• Емоції
    Емоції
    Like
    1
    166переглядів
  • Congratulation
    1
    75переглядів
  • https://www.youtube.com/live/PoAemh8A1I0?si=REvV5j2Xt4mNI102
    https://www.youtube.com/live/PoAemh8A1I0?si=REvV5j2Xt4mNI102
    146переглядів
  • Love
    Like
    5
    631переглядів
  • https://www.youtube.com/live/-TMtyqjKWzs?si=wyAsm4Ucpcv1a8fH
    https://www.youtube.com/live/-TMtyqjKWzs?si=wyAsm4Ucpcv1a8fH
    66переглядів
  • #Постаті

    ЗАСУДЖЕНИЙ ЗА ВІРШ Т. ШЕВЧЕНКА

    Художник Опанас Заливаха народився 26 листопада 1925 року на Харківщині. Рятуючись від голоду 1933-го, родина переїхала на Далекий Схід. Навчаючись на художника, Панас був на практиці в м. Косів на Івано-Франківщині. Після повернення в Ленінград почав учити рідну мову, читати книжки з історії України. Цей інтерес і покликав його в Україну і, зокрема, в Івано-Франківськ. У травні 1962-го відбулася його персональна виставка в Івано-Франківську. Однак її закрили бо «в представлених роботах немає героїв будівництва світлого майбутнього». Жив на даху в костелі, туди до Опанаса приїздили Параджанов, Фігель, Якутович.

    У 1964 р. до 150-річчя Т. Шевченка Заливаха разом з Аллою Горською, Людмилою Семикіною, Галиною Зубченко, Галиною Севрук створив вітраж у Київському університеті. Але ще до прийняття комісією вітраж було знищено. 27 серпня 1965 року до Завірюхи прийшли з обшуком. На закритому судовому засіданні отримав він 5 років таборів суворого режиму. Що було доказом? У художника знайшли переписаний від руки вірш Шевченка «Доля», а «експертиза» встановила, що це антирадянський твір невідо мого автора.

    Після таборів працював креслярем на побут комбінаті. І звичайно ж, малював. Визнання прийшло лише після здобуття Україною Незалежності.

    https://suspilne.media/culture/822525-mi-duze-garno-vidculi-strasti-h...

    З відривного календаря "Український народний календар" за 26 листопада.
    -------------
    #Постаті ЗАСУДЖЕНИЙ ЗА ВІРШ Т. ШЕВЧЕНКА Художник Опанас Заливаха народився 26 листопада 1925 року на Харківщині. Рятуючись від голоду 1933-го, родина переїхала на Далекий Схід. Навчаючись на художника, Панас був на практиці в м. Косів на Івано-Франківщині. Після повернення в Ленінград почав учити рідну мову, читати книжки з історії України. Цей інтерес і покликав його в Україну і, зокрема, в Івано-Франківськ. У травні 1962-го відбулася його персональна виставка в Івано-Франківську. Однак її закрили бо «в представлених роботах немає героїв будівництва світлого майбутнього». Жив на даху в костелі, туди до Опанаса приїздили Параджанов, Фігель, Якутович. У 1964 р. до 150-річчя Т. Шевченка Заливаха разом з Аллою Горською, Людмилою Семикіною, Галиною Зубченко, Галиною Севрук створив вітраж у Київському університеті. Але ще до прийняття комісією вітраж було знищено. 27 серпня 1965 року до Завірюхи прийшли з обшуком. На закритому судовому засіданні отримав він 5 років таборів суворого режиму. Що було доказом? У художника знайшли переписаний від руки вірш Шевченка «Доля», а «експертиза» встановила, що це антирадянський твір невідо мого автора. Після таборів працював креслярем на побут комбінаті. І звичайно ж, малював. Визнання прийшло лише після здобуття Україною Незалежності. https://suspilne.media/culture/822525-mi-duze-garno-vidculi-strasti-hristovi-spogadi-arini-zalivahi-pro-batka-disidenta-opanasa-zalivahu/ З відривного календаря "Український народний календар" за 26 листопада. -------------
    357переглядів
  • УСМІХНІТЬСЯ🤣🤣🤣
    УСМІХНІТЬСЯ🤣🤣🤣
    317переглядів
  • https://www.youtube.com/live/WgOVCGzXcAU?si=XMwq4Lz5l3HG0OcQ
    https://www.youtube.com/live/WgOVCGzXcAU?si=XMwq4Lz5l3HG0OcQ
    253переглядів 1 Поширень
  • https://youtu.be/bDQ5oMabAYw?si=R2GhQ0fG3JwLIoRP
    https://youtu.be/bDQ5oMabAYw?si=R2GhQ0fG3JwLIoRP
    148переглядів
  • Сьогодні, у День Державного Прапора України, ми вшановуємо наш синьо-жовтий стяг, який став символом незламності, єдності та боротьби за свободу. Під цими кольорами наші воїни щодня захищають нашу землю від окупанта, виборюють мир і майбутнє для кожного з нас. Вони – справжні супергерої, які своїми діями показують, що сила не в броні чи надздібностях, а у вірі, стійкості та незламній любові до Батьківщини.

