• poster
    Передплатити
    Україна Події
    «Це відрізняється від Бахмута». Чому Путін готовий заплатити за Покровськ майже будь-яку ціну і як змінилася тактика його військ — CNN
    17 листопада, 10:36
    5725
    Поділитися:
    Покровськ у листопаді 2025 року (Фото: 155 ОМБр ім. Анни Київської / Telegram)
    Покровськ у листопаді 2025 року (Фото: 155 ОМБр ім. Анни Київської / Telegram)

    Якщо Покровськ Донецької області впаде під натиском військ країни-агресорки РФ, він стане найбільшим містом, захопленим Москвою з моменту окупації Бахмута в травні 2023 року.

    Про це пише CNN, аналізуючи ситуацію на полі бою та зміну тактики російських окупантів.

    Як і Бахмут Покровськ лежить у руїнах, і його стратегічне значення знижується. Однак, як і Бахмут, це місто стало символом українського опору. Ось чому російський диктатор Володимир Путін готовий заплатити за нього практично будь-яку ціну, підкреслюється в матеріалі. І ось чому Сили оборони намагаються утримати його всупереч тому, що ситуація стає дедалі важчою.

    Своєю чергою військові експерти та аналітики вказують, що з моменту захоплення Бахмута тактика російських окупантів змінилася. Основна причина змін — масове використання БпЛА і можливість застосовувати їх на набагато більших відстанях. Це розширило «кілзони» і значно ускладнило пересування на полі бою. Тепер замість важкої бронетехніки російські окупанти намагаються проникнути на українські території за допомогою квадроциклів і мопедів.

    Реклама
    Читайте також: На фронті в Україні з’явився новий «учасник», який може бути вигідний і небезпечний для обох сторін — CNN
    Росія повільно просувається до Покровська вже майже два роки, після прориву в Авдіївці на початку 2024 року, пише CNN. У коментарі журналістам Директор проєкту Defense of Europe в Інституті вивчення війни (ISW) Мейсон Кларк повідомив, що, як і під час захоплення Авдіївки, Росія просунулася до Покровська, «щоб змусити українські війська відступити або, в ідеалі, повністю оточити українські сили».

    «Це відрізняється від Бахмута, де набагато серйознішим був прямий, цілеспрямований лобовий наступ на міську місцевість», — зазначив Кларк, додавши, що в Покровську метою окупантів є оточення українських захисників, а не обов’язкова зачистка міста квартал за кварталом.

    Читайте також: Ціль — 300 тисяч гривень. NV проводить збір на спеціальний дрон 143 окремої механізованої бригади
    Россійські війська не повністю оточили Покровськ, але вони перерізали українські лінії постачання, зазначає CNN. За словами одного з українських військових медиків, підрозділ якого зараз воює в Покровську та Мирнограді, евакуація з міста стала неможливою, оскільки евакуаційні машини не можуть під'їхати ближче, ніж на 10−15 кілометрів до міста — але навіть така відстань залишається надзвичайно ризикованою через дрони. Він повідомив, що наразі на позиції є кілька людей, які вже два тижні як отримали серйозні травми.

    «Один перебуває у важкому стані вже тиждень, і ми не можемо його витягнути», — цитує CNN свого співрозмовника.

    Читайте також: «Зараз щось прогнозувати неможливо». Є багато причин, чому Покровськ треба тримати: від чого залежить подальша оборона ЗСУ — Попович
    Бої за Бахмут у першій половині 2023 року стали «м’ясорубкою» для російських вояк — окупанти хвилями продовжували наступати на добре захищені українські позиції. Ідея тактики полягала в тому, що, відкривши вогонь, Сили оборони видадуть свої позиції. При цьому ворог зазнав величезних втрат.

    Однак тепер війська РФ змінили тактику, констатує CNN. За словами Мейсона Кларка, якщо раніше окупантів відправляли на відкриту місцевість, щоб спровокувати вогонь ЗСУ, «тепер мета полягає в тому, щоб якомога більше цих бійців наблизилося до українських позицій».

    CNN також наводить коментар українського захисника, який розповів, що штурмові групи окупантів зменшилися до трьох вояк. За його словами, їх складніше побачити за допомогою розвідувальних БпЛА, оскільки на екрані менше руху.

    Ще один український боєць розповів, що втрати ворога все одно залишаються високими. За його словами, окупанти розраховують на те, що двоє з групи будуть знищені, але один все ж закріпиться в місті. За день таких груп можуть зафіксувати близько ста.

    Ситуація в Покровську — останні новини
    11 листопада в 7-му корпусі ДШВ розповіли, що впродовж останніх днів російські війська активізували спроби проникнути в Покровськ на легкій техніці, рухаючись через південні околиці міста, користуючись туманом. Там було вже понад 300 окупантів.

    12 листопада УП із посиланням на військових із Покровського напрямку та відео з відкритих джерел повідомило, що війська РФ щонайменше з 6 листопада заїжджають у місто технікою, а також виставляють там свої міномети.

