• КАЧАТИ БІЦЕПСИ У ЗАЛІ ЧИ ЙТИ НА ФРОНТ: Жорстка правда про мобілізацію від комбата ЗСУ.Командир 1-го штурмового батальйону 425-го окремого штурмового полку Олександр Шпак «Боєць» жорстко та без прикрас пояснює, чому на фронті дефіцит людей, поки любителі потягати залізо продовжують качати м’язи у безпечних спортзалах. #украина #актуально #shorts #новости #зсу
    КАЧАТИ БІЦЕПСИ У ЗАЛІ ЧИ ЙТИ НА ФРОНТ: Жорстка правда про мобілізацію від комбата ЗСУ.Командир 1-го штурмового батальйону 425-го окремого штурмового полку Олександр Шпак «Боєць» жорстко та без прикрас пояснює, чому на фронті дефіцит людей, поки любителі потягати залізо продовжують качати м’язи у безпечних спортзалах. #украина #актуально #shorts #новости #зсу
    18переглядів 0Відтворень
  • Тренди приходять і йдуть.
    Картата сорочка – залишається. 🍂

    Є речі, які не залежать від сезону чи модних показів. Картата сорочка вже багато років залишається базою гардероба – і, схоже, не збирається здавати свої позиції.

    І ТЕПЕР ВОНИ Є НА FATLINE!
    Ми відшили власну колекцію картатих сорочок, які легко адаптувати під різні задачі:

    ✔️ Для щоденного носіння – з джинсами, карго, шортами та поверх футболки.
    ✔️ Для брендування – нанесіть логотип, напис або авторський принт і створіть корпоративний одяг, мерч чи форму для команди.
    ✔️ Для подарунків, заходів, фестивалів і промоакцій.

    Склад тканини – 80% бавовна та 20% поліестер. Завдяки цьому сорочка комфортна, добре тримає форму та підходить для активного використання.

    Якщо шукаєте річ, яка буде актуальною не один сезон, а ще багато років – картата сорочка стане саме такою інвестицією в гардероб.

    💬 Напишіть у коментарях, який варіант ви обрали б: класичну картату сорочку чи з власним принтом? Або переходьте в каталог FATLINE та обирайте свою.


    ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реструируйтесь, чтобы отримати внизу на свое замовление #ДрукНаОдязи">https://www.fatline.com.ua/#64494

