• Київ — чорна пляма на мапі Європи. 70% міста без світла. Перехрестя перетворилися на рулетку смерті, а Хрещатик освітлюють лише фари машин, як у країні третього світу. Нам знову згодовують казки про «складну ситуацію» та «дефіцит генерації». Але давайте називати речі своїми іменами: це не просто наслідки ударів. Це результат роботи системи, діагноз якій — некроекономіка.

    Це термін, який ти ввів менше місяця тому — як діагноз системі, що не просто краде ресурси, а конвертує крадіжку в смерть, руїну та колапс. Некроекономіка — це не економіка війни, а економіка повільного вмирання, коли державні рішення перестають творити майбутнє і починають розкладати сьогодення. Некроекономіка — це коли корупція вбиває швидше, ніж ракета

    Українці звикли думати, що корупція — це про гроші, які хтось «перенаправив».
    Але кожен украдений мільйон на ППО — це ракета, яка долетіла.
    Кожен відкат на РЕБ — це дрон, який не збили.
    Кожна дірка фаворитки у міністерстві — це незакрита дірка в обороні.
    Кожна тендерна схема в енергетиці — це чергова підстанція, що летить у повітря.

    Сьогодні Київ темний не тому, що ми не могли захистити енергетичні об’єкти. А тому, що роками не захищали, бо гроші на захист ішли не туди.

    Коли ми бачимо фото Києва та усіх інших міст України без світла, треба ставити не технічне, а політичне питання:

    Де були ППО? Де були антидрони? Де була модернізація мереж? Де була енергетична стратегія? Де взагалі держава??

    Відповідь одна:
    у схемах, на тендерах, у відкатах, у призначеннях “своїх людей”, у сервільності перед найближчими групами.

    Московія знищує трансформатор.
    А некроекономіка — знищує систему, яка мала б поставити інший та захистити його від ударів дронів.

    Московія запускає дрон.
    А некроекономіка — не закуповує та не створює своє власне те, що цей дрон збило б.

    Московія б’є по ТЕЦ.
    А некроекономіка — роками не будує резервів і альтернатив, не ховає критичні елементи чи під землею, чи під бетонними укріпленнями, не розробляє плани малих когенераційних установок тощо, а живиться на її розкладі тупими закупівлями, бутафорським захистом та відвертим розпилом усього, що ще трохи рухається.

    Україна в темряві не тому, що не вистачає генераторів.
    А тому, що ДОСІ не вистачає державності...
    Київ — чорна пляма на мапі Європи. 70% міста без світла. Перехрестя перетворилися на рулетку смерті, а Хрещатик освітлюють лише фари машин, як у країні третього світу. Нам знову згодовують казки про «складну ситуацію» та «дефіцит генерації». Але давайте називати речі своїми іменами: це не просто наслідки ударів. Це результат роботи системи, діагноз якій — некроекономіка. Це термін, який ти ввів менше місяця тому — як діагноз системі, що не просто краде ресурси, а конвертує крадіжку в смерть, руїну та колапс. Некроекономіка — це не економіка війни, а економіка повільного вмирання, коли державні рішення перестають творити майбутнє і починають розкладати сьогодення. Некроекономіка — це коли корупція вбиває швидше, ніж ракета Українці звикли думати, що корупція — це про гроші, які хтось «перенаправив». Але кожен украдений мільйон на ППО — це ракета, яка долетіла. Кожен відкат на РЕБ — це дрон, який не збили. Кожна дірка фаворитки у міністерстві — це незакрита дірка в обороні. Кожна тендерна схема в енергетиці — це чергова підстанція, що летить у повітря. Сьогодні Київ темний не тому, що ми не могли захистити енергетичні об’єкти. А тому, що роками не захищали, бо гроші на захист ішли не туди. Коли ми бачимо фото Києва та усіх інших міст України без світла, треба ставити не технічне, а політичне питання: Де були ППО? Де були антидрони? Де була модернізація мереж? Де була енергетична стратегія? Де взагалі держава?? Відповідь одна: у схемах, на тендерах, у відкатах, у призначеннях “своїх людей”, у сервільності перед найближчими групами. Московія знищує трансформатор. А некроекономіка — знищує систему, яка мала б поставити інший та захистити його від ударів дронів. Московія запускає дрон. А некроекономіка — не закуповує та не створює своє власне те, що цей дрон збило б. Московія б’є по ТЕЦ. А некроекономіка — роками не будує резервів і альтернатив, не ховає критичні елементи чи під землею, чи під бетонними укріпленнями, не розробляє плани малих когенераційних установок тощо, а живиться на її розкладі тупими закупівлями, бутафорським захистом та відвертим розпилом усього, що ще трохи рухається. Україна в темряві не тому, що не вистачає генераторів. А тому, що ДОСІ не вистачає державності...
    1comments 151views
  • Коли є світло...💡 Київський (на той час) художник Самуїл Каплан (1928, Баку -2021, Нью-Йорк). "Міські казки", 1973🌙🐈🐈‍⬛
    Коли є світло...💡 Київський (на той час) художник Самуїл Каплан (1928, Баку -2021, Нью-Йорк). "Міські казки", 1973🌙🐈🐈‍⬛
    57views
  • #поезія
    ЛИСТ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ

    Вечір. В тиші свічка догорає,
    Я пишу листа до Миколая.
    Хоч тривоги нас не оминають,
    Вірю, що святий все ж завітає.

