Айдера Абдураімова

    Джамала Кулієва

    Павла Іллюшу

    Данила Жасана

    Матвія Ражбу

    Богдана Толмачава

    Прекрасна робота, хлопці, тільки вперед.

    На жаль, турнір завершився для Андрія Халецького. Ти бився з усією душею, тож можеш пишатися собою.

    Наступна зупинка – півфінали. За перебігом «STRANDJA» 2026 слідкуйте на офіційних каналах Федерації боксу України.
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    🇧🇬Підсумки четвертого змагального дня «STRANDJA» 2026 в Болгарії. Одразу дев’ятеро українських боксерів пройшли до півфіналу - серед них броварський боксер Ельвін Алієв! 🤝Вітаємо з перемогою: ✅Сійовуша Мухаммадієва ✅Максима Зименка ✅Ельвіна Алієва ✅Айдера Абдураімова ✅Джамала Кулієва ✅Павла Іллюшу ✅Данила Жасана ✅Матвія Ражбу ✅Богдана Толмачава Прекрасна робота, хлопці, тільки вперед. На жаль, турнір завершився для Андрія Халецького. Ти бився з усією душею, тож можеш пишатися собою. 🥊Наступна зупинка – півфінали. За перебігом «STRANDJA» 2026 слідкуйте на офіційних каналах Федерації боксу України. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    254переглядів
  • #дати #свята
    Всесвітній день водно-болотних угідь: Чому «жаб’ячі царства» рятують людство
    2 лютого світ відзначає День водно-болотних угідь. І якщо ви досі думаєте, що болото — це лише бруд, комарі та місце проживання мавок, то наука має для вас декілька сенсаційних уточнень. Болота, плавні та торфовища — це справжні «нирки» нашої планети.

    Природний фільтр та губка

    Водно-болотні угіддя виконують критичну роботу: вони очищують воду, затримуючи токсини, та регулюють рівень опадів. Під час паводків вони вбирають надлишкову вологу, як гігантська губка, рятуючи села та міста від затоплень. А під час посухи — поступово віддають воду, не даючи річкам пересохнути. Без них кругообіг води в природі перетворився б на хаотичне чергування пустелі та потопів.

    Українські «легені» та Рамсарська конвенція

    Саме 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар було підписано конвенцію про охорону цих територій. Україна має чим пишатися: у нас під міжнародним захистом перебуває 50 угідь (від Шацьких озер до дельти Дунаю та Сиваша). Наші болота Полісся — це одні з найбільших природних резервуарів вуглецю в Європі. Вони утримують його в землі краще за будь-які ліси, стримуючи глобальне потепління.

    Оази біорізноманіття

    Близько 40% усіх видів рослин і тварин на Землі живуть або розмножуються саме в цих мокрих екосистемах. Для мільйонів перелітних птахів наші плавні — це «готелі та заправні станції» на їхньому важкому шляху через континенти. Без спокою в цих очеретах ми б ніколи не почули співу багатьох рідкісних видів.

    Болота — це безпека

    Для України водно-болотні угіддя Полісся мають ще й стратегічне оборонне значення. Ці «непрохідні» території історично слугували природним бар’єром, який зупиняв загарбників, що не знали місцевих стежок.