    #ДрукНаОдязи #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #СтвориСвійДизайн #ПатриотичныйОдяг #УкраїнськийБренд #ПринтНаЗамовлення #ШопингОнлайн #ДрукНаОдязи #УкраїнськийШопинг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопинг #покупки #купить #купую #торговля #магазин #шопоголик
    Тренди приходять і йдуть. Картата сорочка – залишається. 🍂 Є речі, які не залежать від сезону чи модних показів. Картата сорочка вже багато років залишається базою гардероба – і, схоже, не збирається здавати свої позиції. І ТЕПЕР ВОНИ Є НА FATLINE! Ми відшили власну колекцію картатих сорочок, які легко адаптувати під різні задачі: ✔️ Для щоденного носіння – з джинсами, карго, шортами та поверх футболки. ✔️ Для брендування – нанесіть логотип, напис або авторський принт і створіть корпоративний одяг, мерч чи форму для команди. ✔️ Для подарунків, заходів, фестивалів і промоакцій. Склад тканини – 80% бавовна та 20% поліестер. Завдяки цьому сорочка комфортна, добре тримає форму та підходить для активного використання. Якщо шукаєте річ, яка буде актуальною не один сезон, а ще багато років – картата сорочка стане саме такою інвестицією в гардероб. 💬 Напишіть у коментарях, який варіант ви обрали б: класичну картату сорочку чи з власним принтом? Або переходьте в каталог FATLINE та обирайте свою. ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реструируйтесь, чтобы отримати внизу на свое замовление #ДрукНаОдязи">https://www.fatline.com.ua/#64494 #ДрукНаОдязи #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #СтвориСвійДизайн #ПатриотичныйОдяг #УкраїнськийБренд #ПринтНаЗамовлення #ШопингОнлайн #ДрукНаОдязи #УкраїнськийШопинг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопинг #покупки #купить #купую #торговля #магазин #шопоголик
    117переглядів 0Відтворень
  • ЧЕКІСТ ВІВ ОЛЕНУ ПЧІЛКУ НА ДОПИТ, ПРИВ’ЯЗАВШИ МОТУЗКОЮ ДО КОНЯ...
    Єдиний в Україні й світі пам’ятник Олені Пчілці встановлено в Луцьку у 2011 році біля Волинської обласної наукової бібліотеки, що носить її ім’я. І то з ініціативи громадськості та небайдужих українців. Сьогодні на честь неї в Україні названо лише кілька бібліотек, вулиці у деяких містах та гімназію в рідному Гадячі. Чим же так «завинила» мати Лесі Українки перед державою?
    У Полтаві шанують Петра I, а не Пчілку
    Чому цю красиву жінку, яка була талановитою письменницею і публіцисткою, громадською діячкою та перекладачкою (знала п’ять мов), відомою фольклористкою, зрештою, мамою геніальної Лесі Українки та ще п’яти не менш талановитих дітей, так не шанували ні в часи російсько-радянського панування, ні в часи вже незалежної України? При тому, що вона була ще й першою жінкою членом-кореспондентом Академії наук України! Навіть на рідній Полтавщині Пчілка не заслужила пам’ятника у своїх земляків. Як і багато інших видатних українців, народжених цією землею. Зате російський імператор Петро І у повен зріст оселився у зросійщеній Полтаві.
    Що нам було відомо про Ольгу Драгоманову (справжнє ім’я Олени Пчілки) донедавна? Геть небагато. Трохи знали її як дитячу письменницю і, звичайно, маму Лесі Українки та сестру Михайла Драгоманова. На її творчу спадщину наклали негласне табу, що діяло навіть після смерті діячки. Бо Пчілку звинувачували в «українському буржуазному націоналізмі» та шовінізмі. І це тавро тяжіє над нею й досі.
    Звідки ж у дівчинки з Гадяча, яка народилася в дворянській родині Драгоманових у 1849 році, взялося стільки України, що її називали навіть матір’ю українського націоналізму? Початкову освіту вона здобувала вдома. «Тоді вже рішуче й безповоротно переходилося на мову московську, бо й не було книжки української для вчіння», – згадувала своє дитинство Ольга Петрівна. Але, попри тотальну русифікацію, в родині Драгоманових розмовляли українською. Діти слухали наші пісні, казки, знали всі народні звичаї. І цей дух тримала берегиня роду – мама Єлизавета, у якій дворянська кров не затьмарила українського начала.
    З нею навіть київські поліцейські розмовляли українською
    Подальшу освіту Ольга здобула у найпрестижнішому пансіоні шляхетних дівиць у Києві, де брат Михайло познайомив її з багатьма яскравими представниками української інтелігенції. Тут вона зустріла й свою долю – Петра Косача. Він був студентом права Київського університету. Молодята обвінчалися 22 липня 1868 року у Хресто-Воздвиженській церкві в Пироговому, що біля Києва. А далі своє життя високоосвічена молода жінка присвятила родині: поїхала за чоловіком у Новоград-Волинський, згодом – на Волинь, народила шестеро дітей і при цьому встигала писати, збирати фольклор, видавати книги та часописи і послідовно, де тільки можна, відстоювати Україну. Як матір і талановитий педагог вона зуміла виховати своїх дітей справжніми українцями.
    Олена Пчілка добре розуміла, звідки починається патріот своєї вітчизни: «Майбутнє батьківщини залежатиме від того, дитина виросте приятелем чи ворогом України, од того, що їй буде защеплене в сім’ї», – писала вона, ніби зазираючи в наше майбутнє. Як же актуально звучать ці її слова дотепер! Зрозуміло, чому так люто п’ята московська колона й досі бореться проти того, щоб українська мова в Україні утвердилася як державна.
    Це вона у 1920 році на святі Кобзаря у рідному Гадячі обгорнула його погруддя жовто-блакитним прапором. Це вона виступила проти святкування в українських «Просвітах» ювілею Льва Толстого, резонно запитуючи: «А чому не Шевченка?» Вона, до речі, за власні кошти видавала єдиний український дитячий журнал на території Російської імперії «Молода Україна». І однією з перших серед письменників стала писати для наших дітей, аби вони мали змогу читати рідною мовою.
    За цю непримиренність і послідовність у відстоюванні українських інтере¬сів, а ще за те, що посміла у своєму часописі «Рідний край» порушити проблемні питання українсько-єврейських відносин в Україні, її називали націоналісткою, шовіністкою, антисеміткою. Її цькували, ганьбили й ненавиділи всі, хто молився на Росію. Але ця мужня жінка, втративши за десять років (з 1903-й по 1913-й) сина Михайла, чоловіка і доньку Ларису (Лесю Українку), не зігнулася під ударами долі. І не втратила ні своєї гідності, ні гонору й совісті.
    Не пробачила Олені Пчілці українського духу й радянська влада. За виступ на селянській конференції у Гадячі в 1920 році її заарештували, і чекіст вів уже немолоду жінку на допит, прив’язавши мотузкою до коня. Але тоді письменницю дивом вдалося вирвати з чекістської тюрми. Та ЧК її в спокої вже не залишила. У серпні 1929 року у київський дім, де мешкала вона з дочками Ольгою та Ізидорою, прийшли з обшуком. Від арешту письменницю врятував лише її вік – Ользі Драгомановій-Косач було вже за вісімдесят, до того ж, була прикута до ліжка. У жовтні 1930-го мати Лесі Українки відійшла у вічність. А її донькам і синові Миколі ще довелося настраждатися. Після тюрем і залякувань лише у 1943 році Ользі та Ізи¬дорі вдалося виїхати на Захід. Микола помер у 1937-му у рідному Колодяжному, доживаючи в бідності та забутті. Ольга – у 1945-му в Німеччині. Оксана дожила до 93 років і померла у 1975-му в Празі. Найменшій з Косачів, Ізидорі, Бог теж вділив довгого віку: вона пішла на той світ у США в 92 роки у 1980-му.