    Знає він, напевно, все на світі:
    Що війна, дорослі гинуть й діти,
    У вогні міста і села нині,
    Біль і сум, згорьовані родини...

    Я ж хороша, чемная дитина,
    І люблю я щиро Україну!
    Щоб пришвидшить нашу перемогу,
    Ми збираєм дружно допомогу.

    Обереги, кошти і малюнки
    Для військових наших в подарунки.
    Солоденьке — їм щоб смакувало
    І свічки, щоб в холод зігрівали.

    Миколаю! Ти здійсни бажання,
    Всіх дітей й дорослих сподівання.
    Мирного життя і ПЕРЕМОГИ
    Принеси до кожного порогу!

    Щоби об'єдналися родини,
    Зазвучав щоб знову сміх дитини.
    Всі з війни вернулися живими,
    Щоб був дім з фіранками новими,

    Щоб і кіт, і песик в тому домі,
    І свята для друзів і знайомих,
    Щоб птахи співали у садочку,
    А бабуся шила нам сорочку,

    Дід навчав рибалити онуків,
    Щоб були в нас працьовиті руки,
    Щоб казки звучали й колискові,
    Щоб були живі всі та здорові!

    Ось такі бажання, Миколаю!
    Зможеш їх здійснити! Вірю й знаю!

    Тетяна Строкач
    #поезія ЛИСТ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ Вечір. В тиші свічка догорає, Я пишу листа до Миколая. Хоч тривоги нас не оминають, Вірю, що святий все ж завітає. Знає він, напевно, все на світі: Що війна, дорослі гинуть й діти, У вогні міста і села нині, Біль і сум, згорьовані родини... Я ж хороша, чемная дитина, І люблю я щиро Україну! Щоб пришвидшить нашу перемогу, Ми збираєм дружно допомогу. Обереги, кошти і малюнки Для військових наших в подарунки. Солоденьке — їм щоб смакувало І свічки, щоб в холод зігрівали. Миколаю! Ти здійсни бажання, Всіх дітей й дорослих сподівання. Мирного життя і ПЕРЕМОГИ Принеси до кожного порогу! Щоби об'єдналися родини, Зазвучав щоб знову сміх дитини. Всі з війни вернулися живими, Щоб був дім з фіранками новими, Щоб і кіт, і песик в тому домі, І свята для друзів і знайомих, Щоб птахи співали у садочку, А бабуся шила нам сорочку, Дід навчав рибалити онуків, Щоб були в нас працьовиті руки, Щоб казки звучали й колискові, Щоб були живі всі та здорові! Ось такі бажання, Миколаю! Зможеш їх здійснити! Вірю й знаю! Тетяна Строкач
    Like
    Love
    2
    259views
  • #історія #особистості
    🌟 Архітектор Казки: Волт Дісней — Геній Анімації та Засновник Імперії Розваг.
    ​5 грудня 1901 року в Чикаго народився Волтер Елаяс (Волт) Дісней (1901–1966) — американський художник-мультиплікатор, кінорежисер, продюсер і бізнесмен, чиє ім'я стало синонімом світової індустрії розваг. Він був співзасновником компанії «Walt Disney Productions» і творцем низки найвідоміших персонажів в історії кіно.

    ​Народження Легенди: Міккі Маус

    ​Після низки невдалих комерційних проєктів та втрати прав на свого першого успішного персонажа (Освальда Щасливого Кролика), Волт Дісней та його компаньйон Аб Айверкс створили нового героя — мишеня на ім'я Міккі Маус.
    ​Переломний момент настав у 1928 році з виходом мультфільму "Пароплавчик Віллі" (Steamboat Willie). Це був не перший мультфільм із Міккі, але він став першим в історії анімаційним фільмом із повністю синхронізованою звуковою доріжкою. "Пароплавчик Віллі" не просто зробив Міккі Мауса світовою зіркою, а й назавжди змінив правила гри в анімації.
    ​Піонер Повнометражного Фільму
    ​Дісней завжди прагнув до інновацій. У 1937 році, незважаючи на скепсис Голлівуду, він випустив "Білосніжку та семеро гномів" (Snow White and the Seven Dwarfs). Це був перший в історії повнометражний анімаційний фільм, створений у США. Проєкт вимагав величезних інвестицій та часу, і його часто називали "дурістю Діснея".
    ​Однак успіх "Білосніжки" був колосальним. Фільм зібрав у прокаті рекордну суму, довівши, що анімація може бути мистецтвом для дорослих і приносити величезні прибутки. Цей успіх дозволив компанії створити наступні анімаційні шедеври, такі як "Піноккіо" та "Фантазія".

