• 1
    245переглядів
  • Із пиріжків на Житомирщині виклади 6-метрову карту України

    Пиріг складався із 1500 пиріжків із 27 різними начинками
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    😌 Із пиріжків на Житомирщині виклади 6-метрову карту України Пиріг складався із 1500 пиріжків із 27 різними начинками #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    1
    244переглядів
  • Google анонсував Private AI Compute — нову хмарну платформу для доступу до потужних ШІ-функцій зі збереженням конфіденційності даних. Складні ШІ-запити надсилатимуться на захищені сервери, де дані залишатимуться «доступними лише користувачеві, не Google». https://channeltech.space/ai/google-launched-private-ai-compute/
    Google анонсував Private AI Compute — нову хмарну платформу для доступу до потужних ШІ-функцій зі збереженням конфіденційності даних. Складні ШІ-запити надсилатимуться на захищені сервери, де дані залишатимуться «доступними лише користувачеві, не Google». https://channeltech.space/ai/google-launched-private-ai-compute/
    CHANNELTECH.SPACE
    Google запустив Private AI Compute: «хмара» для конфіденційних ШІ-обчислень без доступу Google до даних - Channel Tech
    Google запустив Private AI Compute — захищену хмару для ШІ. Дані доступні лише користувачеві. Це розширить можливості Magic Cue та транскрипції Recorder на Pixel 10.
    158переглядів
  • 2
    492переглядів
  • Annie Berg and Alex Shontczev - Romeo & Juliet

    http://www.ik-music.net/

    https://youtu.be/AQ1rqdQjUb8?si=HeqfOKhrjQ0ig8eA
    Annie Berg and Alex Shontczev - Romeo & Juliet http://www.ik-music.net/ https://youtu.be/AQ1rqdQjUb8?si=HeqfOKhrjQ0ig8eA
    268переглядів
  • Зима з ароматом кави,
    Чи кава зі смаком снігу?
    Щипає мороз ласкаво,
    І квіти на склі із криги
    І дзвінко сміється вітер.
    Така за вікном зима.
    Зима з ароматом кави.
    А місяць зігрітись хоче,
    Всміхається нам ласкаво
    І дивиться хитро в очі,
    Та проситься до кімнати.
    Надворі ж таки зима.
    Така, з ароматом кави,
    З морозами і снігами,
    З завіями за вікном.
    А ми проженемо холод
    Горнятком смачної кави.
    Давай відкладемо справи,
    Щоб просто побути разом.
    Надворі ж таки зима…
    Зима з ароматом кави, Чи кава зі смаком снігу? Щипає мороз ласкаво, І квіти на склі із криги І дзвінко сміється вітер. Така за вікном зима. Зима з ароматом кави. А місяць зігрітись хоче, Всміхається нам ласкаво І дивиться хитро в очі, Та проситься до кімнати. Надворі ж таки зима. Така, з ароматом кави, З морозами і снігами, З завіями за вікном. А ми проженемо холод Горнятком смачної кави. Давай відкладемо справи, Щоб просто побути разом. Надворі ж таки зима…
    290переглядів
  • З ІСТОРІЇ НАШОГО СЛАВНЯ

    10 березня 1865 р. в місті Перемишль (нинішня Польща) вперше було виконано твір композитора Михайла Вербицького та поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Відбулося це під час концерту до дня пам'яті Т. Г. Шевченка. Текст майбутнього гімну, який став державним символом нашої країни, був написаний 1862 р.

    Верховна Рада України затвердила цю композицію як Державний Гімн 15 січня 1992 р. А в 2017 р. Кабінет Міністрів України своєю постановою зробив 10 березня святом Державного Гімну.

    Наш славень звучить на офіційних урядових заходах, церемоніях, спортивних змаганнях, інших публічних зібраннях. Під час повномасштабної війни росії проти України діти, ховаючись у бомбосховищах, часто співають наш славень, а захисники і захисниці виконують його на передовій, він щодня лунає в телеефірі та на радіо, налаштовуючи нас на перемогу.

    Саме так зараз звучить душа українського народу, який бореться за свою незалежність, волю та майбутнє. Саме так звучить єдність та незламність української нації.

    #Скарбничка_мудрості

    Не бійтесь випробувань, з ними Ви станете сильнішими,
    Не бійтесь відповідальності, з нею прийде мудрість,
    Не бійтесь розлуки, бо за нею прийде тепло зустрічі...