    Ніна РОМАНЮК

    P.S. Дипис трьох річної давності тому деякі неточності, 25 лютого 2025 на третій рік повномасштабної війни нарешті демонтували пам’ятник петру 1 в Полтаві... Нарешті !
    ЧЕКІСТ ВІВ ОЛЕНУ ПЧІЛКУ НА ДОПИТ, ПРИВ’ЯЗАВШИ МОТУЗКОЮ ДО КОНЯ...Єдиний в Україні й світі пам’ятник Олені Пчілці встановлено в Луцьку у 2011 році біля Волинської обласної наукової бібліотеки, що носить її ім’я. І то з ініціативи громадськості та небайдужих українців. Сьогодні на честь неї в Україні названо лише кілька бібліотек, вулиці у деяких містах та гімназію в рідному Гадячі. Чим же так «завинила» мати Лесі Українки перед державою?У Полтаві шанують Петра I, а не ПчілкуЧому цю красиву жінку, яка була талановитою письменницею і публіцисткою, громадською діячкою та перекладачкою (знала п’ять мов), відомою фольклористкою, зрештою, мамою геніальної Лесі Українки та ще п’яти не менш талановитих дітей, так не шанували ні в часи російсько-радянського панування, ні в часи вже незалежної України? При тому, що вона була ще й першою жінкою членом-кореспондентом Академії наук України! Навіть на рідній Полтавщині Пчілка не заслужила пам’ятника у своїх земляків. Як і багато інших видатних українців, народжених цією землею. Зате російський імператор Петро І у повен зріст оселився у зросійщеній Полтаві.Що нам було відомо про Ольгу Драгоманову (справжнє ім’я Олени Пчілки) донедавна? Геть небагато. Трохи знали її як дитячу письменницю і, звичайно, маму Лесі Українки та сестру Михайла Драгоманова. На її творчу спадщину наклали негласне табу, що діяло навіть після смерті діячки. Бо Пчілку звинувачували в «українському буржуазному націоналізмі» та шовінізмі. І це тавро тяжіє над нею й досі.Звідки ж у дівчинки з Гадяча, яка народилася в дворянській родині Драгоманових у 1849 році, взялося стільки України, що її називали навіть матір’ю українського націоналізму? Початкову освіту вона здобувала вдома. «Тоді вже рішуче й безповоротно переходилося на мову московську, бо й не було книжки української для вчіння», – згадувала своє дитинство Ольга Петрівна. Але, попри тотальну русифікацію, в родині Драгоманових розмовляли українською. Діти слухали наші пісні, казки, знали всі народні звичаї. І цей дух тримала берегиня роду – мама Єлизавета, у якій дворянська кров не затьмарила українського начала.З нею навіть київські поліцейські розмовляли українськоюПодальшу освіту Ольга здобула у найпрестижнішому пансіоні шляхетних дівиць у Києві, де брат Михайло познайомив її з багатьма яскравими представниками української інтелігенції. Тут вона зустріла й свою долю – Петра Косача. Він був студентом права Київського університету. Молодята обвінчалися 22 липня 1868 року у Хресто-Воздвиженській церкві в Пироговому, що біля Києва. А далі своє життя високоосвічена молода жінка присвятила родині: поїхала за чоловіком у Новоград-Волинський, згодом – на Волинь, народила шестеро дітей і при цьому встигала писати, збирати фольклор, видавати книги та часописи і послідовно, де тільки можна, відстоювати Україну. Як матір і талановитий педагог вона зуміла виховати своїх дітей справжніми українцями.Олена Пчілка добре розуміла, звідки починається патріот своєї вітчизни: «Майбутнє батьківщини залежатиме від того, дитина виросте приятелем чи ворогом України, од того, що їй буде защеплене в сім’ї», – писала вона, ніби зазираючи в наше майбутнє. Як же актуально звучать ці її слова дотепер! Зрозуміло, чому так люто п’ята московська колона й досі бореться проти того, щоб українська мова в Україні утвердилася як державна.Це вона у 1920 році на святі Кобзаря у рідному Гадячі обгорнула його погруддя жовто-блакитним прапором. Це вона виступила проти святкування в українських «Просвітах» ювілею Льва Толстого, резонно запитуючи: «А чому не Шевченка?» Вона, до речі, за власні кошти видавала єдиний український дитячий журнал на території Російської імперії «Молода Україна». І однією з перших серед письменників стала писати для наших дітей, аби вони мали змогу читати рідною мовою.За цю непримиренність і послідовність у відстоюванні українських інтере¬сів, а ще за те, що посміла у своєму часописі «Рідний край» порушити проблемні питання українсько-єврейських відносин в Україні, її називали націоналісткою, шовіністкою, антисеміткою. Її цькували, ганьбили й ненавиділи всі, хто молився на Росію. Але ця мужня жінка, втративши за десять років (з 1903-й по 1913-й) сина Михайла, чоловіка і доньку Ларису (Лесю Українку), не зігнулася під ударами долі. І не втратила ні своєї гідності, ні гонору й совісті.Не пробачила Олені Пчілці українського духу й радянська влада. За виступ на селянській конференції у Гадячі в 1920 році її заарештували, і чекіст вів уже немолоду жінку на допит, прив’язавши мотузкою до коня. Але тоді письменницю дивом вдалося вирвати з чекістської тюрми. Та ЧК її в спокої вже не залишила. У серпні 1929 року у київський дім, де мешкала вона з дочками Ольгою та Ізидорою, прийшли з обшуком. Від арешту письменницю врятував лише її вік – Ользі Драгомановій-Косач було вже за вісімдесят, до того ж, була прикута до ліжка. У жовтні 1930-го мати Лесі Українки відійшла у вічність. А її донькам і синові Миколі ще довелося настраждатися. Після тюрем і залякувань лише у 1943 році Ользі та Ізи¬дорі вдалося виїхати на Захід. Микола помер у 1937-му у рідному Колодяжному, доживаючи в бідності та забутті. Ольга – у 1945-му в Німеччині. Оксана дожила до 93 років і померла у 1975-му в Празі. Найменшій з Косачів, Ізидорі, Бог теж вділив довгого віку: вона пішла на той світ у США в 92 роки у 1980-му.Ніна РОМАНЮКP.S. Дипис трьох річної давності тому деякі неточності, 25 лютого 2025 на третій рік повномасштабної війни нарешті демонтували пам’ятник петру 1 в Полтаві... Нарешті !
    368переглядів
  • ❕🦺 Трудова мобілізація у Києві: чи варто безробітним готувати рукавиці, і що спричинило скандал.

