• Йдеться про наземні роботизовані комплекси (НРК), особливо логістичні та евакуаційні, розвиток яких у ЗСУ зараз стрімко прогресує. У цьому NV запевнив один із інженерів-розробників вітчизняного кулеметного бойового НРК «Лють», який з міркувань безпеки попросив не оприлюднювати його ім'я та прізвище.
    Також цей співрозмовник редакції розповів, які українські підрозділи вже використовують наземні дрони і що ті можуть робити, та спрогнозував, якими НРК стануть через рік.
    Йдеться про наземні роботизовані комплекси (НРК), особливо логістичні та евакуаційні, розвиток яких у ЗСУ зараз стрімко прогресує. У цьому NV запевнив один із інженерів-розробників вітчизняного кулеметного бойового НРК «Лють», який з міркувань безпеки попросив не оприлюднювати його ім'я та прізвище. Також цей співрозмовник редакції розповів, які українські підрозділи вже використовують наземні дрони і що ті можуть робити, та спрогнозував, якими НРК стануть через рік.
    116views
  • 24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор.

    Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України.

    Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій.

    Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері синьо-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради.

    «Попереду йшли хлопці-кияни в гарних козацьких строях із шаблями і самопалами. Авангард колони разом з прапором охороняли галицькі січові стрільці. Рух Хрещатиком зупинили, і ми підійшли до Київради. Наші люди організовано розступилися, і ми без проблем підійшли до флагштока і міцно прив'язали освячений прапор до металевої линви. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України»
    , – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін.

    Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. Варто зазначити, що востаннє до цього синьо-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ.

    Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін.

    Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора. Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни.

    Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.

    24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор. Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України. Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій. Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері синьо-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради. «Попереду йшли хлопці-кияни в гарних козацьких строях із шаблями і самопалами. Авангард колони разом з прапором охороняли галицькі січові стрільці. Рух Хрещатиком зупинили, і ми підійшли до Київради. Наші люди організовано розступилися, і ми без проблем підійшли до флагштока і міцно прив'язали освячений прапор до металевої линви. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України» , – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін. Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. Варто зазначити, що востаннє до цього синьо-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ. Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін. Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора. Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни. Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.
    553views 7Plays
  • Центральний парк культури.
    м. Харків.
    Центральний парк культури. м. Харків.
    Love
    1
    80views
  • 💃🕺 Успішними для українських танцівників стали рейтингові змагання WDSF у Cловаччині

    🥇🥉 На турнірі серії Open у категорії Rising Stars Марія Самчинська і Дмитро Чорній перемогли у програмі “стандарт”. Також вони стали бронзовими призерами у цій же програмі International Open.

    🥉 Бронзові нагороди турніру серії Open у стандарті серед молоді здобули Анастасія Парило та Владислав Рабічєв.

    🥉 У латиноамериканській програмі турніру International Open бронзовими призерами стали Даяна Васютяк і Владислав Степурко.

    🏆 Медалі вибороли і юні танцівники на дитячому гранпрі.

    🥇 Карина Грицюк і Михайло Левицький перемогли у “стандарті” у віковій групі юніори 2.

    🥉 У цій же програмі Варвара Іванюк та Тарас Самчинський серед юніорів 1 здобули бронзові нагороди.

