#навКоло_книг
#новини
Письменник Ілларіон Павлюк завершив роботу над новим романом, над яким працював ще з 2020 року. Через початок повномасштабної війни вихід цієї книги посунувся на три роки.

Новий твір під назвою «Книга Еміля» автор описує як темне фентезі, хоча зазначає, що для нього жанр не є головним. Постійний бета-рідер Павлюка зауважив, що це «дуже складний і геть не дитячий роман», який не схожий на попередні твори письменника.

Одним із перших, хто поринув в нову історію, став і молодший син Павлюка, який слухає уривки книги під час спілкування з татом по телефону.

Ілларіон Павлюк — український письменник, журналіст, продюсер і документаліст. Автор бестселерів «Я бачу, вас цікавить пітьма», «Білий попіл» і «Танець недоумка».

У 2015 році Павлюк брав участь у російсько-української війни у складі добровольчого батальйону «Гарпун». Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році він мобілізувався до одного з підрозділів Головного управління розвідки. З 2023 року Ілларіон Павлюк обіймає посаду начальника Управління преси та інформації МОУ та має звання лейтенанта ЗСУ.

#література
5 книг, про історію України, які варто прочитати кожному.
Книги, які розвінчують міфи та пропаганду

«Подолати минуле. Глобальна історія України»
Ярослав Грицак
Цей масштабний твір не тільки про минуле, а й про те, яким може бути наше майбутнє, що відбувається з нами тепер і як ми з вами можемо створити візію майбутнього України.

«Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності»
Сергій Плохій
Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на сході України. Це авторитетне видання допоможе краще зрозуміти події минулого, а через них — і наше сьогодення.

«Я змішаю твою кров із вугіллям»
Олександр Михед
Для книги автор взяв інтерв’ю в людей, які народилися на Сході, – письменника Сергія Жадана, художниці Алевтини Кахідзе, політолога й науковця Ігоря Козловського, художника Романа Мініна, які допомагають автору і нам з вами зрозуміти схід України, його багатоголосся та унікальний характер.

«Короткий курс історії України»
Олександр Палій
Ідеальна книга для тих, у кого з певних причин є пробіли в «шкільних» знаннях з історії. Це «своєрідний підручник з історії України, що розповість про її перемоги й поразки, ворогів і героїв, стійкість духу її народу та спроби його підкорити».

«Нарис історії України. Формування модерної нації XIX–XX століття»
Ярослав Грицак
Цікава, корисна та зрозуміла для широкої аудиторії книжка, що розповідає не тільки історію України XIX–XX століття: нове видання також містить розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України.

У Бучанській громаді знову помітили отруйну гадюку Нікольського
Цього разу в Бабинцях, неподалік лісу. Вона занесена до Червоної книги України та може бути небезпечною при укусі.
Особливо для дітей, літніх людей, алергіків і тварин.
#Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

🔪Залізо проти медичної сталі — що візьме гору у цьому протистоянні? Трилер Алайни Уркхарт «Тесак і скальпель» обіцяє, що все не так однозначно, як може здатися поціновувачам трилерів. Адже судмедекспертці Рен Мюллер, яка береться до розслідування, протистоїть не просто хижак, а справжній маніпулятор, підступний, сп'янілий від безкарності, з потягом до театральності. Пречудове тло для напруженої, закрученої та цікавої історії.

🩸Якщо скрегіт металу об метал розбурхав цікавість, пропонуємо вам промокод на придбання книги «Тесак і скальпель» зі знижкою babaitesak50

❗️А пропонуємо не просто так. Хто прочитає, може доєднатися до обговорення цього трилера в компанії блогерів у книгарні Readeat 2 травня у Києві. Звірити власні враження з думками інших, подискутувати, помацати книги, побачитись наживо з кимось із когорти Бабая.

#навКоло_книг
#аудіокниги
Анонс нової книги "Мій принц з маршрутки" сучасного українського автора Роми Аріведерчі, відомого за його романами з гумором😊
Запрошую🥰
https://youtu.be/XdS6SyzOEec

Дендропарк Олександрія в Білій Церкві. Була не раз і ще буду) Минулий раз була роки 3 назад, а може й 4. Порівняно з тим візитом здалось, що зникає вода. Там багато озер і невеличких водоспадів, але по деякий струмках качки вже ходять пішки. Гуляти приємно, гарні краєвиди, величні дерева, є місця взатінку, де можна посидіти на якійсь ковдрі з книжкою, чи бутербродом) Фотографій мало, бо мій старенький фотоапарат вже своє віджив, а телефон знімає так собі. За окрему плату можна заїхати машиною, на території є місце для паркування. Для пенсіонерів значна знижка на вхідний квиток (якщо не помиляюсь 2 грн) того завести в парк тата було дешевше ніж машину). На території дендропарку був зоопарк, там були вперше, ціна на вхід оплачується окремо (пенсіонерам і там знижка). Згідно вивісок, у зоопарку є врятовані тварини і тварини, що потребують лікування. З цікавинок, навпроти Китайського містка продавав свої книги український поет, гуморист і прозаїк - Віктор Євтушенко. Цікава людина, що з радістю спілкується й розказує історії з життя. Його книга "Відрядження в пекто" про події в Бородянці рясніє жахливими фото 2022 року. Далі людина продає саморобні калейдоскопи, мені колись такий купили, ще в дитинстві, на цьому ж місці і він досі справний. А ще раджу послухати живу музику у святкові дні в Колонаді «Луна», де проводяться концерти духової та камерної музики.