    У столиці переполох через інформацію в ЗМІ, що у місті можуть запровадити суспільно корисні роботи, а киян певних категорій направляти на розбір завалів після ворожих прильотів чи на заготівлю дров.

    ➡️Адвокати кажуть, це законно і може запроваджуються в умовах воєнного стану, як по всій країні, так і в окремих регіонах. Але на їхню думку, зараз це більш актуально у прифронтових регіонах.

    ➡️Водночас у КМДА стверджують: питання впровадження трудової повинності у Києві — наразі не розглядається, а оприлюднена раніше інформація має ознаки маніпуляції та дискредитації.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    ❕🦺 Трудова мобілізація у Києві: чи варто безробітним готувати рукавиці, і що спричинило скандал. У столиці переполох через інформацію в ЗМІ, що у місті можуть запровадити суспільно корисні роботи, а киян певних категорій направляти на розбір завалів після ворожих прильотів чи на заготівлю дров. ➡️Адвокати кажуть, це законно і може запроваджуються в умовах воєнного стану, як по всій країні, так і в окремих регіонах. Але на їхню думку, зараз це більш актуально у прифронтових регіонах. ➡️Водночас у КМДА стверджують: питання впровадження трудової повинності у Києві — наразі не розглядається, а оприлюднена раніше інформація має ознаки маніпуляції та дискредитації. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    616переглядів
  • 🇩🇪 Німеччина обмежує виїзд чоловіків мобілізаційного віку, — Berliner Zeitung

    З 1 січня 2026 року чоловіки 17–45 років, які планують поїздку за кордон понад 3 місяці, повинні отримати дозвіл у кар’єрному центрі Бундесверу — незалежно від мети подорожі.

    Раніше така вимога діяла лише під час оборонної ситуації, тепер — постійно, навіть у мирний час.

    Міноборони пояснює, що це потрібно для актуального військового реєстру, щоб у разі кризи знати, хто перебуває за кордоном.

    📌Ці зміни — частина масштабної реформи Бундесверу: до 2035 року планують збільшити чисельність армії до 255–270 тисяч, а повноцінний призов повернуть не раніше 2028 року.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    🇩🇪 Німеччина обмежує виїзд чоловіків мобілізаційного віку, — Berliner Zeitung З 1 січня 2026 року чоловіки 17–45 років, які планують поїздку за кордон понад 3 місяці, повинні отримати дозвіл у кар’єрному центрі Бундесверу — незалежно від мети подорожі. Раніше така вимога діяла лише під час оборонної ситуації, тепер — постійно, навіть у мирний час. Міноборони пояснює, що це потрібно для актуального військового реєстру, щоб у разі кризи знати, хто перебуває за кордоном. 📌Ці зміни — частина масштабної реформи Бундесверу: до 2035 року планують збільшити чисельність армії до 255–270 тисяч, а повноцінний призов повернуть не раніше 2028 року. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    662переглядів
  • На GitHub опублікували вихідний код DarkSword для віддаленого зламу iOS. Під загрозою сотні мільйонів пристроїв на базі застарілої iOS 18 та раніших. Шпигунське ПЗ викрадає контакти, повідомлення та паролі зі «Зв’язки ключів» (keychain). Apple випустила патч безпеки та радить оновитися до актуальної iOS 26. https://channeltech.space/cyber-security/darksword-iphone-exploit-lea...
    На GitHub опублікували вихідний код DarkSword для віддаленого зламу iOS. Під загрозою сотні мільйонів пристроїв на базі застарілої iOS 18 та раніших. Шпигунське ПЗ викрадає контакти, повідомлення та паролі зі «Зв’язки ключів» (keychain). Apple випустила патч безпеки та радить оновитися до актуальної iOS 26. https://channeltech.space/cyber-security/darksword-iphone-exploit-leak-github/
    CHANNELTECH.SPACE
    Експлойт-кіт DarkSword для зламу iPhone з'явився на GitHub – Channel Tech
    На GitHub злили код DarkSword для зламу iPhone. Під загрозою мільйони пристроїв з iOS 18. Як захистити дані за допомогою оновлень та Lockdown Mode.
    1
    1коментарів 531переглядів 1 Поширень
  • #історія #постаті
    10 березня — Тарас Петриненко (1953): коли співак, якого цензурували за «Україну», став голосом нації🎤🇺🇦
    1953 року в Києві народився Тарас Григорович Петриненко — людина, чия пісня «Україна» стала неофіційним гімном опору, а сам він — прикладом, як влада може боятися одного голосу сильніше, ніж цілої армії.