    Сьогодні цей день — нагадування, що збереження «незручних» для будівництва чи сільського господарства земель є запорукою нашого виживання. Кожне врятоване болото — це чиста вода в наших кранах і стабільний клімат над нашими головами.
    #дати #свята Всесвітній день водно-болотних угідь: Чому «жаб’ячі царства» рятують людство 🐸🌍 2 лютого світ відзначає День водно-болотних угідь. І якщо ви досі думаєте, що болото — це лише бруд, комарі та місце проживання мавок, то наука має для вас декілька сенсаційних уточнень. Болота, плавні та торфовища — це справжні «нирки» нашої планети. Природний фільтр та губка 🧽 Водно-болотні угіддя виконують критичну роботу: вони очищують воду, затримуючи токсини, та регулюють рівень опадів. Під час паводків вони вбирають надлишкову вологу, як гігантська губка, рятуючи села та міста від затоплень. А під час посухи — поступово віддають воду, не даючи річкам пересохнути. Без них кругообіг води в природі перетворився б на хаотичне чергування пустелі та потопів. Українські «легені» та Рамсарська конвенція 🇺🇦 Саме 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар було підписано конвенцію про охорону цих територій. Україна має чим пишатися: у нас під міжнародним захистом перебуває 50 угідь (від Шацьких озер до дельти Дунаю та Сиваша). Наші болота Полісся — це одні з найбільших природних резервуарів вуглецю в Європі. Вони утримують його в землі краще за будь-які ліси, стримуючи глобальне потепління. 🌡️❌ Оази біорізноманіття 🦢 Близько 40% усіх видів рослин і тварин на Землі живуть або розмножуються саме в цих мокрих екосистемах. Для мільйонів перелітних птахів наші плавні — це «готелі та заправні станції» на їхньому важкому шляху через континенти. Без спокою в цих очеретах ми б ніколи не почули співу багатьох рідкісних видів. Болота — це безпека 🛡️ Для України водно-болотні угіддя Полісся мають ще й стратегічне оборонне значення. Ці «непрохідні» території історично слугували природним бар’єром, який зупиняв загарбників, що не знали місцевих стежок. Сьогодні цей день — нагадування, що збереження «незручних» для будівництва чи сільського господарства земель є запорукою нашого виживання. Кожне врятоване болото — це чиста вода в наших кранах і стабільний клімат над нашими головами.
    1
    290переглядів
  • #історія #постаті
    Іван Герета: археолог, який повернув Україні її прадавнє обличчя
    20 січня 1938 року народився Іван Герета — людина, чиє життя нагадувало захопливий пригодницький роман, де замість пошуків скарбів відбувалося віднайдення національної пам'яті. Видатний археолог, мистецтвознавець та історик, він став одним із тих, хто довів: українська культура має глибоке коріння, яке не вирвати жодній імперії.

    Герета був справжнім «господарем» тернопільських земель. Його найбільшим науковим досягненням стало дослідження могильника черняхівської культури в селі Чернелів-Руський. Ця знахідка стала сенсацією: тисячі артефактів — від витончених прикрас до зброї — дозволили реконструювати побут людей, що жили на наших землях півтори тисячі років тому. Герета не просто копав землю, він «розмовляв» із минулим, повертаючи імена та сенси з небуття.

    Проте Іван Петрович не обмежувався лише розкопками. Він був активним учасником шістдесятницького руху, за що мав «честь» бути під наглядом КДБ. Його харизма та енергія допомогли створити десятки музеїв по всій Тернопільщині, зокрема музей-садибу Соломії Крушельницької. Він розумів: щоб нація вижила, вона повинна знати своїх героїв в обличчя. У 1989-му Герета став одним із засновників Народного Руху на Тернопільщині, наближаючи незалежність не лише словом, а й ділом.

