#новий_розділ #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші. Шхуна, яка донедавна безрезультатно обстрілювала нас, почала стрімко наближатися, готуючись до абордажу. Але ми встигли добряче пошкодити її палубу точними залпами. Раптом ядро з флейта свиснуло просто над головами та з гуркотом врізалося у фальшборт. — До бою! — скомандував Фернандо в ту мить, коли шхуна готувалася зчепитися з нами. Він попрямував туди, де мала розгорнутися битва, і я рушив слідом за ним. Наша абордажна команда була повністю готова до «ввічливого візиту» супротивника. Діогу, що очолював її, наказав облити палубу водою, зробивши її слизькою, а також розсипати уламки скла й гострі металеві предмети. Супротивники, які перебралися на наш борт відразу втрачали рівновагу та падали з криками болю, порізані й покалічені. Тих, кому вдалося встояти на ногах, зустрічали мушкетні залпи, списи й боллоси індіанців. Зрозумівши, що все йде зовсім не так легко, як планувалося, нападники почали відступати, намагаючись повернутися на свій корабель. Але ми кидалися за ними слідом, не даючи змоги відчепити шхуну. У цей момент флейт, який досі підтримував своїх союзників вогнем, раптово розвернувся і рушив до виходу з бухти. — Це дуже схоже на Прониру, — буркнув Фернандо, відбиваючи атаку одного з піратів. — Кинути своїх на загибель і самому рятувати сраку. Але я певен, що він мене впізнав. У ту ж мить на мене кинувся здоровань із сокирою. Я ледве встиг ухилитися й відповісти ударом шаблі. Втеча Пронири остаточно деморалізувала команду шхуни, яка ще мить тому люто боролася. Більшість почала панічно відступати. Їхній капітан, погрожуючи важкою шаблею, намагався підбадьорити підлеглих, та його зусилля були марними. Тим часом Гільєрме, розмахуючи якірним ланцюгом, кидався на ворогів, змушуючи їх стрибати за борт. Діогу, сорочка якого вже була залита кров’ю, видерся на шканці, де вступив у двобій із кремезним мулатом — настільки гігантським, що навіть Діогу поруч із ним здавався худим коротуном. Раптом я почув постріл. Усе навколо ніби завмерло. Я чув свист кулі, здавалося ще мить і... Врятувала діжка, кинута кимось в хаосі бою за мить до цього. Вона врізалась в ноги, я не втримався й упав, відчуваючи, як час розтягується. Кожен звук ставав окремим вибухом у вухах. Я почув, як куля пролетіла над головою, пробивши дошку фальшборту. Тієї ж миті, коли я торкнувся палуби, з вигуком на мене кинувся супротивник. Його тінь нависла, а в руці блиснуло лезо тесака. Я встиг лише відкотитися, і з глухим стуком залізо встромилося в дошки, саме туди, де щойно була моя шия. Поки він шарпав зброю, намагаючись її витягти, я вже стояв на колінах, стиснув шаблю й усміхнувся. Час знову пішов, і наша розмова продовжилася. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/26 Приємного читання!!! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля

#поезія Якби було можливо... Сповільнити плин часу... Якби було красиво, Здійснити все відразу. Так не буває в світі, Хоч маємо бажання, Усе, що нам потрібно, Це щирі сподівання. Якби було можливо, Так швидко не старіти, Як квіти молодіти, Росою личко вмити. Напій краси п'янкої, Немов добре вино... Всім хочеться любові, Кохання, щоб цвіло. Якби було можливо Вернутися назад, Де достигають сливи, Садок мій у плодах. Якби було можливо Перенестись мені, У казку, справжнє диво, Де поруч є батьки... На жаль не зупинити, Миттєво час мине... Куди ж печаль подіти, Що в серденьку живе... Галина Адамович

