• ❤️❤️❤️

    Світ потребує більше такого... Все буде добре!
    ❤️❤️❤️ Світ потребує більше такого... Все буде добре!
    Love
    3
    307views 12Plays
  • BREAKING-NEWS.COM.UA
    За добу РФ здійснила 27 обстрілів населених пунктів Донеччини: є загиблий та поранені : Breaking News
    Станом на ранок 4 серпня, всього за добу росіяни 27 разів обстріляли населені пункти Донецької області. Є жертви.
    354views
  • Рідина з молодих кокосових горіхів можна використовувати як заміну плазми крові.
    Рідина з молодих кокосових горіхів можна використовувати як заміну плазми крові.
    Wow
    Love
    Like
    7
    685views 1 Shares
  • https://youtu.be/fGKkxo--2g8?si=d5q9yeIr7rPRaapY
    https://youtu.be/fGKkxo--2g8?si=d5q9yeIr7rPRaapY
    145views 1 Shares
  • 83views
  • Epica (укр. «Епіка») — нідерландський симфо-готик-метал гурт, візитівкою якого є жіночий вокал у поєднанні із чоловічим гроулінгом, властивим дет-металу. Заснований у 2003 році гітаристом і вокалістом Марком Янсеном після того, як він покинув After Forever.

    https://youtu.be/MOD50EoFqdg?si=waWq1sBkR3YGR9IU
    Epica (укр. «Епіка») — нідерландський симфо-готик-метал гурт, візитівкою якого є жіночий вокал у поєднанні із чоловічим гроулінгом, властивим дет-металу. Заснований у 2003 році гітаристом і вокалістом Марком Янсеном після того, як він покинув After Forever. https://youtu.be/MOD50EoFqdg?si=waWq1sBkR3YGR9IU
    428views
  • 39views
  • 43views
  • “Афера. І нічого зайвого” Альона Рязанцева
    Видавництво Темпора

    Марта працює у відділенні банку, до якого вдерся грабіжник. Жінка проявила героїзм, але потрапила до рук злочинців. І тут-то і з’ясувалося, що за духом вона якраз ближче до грабіжників, ніж до працівників банку. У лігві бандитів Марта захоплено розповіла про свою мрію пограбувати Нацбанк і, так би мовити, пройшла співбесіду в банду.

    Це моя перша книга у жанрі кримінального роману і напрочуд вдале знайомство. Я не з перших сторінок прониклася персонажами через цю кримінальну складову, але з часом втягнулася. Тим паче що стиль мені дуже сподобався, і авторка постійно додавала якісь гачки, які чіпляли увагу і створювали відчуття, що в цій історії є ще якісь шари.

    А з другої половини книги додався страх, що не всі персонажі доживуть до фіналу чи переживуть його. А я на цей момент до героїв уже звикла і втрачати нікого не хотіла))

    Окрім стилю, мені сподобалася сама Марта, а точніше, її почуття гумору, бо все іронічно-саркастичне - то моя зупиночка. Інколи вона, канєшна, така собі дніпровська Наташа Романова, але чом би й нє) І ще окрема подяка за любовну лінію, я такому завжди рада, хоча у цьому випадку, якщо чесно, вболівала за іншу команду))

    Але мені не вистачило фіналу) У книзі багато цікавих ліній, і мені хотілося прям словами на папері прочитати, як там все порєшалося, як ці люди жили далі і як взагалі було насправді.