    Св. Іван Павло II

    З відривного календаря "Український народний календар" за 10 березня.
    -----------
    1
    240переглядів
  • #події
    Епоха пари та сталі: Як перший поїзд назавжди змінив Львів.
    4 листопада 1861 року стало точкою відліку для історії залізниць на території сучасної України. Того дня на новозбудований вокзал у Львові, який тоді був частиною Австро-Угорської імперії, прибув перший пасажирський потяг під назвою "Ярослав" . Цей рейс розпочав регулярне залізничне сполучення за маршрутом Перемишль – Львів, а далі – до столиці імперії, Відня.
    Чому це було так важливо?
    Прибуття "Ярослава" стало не просто транспортною подією, а справжнім культурним та економічним шоком у найкращому сенсі цього слова:
    * Початок модернізації: Залізниця стала символом технічного прогресу та приєднала Галичину до європейської транспортної мережі. Зникла необхідність у довготривалих і некомфортних подорожах кінними диліжансами.
    * Економічний бум: Відкриття залізниці стимулювало торгівлю та промисловість. Львів перетворився на ключовий транспортний хаб, полегшивши експорт сировини (наприклад, нафти з Борислава та деревини) та імпорт промислових товарів.
    * Міграція та комунікація: Залізничне сполучення прискорило пересування людей, ідей та інформації, сприяючи культурному обміну та розвитку.
    * Формування професії: З цією датою пов'язане і професійне свято — День залізничника України (яке ми, власне, щойно згадували), що відзначається саме 4 листопада.
    "Львівська перша": Факти про лінію
    Залізнична лінія Львів – Перемишль (яка була продовженням шляху до Відня) стала першою на сучасній українській території. Її будівництвом займалася приватна компанія — Цісарсько-королівська привілейована залізниця імені Карла Людвіга (C. K. Uprzywilejowana Kolej Karola Ludwika), названа на честь ерцгерцога Карла Людвіга.
    Сьогодні, коли ми обговорюємо інфраструктуру та логістику, варто пам'ятати, що 164 роки тому саме сталеві рейки вперше проклали шлях для України до широкої Європи. Це був сміливий, хоч і імперський, але незворотний крок до сучасності. Вітаємо усіх причетних до української залізниці!