#навКоло_книг
#аудіокниги
Запрошую о 17:00 на прем'єру книги Роми Аріведерчі "Мій принц з маршрутки"😊
Приєднуйтесь🥰 Давайте разом розвивати український ютуб👍
https://youtu.be/nCNLZK9rYS8

Всесвітній день книги та авторського права відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року.

З цього приводу пропонуємо прекрасні екранізації сучасних бестселерів, українських та закордонних.

І хоча поціновувачі доброї літератури часто мають претензії до втілення їх улюблених героїв на екрані, ми знайшли екранізації, які не поступаються літературному твору.

https://zaxid.net/ekranizatsiyi_suchasnih_bestseleriv_ukrayinski_ta_z...

Привітик)
Хочу поділитись з вами #Цитатими з книги #ГраЯнгола автор К.Сафон

Усе в цьому житті дурниці. Питання лише в тому, під яким кутом ми дивимось на речі.

Я не довіряю людям, які запевняють що у них багато друзів. Це свідчить про те, що вони не знають (не розбираються) людей.

Людина ніколи не здогається, про те яка жадібність ховається в її серці, аж поки не почує ніжний перездвін золотих або срібних монет, у своєму гаманці.

Навернути на якусь віру можна тільки грішника, а святого - ніколи.

Учителя створює учень, а не навраки

Не соромтесь свого страху. Страх - ознака того, що людина зберегла здоровий глузд. Лише круглі дурні, нічого не бояться.

Строгий розпорядок дня - це система ключів для натхнення.


#цитатизкниги #Цитатизсенсом
#бісероплетіння #закладкизбісеру #збісеру #закладки #книгоман #книголюб

​​ 26 квітня 1840 року у Петербурзі вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.

«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.

Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса.

Останній приписував собі славу відкриття Шевченка-поета, оповідаючи, як замовив молодому і талановитому художнику свій портрет. І одного разу, коли Тарас Шевченко на хвилинку відлучився, знудьгований поміщик підняв із підлоги аркуш паперу з віршами. Прочитане вразило. Тарас Шевченко дістав із-під ліжка коробку, в якій зберігав свої твори, а Петро Мартос негайно відніс їх до Євгена Гребінки.

Насправді Шевченко ще в 1838-му віддав Євгену Гребінці п’ять своїх поезій для публікації в альманасі «Ластівка» (його видали лише в 1841-му), і той перебував у захваті від творчості Тараса.

До «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами».

Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників. На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга «Кобзар із поводирем».

Існує два варіанти видання: з кількістю сторінок 106 та 116. Це пов’язано з тим, що перший наклад вийшов практично не цензурований, а після шаленого розголосу, який отримав «Кобзар» своїм антиімперським спрямуванням, його було піддано більш жорсткій цензурі і всі подальші примірники були адруковані з купюрами. Припускають, що це зробив сам Мартос, злякавшись санкцій.

«У консервативно-реакційних колах «Кобзар» одразу ж викликав суперечки й зазнав нападок. Про одну з таких суперечок, - що відбулася 23 квітня 1840 року на вечорі в М.Маркевича, на якому був присутній і Шевченко, - в щоденнику Маркевича читаємо: «А Кукольник уже напав на Мартоса, критикував Шевченка, запевняв, що напрям його «Кобзаря» шкідливий і небезпечний. Мартос впадає у відчай». Цей переляк і відчай, очевидно, й спонукали Мартоса, не зупиняючись перед додатковими видатками на переверстку, вилучити з «Кобзаря» ряд уривків, публікація яких могла мати неприємні наслідки не тільки для автора (що й показав згодом розгляд «Кобзаря» в ІІІ відділі)», - писав відомий шевченкознавець Василь Бородін.

Книга швидко розійшлася (згідно газетних оголошень, продавалася по карбованцю сріблом за примірник), виторг Петра Мартоса склав приблизно 400 карбованців сріблом.

«Багато праці коштувало мені умовити Шевченка», – згадував Мартос. Натомість Михайло Лазаревський наводив слова поета: «Шевченко розповідав мені, що перше видання вийшло майже проти його волі й що при розрахунках із видавцем він одержав непомірно малу вигоду».

Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.

Арешт і заслання поета в 1847-му спричинили заборону й вилучення «Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним ще в ті часи.

Насьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги.

Друге видання побачило світ у 1844-му, третє – в 1860-му. Вони доповнювалися новими творами, відтак «Кобзар» став головною книгою Тараса Шевченка.

У 1974 році видавництво "Дніпро" випустило факсимільне видання повного варіанту "Кобзаря" 1840 року, без купюр.