    ​Розширення Імперії: Телебачення та Парки

    ​Після Другої світової війни Дісней розширив свою діяльність на телебачення (шоу "Світ Волта Діснея") та, найголовніше, на індустрію тематичних парків.
    ​У 1955 році в Каліфорнії відкрився Діснейленд — перший у світі справжній тематичний парк, що пропонував відвідувачам повне занурення у світ казок та пригод. Діснейленд не лише став новим стандартом розваг, а й втілив філософію Діснея про сімейну розвагу, де батьки та діти можуть насолоджуватися часом разом.

    ​Волт Дісней був відзначений 26 преміями "Оскар" (рекорд, який досі не побитий), а його спадщина живе в мільярдах доларів, які приносить заснована ним компанія, та у вічних образах, що продовжують формувати культурний ландшафт світу.
    #історія #особистості 🌟 Архітектор Казки: Волт Дісней — Геній Анімації та Засновник Імперії Розваг. ​5 грудня 1901 року в Чикаго народився Волтер Елаяс (Волт) Дісней (1901–1966) — американський художник-мультиплікатор, кінорежисер, продюсер і бізнесмен, чиє ім'я стало синонімом світової індустрії розваг. Він був співзасновником компанії «Walt Disney Productions» і творцем низки найвідоміших персонажів в історії кіно. ​Народження Легенди: Міккі Маус ​Після низки невдалих комерційних проєктів та втрати прав на свого першого успішного персонажа (Освальда Щасливого Кролика), Волт Дісней та його компаньйон Аб Айверкс створили нового героя — мишеня на ім'я Міккі Маус. ​Переломний момент настав у 1928 році з виходом мультфільму "Пароплавчик Віллі" (Steamboat Willie). Це був не перший мультфільм із Міккі, але він став першим в історії анімаційним фільмом із повністю синхронізованою звуковою доріжкою. "Пароплавчик Віллі" не просто зробив Міккі Мауса світовою зіркою, а й назавжди змінив правила гри в анімації. ​Піонер Повнометражного Фільму ​Дісней завжди прагнув до інновацій. У 1937 році, незважаючи на скепсис Голлівуду, він випустив "Білосніжку та семеро гномів" (Snow White and the Seven Dwarfs). Це був перший в історії повнометражний анімаційний фільм, створений у США. Проєкт вимагав величезних інвестицій та часу, і його часто називали "дурістю Діснея". ​Однак успіх "Білосніжки" був колосальним. Фільм зібрав у прокаті рекордну суму, довівши, що анімація може бути мистецтвом для дорослих і приносити величезні прибутки. Цей успіх дозволив компанії створити наступні анімаційні шедеври, такі як "Піноккіо" та "Фантазія". ​Розширення Імперії: Телебачення та Парки ​Після Другої світової війни Дісней розширив свою діяльність на телебачення (шоу "Світ Волта Діснея") та, найголовніше, на індустрію тематичних парків. ​У 1955 році в Каліфорнії відкрився Діснейленд — перший у світі справжній тематичний парк, що пропонував відвідувачам повне занурення у світ казок та пригод. Діснейленд не лише став новим стандартом розваг, а й втілив філософію Діснея про сімейну розвагу, де батьки та діти можуть насолоджуватися часом разом. ​Волт Дісней був відзначений 26 преміями "Оскар" (рекорд, який досі не побитий), а його спадщина живе в мільярдах доларів, які приносить заснована ним компанія, та у вічних образах, що продовжують формувати культурний ландшафт світу.
    Like
    1
    323views
  • День списку Санта Клауса
    День списку Санта Клауса (Santa`s List Day), що відзначається щороку 4 грудня, – це химерне свято, яке увібрало в себе суть дитячого хвилювання та магію Різдва. Цей день присвячений моменту, коли Санта Клаус складає свій список дітей, які були неслухняними або чемними протягом року. Ті, хто потрапляє до списку чемних, можуть очікувати на іграшки, цукерки та інші чудові подарунки напередодні Різдва, а неслухняні можуть знайти вугілля у своїх панчохах.

    Отже, у Санти Клауса є свій власний Список Санта Клауса, заглянувши у який, він одразу розуміє – хто та як поводився у цьому році.

    Багато інтернет-ресурсів подають неправильний переклад назви цього свята, День списку Санта Клауса (Santa`s List Day), називаючи його Днем написання листів Святому Миколаю. Однак, ця “неточність” не лише дезінформує, а й зовсім не передає сутність події.


    А ви вже написали листа святому Миколаю? Саме час! нумо писати!