    Він був людиною енциклопедичних знань і неймовірної доброти, який міг годинами захоплено розповідати про давню кераміку або живопис. Його внесок у розвиток краєзнавства та археології став фундаментом, на якому стоїть сучасне розуміння історії Західної України. Сьогодні, згадуючи Івана Герету, ми вшановуємо вченого, який навчив нас пишатися своєю землею ще до того, як це стало трендом.
    #історія #постаті Іван Герета: археолог, який повернув Україні її прадавнє обличчя 🏺🗺️ 20 січня 1938 року народився Іван Герета — людина, чиє життя нагадувало захопливий пригодницький роман, де замість пошуків скарбів відбувалося віднайдення національної пам'яті. Видатний археолог, мистецтвознавець та історик, він став одним із тих, хто довів: українська культура має глибоке коріння, яке не вирвати жодній імперії. 📜🏛️ Герета був справжнім «господарем» тернопільських земель. Його найбільшим науковим досягненням стало дослідження могильника черняхівської культури в селі Чернелів-Руський. Ця знахідка стала сенсацією: тисячі артефактів — від витончених прикрас до зброї — дозволили реконструювати побут людей, що жили на наших землях півтори тисячі років тому. Герета не просто копав землю, він «розмовляв» із минулим, повертаючи імена та сенси з небуття. ⛏️💎 Проте Іван Петрович не обмежувався лише розкопками. Він був активним учасником шістдесятницького руху, за що мав «честь» бути під наглядом КДБ. Його харизма та енергія допомогли створити десятки музеїв по всій Тернопільщині, зокрема музей-садибу Соломії Крушельницької. Він розумів: щоб нація вижила, вона повинна знати своїх героїв в обличчя. У 1989-му Герета став одним із засновників Народного Руху на Тернопільщині, наближаючи незалежність не лише словом, а й ділом. 🇺🇦📢 Він був людиною енциклопедичних знань і неймовірної доброти, який міг годинами захоплено розповідати про давню кераміку або живопис. Його внесок у розвиток краєзнавства та археології став фундаментом, на якому стоїть сучасне розуміння історії Західної України. Сьогодні, згадуючи Івана Герету, ми вшановуємо вченого, який навчив нас пишатися своєю землею ще до того, як це стало трендом. 📖🕯️
    1
    938переглядів
  • #історія #події
    Епоха «Цифрового Вавилону»: Як 15 січня світ став набагато розумнішим (або принаймні так подумав)
    Уявіть собі світ, де для того, щоб дізнатися дату народження Наполеона або склад соусу бешамель, вам потрібно було йти до бібліотеки, гортати важкущу «Британніку» або вірити на слово сусіду-ерудиту. Жах, правда? Але 15 січня 2001 року Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер вирішили, що знання мають бути безкоштовними, доступними і — найризикованіше — редагованими будь-ким. Так народилася Вікіпедія.

    Сама назва — це лінгвістичний коктейль із гавайського слова wiki («швидко») та грецького paideia («навчання»). Ідея була настільки божевільною, що скептики пророкували проєкту швидку смерть у морі дезінформації та вандалізму. «Як це так, — питали вони, — що статтю про квантову фізику може правити студент із Житомира чи домогосподарка з Огайо?».

    Але сталося диво. Колективний розум людства виявився не лише здатним до самоорганізації, а й неймовірно продуктивним. Сьогодні Вікіпедія — це:
    Понад 60 мільйонів статей.
    Більше ніж 300 мов (українська версія, до речі, одна з найдинамічніших!).

    Головний порятунок для студентів за ніч до іспиту.
    Звісно, не обійшлося без курйозів. За роки існування Вікіпедія пережила «війни редагувань», де користувачі місяцями билися за правильне написання одного слова, та сотні жартівливих правок (на кшталт того, що якийсь політик насправді є рептилоїдом). Але саме ця відкритість зробила її живою.

    Вікіпедія навчила нас критичного мислення: бачиш твердження — шукай посилання на джерело. Вона стала найбільшим демократичним проєктом в історії інтернету, де знання належать усім, а не лише тим, хто може купити багатотомну енциклопедію.
    Тож сьогодні, коли ви вчергове «провалитеся» у Вікі-кролячу нору, почавши читати про вирощування кактусів, а закінчивши історією Візантійської імперії о третій ночі — знайте: це не марнування часу, це святкування дня народження найвеличнішого інтелектуального хаосу планети!

    Найперша стаття в англійській Вікіпедії, створена Джиммі Вейлзом 15 січня 2001 року, була настільки короткою, що її міг би запам'ятати навіть золота рибка. Це було просто: «Hello, World!».

    Це традиційне привітання програмістів стало символом народження нового цифрового всесвіту. Тоді ніхто не очікував, що цей «привіт» розростеться до мільйонів сторінок. Спочатку Вікіпедія мала бути лише допоміжним проєктом для «Нупедії» (де статті писали тільки науковці), але «дитина» виявилася настільки жвавою, що за кілька днів перегнала «матір» за кількістю контенту. Науковці ще перевіряли коми в першому абзаці, а звичайні люди вже написали про все на світі — від філософії до видів сиру.

