МОВА, ПІСНЯ Й УКРАЇНА ХАЙ ЖИВУТЬ

Вишиванка і калина,
Вишивана Україна,
Колоситься всюди нива золота́,
Срібні ро́си на покосах,
Стрі́чки вплетені у ко́сах,
Покоління українців підроста.

Всюди стелиться барвінок,
Гарна врода українок,
І верба плакуча віти розпліта.
Лебідь лине до лебідки
В Україну хто́зна звідки,
Наша пісня в піднебесся все зліта.

Соловейки нам співають,
Гуртуватися скликають,
Лине мова українська у світах.
Українська наша доля,
І гетьма́нська сила й воля
Карбувалися віками у книжках.

Мальви, м’ята й біла хата,
Пісня мами й слово тата,
Чорнобривці обере́гом край воріт.
І сади квітучі всюди,
В Україні МИР хай бу́де!
Хай не гине України кращий цвіт!

Хай Вкраїна процвітає,
Бог її оберігає,
Хай простеляться усюди рушники,
Хай нам за́вжди сонце світить,
Хай ростуть щасливі діти
І до щастя хай веду́ть усіх стежки́.

Українці – гарні люди,
Наче мак, по світу всюди,
Та Вкраїну всі у серці бережуть,
І традиції й обряди,
Щоб не знать ніколи зради,
МОВА, ПІСНЯ й УКРАЇНА ХАЙ ЖИВУТЬ!

19.05.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 974506

День смішного читання

День смішного читання (Reading is Funny Day), що відзначається щорічно 1 квітня, слугує маяком для відродження радості читання серед молодого покоління. В епоху, коли домінують цифрові розваги, цей день нагадує про те, що книги, особливо ті, що лоскочуть почуття гумору, мають позачасовий шарм, здатний привабити навіть найнеохочіших читачів. Дата події співпадає не випадково з Днем сміху.

Традиція гумору в літературі така ж давня, як і саме письмове слово, і сягає корінням давніх цивілізацій, де перші жарти викарбовували на глиняних табличках. Винахід друкарського верстата у 15 столітті сприяв широкому розповсюдженню книжок збірок анекдотів, ознаменувавши світанок друкованого гумору, яким можна було ділитися не лише в усній формі. “Філогелос”, або “Любитель сміху”, збірка 265 анекдотів з Давньої Греції, є свідченням давніх стосунків людства зі сміхом.


У сучасну цифрову епоху суть Дня смішного читання переплітає давню радість розповіді з сучасною місією заохочення дітей до читання. Акцентуючи увагу на кумедних книжках, загадках, байках, гуморесках і комедіях, батьки та педагоги можуть показати, що читання – це захопливе заняття, яке не поступається жодним екранним розвагам.

Усім доброго дня.
Думаю серед моїх підписників є багато людей, що читають, але можливо не всі користуються електронними книжками. Звісно, можемо довго сперечатись про переваги та недоліки паперового та електронного носія, але сьогодні не про те. Я сьогодні про можливість зекономити та за гарною вартістю придбати собі цей девайс.
Зі Штатів приїхало 2 книжки з фірмовими чохлами. Моделька 2024го року. Дуже красивий косметичний стан, виглядають як нові. Акумулятор працюватиме тижнями (близько місяця).
Є підсвітка та інверсія кольорів екрану, що дуже зручно, якщо читати в темряві - практично без навантаження на очі.
Книжки можна брати в безкоштовних онлайн бібліотеках та завантажувати з компютера як на флешку. Як шо що - я допоможу розібратись, то не складно зовсім.
В чому економія - книжка не реєструється на сервісах Амазон і ви не зможете з неї на Амазоні купувати (скажіть, а ви збирались? 🙂 ). Для України це не проблема, для американців так, тому такі книжки продаються за зниженою ціною.
Тепер про вартість, щоб не бути схожою на шифрувальниць "відповім у приват" ))). Для моїх підписників книжка з чохлом 4600грн

Після прочитання "Я працюю на цвинтарі" Павла Белянського, побачивши у крамниці його ж "Бабуся вмирати не любила" одразу придбала. Книжка прочиталась швидко, стиль автора мені подобається. Прості речі про простих людей, що вимальовують складну картину життя. Історія подана у вигляді коротких оповідань, історій, що відбулись у різний час з різними членами одної родини. З цих оповідок, наче зі шматочків мозаїки читач збирає повну картину життя однієї шахтарської родини. Враження після прочитання лишились неоднозначні. Мені не подобаються герої, хоча не подобаються, мабуть, не правильне слово, просто я не змогла зрозуміти їх і їхній світ.

