• ⭐️Масштабний рейд ТЦК і поліції в Ужгороді: ресторани й бари під контролем, людей масово везуть у військкомат, — журналіст Глагола

    На місці працюють щонайменше 7 патрульних авто та 5 мікроавтобусів.

    Таке може бути і у інших містах.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    ⭐️Масштабний рейд ТЦК і поліції в Ужгороді: ресторани й бари під контролем, людей масово везуть у військкомат, — журналіст Глагола На місці працюють щонайменше 7 патрульних авто та 5 мікроавтобусів. Таке може бути і у інших містах. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    6переглядів 0Відтворень
  • #цікаве
    Сьогодні День взуття різного кольору!
    Коли обирати між туфлями важко — вдягай обидві! У моді тепер головне — свобода самовираження, а не досконале поєднання кольорів
    У 2011 Гелена Бонем-Картер вийшла на «Золотий глобус» у різнокольорових черевиках — і стала іконою стилю .
    У 2017 Фібі Філо (Céline) поєднала сукню з білим і червоним взуттям, викликавши фурор на Тижні моди.

    Цей тренд — не випадковість, а виклик стереотипам . Мода — це мистецтво, тож дозволь собі сьогодні бути трохи яскравішим(ою).
    #цікаве Сьогодні День взуття різного кольору! Коли обирати між туфлями важко — вдягай обидві! У моді тепер головне — свобода самовираження, а не досконале поєднання кольорів У 2011 Гелена Бонем-Картер вийшла на «Золотий глобус» у різнокольорових черевиках — і стала іконою стилю . У 2017 Фібі Філо (Céline) поєднала сукню з білим і червоним взуттям, викликавши фурор на Тижні моди. Цей тренд — не випадковість, а виклик стереотипам . Мода — це мистецтво, тож дозволь собі сьогодні бути трохи яскравішим(ою).
    1переглядів
  • 🎨Марiя Гордєєва, 1970р.н.
    "Бабусині пиріжки", 2025р.
    Серія "Дім"
    🎨Марiя Гордєєва, 1970р.н. "Бабусині пиріжки", 2025р. Серія "Дім"
    35переглядів
  • 🥀Навіть солдат розплакався, коли побачив який "узький мір" прилетів до бабусі...

    Рекомендовано дивитися тим , хто перебирає умовами десь на Західній або закордоном і ще думає як здати свою хату в Києві на кілька місяців... Подивіться на цю бабусю. Можливо до вас совість повернеться
    🥀Навіть солдат розплакався, коли побачив який "узький мір" прилетів до бабусі... Рекомендовано дивитися тим , хто перебирає умовами десь на Західній або закордоном і ще думає як здати свою хату в Києві на кілька місяців... Подивіться на цю бабусю. Можливо до вас совість повернеться
    65переглядів 2Відтворень
  • Коли онук приїхав до бабусі 🤪😃😆
    Коли онук приїхав до бабусі 🤪😃😆
    Like
    1
    35переглядів 4Відтворень
  • У громадському транспорті Бучі тепер можна платити лише безготівково — карткою, смартфоном або гаджетом з NFC. В усіх автобусах встановили валідатори, водії готівку не приймають.

    Це частина цифровізації міських сервісів і має зробити проїзд швидшим і зручнішим.
    #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    У громадському транспорті Бучі тепер можна платити лише безготівково — карткою, смартфоном або гаджетом з NFC. В усіх автобусах встановили валідатори, водії готівку не приймають. Це частина цифровізації міських сервісів і має зробити проїзд швидшим і зручнішим. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    108переглядів
  • Відберіть у бабусі коньяк і спиці 😂😂😂
    Відберіть у бабусі коньяк і спиці 😂😂😂
    Haha
    1
    92переглядів 6Відтворень
  • ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ?
    Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування.
    Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури.
    Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер.
    Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я.
    Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися?
    Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище.
    Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує:
    Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав.
    Як знімати постійну напругу в окупації?
    Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті.
    Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію:
    Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі.
    Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм?
    Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці.
    Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору.
    Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня.
    Яких фраз варто уникати?
    «Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?»
    Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені.
    Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку?
    Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.
    ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ? Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування. Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури. Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер. Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я. Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися? Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище. Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує: Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав. Як знімати постійну напругу в окупації? Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті. Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію: Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі. Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм? Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці. Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору. Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня. Яких фраз варто уникати? «Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?» Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені. Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку? Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.
    339переглядів
  • Федерація триатлону України

    Друзі жахлива звістка в родині триатлону 🕯️
    1 травня сталася страшна трагедія. Під час велотренування загинув вихованиць Жовтих Вод, наш спільний друг, Володя Ніколаєв.
    Трагедія сталася близько 12:15 на дорозі MA-2202, яка з'єднує Польєнсу з Порт-де-Польєнсою. Автобус компанії Balearic Islands Intercity Transport (TIB) врізався у групу велосипедистів, у якій перебували Володя та його учні. Володя загинув на місці, кілька хлопців перебувають у лікарні з різними травмами, але зараз їхнім життям немає загрози (повідомляють друзі, які знаходяться поруч).
    Федерація Триатлону України висловлює щирі співчуття родині, рідним та близьким Володі у цей тяжкий час 💔
    #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Федерація триатлону України Друзі жахлива звістка в родині триатлону 🕯️ 1 травня сталася страшна трагедія. Під час велотренування загинув вихованиць Жовтих Вод, наш спільний друг, Володя Ніколаєв. Трагедія сталася близько 12:15 на дорозі MA-2202, яка з'єднує Польєнсу з Порт-де-Польєнсою. Автобус компанії Balearic Islands Intercity Transport (TIB) врізався у групу велосипедистів, у якій перебували Володя та його учні. Володя загинув на місці, кілька хлопців перебувають у лікарні з різними травмами, але зараз їхнім життям немає загрози (повідомляють друзі, які знаходяться поруч). Федерація Триатлону України висловлює щирі співчуття родині, рідним та близьким Володі у цей тяжкий час 💔 #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    8переглядів
  • #архів
    Молодий Леонардо Ді Капріо та його українська бабуся — Олена Смирнова

    #архів Молодий Леонардо Ді Капріо та його українська бабуся — Олена Смирнова
    0переглядів
Більше результатів