• Свято День нафтовика і газовика, а також працівників нафтопереробної промисловості в Україні відзначають у другу неділю вересня. Дата заснована в 1993 році. Традиційні урочисті заходи проводяться по всій галузі.
    Свято День нафтовика і газовика, а також працівників нафтопереробної промисловості в Україні відзначають у другу неділю вересня. Дата заснована в 1993 році. Традиційні урочисті заходи проводяться по всій галузі.
    200переглядів
  • 14 вересня 1917 року народилася Ярослава Бандера (уродженка — Опарівська) — українська політична діячка, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН. Дружина Провідника ОУН Степана Бандери. Членкиня Асоціації українських студентських організацій у Польщі до 1939 р.

    Народилася у Сяноку, на українських етнічних землях східної Лемківщини (нині Підкарпатське воєводство Республіки Польща). Батько, о. Василь Опарівський (Опаровський) народився у с. Бонарівка, був греко-католицьким священиком, капеланом Української Галицької армії (УГА). Загинув 14 червня 1919 в Бережанах у боях під час Польсько-української війни. Похований на військовому кладовищі у Підгайцях. Мати, Юлія з Ганківських, була донькою шкільного інспектора, працювала вчителькою і 26 липня 1944 була застрілена, вірогідно, польськими бойовиками Армії Людової. Похована у с. Бонарівка. Брат Лев був розстріляний німцями в 1942 в Жовкві.

    У 1936 закінчила жіночу гімназію ім. Емілії Платер у Сяноку, потім середню школу в Коломиї. У школі використовувала прізвище матері — Ярослава Ганковська. Вступила на вищі студії до Технічного університету Львова, де в 1936 році приєдналася до ОУН.

    За участь у студентських маніфестаціях була арештована польським окупаційним режимом в квітні 1939 року у Львові. З майбутнім чоловіком, Степаном Бандерою, познайомилася 1940 в Кракові. Шлюб узяли в краківській Церкві Воздвиження Хреста Господнього. Вінчання здійснив священник Степан Граб, свідками були Люба Лемик і молодший брат Степана Бандери Василь Бандера (загинув у 1942 у нацистському таборі смерті Аушвіц). За свідченнями очевидців, весілля пройшло «скромно і без алкоголю».

    Через загрозу арешту німцями і після розколу в ОУН на бандерівців і мельниківців, Ярослава переїхала з чоловіком до Варшави, де вони жили під вигаданим гуцульським ім'ям. На початку 1941 Степан і Ярослава Бандера повернулися до Кракова і відвідали її рідне місто Сянок.

    Після закінчення Другої світової війни разом із донькою та сином опинилася в московсько-радянській зоні окупації Німеччини, де вони мешкали під псевдонімами. У 1948-1950 роках родина жила в Баварії в таборі для біженців, а з початку 1950-х — в селі Брайтбрун (Breitbrunn, Баварія, американська зона). У 1954 Ярослава Бандера з дітьми переїхала до Мюнхена, де на той час уже жив Степан Бандера.

    Після вбивства у 1959 Степана Бандери агентом кґб Богданом Сташинським, Ярослава з дітьми восени 1960 переїхала з Мюнхена до Торонто, де працювала в різних українських організаціях. Померла 17 серпня 1977 і похована в Торонто.

