• Повністю підтримую! Нам потрібно шанувати своїх рідних талановитих українських виконавців!🎵🇺🇦
    Повністю підтримую! Нам потрібно шанувати своїх рідних талановитих українських виконавців!🎵🇺🇦
    #Eurovision2025 #Євробачення2025
    Авторка тексту: українська співачка Анжеліка Рудницька
    Щороку у період «Євробачення» я перетворююсь на адвоката українських представників на конкурсі. Навіть тих, з якими не знайома, і тих, хто ніколи не дякує.
    Бо справа не у персоналіях.
    Понад 30 років я і команда «Територія А», а також багато наших колег, бʼємося у прямому і переносному сенсі за українськість інформаційного і музичного простору.
    Переконуємо суспільство, що наше мистецтво - найкраще, бо наше, або ж (якщо не перебільшувати) - то безумовно чудове, яскраве, талановите, самобутнє, сповнене сенсами.

    З року в рік на «Євробаченні»
    Україна гідно представляє нашу музичну індустрію. Багатомільйонна аудиторія (якій не до нашої війни, бо у них своє життя і свої проблеми) бачить, що ми живемо, боремося, творимо. Ця аудиторія підтримує Україну, слухає нашу музику, бажає удачі нашим музикантам, перетворює їх із локальних артистів на відомих поза межами України. Мільйонні перегляди і прослуховування українських пісень дають можливість нашим артистам і авторам отримувати роялті (пасивний дохід), з яких митці платять податки (це відбувається автоматично, якщо ви цього не знали). Цей дохід дає поштовх артистам рухатися активніше, дає впевненість у собі. А їхня відомість дозволяє доносити правду про війну тим, кого вона не стосується і не цікавить.
    Це суттєва частина української культурної дипломатії. Це можливість збирати донорські кошти не лише з українців, а й з аудиторії та міжнародних організацій, які раніше не цікавилися українськими проблемами. Зрештою, це нові контракти і горизонти для творчості.

    Успіх одного українця - це успіх цілої країни. Кожен артист (митець), який стає впізнаваним, завдяки міжнародним конкурсам, - це ще один голос правди і сили. Навіть, якщо це світлий голос Данила Лещинського (соліст), якщо це трепетна, зворушлива із внутрішнім нервом пісня Валентина Лещинського (гітарист гурту і автор пісні). Навіть якщо це історія Маленького Принца (за Екзюпері, якщо ви читали), який рятує планету любовʼю і порядком. Ці двоє близнюків одержимо хотіли на «Євробачення» і здійснили свою мрію. Вдало представили Україну, отримали 9 місце.
    Федір Ходаков (барабанщик гурту) - син українського захисника. Російські окупанти зруйнували будинок Христини Стариковоі - бек-вокалістки гурту Ziferblat у Мирнограді на Донеччині.

    «Молитовна пташка» - це їхнє спільне прагнення української Перемоги, промовлена не зброєю, а іншими засобами (емоцією, музикою, кольором, образами, світлом, чорними драматичними паузами, які переривають цю яскраву ідилію і долають композиції трагізму). Але щоб це побачити і відчути - треба перестати повторювати чужі фрази про бездарність і безсенсовість, які вкидає російський ворог і якому відіграють хороші українці.
    Цікаво, як ті, хто протягом 3 місяців паплюжать найпублічніший на цьому етапі український проєкт, збираються переконати молодь НЕ СЛУХАТИ російську музику, а любити своє?
    Може, досить влаштовувати у соцмережах танці під дудку росії? Може, час навчитися цінувати своє не декларативно, а по-справжньому, з усією силою і любовʼю одне до одного. Під час геноцидної війни - це найголовніше.

    І важливі слова із пісні:
    «Доля довірила світ
    Останнім із нас...»

    Хіба це не про наших захисників? Хіба це не про нашу країну, яка живим щитом стоїть між світлом і темрявою?

    Розумію, що ми всі знервовані, перевтомлені. Але нам є на кого спрямовувати свою лють - у нас є ворог. Йому надсилайте свою ненависть і зневагу.

    Будьмо мудрими і стійкими. Доля нам довірила бути світлом світу. Не дайте темряві знищувати вас.