    Його шлях — класичний для радянських дисидентів у мистецтві: закінчив музичне училище, працював у ВІА «Краяни», потім у «Ватра», але справжня слава (і проблеми) прийшли з піснею «Україна» на слова Богдана Стельмаха (1980-ті). Текст простий, але влучний: «Україна, ти ще не вмерла…». Ні, це не гімн, але саме ця фраза, покладена на мелодію, яку співали на кожному зібранні патріотів, зробила її забороненою. Радянська цензура не витримала — пісню зняли з ефіру, Петриненка виключили з колективів, почалися «профілактичні бесіди». Але заборонити співати — це як заборонити дихати: пісня пішла в народ, переписувалася від руки, звучала на кухнях і на демонстраціях.

    Після 1991-го Тарас Петриненко став одним із тих, хто не мовчав і в незалежній Україні: писав, співав, підтримував Майдан 2004-го й Революцію Гідності. Його голос — хриплуватий, щирий, без фальші — став маркером справжності. Він не зірка в блискучих кліпах, а артист, який співає так, ніби кожне слово — це особисте звернення до слухача. Пісні «Мамо», «Батьківщино», «Гей, на Чорній горі» — це не просто репертуар, це частина колективної пам’яті.

    Іронія в тому, що людина, яку переслідували за любов до України в радянські часи, у 2020-х досі співає те саме — і це досі актуально. Бо «Україна» Петриненка — не про перемогу вчора, а про боротьбу сьогодні. Він не просто співак. Він — доказ, що один голос може бути гучнішим за цензуру, пропаганду й навіть гармати.

    Тож 10 березня — привід згадати: іноді найкраща зброя — це пісня, яку неможливо заборонити. Спробуйте вимкнути її в голові — не вийде. 😏

    https://youtu.be/2jOVD70e4sg?si=7Wm2tT-P28n_zrD7
    #історія #постаті 10 березня — Тарас Петриненко (1953): коли співак, якого цензурували за «Україну», став голосом нації🎤🇺🇦 1953 року в Києві народився Тарас Григорович Петриненко — людина, чия пісня «Україна» стала неофіційним гімном опору, а сам він — прикладом, як влада може боятися одного голосу сильніше, ніж цілої армії. Його шлях — класичний для радянських дисидентів у мистецтві: закінчив музичне училище, працював у ВІА «Краяни», потім у «Ватра», але справжня слава (і проблеми) прийшли з піснею «Україна» на слова Богдана Стельмаха (1980-ті). Текст простий, але влучний: «Україна, ти ще не вмерла…». Ні, це не гімн, але саме ця фраза, покладена на мелодію, яку співали на кожному зібранні патріотів, зробила її забороненою. Радянська цензура не витримала — пісню зняли з ефіру, Петриненка виключили з колективів, почалися «профілактичні бесіди». Але заборонити співати — це як заборонити дихати: пісня пішла в народ, переписувалася від руки, звучала на кухнях і на демонстраціях. Після 1991-го Тарас Петриненко став одним із тих, хто не мовчав і в незалежній Україні: писав, співав, підтримував Майдан 2004-го й Революцію Гідності. Його голос — хриплуватий, щирий, без фальші — став маркером справжності. Він не зірка в блискучих кліпах, а артист, який співає так, ніби кожне слово — це особисте звернення до слухача. Пісні «Мамо», «Батьківщино», «Гей, на Чорній горі» — це не просто репертуар, це частина колективної пам’яті. Іронія в тому, що людина, яку переслідували за любов до України в радянські часи, у 2020-х досі співає те саме — і це досі актуально. Бо «Україна» Петриненка — не про перемогу вчора, а про боротьбу сьогодні. Він не просто співак. Він — доказ, що один голос може бути гучнішим за цензуру, пропаганду й навіть гармати. Тож 10 березня — привід згадати: іноді найкраща зброя — це пісня, яку неможливо заборонити. Спробуйте вимкнути її в голові — не вийде. 😏 https://youtu.be/2jOVD70e4sg?si=7Wm2tT-P28n_zrD7
    1
    1Kпереглядів
  • ℹ️ Лелека: Захисник дому та птах, що колись був людиною.