Якщо раптом ви (як і ми) пропустили трейлер нового фільму "Граф Дракула. Історія кохання", то виправляємо це. Цей містичний горор з елементами романтики не лише переосмислить класичний образ вампіра, а й стане кінопритчою про безсмертне кохання. Події розгортаються посеред величних засніжених пейзажів Трансильванії та середньовічних замків Франції. Це історія про чоловіка, який втратив кохання і 400 років чекав на реінкарнацію своєї дружини. Основою фільму стала адаптація роману "Дракула" (1897 року) Брема Стокера, але саме ті аспекти, які раніше майже не висвітлювались. Зокрема, ключовою стала тема кохання, яку і було покладено в основу сюжету. "Граф Дракула. Історія кохання" вийде у кінотеатрах з 7 серпня 2025 року. #Коло_Кіно #Анонси_кіно #Екранізації_книг

#поезія ІЗ СЕМИ КРИНИЦЬ ВОДИЧЕНЬКА Із семи криниць водиченька, із семи полів пшениченька. Випікала коровай. Небо вабило зірницями і шмагало блискавицями молодого серця плай. У семи світах шукала я, на семи вітрах здолала я до кохання довгий шлях. Твого поля стану жницею, твоїх мрій легких жар-птицею чи зорею в небесах. Де блукала ніч примарою й випасала сни отарою -- сонця тенькає струна. Відлітають дні хмаринками і румовище* піщинками зносить річки бистрина. За основу -- неба хвилечки, а пітканням -- срібні зірочки. Доля ткала полотно. Я довіку вишиватиму візерунками багатими, осяйними, як зерно.

Життя надто коротке, щоб не провести його з коханою людиною. Про це нам нагадає третій і фінальний сезон серіалу "Літо, коли я погарнішала" (The summer i turned pretty). Це телесеріал про дорослішання, створений Дженні Хан для Amazon Prime Video і заснований на її однойменній трилогії. Закінчується перший курс коледжу, і Беллі з нетерпінням чекає на літо, яке проведе на пляжі Казенс, разом зі своїм хлопцем. Пара обдумує спільне майбутнє і готова до рішучих кроків, але аж поки через певні події в її життя не повертається її перше кохання. Тепер, на порозі дорослого життя, Беллі постає перед вибором, кому ж з хлопців належить її серце. Літо вже ніколи не буде таким, як раніше... Третій сезон серіалу "Літо, коли я погарнішала" стартує на Prime Video 16 липня. #Коло_Кіно #Анонси_серіалів #Amazon #Екранізації_книг

#думки Є такий стан - "Люблю"... Стан цей нічим не витравити... Не упокорити душу, не відволікти думки... Кохання не можна сказати: "Досить... перестань... досить.!" Якщо ця біса вибрала Тебе, то Ти її бранець... Свобода?… Кохання не знає цього слова... Вона полонить... знеоружує... накидає мережі... манить своїм дурманом... голову кружляє, щоб Ти хотів її ще і ще… Є такий стан — "Люблю"... Від нього немає вакцин... немає антидотів... І як знати, можливо, Ти народився, щоб знайти її... смакувати на повну і зрозуміти... Без Неї Немає Раю!……

#додатки Дейтінг-прога LoveJack пропонує знайти кохання всього за 5 слів. Замість нудних анкет — п’ять ключових слів, які краще розкажуть про людину, ніж звичайний профіль. Спочатку бачиш лише слова, а фото відкривається після натискання. Щодня можна відкривати не більше п’яти профілів — це додає цінності кожній зустрічі. Запуск — у червні в Лондоні, потім США, а восени — Індія.

#кіно 15 червня о 14:20 відбудеться спеціальний показ фільму «Дика любов» у кінотеатрі "Жовтень" (Київ). «Дика любов» — це історія кохання, розказана на тлі бурхливих 90-х — перших років української незалежності. Епоха вільного ринку, відсутності цензури, відкритих кордонів, еротичної свободи та народження нового бізнес-класу стає емоційним тлом для розвитку особистої драми. Сюжет розгортається навколо Максима, хлопця з заможної родини, та Маші, дівчини з інтернату. Їхнє кохання набирає обертів, коли до Києва у пошуках свого коріння приїздить американка Сьюзен — і любовна лінія перетворюється на драматичний трикутник. Стрічка вражає не лише історією, а й атмосферним зображенням столиці: знайомі локації — від Лівобережної до Подолу, Гідропарк, Бориспіль — створюють унікальний візуальний документ доби. Через фільм можна простежити, як формувався дух нової України — і водночас помітити паралелі з сьогоденням. 💔 Режисер Віллен Новак, один із ключових авторів Одеської кіностудії, присвятив фільм своїй доньці Іванці, яка трагічно загинула наприкінці знімального процесу. «Дика любов» стала лідером українського кінопрокату 1994 року, а вже за три роки Новак зняв інший хіт — «Принцеса на бобах», закріпивши статус одного з найуспішніших українських режисерів 90-х. 🎟 Квитки 👇 https://gate.zhovten-kino.kyiv.ua/seats.html?CinemaId=0000000026&SessionId=77411&back_url=https://zhovten-kino.kyiv.ua/movie/356449