    Моя підтримка Ziferblat
    2
    208views
  • #Eurovision2025 #Євробачення2025
    Авторка тексту: українська співачка Анжеліка Рудницька
    Щороку у період «Євробачення» я перетворююсь на адвоката українських представників на конкурсі. Навіть тих, з якими не знайома, і тих, хто ніколи не дякує.
    Бо справа не у персоналіях.
    Понад 30 років я і команда «Територія А», а також багато наших колег, бʼємося у прямому і переносному сенсі за українськість інформаційного і музичного простору.
    Переконуємо суспільство, що наше мистецтво - найкраще, бо наше, або ж (якщо не перебільшувати) - то безумовно чудове, яскраве, талановите, самобутнє, сповнене сенсами.

    З року в рік на «Євробаченні»
    Україна гідно представляє нашу музичну індустрію. Багатомільйонна аудиторія (якій не до нашої війни, бо у них своє життя і свої проблеми) бачить, що ми живемо, боремося, творимо. Ця аудиторія підтримує Україну, слухає нашу музику, бажає удачі нашим музикантам, перетворює їх із локальних артистів на відомих поза межами України. Мільйонні перегляди і прослуховування українських пісень дають можливість нашим артистам і авторам отримувати роялті (пасивний дохід), з яких митці платять податки (це відбувається автоматично, якщо ви цього не знали). Цей дохід дає поштовх артистам рухатися активніше, дає впевненість у собі. А їхня відомість дозволяє доносити правду про війну тим, кого вона не стосується і не цікавить.
    Це суттєва частина української культурної дипломатії. Це можливість збирати донорські кошти не лише з українців, а й з аудиторії та міжнародних організацій, які раніше не цікавилися українськими проблемами. Зрештою, це нові контракти і горизонти для творчості.

    Успіх одного українця - це успіх цілої країни. Кожен артист (митець), який стає впізнаваним, завдяки міжнародним конкурсам, - це ще один голос правди і сили. Навіть, якщо це світлий голос Данила Лещинського (соліст), якщо це трепетна, зворушлива із внутрішнім нервом пісня Валентина Лещинського (гітарист гурту і автор пісні). Навіть якщо це історія Маленького Принца (за Екзюпері, якщо ви читали), який рятує планету любовʼю і порядком. Ці двоє близнюків одержимо хотіли на «Євробачення» і здійснили свою мрію. Вдало представили Україну, отримали 9 місце.
    Федір Ходаков (барабанщик гурту) - син українського захисника. Російські окупанти зруйнували будинок Христини Стариковоі - бек-вокалістки гурту Ziferblat у Мирнограді на Донеччині.

    «Молитовна пташка» - це їхнє спільне прагнення української Перемоги, промовлена не зброєю, а іншими засобами (емоцією, музикою, кольором, образами, світлом, чорними драматичними паузами, які переривають цю яскраву ідилію і долають композиції трагізму). Але щоб це побачити і відчути - треба перестати повторювати чужі фрази про бездарність і безсенсовість, які вкидає російський ворог і якому відіграють хороші українці.
    Цікаво, як ті, хто протягом 3 місяців паплюжать найпублічніший на цьому етапі український проєкт, збираються переконати молодь НЕ СЛУХАТИ російську музику, а любити своє?
    Може, досить влаштовувати у соцмережах танці під дудку росії? Може, час навчитися цінувати своє не декларативно, а по-справжньому, з усією силою і любовʼю одне до одного. Під час геноцидної війни - це найголовніше.

    І важливі слова із пісні:
    «Доля довірила світ
    Останнім із нас...»

    Хіба це не про наших захисників? Хіба це не про нашу країну, яка живим щитом стоїть між світлом і темрявою?

    Розумію, що ми всі знервовані, перевтомлені. Але нам є на кого спрямовувати свою лють - у нас є ворог. Йому надсилайте свою ненависть і зневагу.

    Будьмо мудрими і стійкими. Доля нам довірила бути світлом світу. Не дайте темряві знищувати вас.

