#історія #речі Саквояж: Як "килимна" сумка стала символом авантюристів та джентльменів 🎩💼 До середини XIX століття подорожі були справою незручною. Масивні дерев'яні скрині та громіздкі шкіряні валізи були настільки важкими, що вимагали армії носіїв і створювали більше клопоту, ніж радості від мандрівки. Все змінилося з появою саквояжа — м'якої, але місткої сумки, яка не лише революціонізувала багаж, але й стала символом цілої епохи авантюризму, швидких змін і не завжди бездоганної репутації. 🚂🌍 Сама назва «саквояж» походить від французького sac voyage — «дорожня сумка». Проте справжнім його батьком був не елегантний паризький майстер, а... американська залізниця. Спершу саквояжі шили з обрізків килимового полотна, яке було міцним, дешевим і легким. Звідси й англійська назва carpetbag (килимова сумка). Такий багаж ідеально підходив для швидких поїздок потягом: його можна було легко закинути на полицю, він не бився і вміщував усе необхідне. 🇺🇸🧵 Саквояж швидко став атрибутом людей, що постійно пересувалися: комівояжерів, журналістів, лікарів. Проте особливої слави він набув після Громадянської війни в США. Його носили «карпетбегери» (carpetbaggers) — північани, що прибували на розорений Південь, часто з єдиним саквояжем, сподіваючись швидко заробити на відбудові або політичних інтригах. Так саквояж отримав двозначну репутацію: символ ділової людини, що поспішає, але також і опортуніста, готового на все заради вигоди. 💰🏛️ Існує міф, що саквояж завжди був чоловічим аксесуаром. Насправді, до початку XX століття його активно використовували й жінки, особливо мандрівні викладачки, письменниці або ті, хто їхав у гості до родичів на тривалий термін. Саквояж, на відміну від дамських сумочок, дозволяв узяти з собою об'ємні речі: книги, тканини для рукоділля або навіть невеликі предмети побуту. 📚🧶 Класичний саквояж мав характерну жорстку металеву рамку зверху, яка дозволяла сумці широко розкриватися і легко вміщувати речі, а потім надійно зачинятися на замок. Це був ідеал функціональності, що поєднував елегантність і практичність. Хоча згодом його витіснили легші та міцніші матеріали, а також нові форми валіз, саквояж залишив свій слід у культурі. 🗝️✨ Сьогодні саквояж переживає друге народження як вінтажний аксесуар. Дизайнери переосмислюють його класичну форму, додаючи сучасні деталі. Але незалежно від матеріалу чи бренду, саквояж і досі асоціюється з духом пригод, далеких доріг та історій, які починаються з простої фрази: «Я пакую саквояж...» 🛤️🗺️

💗Укрзалізниця запустить Романтичні експреси до Дня закоханих Маршрути: ▪️ Київ-Пасажирський — Київ-Романтичний ▪️ Львів — Львів-Романтичний Дати: 14–15 лютого Час відправлення: Київ — 14:45 і 19:10; Львів — 15:30 і 19:00 Тривалість подорожі: близько 2 годин, початок і кінець — на центральних вокзалах У поїзді: люкс-вагон, купе на двох, романтична музика та атмосфера подорожі під справжнім паротягом. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

🚊⚡️Купуйте раніше - платіть менше: як економити на квитках УЗ за новими правилами "Укрзалізниця" готується запровадити нові правила у пасажирських перевезеннях. Проєкт змін передбачає динамічне ціноутворення на квитки преміумсегмента та оновлені правила повернення квитків. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

✅Станції Харківського метрополітену працюватимуть цілодобово як пункти незламності, — Терехов «За потреби люди можуть цілодобово приходити до метрополітену та отримувати всю необхідну допомогу. Крім того, у місті функціонує 101 пункт незламності. За потреби можна розгорнути ще 50 наметів», – зазначив мер. За словами Ігоря Терехова, є домовленість з АТ «Укрзалізниця», яке облаштовує пункт незламності на базі потягу. «Поки що це шість вагонів, у кожному з яких можуть перебувати по 50 людей, тобто загалом близько 300 осіб. У разі потреби будуть задіяні й інші потяги», – додав мер.

🤬 За останні 24 години рф завдала 7 ударів дронами по об’єктах залізниці, — Свириденко Ворог завдав ударів по залізничній інфраструктурі станції Синельникове. Пошкоджені вагони електропоїздів під час відстою, вантажні вагони, локомотиви, колії, електромережі, адміністративні та виробничі будівлі. З міркувань безпеки Укрзалізниця змушена зберігати обмеження руху між Дніпром і Запоріжжям.

Укрзалізниця приспустила стяги над усіма вокзалами країни на знак пам’яті про пасажирів, які загинули вчора від російської атаки на Харківщині «Сьогоднішня хвилина мовчання - в пам'ять і про наших воїнів, і про жахливу трагедію вчора - вбитих росією наших пасажирів. Протягом усього дня флагманські поїзди, які за традицією відправляються під музику, вирушатимуть у рейси в тиші», - йдеться в повідомленні компанії. За даними Харківської облпрокуратуру, внаслідок російського удару загинули 5 людей.