    14 вересня 1917 року народилася Ярослава Бандера (уродженка — Опарівська) — українська політична діячка, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН. Дружина Провідника ОУН Степана Бандери. Членкиня Асоціації українських студентських організацій у Польщі до 1939 р. Народилася у Сяноку, на українських етнічних землях східної Лемківщини (нині Підкарпатське воєводство Республіки Польща). Батько, о. Василь Опарівський (Опаровський) народився у с. Бонарівка, був греко-католицьким священиком, капеланом Української Галицької армії (УГА). Загинув 14 червня 1919 в Бережанах у боях під час Польсько-української війни. Похований на військовому кладовищі у Підгайцях. Мати, Юлія з Ганківських, була донькою шкільного інспектора, працювала вчителькою і 26 липня 1944 була застрілена, вірогідно, польськими бойовиками Армії Людової. Похована у с. Бонарівка. Брат Лев був розстріляний німцями в 1942 в Жовкві. У 1936 закінчила жіночу гімназію ім. Емілії Платер у Сяноку, потім середню школу в Коломиї. У школі використовувала прізвище матері — Ярослава Ганковська. Вступила на вищі студії до Технічного університету Львова, де в 1936 році приєдналася до ОУН. За участь у студентських маніфестаціях була арештована польським окупаційним режимом в квітні 1939 року у Львові. З майбутнім чоловіком, Степаном Бандерою, познайомилася 1940 в Кракові. Шлюб узяли в краківській Церкві Воздвиження Хреста Господнього. Вінчання здійснив священник Степан Граб, свідками були Люба Лемик і молодший брат Степана Бандери Василь Бандера (загинув у 1942 у нацистському таборі смерті Аушвіц). За свідченнями очевидців, весілля пройшло «скромно і без алкоголю». Через загрозу арешту німцями і після розколу в ОУН на бандерівців і мельниківців, Ярослава переїхала з чоловіком до Варшави, де вони жили під вигаданим гуцульським ім'ям. На початку 1941 Степан і Ярослава Бандера повернулися до Кракова і відвідали її рідне місто Сянок. Після закінчення Другої світової війни разом із донькою та сином опинилася в московсько-радянській зоні окупації Німеччини, де вони мешкали під псевдонімами. У 1948-1950 роках родина жила в Баварії в таборі для біженців, а з початку 1950-х — в селі Брайтбрун (Breitbrunn, Баварія, американська зона). У 1954 Ярослава Бандера з дітьми переїхала до Мюнхена, де на той час уже жив Степан Бандера. Після вбивства у 1959 Степана Бандери агентом кґб Богданом Сташинським, Ярослава з дітьми восени 1960 переїхала з Мюнхена до Торонто, де працювала в різних українських організаціях. Померла 17 серпня 1977 і похована в Торонто.
    1
    446переглядів
  • День «Обійміть свого собаку»
    День “Обійміть свого собаку” (National Hug Your Hound Day) – це особлива подія, яка відзначається щороку у другу неділю вересня. Це день, присвячений вшануванню найкращого друга людини та визнанню глибокого зв’язку, який люди поділяють зі своїми чотирилапими супутниками. Це зворушливе свято було започатковане у США і вже, традиційно, вийшло за межі цієї країни, бо ж любов до собак просто всесвітня.

    Собаки вірно стоять поруч з нами з давніх-давен, можливо, вони були найпершими тваринами, яких одомашнили. Вони відомі як теплі та люблячі компаньйони, віддані працівники та надійні захисники домівок, в яких вони живуть. День “Обійми свого собаку” слугує ніжним нагадуванням про те, що наші чотирилапі друзі заслуговують на нашу любов та увагу.

    День “Обійми свого собаку” був заснований Амі Мур, собачий тренер з Чикаго, відома як Dog Whisperer of Chicago (собачий шептун з Чикаго). Вона ініціювала цей день, щоб відсвяткувати довготривалий зв’язок між собакою та її господарем. Кваліфікація Амі Мур зробила її одним з найвідоміших у світі експертів з собаківництва. Отримавши освіту індіанської знахарки, вона багато працювала над вивченням поведінки собак та розв’язанням їхніх проблем.
    День «Обійміть свого собаку» День “Обійміть свого собаку” (National Hug Your Hound Day) – це особлива подія, яка відзначається щороку у другу неділю вересня. Це день, присвячений вшануванню найкращого друга людини та визнанню глибокого зв’язку, який люди поділяють зі своїми чотирилапими супутниками. Це зворушливе свято було започатковане у США і вже, традиційно, вийшло за межі цієї країни, бо ж любов до собак просто всесвітня. Собаки вірно стоять поруч з нами з давніх-давен, можливо, вони були найпершими тваринами, яких одомашнили. Вони відомі як теплі та люблячі компаньйони, віддані працівники та надійні захисники домівок, в яких вони живуть. День “Обійми свого собаку” слугує ніжним нагадуванням про те, що наші чотирилапі друзі заслуговують на нашу любов та увагу. День “Обійми свого собаку” був заснований Амі Мур, собачий тренер з Чикаго, відома як Dog Whisperer of Chicago (собачий шептун з Чикаго). Вона ініціювала цей день, щоб відсвяткувати довготривалий зв’язок між собакою та її господарем. Кваліфікація Амі Мур зробила її одним з найвідоміших у світі експертів з собаківництва. Отримавши освіту індіанської знахарки, вона багато працювала над вивченням поведінки собак та розв’язанням їхніх проблем.
    711переглядів
  • 149переглядів
  • 200переглядів
  • 2
    203переглядів
  • 1
    150переглядів
  • Червоний 💋 в кадрі 📷
    Червоний 💋 в кадрі 📷
    152переглядів
  • 168переглядів
  • 1
    164переглядів