    #події 🚂 Епоха пари та сталі: Як перший поїзд назавжди змінив Львів. 4 листопада 1861 року стало точкою відліку для історії залізниць на території сучасної України. Того дня на новозбудований вокзал у Львові, який тоді був частиною Австро-Угорської імперії, прибув перший пасажирський потяг під назвою "Ярослав" . Цей рейс розпочав регулярне залізничне сполучення за маршрутом Перемишль – Львів, а далі – до столиці імперії, Відня. Чому це було так важливо? 💥 Прибуття "Ярослава" стало не просто транспортною подією, а справжнім культурним та економічним шоком у найкращому сенсі цього слова: * Початок модернізації: Залізниця стала символом технічного прогресу та приєднала Галичину до європейської транспортної мережі. Зникла необхідність у довготривалих і некомфортних подорожах кінними диліжансами. * Економічний бум: Відкриття залізниці стимулювало торгівлю та промисловість. Львів перетворився на ключовий транспортний хаб, полегшивши експорт сировини (наприклад, нафти з Борислава та деревини) та імпорт промислових товарів. * Міграція та комунікація: Залізничне сполучення прискорило пересування людей, ідей та інформації, сприяючи культурному обміну та розвитку. * Формування професії: З цією датою пов'язане і професійне свято — День залізничника України (яке ми, власне, щойно згадували), що відзначається саме 4 листопада. "Львівська перша": Факти про лінію 🧐 Залізнична лінія Львів – Перемишль (яка була продовженням шляху до Відня) стала першою на сучасній українській території. Її будівництвом займалася приватна компанія — Цісарсько-королівська привілейована залізниця імені Карла Людвіга (C. K. Uprzywilejowana Kolej Karola Ludwika), названа на честь ерцгерцога Карла Людвіга. Сьогодні, коли ми обговорюємо інфраструктуру та логістику, варто пам'ятати, що 164 роки тому саме сталеві рейки вперше проклали шлях для України до широкої Європи. Це був сміливий, хоч і імперський, але незворотний крок до сучасності. Вітаємо усіх причетних до української залізниці! 👏
    1
    592переглядів
  • Переформатування МСЕК триває вже майже півроку, однак в ЗМІ продовжують виринати скандали, пов’язані з встановленням фейкової інвалідності
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини
    #кримінал #корупція
    https://brovaryregion.in.ua/?p=44062
    Переформатування МСЕК триває вже майже півроку, однак в ЗМІ продовжують виринати скандали, пов’язані з встановленням фейкової інвалідності #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини #кримінал #корупція https://brovaryregion.in.ua/?p=44062
    BROVARYREGION.IN.UA
    «Порішати» інвалідність стало важче, та все ще можливо: що не так з реформою МСЕК
    Пам'ятаєте резонансну справу колишньої очільниці МСЕК Хмельниччини Тетяни Крупи? Тієї самої, що ховала вдома 6 мільйонів доларів готівкою, зароблених, ймовірно, на оборудках з фейковою інвалідністю. Так званий, "кейс Крупи" наробив чимало галасу в суспільстві і зрештою став каталізатором ліквідації
    165переглядів
  • НАновини: З 1976 року українська мозаїка-ікона «Зарваницької Богородиці» в Назареті посідає одне з центральних місць у Базиліці Благовіщення — як так вийшло?
    https://nikk.agency/uk/z-1976-roku/
    Увійшовши на церковний двір Базиліки Благовіщення у Назареті (נצרת) відразу звертаєш увагу на красиву мозаїку, що зображає українську Зарваницьку Богородицю розташовану прямо навпроти головного входу до храму.
    Дивно, що цей образ опинився в такому важливому місці, серед мозаїк інших країн — начебто Богородиця, яку вшановує Україна, раптом опинилася серед усіх великих ікон світу.
    Що вона тут робить, як з'явилася 1976 року, якщо Україна здобула Незалежність лише 1991-го?
    Базиліка Благовіщення – (івр. כנסיית הבשורה, араб. كنيسة البشارة, грец. Εκκλησία του Ευαγγελισμού της Θεοτόκου) — цей католицький храм збудований над місцем «Благовіщення». християнська традиція (римо-католицька) стверджує, що саме в цьому місці (будинок Йосипа) Архангел Гавриїл повідомив Діві Марії, що вона має «зачати в утробі і народити Ісуса Христа».
    Докладніше..........
    https://nikk.agency/uk/z-1976-roku/
    Важливо - пошир серед друзів
    Більше новин на тему " Ізраїль/Україна" шукайте:
    у пошукових системах за запитом "НАновини"
    у Facebook за запитом "НАновини" або за хештегами #НАновості #NAnews #НАновини
    НАновини: З 1976 року українська мозаїка-ікона «Зарваницької Богородиці» в Назареті посідає одне з центральних місць у Базиліці Благовіщення — як так вийшло? https://nikk.agency/uk/z-1976-roku/ Увійшовши на церковний двір Базиліки Благовіщення у Назареті (נצרת) відразу звертаєш увагу на красиву мозаїку, що зображає українську Зарваницьку Богородицю розташовану прямо навпроти головного входу до храму. Дивно, що цей образ опинився в такому важливому місці, серед мозаїк інших країн — начебто Богородиця, яку вшановує Україна, раптом опинилася серед усіх великих ікон світу. Що вона тут робить, як з'явилася 1976 року, якщо Україна здобула Незалежність лише 1991-го? Базиліка Благовіщення – (івр. כנסיית הבשורה, араб. كنيسة البشارة, грец. Εκκλησία του Ευαγγελισμού της Θεοτόκου) — цей католицький храм збудований над місцем «Благовіщення». християнська традиція (римо-католицька) стверджує, що саме в цьому місці (будинок Йосипа) Архангел Гавриїл повідомив Діві Марії, що вона має «зачати в утробі і народити Ісуса Христа». Докладніше.......... https://nikk.agency/uk/z-1976-roku/ Важливо ⁉️ - 👉пошир серед друзів❗ ♨️Більше новин на тему "🇮🇱 🇺🇦 Ізраїль/Україна" шукайте: 👉у пошукових системах за запитом "НАновини" 👉у Facebook за запитом "НАновини" або за хештегами #НАновості #NAnews #НАновини
    NIKK.AGENCY
    З 1976 року українська мозаїка-ікона «Зарваницької Богородиці» в Назареті посідає одне з центральних місць у Базиліці Благовіщення — як так вийшло? - חדשות ישראל NAnews
    Увійшовши на церковний двір Базиліки Благовіщення у Назареті (נצרת) відразу звертаєш увагу на красиву мозаїку, що зображає українську Зарваницьку - חדשות ישראל NAnews
    1
    2Kпереглядів