    Ми всі з дитинства знаємо милу казку про те, що лелеки приносять немовлят. Але якщо копнути глибше в українську міфологію, виявиться, що цей птах ховає у своєму пір'ї набагато серйозніші та навіть містичні таємниці.

    Для нашого "Архіву" історія лелеки - це розповідь про стародавнього духа-охоронця, чий зв'язок із людьми настільки сильний, що межує з магією.

    Людям завжди цікаво дізнаватися, що за звичними речами стоять глибокі легенди. Ось ця історія, написана просто, але захопливо.

    ☑️ Скринька Пандори по-українськи: Гріх цікавості.

    В народних легендах походження цього птаха має досить похмурий сюжет. Кажуть, що колись лелека був звичайною людиною. Одного разу Бог зібрав усіх гадюк, жаб та іншу нечисть у великий мішок, міцно його зав'язав і доручив цьому чоловікові кинути ношу в море або у вогонь. Головною умовою було не заглядати всередину. Але людська цікавість перемогла. Чоловік розв'язав мішок, і вся нечисть миттєво розповзлася по землі. За цей непослух Бог перетворив його на птаха з довгими ногами та міцним дзьобом, прирікши вічно ходити болотами і очищати світ від плазунів. Саме тому в народі вірили, що лелека має людську душу, розуміє нашу мову і навіть плаче справжніми сльозами, сумуючи за своїм людським минулим.

    ☑️ Вартовий на даху: Вогонь і справедливість.

    Гніздо лелеки на хаті вважалося найбільшим благословенням. Це була стародавня безкоштовна "страховка" від нещасть: люди щиро вірили, що туди, де живе чорногуз, ніколи не вдарить блискавка. Проте з цим птахом не можна було жартувати. Існувало найсуворіше табу на руйнування його гнізда. За повір'ями, скривджений лелека ставав безжальним месником - він міг принести у дзьобі жевріючу вуглинку і спалити хату кривдника дотла. Це робило його не просто сусіднім птахом, а справжнім крилатим суддею, який стежив за совістю господарів.

    ☑️ Провідник у Вирій: Зв'язок зі світом предків.

    Восени лелеки відлітають не просто у "теплі краї". Наші предки вірили, що вони летять у Вирій - містичний райський світ, де зимують душі померлих родичів. Лелека вважався священним посланцем, який міг перетинати тонку межу між світом живих і світом духів. Тому їхнє повернення навесні було таким очікуваним: вони приносили на своїх крилах не лише тепло, а й благословення від предків. Звідси й пішло повір'я про дітей - вважалося, що лелека переносить із Вирію нові душі, які мають народитися в родині.

    ☑️ Чому ця історія ідеальна для нашого "Архіву"?

    Ми фіксуємо лелеку не як біологічний вид, а як один із найсильніших архетипів українців. Цей птах є символом абсолютної вірності своєму дому. Хоч би як далеко він летів, він завжди повертається до свого гнізда, часто ремонтуючи його роками і передаючи у спадок своїм пташенятам. У часи, коли українці змушені шукати прихистку по всьому світу, образ лелеки, який долає тисячі кілометрів, щоб повернутися на рідну стріху, звучить як ніколи актуально.