    Як виникло свято Список Санти Клауса?
    День Списку Санти, ймовірно, з’явився завдяки традиціям, пов’язаним зі святим Миколаєм, та еволюції легенди про Санта-Клауса, особливо під впливом історій та пісень про те, як Санта веде список неслухняних і чемних дітей.

    Санта складає “хороший” список для дітей, які добре поводилися протягом року, і “поганий” список для тих, хто не поводився. Хороший список зазвичай призводить до подарунків, в той час, як поганий список може призвести до відсутності подарунків або вугілля.

    Коріння Дня Святого Миколая переплітається з історією самого Санта-Клауса — постаті, яка протягом століть розвивалася в різних культурних і релігійних традиціях. Найбільш прямий родовід можна простежити до Святого Миколая, християнського єпископа, відомого своєю щедрістю, особливо до дітей. З часом історія про Святого Миколая злилася з іншими культурними традиціями та фольклором, зрештою перетворившись на веселого, червоношкірого Санта-Клауса, відомого сьогодні. Образ Санта-Клауса, як доброзичливої фігури, що винагороджує доброчесних і робить зауваження тим, хто погано поводиться, був основним елементом різдвяних легенд протягом багатьох поколінь. Ця постать, яка мандрує світом напередодні Різдва, розносячи подарунки, стала символом магії та дива святкового сезону, завдяки чому День списку Санти став чудовою прелюдією до різдвяних святкувань.

    Чому День Списку Санти важливий?
    Заохочує до гарної поведінки. День Списку Санти слугує для дітей веселим нагадуванням про те, що вони повинні поводитися добре протягом року. Очікування потрапити до доброго списку Санти може мотивувати до гарної поведінки та доброти.
    Розпалює уяву. Цей день запалює уяву дітей, дозволяючи їм мріяти про Північний полюс, ельфів і чарівний процес складання списку Санта-Клаусом.
    Сімейні традиції. Це чудова нагода для родин зібратися разом і взяти участь у святкових заходах, створюючи міцні спогади та традиції.
    Сприяє щедрості. Концепція дарування та отримання подарунків, пов’язана з Днем списку Санти, підкреслює дух щедрості, що є основною цінністю святкового сезону.
    Культурне значення. Цей день відображає багату культурну історію легенди про Санту Клауса, об’єднуючи покоління через спільні історії та традиції.
    Підготовка до Різдва. Цей день передує різдвяним святкуванням, готуючи ґрунт для святкового сезону і створюючи хвилювання.
    Навчає відповідальності. Діти вчаться відповідальності та наслідків своїх вчинків, оскільки потрапляння до списку бажань часто пов’язане з їхньою поведінкою протягом року.