    Моя підтримка Ziferblat
    #Eurovision2025 #Євробачення2025 Авторка тексту: українська співачка Анжеліка Рудницька Щороку у період «Євробачення» я перетворююсь на адвоката українських представників на конкурсі. Навіть тих, з якими не знайома, і тих, хто ніколи не дякує. Бо справа не у персоналіях. Понад 30 років я і команда «Територія А», а також багато наших колег, бʼємося у прямому і переносному сенсі за українськість інформаційного і музичного простору. Переконуємо суспільство, що наше мистецтво - найкраще, бо наше, або ж (якщо не перебільшувати) - то безумовно чудове, яскраве, талановите, самобутнє, сповнене сенсами. З року в рік на «Євробаченні» Україна гідно представляє нашу музичну індустрію. Багатомільйонна аудиторія (якій не до нашої війни, бо у них своє життя і свої проблеми) бачить, що ми живемо, боремося, творимо. Ця аудиторія підтримує Україну, слухає нашу музику, бажає удачі нашим музикантам, перетворює їх із локальних артистів на відомих поза межами України. Мільйонні перегляди і прослуховування українських пісень дають можливість нашим артистам і авторам отримувати роялті (пасивний дохід), з яких митці платять податки (це відбувається автоматично, якщо ви цього не знали). Цей дохід дає поштовх артистам рухатися активніше, дає впевненість у собі. А їхня відомість дозволяє доносити правду про війну тим, кого вона не стосується і не цікавить. Це суттєва частина української культурної дипломатії. Це можливість збирати донорські кошти не лише з українців, а й з аудиторії та міжнародних організацій, які раніше не цікавилися українськими проблемами. Зрештою, це нові контракти і горизонти для творчості. Успіх одного українця - це успіх цілої країни. Кожен артист (митець), який стає впізнаваним, завдяки міжнародним конкурсам, - це ще один голос правди і сили. Навіть, якщо це світлий голос Данила Лещинського (соліст), якщо це трепетна, зворушлива із внутрішнім нервом пісня Валентина Лещинського (гітарист гурту і автор пісні). Навіть якщо це історія Маленького Принца (за Екзюпері, якщо ви читали), який рятує планету любовʼю і порядком. Ці двоє близнюків одержимо хотіли на «Євробачення» і здійснили свою мрію. Вдало представили Україну, отримали 9 місце. Федір Ходаков (барабанщик гурту) - син українського захисника. Російські окупанти зруйнували будинок Христини Стариковоі - бек-вокалістки гурту Ziferblat у Мирнограді на Донеччині. «Молитовна пташка» - це їхнє спільне прагнення української Перемоги, промовлена не зброєю, а іншими засобами (емоцією, музикою, кольором, образами, світлом, чорними драматичними паузами, які переривають цю яскраву ідилію і долають композиції трагізму). Але щоб це побачити і відчути - треба перестати повторювати чужі фрази про бездарність і безсенсовість, які вкидає російський ворог і якому відіграють хороші українці. Цікаво, як ті, хто протягом 3 місяців паплюжать найпублічніший на цьому етапі український проєкт, збираються переконати молодь НЕ СЛУХАТИ російську музику, а любити своє? Може, досить влаштовувати у соцмережах танці під дудку росії? Може, час навчитися цінувати своє не декларативно, а по-справжньому, з усією силою і любовʼю одне до одного. Під час геноцидної війни - це найголовніше. І важливі слова із пісні: «Доля довірила світ Останнім із нас...» Хіба це не про наших захисників? Хіба це не про нашу країну, яка живим щитом стоїть між світлом і темрявою? Розумію, що ми всі знервовані, перевтомлені. Але нам є на кого спрямовувати свою лють - у нас є ворог. Йому надсилайте свою ненависть і зневагу. Будьмо мудрими і стійкими. Доля нам довірила бути світлом світу. Не дайте темряві знищувати вас. Моя підтримка Ziferblat
    3
    5Kviews 1 Shares
  • #цитати
    “Справжня нагорода - не в тому, що отримаєш, а в тому, як довго залишишся у людській пам’яті. Бо гідність вимірюється не моментом слави, а часом згадки .”
    4
    464views
  • #поезія
    Нечутно ходить вітер по землі
    цілує ніжним яблуням долоні,
    Які тепер ми добрі і сумні,
    які тепер ми серцем безборонні!

    Як знаєм все, як хочемо не знать,
    які чужі нам вихватки і пози.
    І як в душі не хоче проминать
    і все, і всі, побачені крізь сльози.