    Український дебют: Атом і Тиждень

    Українська Вікіпедія народилася трохи пізніше — 30 січня 2004 року. На той момент англійський сегмент уже був солідним «підлітком», а ми тільки вчилися ходити в мережі.
    Першою статтею в українському розділі став запис про Атом. Символічно, чи не так? Основа всього сущого стала основою нашої Вікі. Її створив користувач із Японії (так-так, географія вікіпедистів не знає кордонів!).
    Перші дні нашої «Вікі» виглядали як пустеля з поодинокими оазами. Дизайн був спартанським: сірі кольори, мінімум картинок і відчуття, що ти знаходишся в таємному клубі для обраних. Але ентузіасти працювали як бджоли. До речі, цікавий факт: однією з перших повноцінних статей була замітка про «Тиждень». Мабуть, автори натякали, що за тиждень ми захопимо інтернет? І майже вгадали!

    Сьогодні українська Вікіпедія входить до топ-20 найбільших мовних розділів світу. Ми випередили багато націй, що мають значно більше населення, просто тому, що наші автори — це суміш впертості, інтелекту та легкого фанатизму.
    Від того першого «Атома» до сьогоднішніх детальних розборів сучасної зброї чи історії трипільців — ми пройшли шлях, яким можна пишатися. Вікіпедія довела: щоб створити щось велике, не обов'язково бути міністром, достатньо мати доступ до мережі та нестримне бажання поділитися знаннями.
    #історія #події Епоха «Цифрового Вавилону»: Як 15 січня світ став набагато розумнішим (або принаймні так подумав) 🌐 Уявіть собі світ, де для того, щоб дізнатися дату народження Наполеона або склад соусу бешамель, вам потрібно було йти до бібліотеки, гортати важкущу «Британніку» або вірити на слово сусіду-ерудиту. Жах, правда? Але 15 січня 2001 року Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер вирішили, що знання мають бути безкоштовними, доступними і — найризикованіше — редагованими будь-ким. Так народилася Вікіпедія. 🧠 Сама назва — це лінгвістичний коктейль із гавайського слова wiki («швидко») та грецького paideia («навчання»). Ідея була настільки божевільною, що скептики пророкували проєкту швидку смерть у морі дезінформації та вандалізму. «Як це так, — питали вони, — що статтю про квантову фізику може правити студент із Житомира чи домогосподарка з Огайо?». 🤨 Але сталося диво. Колективний розум людства виявився не лише здатним до самоорганізації, а й неймовірно продуктивним. Сьогодні Вікіпедія — це: Понад 60 мільйонів статей. Більше ніж 300 мов (українська версія, до речі, одна з найдинамічніших!). 🇺🇦 Головний порятунок для студентів за ніч до іспиту. Звісно, не обійшлося без курйозів. За роки існування Вікіпедія пережила «війни редагувань», де користувачі місяцями билися за правильне написання одного слова, та сотні жартівливих правок (на кшталт того, що якийсь політик насправді є рептилоїдом). Але саме ця відкритість зробила її живою. 🦎 Вікіпедія навчила нас критичного мислення: бачиш твердження — шукай посилання на джерело. Вона стала найбільшим демократичним проєктом в історії інтернету, де знання належать усім, а не лише тим, хто може купити багатотомну енциклопедію. Тож сьогодні, коли ви вчергове «провалитеся» у Вікі-кролячу нору, почавши читати про вирощування кактусів, а закінчивши історією Візантійської імперії о третій ночі — знайте: це не марнування часу, це святкування дня народження найвеличнішого інтелектуального хаосу планети! 🎂📚 Найперша стаття в англійській Вікіпедії, створена Джиммі Вейлзом 15 січня 2001 року, була настільки короткою, що її міг би запам'ятати навіть золота рибка. Це було просто: «Hello, World!». 🖐️ Це традиційне привітання програмістів стало символом народження нового цифрового всесвіту. Тоді ніхто не очікував, що цей «привіт» розростеться до мільйонів сторінок. Спочатку Вікіпедія мала бути лише допоміжним проєктом для «Нупедії» (де статті писали тільки науковці), але «дитина» виявилася настільки жвавою, що за кілька днів перегнала «матір» за кількістю контенту. Науковці ще перевіряли коми в першому абзаці, а звичайні люди вже написали про все на світі — від філософії до видів сиру. 🧀 Український дебют: Атом і Тиждень 🇺🇦 Українська Вікіпедія народилася трохи пізніше — 30 січня 2004 року. На той момент англійський сегмент уже був солідним «підлітком», а ми тільки вчилися ходити в мережі. Першою статтею в українському розділі став запис про Атом. ⚛️ Символічно, чи не так? Основа всього сущого стала основою нашої Вікі. Її створив користувач із Японії (так-так, географія вікіпедистів не знає кордонів!). Перші дні нашої «Вікі» виглядали як пустеля з поодинокими оазами. Дизайн був спартанським: сірі кольори, мінімум картинок і відчуття, що ти знаходишся в таємному клубі для обраних. Але ентузіасти працювали як бджоли. До речі, цікавий факт: однією з перших повноцінних статей була замітка про «Тиждень». Мабуть, автори натякали, що за тиждень ми захопимо інтернет? І майже вгадали! 🐝 Сьогодні українська Вікіпедія входить до топ-20 найбільших мовних розділів світу. Ми випередили багато націй, що мають значно більше населення, просто тому, що наші автори — це суміш впертості, інтелекту та легкого фанатизму. Від того першого «Атома» до сьогоднішніх детальних розборів сучасної зброї чи історії трипільців — ми пройшли шлях, яким можна пишатися. Вікіпедія довела: щоб створити щось велике, не обов'язково бути міністром, достатньо мати доступ до мережі та нестримне бажання поділитися знаннями. 🖋️✨
    2
    1Kпереглядів
  • Нганну поставив понад 300 тисяч євро на перемогу Камеруна на Кубку африканських націй