    Читайте також: У Покровську загострюється ситуація: російські війська зазнають втрат, фіксуються зникнення та дезертирства — АТЕШ
    14 листопада головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що російські війська продовжують спроби прорватися до житлової забудови в районі Покровсько-Мирноградської агломерації і закріпитися там.

    ISW вважає, що російське командування віддає пріоритет захопленню Покровська, а не його оточенню. Окупанти просуваються на півночі та сході міста.

    15 листопада стало відомо, що Сили оборони України завдали авіаудару по трасі під Покровськом, щоб перерізати логістичні шляхи російських окупантів на підступах до міста.

    Аналітики ISW у звіті за 16 листопада вказали, що війська РФ намагаються завершити оточення українських сил у Покровську та Мирнограді.

    Редактор: Кулакова Ксенія
    Теги: Покровськ Донецька область Війна Росії проти України Володимир Путін Бахмут
    poster Передплатити Україна Події «Це відрізняється від Бахмута». Чому Путін готовий заплатити за Покровськ майже будь-яку ціну і як змінилася тактика його військ — CNN 17 листопада, 10:36 5725 Поділитися: Покровськ у листопаді 2025 року (Фото: 155 ОМБр ім. Анни Київської / Telegram) Покровськ у листопаді 2025 року (Фото: 155 ОМБр ім. Анни Київської / Telegram) Якщо Покровськ Донецької області впаде під натиском військ країни-агресорки РФ, він стане найбільшим містом, захопленим Москвою з моменту окупації Бахмута в травні 2023 року. Про це пише CNN, аналізуючи ситуацію на полі бою та зміну тактики російських окупантів. Як і Бахмут Покровськ лежить у руїнах, і його стратегічне значення знижується. Однак, як і Бахмут, це місто стало символом українського опору. Ось чому російський диктатор Володимир Путін готовий заплатити за нього практично будь-яку ціну, підкреслюється в матеріалі. І ось чому Сили оборони намагаються утримати його всупереч тому, що ситуація стає дедалі важчою. Своєю чергою військові експерти та аналітики вказують, що з моменту захоплення Бахмута тактика російських окупантів змінилася. Основна причина змін — масове використання БпЛА і можливість застосовувати їх на набагато більших відстанях. Це розширило «кілзони» і значно ускладнило пересування на полі бою. Тепер замість важкої бронетехніки російські окупанти намагаються проникнути на українські території за допомогою квадроциклів і мопедів. Реклама Читайте також: На фронті в Україні з’явився новий «учасник», який може бути вигідний і небезпечний для обох сторін — CNN Росія повільно просувається до Покровська вже майже два роки, після прориву в Авдіївці на початку 2024 року, пише CNN. У коментарі журналістам Директор проєкту Defense of Europe в Інституті вивчення війни (ISW) Мейсон Кларк повідомив, що, як і під час захоплення Авдіївки, Росія просунулася до Покровська, «щоб змусити українські війська відступити або, в ідеалі, повністю оточити українські сили». «Це відрізняється від Бахмута, де набагато серйознішим був прямий, цілеспрямований лобовий наступ на міську місцевість», — зазначив Кларк, додавши, що в Покровську метою окупантів є оточення українських захисників, а не обов’язкова зачистка міста квартал за кварталом. Читайте також: Ціль — 300 тисяч гривень. NV проводить збір на спеціальний дрон 143 окремої механізованої бригади Россійські війська не повністю оточили Покровськ, але вони перерізали українські лінії постачання, зазначає CNN. За словами одного з українських військових медиків, підрозділ якого зараз воює в Покровську та Мирнограді, евакуація з міста стала неможливою, оскільки евакуаційні машини не можуть під'їхати ближче, ніж на 10−15 кілометрів до міста — але навіть така відстань залишається надзвичайно ризикованою через дрони. Він повідомив, що наразі на позиції є кілька людей, які вже два тижні як отримали серйозні травми. «Один перебуває у важкому стані вже тиждень, і ми не можемо його витягнути», — цитує CNN свого співрозмовника. Читайте також: «Зараз щось прогнозувати неможливо». Є багато причин, чому Покровськ треба тримати: від чого залежить подальша оборона ЗСУ — Попович Бої за Бахмут у першій половині 2023 року стали «м’ясорубкою» для російських вояк — окупанти хвилями продовжували наступати на добре захищені українські позиції. Ідея тактики полягала в тому, що, відкривши вогонь, Сили оборони видадуть свої позиції. При цьому ворог зазнав величезних втрат. Однак тепер війська РФ змінили тактику, констатує CNN. За словами Мейсона Кларка, якщо раніше окупантів відправляли на відкриту місцевість, щоб спровокувати вогонь ЗСУ, «тепер мета полягає в тому, щоб якомога більше цих бійців наблизилося до українських позицій». CNN також наводить коментар українського захисника, який розповів, що штурмові групи окупантів зменшилися до трьох вояк. За його словами, їх складніше побачити за допомогою розвідувальних БпЛА, оскільки на екрані менше руху. Ще один український боєць розповів, що втрати ворога все одно залишаються високими. За його словами, окупанти розраховують на те, що двоє з групи будуть знищені, але один все ж закріпиться в місті. За день таких груп можуть зафіксувати близько ста. Ситуація в Покровську — останні новини 11 листопада в 7-му корпусі ДШВ розповіли, що впродовж останніх днів російські війська активізували спроби проникнути в Покровськ на легкій техніці, рухаючись через південні околиці міста, користуючись туманом. Там було вже понад 300 окупантів. 12 листопада УП із посиланням на військових із Покровського напрямку та відео з відкритих джерел повідомило, що війська РФ щонайменше з 6 листопада заїжджають у місто технікою, а також виставляють там свої міномети. Читайте також: У Покровську загострюється ситуація: російські війська зазнають втрат, фіксуються зникнення та дезертирства — АТЕШ 14 листопада головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що російські війська продовжують спроби прорватися до житлової забудови в районі Покровсько-Мирноградської агломерації і закріпитися там. ISW вважає, що російське командування віддає пріоритет захопленню Покровська, а не його оточенню. Окупанти просуваються на півночі та сході міста. 15 листопада стало відомо, що Сили оборони України завдали авіаудару по трасі під Покровськом, щоб перерізати логістичні шляхи російських окупантів на підступах до міста. Аналітики ISW у звіті за 16 листопада вказали, що війська РФ намагаються завершити оточення українських сил у Покровську та Мирнограді. Редактор: Кулакова Ксенія Теги: Покровськ Донецька область Війна Росії проти України Володимир Путін Бахмут
    771views
  • Це відрізняється від Бахмута». Чому Путін готовий заплатити за Покровськ майже будь-яку ціну і як змінилася тактика його військ — CNN
    17 листопада, 10:36
    5725Якщо Покровськ Донецької області впаде під натиском військ країни-агресорки РФ, він стане найбільшим містом, захопленим Москвою з моменту окупації Бахмута в травні 2023 року.