СЕРЦЯ, ЗІГРІТІ В БЛІНДАЖАХ

Серця́, зігріті в бліндажах,
Зігріті нашою любов’ю,
І люта не́нависть в очах,
Й бувають часто вмиті кров’ю.

В серцях пала палка́ любов
До України і народу,
То й на війну тому́ пішов,
Аби позбутись то́го зброду,

На фронті й пісня в них звучить,
І лине слово поетичне,
Так між боями відпочить
Для наших воїнів вже звичне.

Гітара, книжка і баян,
І, звісно, вервичка й молитва,
На ПЕРЕМОГУ тільки план…
На жаль, бува й остання битва.

Серця, зігріті в бліндажах,
В душі – любов до України,
Та очі бачать пекло й жах,
Й суцільні згарища й руїни.

А з бліндажу ідуть у бій,
Аби орди навік позбутись,
У кожного велика з мрій –
У ПЕРЕМОГУ огорнутись.

Та ще й вернутися живим,
Вернутись з фронту у домівку,
А за обов’язок святий
Не дать життя, не скласть голівку.

14.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 980271

До речі, що книжка, що фільм "Я працюю на цвинтарі" мені дуже сподобались.

Чи то я вже така стара та неповортка?
Чи планети останнім часом якось не так вишикувалися?:)

Не встигаю та нічого ж!!!

Дочекалася ввімкнення світла?
То й що?

Встигла зганяти до тамбуру, цигарок пихнути.
Двічи.

Перемила посуд.
Знов ціла мийка звідкілясь взялася!

Потеревеніла з колежанками в кухні.

Зганяла до санвузлу.
Намилася до скрипу.

Й зараз би влягтися на канапу та віялом розтопирювати пальці в телефоні?

Та авжеж?
До чергового планового знеструмлення двадцять хвилин залишилося.
А ввімкнули обіцяють аж о першій?

Та й хай?
Книжка ж ще недочитана?
Ліхтарики заряджені.

Невсеремось!

⚡️ У Фастові відкрили тимчасовий модульний вокзал замість зруйнованого

Пасажири електричок тепер чекають на свої рейси у комфортному модульному приміщенні: тут є лави, гарячі напої, зарядки для гаджетів і навіть дитяча зона з книжками та іграшками.

Комплекс працює цілодобово — у темний час доби чергові інформують про затримки та допомагають створити зручні умови для очікування.

РАНОК ПІСЛЯ НОЧІ

Була́ тривога, сльо́зи, біль,
Не знала я чи зможу встати,
В думках, неначе заметіль,
Не стала Бога проклинати.

І тиша в серці, наче ніч,
Вкраїна-ненька вся у ранах,
Торкавсь, напевно, Ангел пліч,
Аби не втілив ворог плани.

Війна гірка, як хліб без рук,
Щоразу сльо́зи землю ро́шать,
Ми при житті зазнали мук,
Нас вороги щораз тривожать.

Минула ніч, як тінь, гірка,
В очах – і розпач, і – тривога,
Та в серці – кри́ла, мов ріка,
Що прагне вийти до порога.

Я йду крізь темряву і страх,
Хоч все розбито на уламки,
У вірі сила – не в книжках,
В молитві, яка го́їть ранки.

Я чую голос тих, хто впав,
Він кличе жити, не здаватись,
Бо їхня жертва – то причал,
Де ми вчимося підніматись.

І крок за кроком йду вперед,
Хоч тінь війни мене тримає,
Та в серці з вогнища намет,
Що навіть ніч не подолає.

І серед вибухів і зла
Я вірю – сонце знов засяє,
Бо кожна ніч колись пройшла,
І ранок душу обіймає.

02.12.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1052582

#чоловік #магія #книжка