Українська
English
Discover new people, create new connections and make new friends
В 1561 році в Нюрнберзі досить великим тиражем було надруковано гравюру Георга Брессляйна «Звірства московитів у Лівонії».
Гравюра була з підписом:
«Дуже мерзенні, жахливі, досі нечувані звірства творять московити над полоненими християнами з Ліфляндії: жінками, дітьми та
цнотливими дівчатами, і яку шкоду щодня завдають їм у своїй країні».
Час іде, епохи та світогляд людей змінюються, нації та окремі люди розвиваються, а московити удосконалюються лише у своїх звірствах. Як і в XVI-му столітті, коли московське військо Івана Грозного свідомо нищило мирне населення для залякування та придушення опору, так і сьогодні росія використовує тактику терору, обстрілюючи українські міста, лікарні та житлові будинки.
Вдосконалюються технології – від дерев'яних відбитків XVI-го століття до ракет і дронів-камікадзе у XXI-му столітті, – але імперська ідеологія, що зневажає людське життя та міжнародне право, залишається незмінною.
Змінюються лише століття у календарі та калібри зброї, але не природа орди. Гравюра 1561 року з Нюрнберга – це не просто застигла в дереві історія Лівонської війни, це дзеркало сьогоднішніх новин із Бучі, Харкова та Умані. Зло, яке не було остаточно
покаране й засуджене світом тоді, повертається знову й знову.
Як влучно зазначав французький генерал і президент Шарль де Голль:
«Російська імперія завжди прагне до розширення за рахунок своїх сусідів, прикриваючись вигаданими загрозами».
Зрештою, історичний літопис доводить: московський терор не має еволюції, він має лише технічний прогрес.
Ще у 1839 році французький маркіз Астольф де Кюстін, аналізуючи сутність Російської імперії у своїй книзі «Росія в 1839 році»,писав:
«Російська політика... здатна перетворити на варварів навіть цивілізовані народи. У цій країні нещастя громадян є необхідною умовою для існування держави».
Нюрнберзький летючий листок XVI-го століття став першим медійним криком європейського відчаю від зустрічі з цим варварством. Сьогодні цей крик лунає з українських зруйнованих міст. Ця гравюра – нагадування, що імперія не вміє творити,
вона вміє лише масштабувати свої звірства.
Цей старовинний німецький відбиток – беззаперечний доказ цивілізаційного рецидиву. Московія століттями вдосконалювала катівські інструменти, залишаючи недоторканою свою дику сутність.
Перший президент Чеченської Республіки Ічкерія Джохар Дудаєв свого часу дав найточніший діагноз цьому явищу:
«Русизм – це особлива форма людиноненависницької ідеології, заснована на великодержавному шовінізмі, повній бездуховності та аморальності. Вона відрізняється від фашизму та нацизму лише тим, що проявляється у ще більшій жорстокості до людей».
Документ 1561 року знімає з агресора маску «випадковості» чи «помилки» сучасної геополітики. Це генетичний код імперії,який можна лише зупинити силою, але неможливо перевиховати часом.
Поки цивілізований світ не усвідомить цю тяглість московитського терору, старі гравюри залишатимуться страшними пророцтвами для майбутніх поколінь