    Про це пише CNN, аналізуючи ситуацію на полі бою та зміну тактики російських окупантів.

    Як і Бахмут Покровськ лежить у руїнах, і його стратегічне значення знижується. Однак, як і Бахмут, це місто стало символом українського опору. Ось чому російський диктатор Володимир Путін готовий заплатити за нього практично будь-яку ціну, підкреслюється в матеріалі. І ось чому Сили оборони намагаються утримати його всупереч тому, що ситуація стає дедалі важчою.Своєю чергою військові експерти та аналітики вказують, що з моменту захоплення Бахмута тактика російських окупантів змінилася. Основна причина змін — масове використання БпЛА і можливість застосовувати їх на набагато більших відстанях. Це розширило «кілзони» і значно ускладнило пересування на полі бою. Тепер замість важкої бронетехніки російські окупанти намагаються проникнути на українські території за допомогою квадроциклів і мопедів.
    Це відрізняється від Бахмута». Чому Путін готовий заплатити за Покровськ майже будь-яку ціну і як змінилася тактика його військ — CNN 17 листопада, 10:36 5725Якщо Покровськ Донецької області впаде під натиском військ країни-агресорки РФ, він стане найбільшим містом, захопленим Москвою з моменту окупації Бахмута в травні 2023 року. Про це пише CNN, аналізуючи ситуацію на полі бою та зміну тактики російських окупантів. Як і Бахмут Покровськ лежить у руїнах, і його стратегічне значення знижується. Однак, як і Бахмут, це місто стало символом українського опору. Ось чому російський диктатор Володимир Путін готовий заплатити за нього практично будь-яку ціну, підкреслюється в матеріалі. І ось чому Сили оборони намагаються утримати його всупереч тому, що ситуація стає дедалі важчою.Своєю чергою військові експерти та аналітики вказують, що з моменту захоплення Бахмута тактика російських окупантів змінилася. Основна причина змін — масове використання БпЛА і можливість застосовувати їх на набагато більших відстанях. Це розширило «кілзони» і значно ускладнило пересування на полі бою. Тепер замість важкої бронетехніки російські окупанти намагаються проникнути на українські території за допомогою квадроциклів і мопедів.
    326views
  • рф має просування у Вовчанську, де лінія боєзіткнення майже рік була замороженою.

    Вони проводять у Вовчанську активні наступальні дії, маючи перевагу в техніці, боєприпасах та живій силі. Також просуватися їм вдається тому, що у місті не залишилося вцілілих споруд.