    Як відсвяткувати День списку Санти Клауса?
    Складіть свій власний список бажань. Створіть список добрих справ і досягнень за рік. Це може бути цікавим заняттям як для дітей, так і для дорослих, заохочуючи до роздумів про позитивні аспекти року.
    Спечіть святкові ласощі. Випікання печива або інших святкових ласощів може бути чудовим способом відсвяткувати. Це веселе заняття, яким може насолоджуватися вся сім’я, і підтримання традиції залишати печиво для Санти. Залиште трохи для “старого” під ялинкою.
    Рукоділля з дітьми. Займіться святковим рукоділлям, наприклад, виготовленням ялинкових прикрас або написанням листів Санті. Це не лише розвиває творчість, але й додає особистого дотику до святкового декору.
    Читайте різдвяні історії. Зберіться разом і почитайте казки про Санту Клауса та його ельфів. Це може бути затишним і пізнавальним заняттям, особливо для маленьких дітей.
    Дивіться різдвяні фільми. Насолоджуйтесь сімейними кіносеансами з фільмами про Санту Клауса та його пригоди. Це найдоступніший спосіб зануритися у святковий дух.
    Станьте волонтером або зробіть пожертву. Втілюйте дух дарування, ставши волонтером у місцевих притулках або пожертвувавши гроші на благодійність. Це навчить дітей важливості допомоги тим, хто її потребує.
    Співайте різдвяні пісні. Спів або прослуховування різдвяних пісень, в яких згадується Санта Клаус, може стати чудовим способом відсвяткувати цей день і налаштуватися на святковий лад.
    День списку Санта Клауса День списку Санта Клауса (Santa`s List Day), що відзначається щороку 4 грудня, – це химерне свято, яке увібрало в себе суть дитячого хвилювання та магію Різдва. Цей день присвячений моменту, коли Санта Клаус складає свій список дітей, які були неслухняними або чемними протягом року. Ті, хто потрапляє до списку чемних, можуть очікувати на іграшки, цукерки та інші чудові подарунки напередодні Різдва, а неслухняні можуть знайти вугілля у своїх панчохах. Отже, у Санти Клауса є свій власний Список Санта Клауса, заглянувши у який, він одразу розуміє – хто та як поводився у цьому році. Багато інтернет-ресурсів подають неправильний переклад назви цього свята, День списку Санта Клауса (Santa`s List Day), називаючи його Днем написання листів Святому Миколаю. Однак, ця “неточність” не лише дезінформує, а й зовсім не передає сутність події. А ви вже написали листа святому Миколаю? Саме час! нумо писати! Як виникло свято Список Санти Клауса? День Списку Санти, ймовірно, з’явився завдяки традиціям, пов’язаним зі святим Миколаєм, та еволюції легенди про Санта-Клауса, особливо під впливом історій та пісень про те, як Санта веде список неслухняних і чемних дітей. Санта складає “хороший” список для дітей, які добре поводилися протягом року, і “поганий” список для тих, хто не поводився. Хороший список зазвичай призводить до подарунків, в той час, як поганий список може призвести до відсутності подарунків або вугілля. Коріння Дня Святого Миколая переплітається з історією самого Санта-Клауса — постаті, яка протягом століть розвивалася в різних культурних і релігійних традиціях. Найбільш прямий родовід можна простежити до Святого Миколая, християнського єпископа, відомого своєю щедрістю, особливо до дітей. З часом історія про Святого Миколая злилася з іншими культурними традиціями та фольклором, зрештою перетворившись на веселого, червоношкірого Санта-Клауса, відомого сьогодні. Образ Санта-Клауса, як доброзичливої фігури, що винагороджує доброчесних і робить зауваження тим, хто погано поводиться, був основним елементом різдвяних легенд протягом багатьох поколінь. Ця постать, яка мандрує світом напередодні Різдва, розносячи подарунки, стала символом магії та дива святкового сезону, завдяки чому День списку Санти став чудовою прелюдією до різдвяних святкувань. Чому День Списку Санти важливий? Заохочує до гарної поведінки. День Списку Санти слугує для дітей веселим нагадуванням про те, що вони повинні поводитися добре протягом року. Очікування потрапити до доброго списку Санти може мотивувати до гарної поведінки та доброти. Розпалює уяву. Цей день запалює уяву дітей, дозволяючи їм мріяти про Північний полюс, ельфів і чарівний процес складання списку Санта-Клаусом. Сімейні традиції. Це чудова нагода для родин зібратися разом і взяти участь у святкових заходах, створюючи міцні спогади та традиції. Сприяє щедрості. Концепція дарування та отримання подарунків, пов’язана з Днем списку Санти, підкреслює дух щедрості, що є основною цінністю святкового сезону. Культурне значення. Цей день відображає багату культурну історію легенди про Санту Клауса, об’єднуючи покоління через спільні історії та традиції. Підготовка до Різдва. Цей день передує різдвяним святкуванням, готуючи ґрунт для святкового сезону і створюючи хвилювання. Навчає відповідальності. Діти вчаться відповідальності та наслідків своїх вчинків, оскільки потрапляння до списку бажань часто пов’язане з їхньою поведінкою протягом року. Як відсвяткувати День списку Санти Клауса? Складіть свій власний список бажань. Створіть список добрих справ і досягнень за рік. Це може бути цікавим заняттям як для дітей, так і для дорослих, заохочуючи до роздумів про позитивні аспекти року. Спечіть святкові ласощі. Випікання печива або інших святкових ласощів може бути чудовим способом відсвяткувати. Це веселе заняття, яким може насолоджуватися вся сім’я, і підтримання традиції залишати печиво для Санти. Залиште трохи для “старого” під ялинкою. Рукоділля з дітьми. Займіться святковим рукоділлям, наприклад, виготовленням ялинкових прикрас або написанням листів Санті. Це не лише розвиває творчість, але й додає особистого дотику до святкового декору. Читайте різдвяні історії. Зберіться разом і почитайте казки про Санту Клауса та його ельфів. Це може бути затишним і пізнавальним заняттям, особливо для маленьких дітей. Дивіться різдвяні фільми. Насолоджуйтесь сімейними кіносеансами з фільмами про Санту Клауса та його пригоди. Це найдоступніший спосіб зануритися у святковий дух. Станьте волонтером або зробіть пожертву. Втілюйте дух дарування, ставши волонтером у місцевих притулках або пожертвувавши гроші на благодійність. Це навчить дітей важливості допомоги тим, хто її потребує. Співайте різдвяні пісні. Спів або прослуховування різдвяних пісень, в яких згадується Санта Клаус, може стати чудовим способом відсвяткувати цей день і налаштуватися на святковий лад.
    385views
  • #поезія
    А завтра — зима. Боже милий,чи,може, здалося?
    Ще мляво гарбуз досипає на голому полі.
    В повітрі пасемка — туман розпускає волосся
    і топчуться стежкою тіні, похмурі та голі...

    Гарцють вітри, листопадових коней муштрують.
    Рушають у путь зубожілі листочки останні —
    простившись на вік, безтурботно у щоки цілують
    затомлену землю в німому, без зойку, зітханні...