#історія #події Трудова повинність від більшовиків: Як «світле майбутнє» перетворилося на державне рабство. 28 січня 1920 року Рада Народних Комісарів радянської росії видала декрет «Про порядок загальної трудової повинності». Цей документ став офіційним початком епохи, коли держава привласнила собі право розпоряджатися не лише майном громадян, а й їхніми руками, часом та самим життям. Під гаслом «Хто не працює, той не їсть» більшовики фактично запровадили кріпацтво нового зразка. ⚒️⛓️ Економіка примусу: Чому не спрацювали гасла? Після революцій та років війни економіка перебувала в руїнах. Більшовики швидко збагнули: їхні ідеї про «добровільну працю на користь суспільства» не надихають голодних людей. Селяни не хотіли віддавати зерно задарма, а робітники тікали з міст, щоб просто вижити. Тоді москва вирішила діяти перевіреним методом терору. Декрет запроваджував обов’язкову роботу для всіх працездатних осіб незалежно від їхньої професії чи бажання. 🚫🥖 Від суботників до ГУЛАГу Саме в цей період виникли так звані «трудові армії». Лев Троцький, який був палким прихильником мілітаризації праці, вважав, що робітник має бути таким же дисциплінованим, як солдат. Якщо держава каже «треба рубати ліс» або «розчищати колії», людина не мала права відмовитися. Тих, хто намагався ухилитися від «щастя» працювати на партію, оголошували «дезертирами трудового фронту» і відправляли до концтаборів. 🚂🌲 Україна в лещатах «трудоармій» Для України цей декрет мав катастрофічні наслідки. Наші ресурси — вугілля Донбасу, ліс та залізниця — розглядалися москвою як власний бездонний склад. Українських селян масово зганяли на примусові роботи, відриваючи від власних господарств, що лише посилювало продовольчу кризу. Це був перший крок до повного контролю над особистістю, який пізніше вилився у сталінську колективізацію та систему ГУЛАГу. 💂‍♂️🚜 Пропаганда проти реальності Щоб підсолодити гірку пігулку примусу, радянська машина почала масово штампувати плакати про «радість колективної праці». Суботники, які спочатку подавалися як добровільна ініціатива, стали обов’язковим ритуалом лояльності. Проте за фасадом усміхнених робітників на плакатах ховалися мільйони людей, позбавлених права вибору, нормальної оплати та елементарної свободи пересування. 📉🎨 28 січня 1920 року — це нагадування про те, як легко держава-тиран може перетворити «соціальну справедливість» на механізм масового визиску, де людина — лише гвинтик у бездушній машині.

Чим розганяли темряву кияни 100 років тому, коли «світло» зникло на кілька років? Чому Київ поринув у темряву? Головною причиною став паливний колапс. Київська електростанція на Подолі працювала на вугіллі та нафті. Через війну залізниця зупинилася, підвіз палива припинився. Генераторам просто нічого було «їсти», тому турбіни зупинилися. У 1919–1920 роках звичний гас (керосин) зник із продажу або коштував як золото. У «Щоденниках» Олексія Гольденвейзера згадується, що ціна на звичайну стеаринову свічку злетіла настільки, що сім’ї збиралися вечорами в одній кімнаті, аби палити лише один вогник на всіх. Гаджет епохи — «Каганець». На зміну лампам прийшла «кіптява» (або каганець). Конструкція була простою: брали пляшечку з-під ліків або баночку з-під консервів. Всередину заливали будь-який жир (олію, топлене сало) або залишки пального, вставляли ґніт із мотузки чи шматка старої шинелі. Пристрій ледь блимів, немилосердно смердів і коптив. Очевидці тих подій згадували: «За вечір обличчя вкривалися сажею, і ми ставали схожими на сажотрусів». Більшовицька влада в той же час суворо обмежувала користування електрикою: • Електрика подавалася безперебійно лише в установи (ЧК, ревкоми). • У житлові будинки світло давали по годинах (зазвичай увечері). • Діяла жорстка норма: «Одна лампочка на квартиру» (потужністю не більше за 16 свічок). • За використання електроплиток або прасок могли відрізати світло назавжди або накласти штраф «за законами воєнного часу». Вулиці-пастки. Місто після заходу сонця поринало у повну темряву. Ліхтарі не працювали. Ходити було небезпечно не тільки через бандитів, а й через ризик впасти у відкритий люк чи яму, яку ніхто не огороджував. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

🚉"Укрзалізниця" вивозить мешканців прифронтових регіонів: куди вони виїжджають Упродовж 2025 року "Укрзалізниця" вивезла з прифронтових територій 11 тисяч людей. Найбільша кількість - 950 осіб - була евакуйована у серпні з Донецької області. Найбільш затребуваними напрямками евакуаційних рейсів залишаються: 🔹Запоріжжя - Львів 🔹Павлоград - Львів 🔹Херсон - Львів 🔹Шостка - Київ #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

Укрзалізниця приглушує зовнішнє освітлення на низці вокзалів для економії електроенергії "Пункти незламності продовжують працювати у штатному режимі - чекаємо на вас, щоб ви могли зігрітися, підзарядити гаджети та провести холодний вечір у теплі й комфорті". #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе