Сьогодні горить одеський Привоз.
Місце, яке знає кожен не лише одесит, а й кожен, хто хоч раз бував у цьому місті з душею. Там завжди гучно, живо, колоритно. Там торгують не просто овочами та рибою, там торгують настроєм, традицією, емоцією.
І сьогодні все це в диму.
І це не просто пожежа – це втрата шматка серця Одеси.
Болить.
Бо кожен одесит зараз втрачає частинку свого дитинства, спогадів, буденності.
Хай збережеться все, що найважливіше.
Хай буде відновлення не тільки будівель, а й віри.
Хай одеський гумор не згасне, навіть у димі.
Сил усім, хто поруч. І тим, хто душею там.
Тримайся, Одесо. Ми з тобою.
І навіть зараз чуємо, як десь лунає:
«Дєвушка, іді сюда, спробуй черешню – солодку як перший поцілунок!»
Сьогодні горить одеський Привоз.
Місце, яке знає кожен не лише одесит, а й кожен, хто хоч раз бував у цьому місті з душею. Там завжди гучно, живо, колоритно. Там торгують не просто овочами та рибою, там торгують настроєм, традицією, емоцією.
І сьогодні все це в диму.
І це не просто пожежа – це втрата шматка серця Одеси.
Болить.
Бо кожен одесит зараз втрачає частинку свого дитинства, спогадів, буденності.
Хай збережеться все, що найважливіше.
Хай буде відновлення не тільки будівель, а й віри.
Хай одеський гумор не згасне, навіть у димі.
Сил усім, хто поруч. І тим, хто душею там.
Тримайся, Одесо. Ми з тобою.
І навіть зараз чуємо, як десь лунає:
«Дєвушка, іді сюда, спробуй черешню – солодку як перший поцілунок!»