    А завтра — зима. Я не вірю. Ну, як то так стало?
    В порозі ще гріють боки́ три каштани й горіхи...
    Мені ще так мало цієї осінньої казки, так мало...
    Я тут залишусь, у цім дні. Маю трохи ще втіхи...

    А завтра — зима...

    Людмила Галінська
    #поезія А завтра — зима. Боже милий,чи,може, здалося? Ще мляво гарбуз досипає на голому полі. В повітрі пасемка — туман розпускає волосся і топчуться стежкою тіні, похмурі та голі... Гарцють вітри, листопадових коней муштрують. Рушають у путь зубожілі листочки останні — простившись на вік, безтурботно у щоки цілують затомлену землю в німому, без зойку, зітханні... А завтра — зима. Я не вірю. Ну, як то так стало? В порозі ще гріють боки́ три каштани й горіхи... Мені ще так мало цієї осінньої казки, так мало... Я тут залишусь, у цім дні. Маю трохи ще втіхи... А завтра — зима... Людмила Галінська
    Like
    2
    163views
  • #історія #дати #особистості
    Народження дерев'яного хлопчика: 198 років від дня народження Карло Коллоді, батька Піноккіо 🌳🤥✨
    Сьогодні, 24 листопада 1826 року, у Флоренції (Італія) народився Карло Лоренціні, який увійшов в історію світової літератури під псевдонімом Карло Коллоді. Саме завдяки йому світ отримав одного з найвідоміших, найулюбленіших і найповчальніших персонажів дитячої літератури — дерев'яного хлопчика Піноккіо.

    ✍️ Від журналіста до казкаря

    До того, як стати всесвітньо відомим казкарем, Карло Коллоді був активним журналістом, політиком і учасником боротьби за об'єднання Італії. Він писав сатиричні статті, засновував газети і перекладав відомі казки Шарля Перро. Можливо, саме цей досвід роботи з текстами для дітей і надихнув його на створення власної історії.

    🤥 Пригоди Піноккіо: більше, ніж просто казка

    У 1881 році в дитячому журналі "Газета для дітей" ("Giornale per i bambini") почали виходити розділи його нового твору — "Історія маріонетки" (пізніше відома як "Пригоди Піноккіо. Історія дерев'яної ляльки"). Спочатку Коллоді мав намір завершити історію смертю Піноккіо від повішення, як покарання за його пустощі. Однак шалений успіх і вимоги читачів (особливо дітей!) змусили його продовжити і написати щасливий фінал, де Піноккіо стає справжнім хлопчиком.

    "Пригоди Піноккіо" – це не просто кумедна історія. Це глибока алегорія про дорослішання, про вибір між добром і злом, про наслідки обману (звідси і знаменитий ніс, що росте), про важливість освіти, праці та жертовності. Казка була перекладена сотнями мов і екранізована незліченну кількість разів, ставши невід'ємною частиною світової культури.

