https://www.youtube.com/live/kevMbAiF3UU?si=9ulkAkIMGBQ0CcX-

ПРОКИНУВСЯ В ГАРНОМУ НАСТРОЇ

«Я в шоці». 25-річна українська бігунка провела проривний сезон у кар'єрі за кілька років після зміни дистанції  Юлія Гавриляк – 4-разова чемпіонка України з легкої атлетики. Три з цих перемог здобувалися у складі естафетної четвірки на дистанції 4х400 метрів, а на останньому чемпіонаті України їй вдалося завоювати дебютне особисте «золото» – на 800-метрівці. Гавриляк виграла (https://suspilne.media/sport/1088240-a-v-soci-25-ricna-ukrainska-bigunka-provela-prorivnij-sezon-u-kareri-za-kilka-rokiv-pisla-zmini-distancii/) фінальний забіг з абсолютно найкращим часом в кар'єрі – 2:03.49 хвилини, що майже на секунду краще за попереднє досягнення. «Не можу повірити, я в шоці. Бігти лідеркою дуже важко. Але я зібрала свою голову, все вдалося. Я сама в забігу була, вела [гонку]. Це вау. Я недавно їздила на змагання, де був пейсер, і так не пробігла – а тут просто [усе зробила] сама. Зараз буду плакати від щастя», – сказала Гавриляк в ексклюзивному коментарі для Суспільне Спорт після перемоги. Одна з додаткових мотивацій бігунки – думки про брата, що загинув у російсько-українській війні. «Я бігаю з думками про свого брата і думаю завжди тільки про це. Бо це мене тримає і допомагає показувати гарні результати. Перед забігом думала про те, що хлопцям на сході значно гірше. І важче, ніж нам тут. То чому я не можу витратити все, що я маю. Все одно я живу вдома, сплю вдома. А у них немає того, що маємо ми. Велика шана і подяка – ми пам'ятаємо усіх, кого з нами нема». #спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

https://www.youtube.com/watch?v=3-8VDn5GibY

Ще скільки я тобі напишу слів? Ще скільки спогадів тобі залишу? Ще скільки я перепливу морів? Ще скільки буду чути тишу? Ще скільки вкотре серце розіб’єш? Ще скільки я його збирати мушу? Ще скільки в мої сни прийдеш? Ще скільки душу забувати змушу? Ще скільки пам’ять буде поверта Твій погляд, усмішку грайливу? Ще скільки я ще буду пам’ята Твої слова і голос твій, такий чутливий? Ще скільки часу промина? Ще скільки я тебе згадаю знову?.. Напевно, що поки жива, Забуть тебе не зможу я ніколи! Оксана Павлова #мої вірші

#притчі Приборкувач коня Колись жив король, у якого був чудовий, але дикий кінь. Ніхто не міг упоратися з ним. Король оголосив, що щедро нагородить будь-кого, хто приборкає його жеребця. Багато людей, яких спонукали думки про винагороду, намагалися це зробити. Кожен, зібравши всі свої сили, вступав у бій з конем, але ніхто не був достатньо сильний, щоб його здолати. Навіть наймогутніших він скидав чи поранив. Втомлені та розчаровані, претенденти відступали. Пройшов якийсь час, поки одного разу король не побачив, що кінь лагідно підкоряється командам нової людини. Король був уражений і захотів дізнатися, яким чином ця людина досягла успіху там, де так багато інших зазнали невдачі. Приборкувач коня відповів: — Замість того, щоб боротися з вашим жеребцем, я дозволив йому вільно скакати скільки завгодно з власної волі. Зрештою, він утомився і став слухняним. Після цього було неважко потоваришувати з ним і підкорити його. Так само і з розумом. Якщо ми намагаємося боротися і мірятися силою з розумом, то ніколи не досягнемо влади над ним. Слід діяти подібно до мудрого приборкувача коня — дозволяти розуму без обмеження слідувати власним спонуканням і схильностям, доки він не буде готовий добровільно визнати вашу владу. Надайте розуму свободу дій. Не пригнічуйте, а просто спостерігайте та пізнайте його.