    ⚠️ Цікава деталь: В Україні лелека має десятки різних імен залежно від регіону: бусол, бузько, чорногуз, гайстер. Але як би його не називали, ставлення до нього завжди було як до рівного. До нього часто зверталися на "ви" і вірили, що вбити лелеку - це такий самий непрощенний гріх, як і підняти руку на людину.
    ℹ️ Лелека: Захисник дому та птах, що колись був людиною. Ми всі з дитинства знаємо милу казку про те, що лелеки приносять немовлят. Але якщо копнути глибше в українську міфологію, виявиться, що цей птах ховає у своєму пір'ї набагато серйозніші та навіть містичні таємниці. Для нашого "Архіву" історія лелеки - це розповідь про стародавнього духа-охоронця, чий зв'язок із людьми настільки сильний, що межує з магією. Людям завжди цікаво дізнаватися, що за звичними речами стоять глибокі легенди. Ось ця історія, написана просто, але захопливо. ☑️ Скринька Пандори по-українськи: Гріх цікавості. В народних легендах походження цього птаха має досить похмурий сюжет. Кажуть, що колись лелека був звичайною людиною. Одного разу Бог зібрав усіх гадюк, жаб та іншу нечисть у великий мішок, міцно його зав'язав і доручив цьому чоловікові кинути ношу в море або у вогонь. Головною умовою було не заглядати всередину. Але людська цікавість перемогла. Чоловік розв'язав мішок, і вся нечисть миттєво розповзлася по землі. За цей непослух Бог перетворив його на птаха з довгими ногами та міцним дзьобом, прирікши вічно ходити болотами і очищати світ від плазунів. Саме тому в народі вірили, що лелека має людську душу, розуміє нашу мову і навіть плаче справжніми сльозами, сумуючи за своїм людським минулим. ☑️ Вартовий на даху: Вогонь і справедливість. Гніздо лелеки на хаті вважалося найбільшим благословенням. Це була стародавня безкоштовна "страховка" від нещасть: люди щиро вірили, що туди, де живе чорногуз, ніколи не вдарить блискавка. Проте з цим птахом не можна було жартувати. Існувало найсуворіше табу на руйнування його гнізда. За повір'ями, скривджений лелека ставав безжальним месником - він міг принести у дзьобі жевріючу вуглинку і спалити хату кривдника дотла. Це робило його не просто сусіднім птахом, а справжнім крилатим суддею, який стежив за совістю господарів. ☑️ Провідник у Вирій: Зв'язок зі світом предків. Восени лелеки відлітають не просто у "теплі краї". Наші предки вірили, що вони летять у Вирій - містичний райський світ, де зимують душі померлих родичів. Лелека вважався священним посланцем, який міг перетинати тонку межу між світом живих і світом духів. Тому їхнє повернення навесні було таким очікуваним: вони приносили на своїх крилах не лише тепло, а й благословення від предків. Звідси й пішло повір'я про дітей - вважалося, що лелека переносить із Вирію нові душі, які мають народитися в родині. ☑️ Чому ця історія ідеальна для нашого "Архіву"? Ми фіксуємо лелеку не як біологічний вид, а як один із найсильніших архетипів українців. Цей птах є символом абсолютної вірності своєму дому. Хоч би як далеко він летів, він завжди повертається до свого гнізда, часто ремонтуючи його роками і передаючи у спадок своїм пташенятам. У часи, коли українці змушені шукати прихистку по всьому світу, образ лелеки, який долає тисячі кілометрів, щоб повернутися на рідну стріху, звучить як ніколи актуально. ⚠️ Цікава деталь: В Україні лелека має десятки різних імен залежно від регіону: бусол, бузько, чорногуз, гайстер. Але як би його не називали, ставлення до нього завжди було як до рівного. До нього часто зверталися на "ви" і вірили, що вбити лелеку - це такий самий непрощенний гріх, як і підняти руку на людину.
    3
    1Kпереглядів
  • Щороку 5 березня світова спільнота відзначає Всесвітній день енергоефективності (World Energy Efficiency Day). Мета його проведення – проінформувати населення про важливість заощадження енергії та навчити домогосподарства та комерційних споживачів раціональніше використовувати енергоносії. З кожним роком проблеми, пов’язані з використанням енергії набувають більшої актуальності.
    Перш за все, вони торкаються такого питання, як економія фінансових засобів, що є важливим для кожного користувача. Слід зазначити, що раціональне використання енергоресурсів знижує навантаження на електромережі, а отже сприяє збереженню довкілля, дозволяючи нам передати нашим нащадкам землю, придатну для проживання.


    Багато людей вважають, що заклики про заощадливе споживання енергії є обмежувальними, адже економія енергії асоціюється у них з відмовою від багатьох благ цивілізації. Однак це зовсім не так. Раціональне використання електроенергії – це збільшення потужності електричних приладів та зменшення кількості енергії для їхньої роботи.
    Щороку 5 березня світова спільнота відзначає Всесвітній день енергоефективності (World Energy Efficiency Day). Мета його проведення – проінформувати населення про важливість заощадження енергії та навчити домогосподарства та комерційних споживачів раціональніше використовувати енергоносії. З кожним роком проблеми, пов’язані з використанням енергії набувають більшої актуальності. Перш за все, вони торкаються такого питання, як економія фінансових засобів, що є важливим для кожного користувача. Слід зазначити, що раціональне використання енергоресурсів знижує навантаження на електромережі, а отже сприяє збереженню довкілля, дозволяючи нам передати нашим нащадкам землю, придатну для проживання. Багато людей вважають, що заклики про заощадливе споживання енергії є обмежувальними, адже економія енергії асоціюється у них з відмовою від багатьох благ цивілізації. Однак це зовсім не так. Раціональне використання електроенергії – це збільшення потужності електричних приладів та зменшення кількості енергії для їхньої роботи.
    379переглядів
  • #історія #події
    Фултонська промова: День, коли світ розділився навпіл 🌍
    ​Сьогодні, 5 березня, ми згадуємо події 1946 року, які змінили хід світової історії. Саме цього дня у Вестмінстерському коледжі містечка Фултон (штат Міссурі, США) Вінстон Черчилль виголосив свою знамениту промову «М’язи миру» (Sinews of Peace). Хоча на той момент він уже не був прем’єр-міністром Британії, його голос пролунав гучніше, ніж залпи гармат. 🎙️

    ​Саме після цього виступу світ зрозумів: Друга світова війна закінчилася, але почалася інша — Холодна війна.

