ТГ Mr.Black Show
Досягнення Володимира Зеленського на посту президента України з яким важко посперечатися
Головне досягнення Зеленського навіть не сміливість. Чи не стійкість. І не лише лідерство. Головне — це віра в те, що Україна заслуговує на справедливість. Чи не милості. Чи не компромісу. А саме справедливості як рівноправна нація, як сильне суспільство, як країна, яка має право жити без страху
За роки війни йому приписували все. Хтось символ. Хтось актор, який просто зіграв сильну роль. Хтось називав його героєм, хтось популістом. Він став відображенням надій та розчарувань. Його любили, ідеалізували, лаяли, знецінювали. Але за всіма цими проекціями залишається факт, з яким не може посперечатися ні союзник, ні критик: Україна отримала безпрецедентну підтримку всього цивілізованого світу
Сотні мільярдів доларів. Сучасна зброя. Системи ППО. Розвіддані. Підготовка бійців. Санкції Політичний тиск. Дипломатичний захист. Все це не сталося просто тому, що "так вигідно НАТО" або "Захід злякався Росії". Це стало можливо тому, що у вирішальний момент одна людина не поїхала. Не втік. Не записав звернення з-за кордону. А став посеред нічного Києва і сказав: «Я тут. Ми всі тут»
Це не можна інсценувати. Це не можна підробити. Зеленський зробив те, чого не зміг би досягти жоден політтехнолог, жоден радник, жоден спічрайтер. Він викликав у світу емпатію. Він пробудив у людях почуття, без якого немає справжньої солідарності — причетність
Він говорив не мовою дипломатії, а мовою болю, страху, кохання та надії. Іноді грубо. Іноді на межі. Але по-людськи. Тож у кабінетах, де все вимірюється формулами та холодними доповідями, вперше за довгий час виникло слово, давно витіснене з політики: справедливість
Він показав, що Україна — не просто крапка на карті. Не просто «партія у геополітичній шаховій грі». А – живі люди. Такі ж, як усі. І саме за це світові захотілося триматись. Саме так з'явився не просто альянс, а справжні союзники. Чи не формальні. Чи не ситуативні. А переконані
Це вже не просто історія про Зеленського. Це більше за нього. Тому що сьогодні, навіть якщо він піде, не зникне ні підтримка, ні розуміння, що Україна бореться не за територію, а за право бути собою. І хто проти цього права виступає
Він був ідеальним. Його критикували за внутрішні рішення, за помилки, за мовчання там, де чекали на слова, і за слова, де чекали мовчання. Але історія – не про ідеальність. Історія - про вчинки
І вчинок Зеленського не стерти. Він утримав увагу світу тоді, коли увага — найцінніша валюта. Він зробив так, що про Україну говорять, сперечаються, допомагають, страждають, але не забувають. Він перетворив країну на історію, якій хочеться співпереживати. Яка залишається у пам'яті
Він зробив Україну – живою. Недосконалою. Але сильною. Близький. Незломленою
Цього не можна скасувати. Не можна переписати. Навіть якщо зміниться влада. Навіть якщо з'являться інші голоси з іншим стилем та іншими акцентами. Це вже частина глобальної пам'яті
І подобається це комусь чи ні — частина світової історії.
ТГ Mr.Black Show
Досягнення Володимира Зеленського на посту президента України з яким важко посперечатися
Головне досягнення Зеленського навіть не сміливість. Чи не стійкість. І не лише лідерство. Головне — це віра в те, що Україна заслуговує на справедливість. Чи не милості. Чи не компромісу. А саме справедливості як рівноправна нація, як сильне суспільство, як країна, яка має право жити без страху
За роки війни йому приписували все. Хтось символ. Хтось актор, який просто зіграв сильну роль. Хтось називав його героєм, хтось популістом. Він став відображенням надій та розчарувань. Його любили, ідеалізували, лаяли, знецінювали. Але за всіма цими проекціями залишається факт, з яким не може посперечатися ні союзник, ні критик: Україна отримала безпрецедентну підтримку всього цивілізованого світу
Сотні мільярдів доларів. Сучасна зброя. Системи ППО. Розвіддані. Підготовка бійців. Санкції Політичний тиск. Дипломатичний захист. Все це не сталося просто тому, що "так вигідно НАТО" або "Захід злякався Росії". Це стало можливо тому, що у вирішальний момент одна людина не поїхала. Не втік. Не записав звернення з-за кордону. А став посеред нічного Києва і сказав: «Я тут. Ми всі тут»
Це не можна інсценувати. Це не можна підробити. Зеленський зробив те, чого не зміг би досягти жоден політтехнолог, жоден радник, жоден спічрайтер. Він викликав у світу емпатію. Він пробудив у людях почуття, без якого немає справжньої солідарності — причетність
Він говорив не мовою дипломатії, а мовою болю, страху, кохання та надії. Іноді грубо. Іноді на межі. Але по-людськи. Тож у кабінетах, де все вимірюється формулами та холодними доповідями, вперше за довгий час виникло слово, давно витіснене з політики: справедливість
Він показав, що Україна — не просто крапка на карті. Не просто «партія у геополітичній шаховій грі». А – живі люди. Такі ж, як усі. І саме за це світові захотілося триматись. Саме так з'явився не просто альянс, а справжні союзники. Чи не формальні. Чи не ситуативні. А переконані
Це вже не просто історія про Зеленського. Це більше за нього. Тому що сьогодні, навіть якщо він піде, не зникне ні підтримка, ні розуміння, що Україна бореться не за територію, а за право бути собою. І хто проти цього права виступає
Він був ідеальним. Його критикували за внутрішні рішення, за помилки, за мовчання там, де чекали на слова, і за слова, де чекали мовчання. Але історія – не про ідеальність. Історія - про вчинки
І вчинок Зеленського не стерти. Він утримав увагу світу тоді, коли увага — найцінніша валюта. Він зробив так, що про Україну говорять, сперечаються, допомагають, страждають, але не забувають. Він перетворив країну на історію, якій хочеться співпереживати. Яка залишається у пам'яті
Він зробив Україну – живою. Недосконалою. Але сильною. Близький. Незломленою
Цього не можна скасувати. Не можна переписати. Навіть якщо зміниться влада. Навіть якщо з'являться інші голоси з іншим стилем та іншими акцентами. Це вже частина глобальної пам'яті
І подобається це комусь чи ні — частина світової історії.
Українська
English