    «Наступають по руїнах, втрачають людей у великих кількостях, вони вважають, що можуть собі це дозволити. Наскільки ми можемо дозволити собі тримати позиції, як зараз просто перетерті — у нас трішки інша стратегія, трішки інша тактика, та й ресурси трішки інші. По техніці там перевага у два-три рази. І по боєприпасах там перевага у два-три рази у противника. Там постійно наносяться удари, постійно руйнуються позиції», – начальник управління комунікації Об'єднаних сил Віктор Трегубов.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    рф має просування у Вовчанську, де лінія боєзіткнення майже рік була замороженою. Вони проводять у Вовчанську активні наступальні дії, маючи перевагу в техніці, боєприпасах та живій силі. Також просуватися їм вдається тому, що у місті не залишилося вцілілих споруд. «Наступають по руїнах, втрачають людей у великих кількостях, вони вважають, що можуть собі це дозволити. Наскільки ми можемо дозволити собі тримати позиції, як зараз просто перетерті — у нас трішки інша стратегія, трішки інша тактика, та й ресурси трішки інші. По техніці там перевага у два-три рази. І по боєприпасах там перевага у два-три рази у противника. Там постійно наносяться удари, постійно руйнуються позиції», – начальник управління комунікації Об'єднаних сил Віктор Трегубов. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    220views
  • Акведук Камарес

    Акведук був побудований на початку 16 століття під час правління Османської імперії і, ймовірно, зведений на руїнах римського та візантійського акведуків. Так стверджував французький мандрівник Белон, який відвідав Кавалу в 1547 році, через 20 років після завершення будівництва. Будівництво проекту фінансувалося Ібрагімом Пашею і тривало близько 10 років. Акведук зроблений з місцевого граніту довжиною 270 метрів і висотою 25 метрів. Це був найбільший і найкрасивіший акведук того часу, який поєднує в собі безліч типів арок, таких як гострі, напівкруглі тощо. Вода брала свій початок з джерела, яке розташоване на висоті 400 метрів і відоме як Мана ту Неро або Тріа Карагація або Субасі. Таким чином вода текла по довгому маршруту довжиною 6,5 км, проходячи через п'ять водних мостів, які були побудовані для підтримки наземного трубопроводу. Потім вода проходила через район Су-йол (su-yol), щоб нарешті досягти Акведука, по якому вода подавалася на півострів Панагія. Таким чином, Акведук допоміг місту водопостачанням, яке почало розвиватися і стало одним з найважливіших міст Османської імперії.

    Джерело https://psahno.com/uk/places/akveduk-kamares

    #кавала #акведук #греція #історіякавали #історичнімісця #цікавімісця #кудипітивкавалі #щоподивитисявкавалі #море #пляж #відпочинок #туризм #подорож #островигреції #давнягреція
    Акведук Камарес Акведук був побудований на початку 16 століття під час правління Османської імперії і, ймовірно, зведений на руїнах римського та візантійського акведуків. Так стверджував французький мандрівник Белон, який відвідав Кавалу в 1547 році, через 20 років після завершення будівництва. Будівництво проекту фінансувалося Ібрагімом Пашею і тривало близько 10 років. Акведук зроблений з місцевого граніту довжиною 270 метрів і висотою 25 метрів. Це був найбільший і найкрасивіший акведук того часу, який поєднує в собі безліч типів арок, таких як гострі, напівкруглі тощо. Вода брала свій початок з джерела, яке розташоване на висоті 400 метрів і відоме як Мана ту Неро або Тріа Карагація або Субасі. Таким чином вода текла по довгому маршруту довжиною 6,5 км, проходячи через п'ять водних мостів, які були побудовані для підтримки наземного трубопроводу. Потім вода проходила через район Су-йол (su-yol), щоб нарешті досягти Акведука, по якому вода подавалася на півострів Панагія. Таким чином, Акведук допоміг місту водопостачанням, яке почало розвиватися і стало одним з найважливіших міст Османської імперії. Джерело https://psahno.com/uk/places/akveduk-kamares #кавала #акведук #греція #історіякавали #історичнімісця #цікавімісця #кудипітивкавалі #щоподивитисявкавалі #море #пляж #відпочинок #туризм #подорож #островигреції #давнягреція
    1Kviews
  • #події
    4 листопада 1660 року — дата, яка гучно відлунює в українській історії, знаменуючи капітуляцію потужного московського війська під командуванням боярина Василя Шереметєва після нищівної битви під Чудновом (сучасна Житомирщина). Ця подія стала не просто військовою перемогою, а критичним моментом, який кардинально змінив зовнішньополітичний вектор Гетьманщини.

    Що сталося? 🛡️

    Протягом вересня-жовтня 1660 року українсько-польсько-татарські сили під проводом гетьмана Юрія Хмельницького та коронного гетьмана Станіслава Потоцького оточили і заблокували московські полки. Ситуація для Шереметєва була катастрофічною: брак провізії, постійні атаки татарської кінноти та польсько-козацьких військ. Зрештою, повне виснаження змусило його піти на переговори.