    Колишній чемпіон UFC Френсіс Нганну вірить в успіх збірної Камеруну на Кубку африканських націй ⚽️

    Нганну зробив ставку на перемогу національної команди на турнірі у розмірі 320 тисяч євро

    "Успіху всім країнам-учасницям КАН-2025. Змусьте нас пишатися вами. Я ставлю все на наших Неприборканих левів. З коефіцієнтом 21 важко було втриматися", – сказав Нганну.
    #world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Нганну поставив понад 300 тисяч євро на перемогу Камеруна на Кубку африканських націй 👀 Колишній чемпіон UFC Френсіс Нганну вірить в успіх збірної Камеруну на Кубку африканських націй ⚽️ Нганну зробив ставку на перемогу національної команди на турнірі у розмірі 320 тисяч євро 💶 "Успіху всім країнам-учасницям КАН-2025. Змусьте нас пишатися вами. Я ставлю все на наших Неприборканих левів. З коефіцієнтом 21 важко було втриматися", – сказав Нганну. #world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    163переглядів
  • Кілька причин, щоб #схуднути і бути #стрункою

    Щоб бути здоровою і сильною!

    Щоб стати прикладом для інших

    Щоб усі, хто сумнівався в тобі і не вірив в тебе - заздрили.

    Щоб більше не носити #одяг великих розмірів

    Щоб одягнути старі речі, і побачити, як вони вільно бовтаються на тобі.

    Щоб #пишатися собою і своїм способом життя.

    Щоб із задоволенням носити #купальник .

    Щоб ти закохалася в своє відображення в дзеркалі!

    Щоб довести собі, що ти можеш це зробити!
    Кілька причин, щоб #схуднути і бути #стрункою 😍 ✨Щоб бути здоровою і сильною! ✨Щоб стати прикладом для інших ✨Щоб усі, хто сумнівався в тобі і не вірив в тебе - заздрили. ✨Щоб більше не носити #одяг великих розмірів ✨Щоб одягнути старі речі, і побачити, як вони вільно бовтаються на тобі. ✨Щоб #пишатися собою і своїм способом життя. ✨Щоб із задоволенням носити #купальник . ✨Щоб ти закохалася в своє відображення в дзеркалі! ✨Щоб довести собі, що ти можеш це зробити!
    1
    600переглядів 9Відтворень
  • КУДИ МИ ЙДЕМО? ЧИ ПРАГНЕМО МИ ЗМІН?
    Нічого вигадувати вже не потрібно. Держава чітко визначила курс: фінансова грамотність та персональна відповідальність.
    Сьогодні навіть на найвищому державному рівні відкрито говорять: «Злочин проти держави — це відсутність накопичувальної пенсійної системи». Це слова Дениса Шмигаля, які підкреслюють нову реальність: кожен з нас має подбати про своє майбутнє вже сьогодні, з молодого віку.

    ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО САМЕ ЗАРАЗ?
    Курс держави — це перехід до моделі, де людина сама відповідає за свій добробут у 60+. Це не просто порада, це заклик до свідомості:
    Ти готовий до всього? Чи простіше сподіватися на державні 3500-5000 грн?
    Ти вважаєш себе «безсмертним»? Випробування хворобою чи кризою можуть статися з кожним. Питання лише в тому, чи буде у тебе фінансова «подушка» для їх подолання.

    ЩО ТАКЕ НАКОПИЧУВАЛЬНА СИСТЕМА?
    Це не лише про пенсію. Це про:
    ✅️Інвестиції в країну: створення робочих місць та гідних зарплат.
    ✅️Забезпечене майбутнє: можливість у старості подорожувати, як це роблять у розвинених країнах, а не виживати.
    ✅️Фінансову безпеку родини: впевненість у завтрашньому дні для себе та своїх дітей.

    Якщо ти свідома людина, чітко розумієш процеси в країні та дбаєш про добробут своєї родини — не чекай «кращого моменту». Його не буде, якщо не почати діяти.

    Консультації з питань фінансового накопичення та захисту — це моя основна діяльність. Я допоможу тобі розібратися, як працює накопичувальна система та як забезпечити собі майбутнє, яким можна пишатися.
    Телефонуй мені: 0931496115
    Твоє майбутнє починається з твого рішення сьогодні! #накопичення #страхування
    КУДИ МИ ЙДЕМО? ЧИ ПРАГНЕМО МИ ЗМІН? 🧐 Нічого вигадувати вже не потрібно. Держава чітко визначила курс: фінансова грамотність та персональна відповідальність. Сьогодні навіть на найвищому державному рівні відкрито говорять: «Злочин проти держави — це відсутність накопичувальної пенсійної системи». Це слова Дениса Шмигаля, які підкреслюють нову реальність: кожен з нас має подбати про своє майбутнє вже сьогодні, з молодого віку. ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО САМЕ ЗАРАЗ? Курс держави — це перехід до моделі, де людина сама відповідає за свій добробут у 60+. Це не просто порада, це заклик до свідомості: ⁉️Ти готовий до всього? Чи простіше сподіватися на державні 3500-5000 грн? 🔥Ти вважаєш себе «безсмертним»? Випробування хворобою чи кризою можуть статися з кожним. Питання лише в тому, чи буде у тебе фінансова «подушка» для їх подолання. ЩО ТАКЕ НАКОПИЧУВАЛЬНА СИСТЕМА? Це не лише про пенсію. Це про: ✅️Інвестиції в країну: створення робочих місць та гідних зарплат. ✅️Забезпечене майбутнє: можливість у старості подорожувати, як це роблять у розвинених країнах, а не виживати. ✅️Фінансову безпеку родини: впевненість у завтрашньому дні для себе та своїх дітей. 🌟 Якщо ти свідома людина, чітко розумієш процеси в країні та дбаєш про добробут своєї родини — не чекай «кращого моменту». Його не буде, якщо не почати діяти. Консультації з питань фінансового накопичення та захисту — це моя основна діяльність. Я допоможу тобі розібратися, як працює накопичувальна система та як забезпечити собі майбутнє, яким можна пишатися. 📲 Телефонуй мені: 0931496115 Твоє майбутнє починається з твого рішення сьогодні! 🇺🇦 #накопичення #страхування
    848переглядів 10Відтворень
  • День лисих і вільних
    День лисих і вільних (Bald and Free Day) – це унікальне свято, яке відзначається щороку і присвячене прийняттю та вшануванню лисини, незалежно від того, чи є вона добровільною, чи наслідком природної втрати волосся. Цей день дає можливість людям пишатися своїм зовнішнім виглядом і відкинути будь-який суспільний тиск або стигматизацію, пов’язану з лисиною.