    🥇 У “латині” серед ювеналів тріумфували, посівши підсумкове перше місце, Тетяна Музиченко і Дмитро Травянко.
    #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    💃🕺 Успішними для українських танцівників стали рейтингові змагання WDSF у Cловаччині 🥇🥉 На турнірі серії Open у категорії Rising Stars Марія Самчинська і Дмитро Чорній перемогли у програмі “стандарт”. Також вони стали бронзовими призерами у цій же програмі International Open. 🥉 Бронзові нагороди турніру серії Open у стандарті серед молоді здобули Анастасія Парило та Владислав Рабічєв. 🥉 У латиноамериканській програмі турніру International Open бронзовими призерами стали Даяна Васютяк і Владислав Степурко. 🏆 Медалі вибороли і юні танцівники на дитячому гранпрі. 🥇 Карина Грицюк і Михайло Левицький перемогли у “стандарті” у віковій групі юніори 2. 🥉 У цій же програмі Варвара Іванюк та Тарас Самчинський серед юніорів 1 здобули бронзові нагороди. 🥇 У “латині” серед ювеналів тріумфували, посівши підсумкове перше місце, Тетяна Музиченко і Дмитро Травянко. #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    179views
  • 72views
  • Саржин яр.
    м. Харків.
    Саржин яр. м. Харків.
    Love
    3
    1comments 338views
  • #технології
    🎙 Wavacity — онлайн звуковий редактор з інтерфейсом від Audacity. Має всі інструменти для базового редагування аудіофайлів, накладення ефектів, конвертації тощо. Підходить для швидкого редагування аудіо без необхідності встановлення програм. На жаль мобільні пристрої не підтримує.
    https://wavacity.com/

    🎙 Audacity — це вже десктопна програма для 🪟🍏🐧 з відкритим кодом для редагування аудіофайлів, з якої й був позичений інтерфейс. Застосунок краще підходить, коли вам потрібно редагувати багато та/або великі файли, працює більш стабільно і швидко.
    https://www.audacityteam.org/

    #технології 🎙 Wavacity — онлайн звуковий редактор з інтерфейсом від Audacity. Має всі інструменти для базового редагування аудіофайлів, накладення ефектів, конвертації тощо. Підходить для швидкого редагування аудіо без необхідності встановлення програм. На жаль мобільні пристрої не підтримує. https://wavacity.com/ 🎙 Audacity — це вже десктопна програма для 🪟🍏🐧 з відкритим кодом для редагування аудіофайлів, з якої й був позичений інтерфейс. Застосунок краще підходить, коли вам потрібно редагувати багато та/або великі файли, працює більш стабільно і швидко. https://www.audacityteam.org/
    Like
    1
    179views
  • 25 березня, День народження відзначив Легендарний гравець Динамо Київ 80-х років Василь РАЦ.
    Півзахисник Команди Валерія Лобановського.
    У складі нашого Клубу він ставав Чемпіоном срср (3)🥇, вигравав Кубок срср (3)🏺, Кубок сезону (2) та Кубок Кубків УЄФА у 1986 році. 🏆
    Усього за біло-синіх провів 241 матч, забив 35 голів. ⚽️
    Заслужений майстер спорту. Віце-Чемпіон Європи, учасник Чемпіонатів Світу 1986 і 1990.
    Бажаємо міцного здоров'я, щастя, бадьорості, натхнення та мирного неба над Україною.
    З Днем народження, Ласло! 🎂⚪️🔷
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    25 березня, День народження відзначив Легендарний гравець Динамо Київ 80-х років Василь РАЦ. Півзахисник Команди Валерія Лобановського. У складі нашого Клубу він ставав Чемпіоном срср (3)🥇, вигравав Кубок срср (3)🏺, Кубок сезону (2) та Кубок Кубків УЄФА у 1986 році. 🏆 Усього за біло-синіх провів 241 матч, забив 35 голів. ⚽️ Заслужений майстер спорту. Віце-Чемпіон Європи, учасник Чемпіонатів Світу 1986 і 1990. Бажаємо міцного здоров'я, щастя, бадьорості, натхнення та мирного неба над Україною. З Днем народження, Ласло! 🎂⚪️🔷 #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    377views
  • У ДНІПРІ, ПІСЛЯ НЕГОДИ, ОСЬ ТАК ВИКОРИСТОВУЮТЬ ГРАД
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    У ДНІПРІ, ПІСЛЯ НЕГОДИ, ОСЬ ТАК ВИКОРИСТОВУЮТЬ ГРАД #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    137views 4Plays
  • 151views