    Наслідки Капітуляції:
    Слободищенський Трактат 📝
    Капітуляція московського війська прямо вплинула на дії Юрія Хмельницького. Він, по суті, був поставлений перед фактом, і вже за два дні до офіційної здачі Шереметєва, 27 жовтня (6 листопада за новим стилем), був укладений Слободищенський трактат (або Чуднівський договір) з Річчю Посполитою.
    Основні положення трактату (у контексті розриву з Москвою):
    * Розрив з Московським царством. Гетьманщина поверталася під протекторат короля Речі Посполитої.
    * Скасування Переяславських статей 1659 року. Юрій Хмельницький відмовився від нав'язаних Москвою обмежень.
    * Відновлення Гадяцьких умов. Трактат підтверджував основні положення Гадяцької угоди 1658 року, знову проголошуючи широку автономію Гетьманщини.
    Історичне значення 🌍
    Перемога під Чудновом і подальший Слободищенський трактат є яскравим прикладом спроби козацької еліти знайти баланс між потужними сусідами. Це був відчайдушний крок, спрямований на збереження суверенітету, але він, на жаль, призвів до розколу.
    Капітуляція Шереметєва стала одним із вирішальних факторів, що спричинили поділ козацької України по Дніпру, започаткувавши період, відомий як Руїна. Вона закріпила протистояння між промосковськими та пропольськими угрупованнями, яке ще довго шматуватиме Гетьманщину.
    Незважаючи на складність епохи, Чуднівська кампанія — це блискучий приклад військової майстерності та дипломатичної гри, де Україна на короткий час відновила свій політичний маневр, щоправда, ціною великих внутрішніх суперечностей. 😥
    #події 4 листопада 1660 року — дата, яка гучно відлунює в українській історії, знаменуючи капітуляцію потужного московського війська під командуванням боярина Василя Шереметєва після нищівної битви під Чудновом (сучасна Житомирщина). Ця подія стала не просто військовою перемогою, а критичним моментом, який кардинально змінив зовнішньополітичний вектор Гетьманщини. Що сталося? 🛡️ Протягом вересня-жовтня 1660 року українсько-польсько-татарські сили під проводом гетьмана Юрія Хмельницького та коронного гетьмана Станіслава Потоцького оточили і заблокували московські полки. Ситуація для Шереметєва була катастрофічною: брак провізії, постійні атаки татарської кінноти та польсько-козацьких військ. Зрештою, повне виснаження змусило його піти на переговори. Наслідки Капітуляції: Слободищенський Трактат 📝 Капітуляція московського війська прямо вплинула на дії Юрія Хмельницького. Він, по суті, був поставлений перед фактом, і вже за два дні до офіційної здачі Шереметєва, 27 жовтня (6 листопада за новим стилем), був укладений Слободищенський трактат (або Чуднівський договір) з Річчю Посполитою. Основні положення трактату (у контексті розриву з Москвою): * Розрив з Московським царством. Гетьманщина поверталася під протекторат короля Речі Посполитої. * Скасування Переяславських статей 1659 року. Юрій Хмельницький відмовився від нав'язаних Москвою обмежень. * Відновлення Гадяцьких умов. Трактат підтверджував основні положення Гадяцької угоди 1658 року, знову проголошуючи широку автономію Гетьманщини. Історичне значення 🌍 Перемога під Чудновом і подальший Слободищенський трактат є яскравим прикладом спроби козацької еліти знайти баланс між потужними сусідами. Це був відчайдушний крок, спрямований на збереження суверенітету, але він, на жаль, призвів до розколу. Капітуляція Шереметєва стала одним із вирішальних факторів, що спричинили поділ козацької України по Дніпру, започаткувавши період, відомий як Руїна. Вона закріпила протистояння між промосковськими та пропольськими угрупованнями, яке ще довго шматуватиме Гетьманщину. Незважаючи на складність епохи, Чуднівська кампанія — це блискучий приклад військової майстерності та дипломатичної гри, де Україна на короткий час відновила свій політичний маневр, щоправда, ціною великих внутрішніх суперечностей. 😥
    Like
    1
    422views 1 Shares
  • Український військовий Дмитро Дьомшин описав, як місто поступово вмирає, коли фронт підходить ближче:

    📍Фаза 1 — 50–70 км: Місто живе, приїжджають тилові частини, гроші йдуть у бізнес. Крамниці, кафе, СТО, «Нова пошта» гудуть. Останній подих нормального життя.
    📍Фаза 2 — 35–40 км: Тил від’їжджає, приходять бойові частини. Великі мережі йдуть, лишаються місцеві магазини. Ціни ростуть, корупція квітне, влада «облагороджує» місто: фарбує розмітку, саджає квіти, ремонтує школи, де вже ніхто не навчається.
    📍Фаза 3 — 15–20 км: Частіші удари, FPV-дрони на вулицях. Люди масово виїжджають, лишаються пенсіонери та відчайдухи. Магазини закриваються, бази військових відсуваються ~10 км.
    📍Фаза 4 — 5–10 км: Місто нищиться КАБами, РСЗВ, артилерією. Волонтери й поліція евакуйовують залишків цивільного населення.
    📍Фаза 5 — вуличні бої: Противник заходить у місто, ховається в руїнах. Фронт рухається туди-сюди, руйнуючи будинки та інфраструктуру.
    📍Фаза 6 — окупація: Ворог облаштовує логістичний центр у руїнах. Наші авіаудари, артилерія та РСЗВ нищать залишки.
    📍Фаза 7 — відхід фронту: Місто «відносно безпечне», але фактично нежиттєздатне: немає житла, води, газу, електрики. Єдиний «заробіток» — збір металобрухту, що може вибухнути в руках.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    Український військовий Дмитро Дьомшин описав, як місто поступово вмирає, коли фронт підходить ближче: 📍Фаза 1 — 50–70 км: Місто живе, приїжджають тилові частини, гроші йдуть у бізнес. Крамниці, кафе, СТО, «Нова пошта» гудуть. Останній подих нормального життя. 📍Фаза 2 — 35–40 км: Тил від’їжджає, приходять бойові частини. Великі мережі йдуть, лишаються місцеві магазини. Ціни ростуть, корупція квітне, влада «облагороджує» місто: фарбує розмітку, саджає квіти, ремонтує школи, де вже ніхто не навчається. 📍Фаза 3 — 15–20 км: Частіші удари, FPV-дрони на вулицях. Люди масово виїжджають, лишаються пенсіонери та відчайдухи. Магазини закриваються, бази військових відсуваються ~10 км. 📍Фаза 4 — 5–10 км: Місто нищиться КАБами, РСЗВ, артилерією. Волонтери й поліція евакуйовують залишків цивільного населення. 📍Фаза 5 — вуличні бої: Противник заходить у місто, ховається в руїнах. Фронт рухається туди-сюди, руйнуючи будинки та інфраструктуру. 📍Фаза 6 — окупація: Ворог облаштовує логістичний центр у руїнах. Наші авіаудари, артилерія та РСЗВ нищать залишки. 📍Фаза 7 — відхід фронту: Місто «відносно безпечне», але фактично нежиттєздатне: немає житла, води, газу, електрики. Єдиний «заробіток» — збір металобрухту, що може вибухнути в руках. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    495views
  • **⚠️ Попередження: Це художній твір, що описує паралельну реальність, де існує викривлене, збоченне бачення так званого "руZZкого мира". Текст не рекомендовано читати тим, хто вірить у міф про "велику культурну росію", побудовану на (літературі, музиці та спадщині) яку вона привласнила у поневолених і знищених народів. Це не сатира над народом, а критичний портрет тоталітарної ідеології, що паразитує на страху, фанатизмі та деградації !

    ❗ 🧠 «уZZкий мир»: Із "життя" в паралельній реальності

    У цій реальності немає кольорів. Лише сірий.Лише кров. Лише бетон. Лише марш " слав'янки" і в кінці марш траурний... Тут не народжуються — тут формуються. Не мислять — повторюють. Не живуть — служать. Це світ, де «русскій» — не національність, а діагноз - параноя. Імперський вірус, що пожирає все живе, залишаючи лише фантоми - зомбі, що кричать: «Я — руZZкий! Гойда ! Ёпта!»

    У цьому світі «руZZкий мир» — не ідея, а збочення. Це не любов до батьківщини, а маніакальна одержимість контролем, приниженням і знищенням всього, що не вкладається в їхню викривлену матрицю. Вони не бачать людей — лише «чужих». У їхньому словнику немає «іншого» — є тільки «ворог», «зрадник», «чурка», «хахол», «лабус», «чорножопий». Світ для них — це поле бою, де кожен сантиметр має бути «очищений» від інакшості.

    Їхня культура — це не пушкін, не чайковський, не толстой. Це — трофеї. Вкрадені голоси, привласнені мелодії, знищені мови. Вони не створюють — вони копіюють, перекручують, і видають за своє. Їхня гордість — це не досягнення, а кількість зруйнованих міст і стертих ідентичностей. Їхня історія — це не пам’ять, а міф. Вона переписана, зацементована, і вбита в голову кожному, хто наважиться думати.

    У цьому світі телевізор — це храм. Вождь — бог. А пляшка — причастя. "яруZZкий" сидить у темній кімнаті, обіймаючи пляшку "Водки" або "Бояришника", і шепоче: «Ми — встаём с колен». Хоча вони ніколи не стояли на ногах. Бо стояти — це означає бачити світ. А вони — повзуть, плазують. У страху. У ненависті. У параної.

    Їхній «руZZкий мир» — це не територія. Це стан свідомості. Це місце, де логіка — ворог, а критичне мислення — зрада. Тут вірять, що світ боїться їх. Хоча світ — просто втомився. Втомився від брехні, агресії, і нескінченного «ми вас освобождаем», що завжди закінчується руїнами.