#новий_розділ #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші. Щойно Дуарте зник у пошуках укриття, на мене накинувся високий, лисий здоровань із глибоким шрамом на голові. Він розмахував важким якірним ланцюгом і вигукував щось незрозумілою мені мовою. Я спробував захиститися шаблею, але він зумів вибити її з моїх рук. Відлуння металевого дзенькоту наче пройшло крізь усе тіло. Його обличчя перекосила єхидна посмішка. Відчуваючи свою перевагу в силі й габаритах, він замахнувся, щоби завдати нищівного удару. Я відчув страх, що змусив усі м'язи тремтіти. Він уже замахнувся, щоб завдати нищівного удару, і я відчайдушно шарив руками навколо. Пальці намацали важку довгу палицю, що лежала поруч. Ухилившись від ланцюга, я щосили вдарив супротивника по голові. Спершу здалося, що він навіть не відчув удару. З його грудей вирвалося якесь тваринне гарчання. Та я не зупинився. В голові крутилася лише одна думка: або я, або він. Після ще кількох ударів він звалився без тями. Я стояв, задихаючись, зі стислими зубами й болем у руках. На шканцях, поруч із Пронирою, я помітив Лоренцо. Він тримав мушкет і стріляв по нас. Фернандо, охоплений жагучим бажанням помсти, попри поранену руку, зумів пробитися до свого ворога. І ось капітани зійшлися у двобої, схрестивши шаблі. Треба віддати належне Пронирі. Він, на відміну від того ж Фонсеки, майже не поступався Фернандо у майстерності фехтування. А поранення ще погіршувало шанси мого товариша на перемогу. — Гадав, тебе вже давно згодували рибам на дні океану, — прошипів Пронира, завдаючи разючого удару, який Фернандо ледь устиг відбити. — Як бачиш, ти помилився. Та дуже серйозно! — Не хвилюйся, зараз усе виправимо, — прошипів Пронира, роблячи різкий випад, який Фернандо парирував у останню мить. — Не варто було тобі пхатись сюди. Ти ж знаєш, чим закінчують ті, хто йде проти мене. — Обійдусь якось без твоїх порад, — люто відрубав Фернандо. Пронира атакував люто, не даючи супернику ані перепочинку, ані часу на роздуми. Він ніби смакував поєдинок, наче відтягував мить, коли остаточно знищить супротивника. Фернандо, який спочатку стрімко кинувся в бій, тепер лише відбивався. Сили, здавалося, залишали його. Рухи ставали повільнішими, важчими. Він ледве ухилявся від ударів, а Пронира, відчувши слабкість, тільки посилював тиск Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/27 Приємного читання!!! Буду щиро радий коментарям! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля

#віршпісня #ІринаВірна "(не) ПО-дріб-НО" автор тексту ©irina_virna Музика та виконання #Suno #поезія #вірш "...твоє кохання йому більше не потрібне.." - по підвіконню вибивають дощу краплі дрібно. "... тво-є... (відлуння) ...мо-є..." "...ко-ха-ння... (муркотіння) ... ба-жа-ння..." "...йо-му... (питання) ...ко-му?" "... біль-ше... (шепотіння) ...ли-ше..." "...не...не... не... (голосіння) ...є-є-є" "...по-тріб-не... (прохання) ... дріб-но..." "...не...не... не... (завивання) ...є-є-є" Моє кохання подрібнено на мікроелементи звуків дощових крапель - життя моменти. 14.06.2025