Українська
English
#книжковий_відгук #Лана_читає #хтивікниги
“І зійде крига” Ханна Ґрейс
Видавництво Віват
Дай Боженька здоров’я всім, завдяки кому на світ з’явилася ця книга українською! Бо вона просто витягла мене з цього бентежного світу і відправила кудись в американський коледж, де атмосфера, як у фільмах, де все так цікаво і так палко, що у мене одяг дивом не загорівся, поки я читала.
Анастейша (дякувати Богові, не Стіл) займається фігурним катанням і мріє перемогти на Олімпіаді. Для цього вона впахує кожен Божий день (та шо ж так Бога багато? мені перед ним навіть ніяково…), і коли через хокеїстів розгромили її ковзанку, вона оскаженіла та визверилася на Нейта, який, власне, є капітаном команди. Там доволі заплутана прелюдія, але тут авторка, як могла, зробила “від ненависті до кохання”. Ненависть, якщо чесно, така собі, і тримається скоріше на трохи крижаному характері Анастейши, але вона швидко минає. І починається аґінь.
Я була у захваті. Нейт - просто нереальний green flag. Чомусь, коли я почула про хокеїста, подумала, що тут буде якийсь нереальний альфач та йобарь-терорист. А він… ну… чесно кажучи, такий і є, але якось по-приємному))) Сцен сексу дофіга, всі палкі і всі круті, але при цьому герої постійно розмовляють словами через рот та висловлюють свої почуття. Прикиньте?! В романі. Розмовляють. І все пояснюють.
У книзі багато уваги приділяється терапії, персонажі наголошують, наскільки це корисно та важливо, і наскільки важливо усвідомлювати свої почуття та вміти відстоювати свої кордони. А ще вона здалася мені доволі рівною, тут не було скажених емоційних гойдалок, драма є, але якраз в міру, щоб життя медом не здавалося. Ну якщо воно раптом медом здавалося. Є класні другорядні персонажі, і мене порадувало, що про них будуть окремі частини.
Інколи мені хотілося потрусити Анастейшу, щоб вона нарешті отямилася, але з іншого боку це ж мені як читачці збоку видніше. А їй як вигаданій персонажці як ото одразу з усім розібратися?!))
Коротше, від мене однозначний лайк і очікування наступних книг!
“І зійде крига” Ханна Ґрейс
Видавництво Віват
Дай Боженька здоров’я всім, завдяки кому на світ з’явилася ця книга українською! Бо вона просто витягла мене з цього бентежного світу і відправила кудись в американський коледж, де атмосфера, як у фільмах, де все так цікаво і так палко, що у мене одяг дивом не загорівся, поки я читала.
Анастейша (дякувати Богові, не Стіл) займається фігурним катанням і мріє перемогти на Олімпіаді. Для цього вона впахує кожен Божий день (та шо ж так Бога багато? мені перед ним навіть ніяково…), і коли через хокеїстів розгромили її ковзанку, вона оскаженіла та визверилася на Нейта, який, власне, є капітаном команди. Там доволі заплутана прелюдія, але тут авторка, як могла, зробила “від ненависті до кохання”. Ненависть, якщо чесно, така собі, і тримається скоріше на трохи крижаному характері Анастейши, але вона швидко минає. І починається аґінь.
Я була у захваті. Нейт - просто нереальний green flag. Чомусь, коли я почула про хокеїста, подумала, що тут буде якийсь нереальний альфач та йобарь-терорист. А він… ну… чесно кажучи, такий і є, але якось по-приємному))) Сцен сексу дофіга, всі палкі і всі круті, але при цьому герої постійно розмовляють словами через рот та висловлюють свої почуття. Прикиньте?! В романі. Розмовляють. І все пояснюють.
У книзі багато уваги приділяється терапії, персонажі наголошують, наскільки це корисно та важливо, і наскільки важливо усвідомлювати свої почуття та вміти відстоювати свої кордони. А ще вона здалася мені доволі рівною, тут не було скажених емоційних гойдалок, драма є, але якраз в міру, щоб життя медом не здавалося. Ну якщо воно раптом медом здавалося. Є класні другорядні персонажі, і мене порадувало, що про них будуть окремі частини.
Інколи мені хотілося потрусити Анастейшу, щоб вона нарешті отямилася, але з іншого боку це ж мені як читачці збоку видніше. А їй як вигаданій персонажці як ото одразу з усім розібратися?!))
Коротше, від мене однозначний лайк і очікування наступних книг!
#книжковий_відгук #Лана_читає #хтивікниги
“І зійде крига” Ханна Ґрейс
Видавництво Віват
Дай Боженька здоров’я всім, завдяки кому на світ з’явилася ця книга українською! Бо вона просто витягла мене з цього бентежного світу і відправила кудись в американський коледж, де атмосфера, як у фільмах, де все так цікаво і так палко, що у мене одяг дивом не загорівся, поки я читала.
Анастейша (дякувати Богові, не Стіл) займається фігурним катанням і мріє перемогти на Олімпіаді. Для цього вона впахує кожен Божий день (та шо ж так Бога багато? мені перед ним навіть ніяково…), і коли через хокеїстів розгромили її ковзанку, вона оскаженіла та визверилася на Нейта, який, власне, є капітаном команди. Там доволі заплутана прелюдія, але тут авторка, як могла, зробила “від ненависті до кохання”. Ненависть, якщо чесно, така собі, і тримається скоріше на трохи крижаному характері Анастейши, але вона швидко минає. І починається аґінь.
Я була у захваті. Нейт - просто нереальний green flag. Чомусь, коли я почула про хокеїста, подумала, що тут буде якийсь нереальний альфач та йобарь-терорист. А він… ну… чесно кажучи, такий і є, але якось по-приємному))) Сцен сексу дофіга, всі палкі і всі круті, але при цьому герої постійно розмовляють словами через рот та висловлюють свої почуття. Прикиньте?! В романі. Розмовляють. І все пояснюють.
У книзі багато уваги приділяється терапії, персонажі наголошують, наскільки це корисно та важливо, і наскільки важливо усвідомлювати свої почуття та вміти відстоювати свої кордони. А ще вона здалася мені доволі рівною, тут не було скажених емоційних гойдалок, драма є, але якраз в міру, щоб життя медом не здавалося. Ну якщо воно раптом медом здавалося. Є класні другорядні персонажі, і мене порадувало, що про них будуть окремі частини.
Інколи мені хотілося потрусити Анастейшу, щоб вона нарешті отямилася, але з іншого боку це ж мені як читачці збоку видніше. А їй як вигаданій персонажці як ото одразу з усім розібратися?!))
Коротше, від мене однозначний лайк і очікування наступних книг!
1Kviews