    ✨ Спадщина, що живе

    Карло Коллоді помер у 1890 році, так і не побачивши всього масштабу впливу свого твору. Але його дерев'яний хлопчик продовжує мандрувати сторінками книг, екранами кінотеатрів та серцями читачів, навчаючи нові покоління важливості бути "справжнім" — чесним, добрим і відповідальним.
    #історія #дати #особистості Народження дерев'яного хлопчика: 198 років від дня народження Карло Коллоді, батька Піноккіо 🌳🤥✨ Сьогодні, 24 листопада 1826 року, у Флоренції (Італія) народився Карло Лоренціні, який увійшов в історію світової літератури під псевдонімом Карло Коллоді. Саме завдяки йому світ отримав одного з найвідоміших, найулюбленіших і найповчальніших персонажів дитячої літератури — дерев'яного хлопчика Піноккіо. ✍️ Від журналіста до казкаря До того, як стати всесвітньо відомим казкарем, Карло Коллоді був активним журналістом, політиком і учасником боротьби за об'єднання Італії. Він писав сатиричні статті, засновував газети і перекладав відомі казки Шарля Перро. Можливо, саме цей досвід роботи з текстами для дітей і надихнув його на створення власної історії. 🤥 Пригоди Піноккіо: більше, ніж просто казка У 1881 році в дитячому журналі "Газета для дітей" ("Giornale per i bambini") почали виходити розділи його нового твору — "Історія маріонетки" (пізніше відома як "Пригоди Піноккіо. Історія дерев'яної ляльки"). Спочатку Коллоді мав намір завершити історію смертю Піноккіо від повішення, як покарання за його пустощі. Однак шалений успіх і вимоги читачів (особливо дітей!) змусили його продовжити і написати щасливий фінал, де Піноккіо стає справжнім хлопчиком. "Пригоди Піноккіо" – це не просто кумедна історія. Це глибока алегорія про дорослішання, про вибір між добром і злом, про наслідки обману (звідси і знаменитий ніс, що росте), про важливість освіти, праці та жертовності. Казка була перекладена сотнями мов і екранізована незліченну кількість разів, ставши невід'ємною частиною світової культури. ✨ Спадщина, що живе Карло Коллоді помер у 1890 році, так і не побачивши всього масштабу впливу свого твору. Але його дерев'яний хлопчик продовжує мандрувати сторінками книг, екранами кінотеатрів та серцями читачів, навчаючи нові покоління важливості бути "справжнім" — чесним, добрим і відповідальним.
    Like
    1
    285views
  • #традиції
    21 листопада - відзначаємо свято Введення в храм Пресвятої Богородиці - "Введення", або Третю Пречисту.
    У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік.
    Як на Різдво і Великдень, хто перший вранці на Введення прийде до хати, той буде першим «полазником» - тим, хто приносить добро чи якесь лихо - на новий господарський рік. Тому сусіди стримуються заходити на Введення зрана до чужої хати, щоб потім не було нарікання, що то вони принесли нещастя. Коли першим до хати увійде молодий гарний чоловік, а ще й з грішми, то добра ознака: весь рік у хаті всі будуть здорові і вестимуться гроші. Якщо ж увійде старий та немічний, а ще бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться. Найгірше ж, переказують люди, як зайде першою до хати стара жінка - "то вже добра не жди". Недобре також, якщо хтось із із сторонніх приходить в цей день щось позичати.
    Вночі проти Введення подекуди дівчата святили воду ще дохристиянським звичаєм: брали воду в такому місці, де сходяться три струмки, проливали воду через полум'я так, щоб вона проходила поміж двома вогнями, і потім уживали тієї води проти хвороб, від зурочення та на любовні чари.
    Дівчата в цей день вмивали лице снігом і витирали рушником, щоб колір шкіри був свіжим і завжди з рум’янцем.
    Що ж до харчування у святковий день — вже почався Пилипівський піст, тож страви були скромними. Але дозволялось певне ослаблення правил: вживання рибних продуктів, рослинної олії та невеликої кількості церковного вина.
    По півночі жінки сідали на порозі і пряли самосіві коноплі, щоб «прядиво пішло на руку».
    В цей час в Україні вже зазвичай випав сніг, тому кажуть: "Третя Пречиста снігом покриває".
    Введення прийшло - зиму привело.
    Однак справжня зима не відразу стає, вона поступово набирає силу, йде нерівним кроком: далеко вперед забіжить і сильно заморозить, то відступить і «восени гляне». Про це народні приказки:
    Введенські морози зиму не ставлять .
    Всюди на Введення влаштовувалися зимові торги, які представляли собою великі традиційні ярмарки.
    #традиції 21 листопада - відзначаємо свято Введення в храм Пресвятої Богородиці - "Введення", або Третю Пречисту. У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік. Як на Різдво і Великдень, хто перший вранці на Введення прийде до хати, той буде першим «полазником» - тим, хто приносить добро чи якесь лихо - на новий господарський рік. Тому сусіди стримуються заходити на Введення зрана до чужої хати, щоб потім не було нарікання, що то вони принесли нещастя. Коли першим до хати увійде молодий гарний чоловік, а ще й з грішми, то добра ознака: весь рік у хаті всі будуть здорові і вестимуться гроші. Якщо ж увійде старий та немічний, а ще бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться. Найгірше ж, переказують люди, як зайде першою до хати стара жінка - "то вже добра не жди". Недобре також, якщо хтось із із сторонніх приходить в цей день щось позичати. Вночі проти Введення подекуди дівчата святили воду ще дохристиянським звичаєм: брали воду в такому місці, де сходяться три струмки, проливали воду через полум'я так, щоб вона проходила поміж двома вогнями, і потім уживали тієї води проти хвороб, від зурочення та на любовні чари. Дівчата в цей день вмивали лице снігом і витирали рушником, щоб колір шкіри був свіжим і завжди з рум’янцем. Що ж до харчування у святковий день — вже почався Пилипівський піст, тож страви були скромними. Але дозволялось певне ослаблення правил: вживання рибних продуктів, рослинної олії та невеликої кількості церковного вина. По півночі жінки сідали на порозі і пряли самосіві коноплі, щоб «прядиво пішло на руку». В цей час в Україні вже зазвичай випав сніг, тому кажуть: "Третя Пречиста снігом покриває". Введення прийшло - зиму привело. Однак справжня зима не відразу стає, вона поступово набирає силу, йде нерівним кроком: далеко вперед забіжить і сильно заморозить, то відступить і «восени гляне». Про це народні приказки: Введенські морози зиму не ставлять . Всюди на Введення влаштовувалися зимові торги, які представляли собою великі традиційні ярмарки.
    Like
    1
    570views
  • #історія #події
    1947: Королівське весілля як промінь надії.
    20 листопада 1947 року Лондон, який ще оговтувався від руйнувань Другої світової війни, завмер в очікуванні казки. У Вестмінстерському абатстві 21-річна принцеса Єлизавета поєднала долю з лейтенантом Філіпом Маунтбаттеном. Для Британії ця подія стала чимось значно більшим, ніж просто шлюб спадкоємиці престолу — це був символ відродження.