    Походження та еволюція
    Історія Дня лисих і вільних переплітається з еволюцією суспільного сприйняття облисіння. Гоління голови та бороди можна простежити ще з кам’яного віку, коли перші люди використовували загострені мушлі та пінцети, щоб голитися або висмикувати волосся. У Стародавньому Римі та Єгипті гоління голови було поширеним серед жерців і простого люду через надзвичайно спекотний клімат, а єгиптяни розробили інструменти для гоління, виготовлені із золота та міді.


    Наприкінці 1950-х років гоління налисо стало модним трендом, лисі чоловіки сприймалися як більш мужні, впевнені, сильні та дисципліновані. Знаменитості, політики, музиканти та спортивні зірки прийняли лисий вигляд, що ще більше популяризувало тренд у 1990-х роках завдяки таким постатям, як Майкл Джордан, Евандер Холіфілд та Брюс Вілліс.

    День лисих і вільних був ініційований засновниками компанії Wellcat Herbs Томасом Роєм і Рут Роєм, щоб заохотити чоловіків і жінок голити голови і пишатися своїм зовнішнім виглядом, хоча точна дата першого святкування невідома.
    День лисих і вільних День лисих і вільних (Bald and Free Day) – це унікальне свято, яке відзначається щороку і присвячене прийняттю та вшануванню лисини, незалежно від того, чи є вона добровільною, чи наслідком природної втрати волосся. Цей день дає можливість людям пишатися своїм зовнішнім виглядом і відкинути будь-який суспільний тиск або стигматизацію, пов’язану з лисиною. Походження та еволюція Історія Дня лисих і вільних переплітається з еволюцією суспільного сприйняття облисіння. Гоління голови та бороди можна простежити ще з кам’яного віку, коли перші люди використовували загострені мушлі та пінцети, щоб голитися або висмикувати волосся. У Стародавньому Римі та Єгипті гоління голови було поширеним серед жерців і простого люду через надзвичайно спекотний клімат, а єгиптяни розробили інструменти для гоління, виготовлені із золота та міді. Наприкінці 1950-х років гоління налисо стало модним трендом, лисі чоловіки сприймалися як більш мужні, впевнені, сильні та дисципліновані. Знаменитості, політики, музиканти та спортивні зірки прийняли лисий вигляд, що ще більше популяризувало тренд у 1990-х роках завдяки таким постатям, як Майкл Джордан, Евандер Холіфілд та Брюс Вілліс. День лисих і вільних був ініційований засновниками компанії Wellcat Herbs Томасом Роєм і Рут Роєм, щоб заохотити чоловіків і жінок голити голови і пишатися своїм зовнішнім виглядом, хоча точна дата першого святкування невідома.
    522переглядів
  • Наші Захисники та Захисниці!                     
    Щиро дякуємо вам за мужність, стійкість і відданість нашій країні! 
    Благодійний фонд «Second Wind UA», за підтримки компанії «Київстар», та за інформаційної підтримки Міністерства у справах ветеранів України, має за честь запросити вас на документальний фільм «Друге дихання» режисерки Марії Кондакової, що виходить у кінотеатрах з 9 жовтня 2025 року. (https://youtu.be/qkTmEBzBW1c?si=MRmavjYKVIISGgBv)
    Це історія про чотирьох Героїв з досвідом ампутацій та Героїню із пораненням, які здійснили сходження на найвищу гору Африки — Кіліманджаро. Фільм про силу духу, підтримку і віру, яка об’єднує та надихає.
    Ми вдячні всім нашим Захисникам і Захисницям. Водночас хочемо підкреслити, що ця промо-акція призначена саме для тих, хто зараз відновлюється після поранень. Для вас підготовлено спеціальний промокод, що дає можливість відвідати показ разом із близькою для вас людиною.
    Нехай цей перегляд стане знаком нашої вдячності та ще одним приводом пишатися тим, що ми разом.
    Будь ласка, зареєструйтеся за посиланням на нашому сайті (https://www.secondwind.club/film-druge-dyhannya), внесіть Ваші дані і ми надішлемо Вам промо-код на перегляд фільму у мережі Multiplex 8 жовтня 2025 року. 
    Початок показу в кінотеатрах починається з 9 жовтня 2025 року. Період дії промо-коду 09.10.2025 до 31.10.2025.
     Увага! Кількість квитків обмежена!
    Наші Захисники та Захисниці!                      Щиро дякуємо вам за мужність, стійкість і відданість нашій країні!  Благодійний фонд «Second Wind UA», за підтримки компанії «Київстар», та за інформаційної підтримки Міністерства у справах ветеранів України, має за честь запросити вас на документальний фільм «Друге дихання» режисерки Марії Кондакової, що виходить у кінотеатрах з 9 жовтня 2025 року. (https://youtu.be/qkTmEBzBW1c?si=MRmavjYKVIISGgBv) Це історія про чотирьох Героїв з досвідом ампутацій та Героїню із пораненням, які здійснили сходження на найвищу гору Африки — Кіліманджаро. Фільм про силу духу, підтримку і віру, яка об’єднує та надихає. Ми вдячні всім нашим Захисникам і Захисницям. Водночас хочемо підкреслити, що ця промо-акція призначена саме для тих, хто зараз відновлюється після поранень. Для вас підготовлено спеціальний промокод, що дає можливість відвідати показ разом із близькою для вас людиною. Нехай цей перегляд стане знаком нашої вдячності та ще одним приводом пишатися тим, що ми разом. Будь ласка, зареєструйтеся за посиланням на нашому сайті (https://www.secondwind.club/film-druge-dyhannya), внесіть Ваші дані і ми надішлемо Вам промо-код на перегляд фільму у мережі Multiplex 8 жовтня 2025 року.  Початок показу в кінотеатрах починається з 9 жовтня 2025 року. Період дії промо-коду 09.10.2025 до 31.10.2025. 💙 Увага! Кількість квитків обмежена!
    783переглядів
  • 10 прикольних способів прожити цю осінь...