    Ліна Костенко
    #поезія Нечутно ходить вітер по землі цілує ніжним яблуням долоні, Які тепер ми добрі і сумні, які тепер ми серцем безборонні! Як знаєм все, як хочемо не знать, які чужі нам вихватки і пози. І як в душі не хоче проминать і все, і всі, побачені крізь сльози. Ліна Костенко
    257views
  • NAnews‼️: תל אביב. הסרטים האוקראיניים "ויקטור" ו-"2000 מטרים לאנדרייבקה" בפסטיבל דוקאביב — פסטיבל הדוקו המרכזי של ישראל, 22–31 במאי 2025

    בין התאריכים 22–31 במאי 2025 מתקיים בתל אביב פסטיבל דוקאביב הבינלאומי ה-27 לקולנוע תיעודי.
    האירועים ייערכו ברחבי העיר: סינמטק תל אביב, מוזיאון תל אביב, מרכז סוזן דלל, Migdalor Cinema, Azrieli Sarona ועוד.

    שני הסרטים האוקראיניים נוצרו על רקע הפלישה הרוסית המלאה ונכללו בקטגוריה המיוחדת World in Conflict, המוקדשת ל"סכסוכים עכשוויים".

    "ויקטור" הוא סרט שחור-לבן על נער כבדי שמיעה מאזור חרקוב שמתעד את המלחמה דרך עדשת המצלמה שלו — מבלי כמעט לשמוע אותה. יצירה עמוקה, פיוטית ואישית.

    "2000 מטרים לאנדרייבקה" הוא סרט חדש של מסטיסלב צ'רנוב, שצולם בחזית בזמן אמת. צילומים מתוך קסדות החיילים האוקראינים מציגים את מציאות הקרב באופן בלתי מתווך.

    הקרנות יתקיימו באולמות המרכזיים של תל אביב כחלק מהתחרות הבינלאומית של דוקאביב.

    למה דווקא הסרטים האלה הפכו למרכז העניין של הפסטיבל?
    איך קולנוע אוקראיני הצליח לגעת בקהל בישראל — קראו באתר NAnews – חדשות ישראל:

    https://nikk.agency/he/2000-22-31-2025/

    #nanews #נאנוז #דוקאביב2025 #אוקראינהבישראל #ישראלאוקראינה #חדשותישראל #naאופטימיזציה
    NAnews‼️: תל אביב. הסרטים האוקראיניים "ויקטור" ו-"2000 מטרים לאנדרייבקה" בפסטיבל דוקאביב — פסטיבל הדוקו המרכזי של ישראל, 22–31 במאי 2025 בין התאריכים 22–31 במאי 2025 מתקיים בתל אביב פסטיבל דוקאביב הבינלאומי ה-27 לקולנוע תיעודי. האירועים ייערכו ברחבי העיר: סינמטק תל אביב, מוזיאון תל אביב, מרכז סוזן דלל, Migdalor Cinema, Azrieli Sarona ועוד. שני הסרטים האוקראיניים נוצרו על רקע הפלישה הרוסית המלאה ונכללו בקטגוריה המיוחדת World in Conflict, המוקדשת ל"סכסוכים עכשוויים". "ויקטור" הוא סרט שחור-לבן על נער כבדי שמיעה מאזור חרקוב שמתעד את המלחמה דרך עדשת המצלמה שלו — מבלי כמעט לשמוע אותה. יצירה עמוקה, פיוטית ואישית. "2000 מטרים לאנדרייבקה" הוא סרט חדש של מסטיסלב צ'רנוב, שצולם בחזית בזמן אמת. צילומים מתוך קסדות החיילים האוקראינים מציגים את מציאות הקרב באופן בלתי מתווך. הקרנות יתקיימו באולמות המרכזיים של תל אביב כחלק מהתחרות הבינלאומית של דוקאביב. למה דווקא הסרטים האלה הפכו למרכז העניין של הפסטיבל? איך קולנוע אוקראיני הצליח לגעת בקהל בישראל — קראו באתר NAnews – חדשות ישראל: https://nikk.agency/he/2000-22-31-2025/ #nanews #נאנוז #דוקאביב2025 #אוקראינהבישראל #ישראלאוקראינה #חדשותישראל #naאופטימיזציה
    NIKK.AGENCY
    תל אביב. הסרטים האוקראיניים "ויקטור" ו"2000 מטר לאנדרייבקה" בדוקאביב - פסטיבל הסרטים הדוקומנטריים המרכזי של ישראל בין ה-22 ל-31 במאי 2025 - Новости Израиля НАновости
    בפסטיבל הסרטים הדוקומנטריים דוקאביב 2025 בתל אביב יוצגו שני סרטים אוקראינים: "ויקטור" ו"2000 מטר לאנדריייבה", החושפים את עומק המלחמה באוקראינה. זהו צעד חשוב בגישור התרבותי בין אוקראינה לישראל. - NANews חדשות ישראל.
    5Kviews
  • Сьогодні у мене чергове досягнення у Farmasi – 12%! Для мене це вже вагомий результат, адже я бачу, як моя праця приносить плоди і я зростаю. Кожен такий крок наближає мене до моєї мети, і я не збираюся зупинятися на досягнутому.
    Крім того, я вже є фінансовим менеджером у StarLife та маю ліцензію експерта страхового ринку України. Це важлива частина мого життя, де я допомагаю людям забезпечити їхнє фінансове майбутнє.
    Я вважаю, що обидва ці напрямки – Farmasi та StarLife – є важливими і цінними для мене. Farmasi дає мені можливість працювати з чудовою продукцією, допомагати людям ставати красивішими та здоровішими, будувати свою команду та отримувати задоволення від спілкування та лідерства. StarLife – це моя місія допомагати людям захистити себе та своїх близьких, забезпечити їхню фінансову стабільність.
    Я не хочу обирати між цими двома бізнесами, адже кожен з них дає мені щось своє. Вони доповнюють один одного, розширюють мої можливості та коло знайомств. Навички, які я отримую в одній сфері, допомагають мені в іншій. Крім того, це різні джерела доходу, що робить моє фінансове становище більш стабільним.
    Я вірю, що мій досвід у двох різних мережевих компаніях – це моя сила. Я бачу ширшу картину ринку, розумію різні підходи до бізнесу і можу використовувати це для свого зростання. Я планую й надалі розвиватися в обох напрямках, знаходити баланс і використовувати свої знання та вміння для досягнення ще більших успіхів. Я впевнена у своїх силах і знаю, що все можливо!

