https://youtu.be/J_99_bv6z98?si=IwOYaTSWHff_RuTO

Всесвітній день майбутнього без карієсу Всесвітній день майбутнього без карієсу (World Cavity-Free Future Day) – це щорічна подія, що відзначається 14 жовтня і має на меті підвищити обізнаність про карієс та важливість здоров’я порожнини рота. Незважаючи на досягнення в галузі стоматології, карієс залишається поширеною проблемою в усьому світі, вражаючи як дітей, так і дорослих. начення Всесвітнього дня майбутнього без карієсу Карієс зубів, широко відомий як карієс, є найпоширенішим хронічним захворюванням у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від карієсу страждають 60-90% дітей шкільного віку і майже 100% дорослих. Наслідки нелікованого карієсу зубів не обмежуються лише болем і дискомфортом. Він може призвести до естетичних проблем, труднощів з жуванням, пропущених днів у школі чи на роботі та навіть більш серйозних ускладнень. Більше того, економічний тягар лікування карієсу може бути значним, особливо для незахищених верств населення. Історія та місія Всесвітнього дня майбутнього без карієсу Ініційований у 2016 році Альянсом за майбутнє без карієсу (ACFF), День боротьби з карієсом зубів був започаткований з метою вирішення нагальної потреби у підвищенні обізнаності про карієс у всьому світі. Місія ACFF полягає у висвітленні більш широких проблем, пов’язаних з поганим стоматологічним здоров’ям, та просуванні найкращих практик профілактики та лікування карієсу. Цей день відзначається у всьому світі різноманітними заходами, включаючи інформаційно-просвітницькі заходи, освітні кампанії, безкоштовні консультації з догляду за порожниною рота, професійні вебінари, шкільні освітні заходи тощо, які координуються місцевими громадами, відділеннями ACFF та партнерськими організаціями.

Повністю знищений ударом 5-поверховий будинок у Дарницькому районі На місці триває пошукова операція. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

🌧️ "Під весняним дощем" — глибока музична колаборація від Крихітки та Хейтспіч 🌧️ Нова спільна робота Крихітки та Хейтспіч переносить слухачів у світ дощу, емоцій та неочікуваних зустрічей. "Під весняним дощем" — це не просто пісня, це особистий діалог, у якому весняний дощ стає символом очищення, оновлення та водночас роздумів про минуле. 🌦️ Трек розповідає про ту мить, коли ти раптом згадуєш важливі моменти, розлучення та нові почуття, які поволі зароджуються у серці. Звучання Хейтспіч додає меланхолійного настрою, підкреслюючи глибину тексту і мелодії, а ліричний вокал Крихітки зачаровує своєю проникливістю. 💔 Це пісня про пошук сенсу серед спогадів, про силу йти вперед, навіть коли серце тягнеться назад. "Під весняним дощем" надихає на роздуми, дарує відчуття ностальгії, і, водночас, нагадує, що кожен дощ колись закінчується, залишаючи місце для нових емоцій. 🌱 🎶 Як вам нова пісня? Чи знайшли ви в ній частинку себе? Пишіть свої враження в коментарях! 👇 #Коло_Музики #українськамузика

Якщо ви думаєте, що в нашій квартирі живе собака, ви помиляєтеся. У нас мешкає жива, пухнаста істота з іменем Люся, яка впевнена, що вона не пес, а дуже мала, але надзвичайно важлива істота. За паспортом (тобто веткнижкою) вона — Шіт-цу. Але за суттю — це ходяча казка з мокрим носом. Зовні Люся — це шедевр дизайну. Уявіть собі пухнасту кульку з довгою шовковистою шерсткою, з-під якої визирають дві чорні, як маслини, оченята і маленький, завжди вологий носик. Її хвіст, закручений в пишне кільце, гордо майорить на спині, ніби прапор королівства. Коли вона йде, її довга шерсть плавно коливається, а сама вона ступає з такою грацією, наче не по килиму, а по червоній доріжці на кінофестивалі. Ми називаємо це «ефектом повільної камери». Але вся ця аристократична зовнішність — лише фасад. Характер у Люсі — суцільний контраст. Вона впевнена, що весь світ створений для двох речей: її комфорту та її розваг. Люся — геній вигадування ігор. Її улюблена називається «А тепер кидай, а я буду дивитися з таким виглядом, що тобі стане соромно». Правила прості: ви кидаєте їй м'ячик, а вона, замість того щоб бігти, сидить і дивиться на вас спокійним, трохи зверхнім поглядом. Мовляв: «Ти серйозно? Ти очікував, що я, княжна, буду метушитися? Сам іди, принеси». Її друге хобі — сон. Люся спить не так, як звичайні смертні. Вона не спить, а влаштовує виставу «Всі позування для сплячої красуні». То вона витягнеться, як дама на розкішному дивані, то згорнеться калачиком, прикривши носик лапкою, то займе всю подушку, залишивши нам лише маленький куточок. І при цьому періодично важко зітхає, ніби переживає драму вселенського масштабу. Але найсмішніше — це її ставлення до їжі. Почувши звук відкривається холодильника або шелест пакетика, Люся перетворюється з лінивої аристократки на блискавичну, мініатюрну торнадо. Вона з'являється на кухні миттєво, стоїть на задніх лапках, а її пухнасті вуха, зав'язані в «косички» бантиками, струнко торчать вгору. Її погляд говорить: «Вибачте, це, мабуть, моя порція коштовностей? Я прийшла їх отримати. Дякую». Незважаючи на весь свій «комедійний» образ, Люся — це наше серце. Коли хтось із нас сумний, вона завжди підійде і тихенько покладе свою пухнасту лапку на коліно. Вона не вимагатиме грати, а просто побуде поруч. У цю хвилину розумієш, що вся її королівська гра — це лише витвір мистецтва, а насправді вона — найвідданіший і найніжніший друг. Отже, наша Люся — це не просто собака. Це пухнастий антидепресант, майстер релаксу та чотирилапий актор комедійного жанру. Вона нагадує нам кожен день, що життя — це гра, сон має бути комфортним, а любов може поміститися в маленькому тілі з величезним серцем. І що найголовніше — завжди варто носити бантики, навіть якщо вони тобі дуже заважають дивитися. Це стильно. #улюбленці #радість #собака

#поезія