Вже зовсім скоро зимові свята, тож пропонуємо дізнатись більше про легендарний "Щедрик" та його творця Миколу Леонтовича, котрий став жертвою червоного режиму.

Восени 1904 року Леонтович переїхав на Донбас де влаштувався викладачем співу та музики у залізничній школі. По 1908 рік він жив та працював у Покровську, де у вересні довелося демонтувати пам’ятник композитору через обстріли російських військ. Скульптуру було вирішено перенести у Вінницю. У Покровській МВА наголошували, що легендарний "Щедрик" зародився у цьому місті.

Митець показав диригенту Олександру Кошицю рукопис "Щедрика" влітку 1916 року. Вже у грудні того ж року почалися перші виступи, а з ними й популярність композиції. 1936 року композитор і аранжувальник Пітер Вільховський написав англомовний текст, так з’явилась Carol of the bells.

Цікаво, що щедрівки походять ще з дохристиянських часів і раніше виконувались навесні. Саме через це у "Щедрику" співається про приліт ластівки та народження ягнят. Згодом святкування Нового року перенесли на зиму і традиційні пісні зсунулись разом зі святом.

22 січня 1921 року композитор приїхав до батьків, щоб відпочити між різдвяними концертами. У двері постукав незнайомець, який назвався Афанасієм Грищенком та продемонстрував посвідчення агента "всеросійської надзвичайної комісії з боротьби із контрреволюцією і саботажем". Чоловік пояснив, що відстежує грабіжників та бандитів.

Було холодно і пізно, тож Леонтович пожалів незнайомця. Він запросив гостя на ночівлю. Вранці у будинку прогримів постріл. Життя митця було обірване, а російський чекіст пограбував житло та втік.

Через рік, 5 жовтня 1922 року Українська республіканська капела Кошиця виступає в Нью-Йорку, у легендарному Карнеґі-Голі. Серед українських пісень на концерті звучить і "Щедрик" Миколи Леонтовича. Публіка та музичні оглядачі — у захваті. Вплив композитора на світову культуру беззаперечний: Леонтович, якому судилося прожити лише 44 роки, залишив по собі понад 150 музичних творів, серед яких є обрядові, церковні, історичні, чумацькі, жартівливі, танцювальні й ігрові пісні. Найвідоміші його композиції — "Щедрик", "Дударик", "Пряля" та "Козака несуть".

1932 рік — американський музикант українського походження Пітер Вільговський запозичує мелодію Леонтовича для пісні Carol Of The Bells.
1935 рік — Джордж Гершвін пише свій легендарний джазовий стандарт — Summertime. І робить це під враженнями від "Щедрика" та інших українських пісень, які ще підлітком почув на тому таки нью-йоркському концерті капели Кошиця у 1922-му!
1990 рік — голлівудський композитор Джон Вільямс робить "кавер на кавер" Вільговського для саундтреку до комедії "Сам удома". Якщо вам завжди здавалося, що музика, під яку Кевін Маккалістер розправляється з "мокрими бандитами", нагадує щось знайоме, — вам не здавалося.

#щедрик #літературний_флюгер

Вже зовсім скоро зимові свята, тож пропонуємо дізнатись більше про легендарний "Щедрик" та його творця Миколу Леонтовича, котрий став жертвою червоного режиму.

Восени 1904 року Леонтович переїхав на Донбас де влаштувався викладачем співу та музики у залізничній школі. По 1908 рік він жив та працював у Покровську, де у вересні довелося демонтувати пам’ятник композитору через обстріли російських військ. Скульптуру було вирішено перенести у Вінницю. У Покровській МВА наголошували, що легендарний "Щедрик" зародився у цьому місті.

Митець показав диригенту Олександру Кошицю рукопис "Щедрика" влітку 1916 року. Вже у грудні того ж року почалися перші виступи, а з ними й популярність композиції. 1936 року композитор і аранжувальник Пітер Вільховський написав англомовний текст, так з’явилась Carol of the bells.

Цікаво, що щедрівки походять ще з дохристиянських часів і раніше виконувались навесні. Саме через це у "Щедрику" співається про приліт ластівки та народження ягнят. Згодом святкування Нового року перенесли на зиму і традиційні пісні зсунулись разом зі святом.

22 січня 1921 року композитор приїхав до батьків, щоб відпочити між різдвяними концертами. У двері постукав незнайомець, який назвався Афанасієм Грищенком та продемонстрував посвідчення агента "всеросійської надзвичайної комісії з боротьби із контрреволюцією і саботажем". Чоловік пояснив, що відстежує грабіжників та бандитів.

Було холодно і пізно, тож Леонтович пожалів незнайомця. Він запросив гостя на ночівлю. Вранці у будинку прогримів постріл. Життя митця було обірване, а російський чекіст пограбував житло та втік.

Через рік, 5 жовтня 1922 року Українська республіканська капела Кошиця виступає в Нью-Йорку, у легендарному Карнеґі-Голі. Серед українських пісень на концерті звучить і "Щедрик" Миколи Леонтовича. Публіка та музичні оглядачі — у захваті. Вплив композитора на світову культуру беззаперечний: Леонтович, якому судилося прожити лише 44 роки, залишив по собі понад 150 музичних творів, серед яких є обрядові, церковні, історичні, чумацькі, жартівливі, танцювальні й ігрові пісні. Найвідоміші його композиції — "Щедрик", "Дударик", "Пряля" та "Козака несуть".

1932 рік — американський музикант українського походження Пітер Вільговський запозичує мелодію Леонтовича для пісні Carol Of The Bells.
1935 рік — Джордж Гершвін пише свій легендарний джазовий стандарт — Summertime. І робить це під враженнями від "Щедрика" та інших українських пісень, які ще підлітком почув на тому таки нью-йоркському концерті капели Кошиця у 1922-му!
1990 рік — голлівудський композитор Джон Вільямс робить "кавер на кавер" Вільговського для саундтреку до комедії "Сам удома". Якщо вам завжди здавалося, що музика, під яку Кевін Маккалістер розправляється з "мокрими бандитами", нагадує щось знайоме, — вам не здавалося.

#щедрик #літературний_флюгер