    #farmasi #StarLife #мотивація
    Сьогодні у мене чергове досягнення у Farmasi – 12%! Для мене це вже вагомий результат, адже я бачу, як моя праця приносить плоди і я зростаю. Кожен такий крок наближає мене до моєї мети, і я не збираюся зупинятися на досягнутому. Крім того, я вже є фінансовим менеджером у StarLife та маю ліцензію експерта страхового ринку України. Це важлива частина мого життя, де я допомагаю людям забезпечити їхнє фінансове майбутнє. Я вважаю, що обидва ці напрямки – Farmasi та StarLife – є важливими і цінними для мене. Farmasi дає мені можливість працювати з чудовою продукцією, допомагати людям ставати красивішими та здоровішими, будувати свою команду та отримувати задоволення від спілкування та лідерства. StarLife – це моя місія допомагати людям захистити себе та своїх близьких, забезпечити їхню фінансову стабільність. Я не хочу обирати між цими двома бізнесами, адже кожен з них дає мені щось своє. Вони доповнюють один одного, розширюють мої можливості та коло знайомств. Навички, які я отримую в одній сфері, допомагають мені в іншій. Крім того, це різні джерела доходу, що робить моє фінансове становище більш стабільним. Я вірю, що мій досвід у двох різних мережевих компаніях – це моя сила. Я бачу ширшу картину ринку, розумію різні підходи до бізнесу і можу використовувати це для свого зростання. Я планую й надалі розвиватися в обох напрямках, знаходити баланс і використовувати свої знання та вміння для досягнення ще більших успіхів. Я впевнена у своїх силах і знаю, що все можливо! #farmasi #StarLife #мотивація
    3Kviews
  • Харків, з мого вікна ☔
    Харків, з мого вікна ☔
    314views 4Plays
  • https://www.youtube.com/live/5xmpfZhwRvI?si=HfU8OoopBAdzQwai
    https://www.youtube.com/live/5xmpfZhwRvI?si=HfU8OoopBAdzQwai
    246views
  • Харків, дощик ☔
    Харків, дощик ☔
    1
    314views 6Plays
  • #цитати
    “Справжня нагорода - не в тому, що отримаєш, а в тому, як довго залишишся у людській пам’яті. Бо гідність вимірюється не моментом слави, а часом згадки .”
    #цитати “Справжня нагорода - не в тому, що отримаєш, а в тому, як довго залишишся у людській пам’яті. Бо гідність вимірюється не моментом слави, а часом згадки .”
    6
    947views 1 Shares