    Це світ, де збочення — норма. Де насильство — героїзм. Де вбивство — «захист». Де кожна ракета — «любов». Де кожна могила — «перемога». І в цьому мороці, серед фантомів, що кричать «слава роZZеи», чути лише одне — пекельну тишу. Бо справжні голоси — або мовчать, або вже не існують...

    Про "уZZких та их миропорядок"

    Автор тексту адмін телеграмканалу «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ» Ілюстрації власність телеграмканалу «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ»(репост вітається)

    ✍️31.08.2025



    https://t.me/RuslanSpeaks.
    **⚠️ Попередження: Це художній твір, що описує паралельну реальність, де існує викривлене, збоченне бачення так званого "руZZкого мира". Текст не рекомендовано читати тим, хто вірить у міф про "велику культурну росію", побудовану на (літературі, музиці та спадщині) яку вона привласнила у поневолених і знищених народів. Це не сатира над народом, а критичний портрет тоталітарної ідеології, що паразитує на страху, фанатизмі та деградації ! ❗ 🧠 «уZZкий мир»: Із "життя" в паралельній реальності У цій реальності немає кольорів. Лише сірий.Лише кров. Лише бетон. Лише марш " слав'янки" і в кінці марш траурний... Тут не народжуються — тут формуються. Не мислять — повторюють. Не живуть — служать. Це світ, де «русскій» — не національність, а діагноз - параноя. Імперський вірус, що пожирає все живе, залишаючи лише фантоми - зомбі, що кричать: «Я — руZZкий! Гойда ! Ёпта!» У цьому світі «руZZкий мир» — не ідея, а збочення. Це не любов до батьківщини, а маніакальна одержимість контролем, приниженням і знищенням всього, що не вкладається в їхню викривлену матрицю. Вони не бачать людей — лише «чужих». У їхньому словнику немає «іншого» — є тільки «ворог», «зрадник», «чурка», «хахол», «лабус», «чорножопий». Світ для них — це поле бою, де кожен сантиметр має бути «очищений» від інакшості. Їхня культура — це не пушкін, не чайковський, не толстой. Це — трофеї. Вкрадені голоси, привласнені мелодії, знищені мови. Вони не створюють — вони копіюють, перекручують, і видають за своє. Їхня гордість — це не досягнення, а кількість зруйнованих міст і стертих ідентичностей. Їхня історія — це не пам’ять, а міф. Вона переписана, зацементована, і вбита в голову кожному, хто наважиться думати. У цьому світі телевізор — це храм. Вождь — бог. А пляшка — причастя. "яруZZкий" сидить у темній кімнаті, обіймаючи пляшку "Водки" або "Бояришника", і шепоче: «Ми — встаём с колен». Хоча вони ніколи не стояли на ногах. Бо стояти — це означає бачити світ. А вони — повзуть, плазують. У страху. У ненависті. У параної. Їхній «руZZкий мир» — це не територія. Це стан свідомості. Це місце, де логіка — ворог, а критичне мислення — зрада. Тут вірять, що світ боїться їх. Хоча світ — просто втомився. Втомився від брехні, агресії, і нескінченного «ми вас освобождаем», що завжди закінчується руїнами. Це світ, де збочення — норма. Де насильство — героїзм. Де вбивство — «захист». Де кожна ракета — «любов». Де кожна могила — «перемога». І в цьому мороці, серед фантомів, що кричать «слава роZZеи», чути лише одне — пекельну тишу. Бо справжні голоси — або мовчать, або вже не існують... Про "уZZких та их миропорядок" Автор тексту адмін телеграмканалу «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ» Ілюстрації власність телеграмканалу «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ»(репост вітається) ✍️31.08.2025 https://t.me/RuslanSpeaks.
    909views
  • Титанічних зусиль зараз докладають рятувальники ДСНС на місцях влучань у Києві. Відомо щонайменше про 4 загиблих. Дістали й фрагменти тіл - попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено.

    На одній із локацій працює новостворений спеціальний мобільний загін ДСНС «Дельта». З-під завалів вдалося дістати живими трьох людей. Є висока ймовірність, що під руїнами ще залишаються люди.

    Залучені верхолази, кінологи, психологи, інженерна, пожежно-рятувальна техніка. Активно використовується роботизована техніка для розчищення території, щоб могли швидше працювати рятувальники

    Всього по Києву одночасно працюють близько 500 рятувальників та 1000 поліцейських.

    Поліція Києва працює з постраждалими. Понад 60 слідчо-оперативних груп уже на місцях - приймають заяви громадян, фіксують наслідки обстрілу.