    🎟 Сукня за картками

    Економіка країни була настільки виснажена війною, що навіть принцеса не була винятком із системи суворого нормування. Єлизавета збирала продовольчі та одягові купони (ration coupons), щоб оплатити матеріали для своєї сукні. Уряд виділив їй додаткові 200 купонів, а наречені з усієї країни надсилали їй свої талони як подарунок (хоча їх довелося повернути згідно з законом). Дизайнер Норман Гартнелл створив шедевр із атласу кольору слонової кістки, розшитий 10 000 перлин, надихаючись картиною Боттічеллі «Весна» 👗.

    ⚓️ Принц без королівства

    Обранцем майбутньої королеви став її троюрідний брат, грецький принц у вигнанні Філіп. Заради цього шлюбу він відмовився від православ'я, перейшов в англіканство і зрікся іноземних титулів, ставши просто лейтенантом Філіпом Маунтбаттеном, герцогом Единбурзьким. Цікавий факт: на весілля не запросили трьох сестер Філіпа, оскільки вони були одружені з німецькими принцами — рани війни були ще надто свіжими 🇩🇪.

    🎙 Світовий резонанс

    Церемонію транслювало радіо BBC, і її слухали 200 мільйонів людей по всьому світу. Це був перший масштабний медійний івент королівської родини. Весільний торт заввишки 2,7 метра назвали «тортом 10 000 миль», оскільки інгредієнти для нього (цукор, сухофрукти, ром) надсилали з різних куточків Британської імперії — від Австралії до Ямайки 🎂.

    Цей день започаткував найдовший королівський шлюб в історії, який тривав 73 роки, ставши опорою монархії в епоху шалених змін.

    #історія #події 1947: Королівське весілля як промінь надії. 20 листопада 1947 року Лондон, який ще оговтувався від руйнувань Другої світової війни, завмер в очікуванні казки. У Вестмінстерському абатстві 21-річна принцеса Єлизавета поєднала долю з лейтенантом Філіпом Маунтбаттеном. Для Британії ця подія стала чимось значно більшим, ніж просто шлюб спадкоємиці престолу — це був символ відродження. 🎟 Сукня за картками Економіка країни була настільки виснажена війною, що навіть принцеса не була винятком із системи суворого нормування. Єлизавета збирала продовольчі та одягові купони (ration coupons), щоб оплатити матеріали для своєї сукні. Уряд виділив їй додаткові 200 купонів, а наречені з усієї країни надсилали їй свої талони як подарунок (хоча їх довелося повернути згідно з законом). Дизайнер Норман Гартнелл створив шедевр із атласу кольору слонової кістки, розшитий 10 000 перлин, надихаючись картиною Боттічеллі «Весна» 👗. ⚓️ Принц без королівства Обранцем майбутньої королеви став її троюрідний брат, грецький принц у вигнанні Філіп. Заради цього шлюбу він відмовився від православ'я, перейшов в англіканство і зрікся іноземних титулів, ставши просто лейтенантом Філіпом Маунтбаттеном, герцогом Единбурзьким. Цікавий факт: на весілля не запросили трьох сестер Філіпа, оскільки вони були одружені з німецькими принцами — рани війни були ще надто свіжими 🇩🇪. 🎙 Світовий резонанс Церемонію транслювало радіо BBC, і її слухали 200 мільйонів людей по всьому світу. Це був перший масштабний медійний івент королівської родини. Весільний торт заввишки 2,7 метра назвали «тортом 10 000 миль», оскільки інгредієнти для нього (цукор, сухофрукти, ром) надсилали з різних куточків Британської імперії — від Австралії до Ямайки 🎂. Цей день започаткував найдовший королівський шлюб в історії, який тривав 73 роки, ставши опорою монархії в епоху шалених змін.
    Like
    1
    639views
  • Володимир Кравчук – про будні війни, казки сину з передової і перевірені способи псувати ворогу нерви
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    https://brovaryregion.in.ua/?p=46086
    Володимир Кравчук – про будні війни, казки сину з передової і перевірені способи псувати ворогу нерви #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46086
    BROVARYREGION.IN.UA
    Володимир Кравчук – про будні війни, казки сину з передової і перевірені способи псувати ворогу нерви
    Володимир Кравчук – український актор, який став на захист країни з перших днів повномасштабного вторгнення. Учасник бойових дій у складі 87-го батальйону 106-ї окремої бригади ТрО, кулеметник і воєнний кореспондент. Ми поспілкувалися з актором напередодні прем’єри довгоочікуваної стрічки "Ти – косм
    274views
More Results