    #книжковий_відгук #Лана_читає
    “Афера. І нічого зайвого” Альона Рязанцева Видавництво Темпора Марта працює у відділенні банку, до якого вдерся грабіжник. Жінка проявила героїзм, але потрапила до рук злочинців. І тут-то і з’ясувалося, що за духом вона якраз ближче до грабіжників, ніж до працівників банку. У лігві бандитів Марта захоплено розповіла про свою мрію пограбувати Нацбанк і, так би мовити, пройшла співбесіду в банду. Це моя перша книга у жанрі кримінального роману і напрочуд вдале знайомство. Я не з перших сторінок прониклася персонажами через цю кримінальну складову, але з часом втягнулася. Тим паче що стиль мені дуже сподобався, і авторка постійно додавала якісь гачки, які чіпляли увагу і створювали відчуття, що в цій історії є ще якісь шари. А з другої половини книги додався страх, що не всі персонажі доживуть до фіналу чи переживуть його. А я на цей момент до героїв уже звикла і втрачати нікого не хотіла)) Окрім стилю, мені сподобалася сама Марта, а точніше, її почуття гумору, бо все іронічно-саркастичне - то моя зупиночка. Інколи вона, канєшна, така собі дніпровська Наташа Романова, але чом би й нє) І ще окрема подяка за любовну лінію, я такому завжди рада, хоча у цьому випадку, якщо чесно, вболівала за іншу команду)) Але мені не вистачило фіналу) У книзі багато цікавих ліній, і мені хотілося прям словами на папері прочитати, як там все порєшалося, як ці люди жили далі і як взагалі було насправді. #книжковий_відгук #Лана_читає
    Like
    Love
    8
    1Kviews
  • Більшість членів команди, лише посміювалися над тими, хто був жорстоко побитий. Пускали зловтішні жарти, в той час, як вони знемагали від болю.
    Фернандо не належав до боязких — йому не раз доводилося пускати кров супротивнику в сутичках. Але навіть він відчував огиду, коли чув глузування з чужого горя. Одне — дати відсіч нахабному фанфарону в п’яній бійці, зовсім інше — знущатися з беззахисної людини.
    Корабель дедалі більше віддалявся від рідних берегів. Увечері, лежачи в гамаку, Фернандо згадував Габріелу. Його не полишала тривожна думка: а що, як її таки змусили стати до шлюбу? Це цілком було в дусі тих людей…
    Роздуми перервав окрик: капітан наказував усім піднятися на палубу. Там уже зібралася майже вся команда, чекаючи подальших вказівок. Капітан стояв на шканцях, поруч з офіцерами.
    — Здається, на нас чекає весела справа, — зловісно усміхнувся високий одноокий моряк.
    Фернандо вдивився вдалеч і помітив на горизонті невелике судно, що неквапом йшло по хвилях.
    — Чиє це судно? — запитав він.
    — Та яка різниця, — буркнув той самий моряк. — Схоже на торговця. І, глянь, не з порожніми трюмами.
    — Це ж торгове судно, — задумливо проказав Фернандо.
    — І що з того? — перебив інший матрос. — Ти що, справді думав...
    Але він не встиг договорити — капітан різко віддав наказ готувати абордажні кішки.
    Фернандо й без слів усе зрозумів. Чутки про те, що капітан «Помсти» не цурається піратства, виявилися чистою правдою. Без жодного прапора, без пізнавальних знаків корабель нісся на свою здобич, яка нічого не підозрювала. Відстань стрімко скорочувалась, і вже за мить судна опинилися на гарматному пострілі.
    З рухів на палубі торговця стало зрозуміло — там нарешті помітили небезпеку. Але було запізно. «Помста» зробила кілька попереджувальних залпів. Після цього корабель зупинився, вочевидь усвідомивши, що опиратися — марно.
    — О, вони швидко второпали, — капітан самовдоволено потер руки. — Краще вже добровільно віддати монети, ніж вирушити годувати акул.


    Читати за посиланням:
    https://arkush.net/book/1202/3

    https://booknet.ua/reader/tamnic-morv-b435570?c=4729969&p=1

    Приємного читання!

    #морські_баталії #пригоди #пірати
    #любовний_роман #історична_проза
    #романтика #пригоди #Карибське_море.
    #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #Тортуга #Гваделупа #Пернамбуку #читати_онлайн
    Більшість членів команди, лише посміювалися над тими, хто був жорстоко побитий. Пускали зловтішні жарти, в той час, як вони знемагали від болю. Фернандо не належав до боязких — йому не раз доводилося пускати кров супротивнику в сутичках. Але навіть він відчував огиду, коли чув глузування з чужого горя. Одне — дати відсіч нахабному фанфарону в п’яній бійці, зовсім інше — знущатися з беззахисної людини. Корабель дедалі більше віддалявся від рідних берегів. Увечері, лежачи в гамаку, Фернандо згадував Габріелу. Його не полишала тривожна думка: а що, як її таки змусили стати до шлюбу? Це цілком було в дусі тих людей… Роздуми перервав окрик: капітан наказував усім піднятися на палубу. Там уже зібралася майже вся команда, чекаючи подальших вказівок. Капітан стояв на шканцях, поруч з офіцерами. — Здається, на нас чекає весела справа, — зловісно усміхнувся високий одноокий моряк. Фернандо вдивився вдалеч і помітив на горизонті невелике судно, що неквапом йшло по хвилях. — Чиє це судно? — запитав він. — Та яка різниця, — буркнув той самий моряк. — Схоже на торговця. І, глянь, не з порожніми трюмами. — Це ж торгове судно, — задумливо проказав Фернандо. — І що з того? — перебив інший матрос. — Ти що, справді думав... Але він не встиг договорити — капітан різко віддав наказ готувати абордажні кішки. Фернандо й без слів усе зрозумів. Чутки про те, що капітан «Помсти» не цурається піратства, виявилися чистою правдою. Без жодного прапора, без пізнавальних знаків корабель нісся на свою здобич, яка нічого не підозрювала. Відстань стрімко скорочувалась, і вже за мить судна опинилися на гарматному пострілі. З рухів на палубі торговця стало зрозуміло — там нарешті помітили небезпеку. Але було запізно. «Помста» зробила кілька попереджувальних залпів. Після цього корабель зупинився, вочевидь усвідомивши, що опиратися — марно. — О, вони швидко второпали, — капітан самовдоволено потер руки. — Краще вже добровільно віддати монети, ніж вирушити годувати акул. Читати за посиланням: https://arkush.net/book/1202/3 https://booknet.ua/reader/tamnic-morv-b435570?c=4729969&p=1 Приємного читання! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #Тортуга #Гваделупа #Пернамбуку #читати_онлайн
    2Kviews