    Кожна хвилина роботи наших екстрених служб - це врятовані життя й підтримка людей, які найбільше постраждали від російського терору.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    Титанічних зусиль зараз докладають рятувальники ДСНС на місцях влучань у Києві. Відомо щонайменше про 4 загиблих. Дістали й фрагменти тіл - попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено. На одній із локацій працює новостворений спеціальний мобільний загін ДСНС «Дельта». З-під завалів вдалося дістати живими трьох людей. Є висока ймовірність, що під руїнами ще залишаються люди. Залучені верхолази, кінологи, психологи, інженерна, пожежно-рятувальна техніка. Активно використовується роботизована техніка для розчищення території, щоб могли швидше працювати рятувальники Всього по Києву одночасно працюють близько 500 рятувальників та 1000 поліцейських. Поліція Києва працює з постраждалими. Понад 60 слідчо-оперативних груп уже на місцях - приймають заяви громадян, фіксують наслідки обстрілу. Кожна хвилина роботи наших екстрених служб - це врятовані життя й підтримка людей, які найбільше постраждали від російського терору. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    363views
  • Скинув побратим в наш чатик, і понеслось. Ну от це прозвучало. Стільки років нам казали, що ЗСУ бусінки, найкращі, що кращі люди країни її захищають, і от думка типового тіпа, який не в ЗСУ, ходить на мітинги, робить якісь культурні проекти - що кращі люди країни саме такі. І правда, кому воно треба сидіти в руїнах без термінів служби та відпусток, їбашитись, кращі люди таким не займаються.
    Я звісно не думаю, що така думка панує у всіх, хто збирається на акції і взагалі ці акції мені подобаються за атмосферою - сам би сходив. Але читати таке відверто не дуже приємно. Я не вважаю цього тіпа кращою людиною країни. Бо дивлячись на нього розумію, що друга російсько-українська війна знову буде на моїх плечах, а цей тіп як і зараз буде десь явно не поряд, кращим за мене.
    Пробачте. Країні треба або не пиздіти, що ми кращі люди країни - її захисники, або триматися вже цієї думки врешті.
    Скинув побратим в наш чатик, і понеслось. Ну от це прозвучало. Стільки років нам казали, що ЗСУ бусінки, найкращі, що кращі люди країни її захищають, і от думка типового тіпа, який не в ЗСУ, ходить на мітинги, робить якісь культурні проекти - що кращі люди країни саме такі. І правда, кому воно треба сидіти в руїнах без термінів служби та відпусток, їбашитись, кращі люди таким не займаються. Я звісно не думаю, що така думка панує у всіх, хто збирається на акції і взагалі ці акції мені подобаються за атмосферою - сам би сходив. Але читати таке відверто не дуже приємно. Я не вважаю цього тіпа кращою людиною країни. Бо дивлячись на нього розумію, що друга російсько-українська війна знову буде на моїх плечах, а цей тіп як і зараз буде десь явно не поряд, кращим за мене. Пробачте. Країні треба або не пиздіти, що ми кращі люди країни - її захисники, або триматися вже цієї думки врешті.
    1comments 342views
  • БІЛИЙ ВІРШ ЖИТТЯ

    Посеред шляху життя не буває інструкцій,
    Хто розпізнає момент, той і встигне прожити.
    Хтось народився для слави, а хтось для мовчання,
    Та не існує шляху без гірких поворотів.
    Кожен падінням гартує свій голос і кроки.

    Все, що здається даремним, колись набуває
    Сенсу, як тиша між нотами в пісні надії.
    Можеш не знати, де шанс, поки він не згасає,
    ніби світанок, який не побачиш в тумані.
    Вчасно побачити — більше, ніж вчасно поспіти.

    Ти не спізнився. Ти просто ще не розумієш,
    що все відносне: і втрата, і радість, і згуба.
    Кожна пора має власну причину з'явитись.
    Навіть руїна готує підвалини храму.
    Навіть мовчання шепоче, коли його чуєш.

    Ті, хто бояться падіння, не вміють літати.
    Злет — не тріумф, а відбиток життєвих поразок.
    Щастя не в тому, щоб завжди стояти на скелі,
    а в тім, щоб знати, заради чого вниз ти злізеш.
    Світ — це нагода. А ти — це її відповідність.

    Мирослав Манюк
    16.07.2025
    БІЛИЙ ВІРШ ЖИТТЯ Посеред шляху життя не буває інструкцій, Хто розпізнає момент, той і встигне прожити. Хтось народився для слави, а хтось для мовчання, Та не існує шляху без гірких поворотів. Кожен падінням гартує свій голос і кроки. Все, що здається даремним, колись набуває Сенсу, як тиша між нотами в пісні надії. Можеш не знати, де шанс, поки він не згасає, ніби світанок, який не побачиш в тумані. Вчасно побачити — більше, ніж вчасно поспіти. Ти не спізнився. Ти просто ще не розумієш, що все відносне: і втрата, і радість, і згуба. Кожна пора має власну причину з'явитись. Навіть руїна готує підвалини храму. Навіть мовчання шепоче, коли його чуєш. Ті, хто бояться падіння, не вміють літати. Злет — не тріумф, а відбиток життєвих поразок. Щастя не в тому, щоб завжди стояти на скелі, а в тім, щоб знати, заради чого вниз ти злізеш. Світ — це нагода. А ти — це її відповідність. Мирослав Манюк 16.07.2025
    Like
    2
    394views
More Results