    ​«Залізна завіса»: Метафора, що стала реальністю ⛓️

    ​Головним меседжем Черчилля стала фраза, яка миттєво стала крилатою:
    ​«Від Штеттіна на Балтиці до Трієста на Адріатиці залізна завіса опустилася поперек континенту».
    ​Попередження про експансію: Черчилль першим серед західних лідерів відкрито заявив, що радянська росія не просто звільнила Східну Європу, а встановила там тоталітарний контроль. 🚩
    ​Заклик до єдності: Він наполягав, що лише «братній союз англомовних народів» (Британії та США) може стримати апетити сталіна. Це фактично стало інтелектуальним фундаментом для майбутнього створення НАТО. 🤝

    ​Скептичний погляд: Чому Фултон — це шок? 🔍
    ​Сьогодні нам здається очевидним, що срср був ворогом Заходу. Але в березні 1946 року ситуація була іншою:
    ​«Дядько Джо»: У США та Британії сталіна все ще багато хто сприймав як союзника, який допоміг перемогти гітлера. Американське суспільство було втомлене війною і хотіло миру, а не нової конфронтації. 🕊️
    ​Реакція москви: сталін розцінив промову як «заклик до війни з срср» і порівняв Черчилля з гітлером, заявивши, що той проповідує расову теорію англомовних націй. Пропаганда москви почала працювати на повну потужність, готуючи населення до облоги. 🗣️❌

    ​Україна в тіні «завіси» 🇺🇦
    ​Для України Фултонська промова означала консервацію радянської окупації на десятиліття. «Залізна завіса» відрізала нас від європейського розвитку, плану Маршалла та демократичних процесів. Ми опинилися всередині герметичної системи, де будь-яка спроба спротиву (як-от боротьба УПА, про яку ми говорили раніше) придушувалася з особливою жорстокістю. 🛡️

    ​Висновок: Урок для сучасності 🤔

    ​Фултонська промова вчить нас, що диктаторів неможливо «умиротворити» поступками. Черчилль мав мужність назвати речі своїми іменами тоді, коли інші воліли заплющувати очі на очевидну загрозу. Сьогодні, коли росія намагається звести нову «залізну завісу», слова сера Вінстона про необхідність сили та єдності вільного світу звучать як ніколи актуально. 🧐
    #історія #події Фултонська промова: День, коли світ розділився навпіл 🌍 ​Сьогодні, 5 березня, ми згадуємо події 1946 року, які змінили хід світової історії. Саме цього дня у Вестмінстерському коледжі містечка Фултон (штат Міссурі, США) Вінстон Черчилль виголосив свою знамениту промову «М’язи миру» (Sinews of Peace). Хоча на той момент він уже не був прем’єр-міністром Британії, його голос пролунав гучніше, ніж залпи гармат. 🎙️ ​Саме після цього виступу світ зрозумів: Друга світова війна закінчилася, але почалася інша — Холодна війна. ​«Залізна завіса»: Метафора, що стала реальністю ⛓️ ​Головним меседжем Черчилля стала фраза, яка миттєво стала крилатою: ​«Від Штеттіна на Балтиці до Трієста на Адріатиці залізна завіса опустилася поперек континенту». ​Попередження про експансію: Черчилль першим серед західних лідерів відкрито заявив, що радянська росія не просто звільнила Східну Європу, а встановила там тоталітарний контроль. 🚩 ​Заклик до єдності: Він наполягав, що лише «братній союз англомовних народів» (Британії та США) може стримати апетити сталіна. Це фактично стало інтелектуальним фундаментом для майбутнього створення НАТО. 🤝 ​Скептичний погляд: Чому Фултон — це шок? 🔍 ​Сьогодні нам здається очевидним, що срср був ворогом Заходу. Але в березні 1946 року ситуація була іншою: ​«Дядько Джо»: У США та Британії сталіна все ще багато хто сприймав як союзника, який допоміг перемогти гітлера. Американське суспільство було втомлене війною і хотіло миру, а не нової конфронтації. 🕊️ ​Реакція москви: сталін розцінив промову як «заклик до війни з срср» і порівняв Черчилля з гітлером, заявивши, що той проповідує расову теорію англомовних націй. Пропаганда москви почала працювати на повну потужність, готуючи населення до облоги. 🗣️❌ ​Україна в тіні «завіси» 🇺🇦 ​Для України Фултонська промова означала консервацію радянської окупації на десятиліття. «Залізна завіса» відрізала нас від європейського розвитку, плану Маршалла та демократичних процесів. Ми опинилися всередині герметичної системи, де будь-яка спроба спротиву (як-от боротьба УПА, про яку ми говорили раніше) придушувалася з особливою жорстокістю. 🛡️ ​Висновок: Урок для сучасності 🤔 ​Фултонська промова вчить нас, що диктаторів неможливо «умиротворити» поступками. Черчилль мав мужність назвати речі своїми іменами тоді, коли інші воліли заплющувати очі на очевидну загрозу. Сьогодні, коли росія намагається звести нову «залізну завісу», слова сера Вінстона про необхідність сили та єдності вільного світу звучать як ніколи актуально. 🧐
    1
    745переглядів
Більше результатів