    Синьо-жовтий прапор - не просто стяг, це символ нашої сили, нашої свободи і нашої єдності. Під цими кольорами ми боремося, працюємо, мріємо і перемагаємо!

    Синій – це мирне небо над Україною, наш простір для великих ідей і нових можливостей. Це те, за що ми стоїмо – за світ, в якому є місце для всіх наших мрій.

    Жовтий – це колосся наших полів, наша родюча земля, яка годує і підтримує нас. Це також колір тепла, надії і нескінченної віри в майбутнє.

    Щодня ці кольори дають нам силу і рішучість. Вони нагадують, що українці захищають не тільки країну, а й людей, наші ідеї, нашу свободу. Кожен раз, коли ви бачите синьо-жовтий прапор, знайте: це не просто символ. Це наш спільний дух, наша незламність, наш непохитний характер.

    Сьогодні, у День Державного Прапора України, ми вшановуємо цей стяг, який пройшов разом з нами крізь випробування, але завжди залишався символом перемоги. Пам'ятайте, прапор – це більше, ніж тканина. Це наша історія, наша гордість і наше майбутнє.

    Тож підніміть прапор високо, тримайте його з гордістю і ніколи не забувайте: ми сильні, коли ми разом. 🇺🇦💪

    #fan_art #день_прапора #Україна
    Сьогодні, у День Державного Прапора України, ми вшановуємо наш синьо-жовтий стяг, який став символом незламності, єдності та боротьби за свободу. Під цими кольорами наші воїни щодня захищають нашу землю від окупанта, виборюють мир і майбутнє для кожного з нас. Вони – справжні супергерої, які своїми діями показують, що сила не в броні чи надздібностях, а у вірі, стійкості та незламній любові до Батьківщини. Синьо-жовтий прапор - не просто стяг, це символ нашої сили, нашої свободи і нашої єдності. Під цими кольорами ми боремося, працюємо, мріємо і перемагаємо! Синій – це мирне небо над Україною, наш простір для великих ідей і нових можливостей. Це те, за що ми стоїмо – за світ, в якому є місце для всіх наших мрій. Жовтий – це колосся наших полів, наша родюча земля, яка годує і підтримує нас. Це також колір тепла, надії і нескінченної віри в майбутнє. Щодня ці кольори дають нам силу і рішучість. Вони нагадують, що українці захищають не тільки країну, а й людей, наші ідеї, нашу свободу. Кожен раз, коли ви бачите синьо-жовтий прапор, знайте: це не просто символ. Це наш спільний дух, наша незламність, наш непохитний характер. Сьогодні, у День Державного Прапора України, ми вшановуємо цей стяг, який пройшов разом з нами крізь випробування, але завжди залишався символом перемоги. Пам'ятайте, прапор – це більше, ніж тканина. Це наша історія, наша гордість і наше майбутнє. Тож підніміть прапор високо, тримайте його з гордістю і ніколи не забувайте: ми сильні, коли ми разом. 🇺🇦💪 #fan_art #день_прапора #Україна
    Love
    4
    1Kпереглядів