    1. Зробити фото з гарбузом, навіть якщо не знаєш, що з ним потім робити

    2. Купити шалик у колір осені та носити його, як королева модного показу.

    3. Танцювати під дощем замість того, щоб бігти від нього.

    4. Завести свою «осінню пісню» й слухати її на повторі.

    5. Піти у кав’ярню й замовити щось зовсім нове, не лише «лате з корицею».

    6. Написати листа самій собі та відкрити його наступної осені.

    7. Влаштувати «вечір кіно з попкорном», навіть якщо це кіно для однієї

    8. Назбирати жовтого листя й зробити з нього корону — чому ні?

    9. Купити найбезглуздіші пухнасті шкарпетки й пишатися ними.

    10. Закохатися — у себе, у життя чи хоча б у новий серіал.

    Осінь створена для маленьких радостей.
    А ти яку з цих штук зробиш першою?
    🍂 10 прикольних способів прожити цю осінь... 1. Зробити фото з гарбузом, навіть якщо не знаєш, що з ним потім робити 🎃 2. Купити шалик у колір осені та носити його, як королева модного показу. 3. Танцювати під дощем замість того, щоб бігти від нього. 4. Завести свою «осінню пісню» й слухати її на повторі. 5. Піти у кав’ярню й замовити щось зовсім нове, не лише «лате з корицею». 6. Написати листа самій собі та відкрити його наступної осені. 7. Влаштувати «вечір кіно з попкорном», навіть якщо це кіно для однієї 🛋️ 8. Назбирати жовтого листя й зробити з нього корону — чому ні? 👑 9. Купити найбезглуздіші пухнасті шкарпетки й пишатися ними. 10. Закохатися — у себе, у життя чи хоча б у новий серіал. ✨ Осінь створена для маленьких радостей. А ти яку з цих штук зробиш першою? 😉
    473переглядів
Більше результатів